Сукабу́мі (індонез. Sukabumi) — місто в Індонезії, на острові Ява, в провінції Західна Ява. Територія міста виділена у самостійну адміністративну одиницю — муніципалітет (ко́та). Населення станом на кінець 2011 року становить понад 356 тисяч осіб, площа — 48 км².
Місто
Координати H G O
Сукабумі у Вікісховищі |
Розташоване у гористій місцевості біля підніжжя вулкана в південно-західній частині провінції за 120 кілометрів на південь від столиці країни Джакарти. Основне населення — сунданці, переважне віросповідання городян — іслам сунітського напряму.
Засноване у 1815 році в період британської окупації Нідерландської Ост-Індії, офіційний статус міста отримало у 1914 році. В період японської окупації під час Другої світової війни в місті знаходився великий концентраційний табір для військовополонених союзників. Під час війни Індонезії за незалежність в місті та його околицях відбувалися серйозні зіткнення збройних сил Республіки з британськими і нідерландськими військами.
Гірськокліматичний курорт. Міська поліцейська академія є найстарішим, найбільшим і багатопрофільним поліцейським навчальним закладом Індонезії. Наявна низка промислових підприємств провінційного значення.
Історія
Доколоніальний період
Час утворення перших населених пунктів на місці Сукабумі не встановлений, але відомо, що до кінця першого тисячоліття нашої ери на цій території здійснювалась організована господарська діяльність. Саме тут була виявлена найбільш давня пам'ятка яванської мови, яка у наукових колах отримала назву «сукабумський надпис»: в тексті, вирізьбленому на кам'яні плиті і датованому 25 березня 804 року, описується будівництво іригаційних споруд. В цей період територія міста належала до володінь королівства Сунда (індонез. Kerajaan Sunda).
В кінці XVI століття ця місцевість була захоплена султанатом Бантам, яке підкорило королівство Сунда, проте вже у 1620-ті роки спроби заволодіти нею відбулися одночасно з боку східного сусіда Бантама султанату і Нідерландської Ост-Індійської компанії (НОІК), що заснувала до цього часу у декількох десятках кілометрів на північ від майбутнього Сукабумі свій яванський форпост — Батавію. Після низки військових зіткнень між бантамцями, матарамцями і голландцями вона опинилась у складі території буферної зони, створеної між володіннями НОІК і Матарамом.
Колоніальний період
У 1677 році, після того, як голландці змусили Матарам підписати серію нерівноправних угод, територія Сукабумі опинилась під контролем НОІК. До цього часу тут існувало декілька сунданських поселень сільського типу, найбільшим з яких був Чіколе (в теперішній час цю назву зберігає один з районів міста).
Спершу місцевість не становила істотного господарського інтересу для колонізаторів. Однак після завезення на Яву голландцями наприкінці XVII століття кави, вона стала одним з перших районів насаджень цієї культури: розбиті тут кавові плантації почали давати врожай на початку 1710-х років. Протягом наступних десятиліть поселення, яке тут знаходилось, поступово збільшувалось, однак місцевість переважно залишалася зайнятою сільськогосподарськими угіддями. 1786 року голландська влада проклала сюди дорогу, що з'єднала Чіколе з Батавією та іншими населеними пунктами Західної Яви — Богором і Бандунгом.
Наприкінці XVIII століття місцевість, як і вся територія Нідерландської Ост-Індії, пережила поетапний процес переходу під управління від НОІК до безпосередньо Нідерландів. 1796 року управління збанкрутілою компанією було передано урядовому комітету з остіндських справ, у 1798 році нідерландська держава прийняла на себе всі борги і зобов'язання НОІК, і, одночасно, права щодо її володінь. Якихось істотних адміністративних перетворень за цим не відбулося — генерал-губернатор, зберігаючи колишню систему управління, почав представляти не Ост-Індську компанію, остаточно ліквідовану в 1800 році, а безпосередньо нідерландський уряд. Водночас, оскільки в цей період Нідерланди були підпорядковані наполеонівській Франції, черговий генерал-губернатор, Герман Віллем Дендельс, який прибув на Яву у 1808 році, отримав це призначення від Людовика I Бонапарта і, відповідно, проводив курс на забезпечення саме французьких інтересів.
У 1811 році ця територія, як і вся Ява, опинилася під окупацією британців, які висадилися на острові і придушили франко-нідерландські сили. Саме до періоду британського контролю відноситься створення тут населеного пункту з його сучасною назвою. 1813 року землі, на яких розташоване теперішнє місто, були придбані нідерландським лікарем і плантатором Андрієсом де Вілде (нід. Andries de Wilde), який зайнявся облаштування місцевості. 5 січня 1815 року де Вілде офіційно об'єднав місцеві селища Чікола і Парунг-Сеах в єдине поселення, яке, за дозволом британської адміністрації, отримало назву «Сукабумі» — похідну від сунданського «suka bumen», буквально «земля, що подобається», «приємна земля».
Нове поселення зберегло свою назву після повернення колонії під контроль Нідерландів у 1816 році. В наступні десятиліття воно доволі швидко збільшувалось за рахунок тубільного і європейського населення: голландців приваблювали не тільки можливості комерційної діяльності в районі активного плантаційного господарства (1849-х роках, окрім кави, в цьому районі почали активну культивацію чаю), але й місцевий відносно прохолодний клімат, якій вигідно відрізняв Сукабумі від сусідньої Батавії. Багато чиновників колоніальної адміністрації і великі банкіри будували тут літні резиденції.
У 1870 році Сукабумі отримало статус низової адміністративно-територіальної одиниці в рамках системи управління колонією. Формальним керівником місцевості вважався представник місцевої феодальної знаті, діяльність якого повністю контролювалась прикомандированим до нього нідерландським чиновником — «асистент-резидентом» (нід. assistent-resident). 1 квітня 1914 року Сукабумі був наданий статус міського муніципалітету (нід. gemente) — саме ця дата відзначається в теперішній час в Сукабумі як день заснування міста.
У 1926 році Сукабумі очолив нідерландський колоніальний чиновник у званні бургомістра — це підкреслювало економічну і адміністративну значущість міста, а також істотну чисельність місцевої голландської общини, — близько 1,5 тисячі осіб з 24-тисячного населення міста (ще близько 3 тисяч становили етнічні китайці, решта були місцевими жителями, переважно сунданцями). В цей час тут існувала досить розвинена за мірками Нідерландської Ост-Індії міська інфраструктура, що включала різноманітні адміністративні будівлі, окремі школи для голландців і тубільців, лікарню, системи електропостачання і телефонного зв'язку. 1925 року в місті була створена поліцейська академія, яка стала найбільшим і багатопрофільним навчальним закладом такого роду у всій колонії. 1926 року тут був побудований залізничний вокзал, у 1927 році зведена католицька церква Святого Йосипа, пізніше вона стала кафедральним собором місцевої римо-католицької єпархії.
У 1920-ті роки, у міру становлення національно-визвольного руху, в місті створювались осередки різних політичних партій і громадських організацій. Водночас, оскільки в Сукабумі була наявна велика в'язниця і численні поліцейські сили, сюди нерідко висилалися або переводилися для відбування ув'язнення багато антиколоніальних активістів. Так, у 1942 році, безпосередньо перед японським вторгненням, в місто під нагляд поліції був направлений Мохаммад Хатта, майбутній віце-президент Республіки Індонезії.
Період Японської окупації
В березні 1942 року Сукабумі був зайнятий збройними силами Японії, які вдерлись у Нідерландську Ост-Індію. Місто, як і більша частина території Яви, було включене до зони окупації 16-ї японської армії.
В перші тижні окупації японцями в Сукабумі був створений найбільший на Яві концентраційний табір військовополонених. В числі тисяч солдатів і офіцерів союзницьких військ тут, зокрема, утримувався південноафриканський письменник і громадський діяч . Пізніше, після облаштування концентраційних таборів в інших районах Яви, значна частина військовополонених була звідси переведена.
В рамках впроваджуваного японцями курсу на стимулювання націоналістичних, антиголландських настроїв серед індонезійського населення місцеві жителі були широко допущенні до обіймання різних адміністративних посад. В місті був розміщений один з центрів підготовки створюваного окупаційною адміністрацією індонезійського військового ополчення ПЕТА (індонез. PETA, Pembela Tanah Air — «Захисники батьківщини»).
Окупація міста завершилась 21 серпня 1945 року, коли японський гарнізоном був роззброєний силами місцевого індонезійського ополчення, основу якого складали частини ПЕТА, що вийшли з-під японського контролю.
В складі незалежної Індонезії
Після проголошення 17 серпня 1945 року незалежної Республіки Індонезії Сукабумі опинився на території нової держави. В серпні-жовтні 1945 року в місті були частково сформовані органи влади, підзвітні уряду Сукарно, почали створюватися територіальні підрозділи національних збройних сил і поліції. В грудні 1945 — березні 1946 року відбулася серія зіткнень між частинами індонезійських збройних сил, що базувалися в Сукабумі, і британськими військами, які висадилися на Яві для роззброєння японців, а також звільнення і вивезення союзницьких військовополонених: зокрема, індонезійці здійснили декілька нападів на британські автомобільні конвої. Пізніше в районі міста почалися бойові дії між індонезійцями і голландцями, які намагалися відновити контроль над колишньою колонією. 21 липня 1947 року Субакумі був зайнятий нідерландськими військами.
В лютому 1948 року місто було включене у склад квазінезалежної держави Західна Ява (індонез. Negara Jawa Barat), перейменованої у квітні того ж року на Державу Пасундан (індонез. Negara Pasundan), яка була створена за ініціативи Нідерландів у розрахунку перетворити свої колишні колоніальні володіння в Ост-Індії на незалежне федеративне утворення. В грудні 1949 року Парсудан увійшов до складу Сполучених Штатів Індонезії (СШІ), індонез. Republik Indonesia Serikat (RIS), утворених за результатами Гаазької конференції круглого столу.
У лютому 1950 року Сукабумі в результаті поразки Пасундану у швидкоплинному конфлікті з Республікою Індонезією, що також входила до складу СШІ, місто було включене до складу останньої. Це було офіційно оформлене у серпні 1950 року з проголошенням Індонезії унітарною державою.
У 1050 році Сукабумі був наданий адміністративний статус «маленького міста» (індонез. Kota Kecil) в складі провінції Західна Ява, у 1957 році — статус «середнього самоврядованого міста» (індонез. Kota Praja). 1965 року був місто отримало статус міського муніципалітету, який, за деяких змін назви даної адміністративної одиниці, зберігається дотепер.
Фізико-географічна характеристика
Географія
Географічні координати Сукабумі — 6°55′11″ пд. ш. 106°55′38″ сх. д. / 6.91972° пд. ш. 106.92722° сх. д.
Місто знаходиться в західній частині острова Ява, в південно-західній провінції Західна Ява приблизну у 120 км на південь від столиці країни Джакарти і у 95 км на захід від Бандунга, адміністративного центру провінції. Займає площу 48,00231 км². Має неправильну форму «чобота», «носок» якого направлений на захід, а інша частина — на північ. Максимальна протяжність з півночі на південь близько 7,5 км, з заходу на схід — близько 6 км. Територія міста зі сіх сторін оточена територією однойменного округу (кабупа́тена).
Рельєф, геологічні особливості, природні умови
Розташоване на плоскогір'ї біля підніжжя стратовулкана Геде, вершини якого знаходяться приблизно за 6—8 км на північ від міста. На відстані близько 35 км на захід знаходиться інший великий вулкан — Салак.
Місцевість у місті переважно відносно рівна з поступовим підвищенням з півдня на північ. Середня висота місцевості над рівнем моря в межах міста становить 584 метри. В геологічній структурі ґрунтів переважають вулканічні осадові породи.
Місто належить до сейсмічно активної зони, на його території періодично фіксуються підземні поштовхи. Останній (на січень 2013 року) серйозний землетрус — магнітудою 5,5 за шкалою Ріхтера відбувся тут 10 листопада 2012 року (епіцентр знаходився біля узбережжя Яви за 85 км на північний захід від міста).
В міських межах течуть 29 невеликих річок, які відносяться до басейну Індійського океану. Найбільшими з них є Чіпеланг (Cipelang), Чімандірі (Cimandiri), Чіпанега (Cipanegah), Тіпар (Tipar), Чісуда (Cisuda). Історично дебіт місцевих річок схильний до істотних сезонних коливань, що традиційно обумовлювало часті розливи і повені. Однак комплекс гідротехнічних заходів, вжитий у 2000-ні роки міською владою, дозволив значно понизити ризик повеней — станом на кінець 2012 року до них схильні тільки три місцеві річки.
Місцевість, що оточує місто, в значному ступені вкрита лісами, однак в самому Сукабумі площа деревних насаджень досить мала. При цьому понад 45 % міської території займають поля.
Клімат
Клімат екваторіальний, вологий: середньорічний показник відносної вологості становить близько 85 %. Середньорічний показник кількості атмосферних опадів в різних районах міста, за даними на 2011 рік, коливається від 1969 до 2291 мм. Найбільшої інтенсивності дощі досягають у березні і листопаді, найбільш посушливі місяці — серпень і вересень.
При цьому клімат Сукабумі значно прохолодніший, ніж в середньому на острові Ява: середньорічний температурний максимум становить менше +26 °C, в той час як, наприклад, в Джакарті цей показник перевищує +32 °C. Різниця між максимальними і мінімальними добовими температурами за індонезійськими мірками досить значна — близько 10 °C.
Клімат Сукабумі | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 33 | 36 | 34 | 32 | 37 | 38 | 36 | 34 | 37 | 35 | 36 | 32 | 38 |
Середній максимум, °C | 25 | 25 | 26 | 26 | 26 | 26 | 26 | 26 | 27 | 27 | 26 | 25 | 26 |
Середня температура, °C | 22 | 22 | 22 | 22 | 22 | 22 | 22 | 22 | 22 | 23 | 22 | 22 | 22 |
Середній мінімум, °C | 18 | 18 | 18 | 18 | 18 | 18 | 17 | 17 | 17 | 18 | 18 | 18 | 18 |
Абсолютний мінімум, °C | 11 | 9 | 9 | 10 | 10 | 13 | 7 | 3 | 13 | 10 | 11 | 10 | 3 |
Норма опадів, мм | 180 | 152 | 299 | 172 | 249 | 94 | 79 | 9 | 6 | 138 | 323 | 267 | 1969 |
Джерело: |
Період | Січень | Лютий | Березень | Квітень | Травень | Червень | Липень | Серпень | Вересень | Жовтень | Листопад | Грудень | Рік |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Кількість | 18 | 16 | 28 | 21 | 19 | 6 | 9 | 2 | 2 | 12 | 27 | 21 | 181 |
Екологічне становище
Екологічне становище в Сукабумі загалом є цілком сприятливим, передусім, через відсутність у місті та його околицях великих промислових підприємств. Разом з тим, невпорядковані викиди великої кількості побутових відходів — насамперед, в районах проживання найбіднішої частини міського населення — серйозно позначаються на чистоті річних і ґрунтових вод. Щонайменше у трьох міських ріках у воді виявлена присутність хвороботворних організмів — зокрема, кишкової палички — на рівні, що значно перевищує допустиму норму. Лише 37,9 % джерел питної води в місті маються низький рівень зараження, 40,7 % мають середній ризик, 17,7 % — високий ризик і 3,7 % — дуже високий ризик забруднення. Для покращення ситуації наприкінці 2010 років місцева влада розгорнула програму будівництва мережі сучасних сміттєсховищ, очисних споруд і потужностей з переробки сміття.
Населення
Чисельність, динаміка росту, вікова і гендерна структура
За даними на кінець 2011 року, чисельність населення Сукабумі становить 356 085 осіб. Відповідно, середня густота міського населення становить понад 7 418 осіб на км². Найщільніше заселений центральний район Чітаманг — 13 865 осіб на км, найменш щільно — південно-західний район Лембурсіту, де цей показник становить 4 413 осіб на км².
Темпи росту міського населення на початку XXI століття були вельми високими, що в цілому вкладається в рамки загальних демографічних і урбанізаційних процесів, що відбуваються у цей період в Західній Яві. Так, в період з 2002 року, коли в Сукабумі мешкало 269 142 осіб, по 2011 рік кількість городян зросла на понад 32 %. Річні темпи росту населення у порівнянні 2011 і 2010 років склали понад 10 %, причому більша частина цього зростання була забезпечена не за рахунок природного приросту, а за рахунок імміграційних потоків. Настільки високі темпи росту населення значно перевищують демографічні розрахунки місцевої влади — за планом демографічного розвитку, складеному 2008 року, кількість жителів міста у 2011 році мала скласти лише 296 572 осіб.
Співвідношення статей серед населення Сукабумі становить 1,02 на користь чоловіків (на 2011 рік в місті проживало 180 696 чоловіків і 175 389 жінок, відповідно 50,75 % і 49,25 %) — подібний показник є типовим для Індонезії і Західної Яви зокрема. Для вікового складу характерна висока частка молоді, що також типово для Індонезії і загалом для більшості країн, що розвиваються: більше ніж половина городян, молодших 30 років. 2011 року в місті було зареєстровано 100 131 сімей, середня чисельність сім'ї становить 3,56 особи (проти, відповідно, 75 703 і 3,8 у 2010 році.
Вікова група | Частка в складі населення (%) | Абсолютна кількість | Кількість чоловіків | Кількість жінок |
---|---|---|---|---|
до 5 років | 6,15 | 21 905 | 11 323 | 10 582 |
5 — 9 років | 9,45 | 33 653 | 17 385 | 16 268 |
10 — 14 років | 9,03 | 32 152 | 16 560 | 15 592 |
15 — 19 років | 8,59 | 30 578 | 15 614 | 14 964 |
20 — 24 роки | 8,89 | 31 548 | 15 816 | 15 732 |
25 — 29 років | 9,79 | 34 850 | 17 852 | 16 998 |
30 — 34 роки | 9,35 | 33 307 | 17 098 | 16 209 |
35 — 39 років | 7,89 | 28 086 | 14 385 | 13 701 |
40 — 44 роки | 7,29 | 25 949 | 13 202 | 12 747 |
45 — 49 років | 6,13 | 21 823 | 11 041 | 10 782 |
50 — 54 роки | 5,17 | 18 413 | 9442 | 8971 |
55 — 59 років | 4,02 | 14 332 | 7336 | 6996 |
старше 60 років | 8,28 | 29 489 | 13 642 | 15 847 |
Етнічний і конфесійний склад, мови
Більша частина жителів міста — сунданці, проживає також значна кількість яванців і осіб змішаного сундансько-яванського походження. Наявна відносно велика китайська громада. Практично все доросле населення вільно володіє державною мовою країни — індонезійською, якою повсюдно користується у сферах управління, освіти, діловодства, у місцевих ЗМІ. З цієї причини сунданська мова, яка традиційно активно використовувалася на побутовому рівні, поступово витісняється зі вжитку, особливо у молодіжному середовищі. З урахуванням даної тенденції, міська влада, з метою збереження етнокультурної і мовної спадщини, пропагує вивчення сунданської і відкриває відповідні курси і центри.
Абсолютна більшість городян — понад 95 % — мусульмани-суніти. Є також християнські — католицька і протестантська — громади і незначна кількість адептів інших релігій. У 1948—1961 роках місто було центром однойменної єпархії римсько-католицької церкви, потім кафедра була перенесена в Богор. В теперішній час міська парафія належить до богорської єпархії. В місті є 386 мечетей і 826 молитовень, розташованих у різних громадських місцях, а також 19 християнських церков і 2 буддистських храми.
Релігія | Кількість віруючих | Частка в міському населенні (%) |
---|---|---|
Мусульмани | 340 571 | 95,64 |
Християни-католики | 7874 | 2,21 |
Християни-протестанти | 3859 | 1,08 |
Індуїсти | 3673 | 1,03 |
Буддисти | 86 | 0,02 |
Інші | 22 | менше 0,01 |
Адміністративний устрій
Статус і адміністративний поділ
Територія міста виділена в окрему адміністративну одиницю — муніципалітет (ко́та), що за статусом є рівною округу. Муніципалітет Сукабумі поділений на сім районів (кечама́танів), які, в свою чергу, поділяються на 33 адміністративні одиниці нижчого рівня — поселення (де́си). Сучасний адміністративний поділ затверджений у 2011 році — до цього місто поділялось на 5 районів, кількість поселень була такою самою.
Назва району українською мовою | Назва району індонезійською мовою | Населення | Площа (км²) | Кількість поселень |
---|---|---|---|---|
Барос | Baros | 36 301 | 6,11 | 4 |
Лембурсіту | Lembursitu | 39 265 | 8,89 | 5 |
Чібеуреум | Cibeureum | 42 381 | 8,77 | 4 |
Чітаміанг | Citamiang | 55 973 | 4,04 | 5 |
Варудойонг | Warudoyong | 63 554 | 7,59 | 5 |
Гунунг-Пуюх | Gunung Puyuh | 50 439 | 5,49 | 4 |
Чіколе | Cikole | 68 172 | 7,08 | 6 |
Міська влада
Місто очолює мер, який так само, як мери інших індонезійських міст, згідно з Законом Республіки Індонезії № 32 від 2004 року, обирається мешканцями міста через прямі вибори, які проводяться один раз на 5 років (раніше директивно призначався провінційною адміністрацією). Одночасно з мером обирається його заступник — віце-мер. В ході перших в історії Сукабумі виборів мера і віце-мера, що відбулись 7 березня 2008 року, на першу посаду був обраний Муслік Абдушукур (індонез. Muslikh Abdusyukur), на другу — Мульйоно (Mulyono). Обидва приступили до виконання посадових обов'язків 13 травня 2008 року, повноваження обох доходять кінця 13 травня 2013 року.
24 лютого 2013 року відбулись чергові вибори мера і віце-мера Сукабумі, перемогу на яких здобули Мохамад Мураз (індонез. Mohamad Muraz) і Ахмад Фахмі (індонез. Achmad Fahmi), отримавши 35,11 % голосів місцевих виборців (відрив від найближчих суперників становив лише 0,4 % — 68 голосів). Нові міські керівники мають приступити до виконання своїх обов'язків 13 травня 2013 року.
Законодавчу владу в місті здійснює Міська рада народних представників у складі 30 депутатів, яка також обирається мешканцями шляхом прямих виборів і має п'ятирічні повноваження. Спікером ради, сформованої за результатами виборів, що відбулись 9 квітня 2009 року, є Аеп Сепурахман (індонез. Aep Saepurahman). В складі ради — фракції шести політичних партій. Депутатами сформовано три комітети — з питань управління, з питань економіки, фінансів і регіонального розвитку і з соціальних питань.
Герб містаГерб Сукабумі в сучасному вигляді був затверджений у 1993 році. Згідно з офіційним сайтом адміністрації міста, зображений на гербі національний сунданський кинджал куджа́нг символізує хоробрість, п'ятикутна зірка — п'ять принципів , державної ідеології Республіки Індонезії, гілки чаю і рису — мир і спокій. Червоно-біла стрічка має кольори державного прапора Республіки Індонезії. Зелене тло щита символізує родючість і процвітання. На стрічці під щитом надпис великими літерами сунданською мовою «REUGREUG PAGEUH REPEH RAPIH» — «сильний, міцний, безпечний, спокійний». ЕкономікаЗагальний стан, основні показникиСукабумі має істотне економічне значення в рамках провінції Західна Ява. Місто відрізняється розвиненою — за індонезійськими мірками — сферою послуг, високою активністю торгового сектора. Тут розташовані декілька великих підприємств хімічної і харчової промисловості. Крім того, значна частина міської території перебуває в інтенсивному сільськогосподарському використанні. У 2010 році об'єм місцевого валового регіонального продукту становив понад 5,92 трлн індонезійських рупій (понад 645,683 млн дол. США за середнім річним курсом) при річних темпах росту у 6,11 %, що практично дорівнює загальнонаціональному показнику і дещо перевищує показник Західної Яви. У 2000-ні роки темпи росту коливались у межах 5–6,5 %, що приблизно збігалося з загальнонаціональними показниками. Найзначнішу частку в об'ємі ВРП — понад 44 % — забезпечує сектор торгівлі. 2011 року в місті було зареєстровано 4845 безробітних, у тому числі 2370 чоловіків і 2475 жінок.
ПромисловістьПромисловість на 2011 рік забезпечує лише 5,45 % міського ВРП, хоча частка цього сектора в останні роки поступово збільшується. В місті зареєстровано 5 промислових підприємств, що класифікується за місцевими стандартами як великі (тобто такі, що мають понад 100 співробітників), 16 промислових підприємств, що класифікуються як середні (від 20 до 100 співробітників) і 2190 дрібних підприємств (менше 20 співробітників). До останніх належать також кустарні й надомні виробники, продукція яких класифікується як промислова. Загальне число зайнятих у промисловій сфері становить 13 088 осіб, з яких на великих і середніх підприємствах зайняті 3337 осіб. Найбільш значущою галуззю є текстильна промисловість. Велика частина промислової продукції, що виробляється в Сукабумі, реалізується в межах провінції Західна Ява. В інші регіони постачаються місцеві вироби з пальмового волокна, корпуси колонок для аудіотехніки і декоративні дерев'яні коробочки для наручних годинників (останні також експортуються за кордон, зокрема, в Сингапур, Малайзію і Саудівську Аравію).
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sukabu mi indonez Sukabumi misto v Indoneziyi na ostrovi Yava v provinciyi Zahidna Yava Teritoriya mista vidilena u samostijnu administrativnu odinicyu municipalitet ko ta Naselennya stanom na kinec 2011 roku stanovit ponad 356 tisyach osib plosha 48 km Misto kategoriya v Commons Sukabumi indonez Sukabumi Prapor Gerb Koordinati 6 55 11 pd sh 106 55 38 sh d H G O Krayina IndoneziyaIndoneziyaRegion Yava ostriv Rajon Zahidna YavaMezhuye z susidni nas punktid Vnutrishnij podil 7 rajonivMer Muslik AbdushukurData zasnuvannya 1815Plosha 48 42 km Visota centru 584 1 mKlimat ekvatorialnijNaselennya 356 085 2011 Gustota naselennya 7418 osib km Nacionalnij sklad sundanci yavanci kitajciKonfesijnij sklad musulmani sunitiMista pobratimi ManisaChasovij poyas UTC 7Telefonnij kod 62 266Poshtovij indeks vid 43111 do 43145Avtomobilnij kod F dali cifriGeoNames 1626381 1626379OSM r14918119 ROficijnij sajt sukabumikota go id indonez SukabumiSukabumi Indoneziya Sukabumi u Vikishovishi Centralna vulicya Sukabumi Roztashovane u goristij miscevosti bilya pidnizhzhya vulkana v pivdenno zahidnij chastini provinciyi za 120 kilometriv na pivden vid stolici krayini Dzhakarti Osnovne naselennya sundanci perevazhne virospovidannya gorodyan islam sunitskogo napryamu Zasnovane u 1815 roci v period britanskoyi okupaciyi Niderlandskoyi Ost Indiyi oficijnij status mista otrimalo u 1914 roci V period yaponskoyi okupaciyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v misti znahodivsya velikij koncentracijnij tabir dlya vijskovopolonenih soyuznikiv Pid chas vijni Indoneziyi za nezalezhnist v misti ta jogo okolicyah vidbuvalisya serjozni zitknennya zbrojnih sil Respubliki z britanskimi i niderlandskimi vijskami Girskoklimatichnij kurort Miska policejska akademiya ye najstarishim najbilshim i bagatoprofilnim policejskim navchalnim zakladom Indoneziyi Nayavna nizka promislovih pidpriyemstv provincijnogo znachennya IstoriyaDokolonialnij period Chas utvorennya pershih naselenih punktiv na misci Sukabumi ne vstanovlenij ale vidomo sho do kincya pershogo tisyacholittya nashoyi eri na cij teritoriyi zdijsnyuvalas organizovana gospodarska diyalnist Same tut bula viyavlena najbilsh davnya pam yatka yavanskoyi movi yaka u naukovih kolah otrimala nazvu sukabumskij nadpis v teksti virizblenomu na kam yani pliti i datovanomu 25 bereznya 804 roku opisuyetsya budivnictvo irigacijnih sporud V cej period teritoriya mista nalezhala do volodin korolivstva Sunda indonez Kerajaan Sunda V kinci XVI stolittya cya miscevist bula zahoplena sultanatom Bantam yake pidkorilo korolivstvo Sunda prote vzhe u 1620 ti roki sprobi zavoloditi neyu vidbulisya odnochasno z boku shidnogo susida Bantama sultanatu i Niderlandskoyi Ost Indijskoyi kompaniyi NOIK sho zasnuvala do cogo chasu u dekilkoh desyatkah kilometriv na pivnich vid majbutnogo Sukabumi svij yavanskij forpost Bataviyu Pislya nizki vijskovih zitknen mizh bantamcyami mataramcyami i gollandcyami vona opinilas u skladi teritoriyi bufernoyi zoni stvorenoyi mizh volodinnyami NOIK i Mataramom Kolonialnij period U 1677 roci pislya togo yak gollandci zmusili Mataram pidpisati seriyu nerivnopravnih ugod teritoriya Sukabumi opinilas pid kontrolem NOIK Do cogo chasu tut isnuvalo dekilka sundanskih poselen silskogo tipu najbilshim z yakih buv Chikole v teperishnij chas cyu nazvu zberigaye odin z rajoniv mista Vesilna procesiya bilya miskoyi mecheti Sukbumi Foto 1912 roku Spershu miscevist ne stanovila istotnogo gospodarskogo interesu dlya kolonizatoriv Odnak pislya zavezennya na Yavu gollandcyami naprikinci XVII stolittya kavi vona stala odnim z pershih rajoniv nasadzhen ciyeyi kulturi rozbiti tut kavovi plantaciyi pochali davati vrozhaj na pochatku 1710 h rokiv Protyagom nastupnih desyatilit poselennya yake tut znahodilos postupovo zbilshuvalos odnak miscevist perevazhno zalishalasya zajnyatoyu silskogospodarskimi ugiddyami 1786 roku gollandska vlada proklala syudi dorogu sho z yednala Chikole z Bataviyeyu ta inshimi naselenimi punktami Zahidnoyi Yavi Bogorom i Bandungom Naprikinci XVIII stolittya miscevist yak i vsya teritoriya Niderlandskoyi Ost Indiyi perezhila poetapnij proces perehodu pid upravlinnya vid NOIK do bezposeredno Niderlandiv 1796 roku upravlinnya zbankrutiloyu kompaniyeyu bulo peredano uryadovomu komitetu z ostindskih sprav u 1798 roci niderlandska derzhava prijnyala na sebe vsi borgi i zobov yazannya NOIK i odnochasno prava shodo yiyi volodin Yakihos istotnih administrativnih peretvoren za cim ne vidbulosya general gubernator zberigayuchi kolishnyu sistemu upravlinnya pochav predstavlyati ne Ost Indsku kompaniyu ostatochno likvidovanu v 1800 roci a bezposeredno niderlandskij uryad Vodnochas oskilki v cej period Niderlandi buli pidporyadkovani napoleonivskij Franciyi chergovij general gubernator German Villem Dendels yakij pribuv na Yavu u 1808 roci otrimav ce priznachennya vid Lyudovika I Bonaparta i vidpovidno provodiv kurs na zabezpechennya same francuzkih interesiv U 1811 roci cya teritoriya yak i vsya Yava opinilasya pid okupaciyeyu britanciv yaki visadilisya na ostrovi i pridushili franko niderlandski sili Same do periodu britanskogo kontrolyu vidnositsya stvorennya tut naselenogo punktu z jogo suchasnoyu nazvoyu 1813 roku zemli na yakih roztashovane teperishnye misto buli pridbani niderlandskim likarem i plantatorom Andriyesom de Vilde nid Andries de Wilde yakij zajnyavsya oblashtuvannya miscevosti 5 sichnya 1815 roku de Vilde oficijno ob yednav miscevi selisha Chikola i Parung Seah v yedine poselennya yake za dozvolom britanskoyi administraciyi otrimalo nazvu Sukabumi pohidnu vid sundanskogo suka bumen bukvalno zemlya sho podobayetsya priyemna zemlya Grupovij portret vikladachiv i vipusknikiv policejskoyi akademiyi Foto 1930 roku Nove poselennya zbereglo svoyu nazvu pislya povernennya koloniyi pid kontrol Niderlandiv u 1816 roci V nastupni desyatilittya vono dovoli shvidko zbilshuvalos za rahunok tubilnogo i yevropejskogo naselennya gollandciv privablyuvali ne tilki mozhlivosti komercijnoyi diyalnosti v rajoni aktivnogo plantacijnogo gospodarstva 1849 h rokah okrim kavi v comu rajoni pochali aktivnu kultivaciyu chayu ale j miscevij vidnosno proholodnij klimat yakij vigidno vidriznyav Sukabumi vid susidnoyi Bataviyi Bagato chinovnikiv kolonialnoyi administraciyi i veliki bankiri buduvali tut litni rezidenciyi U 1870 roci Sukabumi otrimalo status nizovoyi administrativno teritorialnoyi odinici v ramkah sistemi upravlinnya koloniyeyu Formalnim kerivnikom miscevosti vvazhavsya predstavnik miscevoyi feodalnoyi znati diyalnist yakogo povnistyu kontrolyuvalas prikomandirovanim do nogo niderlandskim chinovnikom asistent rezidentom nid assistent resident 1 kvitnya 1914 roku Sukabumi buv nadanij status miskogo municipalitetu nid gemente same cya data vidznachayetsya v teperishnij chas v Sukabumi yak den zasnuvannya mista U 1926 roci Sukabumi ocholiv niderlandskij kolonialnij chinovnik u zvanni burgomistra ce pidkreslyuvalo ekonomichnu i administrativnu znachushist mista a takozh istotnu chiselnist miscevoyi gollandskoyi obshini blizko 1 5 tisyachi osib z 24 tisyachnogo naselennya mista she blizko 3 tisyach stanovili etnichni kitajci reshta buli miscevimi zhitelyami perevazhno sundancyami V cej chas tut isnuvala dosit rozvinena za mirkami Niderlandskoyi Ost Indiyi miska infrastruktura sho vklyuchala riznomanitni administrativni budivli okremi shkoli dlya gollandciv i tubilciv likarnyu sistemi elektropostachannya i telefonnogo zv yazku 1925 roku v misti bula stvorena policejska akademiya yaka stala najbilshim i bagatoprofilnim navchalnim zakladom takogo rodu u vsij koloniyi 1926 roku tut buv pobudovanij zaliznichnij vokzal u 1927 roci zvedena katolicka cerkva Svyatogo Josipa piznishe vona stala kafedralnim soborom miscevoyi rimo katolickoyi yeparhiyi U 1920 ti roki u miru stanovlennya nacionalno vizvolnogo ruhu v misti stvoryuvalis oseredki riznih politichnih partij i gromadskih organizacij Vodnochas oskilki v Sukabumi bula nayavna velika v yaznicya i chislenni policejski sili syudi neridko visilalisya abo perevodilisya dlya vidbuvannya uv yaznennya bagato antikolonialnih aktivistiv Tak u 1942 roci bezposeredno pered yaponskim vtorgnennyam v misto pid naglyad policiyi