Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Іван Михайлович Труба | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 9 вересня 1878 Російська імперія, Гомель | |||
| Помер | 27 серпня 1950 (71 рік) Польща Пльзень | |||
| Громадянство |  СРСР | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | прозаїк, перекладач | |||
| Сфера роботи | технологія[1], d[1], d[1], перекладацтво[d][1], соціальна активність[d][1] і політична діяльність[1] | |||
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут (1900) | |||
| Мова творів | українська | |||
| Жанр | оповідання, казка | |||
| | ||||
Іва́н Миха́йлович Труба́ (9 вересня 1878, Гомель, нині Білорусь — 27 серпня 1950, Пльзень, нині Чехія) — український письменник, перекладач, громадський і політичний діяч, інженер-технолог.
Біографія
Закінчив із відзнакою реальну школу в Ромнах, Петербурзький технологічний інститут. Був одним із фундаторів та активістів Української студентської громади.
1902 — за участь у революційному студентському гуртку був заарештований і засланий до Іркутської губернії. Наступне дворічне заслання за участь у революційному русі відбував в Архангельську.
Близько 1905 року одружився з Вірою Петрівною Серафімовою.
Від 1907 проживав у Катеринославі. Працював викладачем фізики та математики в жіночій гімназії П. Іоффе, комерційному училищі А. Свіда, інженером у відділі тяги Катерининської залізниці.
Проводив активну громадську роботу в українському літературно-артистичному товаристві «Просвіта», що діяло в Катеринославі з 7 жовтня 1905 року та згуртувало навколо себе найкращі інтелектуальні сили міста, які прагнули до національного об'єднання та українського відродження, чинили опір русифікаторській політиці царату.
Входив до складу ради товариства, ревізійної та будівничої комісій, 1913 року брав участь в організації і відкритті бібліотеки-читальні імені Тараса Шевченка. За його архітектурним проектом збудовано будинок Мануйлівської «Просвіти» (філії Катеринославської), а самого І.Трубу призначено її почесним членом.
На сторінках українського часопису «Дніпрові хвилі» досить широко висвітлювалась діяльність товариства, де свої дописи вміщував і Труба. Його перша дружина, Віра Петрівна, теж була активною просвітянкою, входила до ради товариства, займалася видавничою діяльністю, організацією новорічних ялинок для дітей.
У перші дні Лютневої революції 1917 року на Катеринославщині активізувався український рух, представниками якого були службовці, інтелігенція, робітники та селяни. І.Труба став ініціатором перших політичних зборів у місті, які були скликані службовцями Катерининської залізниці. Згодом він разом із Василем Бідновим та І.Вирвою був обраний до складу Катеринославської губернської земської управи, делегатом від якої був направлений в Петроград у вересні 1917 року на Всеросійську раду робітничих і солдатських депутатів.
Входив до комісії Центральної Ради в справі вироблення статуту автономії України.
9 серпня 1917 — Генеральний секретаріат Центральної Ради призначив І.Трубу комісаром народної освіти Катеринославської губернії. Йому підлягала вся позашкільна і шкільна освіта.
Із перших днів повалення царського режиму українські громадські діячі на Катеринославщині взялися до організації національної школи, якої доти зовсім не було, а також до відновлення діяльності культурно-освітніх осередків. У місті заснували дві українські гімназії — чоловічу та жіночу. З ініціативи Євгена Вирового, відновила діяльність катеринославська «Просвіта», заборонена з 25 січня 1916 року; почала виходити газета "Вісник товариства «Просвіта».
1918 — І.Труба брав активну участь в організації Катеринославського університету.
Був членом Катеринославського проводу Товариства українських поступовців.
У листопаді 1918 року призначений головою Катеринославської філії Українського Національного Союзу — органу Директорії.
Вважав себе прихильником Української партії соціалістів-федералістів. 1917 року видав у Катеринославі популярну брошуру «Хто пануватиме на Україні».
Доклав чимало зусиль у створенні Українського учительського товариства, яке в перші дні квітня 1917 року організувало в Катеринославі окружний учительський з'їзд і розпочало видавництво книжок.
Оцінку бурхливої діяльності комісара освіти в період короткого існування української державності дав історик Дмитро Дорошенко: «І.Труба положив великі заслуги коло українізації шкільної справи в губернії. Завдяки його енергії вдалося завести українське навчання по школах, видати ряд українських підручників; він же добився, щоб земська газета „Народная жизнь“ завела український відділ, редактором якого став професор В.Біднов. В самому місті багато зробив для української школи Євген Вировий».
З великою відповідальністю, принциповістю, вимогливістю взявся Іван Труба за доручену йому справу, ретельно підбирав викладачів до селянської української гімназії в селі Томаківка, які б справді несли в народ освіту. У листі до Дмитра Яворницького від 23 серпня 1917 року Іван Михайлович писав: «Я мушу настоювати, щоб в Томаківську гімназію набирався штат спосеред свідомих українців — а їх багато з'явилося по проханням, — хто знає добре практично мову, може писати, може бути придатним до такої відповідальної роботи, як постанова діла в першій селянській українській гімназії на землі Вільності Запорожської. …самі селяни… прохають свідомих українців, котрі можуть дать їм науку і пораду як українці по духу, а не по стихії».
Будинок Івана Труби
До участі у видавничій діяльності Іван Труба залучав багатьох педагогів, письменників, художників, громадських діячів міста, більшість з яких були його друзями. Серед них — директор краєзнавчого музею імені О.Поля Дмитро Яворницький, щирий друг, хрещений батько сина Івана Труби — Тараса, народженого 1914 року та названого на честь великого Кобзаря з нагоди його 100-літнього ювілею.
У будинку Івана Труби на вулиці Пороховій, 22 (тепер Кавалерійська, 22; зруйнований 1978 року) свого часу бували відомі діячі української і російської культури та літератури: Марко Кропивницький (був хрещеним батьком доньки Олесі), Ілля Рєпін, Олена Пчілка, Володимир Винниченко, Володимир Короленко. Побудований за проектом самого господаря в оригінальному стилі українського модерну, будинок став об'єднувальним центром передових сил міста, які в перші пореволюційні роки активізували діяльність в напрямку українського відродження. Сюди часто заходив місцевий художник Микола Погрібняк, який ілюстрував «Початкову читанку» та інші дитячі видання, а 1918 року видав альбом для розмальовування «Малюйте, діти». Бували тут педагог Євген Вировий, родина історика Василя Біднова, Дмитро та Наталя Дорошенки, сестра Лесі Українки Ольга та її чоловік Михайло Кривинюки, які у 1910—1921 роках мешкали поблизу Катеринослава — в селищі Лоцманська Кам'янка. Михайло Кривинюк навіть деякий час мешкав у будинку Івана Труби.
Саме тут обговорювалися й вирішувалися плани видавництва перших шкільних підручників українською мовою та творів для дітей, які з 1917 року стали видаватися в Катеринославі. Серед них «Кобзар» Тараса Шевченка, «Збірник творів» Івана Котляревського, драматична поема «Бояриня» Лесі Українки, казка «Трьомсин Богатир» Івана Манжури, оповідання «Запорозький клад» В. Корнієнка, «Старий горобець», «Пригоди статечної Миші» Дмитра Мамина-Сибіряка, посібник «Дошкільне виховання» Софії Русової, «Українська граматика для позашкільного навчання і недільних шкіл», складена вчителями, членами товариства Олександрівської «Просвіти»(тепер — Запоріжжя).
Одночасно в Катеринославі були надруковані для дітей твори класиків зарубіжної літератури у перекладах Ольги Косач-Кривинюк та Михайла Кривинюка: «Той кіт, що ходив, де хотів» Редьярда Кіплінга; «Про те, як один хлопець оповідав казку та й не скінчив її» , «Чеські оповідання для дітей»; «Різдвяна пісня в прозі, або Різдвяне оповідання з привиддями» Чарльза Діккенса; «Зайцеві пригоди» Ернеста Сетон-Томпсона, а також читанка для дітей «Зелений гай» Олени Пчілки. 1918 року заходами Ольги Косач-Кривинюк в Катеринославі вперше було надруковано «Стародавню історію східних народів», написану Лесею Українкою.
У еміграції
На початку 1919 р. емігрував за кордон, залишивши у Катеринославі дружину та трьох дітей.
1919—1922 — перебував у еміграції у Відні, де займався видавничою діяльністю. Відійшов від політики. Вдруге одружився, взявши за дружину Оксану Василівну. Згодом переселився до Пльзеня (Чехословаччина), працював інженером–конструктором на електромеханічному заводі «Шкода».
Викладав у Українській господарській академії в Подебрадах (Чехословаччина). Видав перший підручник з опору матеріалів українською мовою.
Помер 27 серпня 1950 року у Пльзені. Його тіло було кремовано, а прах розвіяний на галявині Центрального цвинтаря, у його верхній частині, де лежить траса на Прагу.
У Дніпроперовську мешкає онук І.Труби (син дочки Олени) — пенсіонер Ярослав Матросов, який досліджує біографію та творчість діда.
Творчість
Літературна творчість та видавнича справа — ще одна риса багатогранної діяльності Івана Труби. 1904 року оповідання «Буде паном» у 12-му числі «Киевской старины» вперше познайомило читачів з іменем Івана Труби. Згодом його твори з'явилися в журналі «Нова громада», часописі «Дніпрові хвилі».
Створив видавництво «Стежка додому» (Катеринослав-Відень, 1918—1922; зокрема, книжки зі серії «Дитяча бібліотека»).
Серед літературної спадщини — казки для дітей «Як гриби збирались воювати з жуками», «Пан Коцький», переклади казок Ганса Крістіана Андерсена «Ялинка», «Праведний суддя», «Царівна на горошині», братів Грімм «Дід з онуком», «Три пряшки-тіточки», Вільгельма Гауфа, Бехштейна, оповідання «Подорож на села», «Ходить сон коло вікон», «У просвіті», «Багата кутя», «Перед Різдвом» та інші. Першими слухачами творів були діти самого Івана Михайловича — Борис, Олеся, Тарас, названі на честь видатних українських письменників Бориса Грінченка, Лесі Українки, Тараса Шевченка.
Велика заслуга Івана Труби у виданні шкільної хрестоматії «Початкова читанка. Стежка додому» (у 1917—1918 роках окремими виданнями вийшли три частини), складеної і пристосованої для українських початкових шкіл Катеринославською спілкою вчителів за його редакцією. До навчального посібника увійшли зразки українського фольклору, твори класиків української літератури — Івана Котляревського, Тараса Шевченка, Бориса Грінченка, Сидора Воробкевича, Івана Манжури, Панаса Мирного та інших, переклади творів Льва Толстого та зарубіжних авторів Ганса Крістіана Андерсена, братів Грімм, підібрані за тематичним спрямуванням так, щоб виховувати у дітей почуття любові до рідного краю, його історії, культури, народних звичаїв, рідної мови, національної самосвідомості, милосердя, поваги до людської праці.
12 власних оповідань Іван Труба вмістив у 2-й частині читанки: «Засівальники», «Звіздоноси», «На страсті», «Клечана неділя» та інші, у яких ведеться розповідь про народні свята, обряди, звичаї.
Вшанування пам'яті
- Дніпра названо на честь Івана Труби.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Став безхатченком заради діда // Україна молода, 25.07.2012
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Дорошенко Дмитро. Мої спомини про давнє минуле (1901—1914 роки). — К.: Темпора, 2007. — С. 61, 146, 147, 148, 204.
- Чабан Микола. "Чистими пити устами" //"Прапор юності" (Дніпропетровськ). - 1990. - 20 вересня. Також: "Початкова школа" (Київ), 1990. - № 10. - С. 69-71.
- Чабан Микола. Гине будинок Івана Труби// "Зоря" (Дніпропетровськ). - 1997. - 16 вересня.
- Чабан Микола. Порятуймо будинок комісара освіти //"Джерело" (Дніпропетровськ). - 1997. - 9 жовтня.
- Чабан Микола. Діячі Січеславської "Просвіти" (1905-1921). Біобібліографічний словник. Дніпропетровськ. - 2002. - С. 445-453.
Посилання
- Василенко Наталія. Іван Труба (1878—1950)
- Став безхатченком заради діда // Україна молода, 25.07.2012
 | Твори цього автора перебувають у суспільному надбанні. Ви можете допомогти проєкту, додавши їх у Вікіджерела. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lib Chlen KPRS Ivan Mihajlovich TrubaNarodivsya9 veresnya 1878 1878 09 09 Rosijska imperiya GomelPomer27 serpnya 1950 1950 08 27 71 rik Polsha PlzenGromadyanstvo SRSRNacionalnistukrayinecDiyalnistprozayik perekladachSfera robotitehnologiya 1 d 1 d 1 perekladactvo d 1 socialna aktivnist d 1 i politichna diyalnist 1 Alma materSankt Peterburzkij derzhavnij tehnologichnij institut 1900 Mova tvorivukrayinskaZhanropovidannya kazka Iva n Miha jlovich Truba 9 veresnya 1878 Gomel nini Bilorus 27 serpnya 1950 Plzen nini Chehiya ukrayinskij pismennik perekladach gromadskij i politichnij diyach inzhener tehnolog BiografiyaZakinchiv iz vidznakoyu realnu shkolu v Romnah Peterburzkij tehnologichnij institut Buv odnim iz fundatoriv ta aktivistiv Ukrayinskoyi studentskoyi gromadi 1902 za uchast u revolyucijnomu studentskomu gurtku buv zaareshtovanij i zaslanij do Irkutskoyi guberniyi Nastupne dvorichne zaslannya za uchast u revolyucijnomu rusi vidbuvav v Arhangelsku Blizko 1905 roku odruzhivsya z Viroyu Petrivnoyu Serafimovoyu Vid 1907 prozhivav u Katerinoslavi Pracyuvav vikladachem fiziki ta matematiki v zhinochij gimnaziyi P Ioffe komercijnomu uchilishi A Svida inzhenerom u viddili tyagi Katerininskoyi zaliznici Provodiv aktivnu gromadsku robotu v ukrayinskomu literaturno artistichnomu tovaristvi Prosvita sho diyalo v Katerinoslavi z 7 zhovtnya 1905 roku ta zgurtuvalo navkolo sebe najkrashi intelektualni sili mista yaki pragnuli do nacionalnogo ob yednannya ta ukrayinskogo vidrodzhennya chinili opir rusifikatorskij politici caratu Vhodiv do skladu radi tovaristva revizijnoyi ta budivnichoyi komisij 1913 roku brav uchast v organizaciyi i vidkritti biblioteki chitalni imeni Tarasa Shevchenka Za jogo arhitekturnim proektom zbudovano budinok Manujlivskoyi Prosviti filiyi Katerinoslavskoyi a samogo I Trubu priznacheno yiyi pochesnim chlenom Ivan Truba pochatok 20 stolittya Na storinkah ukrayinskogo chasopisu Dniprovi hvili dosit shiroko visvitlyuvalas diyalnist tovaristva de svoyi dopisi vmishuvav i Truba Jogo persha druzhina Vira Petrivna tezh bula aktivnoyu prosvityankoyu vhodila do radi tovaristva zajmalasya vidavnichoyu diyalnistyu organizaciyeyu novorichnih yalinok dlya ditej U pershi dni Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku na Katerinoslavshini aktivizuvavsya ukrayinskij ruh predstavnikami yakogo buli sluzhbovci inteligenciya robitniki ta selyani I Truba stav iniciatorom pershih politichnih zboriv u misti yaki buli sklikani sluzhbovcyami Katerininskoyi zaliznici Zgodom vin razom iz Vasilem Bidnovim ta I Virvoyu buv obranij do skladu Katerinoslavskoyi gubernskoyi zemskoyi upravi delegatom vid yakoyi buv napravlenij v Petrograd u veresni 1917 roku na Vserosijsku radu robitnichih i soldatskih deputativ Vhodiv do komisiyi Centralnoyi Radi v spravi viroblennya statutu avtonomiyi Ukrayini 9 serpnya 1917 Generalnij sekretariat Centralnoyi Radi priznachiv I Trubu komisarom narodnoyi osviti Katerinoslavskoyi guberniyi Jomu pidlyagala vsya pozashkilna i shkilna osvita Iz pershih dniv povalennya carskogo rezhimu ukrayinski gromadski diyachi na Katerinoslavshini vzyalisya do organizaciyi nacionalnoyi shkoli yakoyi doti zovsim ne bulo a takozh do vidnovlennya diyalnosti kulturno osvitnih oseredkiv U misti zasnuvali dvi ukrayinski gimnaziyi cholovichu ta zhinochu Z iniciativi Yevgena Virovogo vidnovila diyalnist katerinoslavska Prosvita zaboronena z 25 sichnya 1916 roku pochala vihoditi gazeta Visnik tovaristva Prosvita 1918 I Truba brav aktivnu uchast v organizaciyi Katerinoslavskogo universitetu Buv chlenom Katerinoslavskogo provodu Tovaristva ukrayinskih postupovciv U listopadi 1918 roku priznachenij golovoyu Katerinoslavskoyi filiyi Ukrayinskogo Nacionalnogo Soyuzu organu Direktoriyi Vvazhav sebe prihilnikom Ukrayinskoyi partiyi socialistiv federalistiv 1917 roku vidav u Katerinoslavi populyarnu broshuru Hto panuvatime na Ukrayini Doklav chimalo zusil u stvorenni Ukrayinskogo uchitelskogo tovaristva yake v pershi dni kvitnya 1917 roku organizuvalo v Katerinoslavi okruzhnij uchitelskij z yizd i rozpochalo vidavnictvo knizhok Ocinku burhlivoyi diyalnosti komisara osviti v period korotkogo isnuvannya ukrayinskoyi derzhavnosti dav istorik Dmitro Doroshenko I Truba polozhiv veliki zaslugi kolo ukrayinizaciyi shkilnoyi spravi v guberniyi Zavdyaki jogo energiyi vdalosya zavesti ukrayinske navchannya po shkolah vidati ryad ukrayinskih pidruchnikiv vin zhe dobivsya shob zemska gazeta Narodnaya zhizn zavela ukrayinskij viddil redaktorom yakogo stav profesor V Bidnov V samomu misti bagato zrobiv dlya ukrayinskoyi shkoli Yevgen Virovij Z velikoyu vidpovidalnistyu principovistyu vimoglivistyu vzyavsya Ivan Truba za doruchenu jomu spravu retelno pidbirav vikladachiv do selyanskoyi ukrayinskoyi gimnaziyi v seli Tomakivka yaki b spravdi nesli v narod osvitu U listi do Dmitra Yavornickogo vid 23 serpnya 1917 roku Ivan Mihajlovich pisav Ya mushu nastoyuvati shob v Tomakivsku gimnaziyu nabiravsya shtat sposered svidomih ukrayinciv a yih bagato z yavilosya po prohannyam hto znaye dobre praktichno movu mozhe pisati mozhe buti pridatnim do takoyi vidpovidalnoyi roboti yak postanova dila v pershij selyanskij ukrayinskij gimnaziyi na zemli Vilnosti Zaporozhskoyi sami selyani prohayut svidomih ukrayinciv kotri mozhut dat yim nauku i poradu yak ukrayinci po duhu a ne po stihiyi Budinok Ivana Trubi Do uchasti u vidavnichij diyalnosti Ivan Truba zaluchav bagatoh pedagogiv pismennikiv hudozhnikiv gromadskih diyachiv mista bilshist z yakih buli jogo druzyami Sered nih direktor krayeznavchogo muzeyu imeni O Polya Dmitro Yavornickij shirij drug hreshenij batko sina Ivana Trubi Tarasa narodzhenogo 