Константін Бринковяну (рум. Constantin Brâncoveanu) — господар Волощини (1688 — 15 серпня 1714). Син князя Матея Бринковяну з роду Крайовеску та Станкі Кантакузіно, племінник і наступник волоського господаря Щербана Кантакузіно. Був одружений з Марікою, донькою господаря Антонія Попешті (1669—1672).
Константін Бринковяну рум. Constantin Brâncoveanu | |||
| |||
---|---|---|---|
1688-Волощина — 1714-Волощина | |||
Попередник: | |||
Наступник: | Штефан Кантакузіно | ||
Народження: | 1654 Бринковень, Волощина | ||
Смерть: | 15 серпня 1714 | ||
Причина смерті: | обезголовлення | ||
Країна: | Волощина | ||
Релігія: | православ'я | ||
Рід: | Бринковяну | ||
Батько: | Матей Бринковяну | ||
Мати: | Станка Кантакузіно | ||
Шлюб: | Маріка Бринковян | ||
Діти: | Станка (1676) Марія (1678) Ілінка (1682) Константін (1683) Штефан (1685) Шафта (1686) Раду (1690) Анкуца (1691) Балаша (1693) Смаранда (1696) Матей (1698) | ||
Нагороди: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Зведення на престол
У жовтні 1688 року після смерті свого дядька Щербана Кантакузіно Константін Бринковяну був зведений на господарський престол родиною Кантакузіно. У перші роки свого правління користувався підтримкою боярської партії . Стольник Константін Кантакузіно був його радником із зовнішніх справ та головою канцелярії. Решта членів роду Кантакузіно засідали в господарській раді та командували волоської армією.
Правління
Константін Бринковяну змушений був платити данину Порті вдвічі більше колишньої, а натомість отримав від турецького султана право на довічне правління і зробив спроби перетворити свою владу в спадкову. Через це в 1703 році господарь Константін Бринковяну посварився з могутньою боярської сім'єю Кантакузіно.
Спочатку Константін Бринковяну не став підтримувати трансільванського князя Ференца Ракоці, який підняв повстання проти Габсбургів, але після погіршення відносин з Австрією став підтримувати трансільванських повстанців. Підтримував добрі стосунки з молдавським господарем (1693–1695, 1700–1703), який одружився з його донькою. Однак з господарем Молдавії (1685–1693) і його синами Антиохом (1695–1700) і Димитрієм (1710–1711) був у натягнутих відносинах.
У політичному відношенні Бринковяну доводилося лавірувати між Блискучій Портою, Габсбургами та з набираючею силу Московським царством. У 1689 році австрійські війська вступили в Волощину і захопили Бухарест. Константін Бринковяну звернувся за допомогою до турків і кримських татар. На допомогу волоському господарю прибутку турецько-татарські та молдовські війська. У серпні 1689 року разом з союзниками Константін Бринковяну брав участь у битві при Зирнешть, де австрійська армія була розгромлена. Австрійський командувач генерал Донат Гейслер був узятий в полон.
З 1703 року Бринковяну підтримував постійні політичні відносини з Петром I та за проросійські симпатії таємно отримав Орден Святого апостола Андрія Первозванного. Під час Прутського походу, однак, він зайняв вичікувальну позицію, почасти через непростих стосунків із молдавським господарем Димитрієм Кантемиром. Також загострилися відносини Бринковяну з сімейством Кантакузіно. Волоський господар наказав конфіскувати майно боярина Томи Кантакузіно і його прихильників, які втекли до Росії.
У березні 1714 року турецький султан Ахмед III змістив його з господарського трону і викликав у Стамбул. Де за повідомленнями його секретаря — Антона Марії дель Кьяра 15/26 серпня 1714 року Константін Бринковяну був замучений до смерті разом з його синами Константіном, Штефаном, Раду і Матеєм та з вірним другом господаря Константіна, великим скарбником Вакареску — обезголовлені, після чого їхні голови пронесли вулицями турецької столиці і потім були кинуті в Босфор. Християнські рибалки виловили останки з води, і поховали їх в монастирі Халчі, поблизу від міста. Однією з причин його страти називали те що турки, сподівалися знайти величезні скарби які він нібито накопичив, інша причина — відмова перейти в іслам; у зв'язку з цим Румунська Православна Церква зарахувала в 1992 році замученого господаря до лику святих.
Культурний вклад
Переніс столицю держави з Тирговіште в Бухарест і розгорнув широку будівельну діяльність в своїх володіннях. Бринковяну був великим покровителем культури, його досягнення є частиною румунської і світової культурної спадщини. Під час його правління, багато румунських, грецьких, слов'янських, арабських, турецьких та грузинських текстів було надруковано в створеній ним друкарні в Бухаресті — установі під наглядом , грузинського релігійного та культурного діяча. У 1694 році він заснував Королівську Академію Бухаресті .
У своїх релігійних і світських конструкціях, Бринковяну гармонійно поєднав в архітектурі та розпису монументальний живопис, місцеві традиції з нео-візантійським стилем та інноваційними ідеями італійського Відродження, що втілилося в Бринковянському стилі. Побудовані ним палац Могошоая і кілька монастирів (у тому числі Хорезу) виконані в цьому стилі. Константін Бринковяну сприяв здобуттю освіти його підданими, заохочував літописання, відкрив 4 друкарні, а також школи. Належить до відомої династії .
-
-
- Гробниця Бринковяну в Св.-Георгіївській Новій церкві
Примітки
- Дель Кьяра
- Epoca lui Serban Cantacuzino si a lui Constantin Brancoveanu, p. 205, University of Bucharest 2004
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Константін Бринковяну |
- Arborele genealogic al familiei Cantacuzino [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.], accesat 5 aprilie 2011 (англ.)
- Sfintii Brancoveni si sfetnicul Ianache [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.], 25 mai 2012, Pr. Prof. Dr. Mircea Pacurariu, CrestinOrtodox.ro (рум.)
- Martiriul Brâncovenilor, jertfă pentru credință și neam [ 21 квітня 2015 у Wayback Machine.], 22 august 2010, Dr. George Enache, Ziarul Lumina (рум.)
- Mărturisirea de credință a Sfinților Brâncoveni [ 26 серпня 2014 у Wayback Machine.], 16 august 2009, Grigore Meșteroaie, Ziarul Lumina (рум.)
- 1714 — Locuri Brâncovenești [ 10 вересня 2014 у Wayback Machine.], 26 iunie 2013, Prof. Univ. George Teodorescu, Ziarul Lumina (рум.)
- Ctitoriile brâncovenești, sfințite de sângele voievodului martir [ 20 квітня 2015 у Wayback Machine.], 18 august 2008, Diac. George Aniculoaie, Ziarul Lumina (рум.)
- Іоан-Аурел Поп, Іоан Болован «Історія Румунії», видавництво «ВЕСЬ СВІТ», Москва, 2005 p. (рос.)
Правителі Волощини | ||
Попередник: | Господар Волощини 1688 — 1714 | Наступник: Штефан Кантакузіно |
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konstantin Brinkovyanu rum Constantin Brancoveanu gospodar Voloshini 1688 15 serpnya 1714 Sin knyazya Mateya Brinkovyanu z rodu Krajovesku ta Stanki Kantakuzino pleminnik i nastupnik voloskogo gospodarya Sherbana Kantakuzino Buv odruzhenij z Marikoyu donkoyu gospodarya Antoniya Popeshti 1669 1672 Konstantin Brinkovyanu rum Constantin BrancoveanuKonstantin Brinkovyanu Prapor Voyevoda Voloshini 1688 Voloshina 1714 Voloshina Poperednik Nastupnik Shtefan Kantakuzino Narodzhennya 1654 1654 Brinkoven VoloshinaSmert 15 serpnya 1714 1714 08 15 Konstantinopol Osmanska ImperiyaPrichina smerti obezgolovlennyaKrayina VoloshinaReligiya pravoslav yaRid BrinkovyanuBatko Matej BrinkovyanuMati Stanka KantakuzinoShlyub Marika BrinkovyanDiti Stanka 1676 Mariya 1678 Ilinka 1682 Konstantin 1683 Shtefan 1685 Shafta 1686 Radu 1690 Ankuca 1691 Balasha 1693 Smaranda 1696 Matej 1698 Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiZvedennya na prestolKonstantin Brinkovyanu ta jogo rodina rozpisi 1709 roku v monastiri Horezu U zhovtni 1688 roku pislya smerti svogo dyadka Sherbana Kantakuzino Konstantin Brinkovyanu buv zvedenij na gospodarskij prestol rodinoyu Kantakuzino U pershi roki svogo pravlinnya koristuvavsya pidtrimkoyu boyarskoyi partiyi Stolnik Konstantin Kantakuzino buv jogo radnikom iz zovnishnih sprav ta golovoyu kancelyariyi Reshta chleniv rodu Kantakuzino zasidali v gospodarskij radi ta komanduvali voloskoyi armiyeyu PravlinnyaSvyati Rumunskoyi pravoslavnoyi cerkvi Konstantin Brinkovyanu ta jogo sini Konstantin Brinkovyanu zmushenij buv platiti daninu Porti vdvichi bilshe kolishnoyi a natomist otrimav vid tureckogo sultana pravo na dovichne pravlinnya i zrobiv sprobi peretvoriti svoyu vladu v spadkovu Cherez ce v 1703 roci gospodar Konstantin Brinkovyanu posvarivsya z mogutnoyu boyarskoyi sim yeyu Kantakuzino Spochatku Konstantin Brinkovyanu ne stav pidtrimuvati transilvanskogo knyazya Ferenca Rakoci yakij pidnyav povstannya proti Gabsburgiv ale pislya pogirshennya vidnosin z Avstriyeyu stav pidtrimuvati transilvanskih povstanciv Pidtrimuvav dobri stosunki z moldavskim gospodarem 1693 1695 1700 1703 yakij odruzhivsya z jogo donkoyu Odnak z gospodarem Moldaviyi 1685 1693 i jogo sinami Antiohom 1695 1700 i Dimitriyem 1710 1711 buv u natyagnutih vidnosinah U politichnomu vidnoshenni Brinkovyanu dovodilosya laviruvati mizh Bliskuchij Portoyu Gabsburgami ta z nabirayucheyu silu Moskovskim carstvom U 1689 roci avstrijski vijska vstupili v Voloshinu i zahopili Buharest Konstantin Brinkovyanu zvernuvsya za dopomogoyu do turkiv i krimskih tatar Na dopomogu voloskomu gospodaryu pributku turecko tatarski ta moldovski vijska U serpni 1689 roku razom z soyuznikami Konstantin Brinkovyanu brav uchast u bitvi pri Zirnesht de avstrijska armiya bula rozgromlena Avstrijskij komanduvach general Donat Gejsler buv uzyatij v polon Z 1703 roku Brinkovyanu pidtrimuvav postijni politichni vidnosini z Petrom I ta za prorosijski simpatiyi tayemno otrimav Orden Svyatogo apostola Andriya Pervozvannogo Pid chas Prutskogo pohodu odnak vin zajnyav vichikuvalnu poziciyu pochasti cherez neprostih stosunkiv iz moldavskim gospodarem Dimitriyem Kantemirom Takozh zagostrilisya vidnosini Brinkovyanu z simejstvom Kantakuzino Voloskij gospodar nakazav konfiskuvati majno boyarina Tomi Kantakuzino i jogo prihilnikiv yaki vtekli do Rosiyi U berezni 1714 roku tureckij sultan Ahmed III zmistiv jogo z gospodarskogo tronu i viklikav u Stambul De za povidomlennyami jogo sekretarya Antona Mariyi del Kyara 15 26 serpnya 1714 roku Konstantin Brinkovyanu buv zamuchenij do smerti razom z jogo sinami Konstantinom Shtefanom Radu i Mateyem ta z virnim drugom gospodarya Konstantina velikim skarbnikom Vakaresku obezgolovleni pislya chogo yihni golovi pronesli vulicyami tureckoyi stolici i potim buli kinuti v Bosfor Hristiyanski ribalki vilovili ostanki z vodi i pohovali yih v monastiri Halchi poblizu vid mista Odniyeyu z prichin jogo strati nazivali te sho turki spodivalisya znajti velichezni skarbi yaki vin nibito nakopichiv insha prichina vidmova perejti v islam u zv yazku z cim Rumunska Pravoslavna Cerkva zarahuvala v 1992 roci zamuchenogo gospodarya do liku svyatih Kulturnij vkladPam yatnik Konstantinu Brinkovyanu v Buharesti Perenis stolicyu derzhavi z Tirgovishte v Buharest i rozgornuv shiroku budivelnu diyalnist v svoyih volodinnyah Brinkovyanu buv velikim pokrovitelem kulturi jogo dosyagnennya ye chastinoyu rumunskoyi i svitovoyi kulturnoyi spadshini Pid chas jogo pravlinnya bagato rumunskih greckih slov yanskih arabskih tureckih ta gruzinskih tekstiv bulo nadrukovano v stvorenij nim drukarni v Buharesti ustanovi pid naglyadom gruzinskogo religijnogo ta kulturnogo diyacha U 1694 roci vin zasnuvav Korolivsku Akademiyu Buharesti U svoyih religijnih i svitskih konstrukciyah Brinkovyanu garmonijno poyednav v arhitekturi ta rozpisu monumentalnij zhivopis miscevi tradiciyi z neo vizantijskim stilem ta innovacijnimi ideyami italijskogo Vidrodzhennya sho vtililosya v Brinkovyanskomu stili Pobudovani nim palac Mogoshoaya i kilka monastiriv u tomu chisli Horezu vikonani v comu stili Konstantin Brinkovyanu spriyav zdobuttyu osviti jogo piddanimi zaohochuvav litopisannya vidkriv 4 drukarni a takozh shkoli Nalezhit do vidomoyi dinastiyi Palac Mogoshoaya Monastir Horezu Grobnicya Brinkovyanu v Sv Georgiyivskij Novij cerkviPrimitkiDel Kyara Epoca lui Serban Cantacuzino si a lui Constantin Brancoveanu p 205 University of Bucharest 2004LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Konstantin Brinkovyanu Arborele genealogic al familiei Cantacuzino 24 veresnya 2015 u Wayback Machine accesat 5 aprilie 2011 angl Sfintii Brancoveni si sfetnicul Ianache 5 bereznya 2016 u Wayback Machine 25 mai 2012 Pr Prof Dr Mircea Pacurariu CrestinOrtodox ro rum Martiriul Brancovenilor jertfă pentru credință și neam 21 kvitnya 2015 u Wayback Machine 22 august 2010 Dr George Enache Ziarul Lumina rum Mărturisirea de credință a Sfinților Brancoveni 26 serpnya 2014 u Wayback Machine 16 august 2009 Grigore Meșteroaie Ziarul Lumina rum 1714 Locuri Brancovenești 10 veresnya 2014 u Wayback Machine 26 iunie 2013 Prof Univ George Teodorescu Ziarul Lumina rum Ctitoriile brancovenești sfințite de sangele voievodului martir 20 kvitnya 2015 u Wayback Machine 18 august 2008 Diac George Aniculoaie Ziarul Lumina rum Ioan Aurel Pop Ioan Bolovan Istoriya Rumuniyi vidavnictvo VES SVIT Moskva 2005 p ros Praviteli Voloshini Poperednik Gospodar Voloshini 1688 1714 Nastupnik Shtefan KantakuzinoPosilannya