buv napravlenij Mohammad Hatta majbutnij vice prezident Respubliki Indoneziyi Period Yaponskoyi okupaciyi V berezni 1942 roku Sukabumi buv zajnyatij zbrojnimi silami Yaponiyi yaki vderlis u Niderlandsku Ost Indiyu Misto yak i bilsha chastina teritoriyi Yavi bulo vklyuchene do zoni okupaciyi 16 yi yaponskoyi armiyi V pershi tizhni okupaciyi yaponcyami v Sukabumi buv stvorenij najbilshij na Yavi koncentracijnij tabir vijskovopolonenih V chisli tisyach soldativ i oficeriv soyuznickih vijsk tut zokrema utrimuvavsya pivdennoafrikanskij pismennik i gromadskij diyach Piznishe pislya oblashtuvannya koncentracijnih taboriv v inshih rajonah Yavi znachna chastina vijskovopolonenih bula zvidsi perevedena V ramkah vprovadzhuvanogo yaponcyami kursu na stimulyuvannya nacionalistichnih antigollandskih nastroyiv sered indonezijskogo naselennya miscevi zhiteli buli shiroko dopushenni do obijmannya riznih administrativnih posad V misti buv rozmishenij odin z centriv pidgotovki stvoryuvanogo okupacijnoyu administraciyeyu indonezijskogo vijskovogo opolchennya PETA indonez PETA Pembela Tanah Air Zahisniki batkivshini Okupaciya mista zavershilas 21 serpnya 1945 roku koli yaponskij garnizonom buv rozzbroyenij silami miscevogo indonezijskogo opolchennya osnovu yakogo skladali chastini PETA sho vijshli z pid yaponskogo kontrolyu V skladi nezalezhnoyi Indoneziyi Gollandski soldati v zajnyatomu Sukabumi yaki viyavili portret Stalina v ofisi miscevogo oseredku molodizhnoyi prosocialistichnoyi organizaciyi Foto 1947 roku Pislya progoloshennya 17 serpnya 1945 roku nezalezhnoyi Respubliki Indoneziyi Sukabumi opinivsya na teritoriyi novoyi derzhavi V serpni zhovtni 1945 roku v misti buli chastkovo sformovani organi vladi pidzvitni uryadu Sukarno pochali stvoryuvatisya teritorialni pidrozdili nacionalnih zbrojnih sil i policiyi V grudni 1945 berezni 1946 roku vidbulasya seriya zitknen mizh chastinami indonezijskih zbrojnih sil sho bazuvalisya v Sukabumi i britanskimi vijskami yaki visadilisya na Yavi dlya rozzbroyennya yaponciv a takozh zvilnennya i vivezennya soyuznickih vijskovopolonenih zokrema indonezijci zdijsnili dekilka napadiv na britanski avtomobilni konvoyi Piznishe v rajoni mista pochalisya bojovi diyi mizh indonezijcyami i gollandcyami yaki namagalisya vidnoviti kontrol nad kolishnoyu koloniyeyu 21 lipnya 1947 roku Subakumi buv zajnyatij niderlandskimi vijskami V lyutomu 1948 roku misto bulo vklyuchene u sklad kvazinezalezhnoyi derzhavi Zahidna Yava indonez Negara Jawa Barat perejmenovanoyi u kvitni togo zh roku na Derzhavu Pasundan indonez Negara Pasundan yaka bula stvorena za iniciativi Niderlandiv u rozrahunku peretvoriti svoyi kolishni kolonialni volodinnya v Ost Indiyi na nezalezhne federativne utvorennya V grudni 1949 roku Parsudan uvijshov do skladu Spoluchenih Shtativ Indoneziyi SShI indonez Republik Indonesia Serikat RIS utvorenih za rezultatami Gaazkoyi konferenciyi kruglogo stolu U lyutomu 1950 roku Sukabumi v rezultati porazki Pasundanu u shvidkoplinnomu konflikti z Respublikoyu Indoneziyeyu sho takozh vhodila do skladu SShI misto bulo vklyuchene do skladu ostannoyi Ce bulo oficijno oformlene u serpni 1950 roku z progoloshennyam Indoneziyi unitarnoyu derzhavoyu U 1050 roci Sukabumi buv nadanij administrativnij status malenkogo mista indonez Kota Kecil v skladi provinciyi Zahidna Yava u 1957 roci status serednogo samovryadovanogo mista indonez Kota Praja 1965 roku buv misto otrimalo status miskogo municipalitetu yakij za deyakih zmin nazvi danoyi administrativnoyi odinici zberigayetsya doteper Div takozh Istoriya IndoneziyiFiziko geografichna harakteristikaSukabumi na karti provinciyi Zahidna Yava Teritoriya municipalitetu vidilena chervonim Geografiya Geografichni koordinati Sukabumi 6 55 11 pd sh 106 55 38 sh d 6 91972 pd sh 106 92722 sh d 6 91972 106 92722 Misto znahoditsya v zahidnij chastini ostrova Yava v pivdenno zahidnij provinciyi Zahidna Yava pribliznu u 120 km na pivden vid stolici krayini Dzhakarti i u 95 km na zahid vid Bandunga administrativnogo centru provinciyi Zajmaye ploshu 48 00231 km Maye nepravilnu formu chobota nosok yakogo napravlenij na zahid a insha chastina na pivnich Maksimalna protyazhnist z pivnochi na pivden blizko 7 5 km z zahodu na shid blizko 6 km Teritoriya mista zi sih storin otochena teritoriyeyu odnojmennogo okrugu kabupa tena Relyef geologichni osoblivosti prirodni umovi Roztashovane na ploskogir yi bilya pidnizhzhya stratovulkana Gede vershini yakogo znahodyatsya priblizno za 6 8 km na pivnich vid mista Na vidstani blizko 35 km na zahid znahoditsya inshij velikij vulkan Salak Miscevist u misti perevazhno vidnosno rivna z postupovim pidvishennyam z pivdnya na pivnich Serednya visota miscevosti nad rivnem morya v mezhah mista stanovit 584 metri V geologichnij strukturi gruntiv perevazhayut vulkanichni osadovi porodi Misto nalezhit do sejsmichno aktivnoyi zoni na jogo teritoriyi periodichno fiksuyutsya pidzemni poshtovhi Ostannij na sichen 2013 roku serjoznij zemletrus magnitudoyu 5 5 za shkaloyu Rihtera vidbuvsya tut 10 listopada 2012 roku epicentr znahodivsya bilya uzberezhzhya Yavi za 85 km na pivnichnij zahid vid mista V miskih mezhah techut 29 nevelikih richok yaki vidnosyatsya do basejnu Indijskogo okeanu Najbilshimi z nih ye Chipelang Cipelang Chimandiri Cimandiri Chipanega Cipanegah Tipar Tipar Chisuda Cisuda Istorichno debit miscevih richok shilnij do istotnih sezonnih kolivan sho tradicijno obumovlyuvalo chasti rozlivi i poveni Odnak kompleks gidrotehnichnih zahodiv vzhitij u 2000 ni roki miskoyu vladoyu dozvoliv znachno poniziti rizik povenej stanom na kinec 2012 roku do nih shilni tilki tri miscevi richki Miscevist sho otochuye misto v znachnomu stupeni vkrita lisami odnak v samomu Sukabumi plosha derevnih nasadzhen dosit mala Pri comu ponad 45 miskoyi teritoriyi zajmayut polya Klimat Klimat ekvatorialnij vologij serednorichnij pokaznik vidnosnoyi vologosti stanovit blizko 85 Serednorichnij pokaznik kilkosti atmosfernih opadiv v riznih rajonah mista za danimi na 2011 rik kolivayetsya vid 1969 do 2291 mm Najbilshoyi intensivnosti doshi dosyagayut u berezni i listopadi najbilsh posushlivi misyaci serpen i veresen Pri comu klimat Sukabumi znachno proholodnishij nizh v serednomu na ostrovi Yava serednorichnij temperaturnij maksimum stanovit menshe 26 C v toj chas yak napriklad v Dzhakarti cej pokaznik perevishuye 32 C Riznicya mizh maksimalnimi i minimalnimi dobovimi temperaturami za indonezijskimi mirkami dosit znachna blizko 10 C Klimat Sukabumi Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 33 36 34 32 37 38 36 34 37 35 36 32 38 Serednij maksimum C 25 25 26 26 26 26 26 26 27 27 26 25 26 Serednya temperatura C 22 22 22 22 22 22 22 22 22 23 22 22 22 Serednij minimum C 18 18 18 18 18 18 17 17 17 18 18 18 18 Absolyutnij minimum C 11 9 9 10 10 13 7 3 13 10 11 10 3 Norma opadiv mm 180 152 299 172 249 94 79 9 6 138 323 267 1969 Dzherelo Kilkist doshovitih dniv 2011 rik Period Sichen Lyutij Berezen Kviten Traven Cherven Lipen Serpen Veresen Zhovten Listopad Gruden Rik Kilkist 18 16 28 21 19 6 9 2 2 12 27 21 181 Ekologichne stanovishe Ekologichne stanovishe v Sukabumi zagalom ye cilkom spriyatlivim peredusim cherez vidsutnist u misti ta jogo okolicyah velikih promislovih pidpriyemstv Razom z tim nevporyadkovani vikidi velikoyi kilkosti pobutovih vidhodiv nasampered v rajonah prozhivannya najbidnishoyi chastini miskogo naselennya serjozno poznachayutsya na chistoti richnih i gruntovih vod Shonajmenshe u troh miskih rikah u vodi viyavlena prisutnist hvorobotvornih organizmiv zokrema kishkovoyi palichki na rivni sho znachno perevishuye dopustimu normu Lishe 37 9 dzherel pitnoyi vodi v misti mayutsya nizkij riven zarazhennya 40 7 mayut serednij rizik 17 7 visokij rizik i 3 7 duzhe visokij rizik zabrudnennya Dlya pokrashennya situaciyi naprikinci 2010 rokiv misceva vlada rozgornula programu budivnictva merezhi suchasnih smittyeshovish ochisnih sporud i potuzhnostej z pererobki smittya NaselennyaChiselnist dinamika rostu vikova i genderna struktura Za danimi na kinec 2011 roku chiselnist naselennya Sukabumi stanovit 356 085 osib Vidpovidno serednya gustota miskogo naselennya stanovit ponad 7 418 osib na km Najshilnishe zaselenij centralnij rajon Chitamang 13 865 osib na km najmensh shilno pivdenno zahidnij rajon Lembursitu de cej pokaznik stanovit 4 413 osib na km Tempi rostu miskogo naselennya na pochatku XXI stolittya buli velmi visokimi sho v cilomu vkladayetsya v ramki zagalnih demografichnih i urbanizacijnih procesiv sho vidbuvayutsya u cej period v Zahidnij Yavi Tak v period z 2002 roku koli v Sukabumi meshkalo 269 142 osib po 2011 rik kilkist gorodyan zrosla na ponad 32 Richni tempi rostu naselennya u porivnyanni 2011 i 2010 rokiv sklali ponad 10 prichomu bilsha chastina cogo zrostannya bula zabezpechena ne za rahunok prirodnogo prirostu a za rahunok immigracijnih potokiv Nastilki visoki tempi rostu naselennya znachno perevishuyut demografichni rozrahunki miscevoyi vladi za planom demografichnogo rozvitku skladenomu 2008 roku kilkist zhiteliv mista u 2011 roci mala sklasti lishe 296 572 osib Spivvidnoshennya statej sered naselennya Sukabumi stanovit 1 02 na korist cholovikiv na 2011 rik v misti prozhivalo 180 696 cholovikiv i 175 389 zhinok vidpovidno 50 75 i 49 25 podibnij pokaznik ye tipovim dlya Indoneziyi i Zahidnoyi Yavi zokrema Dlya vikovogo skladu harakterna visoka chastka molodi sho takozh tipovo dlya Indoneziyi i zagalom dlya bilshosti krayin sho rozvivayutsya bilshe nizh polovina gorodyan molodshih 30 rokiv 2011 roku v misti bulo zareyestrovano 100 131 simej serednya chiselnist sim yi stanovit 3 56 osobi proti vidpovidno 75 703 i 3 8 u 2010 roci Vikova i genderna struktura naselennya Sukabumi Vikova grupa Chastka v skladi naselennya Absolyutna kilkist Kilkist cholovikiv Kilkist zhinok do 5 rokiv 6 15 21 905 11 323 10 582 5 9 rokiv 9 45 33 653 17 385 16 268 10 14 rokiv 9 03 32 152 16 560 15 592 15 19 rokiv 8 59 30 578 15 614 14 964 20 24 roki 8 89 31 548 15 816 15 732 25 29 rokiv 9 79 34 850 17 852 16 998 30 34 roki 9 35 33 307 17 098 16 209 35 39 rokiv 7 89 28 086 14 385 13 701 40 44 roki 7 29 25 949 13 202 12 747 45 49 rokiv 6 13 21 823 11 041 10 782 50 54 roki 5 17 18 413 9442 8971 55 59 rokiv 4 02 14 332 7336 6996 starshe 60 rokiv 8 28 29 489 13 642 15 847 Etnichnij i konfesijnij sklad movi Bilsha chastina zhiteliv mista sundanci prozhivaye takozh znachna kilkist yavanciv i osib zmishanogo sundansko yavanskogo pohodzhennya Nayavna vidnosno velika kitajska gromada Praktichno vse dorosle naselennya vilno volodiye derzhavnoyu movoyu krayini indonezijskoyu yakoyu povsyudno koristuyetsya u sferah upravlinnya osviti dilovodstva u miscevih ZMI Z ciyeyi prichini sundanska mova yaka tradicijno aktivno vikoristovuvalasya na pobutovomu rivni postupovo vitisnyayetsya zi vzhitku osoblivo u molodizhnomu seredovishi Z urahuvannyam danoyi tendenciyi miska vlada z metoyu zberezhennya etnokulturnoyi i movnoyi spadshini propaguye vivchennya sundanskoyi i vidkrivaye vidpovidni kursi i centri Absolyutna bilshist gorodyan ponad 95 musulmani suniti Ye takozh hristiyanski katolicka i protestantska gromadi i neznachna kilkist adeptiv inshih religij U 1948 1961 rokah misto bulo centrom odnojmennoyi yeparhiyi rimsko katolickoyi cerkvi potim kafedra bula perenesena v Bogor V teperishnij chas miska parafiya nalezhit do bogorskoyi yeparhiyi V misti ye 386 mechetej i 826 molitoven roztashovanih u riznih gromadskih miscyah a takozh 19 hristiyanskih cerkov i 2 buddistskih hrami Soborna mechet Sukabumi Konfesijnij sklad naselennya Sukabumi na 2011 rik Religiya Kilkist viruyuchih Chastka v miskomu naselenni Musulmani 340 571 95 64 Hristiyani katoliki 7874 2 21 Hristiyani protestanti 3859 1 08 Induyisti 3673 1 03 Buddisti 86 0 02 Inshi 22 menshe 0 01Administrativnij ustrijStatus i administrativnij podil Mapa Sukabumi z vkazannyam rajoniv mista Teritoriya mista vidilena v okremu administrativnu odinicyu municipalitet ko ta sho za statusom ye rivnoyu okrugu Municipalitet Sukabumi podilenij na sim rajoniv kechama taniv yaki v svoyu chergu podilyayutsya na 33 administrativni odinici nizhchogo rivnya poselennya de si Suchasnij administrativnij podil zatverdzhenij u 2011 roci do cogo misto podilyalos na 5 rajoniv kilkist poselen bula takoyu samoyu Rajoni Sukabumi Nazva rajonu ukrayinskoyu movoyu Nazva rajonu indonezijskoyu movoyu Naselennya Plosha km Kilkist poselen Baros Baros 36 301 6 11 4 Lembursitu Lembursitu 39 265 8 89 5 Chibeureum Cibeureum 42 381 8 77 4 Chitamiang Citamiang 55 973 4 04 5 Varudojong Warudoyong 63 554 7 59 5 Gunung Puyuh Gunung Puyuh 50 439 5 49 4 Chikole Cikole 68 172 7 08 6 Miska vlada Budivlya miskoyi administraciyi Sukabumi Misto ocholyuye mer yakij tak samo yak meri inshih indonezijskih mist zgidno z Zakonom Respubliki Indoneziyi 32 vid 2004 roku obirayetsya meshkancyami mista cherez pryami vibori yaki provodyatsya odin raz na 5 rokiv ranishe direktivno priznachavsya provincijnoyu administraciyeyu Odnochasno z merom obirayetsya jogo zastupnik vice mer V hodi pershih v istoriyi Sukabumi viboriv mera i vice mera sho vidbulis 7 bereznya 2008 roku na pershu posadu buv obranij Muslik Abdushukur indonez Muslikh Abdusyukur na drugu Muljono Mulyono Obidva pristupili do vikonannya posadovih obov yazkiv 13 travnya 2008 roku povnovazhennya oboh dohodyat kincya 13 travnya 2013 roku 24 lyutogo 2013 roku vidbulis chergovi vibori mera i vice mera Sukabumi peremogu na yakih zdobuli Mohamad Muraz indonez Mohamad Muraz i Ahmad Fahmi indonez Achmad Fahmi otrimavshi 35 11 golosiv miscevih viborciv vidriv vid najblizhchih supernikiv stanoviv lishe 0 4 68 golosiv Novi miski kerivniki mayut pristupiti do vikonannya svoyih obov yazkiv 13 travnya 2013 roku Zakonodavchu vladu v misti zdijsnyuye Miska rada narodnih predstavnikiv u skladi 30 deputativ yaka takozh obirayetsya meshkancyami shlyahom pryamih viboriv i maye p yatirichni povnovazhennya Spikerom radi sformovanoyi za rezultatami viboriv sho vidbulis 9 kvitnya 2009 roku ye Aep Sepurahman indonez Aep Saepurahman V skladi radi frakciyi shesti politichnih partij Deputatami sformovano tri komiteti z pitan upravlinnya z pitan ekonomiki finansiv i regionalnogo rozvitku i z socialnih pitan Partijnij sklad Miskoyi radi narodnih predstavnikiv Sukabumi Nazva partiyi ukrayinskoyu movoyu Nazva partiyi indonezijskoyu movoyu Kilkist predstavnikiv Demokratichna partiya Partai Demokrat 10 Partiya spravedlivosti i dobrobutu Partai Keadilan Sejahtera 5 Partiya Golka r Partai Golkar 5 Demokratichna partiya borotbi Indoneziyi Partai Demokrasi Indonesia Perjuangan 4 Partiya yednosti i rozvitku Partai Persatuan Pembangunan 3 Partiya nacionalnogo mandata Partai Amanat Nasional 3 Gerb Sukabumi Gerb mista Gerb Sukabumi v suchasnomu viglyadi buv zatverdzhenij u 1993 roci Zgidno z oficijnim sajtom administraciyi mista zobrazhenij na gerbi nacionalnij sundanskij kindzhal kudzha ng simvolizuye horobrist p yatikutna zirka p yat principiv derzhavnoyi ideologiyi Respubliki Indoneziyi gilki chayu i risu mir i spokij Chervono bila strichka maye kolori derzhavnogo prapora Respubliki Indoneziyi Zelene tlo shita simvolizuye rodyuchist i procvitannya Na strichci pid shitom nadpis velikimi literami sundanskoyu movoyu REUGREUG PAGEUH REPEH RAPIH silnij micnij bezpechnij spokijnij Ekonomika Zagalnij stan osnovni pokazniki Sukabumi maye istotne ekonomichne znachennya v ramkah provinciyi Zahidna Yava Misto vidriznyayetsya rozvinenoyu za indonezijskimi mirkami sferoyu poslug visokoyu aktivnistyu torgovogo sektora Tut roztashovani dekilka velikih pidpriyemstv himichnoyi i harchovoyi promislovosti Krim togo znachna chastina miskoyi teritoriyi perebuvaye v intensivnomu silskogospodarskomu vikoristanni U 2010 roci ob yem miscevogo valovogo regionalnogo produktu stanoviv ponad 5 92 trln indonezijskih rupij ponad 645 683 mln dol SShA za serednim richnim kursom pri richnih tempah rostu u 6 11 sho praktichno dorivnyuye zagalnonacionalnomu pokazniku i desho perevishuye pokaznik Zahidnoyi Yavi U 2000 ni roki tempi rostu kolivalis u mezhah 5 6 5 sho priblizno zbigalosya z zagalnonacionalnimi pokaznikami Najznachnishu chastku v ob yemi VRP ponad 44 zabezpechuye sektor torgivli 2011 roku v misti bulo zareyestrovano 4845 bezrobitnih u tomu chisli 2370 cholovikiv i 2475 zhinok Tempi rostu valovogo regionalnogo produktu Sukabumi Rik 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 Rist 5 39 5 77 5 95 6 23 6 51 6 11 6 14 6 12 6 11 Struktura ekonomiki Sukabumi Galuz ekonomiki Chastka u VRP mista Torgivlya 44 27 Transport i zv yazok 15 58 Sfera poslug 13 91 Finansovij sektor 8 02 Promislovist 5 45 Budivnictvo 4 98 Silske gospodarstvo 3 95 Gotelnij i restorannij biznes 2 55 Energetika vodo i gazopostachannya 1 27 Promislovist Promislovist na 2011 rik zabezpechuye lishe 5 45 miskogo VRP hocha chastka cogo sektora v ostanni roki postupovo zbilshuyetsya V misti zareyestrovano 5 promislovih pidpriyemstv sho klasifikuyetsya za miscevimi standartami yak veliki tobto taki sho mayut ponad 100 spivrobitnikiv 16 promislovih pidpriyemstv sho klasifikuyutsya yak seredni vid 20 do 100 spivrobitnikiv i 2190 dribnih pidpriyemstv menshe 20 spivrobitnikiv Do ostannih nalezhat takozh kustarni j nadomni virobniki produkciya yakih klasifikuyetsya yak promislova Zagalne chislo zajnyatih u promislovij sferi stanovit 13 088 osib z yakih na velikih i serednih pidpriyemstvah zajnyati 3337 osib Najbilsh znachushoyu galuzzyu ye tekstilna promislovist Velika chastina promislovoyi produkciyi sho viroblyayetsya v Sukabumi realizuyetsya v mezhah provinciyi Zahidna Yava V inshi regioni postachayutsya miscevi virobi z palmovogo volokna korpusi kolonok dlya audiotehniki i dekorativni derev yani korobochki dlya naruchnih godinnikiv ostanni takozh eksportuyutsya za kordon zokrema v Singapur Malajziyu i Saudivsku Araviyu Dani velikih i serednih promislovih pidpriyemstv Sukabumi Galuz Kilkist pidpriyemstvo Kilkist zajnyatih Harchova promislovist i tyutyunova promislovist 7 254 Tekstilna promislovist 3 2216 Derevoobrobka 5 240 Virobnictvo metalevih virobiv 5 487 Inshe 1 140 Vsogo 21 3337 Silske gospodarstvo Zalivne risove pole u miskih mezhah Sukabumi Silske gospodarstvo tradicijno vidigravalo znachnu rol v rozvitku Sukabumi prote do pochatku XXI stolittya jogo chastka v ekonomici mista istotno skorotilasya do 4 21 VRP i cej pokaznika nadali znizhuyetsya Chastka gorodyan zajnyatih u cij galuzi takozh ye dostatno nevelikoyu 1624 osobi z yakih 1495 zajnyati u rilnictvi i sadivnictvi 95 u tvarinnictvi i 34 u ribolovli i ribnictvi Razom z tim plosha miskih zemel yaki perebuvayut u silskogospodarskomu vikoristanni hoch i skorochuyetsya ale zalishayetsya dosit znachnoyu u 2011 roci vona dosyagala 21 63 km tobto ponad 45 vsiyeyi teritoriyi Sukabumi prichomu bilshu chastinu cih zemel 17 51 km skladali zalivni polya Osnovnimi zemlerobskimi kulturami ye ris vrozhaj 2011 roku stanoviv 27 652 toni maniok 2 435 ton i kukurudza 365 ton Viroshuyutsya takozh rizni ovochi pekinska kapusta vodnij shpinat frukti banani papaya likarski aromatichni i dekorativni roslini tuberoza orhideyi Na miskij teritoriyi takozh praktikuyetsya tvarinnictvo Osnovna misceva svijska hudoba vivci yih pogoliv ya u 2011 roci sklalo 5026 goliv Rozvodyatsya takozh korovi 853 golovi kozi 125 goliv bujvoli 84 golovi koni 41 golova Torgivlya i finansi Torgovij rajon v centri Sukabumi Sfera torgivli yaka zabezpechuye ponad 44 VRP ye najbilsh znachushim sektorom miskoyi ekonomiki Zagalnij ob yem torgovih operacij u 2011 roci stanoviv ponad 2 62 trln rupij blizko 286 mln dol SShA za serednorichnim kursom V misti narahovuyetsya 5675 oficijno zareyestrovanih torgovih pidpriyemstv 176 z yakih klasifikuvalis yak veliki mali richnij obig na sumu ponad 500 mln rupij 597 yak seredni obig vid 50 do 500 mln rupij i 4902 yak dribni obig menshe 50 mln rupij Protyagom 2011 roku bulo zareyestrovano 305 novih torgovih pidpriyemstv 17 velikih 58 serednih i 230 dribnih V sferi rozdribnoyi torgivli diyut 6 supermarketiv 8 rinkiv i 879 magaziniv suchasnogo tipu Pri comu kilkist gorodyan zajnyatih u torgovomu sektori vidnosno nevelika 6111 osib V misti stanom na 2011 rik diyut 19 bankivskih ustanov z nih 3 ye viddilennyami derzhavnih bankiv 10 viddilennyami privatnih bankiv yaki diyut u zagalnonacionalnomu masshtabi 1 bankom regionalnogo rozvitku osobliva forma derzhavno privatnogo kreditnogo zakladu i 5 Sukupnij ob yem koshtiv rozmishenih na rahunkah v cih bankah stanoviv u 2011 roci blizko 4 379 trln rupij blizko 477 541 mln dol SShA za serednorichnim kursom sho na ponad 34 perevishuye pokaznik 2010 roku Turizm i gotelno restorannij biznes Zavdyaki vidnosno proholodnomu i zdorovomu klimatu Sukabumi z kolonialnih chasiv maye reputaciyu girskoklimatichnogo kurortu Krim togo znachnoyu populyarnistyu sered turistiv koristuyutsya prirodni pam yatki i geotermalni dzherela yaki znahodyatsya u girskij miscevosti v okolicyah Sukabumi pri tomu sho same misto ne maye velikoyi kilkosti turistichnih ob yektiv istoriko kulturnogo harakteru U 2011 roci Sukabumi vidvidalo rivno 141 000 turistiv v chisli yakih bulo 140 409 indonezijskih gromadyan i 591 inozemec Zrostannya kilkosti turistiv u porivnyanni z 2010 rokom koli v misti pobuvalo 107 679 osib sklalo majzhe 31 Za mirkami zahidnoyavanskih mist analogichnih rozmiriv Sukabumi maye dosit rozvinenu gotelnu infrastrukturu Tut stanom na 2011 rik ye 34 goteli na 707 nomeriv i 962 misc a takozh 47 molodizhnih gosteliv yaki ne mayut statusu gotelyu Krim togo diye 76 restoraniv 5 kafe i bariv 7 diskotek i 5 bilyardnih Transport j infrastruktura Zaliznichnij vokzal Sukabumi Sukabumi ye dosit vazhlivim infrastrukturnim centrom Zahidnoyi Yavi Zagalna dovzhina miskoyi avtodorozhnoyi merezhi stanovit 161 5 km Protyazhnist dorig nacionalnogo znachennya stanovit 8 5 km z nih u povnistyu spravnomu stani perebuvaye 6 38 km 2 12 km klasifikuyutsya yak ne cilkom spravni provincijnogo znachennya 10 48 km vsi u povnistyu spravnomu stani miskogo znachennya 142 53 km 82 65 km povnistyu spravnih 35 58 km ne cilkom spravnih 19 83 km nespravnih v znachnomu stupeni i 4 48 km vvazhayutsya cilkom nepridatnimi do vikoristannya Osnovnim gromadskim avtotransportom mista ye avtobus Z mizhmiskogo avtobusnogo terminalu zdijsnyuyutsya regulyarni rejsi po 20 marshrutah yaki obslugovuyutsya 1531 avtobusom Pasazhiropotik mizhmiskogo terminalu u 2011 roci stanoviv 171 325 osib na 0 3 menshe nizh u 2010 roci Miskimi marshrutami kursuyut zdebilshogo mikroavtobusi marshrutni taksi Vantazhni avtoperevezennya zdijsnyuyutsya 130 pidpriyemstvami yaki mayut u svoyemu rozporyadzhenni 154 mashini take pidpriyemstvo yak pravilo yavlyaye soboyu vlasnika odniyeyi vantazhivki sho maye licenziyu na komercijnu diyalnist V misti ye zaliznichnij vokzal pasazhiropotik yakogo u 2011 roci stanoviv 724 080 osib na 22 7 bilshe u porivnyanni z 2010 rokom Aeroportu v misti ta jogo okolicyah nemaye Najblizhchoyu povitryanoyu gavannyu ye mizhnarodnij aeroport Bandunga Husejn Sastranegara roztashovanij priblizno u 90 km na shid Na 2015 rik zaplanovanij pochatok budivnictva aeroportu Chitarete v priberezhnij chastini okrugu Sukabumi yakij bude znahoditis desho blizhche priblizno u 80 km na pivdennij zahid U 2011 roci u miskih poshtovih viddilennyah zareyestrovano majzhe 176 534 poshtovih vidpravlennya v tomu chisli 31 706 listiv 81 640 telegram 21 518 vidpravlen ekspres poshtoyu 28 986 banderolej i 720 vidpravlen inshih vidiv 2 081 z nih zarubizhni poshtovi vidpravlennya Zhitlovo komunalne gospodarstvo i mistkij blagoustrij Zhitlovij fond Stanom na 2011 rik v Sukabumi narahovuyetsya 68 396 zhilih budinkiv Sered nih perevazhayut malopoverhovi budivli kotedzhnogo tipu Serednya kilkist meshkanciv na odin budinok 5 2 osobi Zhitlovi masivi roztashovani teritoriyeyu mista dosit rivnomirno za vinyatkom jogo pivdennoyi chastini zajnyatoyi v znachnomu stupeni silskogospodarskimi ugiddyami Strimke zrostannya naselennya mista yake vidbuvayetsya peredusim za rahunok masovogo pritoku pereselenciv z inshih regioniv negativno poznachayetsya na situaciyi z zhitlom sho v svoyu chergu zmushuye miscevu vladu zbilshuvati ob yemi zhitlovogo budivnictva 2011 roku budivelnikami Sukabumi bulo zdano 417 novih zhitlovih budinkiv sho perevishuye sukupnij pokaznik dvoh poperednih rokiv 207 budinkiv u 2009 roci i 195 u 2010 roci Zhitlovij fond Sukabumi za rajonami Nazva rajonu Kilkist zhitlovih budinkiv Naselennya rajonu Serednya kilkist meshkanciv budinku Baros 5971 36 301 6 Lembursitu 8069 39 265 4 9 Chibeureum 7 704 42 381 5 5 Chitamiang 11 187 55 973 5 Varudojong 11 829 63 554 5 4 Gunung Puyuh 9782 50 439 5 2 Chikole 13 854 68 172 4 9 Vsogo 68 396 356 085 5 2 Energo i vodopostachannya Zabezpechennya Sukabumi elektroenergiyeyu zdijsnyuye regionalna struktura indonezijskoyi Derzhavnoyi elektroenergetichnoyi kompaniyi indonez Perusahaan Listrik Negara sho obslugovuye provinciyi Zahidna Yava i Banten shtab kvartira znahoditsya v Bogori Energopostavki zdijsnyuyutsya z dekilkoh teplovih elektrostancij roztashovanih yak u samomu misti tak i za jogo mezhami Virobnictvo i spozhivannya elektroenergiyi zrostayut dostatno visokimi tempami Sukupna potuzhnist elektrostancij sho obslugovuyutsya misto u 2011 roci sklala 563 5 MVt majzhe na 70 MVt bilshe nizh poperednogo roku spozhivannya elektroenergiyi 997 174 991 kVt god na 85 644 173 kVt god bilshe nizh poperednogo roku V misti stanom na 2011 rik vstanovleno 3075 vulichnih lihtariv i prozhektoriv Vodopostachannya zdijsnyuye profilna regionalna struktura sho ekspluatuye z ciyeyu metoyu tri stanciyi vodozaboru Z urahuvannyam obmezhenosti gidroresursiv i yih znachnoyi shilnosti do sezonnih kolivan misceva vlada provodit kurs na ekonomichne vitrachannya vodi V rezultati u 2011 roci vdalos domogtisya znizhennya spozhivannya pitnoyi vodi na 1 45 u porivnyanni z poperednim rokom 4 110 775 kubometriv proti 4 171 161 kubometra Pri comu ponad 94 spozhivannya pripadalo na pobutovi potrebi naselennya 2 8 na torgovij sektor 2 2 na ustanovi socialnoyi sferi i menshe 1 na promislovij ta inshi sektori Pribirannya smittya U 2011 roci v misti bulo virobleno ponad 41 869 100 ton tverdih pobutovih vidhodiv sho na 993 tonni bilshe nizh u poperednomu roci 65 tverdogo smittya skladayut organichni pobudovi vidhodi 16 8 paperovi vidhodi i 8 2 plastmasovi vidhodi Krim togo bulo vidkachano 380 tonn ridkih nechistot sho na 55 ton menshe nizh u poperednomu roci Shtatnij sklad profilnoyi miskoyi sluzhbi stanovit blizko 400 osib vona maye u svoyemu rozporyadzhenni 2 veliki vantazhivki dlya vivozu smittya 4 mali vantazhivki 150 prichepiv i voziv 24 motocikli i motoroleri Chastkova pererobka i timchasove zberigannya tverdih pobutovih vidhodiv zdijsnyuyutsya u 5 punktah zahoronennya na poligoni Chikundul v rajoni Lembursitu sho maye ploshu 10 4 gektari Za zberezhennya teperishnih tempiv rostu ob yemu vidhodiv mozhlivosti nayavnih poligoniv za rozrahunkami vladi mayut vicherpatisya u 2022 roci Cvintari V misti ye 6 cvintariv z nih 4 musulmanski 1 hristiyanskij i 1 kitajskij Zagalna plosha cvintariv stanovit 340 840 m Vrahovuyuchi shvidke zrostannya kilkosti naselennya gostro stoyit pitannya pro rozshirennya teritoriyi cvintariv Cvintari Sukabumi Nazva ukrayinskoyu movoyu Nazva indonezijskoyu movoyu Religijna chi etnichna prinalezhnist Plosha m Zapovnenist Chikundul Cikundul musulmanskij 230 000 44 Kerkhof Kerkhof hristiyanskij 53 890 32 Taman Rahmat Taman Rahmat musulmanskij 31 350 64 Taman Bahagia Taman Bahagia musulmanskij 9300 98 Binong Binong kitajskij 8800 100 Chiandam Ciandam musulmanskij 7500 0 Osvita i kultura V misti na 2011 rik diye 122 pochatkovih shkoli 1 6 klasi diti vid 7 do 12 rokiv z 33 265 uchnyami 35 serednih shkil pershogo stupenya 7 9 klasi vid 13 do 15 rokiv z 14 105 uchnyami i 16 serednih shkil drugogo stupenya 10 12 klasi vid 16 do 18 rokiv z 7377 uchnyami a takozh 23 tehnikumi vid 16 do 18 rokiv z 9859 uchnyami Krim togo ye 55 dityachih sadkiv v yakih nalichuyetsya 2456 vihovanciv Vishih navchalnih zakladiv u misti nemaye Osnovni statistichni pokazniki navchalnih zakladiv i doshkilnih ustanov Sukabumi Tip zakladu Kilkist uchniv vihovanciv Kilkist vikladachiv vihovateliv Serednya chiselnist klasu grupi Dityachi sadki 2456 267 17 Pochatkovi shkoli 33 265 1497 37 Derzhavni seredni shkoli I stupenya 11 106 528 36 Privatni seredni shkoli I stupenya 2999 277 25 Derzhavni seredni shkoli II stupenya 5364 306 41 Privatni seredni shkoli II stupenya 2013 237 23 Derzhavni tehnikumi 3733 281 41 Privatni tehnikumi 6126 464 35 V misti ye dva muzeyi muzej istoriyi derzhavnogo zastavnogo kredituvannya v Sukabumi u 1901 roci vidkrivsya pershij v Indoneziyi ofis vidpovidnoyi ustanovi i muzej prisvyachenij legendarnomu sundanskomu pravitelyu Silivangi obidva vidkriti u 2010 roci Nayavna derzhavna miska biblioteka v yakij u 2011 roci bulo zareyestrovano 134 165 vidviduvan na 3228 menshe nizh u poperednomu roci Pri comu 84 429 vidan bulo vidano na ruki na 1581 bilshe nizh u poperednomu roci i 147 851 vidano dlya oznajomlennya v chitalnih zalah na 4432 menshe nizh u poperednomu roci Ohorona zdorov ya Situaciya v sferi ohoroni zdorov ya vvazhayetsya cilkom blagopoluchnoyu za indonezijskimi mirkami Ochikuvana trivalist zhittya zhiteliv mista za rozrahunkami 2012 roku stanovit 69 7 roku sho na 1 5 roku perevishuye serednij pokaznik po provinciyi Zahidna Yava Zareyestrovanij u 2011 roci riven materinskoyi smertnosti 55 vipadkiv na 100 000 pologiv zagalnonacionalnij 240 vipadkiv smertnosti nemovlyat menshe 0 9 promile zagalnonacionalnij 26 2 promile Nastilki nizkij navit za mirkami najrozvinenishih krayin ostannij pokaznik mozhe ochevidno poyasnyuvatis nedoskonalistyu statistichnih doslidzhen zumovlenoyu zokrema znachnoyu kilkistyu pologiv za mezhami medichnih ustanov Odin likar pripadaye na 2132 gorodyanina sho priblizno u pivtora razi perevishuye zagalnonacionalnij pokaznik V misti nayavni 8 likaren 1 derzhavna centralna miska likarnya Shamsuddin 2 vidomchi i 5 privatnih 2 pologovih budinki i 24 ambulatoriyi Krim togo diye merezha punktiv medichnoyi dopomogi riznogo rivnya medichni punkti shirokogo profilyu tak zvani centri gromadskoyi ohoroni zdorov ya indonez Pusat Kesehatan Masyarakat ocholyuvani diplomovanim likarem personal yakih nadaye medichnu dopomogu ne menshe nizh za 8 napryamkami dopomizhni medpunkti indonez Pusat Kesehatan Masyarakat Pembantu ocholyuvani yak pravilo feldsherom abo medsestroyu yaki nadayut dopomogu za menshim chislom napryamkiv peresuvni medpunkti obladnani na bazi avtobusiv chi vantazhivok v yakih pracyuyut takozh feldsheri abo medsestri Bilshist medpunktiv shirokogo profilyu nadayut ambulatornu dopomogu deyaki obladnani primishennyami dlya lezhachih hvorih V misti zareyestrovano 167 likariv sho pracyuyut v riznih medichnih zakladah abo mayut privatnu praktiku 75 akusherok 292 medsestri Okrim sistemi konvencijnoyi medicini v misti diyut zakladi i ciliteli yaki nadayutsya poslugi narodnoyi medicini i mayut vidpovidnij dozvil vladi Medichni i farmacevtichni zakladi Sukabumi Zakladi Kilkist Likarni 8 Ambulatoriyi 24 Pologovi budinki 2 Prijmalni likariv privatnoyi praktiki 233 Prijmalni akusheriv privatnoyi praktiki 107 Prijmalni likariv tradicijnoyi medicini 42 Medpunkti shirokogo profilyu 12 Medpunkti dlya lezhachih hvorih 3 Dopomizhni medpunkti 20 Peresuvni medpunkti 15 Medichna laboratoriya 1 Apteki 45 Magazini likarskih zasobiv 14 Zasobi masovoyi informaciyi V Sukabumi vidayetsya odna shodennya gazeta Radar Sukabumi zasnovana u 1996 roci yaka rozpovsyudzhuyetsya okrim samogo mista v okrugah Sukabumi j Chiandzhur Takozh vihodit dekilka vidan z bilshoyu periodichnistyu Bilshist z nih yak i Radar Sukabumi maye dodatkovo elektronni versiyi V misti rozpovsyudzhuyutsya osnovni centralni j provincijni drukovani ZMI Zareyestrovano ponad 20 miscevih radiostancij z yakih 4 vedut movlennya v diapazoni AM reshta v diapazoni FM Zdijsnyuyetsya movlennya osnovnih nacionalnih i regionalnih tele i radiokanaliv Sport V Sukabumi ye stadion Sur yakenchana indonez Suryakencana bagatofunkcionalnij sportivnij kompleks Merdeka indonez Merdeka dekilka sportivnih majdanchikiv i sportzaliv a takozh 6 plavalnih basejniv Stanom na berezen 2013 roku v miskomu viddilenni Indonezijskogo nacionalnogo komitetu zi sportu dlya uchasti u miscevih i regionalnih zmagannyah riznogo rivnya zareyestrovani komandi u 32 sportivnih disciplinah Za rezultatami XI Zahidnoyavanskoyi provincijnoyi olimpiadi yaka vidbulas 4 13 lipnya 2010 roku komanda Sukabumi zajnyala u zagalnomu zaliku 18 te misce sered 26 komand okrugiv i mist provinciyi zdobuvshi 6 zolotih 5 sribnih i 12 bronzovih medalej V konteksti pidgotovki do nastupnoyi XII provincijnoyi olimpiadi provedennya yakoyi zaplanovane na lito 2014 roku pered miscevoyu vladoyu postavlena zadacha uvijti do desyatki prizeriv Urodzhenci Uku Agustin 1976 indonezijska zhurnalistka pismennicya ta rezhiserka dokumentalnih filmiv Primitki Zoetmulder 1974 s 3 Yumarma 1996 s 29 Bandilenko i dr ta 1992 1993 s 175 179 ch 1 Bandilenko i dr ta 1992 1993 s 201 202 ch 1 Ruyatna Jaya 2003 s 8 Ruyatna Jaya 2003 s 11 Ruyatna Jaya 2003 s 12 13 Bandilenko i dr ta 1992 1993 s 223 226 ch 1 Bandilenko i dr ta 1992 1993 s 228 ch 1 Ruyatna Jaya 2003 s 15 Ruyatna Jaya 2003 s 15 16 Sejarah indonez Pemerintah Kota Sukabumi Arhiv originalu za 28 sichnya 2013 Procitovano 18 sichnya 2013 Ruyatna Jaya 2003 s 16 18 Ruyatna Jaya 2003 s 19 28 Endang Sumardi Hari Jadi ke 98 Kota Sukabumi akan Dimeriahkan Wayang Golek indonez Pemerintah Kota Sukabumi Arhiv originalu za 16 bereznya 2013 Procitovano 14 bereznya 2013 Ruyatna Jaya 2003 s 29 Lemdikpol indonez Arhiv originalu za 28 sichnya 2013 Procitovano 16 sichnya 2013 Ruyatna Jaya 2003 s 28 29 Paroki Santo Yoseph Sukabumi indonez Arhiv originalu za 28 sichnya 2013 Procitovano 16 sichnya 2013 Anwar Abbas 2010 s 65 Ruyatna Jaya 2003 s 34 Indonesia World War Ii And The Struggle For Independence 1942 50 anglijskoyu Arhiv originalu za 11 lyutogo 2013 Procitovano 8 lyutogo 2013 Sue Ebury 1994 s 337 East Indies Camp Archives anglijskoyu Arhiv originalu za 28 sichnya 2013 Procitovano 18 sichnya 2013 Ruyatna Jaya 2003 s 35 37 Ruyatna Jaya 2003 s 39 Captain John Mitchell anglijskoyu The Telegraph 4 zhovtnya 2001 Arhiv originalu za 22 bereznya 2013 Procitovano 20 bereznya 2013 Ruyatna Jaya 2003 s 44 51 Indonesian States 1946 1950 anglijskoyu Ben Cahoon Arhiv originalu za 28 sichnya 2013 Procitovano 18 sichnya 2013 Vsemirnaya Istoriya t 12 1979 s 356 Vsemirnaya Istoriya t 12 1979 s 359 Ruyatna Jaya 2003 s 52 55 Selayang Pandang Kota Sukabumi PDF indonez Pemerintah Kota Sukabumi Arhiv PDF originalu za 15 bereznya 2013 Procitovano 20 sichnya 2013 LPPD Pemerintah Kota Sukabumi Tahun 2011 PDF indonez Pemerintah Kota Sukabumi 2011 rik Arhiv PDF originalu za 15 bereznya 2013 Procitovano 5 bereznya 2013 Geografi dan Demografi indonez Pemerintah Kota Sukabumi Arhiv originalu za 15 bereznya 2013 Procitovano 20 lyutogo 2013 Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s vii Wilayah Kota Sukabumi Hery H Winarno 10 noyabrya 2012 Sukabumi digoyang gempa 5 5 SR indonez Merdeka Arhiv originalu za 16 bereznya 2013 Procitovano 20 lyutogo 2013 Herdiyan 10 noyabrya 2012 Gempa Bumi Guncang Sukabumi Dengan Kekuatan 5 5 Skala Richter indonez Bisnis Indonesia Arhiv originalu za 15 bereznya 2013 Procitovano 20 lyutogo 2013 Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 161 Tabel 5 1 4 Data Sungai yang Melintasi Kota Sukabumi 2011 Varto mati na uvazi sho chi v nazvah rik sudanskoyu oznachaye rika voda i lishe reshta slova vlasna nazvi riki odnak same takim ye napisannya rik ciyeyi oblasti prijnyate v kartografiyi Sungai di Kota Sukabumi Terbebas Banjir indonez 26 dekarya 2012 Arhiv originalu za 15 bereznya 2013 Procitovano 22 lyutogo 2013 Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 153 5 1 Penggunaan Tanah Kondisi Geologi Lingkungan Sukabumi Selatan PDF indonez Arhiv PDF originalu za 15 bereznya 2013 Procitovano 29 sichnya 2013 Jakarta Climate Profile anglijskoyu WEATHER2 Arhiv originalu za 15 bereznya 2013 Procitovano 22 sichnya 2013 Sukabumi Climate Profile anglijskoyu WEATHER2 Arhiv originalu za 15 bereznya 2013 Procitovano 21 lyutogo 2013 Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 15 Tabel 1 2 1 Curah Hujan Harian mm di Kota Sukabumi Pada Stasiun Cimandiri 2011 Tiga Sungai Tercemar Bakteri E Coli di Kota Sukabumi indonez Pos Kota 8 veresnya 2011 Arhiv originalu za 15 bereznya 2013 Procitovano 22 lyutogo 2013 Tingkat Risiko Saranan Air Minum di Kabupaten Sukabumi indonez Jurnal Ekologi Kesehatan Arhiv originalu za 16 bereznya 2013 Procitovano 22 sichnya 2013 Saraswati Endang Sumardi 10 chervnya 2010 Kelurahan Babakan Belum Lama Ini Telah Selesai Membangun Sejumlah Fasilitas Umum indonez Pemerintah Kota Sukabumi Arhiv originalu za 15 bereznya 2013 Procitovano 26 lyutogo 2013 Rahmat Sukandar 10 chervnya 2010 Inovasi Kota Sukabumi Dalam Mengintegrasikan Pengelolaan Persampahan Dan Agribisnis PDF indonez Bidang Pengkajian Evaluasi dan Pelaporan Bappeda Kota Sukabumi Arhiv originalu PDF za 15 bereznya 2013 Procitovano 26 lyutogo 2013 Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 37 38 3 1 Penduduk Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 42 Tabel 3 1 4 Jumlah Penduduk Menurut Kelompok Umur dan Jenis Kelamin di Kota Sukabumi 2011 Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 53 Tabel 3 1 14 Jumlah Keluarga Penduduk dan Rata rata Penduduk Per Keluarga di Kota Sukabumi 2011 Endang Sumardi 24 sichnya 2012 Ribuan Warga Keturunan Tionghoa Rayakan Tahun Baru Imlek 2563 indonez Pemerintah Kota Sukabumi Arhiv originalu za 15 bereznya 2013 Procitovano 27 lyutogo 2013 Endang Sumardi 10 bereznya 2009 Segenap Masyarakat Agar Tidak Melupakan Bahasa Sunda indonez Pemerintah Kota Sukabumi Arhiv originalu za 15 bereznya 2013 Procitovano 27 lyutogo 2013 Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 122 Tabel 4 4 1 Jumlah Penduduk Menurut Agama dan Kecamatan di Kota Sukabumi 2011 Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 123 Tabel 4 4 2 Jumlah Fasilitas Tempat Peribadatan Menurut Jenisnya di Kota Sukabumi 2011 Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 21 2 1 Karakteristik Wilayah Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 39 Tabel 3 1 1 Jumlah Penduduk Kota Sukabumi Menurut Jenis Kelamin 2011 Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 23 Tabel 2 1 1 Jumlah Desa dan Kelurahan di Kota Sukabumi 2011 Undang Undang Republik Indonesia Nomor 32 Tahun 2004 Tentang Pemerinahan Daerah indonez Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 21 lyutogo 2010 Muslikh Abdussyukur dan Mulyono Pimpin Kota Sukabumi indonez Suara Karya 13 travnya 2008 Arhiv originalu za 15 bereznya 2013 Procitovano 1 bereznya 2013 Perolehan Suara Pemilihan Walikota dan Wakil Walikota Sukabumi 2013 indonez Komisi Pemilihan Umum Kota Sukabumi Arhiv originalu za 16 bereznya 2013 Procitovano 14 bereznya 2013 Endang Sumardi 14 listopada 2012 Ketua Dprd Kota Sukabumi Ambil Sumpah PAW Anggota Dprd indonez Pemerintah Kota Sukabumi Arhiv originalu za 15 bereznya 2013 Procitovano 27 lyutogo 2013 Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 34 Tabel 2 3 3 Susunan Keanggotaan Komposisi Pimpinan dan Bidang Tugas Komisi Komisi DPRD Kota Sukabumi Keputusan DPRD Kota Sukabumi Nomor 6 Tahun 2010 Lambang Kota Sukabumi indonez Pemerintah Kota Sukabumi Arhiv originalu za 15 bereznya 2013 Procitovano 4 bereznya 2013 Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 279 10 1 Produk Domestik Regional Bruto Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 38 3 2 Tenaga Kerja Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 285 Tabel 10 5 Distribusi Persentase PDRB Kota Sukabumi Tahun 2007 2001 Atas Dasar Harga Berlaku Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 189 190 6 1 Industri Pengolahan Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 195 Tabel 6 1 3 Jumlah Perusahaan Industri Besar Sedang dan Tenaga Kerja Menurut Jenis Industri di Kota Sukabumi 2011 Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 154 155 b Tanaman Pangan Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 155 5 1 Peternakan Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 205 7 1 Profil Sektor Perdagangan Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 207 Tabel 7 2 Jumlah Perusahaan yang Memiliki Surat Izin Usaha Perdagangan SIUP di Kota Sukabumi 2006 2011 Kondisi Sosial Ekonomi indonez Pemerintah Kota Sukabumi Arhiv originalu za 22 bereznya 2013 Procitovano 19 bereznya 2013 Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 252 9 3 Perbankan Endang Sumardi Obyek Wisata Air Panas Cikundul Dilengkapi Fasilitas Olahraga Arung Jeram indonez Pemerintah Kota Sukabumi Arhiv originalu za 22 bereznya 2013 Procitovano 19 bereznya 2013 Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 217 8 4 Hotel dan Pariwisata Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 245 Tabel 8 4 5 Jumlah Perusahaan Usaha Pariwisata di Kota Sukabumi 2011 Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 215 8 1 Panjang Jalan Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 224 Tabel 8 2 5 Route dan Jumlah Angkutan Kota di Kota Sukabumi 2011 Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 228 8 2 9 Jumlah Penumpang yang Diberangkatkan Melalui Terminal Bus Sukabumi Dirinci Menurut Tujuan 2011 Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 225 Tabel 8 2 6 Jumlah Penumpang dan Pendapatan Tiap Bulan yang Diperoleh PT Kereta Api Indonesia Stasiun Sukabumi 2011 Bandara Sukabumi Dibangun 2015 indonez 5 chervnya 2011 Arhiv originalu za 6 kvitnya 2013 Procitovano 1 kvitnya 2013 Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 234 Tabel 8 3 1 Jumlah Surat yang Dikirim Lewat Pos Menurut Jenis Kiriman di Kota Sukabumi 2011 Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 236 Tabel 8 3 3 Jumlah Pos Paket yang Dikirim Menurut Jenis Pengiriman Dalam Negeri dan Luar Negeri di Kota Sukabumi 2011 Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s vii Wilayah Kota Sukabumi Berdasarkan PP No 3 1995 dan PERDA No 15 Tahun 2000 Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 147 Tabel 4 5 14 Jumlah Penerbitan Surat Izin Mendirikan Bangunan IMB di Kota Sukabumi 2007 2011 Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 190 6 2 Listrik dan Air Minum Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 199 Tabel 6 2 1 Perkembangan Daya Terpasang dan Produksi Listrik yang Terjual di Kota amp Kab Sukabumi Area Sukabumi 2006 2011 Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 143 Tabel 4 5 11 Lokasi dan Titik Lampu Penerangan Jalan Umum di Kota Sukabumi 2011 Persediaan Air PDAM Kota Sukabumi Tinggal 60 Persen indonez 5 veresnya 2012 Arhiv originalu za 6 kvitnya 2013 Procitovano 3 kvitnya 2013 Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 191 Grafik 6 2 1 Persentase Air Minum yang Didistribusikan Menurut Jenis Konsumen di Kota Sukabumi 2011 Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 138 Tabel 4 5 7 Volume Sampah di Kota Sukabumi 2011 Produksi Sampah Kota Sukabumi 100 Ton Hari indonez 5 travnya 2012 Arhiv originalu za 6 kvitnya 2013 Procitovano 3 kvitnya 2013 Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 142 Tabel 4 5 10 Volume Penyedotan Tinja oleh Dinas Pengelolaan Persampahan Pertamanan dan Pemakaman Kota Sukabumi 2011 Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 139 Tabel 4 5 8 Lokasi Areal Pemakaman Luas dan Lahan Sudah Terisi yang Dikelola oleh Dinas Kebersihan Pertamanan dan Pemakaman Kota Sukabumi 2011 Lahan TPU Kota Sukabumi Semakin Terbatas indonez 25 serpnya 2012 Arhiv originalu za 6 kvitnya 2013 Procitovano 3 kvitnya 2013 Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 65 4 1 Pendidikan Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 71 86 Tabel 4 1 3 Jumlah Murid Taman Kanak kanak Menurut Tingkat Kelas di Kota Sukabumi Tahun Ajaran 2010 2011 Tabel 4 1 18 Jumlah Kelas Guru Murid Ratio Murid Terhadap Kelas dan Ratio Murid Terhadap Guru SMK Swasta di Kota Sukabumi Tahun Ajaran 2010 2011 Museum Pegadaian Sepi Pengunjung indonez 11 chervnya 2010 Arhiv originalu za 6 kvitnya 2013 Procitovano 5 kvitnya 2013 Museum Sejarah Prabu Siliwangi indonez Arhiv originalu za 6 kvitnya 2013 Procitovano 5 kvitnya 2013 Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 131 Tabel 4 5 3 Jumlah Pengunjung dan Buku yang Dibaca Dipinjam di Perpustakaan Daerah Kota Sukabumi 2006 2011 indonez 23 sichnya 2013 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 5 kvitnya 2013 Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 100 Tabel 4 2 11 Jumlah Kelahiran dan Kematian Bayi Menurut Puskesmas di Kota Sukabumi 2011 Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 101 Tabel 4 2 12 Jumlah Kematian Ibu Maternal Menurut Puskesmas di Kota Sukabumi 2011 Indonesia Development of the Health System anglijskoyu WHO Arhiv originalu za 2 lyutogo 2012 Procitovano 8 kvitnya 2013 Health care system in Indonesia anglijskoyu University of Agder Arhiv originalu za 2 lyutogo 2012 Procitovano 8 kvitnya 2013 Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 s 99 Tabel 4 2 10 Jumlah Fasilitas Kesehatan di Kota Sukabumi 2011 indonez Arhiv originalu za 3 chervnya 2016 Procitovano 5 kvitnya 2013 Radio Stations in Sukabumi West Java Indonesia anglijskoyu Arhiv originalu za 10 kvitnya 2013 Procitovano 9 kvitnya 2013 Herry Febriyanto 20 bereznya 2013 13 Cabor Akan Dipertandingkan di Porkot Sukabumi 2013 indonez Jateng Time Arhiv originalu za 11 kvitnya 2013 Procitovano 9 kvitnya 2013 PORDA Jabar Ke XII Kota Sukabumi Targetkan Masuk 10 Besar anglijskoyu Sentana 15 bereznya 2013 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2013 Procitovano 9 kvitnya 2013 Perolehan Medali Porda Jawa Barat anglijskoyu Gabungan Aspirasi Pemuda Peduli Masyarakat Arhiv originalu za 10 kvitnya 2013 Procitovano 9 kvitnya 2013 Literatura Bandilenko G G Gnevusheva E I Deopik D V Cyganov V A Istoriya Indonezii V 3 ch M 1992 1993 Kota Sukabumi Dalam Angka 2012 Sukabumi Bappeda Kota Sukabumi Badan Pusat Statistik Kota Sukabumi 2012 ISSN 0215 6016 Anwar Abbas Bung Hatta dan Ekonomi Islam Jakarta Penerbit Buku Kompas 2010 367 p ISBN 978 979 709 499 7 Ebury Sue Weary the Life of Sir Edward Dunlop Viking 1994 709 p Ruyatna Jaya Sejarah Sukabumi Sukabumi Pemkot Sukabumi 2003 86 p Yumarma Andreas Unity in Diversity A Philosophical and Ethical Study of the Javanese Concept of Keselarasan Rome Editrice Pontificia Universita Gregoriana 1996 236 p ISBN 88 7652 7265 P J Zoetmulder Kalangwan A Survey of Old Javanese Literature The Hague Martinus Nijhoff Equinox Publishing 1974 588 p ISBN 9024716748 Vsemirnaya istoriya t 12 M Mysl 1979