Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Фрідріх Вільгельм Фрі дріх Вільге льм нім Friedrich Wilhelm von Bra

Фрідріх-Вільгельм I (курфюрст Бранденбургу)

Фрідріх-Вільгельм I (курфюрст Бранденбургу)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Фрідріх-Вільгельм.

Фрі́дріх-Вільге́льм (нім. Friedrich Wilhelm von Brandenburg; 16 лютого 1620(16200216), Кельн-на-Шпреї — 9 травня 1688, Потсдам)— брандербурзький маркграф, курфюрст Священної Римської імперії (1640—1688). П'ятий герцог Пруссії (1640—1688). Представник німецької шляхетної династії Гогенцоллернів. Син бранденбурзького маркграфа і прусського герцога Георга-Вільгельма. Прізвисько — Великий курфюрст (нім. der Große Kurfürst; за військово-політичні здобутки, особливо після перемоги в ).

Фрідріх-Вільгельм
нім. Friedrich Wilhelm von Brandenburg
image
Фрідріх-Вільгельм
image
Маркграф Бранденбургу
1 грудня 1640 — 29 квітня 1688
Попередник: Георг-Вільгельм
Наступник: Фрідріх III
Герцог Пруссії
1 грудня 1640 — 29 квітня 1688
Попередник: Георг-Вільгельм
Наступник: Фрідріх III
 
Народження: 16 лютого 1620(1620-02-16)
Келльн, Бранденбург
Смерть: 29 квітня 1688(1688-04-29) (68 років)
Потсдам, Бранденбург
Поховання: Берлінський собор
Країна: Священна Римська імперія
Релігія: лютеранин
Рід: Гогенцоллерни
Батько: Георг-Вільгельм
Мати: Єлизавета-Шарлотта Пфальцська
Шлюб: Луїза Генрієтта Оранська і Доротея Софія Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзька
Діти: d, Фрідріх I, d, d, d, Єлизавета-Софія[1], d, d, d[1], d[1], d[1], d[1] і d[1]
Нагороди:
image

image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Початок правління

Фрідріх-Вільгельм отримав титул кюрфюрста в 1640 році.

З першого ж року свого правління (1640) Фрідріх усвідомив важкі й складні умови, в яких знаходився Бранденбург. При Георгу Вільгельмі Бранденбург за Празьким миром був тісно пов'язаний з Австрією.

Новий курфюрст зважився різко змінити політику: в 1641 він став на бік Швеції, уклавши з нею перемир'я, і зайнявся облаштуванням своєї армії. Водночас спрямував зусилля для встановлення влади над Померанією. Для цього вирішив спиратися на Францію. Наприкінці 1643 року він направляє до Парижу свого представника Вінанда Родта під виглядом приватної місії. Франція допомогла курфюрстові домовитися про виведення військ Вільгельма VI, ландграфа Гессен-Кассельського з герцогства Клевського. На засіданні державної ради Бранденбурга 21 травня 1644 року було прийнято рішення про налагодження більш тісних відносин з Францією. Вже у липні 1644 року мирним шляхом звільнив міста Франкфурт-на-Одері і Кроссен, зайняті гессен-кассельськими військами.

У перші ж роки правління Фрідріха Вільгельма виник проект одруження його з Христиною, дочкою Густава II Адольфа, але проти цього проекту повстали як у Швеції, так і в Бранденбурзі. Потім виник план влаштувати шлюб з донькою Гастона Орлеанського, але курфюрств отримав відмову від французької сторони. Тому Фрідріх Вільгельм одружився з Луїзою Генрієттою Оранською, дочкою штатгальтера Фрідріха Генріха.

