Ще́цин (пол. Szczecin, нім. Stettin) — місто на північному заході Польщі. Це сьоме за величиною місто в Польщі та столиця Західнопоморського воєводства.
Щецин Szczecin | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Щецин Філармонія, Вали Хробрего, Площа Ринок | ||||||||
| ||||||||
Основні дані | ||||||||
53°25′ пн. ш. 14°35′ сх. д. / 53.417° пн. ш. 14.583° сх. д.Координати: 53°25′ пн. ш. 14°35′ сх. д. / 53.417° пн. ш. 14.583° сх. д. | ||||||||
Країна | Польща | |||||||
Регіон | Західнопоморське воєводство | |||||||
Столиця для | Західнопоморське воєводство | |||||||
Межує з
| ||||||||
Поділ | | |||||||
Засновано | IX століття | |||||||
Магдебурзьке право | 1243 | |||||||
Площа | 300,53 км² | |||||||
Населення | ▼ 389 100 (2023) | |||||||
· густота | 1357 (2008) осіб/км² | |||||||
Висота НРМ | 149 м | |||||||
Назва мешканців | пол. szczecinianin[2] і пол. szczecinianka[3] | |||||||
Міста-побратими | Барі, Бремергафен (16 жовтня 1990), Далянь, Клайпеда (13 вересня 2002)[4][5][6], Грайфсвальд, Фрідріксгайн-Кройцберг (1996), Есб'єрг, Кінґстон-апон-Галл, Любек, Мальме (1990)[7], Росток (1957)[8][9], Сент-Луїс (жовтень 1992)[10][11], Поццуолі | |||||||
Телефонний код | (48) 91 | |||||||
Часовий пояс | і | |||||||
Номери автомобілів | ZS і ZZ | |||||||
GeoNames | 3083829 | |||||||
OSM | r342935 ·R | |||||||
SIMC | 0977976 | |||||||
Поштові індекси | 70-001–71-899 | |||||||
Міська влада | ||||||||
Мер міста | Пйотр Кшистек | |||||||
Вебсайт | szczecin.pl | |||||||
Мапа | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Щецин у Вікісховищі |
Населення — 389 100 мешканців (2023).
Морський порт Щецина — найбільший перевантажувальний і транзитний порт Польщі, головна галузь індустрії — суднобудівництво.
Разом з сусіднім містом Свіноуйсьце утворює найбільший порт країни на Балтійському морі, центр промисловості, зокрема нафтохімічної і машинобудівної промисловості. Біля міста розташований аеропорт Щецин-Голенюв.
Походження назви
По одній з версій назва міста походить від слова «szczeciny» — «хутро». Також є версія, що назва походить від слова «ściek» — «стічні води», тому що в цій місцевості при впадінні Одри в Балтійське море дуже повільна течія. Пізніші дослідження припускають, що назва походить від слова «szczyt» — «вершина пагорба».
Протягом століть місто не одноразово змінювало назву. Перша письмова згадка назви Stetinum датована 1133 роком, в 1188 році згадується як Stetyn, в 1251 — Stityn і Stitinum, Stytin, Stiltin і Szczeticinice.
Нинішня назва міста офіційно затверджена 19 травня 1946 року.
Географія
Щецин розташований на північному заході Польщі, в західній частині Західнопоморського воєводства. Місто розташоване на річці Одра та на озері Домб'є.
Щецин — найдальше від Варшави воєводське місто Польщі.
Згідно з найпоширенішою редакцією фізико-географічного районування Польщі авторства Єжи Кондрацького Щецин розташований на території чотирьох географічних мезорегіонів — «», «», «» і «», які є частиною «Щецинського побережжя».
Відстань від центру міста до Балтійського моря — якщо не враховувати Щецинську затоку, яка є морською лагуною - по прямій становить 65 км. Відстань по воді через лагуну така ж, а по суші приблизно 94 км (до Мендзиздроїв). Щецин межує з містом і ґміною Полиці (з півночі) та ґмінами Добра, Колбасково із заходу, Ґрифіно та Старе Чарново з півдня та Кобиланка і Голенюв зі сходу. Польсько-німецький кордон пролягає за 5 км від межі міста.
