Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Перша українська землеробська станція доктора Фрітьйофа Нансена показова сільськогосподарська станція з метою навчання с

Перша українська землеробська станція доктора Фрітьйофа Нансена

Перша українська землеробська станція доктора Фрітьйофа Нансена

Перша українська землеробська станція доктора Фрітьйофа Нансена — показова сільськогосподарська станція з метою навчання селян веденню господарства передовими методами, організована Фрітьйофом Нансеном. Згідно з задумом Нансена працювати на цих станціях повинно було місцеве населення, а керівниками виступали іноземці, які повинні були впровадити нові методи господарювання: кредитування селян видачею насіння, худоби, землеробських знарядь.

Перша українська землеробська станція доктора Фрітьйофа Нансена
image
Типпідприємство
Галузьсільське господарство
Засновано1923
Засновник(и)Фрітьйоф Нансен
Закриття (ліквідація)1927
Штаб-квартираМихайлівка (Апостолівська міська громада), image Україна
Ключові особиВанечек В'ячеслав Петрович, керівник
Продукціязерно, масло, тваринництво, садівництво

Історія

Нансен брав активну участь в організації та наданні допомоги голодуючим в Поволжі. В 1922 році за свою діяльність отримав Нобелівську премії миру в розмірі 122 000 крон. Бажаючи запропонувати допомогу Радянському Союзу і вважаючи при цьому, що основні причини голоду лежали в низькому рівні сільськогосподарської культури, Нансен розробив проект по створенню в Союзі декількох показових сільськогосподарських дослідних станцій. Нова економічна політика дозволяла іноземцям орендувати в СРСР землю.

На початку 1922 року місія Нансена розпочала свою гуманітарну діяльність на півдні України згідно з угодою від 31 грудня 1921 року, підписаною між Ф. Нансеном та головою Ради народних комісаріатів УСРР Х. Раковським.

image
Угода між УРСС і Ф. Нансеном, 31.12.1921

У січні 1923 року під час приїзду до Харкова Ф. Нансен звернув увагу на те, що ще потрібно допомагати голодуючим, однак разом з тим треба допомогти селянам у відродженні сільського господарства.

Про свої наміри він заявив так: «По-перше, необхідно надати допомогу потерпілим від голоду, а також допомогти селянам відбудувати своє господарство, щоб вони спокійно зустріли майбутнє. Друге завдання — сприяти підвищенню культурного рівня країни, якій належить велике майбутнє. Необхідно допомогти студентам продовжувати навчання, вчителям — займатись педагогічною роботою. Пам'ятатимемо, що для цієї мети нам необхідна не тільки їжа, але й книга. На нас лежить великий обов'язок навчити європейські країни взаємної довіри».

16 липня 1923 року між місією Нансена і урядом РСФРР та УСРР було укладено договір про створення зразкового землеробського господарства. Було створено дві станції: одна в селі Росташі Балашовського повіту (зараз в складі Саратовської області, Росії), а іншу — в селі Апостолово-Михайлівка Криворізького повіту Катеринославської губернії (зараз село Михайлівка, Апостолівський район Дніпропетровська область).

image
План угідь станції Нансена, 1924 рік

5 червня 1923 року був підписаний п'ятирічний договір, згідно з яким Уряд СРСР безоплатно виділяв Нансену в концесію ділянки землі, субсидіював необхідну на перший рік кількість насіння і надавав 50% знижку на провезення територією СРСР іноземної сільгосптехніки та інвентарю. Нансен зобов'язався інвестувати в кожне господарство по 10 тис. англійських фунтів.

3 жовтня 1923 року на землях, що належали колишньому російському генералу Івану Синельникову, було створено «Першу українську землеробську станцію доктора Ф. Нансена», яка мала 1000 га землі. Керував господарством В'ячеслав Петрович Ванечек. На створення станції виділили 10 тисяч фунтів стерлінгів (Нансен виділив гроші, які отримав за Нобелівську премію миру у 1922 році). На кінець 1923 року на станції працювало 20 тракторів "Естер" (Італія) і 11 тракторів "Омар" (Швейцарія). Перед станцією було поставлено завдання боротися із посухою за допомогою ретельної, інтенсивної обробки ґрунту, внесення відповідних зернових культур та навчання місцевих фермерів новим методам господарювання. Станція нараховувала 23 різних господарських будівель.

