Кельн нім Cölln також Кельн на Шпрее нім Cölln an der Spree місто яке колись існувало на території сучасного Берліна Пер

Кельн ( нім. Cölln також Кельн-на-Шпрее ( нім. Cölln an der Spree - місто, яке колись існувало на території сучасного Берліна . Перебував на острові Шпрееінзель і в пізньому Середньовіччі злився з Берліном.

Кельн

Координати 52°31′02″ пн. ш. 13°24′10″ сх. д. / 52.517222222249777985° пн. ш. 13.40277777780577750° сх. д.Координати: 52°31′02″ пн. ш. 13°24′10″ сх. д. / 52.517222222249777985° пн. ш. 13.40277777780577750° сх. д.

Країна	Німеччина Німеччина
Адмінодиниця	Берлін
Географічна зона	^d
Офіційна мова	німецька мова (Берлін)
Часовий пояс	і
Телефонний код	030 (Берлін)
Автомобільний код	B (Берлін)
OSM	↑62422 ·R (Берлін)

Кельн

Кельн (Німеччина)

Кельн у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кельн (значення).

Кельн (жовтим кольором) на карті 1688 року

Рибний ринок в Келльні. На задньому плані - барокова Петрікірхе. 1784 рік

У центрі середньовічного Кельна розташовувалася площа Святого Петра ( нім. Petriplatz - Петріплац) з розташованими поруч з нею церквою Святого Петра ( нім. Petrikirche - Петрікірхе) на вулиці Гертрауденштрассе і Кёлльнской ратушею на вулиці Брюдерштрассе. Історична забудова цієї частини Берліна була зруйнована під час Другої світової війни і не збереглася. На цьому місці в даний час знаходяться побудовані в післявоєнні роки колишня будівля Державної ради НДР, житлові будинки, а також проходять транспортні магістралі міста. Церква отримала назву на честь апостола Петра, оскільки більшість жителів Кельна були рибалками. На східному березі Шпрее в Берліні жили переважно купці і візники. За користування єдиним в цих місцях переходом через Шпрее Мюлендамм ( нім. Mühlendamm - мірошницька гребля) на шляху з Франкфурта-на-Одері в Магдебург стягувалися торгові мита. Центром іншого міста - Берліна - була церква Святого Миколая, покровителя купців. Від води з греблі Мюльдамм працювали млини . Більш заможні берлінці незабаром побудували другу церкву - Марієнкірхе (Церква святої Марії) .

Перша згадка про Кельн відноситься до 1237 року, на сім років раніше Берліну. Міста, що з'єднувалися Мюльдаммом, об'єдналися у 1307 році . В об'єднаній міській управі переважали берлінці. Для збереження своїх міських привілеїв від князів і інших зовнішніх загроз об'єднане місто вступило у 1308 році в союз з іншими містами Бранденбурзької марки : Франкфуртом-на-Одері, Бранденбургом-на-Хафелі і Зальцведель .

У 1442 році курфюрст Фрідріх II скасував спільне міське управління Берліна і Кельна. Крім цього Кельн був змушений віддати курфюрстові за зведення фортеці територію, де пізніше був зведений Міський палац Берліна .

У 1658 - 1683 роках при курфюрсті Фрідріху Вільгельму I за проектом Йоганна Грегора Мемхардта навколо Кельна і Берліна були зведені кріпосні укріплення вздовж старої міської стіни. Збереглися до теперішнього часу залишки бастіонів. Їх можна побачити на площі Хаусфогтайплац ( нім. Hausvogteiplatz На південному березі Шпрее всередині нової укріпленої стіни з'явилося передмістя Кельна Ной-Кельн.

У 1710 році міста Берлін, Кельн, Фрідріхсвердер, Доротеенштадт і Фрідріхштадт були об'єднані в «головну королівську резиденцію Берлін». Для подальшого розвитку міста-резиденції у 1834 році фортечні укріплення стали зносити, і місто почало рости за рахунок передмість.

В середні віки в Кельні проживало близько 1400 осіб. У складі Берліна Кельн охоплював весь острів Шпрееінзель, і в 1871 році його чисельність досягла рекордних 16 554 особи. У 1910 році чисельність населення становила лише 6 895 осіб. У 1920 році Кёлльн увійшов в новий міський округ Мітте .

У Другу світову війну територія Кельна зазнала значних руйнувань, від історичного району нічого не залишилося. Назва «Кельн» в сучасному берлінському побуті не використовується.

На території Кельна перебувають (перебували)

Примітки

Берлин // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)

[1] Берлин // Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2004—2017. (рос.)