Клімат
Місто — у зоні, яку характеризує морський клімат. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 17.8 °C (64 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 0 °С (32 °F).
Клімат Щецина | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 13 | 17 | 20 | 25 | 30 | 32 | 32 | 35 | 30 | 23 | 15 | 13 | 35 |
Середній максимум, °C | 1 | 2 | 7 | 11 | 17 | 20 | 22 | 22 | 17 | 12 | 6 | 3 | 12 |
Середня температура, °C | 0 | 0 | 3 | 7 | 13 | 16 | 17 | 17 | 13 | 9 | 4 | 1 | 8 |
Середній мінімум, °C | −2 | −2 | 0 | 3 | 8 | 11 | 13 | 13 | 10 | 6 | 2 | 0 | 5 |
Абсолютний мінімум, °C | −22 | −20 | −16 | −5 | −3 | 2 | 6 | 5 | 0 | −3 | −10 | −10 | −22 |
Норма опадів, мм | 30 | 20 | 30 | 30 | 40 | 50 | 70 | 60 | 40 | 40 | 40 | 40 | 530 |
Днів з опадами | 16 | 13 | 15 | 13 | 13 | 14 | 14 | 14 | 14 | 15 | 17 | 16 | 174 |
Вологість повітря, % | 90 | 85 | 80 | 75 | 75 | 75 | 75 | 80 | 85 | 90 | 95 | 95 | 83.3 |
Джерело: Weatherbase |
Історія міста
У 7-6 століттях нашої ери на цій території існувало лужицьке поселення. Місто відоме з IX ст. У 967 році Мешко I приєднав Помор'я і Щецин до Польщі. Тодішній Щецин складався з трьох частин: городища, містечка та порту. Приблизно до 1007 року Щецин перебував під владою Болеслава Хороброго. Після приблизно ста років відокремлення від Польщі в 1121 році князь Болеслав III Кривовустий знову приєднав Щецин до Польщі, а князь Вартислав I визнав польський суверенітет і віддав данину Кривоустому, заснувавши династію Гріфонів, яка правила в Померанії понад 500 років.
Місто було членом Ганзейської ліги. Згодом місто опинилося в залежності від Данії та Німеччини. За часів князя Богуслава X Помор'я та його столиця (Щецин) знову підтримували відносини з Польщею. З часу північної війни (18 століття) до Другої світової війни перебувало в складі Швеції, Пруссії (з періодом французької окупації 1806—1813 рр) та Німеччини, з 1945 — Польщі.
З найдавніших часів місто мало портовий характер. У середні віки його оточували оборонні стіни, від яких залишилися лише невеликі уламки та дві брами. За шведських часів тут була побудована фортеця. Під час французької окупації деякі будівлі були зруйновані. Щецин інтенсивно розвивався за часів Пруссії (залізниці, промисловість, будівництво) та польських часів (промисловість, будівництво, вища освіта), але оновлений польський період після 1945 року був пов'язаний із відновленням багатьох пошкоджень після Другої світової війни (місто було зруйновано після бомбардувань союзників).
На околиці Щецина є місто Полиці (Police). Колишнє місто Домб'є (Dąbie) з 1948 року входить до складу Щецина.
В Щецині народилася імператриця Російської імперії, Катерина II. Від назви міста утворене прізвище польського шляхетського роду — Щетинські. У Щецині жив і працював (Paulus von Rode), відомий лютеранський теолог, реформатор і суперінтендант Щецина у 1535—1563 роках.
Культура, освіта, наука
Освіта
- Щецинський університет — Uniwersytet Szczeciński
- Західнопоморський технологічний університет — Zachodniopomorski Uniwersytet Technologiczny (з 1 січня 2009)
- Померанський медичний університет — Pomorski Uniwersytet Medyczny (заснований у 1948, сучасний статус з 2010)
- Морська академія — Akademia Morska (заснована в 1947, сучасний статус з 2004)
- Академія мистецтв — Akademia Sztuki (2010)
- Zachodnioporska Śkoła Biznesu (ZPSB)
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 195303 | 32945 | 138881 | 23477 |
Жінки | 214828 | 31357 | 129095 | 54376 |
Разом | 410131 | 64302 | 267976 | 77853 |
Населення за роками:
Економіка
Щецин — центр морської економіки; Працює 13 279 осіб. Морський порт обслуговує судновласників з усього світу та є портом приписки двох судноплавних компаній: Polsteam та Euroafrica.
У межах міста створено щецинську підзону – спеціальну економічну зону «Євро-Парк Мелець» , яка включає 8 комплексів загальною площею 93,84 га. Підприємці, які ведуть бізнес в економічних підзонах, можуть отримати вигоду від звільнення від частини податку на прибуток або від частини дворічних витрат на оплату праці.
У вересні 2016 року кількість зареєстрованих безробітних у Щецині становила приблизно 8,4 тисячі. жителів, що становить рівень безробіття 5,0%, серед професійно активних людей.
Середня винагорода працівників у жовтні 2012 р. становила 3807,73 злотих, при чисельності працівників у Щецині – 90 754 особи. Згідно з даними Окружного управління праці в Щецині, мінімальна заробітна плата, що діє з 1 січня 2023 року, становить 3490 злотих, тоді як середня зарплата жителів столиці Західної Поморії становить 6733,49 злотих.
У 2009 році середня місячна зарплата в секторі підприємств у Щецині становила 3439,94 злотих.
ВВП Щецина становить 20,255 млрд злотих, що становить 1/3 ВВП всього воєводства. Сума на душу населення становить 49 497 злотих, приблизно на 40% більше від результату по воєводству.
Транспорт
Сучасна транспортна інфраструктура міста Щецин має систему зовнішнього транспорту — залізницю, автобусний транспорт, автодорожня мережа, авіатранспорт і водний (річковий) транспорт, — магістральну вулично-дорожню мережу і мережу масового пасажирського транспорту.
Теперішня магістральна вулично-дорожна мережа міста представлена магістралями міського та районного значення. Транспортне сполучення між лівим і правим берегом здійснюється через Довгий міст, Міст Поморян, Залізничний міст і Замковою магістраль.
У місті діє 12 трамвайних та 82 маршрутів. Протяжність трамвайних маршрутів становить — 112,77 км, протяжність автобусних становить — 798 км.
-
-
-
- Міський велосипед
Українська громада
У Щецинському воєводстві живе близько 10 тис. українців, переселених з Ряшівщини та Люблінщини під час акції «Вісла» (1947), переважно в околицях Старґарду, Грифиців і Лобуза.
В Щецині є душпастирський пункт Української Католицької Церкви; від 1956 р. тут діє один зі найдіяльніших гуртків УСКТ (б. 300 чл.), при ньому естрадний ансамбль «Чумаки» та дитяча секція. У 1957–1963 рр. при Вчительській студії існував відділ української філології, який закінчило 99 учителів. У 1959—1966 рр. діяв аматорський драматичний гурток і довгі роки діяла єдина в Польщі капела бандуристів. Зараз УСКТ перейменовано на Об'єднання українців у Польщі, у Щецині діє Осередок української культури, з 1997 щороку відбуваються Дні української культури (травень-червень).
Радіо Щецина раз на місяць транслює 25-хвилинні радіопередачі на українські теми польською мовою (інформація станом на 2006 р.), яких редагує випускник Львівського університету, кандидат філологічних наук Андрій Вонторський.
В серпні 2019 р. в замку Поморських князів у Щецині відбулися 22-і Дні української культури
На Центральному цвинтарі (пол. Cmentarz Centralny) знаходяться могили генерала Армії УНР Михайла Ткачука (1885—1962), санітарки Олени Левченко (1899—1962), інженера Володимира Мамонтіва (1893—1972), учасника війни 1920 р., а також Григорія Гончаренка (1899—1975), хорунжого Армії УНР, згодом проректора Рільничої академії у Щецині (могила збереглася — кватера № 44, 1 ряд, номер поховання 35).
Уродженці
- Генріка Бейер (1782—1855) — польська художниця.
- Карл Тайке (1864—1922) — німецький диригент та композитор
- Альфред Деблін (1878—1957) — німецький письменник
- Фріц Герліх (1883—1934) — німецький журналіст і історик, один із головних представників журналістського спротиву проти Адольфа Гітлера та націонал-соціалізму.
- Генріх Ґеорге (1893—1946) — німецький актор театру і кіно, театральний режисер.
- Йоланта Антас (* 1954) — польський науковець, професор лінгвістики у Ягеллонському університеті в Кракові.
- Інґа Івасюв (* 1956) — польський літературознавець, літературний критик, поетеса і прозаїк.
- Вальдемар Скрипчак (* 1956) — польський військовий.
- Яцек Пєхота (* 1959) — польський політик.
- Кшиштоф Варліковський (* 1962) — польський театральний режисер.
- Хава Альберштейн (* 1947) — ізраїльська співачка, композиторка, автор пісенних текстів.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Посилання
- Інтернет-портал для жителів міста Щецина [ 1 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Аеропорт Щецина [ 2 березня 2021 у Wayback Machine.]
Див. також
Примітки
- Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- https://sjp.pwn.pl/so/szczecinianin;4517629.html
- https://sjp.pwn.pl/so/szczecinianka;4517630.html
- https://bip.um.szczecin.pl/chapter_11296.asp?soid=FC52B7BD7A2141849DD6EC3177B83B53
- https://www.klaipeda.lt/lt/meras/miestai-partneriai/scecinas-lenkija/3520/
- https://bip.um.szczecin.pl/files/A787EDEEDD5F45D2A38D5ACC38E1E5EE/K%C5%82ajpeda_2002_pl.pdf
- http://malmo.se/Kommun--politik/Sa-arbetar-vi-med.../Omvarld/Internationellt-arbete/Vanorter.html
- https://bip.um.szczecin.pl/chapter_11296.asp?soid=71E2B1515289447CAC9986BFD75091AA
- https://rathaus.rostock.de/de/stettin_polen/278691
- http://bip.um.szczecin.pl/chapter_11296.asp?soid=90A6B628D5DD4E5DAA8A3C9A0BDB49E4
- https://worldtradecenter-stl.com/st-louis-sister-cities-program/szczecin-poland/
- Населення за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Główny Urząd Statystyczny. Baza Demografia. Stan i struktura ludności, dane na dzień 31.03.2014 [2] [ 26 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Kondracki, Jerzy (2002). Geografia regionalna Polski (пол.) . Варшава: PWN. ISBN .
- Клімат Щецина
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- GUS. Liczba bezrobotnych zarejestrowanych oraz stopa bezrobocia według województw, podregionów i powiatów. Stan w końcu września 2016 r. stat.gov.pl (пол.). Процитовано 21 березня 2024.
- Praca Szczecin - oferty pracy w Szczecinie. Portal Praca.pl (пол.). Процитовано 21 березня 2024.
- GUS. Miasta wojewódzkie - podstawowe dane statystyczne - nr 18. stat.gov.pl (пол.). Процитовано 21 березня 2024.
- Парнікоза, Іван. . Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська) . М. Жарких. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 02.08.2020 р..
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shecin znachennya She cin pol Szczecin nim Stettin misto na pivnichnomu zahodi Polshi Ce some za velichinoyu misto v Polshi ta stolicya Zahidnopomorskogo voyevodstva Shecin Szczecin Shecin Filarmoniya Vali Hrobrego Plosha RinokOsnovni dani53 25 pn sh 14 35 sh d 53 417 pn sh 14 583 sh d 53 417 14 583 Koordinati 53 25 pn sh 14 35 sh d 53 417 pn sh 14 583 sh d 53 417 14 583 Krayina PolshaRegion Zahidnopomorske voyevodstvoStolicya dlya Zahidnopomorske voyevodstvoMezhuye z susidni nas punktiGmina Grifino Gmina Stare Charnovo Gmina Kobilyanka Gmina Golenyuv Gmina Police Gmina Dobra Gmina Kolbaskovo Podil dZasnovano IX stolittyaMagdeburzke pravo 1243Plosha 300 53 km Naselennya 389 100 2023 gustota 1357 2008 osib km Visota NRM 149 mNazva meshkanciv pol szczecinianin 2 i pol szczecinianka 3 Mista pobratimi Bari Bremergafen 16 zhovtnya 1990 Dalyan Klajpeda 13 veresnya 2002 4 5 6 Grajfsvald Fridriksgajn Krojcberg 1996 Esb yerg Kingston apon Gall Lyubek Malme 1990 7 Rostok 1957 8 9 Sent Luyis zhovten 1992 10 11 PoccuoliTelefonnij kod 48 91Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv ZS i ZZGeoNames 3083829OSM r342935 RSIMC 0977976Poshtovi indeksi 70 001 71 899 Miska vlada Mer mista Pjotr KshistekVebsajt szczecin pl Mapa Shecin u Vikishovishi Naselennya 389 100 meshkanciv 2023 Morskij port Shecina najbilshij perevantazhuvalnij i tranzitnij port Polshi golovna galuz industriyi sudnobudivnictvo Razom z susidnim mistom Svinoujsce utvoryuye najbilshij port krayini na Baltijskomu mori centr promislovosti zokrema naftohimichnoyi i mashinobudivnoyi promislovosti Bilya mista roztashovanij aeroport Shecin Golenyuv Pohodzhennya nazviPo odnij z versij nazva mista pohodit vid slova szczeciny hutro Takozh ye versiya sho nazva pohodit vid slova sciek stichni vodi tomu sho v cij miscevosti pri vpadinni Odri v Baltijske more duzhe povilna techiya Piznishi doslidzhennya pripuskayut sho nazva pohodit vid slova szczyt vershina pagorba Protyagom stolit misto ne odnorazovo zminyuvalo nazvu Persha pismova zgadka nazvi Stetinum datovana 1133 rokom v 1188 roci zgaduyetsya yak Stetyn v 1251 Stityn i Stitinum Stytin Stiltin i Szczeticinice Ninishnya nazva mista oficijno zatverdzhena 19 travnya 1946 roku GeografiyaShecin roztashovanij na pivnichnomu zahodi Polshi v zahidnij chastini Zahidnopomorskogo voyevodstva Misto roztashovane na richci Odra ta na ozeri Domb ye Shecin najdalshe vid Varshavi voyevodske misto Polshi Zgidno z najposhirenishoyu redakciyeyu fiziko geografichnogo rajonuvannya Polshi avtorstva Yezhi Kondrackogo Shecin roztashovanij na teritoriyi chotiroh geografichnih mezoregioniv i yaki ye chastinoyu Shecinskogo poberezhzhya Vidstan vid centru mista do Baltijskogo morya yaksho ne vrahovuvati Shecinsku zatoku yaka ye morskoyu lagunoyu po pryamij stanovit 65 km Vidstan po vodi cherez lagunu taka zh a po sushi priblizno 94 km do Mendzizdroyiv Shecin mezhuye z mistom i gminoyu Polici z pivnochi ta gminami Dobra Kolbaskovo iz zahodu Grifino ta Stare Charnovo z pivdnya ta Kobilanka i Golenyuv zi shodu Polsko nimeckij kordon prolyagaye za 5 km vid mezhi mista KlimatMisto u zoni yaku harakterizuye morskij klimat Najteplishij misyac lipen iz serednoyu temperaturoyu 17 8 C 64 F Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 0 S 32 F Klimat Shecina Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 13 17 20 25 30 32 32 35 30 23 15 13 35 Serednij maksimum C 1 2 7 11 17 20 22 22 17 12 6 3 12 Serednya temperatura C 0 0 3 7 13 16 17 17 13 9 4 1 8 Serednij minimum C 2 2 0 3 8 11 13 13 10 6 2 0 5 Absolyutnij minimum C 22 20 16 5 3 2 6 5 0 3 10 10 22 Norma opadiv mm 30 20 30 30 40 50 70 60 40 40 40 40 530 Dniv z opadami 16 13 15 13 13 14 14 14 14 15 17 16 174 Vologist povitrya 90 85 80 75 75 75 75 80 85 90 95 95 83 3 Dzherelo WeatherbaseIstoriya mistaU 7 6 stolittyah nashoyi eri na cij teritoriyi isnuvalo luzhicke poselennya Misto vidome z IX st U 967 roci Meshko I priyednav Pomor ya i Shecin do Polshi Todishnij Shecin skladavsya z troh chastin gorodisha mistechka ta portu Priblizno do 1007 roku Shecin perebuvav pid vladoyu Boleslava Horobrogo Pislya priblizno sta rokiv vidokremlennya vid Polshi v 1121 roci knyaz Boleslav III Krivovustij znovu priyednav Shecin do Polshi a knyaz Vartislav I viznav polskij suverenitet i viddav daninu Krivoustomu zasnuvavshi dinastiyu Grifoniv yaka pravila v Pomeraniyi ponad 500 rokiv Mapa mista 1642 Misto bulo chlenom Ganzejskoyi ligi Zgodom misto opinilosya v zalezhnosti vid Daniyi ta Nimechchini Za chasiv knyazya Boguslava X Pomor ya ta jogo stolicya Shecin znovu pidtrimuvali vidnosini z Polsheyu Z chasu pivnichnoyi vijni 18 stolittya do Drugoyi svitovoyi vijni perebuvalo v skladi Shveciyi Prussiyi z periodom francuzkoyi okupaciyi 1806 1813 rr ta Nimechchini z 1945 Polshi Z najdavnishih chasiv misto malo portovij harakter U seredni viki jogo otochuvali oboronni stini vid yakih zalishilisya lishe neveliki ulamki ta dvi brami Za shvedskih chasiv tut bula pobudovana fortecya Pid chas francuzkoyi okupaciyi deyaki budivli buli zrujnovani Shecin intensivno rozvivavsya za chasiv Prussiyi zaliznici promislovist budivnictvo ta polskih chasiv promislovist budivnictvo visha osvita ale onovlenij polskij period pislya 1945 roku buv pov yazanij iz vidnovlennyam bagatoh poshkodzhen pislya Drugoyi svitovoyi vijni misto bulo zrujnovano pislya bombarduvan soyuznikiv Na okolici Shecina ye misto Polici Police Kolishnye misto Domb ye Dabie z 1948 roku vhodit do skladu Shecina V Shecini narodilasya imperatricya Rosijskoyi imperiyi Katerina II Vid nazvi mista utvorene prizvishe polskogo shlyahetskogo rodu Shetinski U Shecini zhiv i pracyuvav Paulus von Rode vidomij lyuteranskij teolog reformator i superintendant Shecina u 1535 1563 rokah Kultura osvita naukaOsvita Shecinskij universitet Uniwersytet Szczecinski Zahidnopomorskij tehnologichnij universitet Zachodniopomorski Uniwersytet Technologiczny z 1 sichnya 2009 Pomeranskij medichnij universitet Pomorski Uniwersytet Medyczny zasnovanij u 1948 suchasnij status z 2010 Morska akademiya Akademia Morska zasnovana v 1947 suchasnij status z 2004 Akademiya mistectv Akademia Sztuki 2010 Zachodnioporska Skola Biznesu ZPSB DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 195303 32945 138881 23477 Zhinki 214828 31357 129095 54376 Razom 410131 64302 267976 77853 Naselennya za rokami EkonomikaShecin centr morskoyi ekonomiki Pracyuye 13 279 osib Morskij port obslugovuye sudnovlasnikiv z usogo svitu ta ye portom pripiski dvoh sudnoplavnih kompanij Polsteam ta Euroafrica U mezhah mista stvoreno shecinsku pidzonu specialnu ekonomichnu zonu Yevro Park Melec yaka vklyuchaye 8 kompleksiv zagalnoyu plosheyu 93 84 ga Pidpriyemci yaki vedut biznes v ekonomichnih pidzonah mozhut otrimati vigodu vid zvilnennya vid chastini podatku na pributok abo vid chastini dvorichnih vitrat na oplatu praci U veresni 2016 roku kilkist zareyestrovanih bezrobitnih u Shecini stanovila priblizno 8 4 tisyachi zhiteliv sho stanovit riven bezrobittya 5 0 sered profesijno aktivnih lyudej Serednya vinagoroda pracivnikiv u zhovtni 2012 r stanovila 3807 73 zlotih pri chiselnosti pracivnikiv u Shecini 90 754 osobi Zgidno z danimi Okruzhnogo upravlinnya praci v Shecini minimalna zarobitna plata sho diye z 1 sichnya 2023 roku stanovit 3490 zlotih todi yak serednya zarplata zhiteliv stolici Zahidnoyi Pomoriyi stanovit 6733 49 zlotih U 2009 roci serednya misyachna zarplata v sektori pidpriyemstv u Shecini stanovila 3439 94 zlotih VVP Shecina stanovit 20 255 mlrd zlotih sho stanovit 1 3 VVP vsogo voyevodstva Suma na dushu naselennya stanovit 49 497 zlotih priblizno na 40 bilshe vid rezultatu po voyevodstvu TransportDiv takozh Suchasna transportna infrastruktura mista Shecin maye sistemu zovnishnogo transportu zaliznicyu avtobusnij transport avtodorozhnya merezha aviatransport i vodnij richkovij transport magistralnu vulichno dorozhnyu merezhu i merezhu masovogo pasazhirskogo transportu Vokzali Shecin Golovnij Teperishnya magistralna vulichno dorozhna merezha mista predstavlena magistralyami miskogo ta rajonnogo znachennya Transportne spoluchennya mizh livim i pravim beregom zdijsnyuyetsya cherez Dovgij mist Mist Pomoryan Zaliznichnij mist i Zamkovoyu magistral Mostovi shlyahoprovodi Div takozh Shecinskij tramvaj Shecinskij shvidkisnij tramvaj ta U misti diye 12 tramvajnih ta 82 marshrutiv Protyazhnist tramvajnih marshrutiv stanovit 112 77 km protyazhnist avtobusnih stanovit 798 km Miskij gromadskij transport Shecinskij tramvaj Shecinskij shvidkisnij tramvaj Miskij velosipedUkrayinska gromadaU Shecinskomu voyevodstvi zhive blizko 10 tis ukrayinciv pereselenih z Ryashivshini ta Lyublinshini pid chas akciyi Visla 1947 perevazhno v okolicyah Stargardu Grificiv i Lobuza V Shecini ye dushpastirskij punkt Ukrayinskoyi Katolickoyi Cerkvi vid 1956 r tut diye odin zi najdiyalnishih gurtkiv USKT b 300 chl pri nomu estradnij ansambl Chumaki ta dityacha sekciya U 1957 1963 rr pri Vchitelskij studiyi isnuvav viddil ukrayinskoyi filologiyi yakij zakinchilo 99 uchiteliv U 1959 1966 rr diyav amatorskij dramatichnij gurtok i dovgi roki diyala yedina v Polshi kapela banduristiv Zaraz USKT perejmenovano na Ob yednannya ukrayinciv u Polshi u Shecini diye Oseredok ukrayinskoyi kulturi z 1997 shoroku vidbuvayutsya Dni ukrayinskoyi kulturi traven cherven Radio Shecina raz na misyac translyuye 25 hvilinni radioperedachi na ukrayinski temi polskoyu movoyu informaciya stanom na 2006 r yakih redaguye vipusknik Lvivskogo universitetu kandidat filologichnih nauk Andrij Vontorskij V serpni 2019 r v zamku Pomorskih knyaziv u Shecini vidbulisya 22 i Dni ukrayinskoyi kulturi Na Centralnomu cvintari pol Cmentarz Centralny znahodyatsya mogili generala Armiyi UNR Mihajla Tkachuka 1885 1962 sanitarki Oleni Levchenko 1899 1962 inzhenera Volodimira Mamontiva 1893 1972 uchasnika vijni 1920 r a takozh Grigoriya Goncharenka 1899 1975 horunzhogo Armiyi UNR zgodom prorektora Rilnichoyi akademiyi u Shecini mogila zbereglasya kvatera 44 1 ryad nomer pohovannya 35 UrodzhenciGenrika Bejer 1782 1855 polska hudozhnicya Karl Tajke 1864 1922 nimeckij dirigent ta kompozitor Alfred Deblin 1878 1957 nimeckij pismennik Fric Gerlih 1883 1934 nimeckij zhurnalist i istorik odin iz golovnih predstavnikiv zhurnalistskogo sprotivu proti Adolfa Gitlera ta nacional socializmu Genrih George 1893 1946 nimeckij aktor teatru i kino teatralnij rezhiser Jolanta Antas 1954 polskij naukovec profesor lingvistiki u Yagellonskomu universiteti v Krakovi Inga Ivasyuv 1956 polskij literaturoznavec literaturnij kritik poetesa i prozayik Valdemar Skripchak 1956 polskij vijskovij Yacek Pyehota 1959 polskij politik Kshishtof Varlikovskij 1962 polskij teatralnij rezhiser Hava Albershtejn 1947 izrayilska spivachka kompozitorka avtor pisennih tekstiv LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 PosilannyaInternet portal dlya zhiteliv mista Shecina 1 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Aeroport Shecina 2 bereznya 2021 u Wayback Machine Div takozhPortova bramaPrimitkiNaselennya plosha ta gustota za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Powierzchnia i ludnosc w przekroju terytorialnym w 2007 1 https sjp pwn pl so szczecinianin 4517629 html https sjp pwn pl so szczecinianka 4517630 html https bip um szczecin pl chapter 11296 asp soid FC52B7BD7A2141849DD6EC3177B83B53 https www klaipeda lt lt meras miestai partneriai scecinas lenkija 3520 https bip um szczecin pl files A787EDEEDD5F45D2A38D5ACC38E1E5EE K C5 82ajpeda 2002 pl pdf http malmo se Kommun politik Sa arbetar vi med Omvarld Internationellt arbete Vanorter html https bip um szczecin pl chapter 11296 asp soid 71E2B1515289447CAC9986BFD75091AA https rathaus rostock de de stettin polen 278691 http bip um szczecin pl chapter 11296 asp soid 90A6B628D5DD4E5DAA8A3C9A0BDB49E4 https worldtradecenter stl com st louis sister cities program szczecin poland Naselennya za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Glowny Urzad Statystyczny Baza Demografia Stan i struktura ludnosci dane na dzien 31 03 2014 2 26 grudnya 2018 u Wayback Machine Kondracki Jerzy 2002 Geografia regionalna Polski pol Varshava PWN ISBN 83 01 13897 1 Klimat Shecina GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 GUS Liczba bezrobotnych zarejestrowanych oraz stopa bezrobocia wedlug wojewodztw podregionow i powiatow Stan w koncu wrzesnia 2016 r stat gov pl pol Procitovano 21 bereznya 2024 Praca Szczecin oferty pracy w Szczecinie Portal Praca pl pol Procitovano 21 bereznya 2024 GUS Miasta wojewodzkie podstawowe dane statystyczne nr 18 stat gov pl pol Procitovano 21 bereznya 2024 Parnikoza Ivan Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki ukrayinska M Zharkih Arhiv originalu za 11 travnya 2021 Procitovano 02 08 2020 r Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi