Іван Манжура народився 20 жовтня (1 листопада за новим стилем) 1851 року в Харкові в родині дрібного чиновника із зубожілих шляхтичів. Після смерті матері, коли хлопчикові було 5 років, зі своїм вільнодумним батьком, який часто лишався без роботи, вони роками поневірялись містами і селами Катеринославщини і Харківщини.
Так, 1860 батько привів дев'ятилітнього хлопця до села Боромля, що поблизу Тростянця, аби віддати в науку до місцевого купця. Але малий Іван вже тоді показав батьківський характер, і вже у старшому віці з гумором згадував:
Вырвавшись на волю, я в буквальном смысле слова побежал; бежал я долго, вплоть до вечера, ничего не евши, хотя бросил Боромлю, помню, часов в 10 утра...
Освіта
1865 Івана взяла на виховання рідна тітка по матері — дружина відомого українського філолога Олександра Потебні. Саме вона віддає його на навчання за державний кошт до Харківської гімназії, звідки його незабаром виключили за «непокору».
1870 стає вільним слухачем Харківського ветеринарного інституту, але 1872 його, як «неблагонадійного», виключають без права вступу до будь-якого вищого навчального закладу. З того часу мандрував по селах і містечках Харківської і Катеринославської губерній, вів напівзлиденний спосіб життя.
Мандрований вчений
Після Іван Манжура живе переважно на Катеринославщині. Посідаючи різні дрібні посади, сяк-так заробляє собі на хліб, часто міняє місце роботи, постійно мандрує по селах, містечках, мешкає серед убогого люду, пильно приглядається до його життя, переймається радощами і болями простих смертних. Саме тоді розпочинається систематична діяльність Івана Манжури як фольклориста й етнографа, відданість якій він зберіг до кінця своїх днів.
Незабаром він налагоджує зв'язки з Південно-Західним відділом Російського географічного товариства в Києві, надсилає туди свої численні записи пісень та казок. Багато зібраних ним фольклорних матеріалів опубліковано у виданнях цього відділу та на сторінках деяких тогочасних періодичних видань («Киевская старина», «Степь», «Этнографическое обозрение»). Тоді ж його обирають дійсним членом Історико-філологічного товариства при Харківському університеті. Манжура активно листувався із Потебнею:
Путаю я свої адреса – як заєць сліди. ...Дожить почти до сорока лет и сохранить чисто какие-то детские, безпечальные, повидимому, воззрения на жизнь! Оглянувшись, видишь за собой только полнейшее неумение жить, как люди, - без опеки, да еще строгой, а такой нигде кругом не видно, ані роду, ані плоду, ні теплого коло тебе серця, та й нащо воно тепер, коли чоловік став уже на якусь звіряку схожий... Коли б не те серце тепле, про котре я тілько сам знаю та котре світиться у моїх віршах, далебі, і самому б на себе противно дивитись було б... та мені здається, хоч і стоїмо ми далеко на їнших кінцях тієї “житейськой” драбини, але я ріднішого по духу собі чоловіка кругом не чую...
Ключову роль у творчому становленні Манжури відіграв все той же Олександр Потебня — чоловік рідної тітки. Він пише про Манжуру як про одного з найталановитіших українських поетів, оригінального фольклориста. Саме Потебня редагував і вірші, і фольклорні записи Івана Манжури, надсилав йому необхідні для роботи книги. Фактично, вчений утримував мандрованого поета матеріально і без його допомоги ім'я Манжури було б невідомим в Україні.
У середині 1870-х років на Балканах розгорівся визвольний рух проти Османської імперії. Іван Манжура піддався пропаганді слов'янофілів і в числі інших добровольців з України відбуває до Сербії. Після поранення повернувся на батьківщину, де продовжує вести злиденний спосіб життя.
Барельєф І. І. Манжури на будинку книгарні у Дніпрі
.
1884 року оселився в Катеринославі (нині Дніпрі), де мешкав у живописній лівобережній Мануйлівці. Тут його прихистив журналіст, літератор Микола Васильович Биков, автор біографічного нарису «Ів. Ів. Манжура, український етнограф і поет (1851–1893)». Вже після смерті поета, 1910 року, він розкрив фінансове джерело частих та продуктивних етнографічних мандрівок Манжури:
«Ним (Манжурою) зацікавився один інтелігентний поміщик у Катеринославській губернії й запросив його до себе жити. Це було на початку 70-х років, і цей поміщик Іван Григорович Василенко, відомий у 70-х і 80-х роках земський діяч, губернський гласний Катеринославського земства й повітовий гласний Олександрівського земства. Василенко ж навів його на думку і дав кошти пройти Катеринославською губернією, записуючи казки та пісні. Манжура два роки мандрував як фольклорист»
.
Співробітничав у газеті «Екатеринославский листок», в журналі «Степь». Про авторитет Івана Манжури як діяча вітчизняного народознавства красномовно свідчить те, що у 1887 році його було обрано дійсним членом Харківського історико-філологічного товариства (яке, до речі, у 1890 році видало і його винятково цінний фольклорний збірник «Сказки, пословицы и т. п., записанные в Екатеринославской и Харьковской губ. И. И. Манжурою»), а пізніше (1891 р.) — дійсним членом Товариства аматорів природознавства, антропології та етнографії при Московському університеті.
Взагалі, у 1880-1890-ті Манжура був у центрі українського культурного життя Катеринослава. Серед творчої інтелігенції, яка об'єдналася навколо літературно-громадської газети з поетичною назвою «Степь» — О.Єгоров, М.Биков, Я.Новицький, Г.Залюбовський, І.Акінфієв — високо цінувався поетичний талант Манжури. Він приятелював з українським письменником Олександром Кониським, драматургом Марком Кропивницьким, акторами М.Садовським та М.Заньковецькою.
У 1885–1886 роках Іван Манжура написав казку-поему «Трьомсин-богатир» про безстрашність запорозьких козаків (надрукована 1913). 1889 вийшла збірка віршів «Степові думи та співи». Писав твори під літературним псевдонімом Іван Калічка (з ним дебютував як поет на сторінках газети «Степь» віршем «Босяцька пісня» у 1885).
Другу збірку «Над Дніпром», книгу казок і легенд у віршах «Казки і приказки і таке інше», а також казки-поеми не пропустила царська цензура, тож при житті автора вони не друкувалися. Навіть видані твори істотно калічилися московською шовіністичною владою. Так, Київський цензурний комітет червоним олівцем викреслював цілі абзаци, де мова йшла про історичне минуле України, під заборону потрапляли слова «запорожець», «козак», «Січ».
Перекладач
Поет перекладав російських поетів М.Некрасова, Я.Полонського, письменника Льва Толстого, німецьких поетів Гайне і Гете. Великоруською мовою переклав українські народні казки «Хромая уточка», «Как лисичка на базаре побівала», «Лисичка і дятел», тощо.
Оцінка творчості
Як етнограф і фольклорист Манжура зібрав багато матеріалів — від обрядових танків і веснянок до соціально-побутових пісень — чумацьких, наймитських, робітничих. Записи Манжури зроблені акуратно, чітко, дбайливо, навіть педантично. Зроблені ним унікальні записи народних пісень, казок, легенд, жартів, анекдотів та лексичний матеріал увійшли до раритетних фольклорних видань Володимира Антоновича і Михайла Драгоманова: «Исторические песни малорусского народа»(1875), збірок М.Драгоманова «Малорусские народне предания и рассказы»(1876), «Нові українські пісні про громадські справи.1764-1880» (1881), «Політичні пісні українського народу XVIII–XIX ст.» (1883).
1890 року вийшла збірка «Казки, приказки і таке інше, записані в Харківській та Катеринославській губерніях», 1894 року — «Малоросійські казки, перекази, прислів'я, повір'я, записані в Катеринославській губернії».
Сумський вчений Сергій П'ятаченко підкреслює «фірмовий» стиль фольклорної роботи Манжури, який запровадив філігранну паспортизацію кожного твору: «Часто Манжура супроводжував тексти пісень поясненнями малозрозумілих слів. Записуючи пісні, він зберігав характерні особливості вимови. Чимало записів містять зауваження щодо характеру пісні, обставин і часу їх виконання, наявності варіантів окремих слів чи рядків. Багаті своїм змістом, високохудожні і точні записи Івана Манжури…»
Всього Іван Манжура зібрав близько 900 українських пісень — серед них духовні твори, колядки, щедрівки, весільні, поховальні, про тварин. Більшість із них досі не надрукована.
Помер Іван Іванович Манжура 3 травня (15 травня за новим стилем) 1893 року в Катеринославі. Самотній, хворий, переслідуваний поліцією. Незадовго до смерті писав своєму катеринославському товаришу М. Бикову:
Хорошо было бы получить порядочный куш вроде четвертной, можно было бы приодеться и устроиться, а то я яко благ, яко наг, перебиваюсь по пригородным мужикам и чувствую, что скоро-скоро подам жизненную отставку...
Знепритомнів на одній з міських вулиць, був доставлений у земську лікарню (нині лікарня ім. Мечнікова), де згодом помер. Поховали поета як невідому особу на Севастопольському кладовищі. Некролог про вченого написав і розмістив у журналі Киевская старина славетний етнограф Микола Сумцов.
Спадок Манжури у ХХ столітті
Поряд із багатьма видрукованими записами, значна частина великої фольклорної спадщини Манжури залишається невідомою. Його матеріали зосереджені у архівосховищах Києва, але великий збірник Манжури зберігається досі за кордоном, у Санкт-Петербурзі, у відділенні Архіву РАН.
Досить розлоге видання пісень у записах Манжури видали в часи російсько-більшовицької окупації України — вони виходили у Києві протягом 1930, 1950, 1955, 1961, 1972 років під редакцією І. Айзенштока, М. Бернштейна, І. Березовського. Унікальним є видання казки для молодшого шкільного віку 1958 (Київ, видавництво «Молодь»), ілюстрації до якої виконав художник Олександр Лопухов.
Також окремим виданням вийшли твори Манжури у видавництві «Музична Україна» (1974). Два роки перед тим біографічну повість про вченого видав В. Заремба («Іван Манжура», 1972).
Багаті за змістом, високохудожні за формою записи Манжури з теренів Слобідської України та колишніх територій Війська Запорізького Низового дала змогу низці вчених з'ясувати специфіку крайової народної культури України.
Пам'ять
Пам'ятник-кенотаф I. I. Манжурi в Севастопольскому парку в ДнiпрiПам'ятник-кенотаф І. І. Манжурі, встановлений 1970 у Севастопольському парку (на території колишнього кладовища, місце обрано довільно).
Пам'ятна дошка з горельєфом, відкрита 1993 р. на стіні однієї з найстаріших книгарень Катеринослава-Дніпропетровська, яку відвідував І. І. Манжура за свого життя.
Сумцовъ Н. Ө. Современная малорусская этнографія. Часть 1-ая (съ портретомъ А. А. Потебни).— Кіевъ: Изданіе редакціи журнала «Кіевская старина», 1893.— С. 114—130.
Література
Березовський І. П. Іван Манжура: (Нарис життя і діяльності). — К.: Вид-во АН УРСР, 1962. — 124 с.
Каширіна Л. Іван Манжура та українська народна пісня // Народні пісні в записах Івана Манжури. — К.: Музична Україна, 1974. — с.5-13.
Бернштейн М. Д. Іван Манжура: Життя і творчість. — К.: Дніпро, 1977. — 185, [3]с., 1 арк. фронт.: іл.
Сергій П'ятаченко. Іван Манжура // Збірка «До народних джерел Сумщини». — Суми: МакДен, 2004. — с. 29-32.
Посилання
Манжура Іван Іванович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 62-63.
Іван Манжура на порталі Експеримент. Твори, біографія, критика [ 4 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Микола Чабан. Невідомий Манжура. Газета «День», 2011 [ 14 травня 2014 у Wayback Machine.]
Манжура И. И. Сказки, пословицы и т. п., записанные в Екатеринославской и Харьковской губерниях / И. И. Манжура. – Харьков : Тип. К. Счасни, 1890. – 194 с.
Манжура І. Поезії / І. Манжура ; вступ. ст. І. Айзенштока. — Харків : Держ. вид-во України, 1930. — 276, 1 с. [ 9 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Iva n Iva novich Manzhu ra 20 zhovtnya 1 listopada 1851 18511101 Harkiv 3 15 travnya 1893 Katerinoslav ukrayinskij poet folklorist etnograf zhurnalist leksikograf perekladach z rosijskoyi ta nimeckoyi movi Takozh istorik i sociolog profesijnij zbirach gerbariyiv flori Katerinoslavshini Manzhura Ivan IvanovichPsevdonim Ivan KalichkaNarodivsya 20 zhovtnya 1 listopada 1851 1851 11 01 Harkiv Harkivska guberniya Rosijska imperiyaPomer 3 15 travnya 1893 1893 05 15 41 rik Katerinoslav Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiyaPohovannya Sevastopolskij cvintarGromadyanstvo Rosijska imperiyaDiyalnist poet folklorist etnografSfera roboti poeziya 1 1 etnografiya 1 1 leksikografiya 1 1 i perekladactvo d 1 1 Mova tvoriv ukrayinskaZhanr virsh kazka Manzhura Ivan Ivanovich u Vikishovishi Roboti u Vikidzherelah Literaturnij psevdonim Ivan Kalichka Za svitosprijnyattyam skovorodinec Pleminnik movoznavcya Oleksandra Potebni BiografiyaIvan Manzhura narodivsya 20 zhovtnya 1 listopada za novim stilem 1851 roku v Harkovi v rodini dribnogo chinovnika iz zubozhilih shlyahtichiv Pislya smerti materi koli hlopchikovi bulo 5 rokiv zi svoyim vilnodumnim batkom yakij chasto lishavsya bez roboti voni rokami poneviryalis mistami i selami Katerinoslavshini i Harkivshini Tak 1860 batko priviv dev yatilitnogo hlopcya do sela Boromlya sho poblizu Trostyancya abi viddati v nauku do miscevogo kupcya Ale malij Ivan vzhe todi pokazav batkivskij harakter i vzhe u starshomu vici z gumorom zgaduvav Vyrvavshis na volyu ya v bukvalnom smysle slova pobezhal bezhal ya dolgo vplot do vechera nichego ne evshi hotya brosil Boromlyu pomnyu chasov v 10 utra Osvita 1865 Ivana vzyala na vihovannya ridna titka po materi druzhina vidomogo ukrayinskogo filologa Oleksandra Potebni Same vona viddaye jogo na navchannya za derzhavnij kosht do Harkivskoyi gimnaziyi zvidki jogo nezabarom viklyuchili za nepokoru 1870 staye vilnim sluhachem Harkivskogo veterinarnogo institutu ale 1872 jogo yak neblagonadijnogo viklyuchayut bez prava vstupu do bud yakogo vishogo navchalnogo zakladu Z togo chasu mandruvav po selah i mistechkah Harkivskoyi i Katerinoslavskoyi gubernij viv napivzlidennij sposib zhittya Mandrovanij vchenij Pislya Ivan Manzhura zhive perevazhno na Katerinoslavshini Posidayuchi rizni dribni posadi syak tak zaroblyaye sobi na hlib chasto minyaye misce roboti postijno mandruye po selah mistechkah meshkaye sered ubogogo lyudu pilno priglyadayetsya do jogo zhittya perejmayetsya radoshami i bolyami prostih smertnih Same todi rozpochinayetsya sistematichna diyalnist Ivana Manzhuri yak folklorista j etnografa viddanist yakij vin zberig do kincya svoyih dniv Nezabarom vin nalagodzhuye zv yazki z Pivdenno Zahidnim viddilom Rosijskogo geografichnogo tovaristva v Kiyevi nadsilaye tudi svoyi chislenni zapisi pisen ta kazok Bagato zibranih nim folklornih materialiv opublikovano u vidannyah cogo viddilu ta na storinkah deyakih togochasnih periodichnih vidan Kievskaya starina Step Etnograficheskoe obozrenie Todi zh jogo obirayut dijsnim chlenom Istoriko filologichnogo tovaristva pri Harkivskomu universiteti Manzhura aktivno listuvavsya iz Potebneyu Putayu ya svoyi adresa yak zayec slidi Dozhit pochti do soroka let i sohranit chisto kakie to detskie bezpechalnye povidimomu vozzreniya na zhizn Oglyanuvshis vidish za soboj tolko polnejshee neumenie zhit kak lyudi bez opeki da eshe strogoj a takoj nigde krugom ne vidno ani rodu ani plodu ni teplogo kolo tebe sercya ta j nasho vono teper koli cholovik stav uzhe na yakus zviryaku shozhij Koli b ne te serce teple pro kotre ya tilko sam znayu ta kotre svititsya u moyih virshah dalebi i samomu b na sebe protivno divitis bulo b ta meni zdayetsya hoch i stoyimo mi daleko na yinshih kincyah tiyeyi zhitejskoj drabini ale ya ridnishogo po duhu sobi cholovika krugom ne chuyu Klyuchovu rol u tvorchomu stanovlenni Manzhuri vidigrav vse toj zhe Oleksandr Potebnya cholovik ridnoyi titki Vin pishe pro Manzhuru yak pro odnogo z najtalanovitishih ukrayinskih poetiv originalnogo folklorista Same Potebnya redaguvav i virshi i folklorni zapisi Ivana Manzhuri nadsilav jomu neobhidni dlya roboti knigi Faktichno vchenij utrimuvav mandrovanogo poeta materialno i bez jogo dopomogi im ya Manzhuri bulo b nevidomim v Ukrayini U seredini 1870 h rokiv na Balkanah rozgorivsya vizvolnij ruh proti Osmanskoyi imperiyi Ivan Manzhura piddavsya propagandi slov yanofiliv i v chisli inshih dobrovolciv z Ukrayini vidbuvaye do Serbiyi Pislya poranennya povernuvsya na batkivshinu de prodovzhuye vesti zlidennij sposib zhittya Barelyef I I Manzhuri na budinku knigarni u Dnipri 1884 roku oselivsya v Katerinoslavi nini Dnipri de meshkav u zhivopisnij livoberezhnij Manujlivci Tut jogo prihistiv zhurnalist literator Mikola Vasilovich Bikov avtor biografichnogo narisu Iv Iv Manzhura ukrayinskij etnograf i poet 1851 1893 Vzhe pislya smerti poeta 1910 roku vin rozkriv finansove dzherelo chastih ta produktivnih etnografichnih mandrivok Manzhuri Nim Manzhuroyu zacikavivsya odin inteligentnij pomishik u Katerinoslavskij guberniyi j zaprosiv jogo do sebe zhiti Ce bulo na pochatku 70 h rokiv i cej pomishik Ivan Grigorovich Vasilenko vidomij u 70 h i 80 h rokah zemskij diyach gubernskij glasnij Katerinoslavskogo zemstva j povitovij glasnij Oleksandrivskogo zemstva Vasilenko zh naviv jogo na dumku i dav koshti projti Katerinoslavskoyu guberniyeyu zapisuyuchi kazki ta pisni Manzhura dva roki mandruvav yak folklorist Spivrobitnichav u gazeti Ekaterinoslavskij listok v zhurnali Step Pro avtoritet Ivana Manzhuri yak diyacha vitchiznyanogo narodoznavstva krasnomovno svidchit te sho u 1887 roci jogo bulo obrano dijsnim chlenom Harkivskogo istoriko filologichnogo tovaristva yake do rechi u 1890 roci vidalo i jogo vinyatkovo cinnij folklornij zbirnik Skazki poslovicy i t p zapisannye v Ekaterinoslavskoj i Harkovskoj gub I I Manzhuroyu a piznishe 1891 r dijsnim chlenom Tovaristva amatoriv prirodoznavstva antropologiyi ta etnografiyi pri Moskovskomu universiteti Vzagali u 1880 1890 ti Manzhura buv u centri ukrayinskogo kulturnogo zhittya Katerinoslava Sered tvorchoyi inteligenciyi yaka ob yednalasya navkolo literaturno gromadskoyi gazeti z poetichnoyu nazvoyu Step O Yegorov M Bikov Ya Novickij G Zalyubovskij I Akinfiyev visoko cinuvavsya poetichnij talant Manzhuri Vin priyatelyuvav z ukrayinskim pismennikom Oleksandrom Koniskim dramaturgom Markom Kropivnickim aktorami M Sadovskim ta M Zankoveckoyu U 1885 1886 rokah Ivan Manzhura napisav kazku poemu Tromsin bogatir pro bezstrashnist zaporozkih kozakiv nadrukovana 1913 1889 vijshla zbirka virshiv Stepovi dumi ta spivi Pisav tvori pid literaturnim psevdonimom Ivan Kalichka z nim debyutuvav yak poet na storinkah gazeti Step virshem Bosyacka pisnya u 1885 Drugu zbirku Nad Dniprom knigu kazok i legend u virshah Kazki i prikazki i take inshe a takozh kazki poemi ne propustila carska cenzura tozh pri zhitti avtora voni ne drukuvalisya Navit vidani tvori istotno kalichilisya moskovskoyu shovinistichnoyu vladoyu Tak Kiyivskij cenzurnij komitet chervonim olivcem vikreslyuvav cili abzaci de mova jshla pro istorichne minule Ukrayini pid zaboronu potraplyali slova zaporozhec kozak Sich Perekladach Poet perekladav rosijskih poetiv M Nekrasova Ya Polonskogo pismennika Lva Tolstogo nimeckih poetiv Gajne i Gete Velikoruskoyu movoyu pereklav ukrayinski narodni kazki Hromaya utochka Kak lisichka na bazare pobivala Lisichka i dyatel tosho Ocinka tvorchosti Yak etnograf i folklorist Manzhura zibrav bagato materialiv vid obryadovih tankiv i vesnyanok do socialno pobutovih pisen chumackih najmitskih robitnichih Zapisi Manzhuri zrobleni akuratno chitko dbajlivo navit pedantichno Zrobleni nim unikalni zapisi narodnih pisen kazok legend zhartiv anekdotiv ta leksichnij material uvijshli do raritetnih folklornih vidan Volodimira Antonovicha i Mihajla Dragomanova Istoricheskie pesni malorusskogo naroda 1875 zbirok M Dragomanova Malorusskie narodne predaniya i rasskazy 1876 Novi ukrayinski pisni pro gromadski spravi 1764 1880 1881 Politichni pisni ukrayinskogo narodu XVIII XIX st 1883 1890 roku vijshla zbirka Kazki prikazki i take inshe zapisani v Harkivskij ta Katerinoslavskij guberniyah 1894 roku Malorosijski kazki perekazi prisliv ya povir ya zapisani v Katerinoslavskij guberniyi Visoku ocinku tvorchosti Manzhuri dali Oleksandr Potebnya Mikola Sumcov Ivan Franko Sumskij vchenij Sergij P yatachenko pidkreslyuye firmovij stil folklornoyi roboti Manzhuri yakij zaprovadiv filigrannu pasportizaciyu kozhnogo tvoru Chasto Manzhura suprovodzhuvav teksti pisen poyasnennyami malozrozumilih sliv Zapisuyuchi pisni vin zberigav harakterni osoblivosti vimovi Chimalo zapisiv mistyat zauvazhennya shodo harakteru pisni obstavin i chasu yih vikonannya nayavnosti variantiv okremih sliv chi ryadkiv Bagati svoyim zmistom visokohudozhni i tochni zapisi Ivana Manzhuri Vsogo Ivan Manzhura zibrav blizko 900 ukrayinskih pisen sered nih duhovni tvori kolyadki shedrivki vesilni pohovalni pro tvarin Bilshist iz nih dosi ne nadrukovana Pomer Ivan Ivanovich Manzhura 3 travnya 15 travnya za novim stilem 1893 roku v Katerinoslavi Samotnij hvorij peresliduvanij policiyeyu Nezadovgo do smerti pisav svoyemu katerinoslavskomu tovarishu M Bikovu Horosho bylo by poluchit poryadochnyj kush vrode chetvertnoj mozhno bylo by priodetsya i ustroitsya a to ya yako blag yako nag perebivayus po prigorodnym muzhikam i chuvstvuyu chto skoro skoro podam zhiznennuyu otstavku Znepritomniv na odnij z miskih vulic buv dostavlenij u zemsku likarnyu nini likarnya im Mechnikova de zgodom pomer Pohovali poeta yak nevidomu osobu na Sevastopolskomu kladovishi Nekrolog pro vchenogo napisav i rozmistiv u zhurnali Kievskaya starina slavetnij etnograf Mikola Sumcov Spadok Manzhuri u HH stolittiPoryad iz bagatma vidrukovanimi zapisami znachna chastina velikoyi folklornoyi spadshini Manzhuri zalishayetsya nevidomoyu Jogo materiali zoseredzheni u arhivoshovishah Kiyeva ale velikij zbirnik Manzhuri zberigayetsya dosi za kordonom u Sankt Peterburzi u viddilenni Arhivu RAN Dosit rozloge vidannya pisen u zapisah Manzhuri vidali v chasi rosijsko bilshovickoyi okupaciyi Ukrayini voni vihodili u Kiyevi protyagom 1930 1950 1955 1961 1972 rokiv pid redakciyeyu I Ajzenshtoka M Bernshtejna I Berezovskogo Unikalnim ye vidannya kazki dlya molodshogo shkilnogo viku 1958 Kiyiv vidavnictvo Molod ilyustraciyi do yakoyi vikonav hudozhnik Oleksandr Lopuhov Takozh okremim vidannyam vijshli tvori Manzhuri u vidavnictvi Muzichna Ukrayina 1974 Dva roki pered tim biografichnu povist pro vchenogo vidav V Zaremba Ivan Manzhura 1972 Bagati za zmistom visokohudozhni za formoyu zapisi Manzhuri z tereniv Slobidskoyi Ukrayini ta kolishnih teritorij Vijska Zaporizkogo Nizovogo dala zmogu nizci vchenih z yasuvati specifiku krajovoyi narodnoyi kulturi Ukrayini Pam yatPam yatnik kenotaf I I Manzhuri v Sevastopolskomu parku v DnipriPam yatnik kenotaf I I Manzhuri vstanovlenij 1970 u Sevastopolskomu parku na teritoriyi kolishnogo kladovisha misce obrano dovilno Pam yatna doshka z gorelyefom vidkrita 1993 r na stini odniyeyi z najstarishih knigaren Katerinoslava Dnipropetrovska yaku vidviduvav I I Manzhura za svogo zhittya AudiozapisiIvan Manzhura Vranci https www youtube com watch v 7sKX2t1zyiw 7 listopada 2021 u Wayback Machine PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Manzhura Malyj enciklopedicheskij slovar 2 SPb 1909 T 2 d Track Q24717970d Track Q656d Track Q24718039d Track Q24766081Dzherela ta literaturaD S Virskij Manzhura Ivan Ivanovich 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 491 ISBN 978 966 00 1028 1 Sumcov N Ө Sovremennaya malorusskaya etnografiya Chast 1 aya s portretom A A Potebni Kiev Izdanie redakcii zhurnala Kievskaya starina 1893 S 114 130 Literatura Berezovskij I P Ivan Manzhura Naris zhittya i diyalnosti K Vid vo AN URSR 1962 124 s Kashirina L Ivan Manzhura ta ukrayinska narodna pisnya Narodni pisni v zapisah Ivana Manzhuri K Muzichna Ukrayina 1974 s 5 13 Bernshtejn M D Ivan Manzhura Zhittya i tvorchist K Dnipro 1977 185 3 s 1 ark front il Orlik P I Manzhura Ivan Ivanovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1981 T 6 Kulikiv Mikroklimat 552 s 22 ark il il tabl portr karti 1 ark s S 347 Sergij P yatachenko Ivan Manzhura Zbirka Do narodnih dzherel Sumshini Sumi MakDen 2004 s 29 32 PosilannyaManzhura Ivan Ivanovich Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 62 63 Manzhura Ivan Ivanovich Ukrayinska muzichna enciklopediya Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2011 T 3 L M S 303 304 Manzhura Ivan 14 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 910 1000 ekz Ivan Manzhura na portali Eksperiment Tvori biografiya kritika 4 veresnya 2014 u Wayback Machine Mikola Chaban Nevidomij Manzhura Gazeta Den 2011 14 travnya 2014 u Wayback Machine Manzhura I I Skazki poslovicy i t p zapisannye v Ekaterinoslavskoj i Harkovskoj guberniyah I I Manzhura Harkov Tip K Schasni 1890 194 s Manzhura I Poeziyi I Manzhura vstup st I Ajzenshtoka Harkiv Derzh vid vo Ukrayini 1930 276 1 s 9 serpnya 2020 u Wayback Machine Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Манжура Іван Іванович у Вікісховищі
Роботи у Вікіджерелах