Навесні 1924 року на станції працювало 17 тракторів Fiat, які мали борони, плуги, сівалки тощо. Восени 1924 року тракторів було вже 45, 15 з яких було віддано в найм одноосібникам. Також слід звернути увагу на молотарку , паровий плуг Rheinmetall, парову молотарку Ruston, трактори та ін. Деякі з сільськогосподарських машин було відправлено на Мелітопольщину, для освоєння цілинних земель. Станція використовувала і дискові борони, що було великою диковинкою для тих часів.

Також у господарстві був свій конезавод, де окрім звичайних коней були й рисаки. А на молокопереробному заводі виготовляли сир і масло.

image
Сільськогосподарська виставка, 1925 рік

На базі станції діяв сільськогосподарський технікум, де навчали за спеціальностями: меліоратор, агроном, механізатор та ін..

Робочий день: влітку — 10 годин, а в інші пори року — 8 годин. Зарплатня видавалася як грошими, так і продуктами. Весь персонал станції мав спецодяг: штани, гетри, пальто, капелюх та ін. Ще видавався посуд: 15 тарілок, чайник, відро і миска. Харчування — безкоштовне. На станції були телефонні будки, щоб мати зв'язок з окремими частинами господарства.

Проходили виставки досягнень сільського господарства (1925, 1926 роки). Приділялася увагу спорту.

На станції був трактор з молотилкою для обмолоту снопів. Ефективність даної операції була втричі вищою від звичайної, коли селяни використовували лише коней. Уже в 1925 році землеробська станція стала прибутковою.

image
Оранка трактором Fiat, 1923 рік

12 лютого 1927 року Головний концесійний комітет розглянув питання про ліквідацію відразу двох показових сільськогосподарських станцій Нансена. А 27 вересня 1927 року РНК СРСР прийняла постанову про ліквідацію станцій і передачу земель у власність держави. Історики говорять, що однією з причин ліквідації станції було постійне втручання місцевої влади в роботу землеробської станції. За часи роботи станції влада всіляко ставила перешкоди, як-от: високі ціни на паливо, низька якість мастильних матеріалів і повільність вантажних перевезень.

За часів існування СРСР стверджували, що Нансен сам хотів ліквідувати станції через відсутність фінансування, великі затрати на нові будівлі і через важкі умови обробки земельних угідь.

Станція за часів СРСР

У 1927 році землі землеробської станції були повернуті державі. До 1953 року тут існувало показове насінницьке господарство (радгосп) ім. Нансена. У 1953 році, у зв'язку з кампанією проти "буржуазних імен", його перейменовано на "Прогрес". З 1968 року господарство змінило свій профіль і стало іменуватися Михайлівською птахофабрикою. У 1987 році, з ініціативи , їй повернуто ім'я норвежця.

Вшанування пам'яті Нансена

Нині ім'я Нансена носить фермерське господарство в 200 га, яке належить Олександру Тарасовичу Петрику, зятю Григорія Магдалини. 2016 року приватний підприємець В. Г. Магдалина в себе вдома відкрила музей історії землеробської станції Ф. Нансена.

15 листопада 2011 року на кошти Г. С. Магдалини на будівлі сільської ради встановлено пам'ятну дошку Ф. Нансену. Свого часу село відвідав посол Норвегії в Україні та його дружина. Вони подарували Г. С. Магдалині копії архівних фотографій (з фондів Норвезької національної бібліотеки) про станцію Нансена в Михайлівці. Також зняли документальний фільм, заснований на спогадах старожилів села: Г. І. Максименка, К. І. Болобана, Г. В. Ганістрата.

До наших часів зберігся ангар для зберігання зерна та декілька корпусів конезаводу, а також ангар для зберігання овочів.

Продукція

  • Молочна продукція
  • М'ясна продукція
  • Зерно
  • Садівництво

Примітки

  1. Михайловський Т. О. Діяльність міжнародних організацій на Півдні України (1921-1929) // [ 26 лютого 2022 у Wayback Machine.], с. 170
  2. Паньків К. Організаційно-гуманітарна діяльність Ф. Нансена на території Криворізького повіту Катеринославської губернії в 20-х роках ХХ ст. // МАТЕРІАЛИ П’ятих Історико-краєзнавчих читань «КРИВОРІЖЖЯ: ПОГЛЯД У МИНУЛЕ...». Том 2. Кривий Ріг, 2019.с. 46 [ 10 квітня 2021 у Wayback Machine.],
  3. Паньків К. Організаційно-гуманітарна діяльність Ф. Нансена на території Криворізького повіту Катеринославської губернії в 20-х роках ХХ ст. // [1] [ 10 квітня 2021 у Wayback Machine.], с. 47
  4. Гусаров И. Апостоловское село хранит память о дерзком экономическом эксперименте великого норвежца // [2] [ 14 березня 2022 у Wayback Machine.]
  5. Апостолівський район: Михайлівська сільська бібліотека //
  6. Паньків К. Організаційно-гуманітарна діяльність Ф. Нансена на території Криворізького повіту Катеринославської губернії в 20-х роках ХХ ст. // [4] [ 10 квітня 2021 у Wayback Machine.], с. 48

Посилання

  • Сюжет від ТРК "Рудана" - "Нансен і Михайлівка", 2017.
  • Сюжет від ТРК "Рудана" - "Близькі подорожі (село Михайлівка)", 2009.
  • Истории с Бородой - "Сельское хозяйство им. Нансена", 2014.

Джерела

  • , "Наша земля", 2001.
  • Апостолівський район: Михайлівська сільська бібліотека // Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека ім. первоучителів словянських Кирила і Мефодія.
  • Паньків К. Організаційно-гуманітарна діяльність Ф. Нансена на території Криворізького повіту Катеринославської губернії в 20-х роках ХХ ст. // Історико-краєзнавчі читання "Криворіжжя - погляд у минуле...", 2019, с. 41-50 [ 10 квітня 2021 у Wayback Machine.].
  • Михайловський Т. О. Діяльність міжнародних організацій на Півдні України (1921-1929), Миколаїв, 2017, 244 с. [ 26 лютого 2022 у Wayback Machine.].
  • Ильевич С. Помнят на Днепропетровщине имя Фритьофа Нансена // Зеркало Недели, 1997, №22.
  • Норвезька національна бібліотека [ 5 червня 2014 у Wayback Machine.].
  • Безкровна війна. Мовою архівних документів про голод 1921–1923, 1932–1933 рр. [ 20 березня 2022 у Wayback Machine.]: Збірник документів і матеріалів / Авт.-упоряд.: О. Житков (керівник), В. Кусмінська, Л. Маренець, О. Недбальська, Л. Пономаренко, Ю. Чорна; Ред. кол.: І. Матяш, Є. Осадчий, Т. Чвань. Державний архів Кіровоградської області. – Кіровоград, 2003. – 196 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Persha ukrayinska zemlerobska stanciya doktora Fritjofa Nansena pokazova silskogospodarska stanciya z metoyu navchannya selyan vedennyu gospodarstva peredovimi metodami organizovana Fritjofom Nansenom Zgidno z zadumom Nansena pracyuvati na cih stanciyah povinno bulo misceve naselennya a kerivnikami vistupali inozemci yaki povinni buli vprovaditi novi metodi gospodaryuvannya kredituvannya selyan vidacheyu nasinnya hudobi zemlerobskih znaryad Persha ukrayinska zemlerobska stanciya doktora Fritjofa NansenaTippidpriyemstvoGaluzsilske gospodarstvoZasnovano1923Zasnovnik i Fritjof NansenZakrittya likvidaciya 1927Shtab kvartiraMihajlivka Apostolivska miska gromada UkrayinaKlyuchovi osobiVanechek V yacheslav Petrovich kerivnikProdukciyazerno maslo tvarinnictvo sadivnictvoIstoriyaNansen brav aktivnu uchast v organizaciyi ta nadanni dopomogi goloduyuchim v Povolzhi V 1922 roci za svoyu diyalnist otrimav Nobelivsku premiyi miru v rozmiri 122 000 kron Bazhayuchi zaproponuvati dopomogu Radyanskomu Soyuzu i vvazhayuchi pri comu sho osnovni prichini golodu lezhali v nizkomu rivni silskogospodarskoyi kulturi Nansen rozrobiv proekt po stvorennyu v Soyuzi dekilkoh pokazovih silskogospodarskih doslidnih stancij Nova ekonomichna politika dozvolyala inozemcyam orenduvati v SRSR zemlyu Na pochatku 1922 roku misiya Nansena rozpochala svoyu gumanitarnu diyalnist na pivdni Ukrayini zgidno z ugodoyu vid 31 grudnya 1921 roku pidpisanoyu mizh F Nansenom ta golovoyu Radi narodnih komisariativ USRR H Rakovskim Ugoda mizh URSS i F Nansenom 31 12 1921 U sichni 1923 roku pid chas priyizdu do Harkova F Nansen zvernuv uvagu na te sho she potribno dopomagati goloduyuchim odnak razom z tim treba dopomogti selyanam u vidrodzhenni silskogo gospodarstva Pro svoyi namiri vin zayaviv tak Po pershe neobhidno nadati dopomogu poterpilim vid golodu a takozh dopomogti selyanam vidbuduvati svoye gospodarstvo shob voni spokijno zustrili majbutnye Druge zavdannya spriyati pidvishennyu kulturnogo rivnya krayini yakij nalezhit velike majbutnye Neobhidno dopomogti studentam prodovzhuvati navchannya vchitelyam zajmatis pedagogichnoyu robotoyu Pam yatatimemo sho dlya ciyeyi meti nam neobhidna ne tilki yizha ale j kniga Na nas lezhit velikij obov yazok navchiti yevropejski krayini vzayemnoyi doviri 16 lipnya 1923 roku mizh misiyeyu Nansena i uryadom RSFRR ta USRR bulo ukladeno dogovir pro stvorennya zrazkovogo zemlerobskogo gospodarstva Bulo stvoreno dvi stanciyi odna v seli Rostashi Balashovskogo povitu zaraz v skladi Saratovskoyi oblasti Rosiyi a inshu v seli Apostolovo Mihajlivka Krivorizkogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi zaraz selo Mihajlivka Apostolivskij rajon Dnipropetrovska oblast Plan ugid stanciyi Nansena 1924 rik 5 chervnya 1923 roku buv pidpisanij p yatirichnij dogovir zgidno z yakim Uryad SRSR bezoplatno vidilyav Nansenu v koncesiyu dilyanki zemli subsidiyuvav neobhidnu na pershij rik kilkist nasinnya i nadavav 50 znizhku na provezennya teritoriyeyu SRSR inozemnoyi silgosptehniki ta inventaryu Nansen zobov yazavsya investuvati v kozhne gospodarstvo po 10 tis anglijskih funtiv 3 zhovtnya 1923 roku na zemlyah sho nalezhali kolishnomu rosijskomu generalu Ivanu Sinelnikovu bulo stvoreno Pershu ukrayinsku zemlerobsku stanciyu doktora F Nansena yaka mala 1000 ga zemli Keruvav gospodarstvom V yacheslav Petrovich Vanechek Na stvorennya stanciyi vidilili 10 tisyach funtiv sterlingiv Nansen vidiliv groshi yaki otrimav za Nobelivsku premiyu miru u 1922 roci Na kinec 1923 roku na stanciyi pracyuvalo 20 traktoriv Ester Italiya i 11 traktoriv Omar Shvejcariya Pered stanciyeyu bulo postavleno zavdannya borotisya iz posuhoyu za dopomogoyu retelnoyi intensivnoyi obrobki gruntu vnesennya vidpovidnih zernovih kultur ta navchannya miscevih fermeriv novim metodam gospodaryuvannya Stanciya narahovuvala 23 riznih gospodarskih budivel Navesni 1924 roku na stanciyi pracyuvalo 17 traktoriv Fiat yaki mali boroni plugi sivalki tosho Voseni 1924 roku traktoriv bulo vzhe 45 15 z yakih bulo viddano v najm odnoosibnikam Takozh slid zvernuti uvagu na molotarku parovij plug Rheinmetall parovu molotarku Ruston traktori ta in Deyaki z silskogospodarskih mashin bulo vidpravleno na Melitopolshinu dlya osvoyennya cilinnih zemel Stanciya vikoristovuvala i diskovi boroni sho bulo velikoyu dikovinkoyu dlya tih chasiv Takozh u gospodarstvi buv svij konezavod de okrim zvichajnih konej buli j risaki A na molokopererobnomu zavodi vigotovlyali sir i maslo Silskogospodarska vistavka 1925 rik Na bazi stanciyi diyav silskogospodarskij tehnikum de navchali za specialnostyami meliorator agronom mehanizator ta in Robochij den vlitku 10 godin a v inshi pori roku 8 godin Zarplatnya vidavalasya yak groshimi tak i produktami Ves personal stanciyi mav specodyag shtani getri palto kapelyuh ta in She vidavavsya posud 15 tarilok chajnik vidro i miska Harchuvannya bezkoshtovne Na stanciyi buli telefonni budki shob mati zv yazok z okremimi chastinami gospodarstva Prohodili vistavki dosyagnen silskogo gospodarstva 1925 1926 roki Pridilyalasya uvagu sportu Na stanciyi buv traktor z molotilkoyu dlya obmolotu snopiv Efektivnist danoyi operaciyi bula vtrichi vishoyu vid zvichajnoyi koli selyani vikoristovuvali lishe konej Uzhe v 1925 roci zemlerobska stanciya stala pributkovoyu Oranka traktorom Fiat 1923 rik 12 lyutogo 1927 roku Golovnij koncesijnij komitet rozglyanuv pitannya pro likvidaciyu vidrazu dvoh pokazovih silskogospodarskih stancij Nansena A 27 veresnya 1927 roku RNK SRSR prijnyala postanovu pro likvidaciyu stancij i peredachu zemel u vlasnist derzhavi Istoriki govoryat sho odniyeyu z prichin likvidaciyi stanciyi bulo postijne vtruchannya miscevoyi vladi v robotu zemlerobskoyi stanciyi Za chasi roboti stanciyi vlada vsilyako stavila pereshkodi yak ot visoki cini na palivo nizka yakist mastilnih materialiv i povilnist vantazhnih perevezen Za chasiv isnuvannya SRSR stverdzhuvali sho Nansen sam hotiv likviduvati stanciyi cherez vidsutnist finansuvannya veliki zatrati na novi budivli i cherez vazhki umovi obrobki zemelnih ugid Stanciya za chasiv SRSRU 1927 roci zemli zemlerobskoyi stanciyi buli povernuti derzhavi Do 1953 roku tut isnuvalo pokazove nasinnicke gospodarstvo radgosp im Nansena U 1953 roci u zv yazku z kampaniyeyu proti burzhuaznih imen jogo perejmenovano na Progres Z 1968 roku gospodarstvo zminilo svij profil i stalo imenuvatisya Mihajlivskoyu ptahofabrikoyu U 1987 roci z iniciativi yij povernuto im ya norvezhcya Vshanuvannya pam yati NansenaNini im ya Nansena nosit fermerske gospodarstvo v 200 ga yake nalezhit Oleksandru Tarasovichu Petriku zyatyu Grigoriya Magdalini 2016 roku privatnij pidpriyemec V G Magdalina v sebe vdoma vidkrila muzej istoriyi zemlerobskoyi stanciyi F Nansena 15 listopada 2011 roku na koshti G S Magdalini na budivli silskoyi radi vstanovleno pam yatnu doshku F Nansenu Svogo chasu selo vidvidav posol Norvegiyi v Ukrayini ta jogo druzhina Voni podaruvali G S Magdalini kopiyi arhivnih fotografij z fondiv Norvezkoyi nacionalnoyi biblioteki pro stanciyu Nansena v Mihajlivci Takozh znyali dokumentalnij film zasnovanij na spogadah starozhiliv sela G I Maksimenka K I Bolobana G V Ganistrata Do nashih chasiv zberigsya angar dlya zberigannya zerna ta dekilka korpusiv konezavodu a takozh angar dlya zberigannya ovochiv ProdukciyaMolochna produkciya M yasna produkciya Zerno SadivnictvoPrimitkiMihajlovskij T O Diyalnist mizhnarodnih organizacij na Pivdni Ukrayini 1921 1929 26 lyutogo 2022 u Wayback Machine s 170 Pankiv K Organizacijno gumanitarna diyalnist F Nansena na teritoriyi Krivorizkogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi v 20 h rokah HH st MATERIALI P yatih Istoriko krayeznavchih chitan KRIVORIZhZhYa POGLYaD U MINULE Tom 2 Krivij Rig 2019 s 46 10 kvitnya 2021 u Wayback Machine Pankiv K Organizacijno gumanitarna diyalnist F Nansena na teritoriyi Krivorizkogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi v 20 h rokah HH st 1 10 kvitnya 2021 u Wayback Machine s 47 Gusarov I Apostolovskoe selo hranit pamyat o derzkom ekonomicheskom eksperimente velikogo norvezhca 2 14 bereznya 2022 u Wayback Machine Apostolivskij rajon Mihajlivska silska biblioteka Pankiv K Organizacijno gumanitarna diyalnist F Nansena na teritoriyi Krivorizkogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi v 20 h rokah HH st 4 10 kvitnya 2021 u Wayback Machine s 48PosilannyaSyuzhet vid TRK Rudana Nansen i Mihajlivka 2017 Syuzhet vid TRK Rudana Blizki podorozhi selo Mihajlivka 2009 Istorii s Borodoj Selskoe hozyajstvo im Nansena 2014 Dzherela Nasha zemlya 2001 Apostolivskij rajon Mihajlivska silska biblioteka Dnipropetrovska oblasna universalna naukova biblioteka im pervouchiteliv slovyanskih Kirila i Mefodiya Pankiv K Organizacijno gumanitarna diyalnist F Nansena na teritoriyi Krivorizkogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi v 20 h rokah HH st Istoriko krayeznavchi chitannya Krivorizhzhya poglyad u minule 2019 s 41 50 10 kvitnya 2021 u Wayback Machine Mihajlovskij T O Diyalnist mizhnarodnih organizacij na Pivdni Ukrayini 1921 1929 Mikolayiv 2017 244 s 26 lyutogo 2022 u Wayback Machine Ilevich S Pomnyat na Dnepropetrovshine imya Fritofa Nansena Zerkalo Nedeli 1997 22 Norvezka nacionalna biblioteka 5 chervnya 2014 u Wayback Machine Bezkrovna vijna Movoyu arhivnih dokumentiv pro golod 1921 1923 1932 1933 rr 20 bereznya 2022 u Wayback Machine Zbirnik dokumentiv i materialiv Avt uporyad O Zhitkov kerivnik V Kusminska L Marenec O Nedbalska L Ponomarenko Yu Chorna Red kol I Matyash Ye Osadchij T Chvan Derzhavnij arhiv Kirovogradskoyi oblasti Kirovograd 2003 196 s

Дата публікації:
Топ