1914 roku ta nazvanogo na chest velikogo Kobzarya z nagodi jogo 100 litnogo yuvileyu Budinok Ivana Trubi v Katerinoslavi pochatok 20 stolittya U budinku Ivana Trubi na vulici Porohovij 22 teper Kavalerijska 22 zrujnovanij 1978 roku svogo chasu buvali vidomi diyachi ukrayinskoyi i rosijskoyi kulturi ta literaturi Marko Kropivnickij buv hreshenim batkom donki Olesi Illya Ryepin Olena Pchilka Volodimir Vinnichenko Volodimir Korolenko Pobudovanij za proektom samogo gospodarya v originalnomu stili ukrayinskogo modernu budinok stav ob yednuvalnim centrom peredovih sil mista yaki v pershi porevolyucijni roki aktivizuvali diyalnist v napryamku ukrayinskogo vidrodzhennya Syudi chasto zahodiv miscevij hudozhnik Mikola Pogribnyak yakij ilyustruvav Pochatkovu chitanku ta inshi dityachi vidannya a 1918 roku vidav albom dlya rozmalovuvannya Malyujte diti Buvali tut pedagog Yevgen Virovij rodina istorika Vasilya Bidnova Dmitro ta Natalya Doroshenki sestra Lesi Ukrayinki Olga ta yiyi cholovik Mihajlo Krivinyuki yaki u 1910 1921 rokah meshkali poblizu Katerinoslava v selishi Locmanska Kam yanka Mihajlo Krivinyuk navit deyakij chas meshkav u budinku Ivana Trubi Same tut obgovoryuvalisya j virishuvalisya plani vidavnictva pershih shkilnih pidruchnikiv ukrayinskoyu movoyu ta tvoriv dlya ditej yaki z 1917 roku stali vidavatisya v Katerinoslavi Sered nih Kobzar Tarasa Shevchenka Zbirnik tvoriv Ivana Kotlyarevskogo dramatichna poema Boyarinya Lesi Ukrayinki kazka Tromsin Bogatir Ivana Manzhuri opovidannya Zaporozkij klad V Korniyenka Starij gorobec Prigodi statechnoyi Mishi Dmitra Mamina Sibiryaka posibnik Doshkilne vihovannya Sofiyi Rusovoyi Ukrayinska gramatika dlya pozashkilnogo navchannya i nedilnih shkil skladena vchitelyami chlenami tovaristva Oleksandrivskoyi Prosviti teper Zaporizhzhya Odnochasno v Katerinoslavi buli nadrukovani dlya ditej tvori klasikiv zarubizhnoyi literaturi u perekladah Olgi Kosach Krivinyuk ta Mihajla Krivinyuka Toj kit sho hodiv de hotiv Redyarda Kiplinga Pro te yak odin hlopec opovidav kazku ta j ne skinchiv yiyi Cheski opovidannya dlya ditej Rizdvyana pisnya v prozi abo Rizdvyane opovidannya z prividdyami Charlza Dikkensa Zajcevi prigodi Ernesta Seton Tompsona a takozh chitanka dlya ditej Zelenij gaj Oleni Pchilki 1918 roku zahodami Olgi Kosach Krivinyuk v Katerinoslavi vpershe bulo nadrukovano Starodavnyu istoriyu shidnih narodiv napisanu Leseyu Ukrayinkoyu U emigraciyi Na pochatku 1919 r emigruvav za kordon zalishivshi u Katerinoslavi druzhinu ta troh ditej 1919 1922 perebuvav u emigraciyi u Vidni de zajmavsya vidavnichoyu diyalnistyu Vidijshov vid politiki Vdruge odruzhivsya vzyavshi za druzhinu Oksanu Vasilivnu Zgodom pereselivsya do Plzenya Chehoslovachchina pracyuvav inzhenerom konstruktorom na elektromehanichnomu zavodi Shkoda Vikladav u Ukrayinskij gospodarskij akademiyi v Podebradah Chehoslovachchina Vidav pershij pidruchnik z oporu materialiv ukrayinskoyu movoyu Pomer 27 serpnya 1950 roku u Plzeni Jogo tilo bulo kremovano a prah rozviyanij na galyavini Centralnogo cvintarya u jogo verhnij chastini de lezhit trasa na Pragu U Dniproperovsku meshkaye onuk I Trubi sin dochki Oleni pensioner Yaroslav Matrosov yakij doslidzhuye biografiyu ta tvorchist dida TvorchistLiteraturna tvorchist ta vidavnicha sprava she odna risa bagatogrannoyi diyalnosti Ivana Trubi 1904 roku opovidannya Bude panom u 12 mu chisli Kievskoj stariny vpershe poznajomilo chitachiv z imenem Ivana Trubi Zgodom jogo tvori z yavilisya v zhurnali Nova gromada chasopisi Dniprovi hvili Stvoriv vidavnictvo Stezhka dodomu Katerinoslav Viden 1918 1922 zokrema knizhki zi seriyi Dityacha biblioteka Sered literaturnoyi spadshini kazki dlya ditej Yak gribi zbiralis voyuvati z zhukami Pan Kockij perekladi kazok Gansa Kristiana Andersena Yalinka Pravednij suddya Carivna na goroshini brativ Grimm Did z onukom Tri pryashki titochki Vilgelma Gaufa Behshtejna opovidannya Podorozh na sela Hodit son kolo vikon U prosviti Bagata kutya Pered Rizdvom ta inshi Pershimi sluhachami tvoriv buli diti samogo Ivana Mihajlovicha Boris Olesya Taras nazvani na chest vidatnih ukrayinskih pismennikiv Borisa Grinchenka Lesi Ukrayinki Tarasa Shevchenka Velika zasluga Ivana Trubi u vidanni shkilnoyi hrestomatiyi Pochatkova chitanka Stezhka dodomu u 1917 1918 rokah okremimi vidannyami vijshli tri chastini skladenoyi i pristosovanoyi dlya ukrayinskih pochatkovih shkil Katerinoslavskoyu spilkoyu vchiteliv za jogo redakciyeyu Do navchalnogo posibnika uvijshli zrazki ukrayinskogo folkloru tvori klasikiv ukrayinskoyi literaturi Ivana Kotlyarevskogo Tarasa Shevchenka Borisa Grinchenka Sidora Vorobkevicha Ivana Manzhuri Panasa Mirnogo ta inshih perekladi tvoriv Lva Tolstogo ta zarubizhnih avtoriv Gansa Kristiana Andersena brativ Grimm pidibrani za tematichnim spryamuvannyam tak shob vihovuvati u ditej pochuttya lyubovi do ridnogo krayu jogo istoriyi kulturi narodnih zvichayiv ridnoyi movi nacionalnoyi samosvidomosti miloserdya povagi do lyudskoyi praci 12 vlasnih opovidan Ivan Truba vmistiv u 2 j chastini chitanki Zasivalniki Zvizdonosi Na strasti Klechana nedilya ta inshi u yakih vedetsya rozpovid pro narodni svyata obryadi zvichayi Vshanuvannya pam yatiDnipra nazvano na chest Ivana Trubi PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Stav bezhatchenkom zaradi dida Ukrayina moloda 25 07 2012LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Doroshenko Dmitro Moyi spomini pro davnye minule 1901 1914 roki K Tempora 2007 S 61 146 147 148 204 Chaban Mikola Chistimi piti ustami Prapor yunosti Dnipropetrovsk 1990 20 veresnya Takozh Pochatkova shkola Kiyiv 1990 10 S 69 71 Chaban Mikola Gine budinok Ivana Trubi Zorya Dnipropetrovsk 1997 16 veresnya Chaban Mikola Poryatujmo budinok komisara osviti Dzherelo Dnipropetrovsk 1997 9 zhovtnya Chaban Mikola Diyachi Sicheslavskoyi Prosviti 1905 1921 Biobibliografichnij slovnik Dnipropetrovsk 2002 S 445 453 PosilannyaVasilenko Nataliya Ivan Truba 1878 1950 Stav bezhatchenkom zaradi dida Ukrayina moloda 25 07 2012 Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela