Транспорт в УРСР був важливим сектором народного господарства, який в економіці УРСР становив 12 — 13 % всіх коштів продукції, а в таких галузях, як нафтопереробна, вугільна чи хімічна, доходило до 27—35 %. Транспорт в УРСР поділявся на залізничний, річковий, морський, автомобільний, повітряний, трубопровідний і міський пасажирський. 1977 року обіг сектора транспорту (включно з сектором зв'язку) обчислювано на 4,1 млрд крб. (5,6 % усього народного доходу УРСР, 1956 — 3,1 %). 1975 року у транспортній сфері працювало 1,7 млн осіб (10,8 %). Частка України в загальносоюзній продукції транспорту 1975 року становила 16,1 %, число працюючих — 18,5 %.
Види транспорту
Залізничний транспорт
Робота залізничного транспорту стала ефективнішою завдяки різним технологічним удосконаленням: на 1977 рік було електризовано 31 % залізничної мережі УРСР, при тому, що 1950 року її було лише 1 %), збільшено довжину паралельних ліній (з 1960 року на 1230 км). Завдяки цьому вже 1970 року 54 % вантажів перевезено електричною тягою, 43 % — тепловозами. Для перевезення вантажів вживали переважно чотири-, шести- й восьмивісні вагони, спеціалізовані вагони та модерні електровози типу ВЛ8, ВЛ60 та ВЛ80. Для пасажирських перевезень використовувались електровози ВЛ60 П. Постійно зростав також загальний рівень автоматизації й механізації залізничного транспорту. Вантажний залізничний транспорт УРСР порівняно, наприклад, з американським залізничним транспортом того часу, повільніший і перевозить менше вантажів на вагон, але завдяки інтенсивнішому уживанню вагонів та паровозів був продуктивнішим.
З усіх перевезених в УРСР вантажів на 1977 рік 28,4 % припадало на кам'яне вугілля (1965 — 31,0 %), 23,4 % (19,9 %) на мінеральні будівельні матеріали, 13,1 % (13,2 %) на різні руди, 6,0 % (4,4 %) на нафту і нафтові продукти, 2,6 % (2,9 %) на збіжжя.
1971 року на залізничному транспорті працювало 74 000 осіб, тобто понад 1/4 усіх працюючих на транспорті і 2,6 % у всьому народному господарстві (на 1940 рік — 5,4 %).
Автомобільний транспорт
Автомобільний транспорт розвинувся в УРСР швидко після Другої світової війни; його розвиток відбувався рівномірно зі зростанням автомобільної промисловості. Хоч довжина всіх автомобільних шляхів зменшилася в УРСР з 270 800 км у 1940 році до 165 300 км у 1977, через те, що деякі шляхи перестали бути магістральними завдяки ефективнішому розміщенню нових шляхів з твердим покриттям, все одно довжина шляхів з твердим покриттям збільшилася з 29300 до 116700 км у 1975 році; з них лише близько 20 км (Київ — Бориспіль) припадає на чотириколійні автостради. Найважливішими магістралями УРСР були шляхи: Київ — Москва, Москва — Харків — Сімферополь, Київ — Харків — Ростов, Київ — Рівне — Львів, Київ — Дніпропетровськ — Донецьк, Ленінград — Київ — Одеса, Житомир — Кам'янець-Подільський, Львів — Чернівці;
Автомобільний транспорт був важливий зокрема для перевезення вантажів і пасажирів на короткі відстані. Він перевозив утроє більше вантажів порівняно з іншими видами транспорту, але лише 9,3 % всього вантажообігу України. Уже на кінець 1960-их років пасажирським автомобільним транспортом були сполучені всі обласні та районні центри і 9 300 колгоспів та радгоспів. Регулярні пасажирські перевезення автобусами на 1977 рік функціонували у 390 містах та смт, таксомоторами в 457 інших місцевостях. На кінець 1960-их років діяло 14 350 маршрутів авттомобільного транспорту з близько 150 000 працівників.
