Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Туризм у Румунії є однією з провідних сфер економіки Румунії Держава на перехресті східної центральної та південно східн

Туризм у Румунії

Туризм у Румунії

Туризм у Румунії — є однією з провідних сфер економіки Румунії. Держава на перехресті східної, центральної та південно-східної Європи. Велика кількість пам'яток всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, приголомшливі краєвиди гір і місцева автентика робить Румунію цікавою країною для мандрівок.

image
Кількість прибуттів

Прямий внесок туристичного сектору Румунії у валовий внутрішній продукт (ВВП) у 2018 році склав приблизно 5,21 мільярда євро, що трохи більше, ніж у 2017 році, що допомогло Румунії зайняти 32 місце у світі, випереджаючи Словаччину та Болгарію, але поступаючись таким країнам як: Греції та Чехії. Загальний внесок туристичного сектору в економіку Румунії, який також включає інвестиції та витрати, склав близько 15,3 мільярда євро у 2018 році, що на 8,4 % більше, ніж у 2017 році.

За перші три місяці 2018 року Румунію відвідало близько 3,12 мільйона осіб іноземних туристів. Порівняно з відповідними 3 місяцями минулого року прибуттів на 10,9 % більше, а ночівель у закладах розміщення — на 7,1 %.

За перші дев'ять місяців 2019 року до Румунії прибуло майже 10 мільйонів іноземних туристів. Порівняно з аналогічними 9 місяцями минулого року прибуття зросли на 10,2 %.

За даними національної туристичної статистики, у 2018 році в місцях розміщення зупинилися 15,7 мільйона вітчизняних та іноземних туристів. З них 2,2 мільйона зареєстровані як іноземні туристи.

Найбільш відвідуваними містами Румунії є Бухарест, Констанца, Брашов, Тімішоара, Сібіу, Алба-Юлія, Клуж-Напока, Сігішоара та Ясси. Природні туристичні об'єкти включають річку Дунай, Карпатські гори та Чорне море.

Світова спадщина ЮНЕСКО у Румунії

image
Адміністративний поділ Румунії
image
Біртан (нім. Birthälm)) Трансільванська саксонська середньовічна укріплена церква в повіті Сібіу, центральна Румунія
image
Світовий ліс Слетіоара поблизу Кимпулунг-Молдовенеск у повіті Сучава на північному сході Румунії

Чим можна зайнятися в Румунії

image
Захищений незайманий пляж у Корбу, округ Констанца, південно-східна Румунія

Основні туристичні пам'ятки

Фестивалі

image
Фестиваль Electric Castle у 2017 році

Іноземні туристи за країнами

Більшість відвідувачів, які прибули з метою туризму до Румунії у 2021 році, були з таких країн:

Номер Країна Кількість туристів
1 image Молдова 4,917,707
2 image Угорщина 3,561,548
3 image Болгарія 3,527,103
4 image Україна 1 055 344
5 image Німеччина 2,466,481
6 image Сербія 1 426 741
7 image Італія 1 425 095
8 image Туреччина 1 326 561
9 image Польща 1 301 680
10 image Ізраїль 1 229 530
Всього іноземних туристів 23 222 889

Зручності для людей з обмеженими можливостями

Зручності для мандрівників з обмеженими можливостями в Румунії варіюються від неоднозначних до тих, що не існує. Люди з обмеженими можливостями повинні бути готовими до цього, й в ідеалі мати контакти місцевих жителів. Попри те, що в країні були зроблені деякі повільні кроки в напрямку доступного туризму для людей з обмеженими можливостями, на практиці Румунія залишається загалом не дуже зручною для таких мандрівників.

Промисловий та креативний туризм

Промисловий туризм, як ніша туризму в Румунії та як рішення для реструктуризації колишніх великих промислових об'єктів (видобувної промисловості, металургії, важкої промисловості), розвивається доволі повільно, попри приєднання країни до Європейського Союзу у 2007 році. Попри те, що зараз країна стикається з тривалим і важким економічним переходом, вона має багату промислову та наукову історію з багатьма світовими пріоритетами та все ще має збережені автентичні традиційні ремесла та сільські громади. За допомогою європейських фондів і проєктів підтримується стійке відродження традиційного сектору, яке передбачає креативну діяльність у сфері туризму, що поки розвивається в деяких географічних регіонах і ще не у великому масштабі.

Водночас попри великий потенціал існує відносно небагато організацій, які організовують, забезпечують або дозволяють відвідування промислових місць, більшість з них належать державі, основною причиною цього все ще є слабка участь і підтримка багатьох державних органів. Крім того, зацікавлені сторони туризму приділяють відносно невелику увагу основним ядрам цієї ніші (промислова спадщина, техніка, наука та живе виробництво), і на ринку практично не існує багатьох пропозицій такого роду, за деякими суттєвими винятками: етнографічний та винний туризм, а також деякі відновлені промислові та лісові вузькі залізниці та парові двигуни, які все ще працюють.

Основні пам'ятки

Згідно з вебкаталогом пам'яток індустріального та креативного туризму Румунії та деяких сусідніх країн, що містить фотографії та короткі описи англійською мовою кожного об'єкту, основними пам'ятками, що відкриті для громадськості, є:

  • національні та регіональні технічні та етнографічні музеї: Національний технічний музей Дімітріє Леоніда та Музей авіації в Бухаресті, музеї гірничої справи в Бреді, Петрошані, Росія-Монтана, технічний музей у Яссах, музей трамвая в Тімішоарі, Музей нафти в Плоєшті., астрономічні обсерваторії в Бухаресті та Бакеу, сільські музеї в Бухаресті, Пітешті, Сібіу, Клуж, Тімішоара, Вилча, Сучава;
  • залізничний туризм на нещодавно відновлених вузькоколійках з Брада, Абруда, Ковасна, Молдовіта, Агніта, Васер, гірська залізниця Оравіта — Аніна, відкрита в 1864 році;
  • музеї електростанціями Чернавода (атомна), Залізні ворота (ГЕС, на Дунаї, 2200 МВт, найбільша в Європейському Союзі), Саду (ГЕС, побудована в 1896), Сіная (ГЕС, побудована в 1899), Гребла — Решіца (ГЕС, 1904 р. побудови);
  • екскурсії по фабриках: за винятком деяких харчових (шоколадних, безалкогольних напоїв, йогуртів) фабрик, які надають відвідування школярам; немає важливих компаній різного напрямку (автомобільних, виробничих, порцелянових, текстильних, високих технологій тощо), які б сприяли таким туристичним відвідуванням. Однак деякі референтні підприємства можуть прийняти відвідування за особливим запитом (Решицький завод, металургія, важке машинобудування, заснований у 1771 році, також має дуже цікавий музей, Розробка мармуру Рущита). Чудова програма відвідування, розпочата в жовтні 2013 року, пропонує пивоварний завод Timisoreana, фабрику, засновану в 1718 році, з дуже цінною спадщиною;
  • промислова спадщина: навіть якщо промислова спадщина цінна, більшість пам'яток все ще покинуті їхніми власниками. Однак можна згадати декілька винятків;
  • автоспорт: всупереч відсутності інфраструктури міжнародного стандарту, наприклад перегонових доріжок, існують національні федерації, які організовують змагання для багатьох категорій, а також школи перегонів, які пропонують курси для участі;
  • соляні копальні з: Турда, Прайд, Качіка, Сланік-Прахова, Окнеле-Марі, Окна-Сібіулуй (солоні озера) однаково відомі своїм туристичним інтересом (музеї, підземні парки розваг), а також терапевтичним використанням (респіраторні захворювання)
  • традиційні ремесла: різьблення по дереву, ткацтво, гончарство, скло, вишивка. Багато майстрів зберегли традиції в деяких сільських районах Молдавії, Трансільванії та Олтенії. Більшість продає свою продукцію лише на місцевих ринках, але вони починають організовуватися, і деякі відкривають свої майстерні для туристів;
  • виноробні: деякі виноградники мають неймовірні краєвиди, а вина, які тут виробляються, мають усталені та давні традиції. Винний туризм забезпечує презентації технологій і печер-сховищ і добре розвинений у Румунії. Відомі великі виноробні заводи: Murfatlar, Cotnari, Dragasani, Recaș, Prahova Valley, Odobesti, Husi, Cricova (біля Кишинева, в Республіці Молдова, величезний, з приблизно 80 кілометрами тунелів і печер)

Інфраструктура

Сьогодні в Румунії функціонує 16 міжнародних комерційних аеропортів. Загалом аеропортом країни у 2016 році мали змогу скористатися 16,4 млн пасажирів. Найбільшу кількість пасажирів привернув Бухарестський міжнародний аеропорт імені Анрі Коанди, який завершив рік із майже 11 мільйонами пасажиропотоків.

У Румунії також є велика мережа залізниць, CIA World Factbook стверджують, що Румунія 22-га країна за величиною мережі залізниць у світі. Залізнична мережа значною мірою взаємопов'язана з іншими європейськими залізничними мережами.

Див. також

Список літератури

  1. Tourism's contribution to Romania's economy is among the lowest in the world. Romania-insider.com. Процитовано 5 травня 2017.
  2. Înnoptările turiştilor în structurile de primire turistică au crescut în luna martie 2017 cu 8,6% (PDF). Insse.ro. Процитовано 5 травня 2017.
  3. INSTITUTUL NAŢIONAL DE STATISTICĂ Turism în creştere în primele nouă luni ale lui 2019 - 04.11.2019 | BURSA.RO.
  4. Romanian tourism — statistical abstract. insse.ro. Процитовано 5 травня 2017.
  5. Painted Easter eggs, a folkloric tradition in Romania | Photo gallery. www.webphoto.ro. 24 березня 2010. Процитовано 25 квітня 2017.
  6. Mocănița Huțulca (Moldovița). Județul SUCEAVA (ro-RO) . Процитовано 25 квітня 2017.
  7. Letter from the Danube Delta: discover the waterways and villages of Romania's remotest corner. The Calvert Journal (англ.). Процитовано 16 листопада 2018.
  8. 8 Unique Waterfalls Around the World. www.theworldgeography.com.
  9. Institutul National de Statistica : Calatoriile internationale inregistrate la frontierele Romaniei în anul 2016 (PDF). Insse.ro. Процитовано 11 квітня 2018.
  10. . enchantingromania.com. Архів оригіналу за 9 липня 2015. Процитовано 10 грудня 2014.
  11. Merciu, C. (May 2010). Tourist Capitalization of Industrial Heritage in Petrosani (PDF). Geo Journal.
  12. Hegedus, Marius (November 2014). Industrial and Creative Tourism Attractions in Romania. VisitFactories.
  13. Topul aeroporturilor din România: Clujul face pasul spre 2 milioane de pasageri. monitorulcj.ro.
  14. The World Factbook,

 

Посилання

  • Офіційний туристичний сайт Румунії
  • Rolandia — румунська туристична агенція, яка веде блог про визначні місця, історію та культуру країни

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Turizm u Rumuniyi ye odniyeyu z providnih sfer ekonomiki Rumuniyi Derzhava na perehresti shidnoyi centralnoyi ta pivdenno shidnoyi Yevropi Velika kilkist pam yatok vsesvitnoyi spadshini YuNESKO prigolomshlivi krayevidi gir i misceva avtentika robit Rumuniyu cikavoyu krayinoyu dlya mandrivok Kilkist pributtiv Pryamij vnesok turistichnogo sektoru Rumuniyi u valovij vnutrishnij produkt VVP u 2018 roci sklav priblizno 5 21 milyarda yevro sho trohi bilshe nizh u 2017 roci sho dopomoglo Rumuniyi zajnyati 32 misce u sviti viperedzhayuchi Slovachchinu ta Bolgariyu ale postupayuchis takim krayinam yak Greciyi ta Chehiyi Zagalnij vnesok turistichnogo sektoru v ekonomiku Rumuniyi yakij takozh vklyuchaye investiciyi ta vitrati sklav blizko 15 3 milyarda yevro u 2018 roci sho na 8 4 bilshe nizh u 2017 roci Za pershi tri misyaci 2018 roku Rumuniyu vidvidalo blizko 3 12 miljona osib inozemnih turistiv Porivnyano z vidpovidnimi 3 misyacyami minulogo roku pributtiv na 10 9 bilshe a nochivel u zakladah rozmishennya na 7 1 Za pershi dev yat misyaciv 2019 roku do Rumuniyi pribulo majzhe 10 miljoniv inozemnih turistiv Porivnyano z analogichnimi 9 misyacyami minulogo roku pributtya zrosli na 10 2 Za danimi nacionalnoyi turistichnoyi statistiki u 2018 roci v miscyah rozmishennya zupinilisya 15 7 miljona vitchiznyanih ta inozemnih turistiv Z nih 2 2 miljona zareyestrovani yak inozemni turisti Najbilsh vidviduvanimi mistami Rumuniyi ye Buharest Konstanca Brashov Timishoara Sibiu Alba Yuliya Kluzh Napoka Sigishoara ta Yassi Prirodni turistichni ob yekti vklyuchayut richku Dunaj Karpatski gori ta Chorne more Svitova spadshina YuNESKO u RumuniyiAdministrativnij podil RumuniyiBirtan nim Birthalm Transilvanska saksonska serednovichna ukriplena cerkva v poviti Sibiu centralna RumuniyaSvitovij lis Sletioara poblizu Kimpulung Moldovenesk u poviti Suchava na pivnichnomu shodi RumuniyiCerkvi Moldovi visim rumunskih pravoslavnih cerkov Moldovi roztashovani v poviti Suchava pivnichna Moldova Bukovina i yaki buli zbudovani priblizno mizh 1487 i 1583 rokami Dakijski forteci v gorah Oreshti shist fortec Sarmizegetusa Regia Costești Cetățuie Costești Blidaru Piatra Roșie Bănița ta Căpalna yaki utvoryuvali oboronnu sistemu Decebala buli stvoreni v 1 h stolittyah do nashoyi eri ta nashoyi eri yak zahist vid rimskogo zavoyuvannya i vidigrav vazhlivu rol pid chas Istorichnij centr Sigishoari ce naselena serednovichna citadel yaka bula pobudovana v 12 stolitti saksonskimi kolonistami pid latinskoyu nazvoyu Castrum Sex i ye miscem narodzhennya Vlada III Cepesha takozh vidomogo yak graf Drakula Delta Dunayu ce druga za velichinoyu delta richki v Yevropi ta najkrashe zberezhena na kontinenti Monastir Horezu Vin buv zasnovanij u 1690 roci knyazem Kostyantinom Brankovyanu v misti Horezu povit Vilcha Valahiya Rumuniya Vvazhayetsya shedevrom stilyu Brankovenesk vidomij svoyeyu arhitekturnoyu chistotoyu ta zbalansovanistyu bagatstvom skulpturnih detalej obrobkoyu religijnih kompozicij votivnimi portretami ta jogo malovnichi dekorativni roboti Sela z ukriplenimi cerkvami v Transilvaniyi ce sim sil shist saksonskih i odne sekelske zasnovanih transilvanskimi saksami Sered nih perevazhayut ukripleni cerkvi ta harakterizuyutsya specifichnoyu shemoyu rozselennya sho zbereglasya z piznogo serednovichchya Derev yani cerkvi Maramureshu ce visoki derev yani sporudi z harakternimi visokimi tonkimi dzvinicyami na zahidnomu kinci budivli Voni ye osoblivim narodnim virazhennyam kulturnogo landshaftu cogo girskogo rajonu pivnichnoyi Rumuniyi Ci cerkvi Barsana Budești Desești Ieud Plopiș Poienile Izei Rogoz Șurdești Bukovi pralisi Karpat ta inshih regioniv YevropiChim mozhna zajnyatisya v RumuniyiZahishenij nezajmanij plyazh u Korbu okrug Konstanca pivdenno shidna RumuniyaKupannya na chornomorskih kurortah z pivnochi na pivden Nevodari Mamaya Konstanca Eforiye Nord Eforiye Sud Kostinesht Olimp Neptun Yupiter Kap Avrora Venera Saturn Mangaliya 2 Maj i Vama Veke Vidpochinok na girskih kurortah Sinaya Bushteni Semenik Azuga Straya Paltinis Ranka Kavnik Ariyesheni Predyal i Poyana Brashov Vidviduvannya kulturnih mist Buharest Timishoara Sibiu Brashov Kluzh Napoka Oradya Arad Alba Yuliya Sigishoara Tirgu Muresh i Yassi Silskij turizm yakij v osnovnomu obertayetsya navkolo folkloru ta tradicij Banatu Maramureshu ta Bukovini Vrahovuyuchi yih bilsh izolovanij girskij harakter i riznomanitnist naselennya zhiteli cih dvoh pivnichnih regioniv Rumuniyi zberegli davni tradiciyi taki yak farbuvannya velikodnih yayec rozpis budinkiv a v deyakih chastinah navit ye zberezhena staru miscevu arhitekturu Pohodi v Karpati z bagatma girskimi kolibami Spa ta ozdorovchi kurorti Beyile Herkulane Bejle Feliks Buziash Sovata Kelimeneshti Monyasa i Tekirgiol Muzeyi Podorozhuvati na parovih lokomotivah Mocănița v girskih rajonah Banatu Maramureshu Transilvaniyi ta Bukovini Podorozhuvati vodnimi shlyahami delti Dunayu zupinyajtis v tradicijnih selah do yakih mozhna distatisya lishe na chovnah yak ot Sfantu George Osnovni turistichni pam yatkiBagato serednovichnih zamkiv i ukriplen Pechera Skerishoara ta Vedmezha pechera roztashovani v gorah Apuseni Sfinks i Babele obidva roztashovani v gorah Buchedzhi Nacionalnij park Cheile Nerei Beușnița Nacionalnij park Domogled Valea Cernei Nacionalnij park Semenic Caraș Gorge Zalizni vorota v okruzi Karash Severin Masiv Chehlau v poviti Nyamc Gori Pyatra Krajuluj Gryazovi vulkani Berka v poviti Buzeu Veselij cvintar u Sapanci povit Maramuresh Palac parlamentu Buharest odna z najbilshih budivel u sviti Vulicya Lipskani v staromu misti Buharesta najvazhlivishij komercijnij rajon mista ta knyazivstva Valahiyi vid serednovichchya do pochatku 19 stolittya Transfegerashanska doroga Transalpinska doroga Ushelina Turda Cheile Turzii Solyana shahta Turda Solyani kopalni Prajda Zalizni vorota Dunajska ushelina Ostriv Haceg okrug Hunedoara Sigishoara serednovichne ukriplene misto na pivdennomu shodi Transilvaniyi takozh misce narodzhennya Vlada Cepesha Stare misto Timishoara Vodospad Bigar zgidno z The World Geography vodospad Bigar ye unikalnim vodospadom u vsomu sviti Nacionalnij park Koziya z gorami starodavnimi ruyinami ta serednovichnimi zamkami Delta DunayuVodospad v gorah Buchedzhi Ushelina Turda en okrug Bakeu Transfegerashanska doroga en Gryazovi vulkani Berka okrug Buzeu Girskij landshaft u en okrug Vilcha Zalizni vorota Dunajska ushelina Solyana shahta Turda Sfinks z gir Buchedzhi Chastina starogo mista Sigishoara povit Muresh Chastina vulici en v Staromu misti Buharesta Palac Parlamentu v Buharesti Kelimeneshti Korolivskij zamok Savarshin Citadel Enisala Tirgu Muresh AradFestivaliFestival Electric Castle u 2017 rociFestival Dzhordzhe Enesku v Buharesti Dzhazovij festival EUROPAfest v Buharesti Dzhazovij festival Gărana v Karash Severini Revolyucijnij festival u Timishoari Pivostriv festival Felsziget u Tirgu Mureshi Festival Zolotij olen u Brashovi Festival Kallatis v Mangaliyi Festival Electric Castle u zamku Boncida Banfi poblizu Kluzh Napoka Transilvanskij mizhnarodnij kinofestival u Kluzh Napoci Untold Festival u Kluzh Napoci najbilshij muzichnij festival Rumuniyi Festival Neversea v Konstanci Mizhnarodnij teatralnij festival u Sibiu Serednovichnij festival u SigishoariInozemni turisti za krayinamiBilshist vidviduvachiv yaki pribuli z metoyu turizmu do Rumuniyi u 2021 roci buli z takih krayin Nomer Krayina Kilkist turistiv1 Moldova 4 917 7072 Ugorshina 3 561 5483 Bolgariya 3 527 1034 Ukrayina 1 055 3445 Nimechchina 2 466 4816 Serbiya 1 426 7417 Italiya 1 425 0958 Turechchina 1 326 5619 Polsha 1 301 68010 Izrayil 1 229 530Vsogo inozemnih turistiv 23 222 889Zruchnosti dlya lyudej z obmezhenimi mozhlivostyamiZruchnosti dlya mandrivnikiv z obmezhenimi mozhlivostyami v Rumuniyi variyuyutsya vid neodnoznachnih do tih sho ne isnuye Lyudi z obmezhenimi mozhlivostyami povinni buti gotovimi do cogo j v ideali mati kontakti miscevih zhiteliv Popri te sho v krayini buli zrobleni deyaki povilni kroki v napryamku dostupnogo turizmu dlya lyudej z obmezhenimi mozhlivostyami na praktici Rumuniya zalishayetsya zagalom ne duzhe zruchnoyu dlya takih mandrivnikiv Promislovij ta kreativnij turizmPromislovij turizm yak nisha turizmu v Rumuniyi ta yak rishennya dlya restrukturizaciyi kolishnih velikih promislovih ob yektiv vidobuvnoyi promislovosti metalurgiyi vazhkoyi promislovosti rozvivayetsya dovoli povilno popri priyednannya krayini do Yevropejskogo Soyuzu u 2007 roci Popri te sho zaraz krayina stikayetsya z trivalim i vazhkim ekonomichnim perehodom vona maye bagatu promislovu ta naukovu istoriyu z bagatma svitovimi prioritetami ta vse she maye zberezheni avtentichni tradicijni remesla ta silski gromadi Za dopomogoyu yevropejskih fondiv i proyektiv pidtrimuyetsya stijke vidrodzhennya tradicijnogo sektoru yake peredbachaye kreativnu diyalnist u sferi turizmu sho poki rozvivayetsya v deyakih geografichnih regionah i she ne u velikomu masshtabi Vodnochas popri velikij potencial isnuye vidnosno nebagato organizacij yaki organizovuyut zabezpechuyut abo dozvolyayut vidviduvannya promislovih misc bilshist z nih nalezhat derzhavi osnovnoyu prichinoyu cogo vse she ye slabka uchast i pidtrimka bagatoh derzhavnih organiv Krim togo zacikavleni storoni turizmu pridilyayut vidnosno neveliku uvagu osnovnim yadram ciyeyi nishi promislova spadshina tehnika nauka ta zhive virobnictvo i na rinku praktichno ne isnuye bagatoh propozicij takogo rodu za deyakimi suttyevimi vinyatkami etnografichnij ta vinnij turizm a takozh deyaki vidnovleni promislovi ta lisovi vuzki zaliznici ta parovi dviguni yaki vse she pracyuyut Osnovni pam yatki Zgidno z vebkatalogom pam yatok industrialnogo ta kreativnogo turizmu Rumuniyi ta deyakih susidnih krayin sho mistit fotografiyi ta korotki opisi anglijskoyu movoyu kozhnogo ob yektu osnovnimi pam yatkami sho vidkriti dlya gromadskosti ye nacionalni ta regionalni tehnichni ta etnografichni muzeyi Nacionalnij tehnichnij muzej Dimitriye Leonida ta Muzej aviaciyi v Buharesti muzeyi girnichoyi spravi v Bredi Petroshani Rosiya Montana tehnichnij muzej u Yassah muzej tramvaya v Timishoari Muzej nafti v Ployeshti astronomichni observatoriyi v Buharesti ta Bakeu silski muzeyi v Buharesti Piteshti Sibiu Kluzh Timishoara Vilcha Suchava zaliznichnij turizm na neshodavno vidnovlenih vuzkokolijkah z Brada Abruda Kovasna Moldovita Agnita Vaser girska zaliznicya Oravita Anina vidkrita v 1864 roci muzeyi elektrostanciyami Chernavoda atomna Zalizni vorota GES na Dunayi 2200 MVt najbilsha v Yevropejskomu Soyuzi Sadu GES pobudovana v 1896 Sinaya GES pobudovana v 1899 Grebla Reshica GES 1904 r pobudovi ekskursiyi po fabrikah za vinyatkom deyakih harchovih shokoladnih bezalkogolnih napoyiv jogurtiv fabrik yaki nadayut vidviduvannya shkolyaram nemaye vazhlivih kompanij riznogo napryamku avtomobilnih virobnichih porcelyanovih tekstilnih visokih tehnologij tosho yaki b spriyali takim turistichnim vidviduvannyam Odnak deyaki referentni pidpriyemstva mozhut prijnyati vidviduvannya za osoblivim zapitom Reshickij zavod metalurgiya vazhke mashinobuduvannya zasnovanij u 1771 roci takozh maye duzhe cikavij muzej Rozrobka marmuru Rushita Chudova programa vidviduvannya rozpochata v zhovtni 2013 roku proponuye pivovarnij zavod Timisoreana fabriku zasnovanu v 1718 roci z duzhe cinnoyu spadshinoyu promislova spadshina navit yaksho promislova spadshina cinna bilshist pam yatok vse she pokinuti yihnimi vlasnikami Odnak mozhna zgadati dekilka vinyatkiv avtosport vsuperech vidsutnosti infrastrukturi mizhnarodnogo standartu napriklad peregonovih dorizhok isnuyut nacionalni federaciyi yaki organizovuyut zmagannya dlya bagatoh kategorij a takozh shkoli peregoniv yaki proponuyut kursi dlya uchasti solyani kopalni z Turda Prajd Kachika Slanik Prahova Oknele Mari Okna Sibiuluj soloni ozera odnakovo vidomi svoyim turistichnim interesom muzeyi pidzemni parki rozvag a takozh terapevtichnim vikoristannyam respiratorni zahvoryuvannya tradicijni remesla rizblennya po derevu tkactvo goncharstvo sklo vishivka Bagato majstriv zberegli tradiciyi v deyakih silskih rajonah Moldaviyi Transilvaniyi ta Olteniyi Bilshist prodaye svoyu produkciyu lishe na miscevih rinkah ale voni pochinayut organizovuvatisya i deyaki vidkrivayut svoyi majsterni dlya turistiv vinorobni deyaki vinogradniki mayut nejmovirni krayevidi a vina yaki tut viroblyayutsya mayut ustaleni ta davni tradiciyi Vinnij turizm zabezpechuye prezentaciyi tehnologij i pecher shovish i dobre rozvinenij u Rumuniyi Vidomi veliki vinorobni zavodi Murfatlar Cotnari Dragasani Recaș Prahova Valley Odobesti Husi Cricova bilya Kishineva v Respublici Moldova velicheznij z priblizno 80 kilometrami tuneliv i pecher InfrastrukturaSogodni v Rumuniyi funkcionuye 16 mizhnarodnih komercijnih aeroportiv Zagalom aeroportom krayini u 2016 roci mali zmogu skoristatisya 16 4 mln pasazhiriv Najbilshu kilkist pasazhiriv privernuv Buharestskij mizhnarodnij aeroport imeni Anri Koandi yakij zavershiv rik iz majzhe 11 miljonami pasazhiropotokiv U Rumuniyi takozh ye velika merezha zaliznic CIA World Factbook stverdzhuyut sho Rumuniya 22 ga krayina za velichinoyu merezhi zaliznic u sviti Zaliznichna merezha znachnoyu miroyu vzayemopov yazana z inshimi yevropejskimi zaliznichnimi merezhami Div takozhSvitova spadshina YuNESKO v Rumuniyi Zamki v Rumuniyi Prirodoohoronni teritoriyi Rumuniyi Perevezennya po Rumuniyi Aviaciya v Rumuniyi Sim prirodnih chudes Rumuniyi Sim rukotvornih chudes Rumuniyi Turizm u YeSSpisok literaturiTourism s contribution to Romania s economy is among the lowest in the world Romania insider com Procitovano 5 travnya 2017 Innoptările turistilor in structurile de primire turistică au crescut in luna martie 2017 cu 8 6 PDF Insse ro Procitovano 5 travnya 2017 INSTITUTUL NAŢIONAL DE STATISTICĂ Turism in crestere in primele nouă luni ale lui 2019 04 11 2019 BURSA RO Romanian tourism statistical abstract insse ro Procitovano 5 travnya 2017 Painted Easter eggs a folkloric tradition in Romania Photo gallery www webphoto ro 24 bereznya 2010 Procitovano 25 kvitnya 2017 Mocănița Huțulca Moldovița Județul SUCEAVA ro RO Procitovano 25 kvitnya 2017 Letter from the Danube Delta discover the waterways and villages of Romania s remotest corner The Calvert Journal angl Procitovano 16 listopada 2018 8 Unique Waterfalls Around the World www theworldgeography com Institutul National de Statistica Calatoriile internationale inregistrate la frontierele Romaniei in anul 2016 PDF Insse ro Procitovano 11 kvitnya 2018 enchantingromania com Arhiv originalu za 9 lipnya 2015 Procitovano 10 grudnya 2014 Merciu C May 2010 Tourist Capitalization of Industrial Heritage in Petrosani PDF Geo Journal Hegedus Marius November 2014 Industrial and Creative Tourism Attractions in Romania VisitFactories Topul aeroporturilor din Romania Clujul face pasul spre 2 milioane de pasageri monitorulcj ro The World Factbook PosilannyaOficijnij turistichnij sajt Rumuniyi Rolandia rumunska turistichna agenciya yaka vede blog pro viznachni miscya istoriyu ta kulturu krayini

Дата публікації:
Топ