Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Щецинський університет (пол. Uniwersytet Szczeciński) — державний вищий навчальний заклад Польщі, розташований у місті Щецині, на північному заході країни. Офіційно заснований 21 липня 1984 року, відкритий 1 жовтня 1985 року. Університет має 13 факультетів, більше 22 тис. студентів та бл. 1200 викладачів. Ректор — Вальдемар Тарчинський.
| Щецинський університет | |
|---|---|
 | |
 | |
| Будинок Ректорату | |
| 53°26′11″ пн. ш. 14°32′39″ сх. д. / 53.43638889002777859° пн. ш. 14.54444444002777637° сх. д.Координати: 53°26′11″ пн. ш. 14°32′39″ сх. д. / 53.43638889002777859° пн. ш. 14.54444444002777637° сх. д. | |
| Назва латиною | Universitas Stetinensis |
| Тип | державний |
| Країна |  Республіка Польща |
| Розташування | Щецин, Польща |
| Засновано | 21 липня 1984 |
| Ректор | Вальдемар Тарчинський |
| Студентів | 22 703 (2011/12) |
| Членство у | |
| Складається з | d, d, d, d, d, d і d |
| Випускники | |
| Адреса | al. Papieża Jana Pawła II 22a 70-453 Szczecin |
| Сайт | univ.szczecin.pl |
 University of Szczecin у Вікісховищі | |
Історія
Створення університету в Щецині обговорювалося протягом кількох десятиліть після Другої світової війни, втім неодноразово відкладалось. Представники польської інтелігенції своїми численними публікаціями та промовами на конференціях відзначали, що створення університету в Щецині є необхідною умовою для розвитку польської науки та культури в північно-західних регіонах країни, які ще донедавна були частиною Пруссії і де домінувала німецька культура. Та пропоновані ідеї не знайшли своєї реалізації через брак кваліфікованих спеціалістів, та поступились місцем більш прагматичним та нагальним потребам економіки. Тому перші навчальні заклади, що надавали вищу освіту в Щецині, готували економістів, інженерів і лікарів.
1 грудня 1946 року була відкрита Школа інженерів в Щецині (пол. Szkoła Inżynierska w Szczecinie), яка в майбутньому разом з відкритою в цьому ж місті Економічною школою (пол. Szkoła Ekonomiczna w Szczecinie) стали основою утвореного 1 вересня 1955 року факультету інженерії та економіки транспорту (пол. Wydział Inżynieryjno-Ekonomiczny Transportu). 3 вересня того ж року в рамках організаційних змін в польських технічних навчальних закладах Школа інженерів за рішенням Ради Міністрів Польщі стала (пол. Politechnika Szczecińska). У жовтні того ж 1946 року у Щецині була створена Комерційна академія (пол. Akademia Handlowa). Та все ж створені в той час навчальні заклади пропонували не тільки програму навчання за професійними дисциплінами, вони включали також гуманітарні предмети та вивчення іноземних мов, завдяки чому вдалось забезпечити високу якість освіти та втримати за Щецином роль місцевого культурного центра у (післявоєнні роки).
Та вже до середини 1950-х років почав зростати дефіцит висококваліфікованих кадрів у невиробничій сфері, передусім освітній, культурній та адміністративно-правовій, на освітньому ринку був помітний брак пропозиції за цими напрямками. З'явилася загроза відтоку студентів до інших основних академічних центрів, що могло б означати розрив їх зв'язків з цим регіоном в цілому. Одним з заходів з підтримання привабливості місцевої освіти стало відкриття у Щецині у 1955 році філії Познанського університету. Проте це не могло задовольнити зростаючий попит на фахівців з академічною освітою, тим паче що зростали і амбіції місцевої молоді, яка хотіла саме денної форми навчання, щоб бути цілком залученою до навчального процесу і студентського життя, бо саме така форма навчання забезпечувала можливість отримання найкращої освіти.
Важливим кроком розвитку місцевої освіти стало створення у 1973 році Вищої педагогічної школи в Щецині (пол. Wyższa Szkoła Pedagogiczna w Szczecinie), яка в подальшому стала однією з основ майбутнього Щецинського університету. Вже на початку 1980-х у ній працювало більше 200 викладачів, у тому числі більше 30 професорів і доцентів. Другою основою майбутнього університету став факультет інженерії та економіки транспорту, що діяв в складі Щецинської Політехніки. Цей факультет з 1965 року мав повні академічні права, тобто мав право на присвоєння наукового звання габілітованого доктора, і неофіційно розглядався як невеликий незалежний вищий навчальний заклад зі своїм професорсько-викладацьким складом, що включав 30 професорів і доцентів, а також великою кількістю студентів. Тож ідея створення університету на базі об’єднання цих двох вищих шкіл народилась цілком природно: наявні академічні кадри гарантували якість університетської освіти та наукових досліджень, і тому це давало змогу обійтися без залучення підтримки з боку інших академічних центрів.
Офіційно університет утворений 21 липня 1984 року підписанням документу про злиття факультету інженерії та економіки транспорту Щецинської Політехніки та Щецинської вищої педагогічної школи. Перший навчальний рік в університеті розпочався урочистим відкриттям новоствореного навчального закладу 1 жовтня 1985 року. Перший набір 1985/86 навчального року склав 5 435 студентів, з яких 3 504 — на денну форму навчання. Першим ректором став Казимеж Яскот (пол. Kazimierz Jaskot) (1985–1989). З часу відкриття університет розвивався швидкими темпами і вже у 1994/95 навчальному році кількість студентів склала 16 921 (у тому числі 8 321 студент денної форми навчання), тобто загальна їх кількість зросла у 3 рази. Сьогодні це найбільший вищий навчальний заклад Західнопоморського воєводства.
Міжнародне співробітництво
Перший договір про співпрацю із закордонним університетом був підписаний у 1985 році. Це був Університет ім. Ернста Моріца Арндта у Грайфсвальді (Німеччина). На даний час Щецинський університет підписав двосторонні угоди з 40 університетами та науково-дослідними установами. З 1998 року університет бере активну участь у програмі Еразмус, в рамках якої його партнерами на сьогодні є понад 130 вишів з 26 країн, в тому числі Бельгії, Чехії, Данії, Фінляндії, Франції, Греції, Іспанії, Нідерландів, Латвії, Німеччини, Португалії, Словаччини, Швеції, Туреччини, Італії та Великої Британії. В середньому близько 150 студентів університету на рік проходять семестрову або річну програму навчання в університетах-партнерах. В самому Щецинському університеті щорічно у рамках програми обміну приймають близько 50 іноземних студентів. Також щорічно близько 45 викладачів навчального закладу працюють у закордонних університетах. Відповідно до угоди про співпрацю з Гуандунським університетом іноземних мов та зовнішньої торгівлі (англ. [en]) у 2010/11 навчальному році до Щецинського університету з Китаю приїхали 12 студентів і один викладач. Студентів з Китаю приймали і в наступних навчальних роках. Університет також реалізує проект зі стажування випускників на німецькому ринку праці, який фінансується в рамках програми Леонардо да Вінчі, і який надасть деяким з них можливість отримувати досвід роботи в Німеччині.
Факультети
Університет має 10 факультетів в Щецині та 3 віддалених, в інших містах: Яроцині, Валчі та Ґожув-Велькопольському.
- Гуманітарний факультет (пол. Wydział Humanistyczny)
- Філологічний факультет (пол. Wydział Filologiczny)
- Факультет економічних наук та менеджменту (пол. Wydział Nauk Ekonomicznych i Zarządzania)
- Факультет менеджменту та економіки послуг (пол. Wydział Zarządzania i Ekonomiki Usług)
- Факультет біології (пол. Wydział Biologii)
- Факультет наук про Землю (пол. Wydział Nauk o Ziemi)
- Математико-фізичний факультет (пол. Wydział Matematyczno-Fizyczny)
- Теологічний факультет (пол. Wydział Teologiczny)
- Факультет права та управління (пол. Wydział Prawa i Administracji)
- Факультет фізкультури та здорового способу життя (пол. Wydział Kultury Fizycznej i Promocji Zdrowia)
- Факультет управління (в Яроцині) (пол. Wydział Administracji w Jarocinie)
- Факультет економіки (у Валчі) (пол. Wydział Ekonomii w Wałczu)
- Соціально-Економічний факультет (у Ґожув-Велькопольському) (пол. Wydział Społeczno-Ekonomiczny w Gorzowie Wielkopolskim)
Корпуси факультетів
| Факультети в межах міста | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Див. також
Примітки
- Szkoły wyższe i ich finanse w 2011 r. [ 10 серпня 2013 у Wayback Machine.] // Główny Urząd Statystyczny, 2012. – s. 26 (пол.)
- https://eua.eu/about/member-directory.html
- Uchwała nr 701 Rady Ministrów z dnia 3 września 1955 r. w sprawie zmian organizacyjnych w wyższym szkolnictwie technicznym. [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.] // Baza Internetowy System Aktów Prawnych / Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (пол.)
- 24 грудня 1955 року Познанський університет отримав ім’я Адама Міцкевича: Університет ім. Адама Міцкевича у Познані
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 29 września 1973 r. w sprawie utworzenia Wyższej Szkoły Pedagogicznej w Szczecinie. [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.] // Baza Internetowy System Aktów Prawnych / Sejm Rzeczypospolitej Polskiej (пол.)
- Ustawa z dnia 21 lipca 1984 r. o utworzeniu Uniwersytetu Szczecińskiego. [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] // Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej, Warsawa, dnia 23 lipca 1984 r. nr 36, poz. 190 (пол.)
- Uniwersytet Szczeciński [ 22 грудня 2014 у Wayback Machine.] // Informator 2013 / Uniwersytecka Komisja Akredytacyjna (пол.)
Посилання
- Офіційний сайт [ 7 січня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shecinskij universitet pol Uniwersytet Szczecinski derzhavnij vishij navchalnij zaklad Polshi roztashovanij u misti Shecini na pivnichnomu zahodi krayini Oficijno zasnovanij 21 lipnya 1984 roku vidkritij 1 zhovtnya 1985 roku Universitet maye 13 fakultetiv bilshe 22 tis studentiv ta bl 1200 vikladachiv Rektor Valdemar Tarchinskij Shecinskij universitet riven akreditaciyiBudinok Rektoratu53 26 11 pn sh 14 32 39 sh d 53 43638889002777859 pn sh 14 54444444002777637 sh d 53 43638889002777859 14 54444444002777637 Koordinati 53 26 11 pn sh 14 32 39 sh d 53 43638889002777859 pn sh 14 54444444002777637 sh d 53 43638889002777859 14 54444444002777637Nazva latinoyu Universitas StetinensisTip derzhavnijKrayina Respublika PolshaRoztashuvannya Shecin PolshaZasnovano 21 lipnya 1984Rektor Valdemar TarchinskijStudentiv 22 703 2011 12 Chlenstvo u Asociaciya universitetiv Yevropi 3 i d 2 Skladayetsya z d d d d d d i dVipuskniki Kategoriya Vipuskniki Shecinskogo universitetuAdresa al Papieza Jana Pawla II 22a 70 453 SzczecinSajt univ szczecin pl University of Szczecin u VikishovishiIstoriyaStvorennya universitetu v Shecini obgovoryuvalosya protyagom kilkoh desyatilit pislya Drugoyi svitovoyi vijni vtim neodnorazovo vidkladalos Predstavniki polskoyi inteligenciyi svoyimi chislennimi publikaciyami ta promovami na konferenciyah vidznachali sho stvorennya universitetu v Shecini ye neobhidnoyu umovoyu dlya rozvitku polskoyi nauki ta kulturi v pivnichno zahidnih regionah krayini yaki she donedavna buli chastinoyu Prussiyi i de dominuvala nimecka kultura Ta proponovani ideyi ne znajshli svoyeyi realizaciyi cherez brak kvalifikovanih specialistiv ta postupilis miscem bilsh pragmatichnim ta nagalnim potrebam ekonomiki Tomu pershi navchalni zakladi sho nadavali vishu osvitu v Shecini gotuvali ekonomistiv inzheneriv i likariv 1 grudnya 1946 roku bula vidkrita Shkola inzheneriv v Shecini pol Szkola Inzynierska w Szczecinie yaka v majbutnomu razom z vidkritoyu v comu zh misti Ekonomichnoyu shkoloyu pol Szkola Ekonomiczna w Szczecinie stali osnovoyu utvorenogo 1 veresnya 1955 roku fakultetu inzheneriyi ta ekonomiki transportu pol Wydzial Inzynieryjno Ekonomiczny Transportu 3 veresnya togo zh roku v ramkah organizacijnih zmin v polskih tehnichnih navchalnih zakladah Shkola inzheneriv za rishennyam Radi Ministriv Polshi stala pol Politechnika Szczecinska U zhovtni togo zh 1946 roku u Shecini bula stvorena Komercijna akademiya pol Akademia Handlowa Ta vse zh stvoreni v toj chas navchalni zakladi proponuvali ne tilki programu navchannya za profesijnimi disciplinami voni vklyuchali takozh gumanitarni predmeti ta vivchennya inozemnih mov zavdyaki chomu vdalos zabezpechiti visoku yakist osviti ta vtrimati za Shecinom rol miscevogo kulturnogo centra u pislyavoyenni roki Ta vzhe do seredini 1950 h rokiv pochav zrostati deficit visokokvalifikovanih kadriv u nevirobnichij sferi peredusim osvitnij kulturnij ta administrativno pravovij na osvitnomu rinku buv pomitnij brak propoziciyi za cimi napryamkami Z yavilasya zagroza vidtoku studentiv do inshih osnovnih akademichnih centriv sho moglo b oznachati rozriv yih zv yazkiv z cim regionom v cilomu Odnim z zahodiv z pidtrimannya privablivosti miscevoyi osviti stalo vidkrittya u Shecini u 1955 roci filiyi Poznanskogo universitetu Prote ce ne moglo zadovolniti zrostayuchij popit na fahivciv z akademichnoyu osvitoyu tim pache sho zrostali i ambiciyi miscevoyi molodi yaka hotila same dennoyi formi navchannya shob buti cilkom zaluchenoyu do navchalnogo procesu i studentskogo zhittya bo same taka forma navchannya zabezpechuvala mozhlivist otrimannya najkrashoyi osviti Vazhlivim krokom rozvitku miscevoyi osviti stalo stvorennya u 1973 roci Vishoyi pedagogichnoyi shkoli v Shecini pol Wyzsza Szkola Pedagogiczna w Szczecinie yaka v podalshomu stala odniyeyu z osnov majbutnogo Shecinskogo universitetu Vzhe na pochatku 1980 h u nij pracyuvalo bilshe 200 vikladachiv u tomu chisli bilshe 30 profesoriv i docentiv Drugoyu osnovoyu majbutnogo universitetu stav fakultet inzheneriyi ta ekonomiki transportu sho diyav v skladi Shecinskoyi Politehniki Cej fakultet z 1965 roku mav povni akademichni prava tobto mav pravo na prisvoyennya naukovogo zvannya gabilitovanogo doktora i neoficijno rozglyadavsya yak nevelikij nezalezhnij vishij navchalnij zaklad zi svoyim profesorsko vikladackim skladom sho vklyuchav 30 profesoriv i docentiv a takozh velikoyu kilkistyu studentiv Tozh ideya stvorennya universitetu na bazi ob yednannya cih dvoh vishih shkil narodilas cilkom prirodno nayavni akademichni kadri garantuvali yakist universitetskoyi osviti ta naukovih doslidzhen i tomu ce davalo zmogu obijtisya bez zaluchennya pidtrimki z boku inshih akademichnih centriv Oficijno universitet utvorenij 21 lipnya 1984 roku pidpisannyam dokumentu pro zlittya fakultetu inzheneriyi ta ekonomiki transportu Shecinskoyi Politehniki ta Shecinskoyi vishoyi pedagogichnoyi shkoli Pershij navchalnij rik v universiteti rozpochavsya urochistim vidkrittyam novostvorenogo navchalnogo zakladu 1 zhovtnya 1985 roku Pershij nabir 1985 86 navchalnogo roku sklav 5 435 studentiv z yakih 3 504 na dennu formu navchannya Pershim rektorom stav Kazimezh Yaskot pol Kazimierz Jaskot 1985 1989 Z chasu vidkrittya universitet rozvivavsya shvidkimi tempami i vzhe u 1994 95 navchalnomu roci kilkist studentiv sklala 16 921 u tomu chisli 8 321 student dennoyi formi navchannya tobto zagalna yih kilkist zrosla u 3 razi Sogodni ce najbilshij vishij navchalnij zaklad Zahidnopomorskogo voyevodstva Mizhnarodne spivrobitnictvoPershij dogovir pro spivpracyu iz zakordonnim universitetom buv pidpisanij u 1985 roci Ce buv Universitet im Ernsta Morica Arndta u Grajfsvaldi Nimechchina Na danij chas Shecinskij universitet pidpisav dvostoronni ugodi z 40 universitetami ta naukovo doslidnimi ustanovami Z 1998 roku universitet bere aktivnu uchast u programi Erazmus v ramkah yakoyi jogo partnerami na sogodni ye ponad 130 vishiv z 26 krayin v tomu chisli Belgiyi Chehiyi Daniyi Finlyandiyi Franciyi Greciyi Ispaniyi Niderlandiv Latviyi Nimechchini Portugaliyi Slovachchini Shveciyi Turechchini Italiyi ta Velikoyi Britaniyi V serednomu blizko 150 studentiv universitetu na rik prohodyat semestrovu abo richnu programu navchannya v universitetah partnerah V samomu Shecinskomu universiteti shorichno u ramkah programi obminu prijmayut blizko 50 inozemnih studentiv Takozh shorichno blizko 45 vikladachiv navchalnogo zakladu pracyuyut u zakordonnih universitetah Vidpovidno do ugodi pro spivpracyu z Guandunskim universitetom inozemnih mov ta zovnishnoyi torgivli angl en u 2010 11 navchalnomu roci do Shecinskogo universitetu z Kitayu priyihali 12 studentiv i odin vikladach Studentiv z Kitayu prijmali i v nastupnih navchalnih rokah Universitet takozh realizuye proekt zi stazhuvannya vipusknikiv na nimeckomu rinku praci yakij finansuyetsya v ramkah programi Leonardo da Vinchi i yakij nadast deyakim z nih mozhlivist otrimuvati dosvid roboti v Nimechchini FakultetiUniversitet maye 10 fakultetiv v Shecini ta 3 viddalenih v inshih mistah Yarocini Valchi ta Gozhuv Velkopolskomu Gumanitarnij fakultet pol Wydzial Humanistyczny Filologichnij fakultet pol Wydzial Filologiczny Fakultet ekonomichnih nauk ta menedzhmentu pol Wydzial Nauk Ekonomicznych i Zarzadzania Fakultet menedzhmentu ta ekonomiki poslug pol Wydzial Zarzadzania i Ekonomiki Uslug Fakultet biologiyi pol Wydzial Biologii Fakultet nauk pro Zemlyu pol Wydzial Nauk o Ziemi Matematiko fizichnij fakultet pol Wydzial Matematyczno Fizyczny Teologichnij fakultet pol Wydzial Teologiczny Fakultet prava ta upravlinnya pol Wydzial Prawa i Administracji Fakultet fizkulturi ta zdorovogo sposobu zhittya pol Wydzial Kultury Fizycznej i Promocji Zdrowia Fakultet upravlinnya v Yarocini pol Wydzial Administracji w Jarocinie Fakultet ekonomiki u Valchi pol Wydzial Ekonomii w Walczu Socialno Ekonomichnij fakultet u Gozhuv Velkopolskomu pol Wydzial Spoleczno Ekonomiczny w Gorzowie Wielkopolskim Korpusi fakultetivFakulteti v mezhah mistaGumanitarnijGumanitarnij FilologichnijFilologichnij Ekonomichnih nauk ta menedzhmentuEkonomichnih nauk ta menedzhmentu Menedzhmentu ta ekonomiki poslugMenedzhmentu ta ekonomiki poslug BiologiyiBiologiyi Nauk pro ZemlyuNauk pro Zemlyu Matematiko fizichnijMatematiko fizichnij TeologichnijTeologichnij Prava ta upravlinnyaPrava ta upravlinnya Div takozhVipuskniki Shecinskogo universitetuPrimitkiSzkoly wyzsze i ich finanse w 2011 r 10 serpnya 2013 u Wayback Machine Glowny Urzad Statystyczny 2012 s 26 pol https eua eu about member directory html Uchwala nr 701 Rady Ministrow z dnia 3 wrzesnia 1955 r w sprawie zmian organizacyjnych w wyzszym szkolnictwie technicznym 8 bereznya 2016 u Wayback Machine Baza Internetowy System Aktow Prawnych Sejm Rzeczypospolitej Polskiej pol 24 grudnya 1955 roku Poznanskij universitet otrimav im ya Adama Mickevicha Universitet im Adama Mickevicha u Poznani Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 29 wrzesnia 1973 r w sprawie utworzenia Wyzszej Szkoly Pedagogicznej w Szczecinie 9 bereznya 2016 u Wayback Machine Baza Internetowy System Aktow Prawnych Sejm Rzeczypospolitej Polskiej pol Ustawa z dnia 21 lipca 1984 r o utworzeniu Uniwersytetu Szczecinskiego 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej Warsawa dnia 23 lipca 1984 r nr 36 poz 190 pol Uniwersytet Szczecinski 22 grudnya 2014 u Wayback Machine Informator 2013 Uniwersytecka Komisja Akredytacyjna pol PosilannyaOficijnij sajt 7 sichnya 2014 u Wayback Machine