Автомобільний транспорт загального вжитку був підпорядкований республіканському міністерству будівництва і експлуатації автомобільних шляхів, а решта — різним підприємствам й економічним організаціям. Дослідження в сфері автомобільного транспорту проводив Державний автомобільно-дорожній науково-дослідний інститут у Києві з філіалами у Дніпропетровську, Одесі, Львові і Сімферополі.
Повітряний транспорт
Повітряний транспорт також зазнав великого розвитку після Другої світової війни. За цей час закладено багато повітряних ліній та побудовано нові аеропорти й реконструйовано низку досі діючих. На кінець 1970-х років усі обласні та багато районних центрів мали повітряне сполучення. Аеропорти «Бориспіль», «Львів» й «Одеса» були міжнародними аеропортами. Регулярне повітряне сполучення було встановлене з Белградом, Будапештом, Бухарестом, Варшавою, Берліном, Прагою, Софією, Варною, Віднем, Франкфуртом-над-Майном, Парижем та багатьма містами інших республік СРСР. Проте, переважало перевезення пасажирів на короткі відстані. Для середніх ліній використовувалися літаки типу Ту-124, Ту-134, Ту-154 (на 40 — 50 місць, швидкість 800—900 км/год.); для далеких — Ту-114 або Іл-62 з дещо більшою швидкістю. До найбільших належав літак Ан-22 «Антей» (на 720 пасажирів або 80 т вантажу, швидкість 740 км/год.), розроблений у Києві. 1975 року повітряний флот України виконав авіахімічні роботи в сільському і лісному господарстві на 16,7 млн га.
Роботою повітряного транспорту в УРСР керувало Українське управління цивільної авіації, найбільше з усіх регіональних управлінь СРСР, підпорядковане союзному міністерству в Москві.
Міський транспорт
Міський транспорт УРСР включав в себе метрополітени, трамваї, тролейбуси та внутрішньоміські автобуси. Метрополітени були в Києві і Харкові ; 1977 року вони перевезли 340 млн пасажирів. Трамваями були забезпечені 25 міст (довжина лінії 2 008 км; 1 837 млн пасажирів), тролейбусами — 37 міст (2 888 км і 2 267 млн пасажирів), а автобусами перевезено 4 467 млн пасажирів.
В УРСР вперше у світовій практиці київський винахідник Володимир Веклич створив (тролейбусний поїзд), який вийшов у перший рейс 12 червня 1966 року. На момент 1983 року в 296 тролейбусних поїздах за (системою Володимира Веклича) працювали вже більше половини парку київських тролейбусів, що дозволило вивільнити більше ніж 800 водіїв, та підняти провізну спроможність тролейбусного транспорту столиці в 1,6 рази.
Успішний досвід киян був перейнятий не тільки електротранспортниками міст України (Дніпропетровська, Харкова, Севастополю, Донецьку), а також містами інших республік (Риги, Ленінграду, Таллінну, Краснодару, Новосибірську, Омську та ін.).
30 грудня 1978 року в Києві стала до ладу перша в СРСР лінія швидкісного трамваю побудована за ініціативою Володимира Веклича і Василя Дяконова (1978).
Статистика
Галузь | 1940 | 1950 | 1960 | 1977 |
залізничні лінії | 20,1 (18,9) | 20,2 | 21,1 | 22,3 (16,0) |
судноплавні річки | 3,2 (2,9) | 4,8 | 4,8 | 4,7 (3,2) |
биті шляхи з твердим покриттям | 29,3 (20,4) | 33,5 | 47,4 | 124,4 (17,1) |
Зростання мережі шляхів з твердим покриттям пов'язане з зростанням автомобільного Транспорту. Проте з уваги на прискорений економічний розвиток інших районів СРСР (зокрема азійської його частини), частка УРСР пропорційно до частки населення нижча від середньої для СРСР, але дуже висока пропорційно до її території (лише 2,7 % всього СРСР). Крім залізниць загального користування, багато підприємств й економічних організацій УРСР мали свої заізничні шляхи: на 1950 рік — 11800 км, мна 1977 — 23 400 км з вантажообігом 15,4 млрд т/км. Через це зростання мережі шляхів відбулося значне зростання вантажо- і пасажирообігу.
Вантажні перевезення
Вид транспорту | 1940 | 1950 | 1960 | 1977 |
залізничний | 71,9 (17,1) | 85,0 | 216,4 | 471,4 (14,2) |
річковий | 1,1 (3,0) | 1,1 | 4,1 | 10,1 (4,4) |
морський | 4,3 (17,2) | 7,7 | 30,7 | 180,2 (23,3) |
автомобільний | 1,7 (18,8) | 3,6 | 17,7 | 63,9 (17,1) |
повітряний | 0,001 (5,0) | 0,011 | 0,044 | 0,3 (10,7) |
Проте значна більшість перевезень проводилась саме через залізничний транспорт:
Вид транспорту | 1940 | 1950 | 1960 | 1977 |
залізничний | 91,0 (85,8) | 87,8 | 85,3 | 65,1 (70,7) |
річковий | 1,4 (7,3) | 1,1 | 1,5 | 1,3 (4,9) |
морський | 5,4 (5,0) | 7,5 | 8,3 | 24,8 (16,4) |
автомобільний | 2,1 (1,8) | 3,5 | 4,8 | 8,7 (7,9) |
повітряний | 0,1 (0,1) | 0,1 | 0,1 | 0,1 (0,1) |
Загалом | 100,0 (100,0) | 100,0 | 100,0 | 100,0 (100,0) |
Незважаючи на це, на ближчі відстані переважав саме автомобільний вантажообіг:
Вид транспорту | 1940 | 1960 | 1977 |
залізничний | 366,6 | 986,8 | 2007,9 |
річковий | 4,6 | 12,8 | 47,1 |
автомобільний | 187,2 | 1677,9 | 4350,7 |
Пасажирські перевезення
Попри дальше зростання залізничного пасажирообігу, з середини 1960-их pp. порівняно з автомобільним він зійшов на другий план. Особливо швидко зростає перевіз пасажирів автобусами (в основному на короткі відстані): на 1940 рік — 29,4 млн, а на 1977 — 7484,2 млн, відповідно залізницею: 512 і 243 млн. Крім того, близько 8 % всього пасажирообігу УРСР припадало на пасажирообіг легковими автомобілями. Найшвидше зростає повітряний пасажирський Трансворт: перевіз пасажирів зріс за 1940–1977 pp. з 34000 до 11,2 млн.
Вид транспорту | 1940 | 1950 | 1960 | 1977 |
залізничний | 16,4 (16,3) | 12,8 | 25,4 | 53,4 (15,9) |
річковий | 0,36 (9,4) | 0,18 | 0,31 | 0,51 (9,6) |
морський (млрд пасажиромиль) | — | — | 0,25 | 0,81 (28,5) |
автомобільний | 0,28 (8,3) | 0,39 | 10,0 | 75,2 (21,8) |
повітряний | 0,01 (7,0) | 0,1 | 0,67 | 11,9 (9,3) |
Питома вага окремих галузей транспорту в пасажирообігу України:
Вид транспорту | 1940 | 1950 | 1960 | 1977 |
залізничний | 96,1 | 94,9 | 69,3 | 37,6 |
автомобільний | 1,7 | 2,9 | 27,2 | 53,1 |
морський | — | — | 0,7 | 0,4 |
річковий | 2,1 | 1,4 | 0,9 | 0,5 |
повітряний | 0,1 | 0,8 | 1,9 | 8,4 |
Загалом | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 |
Примітки
- Брамський К. А. Перший у світі (тролейбусний поїзд) // Міське господарство України. — 2013. — № 4. — С. 30-31. — ISSN 0130-1284
- Енциклопедія сучасної України: в 25 т. / Під ред. І. М. Дзюба та ін. — Київ : 2005. — Т. 4. — С. 187 — ISBN 966-02-3354
- Крат В. І. Володимир Пилипович Веклич // Коммунальное хозяйство городов. Київ: Техніка — 1998. — № 17. — С. 3-9. — ISSN 0869-1231
- Фонова М. «Ракета» Веклича // газета «Вечірній Київ», 2 листопада 1970. — С. 2.
- Веклич В. П. (Поїзд із тролейбусів МТБ-82) з керуванням за системою «багатьох одиниць» // Міське господарство України. — 1967. — № 2. — С. 37-38. — ISSN 0130-1284
- Стаття «Який київський винахід зумовив розвиток міського транспорту на декілька десятиліть» (рос.). На сайті «www.autoconsulting.com.ua». Архів оригіналу за 14 вересня 2015. Процитовано 11 вересня 2015.
- Брамський К. А. Тролейбусний потяг Володимира Веклича // газета «Всеукраїнська технічна газета», 11 грудня 2003 р.
- Веклич В. П. Автореферат докторської дисертації: Підвищення ефективності експлуатації безрейкового електричного транспорту застосуванням засобів діагностування і управління за системою багатьох одиниць — Москва: Всесоюзний науково-дослідний інститут залізничного транспорту, 1990 С. 6 (рос.)
- Стаття «Як в Києві з'явилася перша в СРСР лінія швидкісного трамвая. Історичні фото».(рос.) На сайті «www.autoconsulting.ua». Архів оригіналу за 25 грудня 2015. Процитовано 25 грудня 2015.
- Стаття «Історія розвитку міського трамваю». На сайті «КИЇВПАСТРАНС». Архів оригіналу за 4 лютого 2016. Процитовано 4 лютого 2016.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Hunter H. Soviet Transportation Policy. Кембридж 1957;
- Соловей Д. Колоніальна політика ЦК КПСС у світлі цифрових даних про транспорт і зв'язок України, ж. Вільна Україна, ч. 22 Детройт 1959;
- Хачатуров Г. Транспортная система СС СР. М. 1960;
- Довгаль М., Грибников С. Автомобильные дороги Украины и их развитие в семилетке. К. 1960;
- Саранцев П. География путей сообщения СРСР. М. 1962;
- Яшник М. Железнодорожный транспорт Украины за 50 лет. К. 1968;
- Автомобильный транспорт и дорожное хозяйство Украинской ССР. К. 1968;
- Ляховецкий М. Крила Украины. К. 1971;
- Столбовой В. Транспорт Украинской ССР. К. 1971;
- Зотов Д. Транспорт на пороге десятой пятилетки. М. 1975;
- Проблемы развития транспорта Украинской ССР. К. 1977.
Це незавершена стаття з історії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Transport v URSR buv vazhlivim sektorom narodnogo gospodarstva yakij v ekonomici URSR stanoviv 12 13 vsih koshtiv produkciyi a v takih galuzyah yak naftopererobna vugilna chi himichna dohodilo do 27 35 Transport v URSR podilyavsya na zaliznichnij richkovij morskij avtomobilnij povitryanij truboprovidnij i miskij pasazhirskij 1977 roku obig sektora transportu vklyuchno z sektorom zv yazku obchislyuvano na 4 1 mlrd krb 5 6 usogo narodnogo dohodu URSR 1956 3 1 1975 roku u transportnij sferi pracyuvalo 1 7 mln osib 10 8 Chastka Ukrayini v zagalnosoyuznij produkciyi transportu 1975 roku stanovila 16 1 chislo pracyuyuchih 18 5 Vidi transportuZaliznichnij transport Dokladnishe Zaliznichnij transport v Ukrayini Robota zaliznichnogo transportu stala efektivnishoyu zavdyaki riznim tehnologichnim udoskonalennyam na 1977 rik bulo elektrizovano 31 zaliznichnoyi merezhi URSR pri tomu sho 1950 roku yiyi bulo lishe 1 zbilsheno dovzhinu paralelnih linij z 1960 roku na 1230 km Zavdyaki comu vzhe 1970 roku 54 vantazhiv perevezeno elektrichnoyu tyagoyu 43 teplovozami Dlya perevezennya vantazhiv vzhivali perevazhno chotiri shesti j vosmivisni vagoni specializovani vagoni ta moderni elektrovozi tipu VL8 VL60 ta VL80 Dlya pasazhirskih perevezen vikoristovuvalis elektrovozi VL60 P Postijno zrostav takozh zagalnij riven avtomatizaciyi j mehanizaciyi zaliznichnogo transportu Vantazhnij zaliznichnij transport URSR porivnyano napriklad z amerikanskim zaliznichnim transportom togo chasu povilnishij i perevozit menshe vantazhiv na vagon ale zavdyaki intensivnishomu uzhivannyu vagoniv ta parovoziv buv produktivnishim Z usih perevezenih v URSR vantazhiv na 1977 rik 28 4 pripadalo na kam yane vugillya 1965 31 0 23 4 19 9 na mineralni budivelni materiali 13 1 13 2 na rizni rudi 6 0 4 4 na naftu i naftovi produkti 2 6 2 9 na zbizhzhya 1971 roku na zaliznichnomu transporti pracyuvalo 74 000 osib tobto ponad 1 4 usih pracyuyuchih na transporti i 2 6 u vsomu narodnomu gospodarstvi na 1940 rik 5 4 Avtomobilnij transport Dokladnishe Avtomobilni shlyahi Ukrayini Avtomobilnij transport rozvinuvsya v URSR shvidko pislya Drugoyi svitovoyi vijni jogo rozvitok vidbuvavsya rivnomirno zi zrostannyam avtomobilnoyi promislovosti Hoch dovzhina vsih avtomobilnih shlyahiv zmenshilasya v URSR z 270 800 km u 1940 roci do 165 300 km u 1977 cherez te sho deyaki shlyahi perestali buti magistralnimi zavdyaki efektivnishomu rozmishennyu novih shlyahiv z tverdim pokrittyam vse odno dovzhina shlyahiv z tverdim pokrittyam zbilshilasya z 29300 do 116700 km u 1975 roci z nih lishe blizko 20 km Kiyiv Borispil pripadaye na chotirikolijni avtostradi Najvazhlivishimi magistralyami URSR buli shlyahi Kiyiv Moskva Moskva Harkiv Simferopol Kiyiv Harkiv Rostov Kiyiv Rivne Lviv Kiyiv Dnipropetrovsk Doneck Leningrad Kiyiv Odesa Zhitomir Kam yanec Podilskij Lviv Chernivci Avtomobilnij transport buv vazhlivij zokrema dlya perevezennya vantazhiv i pasazhiriv na korotki vidstani Vin perevoziv utroye bilshe vantazhiv porivnyano z inshimi vidami transportu ale lishe 9 3 vsogo vantazhoobigu Ukrayini Uzhe na kinec 1960 ih rokiv pasazhirskim avtomobilnim transportom buli spolucheni vsi oblasni ta rajonni centri i 9 300 kolgospiv ta radgospiv Regulyarni pasazhirski perevezennya avtobusami na 1977 rik funkcionuvali u 390 mistah ta smt taksomotorami v 457 inshih miscevostyah Na kinec 1960 ih rokiv diyalo 14 350 marshrutiv avttomobilnogo transportu z blizko 150 000 pracivnikiv Avtomobilnij transport zagalnogo vzhitku buv pidporyadkovanij respublikanskomu ministerstvu budivnictva i ekspluataciyi avtomobilnih shlyahiv a reshta riznim pidpriyemstvam j ekonomichnim organizaciyam Doslidzhennya v sferi avtomobilnogo transportu provodiv Derzhavnij avtomobilno dorozhnij naukovo doslidnij institut u Kiyevi z filialami u Dnipropetrovsku Odesi Lvovi i Simferopoli Povitryanij transport Fasad radyanskogo aerovokzalu Lviv vidkritij 1955 roku Povitryanij transport takozh zaznav velikogo rozvitku pislya Drugoyi svitovoyi vijni Za cej chas zakladeno bagato povitryanih linij ta pobudovano novi aeroporti j rekonstrujovano nizku dosi diyuchih Na kinec 1970 h rokiv usi oblasni ta bagato rajonnih centriv mali povitryane spoluchennya Aeroporti Borispil Lviv j Odesa buli mizhnarodnimi aeroportami Regulyarne povitryane spoluchennya bulo vstanovlene z Belgradom Budapeshtom Buharestom Varshavoyu Berlinom Pragoyu Sofiyeyu Varnoyu Vidnem Frankfurtom nad Majnom Parizhem ta bagatma mistami inshih respublik SRSR Prote perevazhalo perevezennya pasazhiriv na korotki vidstani Dlya serednih linij vikoristovuvalisya litaki tipu Tu 124 Tu 134 Tu 154 na 40 50 misc shvidkist 800 900 km god dlya dalekih Tu 114 abo Il 62 z desho bilshoyu shvidkistyu Do najbilshih nalezhav litak An 22 Antej na 720 pasazhiriv abo 80 t vantazhu shvidkist 740 km god rozroblenij u Kiyevi 1975 roku povitryanij flot Ukrayini vikonav aviahimichni roboti v silskomu i lisnomu gospodarstvi na 16 7 mln ga Robotoyu povitryanogo transportu v URSR keruvalo Ukrayinske upravlinnya civilnoyi aviaciyi najbilshe z usih regionalnih upravlin SRSR pidporyadkovane soyuznomu ministerstvu v Moskvi Miskij transport Miskij transport URSR vklyuchav v sebe metropoliteni tramvayi trolejbusi ta vnutrishnomiski avtobusi Metropoliteni buli v Kiyevi i Harkovi 1977 roku voni perevezli 340 mln pasazhiriv Tramvayami buli zabezpecheni 25 mist dovzhina liniyi 2 008 km 1 837 mln pasazhiriv trolejbusami 37 mist 2 888 km i 2 267 mln pasazhiriv a avtobusami perevezeno 4 467 mln pasazhiriv V URSR vpershe u svitovij praktici kiyivskij vinahidnik Volodimir Veklich stvoriv trolejbusnij poyizd yakij vijshov u pershij rejs 12 chervnya 1966 roku Na moment 1983 roku v 296 trolejbusnih poyizdah za sistemoyu Volodimira Veklicha pracyuvali vzhe bilshe polovini parku kiyivskih trolejbusiv sho dozvolilo vivilniti bilshe nizh 800 vodiyiv ta pidnyati proviznu spromozhnist trolejbusnogo transportu stolici v 1 6 razi Uspishnij dosvid kiyan buv perejnyatij ne tilki elektrotransportnikami mist Ukrayini Dnipropetrovska Harkova Sevastopolyu Donecku a takozh mistami inshih respublik Rigi Leningradu Tallinnu Krasnodaru Novosibirsku Omsku ta in 30 grudnya 1978 roku v Kiyevi stala do ladu persha v SRSR liniya shvidkisnogo tramvayu pobudovana za iniciativoyu Volodimira Veklicha i Vasilya Dyakonova 1978 StatistikaRozvitok golorvnih galuzej Transportu v URSR z 1940 po 1977 rik Dovzhina komunikacijnih linij u tis km u duzhkah do vsogo SRSR Galuz 1940 1950 1960 1977zaliznichni liniyi 20 1 18 9 20 2 21 1 22 3 16 0 sudnoplavni richki 3 2 2 9 4 8 4 8 4 7 3 2 biti shlyahi z tverdim pokrittyam 29 3 20 4 33 5 47 4 124 4 17 1 Zrostannya merezhi shlyahiv z tverdim pokrittyam pov yazane z zrostannyam avtomobilnogo Transportu Prote z uvagi na priskorenij ekonomichnij rozvitok inshih rajoniv SRSR zokrema azijskoyi jogo chastini chastka URSR proporcijno do chastki naselennya nizhcha vid serednoyi dlya SRSR ale duzhe visoka proporcijno do yiyi teritoriyi lishe 2 7 vsogo SRSR Krim zaliznic zagalnogo koristuvannya bagato pidpriyemstv j ekonomichnih organizacij URSR mali svoyi zaiznichni shlyahi na 1950 rik 11800 km mna 1977 23 400 km z vantazhoobigom 15 4 mlrd t km Cherez ce zrostannya merezhi shlyahiv vidbulosya znachne zrostannya vantazho i pasazhiroobigu Vantazhni perevezennya Zrostannya vantazhoobigu transportu v URSR z 1940 po 1977 rik u mlrd t km u duzhkah do vsogo SRSR Vid transportu 1940 1950 1960 1977zaliznichnij 71 9 17 1 85 0 216 4 471 4 14 2 richkovij 1 1 3 0 1 1 4 1 10 1 4 4 morskij 4 3 17 2 7 7 30 7 180 2 23 3 avtomobilnij 1 7 18 8 3 6 17 7 63 9 17 1 povitryanij 0 001 5 0 0 011 0 044 0 3 10 7 Prote znachna bilshist perevezen provodilas same cherez zaliznichnij transport Pitoma vaga vantazhoobigu transportu v URSR z 1940 po 1977 rik u u duzhkah do vsogo SRSR Vid transportu 1940 1950 1960 1977zaliznichnij 91 0 85 8 87 8 85 3 65 1 70 7 richkovij 1 4 7 3 1 1 1 5 1 3 4 9 morskij 5 4 5 0 7 5 8 3 24 8 16 4 avtomobilnij 2 1 1 8 3 5 4 8 8 7 7 9 povitryanij 0 1 0 1 0 1 0 1 0 1 0 1 Zagalom 100 0 100 0 100 0 100 0 100 0 100 0 Nezvazhayuchi na ce na blizhchi vidstani perevazhav same avtomobilnij vantazhoobig pereviz vantazhiv transportu v URSR z 1940 po 1977 rik ne zvazhayuchi na vidstani u mln t Vid transportu 1940 1960 1977zaliznichnij 366 6 986 8 2007 9richkovij 4 6 12 8 47 1avtomobilnij 187 2 1677 9 4350 7Pasazhirski perevezennya Popri dalshe zrostannya zaliznichnogo pasazhiroobigu z seredini 1960 ih pp porivnyano z avtomobilnim vin zijshov na drugij plan Osoblivo shvidko zrostaye pereviz pasazhiriv avtobusami v osnovnomu na korotki vidstani na 1940 rik 29 4 mln a na 1977 7484 2 mln vidpovidno zalizniceyu 512 i 243 mln Krim togo blizko 8 vsogo pasazhiroobigu URSR pripadalo na pasazhiroobig legkovimi avtomobilyami Najshvidshe zrostaye povitryanij pasazhirskij Transvort pereviz pasazhiriv zris za 1940 1977 pp z 34000 do 11 2 mln Pasazhiroobig transportu v URSR z 1940 po 1977 rik u mlrd pasazhirskih km u duzhkah do vsogo SRSR Vid transportu 1940 1950 1960 1977zaliznichnij 16 4 16 3 12 8 25 4 53 4 15 9 richkovij 0 36 9 4 0 18 0 31 0 51 9 6 morskij mlrd pasazhiromil 0 25 0 81 28 5 avtomobilnij 0 28 8 3 0 39 10 0 75 2 21 8 povitryanij 0 01 7 0 0 1 0 67 11 9 9 3 Pitoma vaga okremih galuzej transportu v pasazhiroobigu Ukrayini Pitoma vaga okremih galuzej transportu v URSR z 1940 po 1977 rik u pasazhiroobigu URSR u Vid transportu 1940 1950 1960 1977zaliznichnij 96 1 94 9 69 3 37 6avtomobilnij 1 7 2 9 27 2 53 1morskij 0 7 0 4richkovij 2 1 1 4 0 9 0 5povitryanij 0 1 0 8 1 9 8 4Zagalom 100 0 100 0 100 0 100 0PrimitkiBramskij K A Pershij u sviti trolejbusnij poyizd Miske gospodarstvo Ukrayini 2013 4 S 30 31 ISSN 0130 1284 Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini v 25 t Pid red I M Dzyuba ta in Kiyiv 2005 T 4 S 187 ISBN 966 02 3354 Krat V I Volodimir Pilipovich Veklich Kommunalnoe hozyajstvo gorodov Kiyiv Tehnika 1998 17 S 3 9 ISSN 0869 1231 Fonova M Raketa Veklicha gazeta Vechirnij Kiyiv 2 listopada 1970 S 2 Veklich V P Poyizd iz trolejbusiv MTB 82 z keruvannyam za sistemoyu bagatoh odinic Miske gospodarstvo Ukrayini 1967 2 S 37 38 ISSN 0130 1284 Stattya Yakij kiyivskij vinahid zumoviv rozvitok miskogo transportu na dekilka desyatilit ros Na sajti www autoconsulting com ua Arhiv originalu za 14 veresnya 2015 Procitovano 11 veresnya 2015 Bramskij K A Trolejbusnij potyag Volodimira Veklicha gazeta Vseukrayinska tehnichna gazeta 11 grudnya 2003 r Veklich V P Avtoreferat doktorskoyi disertaciyi Pidvishennya efektivnosti ekspluataciyi bezrejkovogo elektrichnogo transportu zastosuvannyam zasobiv diagnostuvannya i upravlinnya za sistemoyu bagatoh odinic Moskva Vsesoyuznij naukovo doslidnij institut zaliznichnogo transportu 1990 S 6 ros Stattya Yak v Kiyevi z yavilasya persha v SRSR liniya shvidkisnogo tramvaya Istorichni foto ros Na sajti www autoconsulting ua Arhiv originalu za 25 grudnya 2015 Procitovano 25 grudnya 2015 Stattya Istoriya rozvitku miskogo tramvayu Na sajti KIYiVPASTRANS Arhiv originalu za 4 lyutogo 2016 Procitovano 4 lyutogo 2016 Literatura Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Hunter H Soviet Transportation Policy Kembridzh 1957 Solovej D Kolonialna politika CK KPSS u svitli cifrovih danih pro transport i zv yazok Ukrayini zh Vilna Ukrayina ch 22 Detrojt 1959 Hachaturov G Transportnaya sistema SS SR M 1960 Dovgal M Gribnikov S Avtomobilnye dorogi Ukrainy i ih razvitie v semiletke K 1960 Sarancev P Geografiya putej soobsheniya SRSR M 1962 Yashnik M Zheleznodorozhnyj transport Ukrainy za 50 let K 1968 Avtomobilnyj transport i dorozhnoe hozyajstvo Ukrainskoj SSR K 1968 Lyahoveckij M Krila Ukrainy K 1971 Stolbovoj V Transport Ukrainskoj SSR K 1971 Zotov D Transport na poroge desyatoj pyatiletki M 1975 Problemy razvitiya transporta Ukrainskoj SSR K 1977 Ce nezavershena stattya z istoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi