Севастопольський цвинтар

Севастопольський цвинтар — історичний цвинтар у Табірній (рос. Лагерная) частині Нагірного району міста Дніпро. Цвинтар названо Севастопольським за основною масою поховань, здійснених у часи Кримської війни у 1853-56 років поранених військових, що лікувалися і померли від ран у Катеринославському шпиталі. Сьогоднішня офіційна назва цвинтаря — Севастопольський парк.

Севастопольський цвинтар
Інформація про цвинтар
^H G O
Країна	Україна
Розташування	Дніпро
Відкрито	19 століття (вперше згадано:19 століття)
Стан	парк
Севастопольський цвинтар Севастопольський цвинтар (Україна)

Історія цвинтаря

Уламок хреста з могили Олександра Поля

Цвинтар розташовувався між вулицями і та налічував близько 5-6 тисяч військових поховань періоду Кримської війни 1853—1856 років.

1863 року тут була закладена каплиця, яку на прохання сина імператора Олександра II Миколи Олександровича, того ж року почали перебудовувати на собор Лазаря Чотириденного. Цвинтар був елітарним місцем поховання відомих людей Катеринослава.

Доля цвинтаря за радянських часів

Лазарівський собор був закритий більшовиками у 1930-х роках і зруйнований після постанови Дніпропетровського міськвиконкому про закриття цвинтаря 1949 року. За переказами храм безуспішно намагалися зруйнувати декілька разів і наостанок було вирішено засипати будівлю курганом, а нагорі кургану встановити монумент з білого Інкерманського каменю на честь Оборона Севастополя 1854—1855 років. Разом з собором були знищені й поховання навколо нього. Відкриття парку з монументом, тріумфальною аркою та алеєю героїв присвятили 100-літтю оборони Севастополя.

Існує проєкт відбудови собору. У 1990-х роках зруйнувалася тріумфальна арка у парку, яку демонтували у березні 1998 року.

Відомі особи поховані на цвинтарі

• Андріан Кащенко — український письменник.
• Олександр Поль — дослідник-археолог, краєзнавець і підприємець, меценат.
• Іван Манжура — український поет, етнограф.
• Ганна Валуєва-Мунт — російська письменниця.

Посилання

• Максим Кавун (рос.)
• (рос.)