У листопаді 1646 році Фрідріх Вільгельм на чолі маленької армії вдерся до герцогства Берг, в якому зайняв більшу частина сільської місцевості, але був нездатний взяти міста. Вольфганг Вільгельм, пфальцграф Пфальц-Нойбурзький, який раніше разом з курфюрстом Бранденбурзьким керував Бергом, погодився на нові переговори про його статус за умови, що війська Фрідріха-Вільгельма повинні бути виведені. Угоди були підписані в Дюссельдорфі 8, 10, і 16 квітня 1647 року, згідно з якими Фрідріх Вільгельм зберіг Клеве і Марку, але також приєднав і графство Равенсберг.

Під час мирних переговорів після завершення Тридцятилітньої війни, що закінчилися Вестфальським миром, Фрідріх-Вільгельм марно намагався приєднання до Бранденбургу всієї Померанії; відповідно до статті X Оснабрюкського мирного договору він отримав лише східну її частину — Задню Померанію (нім. Hinterpommern). За Бранденбургом визнані, крім того, архієпископство Магдебург, єпископство Гальберштадт, Мінден та (в останньому право призначати єпископа передано Швеції). В результаті Фрідріх Вільгельм став герцогом Магдебурзьким, князем Гальберштадтським і князем Міндену.

Юліхська війна

Після придбань в результаті Тридцятилітньої війни спочатку Фрідріх-Вільгельм спробував утвердитися в рейнських землях Клеве і Юліх. Між Бранденбургом і виникла так звана Юліхська війна. Починаючи її, Фрідріх-Вільгельм розраховував на допомогу Вільгельма Оранського та Мазаріні, але перший помер в 1650, а другий втратив свій вплив, що посилило в Середній Європі католицьку Габсбурзьку партію. Після значної поразки бранденбурзьких військ, курфюрст поспішив в 1651 укласти зі своїм противником мир.

Поширення картоплі

Прагнучи збільшити мобілізаційні ресурси Бранденбурга і забезпечити армію та населення провіантом, Фрідріх-Вільгельм намагався поширити в підвладних йому землях культуру вирощування картоплі. В 1651 році він навіть наказав відрубати носи і вуха тим, хто відмовиться саджати бульби, але без особливого успіху.

Боротьба за суверенітет Пруссії

З 50-х років XVII сторіччя увага Фрідріха-Вільгельма направляється на Пруссію, якою курфюрсти володіли в ленній залежності від Польщі. Бажання знищити цю залежність і досягти суверенітету Пруссії змусило курфюрста взяти участь в шведсько-польській війні 1655—1661 років.

7 січня 1656 року був укладений договір в Кеніґсберзі, який зобов'язував курфюрста мати напоготові для шведів значні військові сили. Новий договір в Марієнбурзі (червень 1656) ще тісніше пов'язував курфюрста з королем Карлом X. Перемога над поляками в триденній битві під Варшавою, здобута за допомогою бранденбурзьких військ, підняла військовий престиж курфюрста. 20 листопада Карл Χ уклав з курфюрстом третій договір в , за яким Фрідріх-Вільгельм отримував повний суверенітет в Пруссії.

Досягнувши своєї мети, курфюрст став подумувати про зміну фронту і про зближення з польсько-імператорською партією. Йому було дуже важливо отримати саме від польського короля санкцію суверенітету в Пруссії. Про зміну позиції курфюрста його колишні союзники дізналися тільки тоді, коли вона була вже доконаним фактом.

До літа 1657 дипломатичне зближення курфюрста з Польщею значно посунулось вперед. У вересні цього року було укладено договір в Велау, що забезпечив за курфюрстом верховну владу над Пруссією. 6 листопада Велауський трактат був ратифікований в Бромберзі. Оливський мир 1660 підтвердив Велауську угоду.

Тепер всі старання курфюрста були спрямовані на те, щоб фактично здійснити свою владу в Пруссії. Мала відбутися боротьба з привілейованим населенням міст і з дворянами. Стани відмовилися присягати своєму новому суверену і шукали зближення з Польщею. На чолі міської опозиції став з Кенігсберга, а на чолі дворянської — фон Калькштейн. Фрідріх-Вільгельм діяв з невтомною енергією і великою строгістю. Ув'язнивши найголовніших ватажків повстання, він у 1663 приборкав і незадоволені класи. Калькштейн, втікши з в'язниці в 1668, з'явився до польського короля з проханням про допомогу проти тирана, він запевняв короля, що Пруссія шукає лише випадку повернутися під польський суверенітет. Курфюрст марно вимагав видачі злочинця. Хитрістю заманений в Мемель, Калькштейн був страчений в 1671.

Боротьба за Померанію

За прусським питанням на чергу стало померанське. Воно визначало всю політику Фрідріха Вільгельма в другій половині його правління. Задля вирішення цього питання він шукав зближення з імператором, Голландією, Данією, Росією.

В антифранцузькій коаліції, організованій Голландією в 1672, Фрідріх-Вільгельм брав діяльну участь, обурюючись нерішучістю і повільністю імператора. Остання обставина змусила його в 1673 укласти з Францією сепаратний мир в , за яким йому були відступлені фортеці в Клеве, зайняті французами.

Після вторгнення маршала Люксембургу до Голландії і Тюренна в область Рейну, Регенсбурзький рейхстаг зважився енергійніше протистояти Людовику XIV. Кельн, Майнц і Бранденбург уклали нову угоду з імператором для спільної боротьби з Францією. Спочатку театр військових дій був в Ельзасі, але в січні 1675 курфюрст відступив за Рейн.

У цей час Людовик XIV переконав Карла XI вторгнутися з боку Померанії в бранденбурзькі володіння, щоб відвернути курфюрста від Рейну. Фрідріх-Вільгельм, отримавши звістку про вторгнення шведів, поспішив на північ. 21 червня курфюрст був у Магдебурзі, звідси шлях його лежав до Хафеля, правий берег якого був зайнятий шведами від Гавельберга до Бранденбургу. Курфюрст вирішив прорвати цю лінію при Ратенові, що йому і вдалося 25 червня.

Військові сили шведів були розділені; правий фланг, під командою Густава Врангеля, стояв біля Хафельберга, лівий, під орудою Германа Врангеля — в Бранденбурзі. При звістці про Ратеновську невдачу, Герман Врангель рушив на з'єднання зі своїм братом, але цьому з'єднанню військових сил шведів вдалося запобігти. 28 червня курфюрст розбив шведів на голову в .

Імператор та імперія оголосили шведів ворогами імперії і разом з Нідерландами, Іспанією і Данією оголосили Швеції війну. До коаліції приєдналися Брауншвейг, Целле, Мюнстер. Вже до кінця 1675 всі володіння шведів у Німеччині були втрачені. Опір чинив ще Штеттин, але до кінця 1677 упало й це місто. У союзі з Данією вдалося відібрати у шведів і острів Рюген; в вересні 1678 року здався Штральзунд.

Невдалою була й відчайдушна спроба шведів зробити з Лівонії вторгнення до Пруссії. Курфюрст, дізнавшись про цей план, швидко рушив свої війська на схід; при звістці про це шведи відступили.

Перспектива великого територіального придбання малювалася Фрідріху Вільгельму, коли один за іншим союзники його стали укладати з Францією сепаратні мирні договори. Дипломатія вирішила померанське питання не на користь Бранденбургу. Тут особливо яскраво дав себе відчути антагонізм Австрії і Пруссії, заздрість імперії до політичного та територіального посилення Бранденбургу. Залишившись віч-на-віч з Людовіком XIV, який категорично вимагав повернення шведам всіх зроблених у Померанії завоювань, курфюрст не наважувався продовжувати війну і уклав з Францією в Сен-Жермені , 29 червня 1679, за яким він усім здобутим поступався переможеному ворогу. Головна частка провини в цьому важкому для Бранденбургу мирі лежала на імператорі. Курфюрст сам говорив, що до миру змусив його не французький король, а змусили імперія, імператор і його союзники.

З 1679 Бранденбург вже не брав участь у війнах з Францією; Фрідріх-Вільгельм дотримувався нейтралітету і всю свою увагу зосередив на своїх бранденбурзьких землях. З повним скасуванням Нантського едикту справа дещо змінилося: Фрідріх-Вільгельм знову зблизився з головним ворогом Франції, Вільгельмом Оранським. Але в третій війні проти Людовіка Фрідріх-Вільгельм не встиг взяти участі: він помер в 1688.

Сілезьке питання

Останнє питання в зовнішній політиці Фрідріха Вільгельма — сілезьке. В 1675 вимерла герцогська лінія та Волан. Користуючись тим, що Фрідріх-Вільгельм був зайнятий у цей час війною зі шведами, імператор приєднав її землі до своїх володінь. В 1686 між імператором і курфюрстом була укладено угода, за якою курфюрст відмовився від своїх домагань на сілезькі герцогства, але зате мав отримати область у Богемії. Питання про Швібус, однак, залишилося невирішеним через смерть Фрідріха Вільгельма.

Колоніальна політика

Сприяв діяльності бранденбурзьких купців, що намагалися закріпитися в Африці та Ост-Індії. 1684 року було отримано дозвіл від Аль-Сида, еміра Трарзи, на торгівлю, що дозволило закріпитися на заході Африці. У 1685 році бранденбурзький капітан Корнелій Рірс з фрегата «Ротер Льове» зайняв старий португальський форт на острові Арґен. Він успішно уклав договір з ноим еміром Амаром I, в якому Бранденбург був визнаний у якості покровителя і захисника. Договір було ратифіковано в 1687 року.

Сім'я

Докладніше: Гогенцоллерни

Примітки

  1. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  2. . Еспресо. 2019-04-13. Архів оригіналу за 26 травня 2020. Процитовано 24 травня 2020.

Література

  • Hans-Joachim Giersberg, Claudia Meckel u. Gerd Bartoschek. (Redaktion): Der Große Kurfürst. Sammler, Bauherr, Mäzen. Kurfürst Friedrich Wilhelm 1620—1688, (Katalog zur Ausstellung) Neues Palais in Sanssouci, 10. Juli bis 9. Oktober 1988. Potsdam, 1988.
  • Bruno Gloger, Friedrich Wilhelm — Kurfürst von Brandenburg, Biographie, Verlag Neues Leben Berlin 1985
  • Gerd Heinrich (Hrsg.): «Ein sonderbares Licht in Teutschland». Beiträge zur Geschichte des Großen Kurfürsten von Brandenburg (1640—1688). Berlin 1990.
  • Ludwig Hüttl: Friedrich Wilhelm von Brandenburg, der Große Kurfürst 1620—1688. Eine politische Biographie. München 1984.

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фрідріх-Вільгельм (маркграф Бранденбургу)


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Fridrih Vilgelm Fri drih Vilge lm nim Friedrich Wilhelm von Brandenburg 16 lyutogo 1620 16200216 Keln na Shpreyi 9 travnya 1688 Potsdam branderburzkij markgraf kurfyurst Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi 1640 1688 P yatij gercog Prussiyi 1640 1688 Predstavnik nimeckoyi shlyahetnoyi dinastiyi Gogencollerniv Sin brandenburzkogo markgrafa i prusskogo gercoga Georga Vilgelma Prizvisko Velikij kurfyurst nim der Grosse Kurfurst za vijskovo politichni zdobutki osoblivo pislya peremogi v Fridrih Vilgelm nim Friedrich Wilhelm von BrandenburgFridrih Vilgelm Markgraf Brandenburgu 1 grudnya 1640 29 kvitnya 1688 Poperednik Georg Vilgelm Nastupnik Fridrih III Gercog Prussiyi 1 grudnya 1640 29 kvitnya 1688 Poperednik Georg Vilgelm Nastupnik Fridrih III Narodzhennya 16 lyutogo 1620 1620 02 16 Kelln BrandenburgSmert 29 kvitnya 1688 1688 04 29 68 rokiv Potsdam BrandenburgPohovannya Berlinskij soborKrayina Svyashenna Rimska imperiyaReligiya lyuteraninRid GogencollerniBatko Georg VilgelmMati Yelizaveta Sharlotta PfalcskaShlyub Luyiza Genriyetta Oranska i Doroteya Sofiya Shlezvig Golshtejn Zonderburg GlyuksburzkaDiti d Fridrih I d d d Yelizaveta Sofiya 1 d d d 1 d 1 d 1 d 1 i d 1 Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaPochatok pravlinnya Fridrih Vilgelm otrimav titul kyurfyursta v 1640 roci Z pershogo zh roku svogo pravlinnya 1640 Fridrih usvidomiv vazhki j skladni umovi v yakih znahodivsya Brandenburg Pri Georgu Vilgelmi Brandenburg za Prazkim mirom buv tisno pov yazanij z Avstriyeyu Novij kurfyurst zvazhivsya rizko zminiti politiku v 1641 vin stav na bik Shveciyi uklavshi z neyu peremir ya i zajnyavsya oblashtuvannyam svoyeyi armiyi Vodnochas spryamuvav zusillya dlya vstanovlennya vladi nad Pomeraniyeyu Dlya cogo virishiv spiratisya na Franciyu Naprikinci 1643 roku vin napravlyaye do Parizhu svogo predstavnika Vinanda Rodta pid viglyadom privatnoyi misiyi Franciya dopomogla kurfyurstovi domovitisya pro vivedennya vijsk Vilgelma VI landgrafa Gessen Kasselskogo z gercogstva Klevskogo Na zasidanni derzhavnoyi radi Brandenburga 21 travnya 1644 roku bulo prijnyato rishennya pro nalagodzhennya bilsh tisnih vidnosin z Franciyeyu Vzhe u lipni 1644 roku mirnim shlyahom zvilniv mista Frankfurt na Oderi i Krossen zajnyati gessen kasselskimi vijskami U pershi zh roki pravlinnya Fridriha Vilgelma vinik proekt odruzhennya jogo z Hristinoyu dochkoyu Gustava II Adolfa ale proti cogo proektu povstali yak u Shveciyi tak i v Brandenburzi Potim vinik plan vlashtuvati shlyub z donkoyu Gastona Orleanskogo ale kurfyurstv otrimav vidmovu vid francuzkoyi storoni Tomu Fridrih Vilgelm odruzhivsya z Luyizoyu Genriyettoyu Oranskoyu dochkoyu shtatgaltera Fridriha Genriha U listopadi 1646 roci Fridrih Vilgelm na choli malenkoyi armiyi vdersya do gercogstva Berg v yakomu zajnyav bilshu chastina silskoyi miscevosti ale buv nezdatnij vzyati mista Volfgang Vilgelm pfalcgraf Pfalc Nojburzkij yakij ranishe razom z kurfyurstom Brandenburzkim keruvav Bergom pogodivsya na novi peregovori pro jogo status za umovi sho vijska Fridriha Vilgelma povinni buti vivedeni Ugodi buli pidpisani v Dyusseldorfi 8 10 i 16 kvitnya 1647 roku zgidno z yakimi Fridrih Vilgelm zberig Kleve i Marku ale takozh priyednav i grafstvo Ravensberg Pid chas mirnih peregovoriv pislya zavershennya Tridcyatilitnoyi vijni sho zakinchilisya Vestfalskim mirom Fridrih Vilgelm marno namagavsya priyednannya do Brandenburgu vsiyeyi Pomeraniyi vidpovidno do statti X Osnabryukskogo mirnogo dogovoru vin otrimav lishe shidnu yiyi chastinu Zadnyu Pomeraniyu nim Hinterpommern Za Brandenburgom viznani krim togo arhiyepiskopstvo Magdeburg yepiskopstvo Galbershtadt Minden ta v ostannomu pravo priznachati yepiskopa peredano Shveciyi V rezultati Fridrih Vilgelm stav gercogom Magdeburzkim knyazem Galbershtadtskim i knyazem Mindenu Yulihska vijna Pislya pridban v rezultati Tridcyatilitnoyi vijni spochatku Fridrih Vilgelm sprobuvav utverditisya v rejnskih zemlyah Kleve i Yulih Mizh Brandenburgom i vinikla tak zvana Yulihska vijna Pochinayuchi yiyi Fridrih Vilgelm rozrahovuvav na dopomogu Vilgelma Oranskogo ta Mazarini ale pershij pomer v 1650 a drugij vtrativ svij vpliv sho posililo v Serednij Yevropi katolicku Gabsburzku partiyu Pislya znachnoyi porazki brandenburzkih vijsk kurfyurst pospishiv v 1651 uklasti zi svoyim protivnikom mir Poshirennya kartopli Pragnuchi zbilshiti mobilizacijni resursi Brandenburga i zabezpechiti armiyu ta naselennya proviantom Fridrih Vilgelm namagavsya poshiriti v pidvladnih jomu zemlyah kulturu viroshuvannya kartopli V 1651 roci vin navit nakazav vidrubati nosi i vuha tim hto vidmovitsya sadzhati bulbi ale bez osoblivogo uspihu Borotba za suverenitet Prussiyi Z 50 h rokiv XVII storichchya uvaga Fridriha Vilgelma napravlyayetsya na Prussiyu yakoyu kurfyursti volodili v lennij zalezhnosti vid Polshi Bazhannya znishiti cyu zalezhnist i dosyagti suverenitetu Prussiyi zmusilo kurfyursta vzyati uchast v shvedsko polskij vijni 1655 1661 rokiv 7 sichnya 1656 roku buv ukladenij dogovir v Kenigsberzi yakij zobov yazuvav kurfyursta mati napogotovi dlya shvediv znachni vijskovi sili Novij dogovir v Mariyenburzi cherven 1656 she tisnishe pov yazuvav kurfyursta z korolem Karlom X Peremoga nad polyakami v tridennij bitvi pid Varshavoyu zdobuta za dopomogoyu brandenburzkih vijsk pidnyala vijskovij prestizh kurfyursta 20 listopada Karl X uklav z kurfyurstom tretij dogovir v za yakim Fridrih Vilgelm otrimuvav povnij suverenitet v Prussiyi Dosyagnuvshi svoyeyi meti kurfyurst stav podumuvati pro zminu frontu i pro zblizhennya z polsko imperatorskoyu partiyeyu Jomu bulo duzhe vazhlivo otrimati same vid polskogo korolya sankciyu suverenitetu v Prussiyi Pro zminu poziciyi kurfyursta jogo kolishni soyuzniki diznalisya tilki todi koli vona bula vzhe dokonanim faktom Do lita 1657 diplomatichne zblizhennya kurfyursta z Polsheyu znachno posunulos vpered U veresni cogo roku bulo ukladeno dogovir v Velau sho zabezpechiv za kurfyurstom verhovnu vladu nad Prussiyeyu 6 listopada Velauskij traktat buv ratifikovanij v Bromberzi Olivskij mir 1660 pidtverdiv Velausku ugodu Teper vsi starannya kurfyursta buli spryamovani na te shob faktichno zdijsniti svoyu vladu v Prussiyi Mala vidbutisya borotba z privilejovanim naselennyam mist i z dvoryanami Stani vidmovilisya prisyagati svoyemu novomu suverenu i shukali zblizhennya z Polsheyu Na choli miskoyi opoziciyi stav z Kenigsberga a na choli dvoryanskoyi fon Kalkshtejn Fridrih Vilgelm diyav z nevtomnoyu energiyeyu i velikoyu strogistyu Uv yaznivshi najgolovnishih vatazhkiv povstannya vin u 1663 priborkav i nezadovoleni klasi Kalkshtejn vtikshi z v yaznici v 1668 z yavivsya do polskogo korolya z prohannyam pro dopomogu proti tirana vin zapevnyav korolya sho Prussiya shukaye lishe vipadku povernutisya pid polskij suverenitet Kurfyurst marno vimagav vidachi zlochincya Hitristyu zamanenij v Memel Kalkshtejn buv strachenij v 1671 Borotba za Pomeraniyu Za prusskim pitannyam na chergu stalo pomeranske Vono viznachalo vsyu politiku Fridriha Vilgelma v drugij polovini jogo pravlinnya Zadlya virishennya cogo pitannya vin shukav zblizhennya z imperatorom Gollandiyeyu Daniyeyu Rosiyeyu V antifrancuzkij koaliciyi organizovanij Gollandiyeyu v 1672 Fridrih Vilgelm brav diyalnu uchast oburyuyuchis nerishuchistyu i povilnistyu imperatora Ostannya obstavina zmusila jogo v 1673 uklasti z Franciyeyu separatnij mir v za yakim jomu buli vidstupleni forteci v Kleve zajnyati francuzami Pislya vtorgnennya marshala Lyuksemburgu do Gollandiyi i Tyurenna v oblast Rejnu Regensburzkij rejhstag zvazhivsya energijnishe protistoyati Lyudoviku XIV Keln Majnc i Brandenburg uklali novu ugodu z imperatorom dlya spilnoyi borotbi z Franciyeyu Spochatku teatr vijskovih dij buv v Elzasi ale v sichni 1675 kurfyurst vidstupiv za Rejn U cej chas Lyudovik XIV perekonav Karla XI vtorgnutisya z boku Pomeraniyi v brandenburzki volodinnya shob vidvernuti kurfyursta vid Rejnu Fridrih Vilgelm otrimavshi zvistku pro vtorgnennya shvediv pospishiv na pivnich 21 chervnya kurfyurst buv u Magdeburzi zvidsi shlyah jogo lezhav do Hafelya pravij bereg yakogo buv zajnyatij shvedami vid Gavelberga do Brandenburgu Kurfyurst virishiv prorvati cyu liniyu pri Ratenovi sho jomu i vdalosya 25 chervnya Vijskovi sili shvediv buli rozdileni pravij flang pid komandoyu Gustava Vrangelya stoyav bilya Hafelberga livij pid orudoyu Germana Vrangelya v Brandenburzi Pri zvistci pro Ratenovsku nevdachu German Vrangel rushiv na z yednannya zi svoyim bratom ale comu z yednannyu vijskovih sil shvediv vdalosya zapobigti 28 chervnya kurfyurst rozbiv shvediv na golovu v Imperator ta imperiya ogolosili shvediv vorogami imperiyi i razom z Niderlandami Ispaniyeyu i Daniyeyu ogolosili Shveciyi vijnu Do koaliciyi priyednalisya Braunshvejg Celle Myunster Vzhe do kincya 1675 vsi volodinnya shvediv u Nimechchini buli vtracheni Opir chiniv she Shtettin ale do kincya 1677 upalo j ce misto U soyuzi z Daniyeyu vdalosya vidibrati u shvediv i ostriv Ryugen v veresni 1678 roku zdavsya Shtralzund Nevdaloyu bula j vidchajdushna sproba shvediv zrobiti z Livoniyi vtorgnennya do Prussiyi Kurfyurst diznavshis pro cej plan shvidko rushiv svoyi vijska na shid pri zvistci pro ce shvedi vidstupili Perspektiva velikogo teritorialnogo pridbannya malyuvalasya Fridrihu Vilgelmu koli odin za inshim soyuzniki jogo stali ukladati z Franciyeyu separatni mirni dogovori Diplomatiya virishila pomeranske pitannya ne na korist Brandenburgu Tut osoblivo yaskravo dav sebe vidchuti antagonizm Avstriyi i Prussiyi zazdrist imperiyi do politichnogo ta teritorialnogo posilennya Brandenburgu Zalishivshis vich na vich z Lyudovikom XIV yakij kategorichno vimagav povernennya shvedam vsih zroblenih u Pomeraniyi zavoyuvan kurfyurst ne navazhuvavsya prodovzhuvati vijnu i uklav z Franciyeyu v Sen Zhermeni 29 chervnya 1679 za yakim vin usim zdobutim postupavsya peremozhenomu vorogu Golovna chastka provini v comu vazhkomu dlya Brandenburgu miri lezhala na imperatori Kurfyurst sam govoriv sho do miru zmusiv jogo ne francuzkij korol a zmusili imperiya imperator i jogo soyuzniki Z 1679 Brandenburg vzhe ne brav uchast u vijnah z Franciyeyu Fridrih Vilgelm dotrimuvavsya nejtralitetu i vsyu svoyu uvagu zoserediv na svoyih brandenburzkih zemlyah Z povnim skasuvannyam Nantskogo ediktu sprava desho zminilosya Fridrih Vilgelm znovu zblizivsya z golovnim vorogom Franciyi Vilgelmom Oranskim Ale v tretij vijni proti Lyudovika Fridrih Vilgelm ne vstig vzyati uchasti vin pomer v 1688 Silezke pitannya Ostannye pitannya v zovnishnij politici Fridriha Vilgelma silezke V 1675 vimerla gercogska liniya ta Volan Koristuyuchis tim sho Fridrih Vilgelm buv zajnyatij u cej chas vijnoyu zi shvedami imperator priyednav yiyi zemli do svoyih volodin V 1686 mizh imperatorom i kurfyurstom bula ukladeno ugoda za yakoyu kurfyurst vidmovivsya vid svoyih domagan na silezki gercogstva ale zate mav otrimati oblast u Bogemiyi Pitannya pro Shvibus odnak zalishilosya nevirishenim cherez smert Fridriha Vilgelma Kolonialna politika Spriyav diyalnosti brandenburzkih kupciv sho namagalisya zakripitisya v Africi ta Ost Indiyi 1684 roku bulo otrimano dozvil vid Al Sida emira Trarzi na torgivlyu sho dozvolilo zakripitisya na zahodi Africi U 1685 roci brandenburzkij kapitan Kornelij Rirs z fregata Roter Love zajnyav starij portugalskij fort na ostrovi Argen Vin uspishno uklav dogovir z noim emirom Amarom I v yakomu Brandenburg buv viznanij u yakosti pokrovitelya i zahisnika Dogovir bulo ratifikovano v 1687 roku Sim yaDokladnishe Gogencollerni Batko Georg Vilgelm Matir Yelizaveta Sharlotta Pfalcska Druzhini z 1648 do 1667 Luyiza Genriyetta Oranska z 1668 Doroteya Sofiya Shlezvig Golshtejn Zonderburg Glyuksburzka Diti Fridrih Yelizaveta SofiyaPrimitkiLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Espreso 2019 04 13 Arhiv originalu za 26 travnya 2020 Procitovano 24 travnya 2020 LiteraturaHans Joachim Giersberg Claudia Meckel u Gerd Bartoschek Redaktion Der Grosse Kurfurst Sammler Bauherr Mazen Kurfurst Friedrich Wilhelm 1620 1688 Katalog zur Ausstellung Neues Palais in Sanssouci 10 Juli bis 9 Oktober 1988 Potsdam 1988 Bruno Gloger Friedrich Wilhelm Kurfurst von Brandenburg Biographie Verlag Neues Leben Berlin 1985 Gerd Heinrich Hrsg Ein sonderbares Licht in Teutschland Beitrage zur Geschichte des Grossen Kurfursten von Brandenburg 1640 1688 Berlin 1990 Ludwig Huttl Friedrich Wilhelm von Brandenburg der Grosse Kurfurst 1620 1688 Eine politische Biographie Munchen 1984 PosilannyaFridrih Vilgelm Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 1995 1000 ekz Fridrih Vilgelm Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Fridrih Vilgelm markgraf Brandenburgu

Дата публікації:
Топ