Зи́ґмунт Ґорґоле́вський (пол. Zygmunt Gorgolewski; 14 лютого 1845, Шулітц, нині Солець-Куявський — 6 липня 1903, Львів) — польський архітектор, автор численних споруд у Німеччині та Польщі, а також будівлі Великого міського театру (тепер Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької) у Львові.
Зиґмунт Ґорґолевський | |
---|---|
Zygmunt Gorgolewski | |
Народження | 14 лютого 1845 |
Смерть | 6 липня 1903 (58 років) |
Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
Країна (підданство) | Королівство Пруссія |
Діяльність | архітектор, реставратор |
Праця в містах | Берлін, Львів |
Архітектурний стиль | історизм |
Найважливіші споруди | Театр опери та балету у Львові |
Нагороди | |
Зиґмунт Ґорґолевський у Вікісховищі |
Біографія
Народився 14 лютого 1845 року в селі Шулітц (нім. Schulitz), нині Солець-Куявський, (пол. Solec Kujawski), тоді провінція Позен, Королівство Пруссія. Батько — Кароль Ґорґолевський, мати — Текля з Лернеровських.
Початкову освіту здобув у реальній гімназії в Позені. У 1866–1871 роках навчався в Берлінській академії архітектури (Німеччина). Під час навчання керував будівництвом Ганноверського залізничного вокзалу в Берліні.
Після закінчення навчання протягом 6 років працював асистентом у своїй альма-матері. Був радником Міністерства громадських робіт Німеччини, архітектором королівських палаців у Берліні, королівським будівельним інспектором у Галле.
Був одним із найбільших прихильників історизму в архітектурі Пруссії та цілої Німеччини. Серед його проєктів — дві версії майбутньої будівлі рейхстагу (1872, 1882). Вони ввійшли до 20-ти найкращих проєктів, відібраних конкурсним комітетом із понад 100.
Був нагороджений за спорудження [de] в Берліні.
Інші проєкти:
- плани з реконструкції королівських палаців у Берліні та Кілі;
- розширення університетських лікарень у Галле та Бонні;
- розширення Бад-Енгаузена (спа у Вестфалії).[]
Був головним архітектором протестантської церкви в Берліні, палацу Бель В'ю, будівлі суду в Ополе й Ольштині, в'язниць у Свідниці та Хожуві.
Здійснив будівництво або реставрацію багатьох об'єктів у регіоні Великопольщі:
- Реставрація церкви у Вжесьні
- Реставрація замку-палацу Дзялинських у Голухові
- Реставрація бібліотеки Дзялинських у Курнику
- Будівництво палацу Твардовських у Кобильниках
- Розширення палацу Квілецьких в Опорові
- Будівництво замку Радзивіллів у Багателі поблизу Острова
- Будівництво дзвіниці та палацової каплиці Чапських у Смогульці
- Будівництво будинку Товариства друзів наук і мистецтв у Познані (1874–1879)
- Будівництво житлових будинків по вулиці Берлінській, навпроти Польського театру в Познані
Був головним архітектором реконструкції палацу князя Фердинанда Радзивілла в Олиці (Волинь).
1875 — взяв участь у конкурсі на проєкт майбутнього Галицького сейму у Львові (тепер — головний корпус Львівського університету ім. І. Франка). Його проєкт преса й фахівці визнали за найкращий, але архітектор згодом відмовився від участі в конкурсі з фінансових причин.
Неодноразово був членом журі архітектурних конкурсів. Зокрема на проєкт оперного театру у Кракові, 1889; ощадної каси в Чернівцях; костел святої Єлизавети у Львові, 1903.
1879 — одружився з Геленою Гулевич.
Львівський період
1893 — переїхав до Львова, де на запрошення австрійської влади очолив Державну промислову школу. Провів реформу навчального процесу. Від 1894 року член Політехнічного товариства у Львові. У цей час проживав на вулиці Словацького, 8. Для Галицької крайової виставки виконав проєкти кількох виставкових павільйонів.
1896 — виграв конкурс на найкращий проєкт Міського театру (тепер Театр опери та балету). Щоби уникнути звинувачень у використанні свого службового становища та суспільної позиції, свій проєкт підготував в суворій таємниці й надіслав на конкурс не зі Львова, а через Лейпциг.
Для закладення фундаментів театру довелося змінити річище Полтви, яка тоді протікала під теперішнім проспектом Свободи (фактично театр стоїть на місці, де протікала річка). Разом із театром спроєктував дім для зберігання декорацій на нинішній вулиці Куліша (співавтор Іван Левинський).
Урочисте відкриття театру відбулося 4 жовтня 1900 р. Але вже 1901 року ґрунт під театром почав осідати більше від передбачених норм, з'явилися тріщини на стінах. Згодом осідання зупинилося. 17 листопада 1901 року Ґорґолевського нагородили Орденом Залізної корони III класу. В липні 1903 року раптово помер через параліч аорти серця, народилася легенда, ніби він наклав на себе руки через осідання театру. Багато львів'ян досі переконані в її правдивості.
Похований на «алеї заслужених» Личаківського цвинтаря у Львові, поле № 1б.
Примітки
- Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 127. —
- Проект Україна. Австрійська Галичина / упоряд. та передм. М. Р. Литвина. — Х. : ЛА «Час читати», 2016. — іл. — С. 373. — .
- Kościoł św. Elżbiety // Słowo Polskie. — 18 marca 1903. — № 129. — S. 1.
- Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877—1902. Pamiętnik jubileuszowy / pod red. E. Grzębskiego. — Lwów, 1902. — S. 88.
- Сайт Центру міської історії Центрально-Східної Європи[недоступне посилання з липня 2019]
- Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 128. — ..
Джерела
- Бірюльов Ю. О. Ґорґолевський Зиґмунт // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1. — С. 634, 635. — ..
- Горголевський Зигмунд // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.] — С. 177.
- Трофимлюк В. Зигмунт Горголевський // Галицька брама. — 1996. — № 20. — С. 6—7.
- Gorgolewski Zygmunt // Wielkopolski słownik biograficzny. — Warszawa-Poznań : Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1981. — S. 213. — .
- Łoza S. Gorgolewski Zygmunt // Architekci i budowniczowie w Polsce. — Warszawa: Budownictwo i Architektura, 1954. — S. 99.
- Łoza S. Gorgolewski Zygmunt // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Kraków — Warszawa : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960. — t. VIII. — S. 316.
- Odrzywolski S. Zygmunt Gorgolewski. Wspomnienie pośmiertne // Architekt. — 1904. — № 4. — S. 57, 58.
Посилання
- Оперний театр. Історія[недоступне посилання з липня 2019]
- Зигмунт Горголевський // Центр міської історії Центрально-Східної Європи[недоступне посилання з липня 2019]
- Piotr Marek Stański. Zygmunt Gorgolewski, twórca gmachu Lwowskiego Teatru Wielkiego [ 25 травня 2009 у Wayback Machine.]
Див. також
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zi gmunt Gorgole vskij pol Zygmunt Gorgolewski 14 lyutogo 1845 Shulitc nini Solec Kuyavskij 6 lipnya 1903 Lviv polskij arhitektor avtor chislennih sporud u Nimechchini ta Polshi a takozh budivli Velikogo miskogo teatru teper Lvivskij nacionalnij akademichnij teatr operi ta baletu imeni Solomiyi Krushelnickoyi u Lvovi Zigmunt GorgolevskijZygmunt GorgolewskiNarodzhennya 14 lyutogo 1845 1845 02 14 Solec KuyavskijSmert 6 lipnya 1903 1903 07 06 58 rokiv LvivPohovannya Lichakivskij cvintar 1 Krayina piddanstvo Korolivstvo PrussiyaDiyalnist arhitektor restavratorPracya v mistah Berlin LvivArhitekturnij stil istorizmNajvazhlivishi sporudi Teatr operi ta baletu u LvoviNagorodi Orden Zaliznoyi Koroni 3 stupenya Zigmunt Gorgolevskij u Vikishovishi Proyekt Velikogo miskogo teatru u Lvovi 1896 Bichnij fasadBiografiyaVelikij miskij teatr u Lvovi poch XX st Narodivsya 14 lyutogo 1845 roku v seli Shulitc nim Schulitz nini Solec Kuyavskij pol Solec Kujawski todi provinciya Pozen Korolivstvo Prussiya Batko Karol Gorgolevskij mati Teklya z Lernerovskih Pochatkovu osvitu zdobuv u realnij gimnaziyi v Pozeni U 1866 1871 rokah navchavsya v Berlinskij akademiyi arhitekturi Nimechchina Pid chas navchannya keruvav budivnictvom Gannoverskogo zaliznichnogo vokzalu v Berlini Pislya zakinchennya navchannya protyagom 6 rokiv pracyuvav asistentom u svoyij alma materi Buv radnikom Ministerstva gromadskih robit Nimechchini arhitektorom korolivskih palaciv u Berlini korolivskim budivelnim inspektorom u Galle Buv odnim iz najbilshih prihilnikiv istorizmu v arhitekturi Prussiyi ta ciloyi Nimechchini Sered jogo proyektiv dvi versiyi majbutnoyi budivli rejhstagu 1872 1882 Voni vvijshli do 20 ti najkrashih proyektiv vidibranih konkursnim komitetom iz ponad 100 Buv nagorodzhenij za sporudzhennya de v Berlini Inshi proyekti plani z rekonstrukciyi korolivskih palaciv u Berlini ta Kili rozshirennya universitetskih likaren u Galle ta Bonni rozshirennya Bad Engauzena spa u Vestfaliyi dzherelo Buv golovnim arhitektorom protestantskoyi cerkvi v Berlini palacu Bel V yu budivli sudu v Opole j Olshtini v yaznic u Svidnici ta Hozhuvi Opernij teatr u Lvovi sogodni Zdijsniv budivnictvo abo restavraciyu bagatoh ob yektiv u regioni Velikopolshi Restavraciya cerkvi u Vzhesni Restavraciya zamku palacu Dzyalinskih u Goluhovi Restavraciya biblioteki Dzyalinskih u Kurniku Budivnictvo palacu Tvardovskih u Kobilnikah Rozshirennya palacu Kvileckih v Oporovi Budivnictvo zamku Radzivilliv u Bagateli poblizu Ostrova Budivnictvo dzvinici ta palacovoyi kaplici Chapskih u Smogulci Budivnictvo budinku Tovaristva druziv nauk i mistectv u Poznani 1874 1879 Budivnictvo zhitlovih budinkiv po vulici Berlinskij navproti Polskogo teatru v Poznani Buv golovnim arhitektorom rekonstrukciyi palacu knyazya Ferdinanda Radzivilla v Olici Volin 1875 vzyav uchast u konkursi na proyekt majbutnogo Galickogo sejmu u Lvovi teper golovnij korpus Lvivskogo universitetu im I Franka Jogo proyekt presa j fahivci viznali za najkrashij ale arhitektor zgodom vidmovivsya vid uchasti v konkursi z finansovih prichin Neodnorazovo buv chlenom zhuri arhitekturnih konkursiv Zokrema na proyekt opernogo teatru u Krakovi 1889 oshadnoyi kasi v Chernivcyah kostel svyatoyi Yelizaveti u Lvovi 1903 1879 odruzhivsya z Gelenoyu Gulevich Lvivskij periodGrobivec rodini Gorgolevskih na Lichakivskomu cvintari 1893 pereyihav do Lvova de na zaproshennya avstrijskoyi vladi ocholiv Derzhavnu promislovu shkolu Proviv reformu navchalnogo procesu Vid 1894 roku chlen Politehnichnogo tovaristva u Lvovi U cej chas prozhivav na vulici Slovackogo 8 Dlya Galickoyi krajovoyi vistavki vikonav proyekti kilkoh vistavkovih paviljoniv 1896 vigrav konkurs na najkrashij proyekt Miskogo teatru teper Teatr operi ta baletu Shobi uniknuti zvinuvachen u vikoristanni svogo sluzhbovogo stanovisha ta suspilnoyi poziciyi svij proyekt pidgotuvav v suvorij tayemnici j nadislav na konkurs ne zi Lvova a cherez Lejpcig Dlya zakladennya fundamentiv teatru dovelosya zminiti richishe Poltvi yaka todi protikala pid teperishnim prospektom Svobodi faktichno teatr stoyit na misci de protikala richka Razom iz teatrom sproyektuvav dim dlya zberigannya dekoracij na ninishnij vulici Kulisha spivavtor Ivan Levinskij Urochiste vidkrittya teatru vidbulosya 4 zhovtnya 1900 r Ale vzhe 1901 roku grunt pid teatrom pochav osidati bilshe vid peredbachenih norm z yavilisya trishini na stinah Zgodom osidannya zupinilosya 17 listopada 1901 roku Gorgolevskogo nagorodili Ordenom Zaliznoyi koroni III klasu V lipni 1903 roku raptovo pomer cherez paralich aorti sercya narodilasya legenda nibi vin naklav na sebe ruki cherez osidannya teatru Bagato lviv yan dosi perekonani v yiyi pravdivosti Pohovanij na aleyi zasluzhenih Lichakivskogo cvintarya u Lvovi pole 1b PrimitkiStepanovich K L Lichakivskij nekropol 2006 S 127 ISBN 978 966 8955 00 5 d Track Q62416080d Track Q116966495 Proekt Ukrayina Avstrijska Galichina uporyad ta peredm M R Litvina H LA Chas chitati 2016 il S 373 ISBN 978 617 7176 08 3 Kosciol sw Elzbiety Slowo Polskie 18 marca 1903 129 S 1 Towarzystwo Politechniczne we Lwowie 1877 1902 Pamietnik jubileuszowy pod red E Grzebskiego Lwow 1902 S 88 Sajt Centru miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi nedostupne posilannya z lipnya 2019 Krisa L Figol R Lichakivskij nekropol Lviv 2006 S 128 ISBN 966 8955 00 5 DzherelaBiryulov Yu O Gorgolevskij Zigmunt Enciklopediya Lvova Za redakciyeyu A Kozickogo ta I Pidkovi Lviv Litopis 2007 T 1 S 634 635 ISBN 978 966 7007 68 8 Gorgolevskij Zigmund Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 848 s ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 S 177 Trofimlyuk V Zigmunt Gorgolevskij Galicka brama 1996 20 S 6 7 Gorgolewski Zygmunt Wielkopolski slownik biograficzny Warszawa Poznan Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 1981 S 213 ISBN 83 01 02722 3 Loza S Gorgolewski Zygmunt Architekci i budowniczowie w Polsce Warszawa Budownictwo i Architektura 1954 S 99 Loza S Gorgolewski Zygmunt Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Krakow Warszawa Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1960 t VIII S 316 Odrzywolski S Zygmunt Gorgolewski Wspomnienie posmiertne Architekt 1904 4 S 57 58 PosilannyaPortal Mistectvo Opernij teatr Istoriya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Zigmunt Gorgolevskij Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi nedostupne posilannya z lipnya 2019 Piotr Marek Stanski Zygmunt Gorgolewski tworca gmachu Lwowskiego Teatru Wielkiego 25 travnya 2009 u Wayback Machine Div takozhMitci i mayetki Ukrayini Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi