Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фріц Герліх (нім. Fritz Gerlich; 15 лютого 1883, Щецин, — 30 червня 1934, Дахау) — німецький журналіст і історик, один із головних представників журналістського спротиву проти Адольфа Гітлера та націонал-соціалізму.
| Фріц Герліх | |
|---|---|
| Fritz Gerlich | |
 | |
| Ім'я при народженні | Карл Альберт Фріц Міхаель Герліх |
| Народився | 15 лютого 1883[1][2] Штеттін, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1] |
| Помер | 30 червня 1934[1] (51 рік) концтабір Дахау, Дахау, Верхня Баварія, Баварія, Третій Райх[1] |
| Громадянство |  Німеччина |
| Національність | єврей |
| Діяльність | журналіст, історик, антифашист |
| Alma mater | Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана |
| Знання мов | німецька |
| Членство | Q125142884?[3] |
| Партія | Німецька вітчизняна партія |
| Конфесія | католицька церква |
| Батько | |
| Мати | |
| У шлюбі з | |
| Сайт | |
| |
Життєпис
Карл Альберт Фріц Міхаель Герліх народився 15 лютого 1883 року у Щецині, в Померанії, в сім'ї торговця рибою і домогосподарки. Восени 1889 року вступив до початкової школи Марієнштіфтунгімназіум. За чотири роки перейшов до середньої школи. У 1901 році отримав атестат зрілості.
У 1902 році вступив до Лейпцизького університету, де вивчав математику і фізику. У наступному році він перейшов до Мюнхенського університету, де вивчав історію і антропологію та став активним членом «». Завершив освіту у 1907 році, захистивши дисертацію на тему «Заповіт Генріха VI» під керівництвом , отримав докторський ступінь. Як історик пішов на службу до . Працюючи архіваріусом, писав критичні статті про соціалістичні і націонал-консервативні рухи, які були опубліковані в Süddeutsche Monatshefte і Die Wirklichkeit. У 1917 році він вступив до Німецької вітчизняної партії, а в листопаді 1918 року — до «антибільшовицької ліги» (Antibolschewistische Liga).
У 1919 році опублікував книгу Der Kommunismus als Lehre vom Tausendjährigen Reich («Комунізм як теорія тисячолітнього рейху»), в якій класифікував комунізм як форму знищення релігії. Цілий розділ у ній присвячений осуду антисемітизму, який отримав у той час поширення через те, що численні ініціатори та лідери революцій були євреями. У ці роки політичні погляди Фріца Герліха набули ліберального характеру. У 1920 році його кандидатура висувалася від ліволіберальної Німецької демократичної партії на виборах депутатів у ландтаг Баварії і в рейхстаг.
9 жовтня 1920 року у Мюнхені він одружився з Софією Боценхарт, уродженої Штемпфле.
З 1920 по 1928 рік він був головним редактором Münchner Neueste Nachrichten (MNN), попередниці нинішньої Süddeutsche Zeitung. Виступав проти нацизму і націонал-соціалістичної партії, називаючи ідеологію Адольфа Гітлера «убивчою». Ще на початку 1920-х років він був свідком нацистської тиранії в Мюнхені. Колись прихильник націонал-авторитарного руху, після Пивного путчу 1923 року Фріц Герліх рішуче повернув проти Адольфа Гітлера і став одним із найбільш лютих його критиків.
У 1927 році він подружився з Терезою Нейман, містиком, носієм стигматів і у в Баварії, яка підтримала його критику на адресу нацизму. Спочатку він прийшов до неї, щоб викрити «шахрайство» її стигматів, але повернувся від неї іншою людиною. 1931 року Фріц Герліх перейшов з кальвінізму до католицтва. Відтоді і до своєї смерті його опір надихався соціальним вченням католицької церкви.
У листопаді 1929 року Фріц Герліх повернувся до роботи в Баварський державний архів. У колі друзів, які зібралися навколо Терези Нейман, з'явилася ідея створення політичної щотижневої газети для того, щоб боротися з лівим і правим політичним екстремізмом у Німеччині. Коштом мецената, князя , Фріц Герліх придбав тижневик Der Illustrierte Sonntag, у 1932 році перейменований ним на Der gerade Weg («Прямий шлях»).
У своїй газеті він виступав проти комунізму, націонал-соціалізму та антисемітизму. Суперечка зі зростаючим нацистським рухом була в центрі уваги Фріца Герліха і його творчості. До кінця 1932 року газета мала понад 40000 передплатників.
Фріц Герліх писав:
 | Національний соціалізм веде до ворожнечі з сусідніми країнами, тиранії всередині країни, громадянської війни, світової війни, брехні, ненависті, братовбивства і безмежної похоті |  |
.
30 січня 1933 року нацисти прийшли до влади в Німеччині, а вже 9 березня того ж року Фріца Герліха заарештовано ними і заточено до концентраційного табіру у Дахау, в Баварії, де 30 червня 1934 року його вбито під час так званої Ночі довгих ножів.
Фріца Герліха зображено в телевізійному фільмі «». Його образ втілив актор Меттью Модайн. У фільмі він диктує першу сторінку статті, яка попереджає про небезпеку ідей Гітлера, і закінчує її такими словами:
| | … найгірше, що ми можемо зробити, найбільш погане, — це не робити нічого | |
.
Ці слова натхненні цитатою, яку часто помилково приписують Едмунду Берку: «Єдине, що необхідно для тріумфу зла, це бездіяльність хороших людей».
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118538721 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- https://fockenfeld.de/projektseminar/catalogs/projektseminar/pdf/complete.pdf
- Der gerade Weg, 31 July 1932
- Paul F. Boller; John George. They Never Said It: A Book of Fake Quotes, Misquotes, and Misleading Attributions. — Oxford University Press, 1990. — .
Посилання
 | Це незавершена стаття про журналіста. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fric Gerlih nim Fritz Gerlich 15 lyutogo 1883 18830215 Shecin 30 chervnya 1934 Dahau nimeckij zhurnalist i istorik odin iz golovnih predstavnikiv zhurnalistskogo sprotivu proti Adolfa Gitlera ta nacional socializmu Fric GerlihFritz GerlichIm ya pri narodzhenniKarl Albert Fric Mihael GerlihNarodivsya15 lyutogo 1883 1883 02 15 1 2 Shtettin Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiya 1 Pomer30 chervnya 1934 1934 06 30 1 51 rik konctabir Dahau Dahau Verhnya Bavariya Bavariya Tretij Rajh 1 Gromadyanstvo NimechchinaNacionalnistyevrejDiyalnistzhurnalist istorik antifashistAlma materMyunhenskij universitet Lyudviga MaksimilianaZnannya movnimeckaChlenstvoQ125142884 3 PartiyaNimecka vitchiznyana partiyaKonfesiyakatolicka cerkvaBatkoMatiU shlyubi zSajt Mediafajli u VikishovishiZhittyepisKarl Albert Fric Mihael Gerlih narodivsya 15 lyutogo 1883 roku u Shecini v Pomeraniyi v sim yi torgovcya riboyu i domogospodarki Voseni 1889 roku vstupiv do pochatkovoyi shkoli Mariyenshtiftungimnazium Za chotiri roki perejshov do serednoyi shkoli U 1901 roci otrimav atestat zrilosti U 1902 roci vstupiv do Lejpcizkogo universitetu de vivchav matematiku i fiziku U nastupnomu roci vin perejshov do Myunhenskogo universitetu de vivchav istoriyu i antropologiyu ta stav aktivnim chlenom Zavershiv osvitu u 1907 roci zahistivshi disertaciyu na temu Zapovit Genriha VI pid kerivnictvom otrimav doktorskij stupin Yak istorik pishov na sluzhbu do Pracyuyuchi arhivariusom pisav kritichni statti pro socialistichni i nacional konservativni ruhi yaki buli opublikovani v Suddeutsche Monatshefte i Die Wirklichkeit U 1917 roci vin vstupiv do Nimeckoyi vitchiznyanoyi partiyi a v listopadi 1918 roku do antibilshovickoyi ligi Antibolschewistische Liga U 1919 roci opublikuvav knigu Der Kommunismus als Lehre vom Tausendjahrigen Reich Komunizm yak teoriya tisyacholitnogo rejhu v yakij klasifikuvav komunizm yak formu znishennya religiyi Cilij rozdil u nij prisvyachenij osudu antisemitizmu yakij otrimav u toj chas poshirennya cherez te sho chislenni iniciatori ta lideri revolyucij buli yevreyami U ci roki politichni poglyadi Frica Gerliha nabuli liberalnogo harakteru U 1920 roci jogo kandidatura visuvalasya vid livoliberalnoyi Nimeckoyi demokratichnoyi partiyi na viborah deputativ u landtag Bavariyi i v rejhstag 9 zhovtnya 1920 roku u Myunheni vin odruzhivsya z Sofiyeyu Bocenhart urodzhenoyi Shtempfle Z 1920 po 1928 rik vin buv golovnim redaktorom Munchner Neueste Nachrichten MNN poperednici ninishnoyi Suddeutsche Zeitung Vistupav proti nacizmu i nacional socialistichnoyi partiyi nazivayuchi ideologiyu Adolfa Gitlera ubivchoyu She na pochatku 1920 h rokiv vin buv svidkom nacistskoyi tiraniyi v Myunheni Kolis prihilnik nacional avtoritarnogo ruhu pislya Pivnogo putchu 1923 roku Fric Gerlih rishuche povernuv proti Adolfa Gitlera i stav odnim iz najbilsh lyutih jogo kritikiv U 1927 roci vin podruzhivsya z Terezoyu Nejman mistikom nosiyem stigmativ i u v Bavariyi yaka pidtrimala jogo kritiku na adresu nacizmu Spochatku vin prijshov do neyi shob vikriti shahrajstvo yiyi stigmativ ale povernuvsya vid neyi inshoyu lyudinoyu 1931 roku Fric Gerlih perejshov z kalvinizmu do katolictva Vidtodi i do svoyeyi smerti jogo opir nadihavsya socialnim vchennyam katolickoyi cerkvi U listopadi 1929 roku Fric Gerlih povernuvsya do roboti v Bavarskij derzhavnij arhiv U koli druziv yaki zibralisya navkolo Terezi Nejman z yavilasya ideya stvorennya politichnoyi shotizhnevoyi gazeti dlya togo shob borotisya z livim i pravim politichnim ekstremizmom u Nimechchini Koshtom mecenata knyazya Fric Gerlih pridbav tizhnevik Der Illustrierte Sonntag u 1932 roci perejmenovanij nim na Der gerade Weg Pryamij shlyah U svoyij gazeti vin vistupav proti komunizmu nacional socializmu ta antisemitizmu Superechka zi zrostayuchim nacistskim ruhom bula v centri uvagi Frica Gerliha i jogo tvorchosti Do kincya 1932 roku gazeta mala ponad 40000 peredplatnikiv Fric Gerlih pisav Nacionalnij socializm vede do vorozhnechi z susidnimi krayinami tiraniyi vseredini krayini gromadyanskoyi vijni svitovoyi vijni brehni nenavisti bratovbivstva i bezmezhnoyi pohoti 30 sichnya 1933 roku nacisti prijshli do vladi v Nimechchini a vzhe 9 bereznya togo zh roku Frica Gerliha zaareshtovano nimi i zatocheno do koncentracijnogo tabiru u Dahau v Bavariyi de 30 chervnya 1934 roku jogo vbito pid chas tak zvanoyi Nochi dovgih nozhiv Frica Gerliha zobrazheno v televizijnomu filmi Jogo obraz vtiliv aktor Mettyu Modajn U filmi vin diktuye pershu storinku statti yaka poperedzhaye pro nebezpeku idej Gitlera i zakinchuye yiyi takimi slovami najgirshe sho mi mozhemo zrobiti najbilsh pogane ce ne robiti nichogo Ci slova nathnenni citatoyu yaku chasto pomilkovo pripisuyut Edmundu Berku Yedine sho neobhidno dlya triumfu zla ce bezdiyalnist horoshih lyudej PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118538721 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 https fockenfeld de projektseminar catalogs projektseminar pdf complete pdf Der gerade Weg 31 July 1932 Paul F Boller John George They Never Said It A Book of Fake Quotes Misquotes and Misleading Attributions Oxford University Press 1990 ISBN 0195064690 PosilannyaCe nezavershena stattya pro zhurnalista Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi