Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фр ітьйоф Н ансен норв Fridtjof Nansen 10 жовтня 1861 неподалік Христіанії 13 травня 1930 норвезький мандрівник океаногр

Фрітьоф Нансен

Фрітьоф Нансен

Фр́ітьйоф Н́ансен (норв. Fridtjof Nansen; 10 жовтня 1861, неподалік Христіанії — 13 травня 1930) — норвезький мандрівник, океанограф, біолог, метеоролог та громадський діяч; ректор Університету Осло (1919—1921).

Фрітьйоф Нансен
норв. Fridtjof Nansen
image
Фрітьйоф Нансен
Фрітьйоф Нансен
Ім'я при народженні бук. Fridtjof Wedel-Jarlsberg Nansen
Народився 10 жовтня 1861(1861-10-10)
неподалік м. Христіанії, нині Осло
Помер 13 травня 1930(1930-05-13) (68 років)
Пульгьоґда, Берум, Норвегія
·інфаркт міокарда
Країна image Норвегія
Діяльність зоолог, полярний дослідник, дипломат, професор, політик, фотограф, ковзаняр, письменник
Alma mater Університет Осло
Галузь океанографія
Заклад d
Університет Осло
Посада United Nations High Commissioner for Refugees[d], d і d[2]
Науковий ступінь доктор філософії (1888)
Членство Леопольдина
Петербурзька академія наук
Норвезька академія наук
d
Прусська академія наук
Російська академія наук
d
Пан'європейський Союз
Партія d
Батько d[4]
Мати d[4]
Брати, сестри d
d
У шлюбі з d[5]
Діти (5) d
d
Родичі d[6] і d
Нагороди
Автограф image
image Фрітьйоф Нансен у Вікісховищі

Лауреат Нобелівської премії миру 1922 року — «за багаторічні зусилля з надання допомоги беззахисним».

2000 року співвітчизники проголосили його «норвежцем тисячоліття», національним героєм Норвегії.

На карті Арктики й Антарктики ім'я Нансена зустрічається 25 разів.

Початки наукової діяльності

1880–1892 — навчався в університеті в Христіанії (Осло).

Першою значною працею Нансена, що вийшла в 1885 р. і принесла йому золоту медаль, були «Матеріали з анатомії і гістології мезостом». У річному звіті музею м. Бергена за 1886 р. надруковано нову значну працю Нансена «Попередні повідомлення про дослідження будови центральної нервової системи ascidia і myxine glutinosa». Головним предметом пристрасного захоплення молодого ученого стала будова центральної нервової системи, при чому дослідження його стосувалися не тільки червів, але й ракоподібних і м'якотілих, а потім він включив в число предметів вивчення навіть нижчі розряди хребетних. У роботах про нервові системи цих організмів Нансен першим став застосовувати хромо-срібний метод Ґольджі, і йому вдалося проникнути в таємничу будову центральної нервової системи дещо глибше, ніж його попередникам. Видана англійською мовою стаття «Побудова і зв'язок гістологічних елементів центральної нервової системи» посідає почесне місце в науковій літературі. Двадцятишестирічним Нансен уже здобув ступінь доктора зоології за дисертацію «Нервові елементи, їх будова і зв'язок із центральною нервовою системою». У 1897 р. Нансен — професор зоології Крістіанського університету, 1898 — почесний член Петербурзької академії наук.

Участь у полярних експедиціях

Дослідження Гренландії

Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Гренландська експедиція Нансена.

Прагнення до дослідження полярних областей, що дрімало під час захоплення біологією, примусило Нансена проміняти мирну працю кабінетного ученого на повну пригод і небезпек життя арктичного мандрівника. Вірний собі, Нансен і тут поставив собі надзвичайно велике і важке завдання — перехід через усе крижане плато Ґренландії від східного берега до західного. Він мав на меті перевірити теорію шведського вченого Отто Норденшельда про існування в центральній Ґренландії вільної від криги території з багатою флорою. Всю працю щодо спорядженню експедиції Нансен узяв на себе.

16 серпня 1888 року шестеро членів експедиції почали перехід від фйорду Умівіка на східному узбережжі. Долаючи труднощі, вони піднялись на висоту 8860 футів (2770 м), проникли у внутрішню область крижаного плато, роблячи дорогою наукові спостереження, і вдало досягли західного узбережжя, тобто пройшли зі сходу на захід усю область материкового льоду, що до того часу вважалося нездійсненним. Подвиг Нансена і важливі результати його спостережень для науки (географії, геології, метеорології і кліматології) належно оцінив академічний світ. Шведське антропологічне товариство нагородило Нансена золотою медаллю «Вега», заснованою на честь знаменитого плавання О. Норденшельда на «Везі». Потім Нансена вшанували золотою медаллю Карла Ріттера і золотою медаллю «Вікторія» та обрали почесним членом численних вчених товариств.

Після повернення з Гренландії в червні 1889 року Нансен узявся за літературну працю, готуючи до друку два твори: «На лижах через Гренландію» і «Життя ескімосів».

Похід на Північний полюс

Докладніше: Норвезька полярна експедиція (1893—1896)

У 1890 році Нансен взявся за підготовку до експедиції в регіон Північного полюса. Улітку 1893 року на спеціально побудованому для цієї мети кораблі «Фрам» Нансен з 12-ма членами експедиції вийшов із Норвегії. У вересні «Фрам» почав дрейф на північний захід від Новосибірських островів. Під час дрейфу «Фрама» були проведені океанографічні і метеорологічні спостереження, що спростували думку про мілководність Північного Льодовитого океану, встановлені структура і походження його водних мас, відкритий вплив добового обертання Землі на рух криги.

Прагнучи досягти Північного полюса, 14 березня 1895 року Нансен у товаристві Ялмара Юхансена покинув корабель на 84° 4´ пн. ш. і рушив на північ з трьома саньми, двома човнами та двадцятьма вісьмома собаками. 8 квітня вони досягли 86° 14´ пн. ш., але через брак харчів змушені були повертатись, розраховуючи вийти на о. Шпіцберген. Проте через дрейф криги, по якій вони йшли, мандрівники збилися зі шляху і залишились зимувати на невідомому острівці, харчуючись м'ясом упольованих ведмедів та моржів. У травні 1896 року вони вийшли на Землю Франца-Йосифа, де випадково зустріли британську експедицію під проводом . Звідти Нансен і Юхансен повернулись до Норвегії.

Інші арктичні дослідження

У 1900 році Нансен брав участь в експедиції щодо вивчення течій у Північному Льодовитому океані. У 1902 році створив Центральну океанографічну лабораторію в Крістіанії, був одним з організаторів і членів Міжнародної ради вивчення морів у Копенгагені. Нансен розробив метод визначення швидкості течії з дрейфуючого судна, запропонований М. Ломоносовим і С. Макаровим, сконструював батометр і точний ареометр. У 1913 році здійснив плавання уздовж берегів Північного Льодовитого океану до гирла р. Єнісею, потім подорожував півднем Східного Сибіру і Далекого Сходу.

Громадська діяльність

Фрітьйоф Нансен був впливовою людиною не лише у себе на батьківщині — коли 1905 року Норвегія вирішила розірвати союз із Швецією, він їздив до Лондона заручитися підтримкою британського уряду у цій справі. Після розриву унії було проведено референдум, де населення вибирало майбутній устрій країни. Громадськість пропонувала йому висунути свою кандидатуру на пост президента чи, як подейкували, навіть короля, але вчений і дослідник відмовився. Він був одним з тих, хто переконав данського принца Гокона VII стати королем Норвегії.

У 1906—1908 роках працював норвезьким послом у Лондоні. Був другом англійського короля Едуарда VII.

Після закінчення Першої світової війни 1914—1918 рр. Нансен був верховним комісаром Ліги Націй у справах військовополонених, одним з організаторів Міжнародної комісії допомоги потерпілій від голоду Росії. Авторитет ученого допоміг йому зібрати величезні кошти на закупівлю продовольства для тих, хто голодував. До цього фонду Нансен вклав і велику частину Нобелівської премії, присудженої йому в 1922 р. 1925–1928 — працював у комісії з репатріації вірменських біженців до Радянської Вірменії.

Нансен і Україна

У кінці січня 1923 р. Нансен приїздив до Харкова, щоб погодити з урядом УРСР план боротьби з наслідками голодомору і надати допомогу республіці у важкий час. Він зустрічався з керівниками українського уряду Григорієм Петровським і Християном Раковським.

Про свої наміри він заявив так: «По-перше, необхідно надати допомогу потерпілим від голоду, а також допомогти селянам відбудувати своє господарство, щоб вони спокійно зустріли майбутнє. Друге завдання — сприяти підвищенню культурного рівня країни, якій належить велике майбутнє. Необхідно допомогти студентам продовжувати навчання, вчителям — займатись педагогічною роботою. Пам'ятатимемо, що для цієї мети нам необхідна не тільки їжа, але й книга. На нас лежить великий обов'язок навчити європейські країни взаємної довіри».

Фонд Нансена становив 250 000 золотих карбованців.

До України постачалася велика кількість сільгосптехніки, дієтичних харчових продуктів. Місія Нансена заснувала багато дитячих будинків, зокрема і в Харкові. Усі вони називалися однаково: «Дитячий будинок ім. Нансена». Також на гроші Фонду Нансена в Україні засновані два дослідні господарства (одне в селі Апостолово-Михайлівка Катеринославської губернії — Перша українська землеробська станція доктора Ф. Нансена).

На знак пошани до пам'яті Нансена скульптор Олександр Табатчиков створив погруддя великого норвежця (1962), а поетеса Ліна Костенко написала вірш «Любов Нансена».

Вулиці Нансена існують у містах Вінниця, смт Золочів, Кривий Ріг, Харків.

У місті Миколаїв вулицю Гастелло перейменували на вулицю Нансена[].

Бібліографія

image
Фрітьйоф Нансен на цигарках, 1928
  • Нансен Ф. У пітьмі льодових пустель / Редактор В. Синенко. Малюнки та обкладинка Є. Рачова. Худ. редактор Й. Дайц.  Харків; Одеса: Дитвидав, 1934. 248 с. (Шкільна бібліотека для дітей середнього і старшого віку).
  • Нансен Фритьоф. Собрание сочинений. — М.: Главсевморпуть, т. 1, 1939.
  • Т. 2. 1940. — 92 с.
  • Т. 3. 1943. — 479 с.
  • Т. 4. 1938. — 463 с.
  • Т. 5. 1939. — 663 с.
  • Нансен Ф. «Фрам» в Полярном море. Ч. 1. — М.: Геграфгиз, 1956. — 368 с.
  • Нансен Ф. «Фрам» в Полярном море. Ч. 2. — М.: Геграфгиз, 1956. — 351 с.
  • [pl], Центкевич Чеслав. Що з тебе виросте, Фрітьофе? Повість про Нансена. Переклад Й.Брояка. — К.: Молодь, 1973, 210 с.

Див. також

Примітки

  1. Nickelsen T. Nansen – Norway’s first brain scientist // (untranslated) — (untranslated), 2008.
    d:Track:Q15839267d:Track:Q486156
  2. https://books.google.fr/books?id=s824RZyERtAC&pg=PA43&lpg=PA43&dq=Ligue+Internationale+Philarm%C3%A9nienne&source=bl&ots=p1gKZjSBic&sig=ACfU3U0lWsyqDNVibUr0DN56G5ETM3_q4A&hl=fr&sa=X&ved=2ahUKEwiijePrhOToAhWaBGMBHXGvCYsQ6AEwCHoECAkQNA#v=onepage&q=Ligue%20Internationale%20Philarm%C3%A9nienne&f=false
  3. Haas L. F. Fridtjof Nansen (1861-1930). // Journal of Neurology, Neurosurgery and Psychiatry — BMJ, 2003. — Vol. 74, Iss. 4. — P. 515. — ISSN 0022-3050; 1468-330X — doi:10.1136/JNNP.74.4.515
    d:Track:Q2018873d:Track:Q1599804d:Track:Q42191977
  4. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  5. Norsk biografisk leksikon — Kunnskapsforlaget. — ISSN 2464-1502
    d:Track:Q746368d:Track:Q1563206d:Track:Q266603
  6. Nansen (slekt) — Norwegian Genealogical Society.
    d:Track:Q7061117
  7. . Архів оригіналу за 19 березня 2011. Процитовано 28 березня 2011.
  8. Андреев Б. И., Ледовских С. И., Патык Б. М. Рабинович И. Е. Экономическая география стран зарубежной Европы. — Москва: Просвещение, 1969. с. 396—397
  9. Костенко Л. В. Вибране. — К.: Дніпро, 1989. — С. 251—252. — ISBN 5—308—00376—9.

Література і посилання

  • Нансен Фрітйоф // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1076. — 1000 екз.
  • Ніна Воскресенська про Олександра Македонського, Клеопатру, Івана Котляревського, Гаррі Гудіні, Фрітьофа Нансена / Н. Воскресенська. — Київ : Грані-Т, 2007. — 120 с. — (Життя видатних дітей). —
  • Нансен Ф. // Українська Радянська Енциклопедія
  • О. М. Мовчан. Нансен Фрітьоф [ 15 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 167. — .
  • Андрій Шестаков. Обганяючи власний страх // Україна молода, 15 травня 2010, с. 10. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Олександр Артеменко. Норвежець тисячоліття // Дзеркало тижня. Україна, № 9, 11.03.2011 [ 19 березня 2011 у Wayback Machine.]
  • Савицька Л. Що робив Фрітьйоф Нансен у Харкові? // Слобід. край. — 1995. — 30 берез.
  • Нансен Фритьоф // Большая Советская Энциклопедия. — М., 1974. — Т.17. — С. 237—238. (рос.)
  • Нансен Ф. // Энциклопедический словарь / Брокгауз, Ефрон. — С.Петербург, 1895. — Т. 40. — С. 524—526. (рос.)
  • Нансен Ф. // Энциклопедический словарь юного географа-краеведа. — М., 1981. — 18, 20, 32 с. (рос.)
  • Кублицкий Г. И. Фритьоф Нансен, его жизнь и необыкновенные приключения, — М., 1961. (рос.)
  • Пасецкий В. М. Фритьоф Нансен, 1861—1930. — М.: Наука, 1986. — 336 с. (рос.)
  • Таланов А. В. Нансен. — М.: Молодая гвардия, 1960—304 с. (рос.)
  • Шеклтон Э. Фритьоф Нансен — исследователь / Пер. с анг. О. К. Воробьевой. — М.: Прогресс, 1986—205 с. (рос.)
  • Табатчиков А. Харьковская гавань «Фрама»: Еще раз об исторической памяти города // Слобода. — 1993. — 11 сент.
  • Фритьоф Нансен (1861—1930) [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Fr itjof N ansen norv Fridtjof Nansen 10 zhovtnya 1861 nepodalik Hristianiyi 13 travnya 1930 norvezkij mandrivnik okeanograf biolog meteorolog ta gromadskij diyach rektor Universitetu Oslo 1919 1921 Fritjof Nansennorv Fridtjof NansenFritjof Nansen Fritjof NansenIm ya pri narodzhenni buk Fridtjof Wedel Jarlsberg NansenNarodivsya 10 zhovtnya 1861 1861 10 10 nepodalik m Hristianiyi nini OsloPomer 13 travnya 1930 1930 05 13 68 rokiv Pulgogda Berum Norvegiya infarkt miokardaKrayina NorvegiyaDiyalnist zoolog polyarnij doslidnik diplomat profesor politik fotograf kovzanyar pismennikAlma mater Universitet OsloGaluz okeanografiyaZaklad d Universitet OsloPosada United Nations High Commissioner for Refugees d d i d 2 Naukovij stupin doktor filosofiyi 1888 Chlenstvo Leopoldina Peterburzka akademiya nauk Norvezka akademiya nauk d Prusska akademiya nauk Rosijska akademiya nauk d Pan yevropejskij SoyuzPartiya dBatko d 4 Mati d 4 Brati sestri d dU shlyubi z d 5 Diti 5 d dRodichi d 6 i dNagorodi Kostyantinivska medal d 1889 d 1891 d 1897 d 1889 Velika zolota medal za doslidzhennya 1897 d 1897 dAvtograf Fritjof Nansen u Vikishovishi Laureat Nobelivskoyi premiyi miru 1922 roku za bagatorichni zusillya z nadannya dopomogi bezzahisnim 2000 roku spivvitchizniki progolosili jogo norvezhcem tisyacholittya nacionalnim geroyem Norvegiyi Na karti Arktiki j Antarktiki im ya Nansena zustrichayetsya 25 raziv Pochatki naukovoyi diyalnosti1880 1892 navchavsya v universiteti v Hristianiyi Oslo Pershoyu znachnoyu praceyu Nansena sho vijshla v 1885 r i prinesla jomu zolotu medal buli Materiali z anatomiyi i gistologiyi mezostom U richnomu zviti muzeyu m Bergena za 1886 r nadrukovano novu znachnu pracyu Nansena Poperedni povidomlennya pro doslidzhennya budovi centralnoyi nervovoyi sistemi ascidia i myxine glutinosa Golovnim predmetom pristrasnogo zahoplennya molodogo uchenogo stala budova centralnoyi nervovoyi sistemi pri chomu doslidzhennya jogo stosuvalisya ne tilki cherviv ale j rakopodibnih i m yakotilih a potim vin vklyuchiv v chislo predmetiv vivchennya navit nizhchi rozryadi hrebetnih U robotah pro nervovi sistemi cih organizmiv Nansen pershim stav zastosovuvati hromo sribnij metod Goldzhi i jomu vdalosya proniknuti v tayemnichu budovu centralnoyi nervovoyi sistemi desho glibshe nizh jogo poperednikam Vidana anglijskoyu movoyu stattya Pobudova i zv yazok gistologichnih elementiv centralnoyi nervovoyi sistemi posidaye pochesne misce v naukovij literaturi Dvadcyatishestirichnim Nansen uzhe zdobuv stupin doktora zoologiyi za disertaciyu Nervovi elementi yih budova i zv yazok iz centralnoyu nervovoyu sistemoyu U 1897 r Nansen profesor zoologiyi Kristianskogo universitetu 1898 pochesnij chlen Peterburzkoyi akademiyi nauk Uchast u polyarnih ekspediciyahDoslidzhennya Grenlandiyi Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Grenlandska ekspediciya Nansena Pragnennya do doslidzhennya polyarnih oblastej sho drimalo pid chas zahoplennya biologiyeyu primusilo Nansena prominyati mirnu pracyu kabinetnogo uchenogo na povnu prigod i nebezpek zhittya arktichnogo mandrivnika Virnij sobi Nansen i tut postaviv sobi nadzvichajno velike i vazhke zavdannya perehid cherez use krizhane plato Grenlandiyi vid shidnogo berega do zahidnogo Vin mav na meti pereviriti teoriyu shvedskogo vchenogo Otto Nordenshelda pro isnuvannya v centralnij Grenlandiyi vilnoyi vid krigi teritoriyi z bagatoyu floroyu Vsyu pracyu shodo sporyadzhennyu ekspediciyi Nansen uzyav na sebe 16 serpnya 1888 roku shestero chleniv ekspediciyi pochali perehid vid fjordu Umivika na shidnomu uzberezhzhi Dolayuchi trudnoshi voni pidnyalis na visotu 8860 futiv 2770 m pronikli u vnutrishnyu oblast krizhanogo plato roblyachi dorogoyu naukovi sposterezhennya i vdalo dosyagli zahidnogo uzberezhzhya tobto projshli zi shodu na zahid usyu oblast materikovogo lodu sho do togo chasu vvazhalosya nezdijsnennim Podvig Nansena i vazhlivi rezultati jogo sposterezhen dlya nauki geografiyi geologiyi meteorologiyi i klimatologiyi nalezhno ociniv akademichnij svit Shvedske antropologichne tovaristvo nagorodilo Nansena zolotoyu medallyu Vega zasnovanoyu na chest znamenitogo plavannya O Nordenshelda na Vezi Potim Nansena vshanuvali zolotoyu medallyu Karla Rittera i zolotoyu medallyu Viktoriya ta obrali pochesnim chlenom chislennih vchenih tovaristv Pislya povernennya z Grenlandiyi v chervni 1889 roku Nansen uzyavsya za literaturnu pracyu gotuyuchi do druku dva tvori Na lizhah cherez Grenlandiyu i Zhittya eskimosiv Pohid na Pivnichnij polyus Dokladnishe Norvezka polyarna ekspediciya 1893 1896 U 1890 roci Nansen vzyavsya za pidgotovku do ekspediciyi v region Pivnichnogo polyusa Ulitku 1893 roku na specialno pobudovanomu dlya ciyeyi meti korabli Fram Nansen z 12 ma chlenami ekspediciyi vijshov iz Norvegiyi U veresni Fram pochav drejf na pivnichnij zahid vid Novosibirskih ostroviv Pid chas drejfu Frama buli provedeni okeanografichni i meteorologichni sposterezhennya sho sprostuvali dumku pro milkovodnist Pivnichnogo Lodovitogo okeanu vstanovleni struktura i pohodzhennya jogo vodnih mas vidkritij vpliv dobovogo obertannya Zemli na ruh krigi Pragnuchi dosyagti Pivnichnogo polyusa 14 bereznya 1895 roku Nansen u tovaristvi Yalmara Yuhansena pokinuv korabel na 84 4 pn sh i rushiv na pivnich z troma sanmi dvoma chovnami ta dvadcyatma vismoma sobakami 8 kvitnya voni dosyagli 86 14 pn sh ale cherez brak harchiv zmusheni buli povertatis rozrahovuyuchi vijti na o Shpicbergen Prote cherez drejf krigi po yakij voni jshli mandrivniki zbilisya zi shlyahu i zalishilis zimuvati na nevidomomu ostrivci harchuyuchis m yasom upolovanih vedmediv ta morzhiv U travni 1896 roku voni vijshli na Zemlyu Franca Josifa de vipadkovo zustrili britansku ekspediciyu pid provodom Zvidti Nansen i Yuhansen povernulis do Norvegiyi Inshi arktichni doslidzhennya U 1900 roci Nansen brav uchast v ekspediciyi shodo vivchennya techij u Pivnichnomu Lodovitomu okeani U 1902 roci stvoriv Centralnu okeanografichnu laboratoriyu v Kristianiyi buv odnim z organizatoriv i chleniv Mizhnarodnoyi radi vivchennya moriv u Kopengageni Nansen rozrobiv metod viznachennya shvidkosti techiyi z drejfuyuchogo sudna zaproponovanij M Lomonosovim i S Makarovim skonstruyuvav batometr i tochnij areometr U 1913 roci zdijsniv plavannya uzdovzh beregiv Pivnichnogo Lodovitogo okeanu do girla r Yeniseyu potim podorozhuvav pivdnem Shidnogo Sibiru i Dalekogo Shodu Gromadska diyalnistFritjof Nansen buv vplivovoyu lyudinoyu ne lishe u sebe na batkivshini koli 1905 roku Norvegiya virishila rozirvati soyuz iz Shveciyeyu vin yizdiv do Londona zaruchitisya pidtrimkoyu britanskogo uryadu u cij spravi Pislya rozrivu uniyi bulo provedeno referendum de naselennya vibiralo majbutnij ustrij krayini Gromadskist proponuvala jomu visunuti svoyu kandidaturu na post prezidenta chi yak podejkuvali navit korolya ale vchenij i doslidnik vidmovivsya Vin buv odnim z tih hto perekonav danskogo princa Gokona VII stati korolem Norvegiyi U 1906 1908 rokah pracyuvav norvezkim poslom u Londoni Buv drugom anglijskogo korolya Eduarda VII Pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 rr Nansen buv verhovnim komisarom Ligi Nacij u spravah vijskovopolonenih odnim z organizatoriv Mizhnarodnoyi komisiyi dopomogi poterpilij vid golodu Rosiyi Avtoritet uchenogo dopomig jomu zibrati velichezni koshti na zakupivlyu prodovolstva dlya tih hto goloduvav Do cogo fondu Nansen vklav i veliku chastinu Nobelivskoyi premiyi prisudzhenoyi jomu v 1922 r 1925 1928 pracyuvav u komisiyi z repatriaciyi virmenskih bizhenciv do Radyanskoyi Virmeniyi Nansen i Ukrayina U kinci sichnya 1923 r Nansen priyizdiv do Harkova shob pogoditi z uryadom URSR plan borotbi z naslidkami golodomoru i nadati dopomogu respublici u vazhkij chas Vin zustrichavsya z kerivnikami ukrayinskogo uryadu Grigoriyem Petrovskim i Hristiyanom Rakovskim Pro svoyi namiri vin zayaviv tak Po pershe neobhidno nadati dopomogu poterpilim vid golodu a takozh dopomogti selyanam vidbuduvati svoye gospodarstvo shob voni spokijno zustrili majbutnye Druge zavdannya spriyati pidvishennyu kulturnogo rivnya krayini yakij nalezhit velike majbutnye Neobhidno dopomogti studentam prodovzhuvati navchannya vchitelyam zajmatis pedagogichnoyu robotoyu Pam yatatimemo sho dlya ciyeyi meti nam neobhidna ne tilki yizha ale j kniga Na nas lezhit velikij obov yazok navchiti yevropejski krayini vzayemnoyi doviri Fond Nansena stanoviv 250 000 zolotih karbovanciv Do Ukrayini postachalasya velika kilkist silgosptehniki diyetichnih harchovih produktiv Misiya Nansena zasnuvala bagato dityachih budinkiv zokrema i v Harkovi Usi voni nazivalisya odnakovo Dityachij budinok im Nansena Takozh na groshi Fondu Nansena v Ukrayini zasnovani dva doslidni gospodarstva odne v seli Apostolovo Mihajlivka Katerinoslavskoyi guberniyi Persha ukrayinska zemlerobska stanciya doktora F Nansena Na znak poshani do pam yati Nansena skulptor Oleksandr Tabatchikov stvoriv pogruddya velikogo norvezhcya 1962 a poetesa Lina Kostenko napisala virsh Lyubov Nansena Vulici Nansena isnuyut u mistah Vinnicya smt Zolochiv Krivij Rig Harkiv U misti Mikolayiv vulicyu Gastello perejmenuvali na vulicyu Nansena dzherelo BibliografiyaFritjof Nansen na cigarkah 1928 Nansen F U pitmi lodovih pustel Redaktor V Sinenko Malyunki ta obkladinka Ye Rachova Hud redaktor J Dajc Harkiv Odesa Ditvidav 1934 248 s Shkilna biblioteka dlya ditej serednogo i starshogo viku Nansen Fritof Sobranie sochinenij M Glavsevmorput t 1 1939 T 2 1940 92 s T 3 1943 479 s T 4 1938 463 s T 5 1939 663 s Nansen F Fram v Polyarnom more Ch 1 M Gegrafgiz 1956 368 s Nansen F Fram v Polyarnom more Ch 2 M Gegrafgiz 1956 351 s pl Centkevich Cheslav Sho z tebe viroste Fritofe Povist pro Nansena Pereklad J Broyaka K Molod 1973 210 s Div takozh853 Nanseniya asteroyid yakij nazvali na chest mandrivnika i naukovcya Primitki Nickelsen T Nansen Norway s first brain scientist untranslated untranslated 2008 d Track Q15839267d Track Q486156 https books google fr books id s824RZyERtAC amp pg PA43 amp lpg PA43 amp dq Ligue Internationale Philarm C3 A9nienne amp source bl amp ots p1gKZjSBic amp sig ACfU3U0lWsyqDNVibUr0DN56G5ETM3 q4A amp hl fr amp sa X amp ved 2ahUKEwiijePrhOToAhWaBGMBHXGvCYsQ6AEwCHoECAkQNA v onepage amp q Ligue 20Internationale 20Philarm C3 A9nienne amp f false Haas L F Fridtjof Nansen 1861 1930 Journal of Neurology Neurosurgery and Psychiatry BMJ 2003 Vol 74 Iss 4 P 515 ISSN 0022 3050 1468 330X doi 10 1136 JNNP 74 4 515 d Track Q2018873d Track Q1599804d Track Q42191977 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Norsk biografisk leksikon Kunnskapsforlaget ISSN 2464 1502 d Track Q746368d Track Q1563206d Track Q266603 Nansen slekt Norwegian Genealogical Society d Track Q7061117 Arhiv originalu za 19 bereznya 2011 Procitovano 28 bereznya 2011 Andreev B I Ledovskih S I Patyk B M Rabinovich I E Ekonomicheskaya geografiya stran zarubezhnoj Evropy Moskva Prosveshenie 1969 s 396 397 Kostenko L V Vibrane K Dnipro 1989 S 251 252 ISBN 5 308 00376 9 Literatura i posilannyaNansen Fritjof Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 1076 1000 ekz Nina Voskresenska pro Oleksandra Makedonskogo Kleopatru Ivana Kotlyarevskogo Garri Gudini Fritofa Nansena N Voskresenska Kiyiv Grani T 2007 120 s Zhittya vidatnih ditej ISBN 978 966 2923 86 5 Nansen F Ukrayinska Radyanska Enciklopediya O M Movchan Nansen Fritof 15 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 167 ISBN 978 966 00 1061 1 Andrij Shestakov Obganyayuchi vlasnij strah Ukrayina moloda 15 travnya 2010 s 10 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Oleksandr Artemenko Norvezhec tisyacholittya Dzerkalo tizhnya Ukrayina 9 11 03 2011 19 bereznya 2011 u Wayback Machine Savicka L Sho robiv Fritjof Nansen u Harkovi Slobid kraj 1995 30 berez Nansen Fritof Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya M 1974 T 17 S 237 238 ros Nansen F Enciklopedicheskij slovar Brokgauz Efron S Peterburg 1895 T 40 S 524 526 ros Nansen F Enciklopedicheskij slovar yunogo geografa kraeveda M 1981 18 20 32 s ros Kublickij G I Fritof Nansen ego zhizn i neobyknovennye priklyucheniya M 1961 ros Paseckij V M Fritof Nansen 1861 1930 M Nauka 1986 336 s ros Talanov A V Nansen M Molodaya gvardiya 1960 304 s ros Sheklton E Fritof Nansen issledovatel Per s ang O K Vorobevoj M Progress 1986 205 s ros Tabatchikov A Harkovskaya gavan Frama Eshe raz ob istoricheskoj pamyati goroda Sloboda 1993 11 sent Fritof Nansen 1861 1930 27 veresnya 2007 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