Староду́бщина — найпівнічніша з українських етнічних земель. Нині — південно-західна частина Брянської області Росії. Історичний центр — місто Стародуб.
Стародубщина | |
Герб | |
Країна | Росія і Білорусь |
---|---|
Столиця | Стародуб |
Адміністративна одиниця | Брянська область Гомельська область |
Площа | 14 762 км² |
Стародубщина займає 12 теперішніх районів Брянської області Росії — Гордієвський, Злинковський, Климовський, Клинцівський, Красногорський, Мглинський, Новозибківський, Погарський, Почіпський, Стародубський, Суразький та Унецький. Загальна територія цих районів становить 14 762 км².
Історія
Історично Стародубщина — частина Чернігівсько-Сіверської землі. Місто Стародуб започатковано в 1096, а в XII-му — на поч. XIII століття виокремлюється Стародубське удільне князівство.
У 1239 Стародуб зруйнували монголо-татари.
З XIV століття Стародубщина правила за частину Великого князівства Литовського.
Наприкінці XV століття Стародубське князівство перейшло до Московської держави, і в 1522 скасоване. Після приєднання до Московської держави, за її загальним зразком, на Стародубщині було встановлене воєводське управління. Проте московські гарнізони, що зайняли головні міста Сіверщини, виявилися нездатні захистити населення від зовнішніх ворогів. З'являлися сміливі й вільні люди, що збиралися в загони й на свій страх і ризик боронили край. В Україні їх називали «козаки», а на Чернігівщині — «севруки».
У часи послаблення Московської держави, у 1616 Стародуб здобули війська Речі Посполитої й за умовами Деулінського перемир'я 1618 року Стародубщина долучилася до більшості українських земель, що були тоді в Речі Посполитій.
Від приєднання до Речі Посполитої дещо виграли городяни. У 1620 році місту Стародубу дано магдебурзьке право. Для розвитку місцевої торгівлі купцям і міщанам було надано деякі пільги — наприклад, право монопольної торгівлі, право гуральництва, право організовуватися в особливі професійні спілки, цехи.
У 1648 в ході повстання під проводом Богдана Хмельницького українська козацька армія опанувала Стародубщиною.
З 1663 це територія Стародубського козацького полку, а Новгород-Сіверський був лише його сотенним містом. З другої половини XVII століття місто Стародуб стало чи не найбільшим ринком для українських товарів. На два великі щорічні ярмарки товари привозили ще з Москви, Риги, Санкт-Петербурга й Астрахані.
З кінця 1650-х років у стародубські ліси стали втікати з Московії старообрядники. За часів Петра I приплив старовірів у ці краї посилився. Потроху один із двох повітів, що становили Стародубщину, Новозибківський, став практично московитським (крім найпівденнішої Семенівської волості). Старообрядці сприяли русифікації Стародубщини, що допомогло радянській владі відділити від України цю територію.
Відповідно до Брестського миру 1918 року, Стародубщину визнавали частиною Української Народної Республіки. За законом 2—4.03.1918, Стародуб мав стати центром землі — Сіверщини. Підписавши Брестський мир, РСФРР визнала УНР та її кордони. Цілком офіційно визнала вона й Українську державу гетьмана Павла Скоропадського, належності до котрої Стародубщини теж не заперечували, та попри те більшовики часто переходили демаркаційну лінію і влаштовували грабунки та вбивства в регіоні. У червні 1918 року українська газета «Відродження» передавала наступні вісті з краю:
"НОВГОРОД СІВЕРСЬК, 24 VI. Більшовики переходять демаркаційну лінію, грабують, вбивають і вивозять харчі і худобу. В повіті йде спекуляція продуктами першої необхідности. До Суразького повіту прибуває багато втікачів з Мглинського повіту. Ці втікачі розказують, що большовики силою примушують підписуватись під анкетою за приєднання повіту до Московщини. Хто не хоче, загрожують розстрілом. Майже все населення стоїть за приєднання до України". |
Після ж закріплення в Києві більшовиків Стародубщина виявилася у складі Гомельської губернії РРФСР. 6 грудня 1926 року Президія ВЦВК СРСР ухвалила, що основна частина цієї губернії передається Білорусі, а Стародубщина приєднується до Брянської губернії РСФРР. З усієї Стародубщини Україні повернуто в 1920-х роках тільки Семенівську волость (нині Семенівський район).
Історичні пам'ятки української Стародубщини
Відомі українці, пов'язані зі Стародубщиною
Народилися на Стародубщині
- Лобисевич Опанас Кирилович (1732, Погар, Стародубський полк, Гетьманщина —1805) — письменник, один з піонерів українського національного відродження.
- Погорільський Антоній (1787, Почеп Мглинський повіт, Новгород-Сіверське намісництво —1836) — російський письменник українофільського напряму, онук гетьмана Розумовського.
- Бороздна Іван Петрович (1804, маєток Ведмедеве, Стародубський повіт, Чернігівська губернія —1858, Ведмедеве, Стародубський повіт, Чернігівська губернія) — письменник, писав російською мовою про українську Стародубщину.
- Рославець Микола Андрійович (1881, м. Сураж, Чернігівська губернія —1944) — композитор, скрипаль, музичний критик і громадський діяч.
- Дятлів Петро Юрійович (1883, м. Стародуб, Чернігівська губернія —1937) — український політичний діяч, революціонер, перекладач, редактор і публіцист. Жертва сталінського терору.
- Галайда Дмитро Якович (1897, Новозибківський повіт, Чернігівська губернія —?) — підполковник Армії УНР. Командир 5-го кінного Кінбурнського полку 2-ї кадрової кінної дивізії Дієвої армії УНР, 27-й кінного дієвого полку, 27-го кінного Чортомлицького полку 5-ї дієвої кінної дивізії, 7-го (27-го) кінного Чортомлицького полку Дієвої армії УНР. У 1920—1921 рр. — приділений до 31-го куреня 11-ї бригади 4-ї Київської дивізії Армії УНР, потому — старшина Партизансько-Повстанського штабу Ю. Тютюнника.
- Кузьма Петрович Подлас (29 жовтня 1893,село Душатин, Суразький район, Чернігівська губернія — 25 травня 1942, село Лозовенька, Харківська область УССР) — радянський воєначальник українського походження часів Другої світової війни, генерал-лейтенант(1941).
Пов'язані зі Стародубщиною життям та працею
- Ракушка-Романовський Роман (1622/23-1703, Стародуб, Гетьманщина) — державний і церковний діяч другої половини XVII століття. Ймовірний автор «Літопису Самовидця». Сприяв створенню окремого Стародубського полку у складі Гетьманщини. Священик Миколаївської церкви у Стародубі. Помер і похований у Стародубі.
- Миклашевський Михайло Андрійович (бл. 1640—1706) — український військовий і державний діяч кінця XVII, початку XVIII століть. Стародубський полковник. Соратник гетьмана Мазепи. Очолював Стародубський полк найтриваліше від усіх інших полковників. Похований у Стародубі.
- Галецький Семен Якович (?-1738) — український військовий і державний діяч часів Гетьманщини. Полковник Стародубського полку.
- Дівович Семен Данилович (XVIII ст.) — український письменник-полеміст. Автор політичного памфлету «Розмова Великоросії з Малоросією». Походив із козаків Топальської сотні Стародубського полку.
- Толстой Олексій Костянтинович (1817—1875, Красний Ріг, Мглинський повіт, Чернігівська губернія) — російський письменник, поет, драматург українофільського напряму. Правнук гетьмана Розумовського. Жив, працював, помер і похований у прадідівському маєтку Красний Ріг.
- Рубець Олександр Іванович (1837—1913, Стародуб, Чернігівська губернія) — фолкльорист, хоровий диригент і педагог. Походив зі стародубського роду Рубців. Працював, помер та похований у Стародубі.
- Скоропадський Павло Петрович (1873—1945) — український громадський, політичний діяч, військовик. Гетьман Української Держави. Походив з роду гетьмана України і стародубського полковника Івана Скоропадського. Навчався у Стародубській гімназії.
Мають стародубське коріння
- Миклухо-Маклай Микола Миколайович (1846—1888) — мандрівник, антрополог, етнограф, географ; дослідник народів Південно-Східної Азії, Австралії й Океанії; українського походження зі стародубського роду Миклух.
- Леся Українка (1871—1913) — українська письменниця, перекладач, культурний діяч. Класик української літератури. Походила з роду Косачів, козацької старшини у Стародубському полку. Батько поетеси — Петро Косач, народився у Мглині.
- Модзалевський Вадим Львович (1882—1920) — український історик, археограф, архівіст і генеалог, автор численних наукових праць. Багато писав і про історію Стародубщини. Походив із козацької шляхти Стародубського полку. Предком Модзалевського був стародубський полковник Тиміш Олексіїв.
- Миклашевський Йосип Михайлович (1882—1959) — український музикознавець, піаніст і педагог. Нащадок Стародубського полковника Михайла Миклашевського. Дитинство провів у родовому маєтку Понурівці на Стародубщині.
Цікаві факти
Як вважає значна частина науковців, саме на Стародубщині було створено такі вагомі для розвитку української національної ідеї твори, як «Літопис Самовидця» і «Історія Русів».
Галерея
-
Дитячий етнографічний колектив «Веселий екіпаж» (м. Стародуб).
Див. також
Примітки
- Більшовики примушують населення Стародубщини приєднатися до Росії, 1918р.
- Модзалевський В. Л. Перший військовий підскарбій (1663 — 1669). Роман Ракушка-Романовський. // Записки історично-філологічного відділу Української Академії наук, кн. 1, Київ, 1919, стор. 18-52; кн. 2, 1920—1922, стор. 29-59.
- Шевчук В. О. Нерозгадані таємниці «Історії Русів» // Історія Русів. — Київ: «Радянський письменник», 1991. — С. 5-28.
Джерела
- Вортман Д. Я. Стародубщина // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 818. — .
- Желіба О. В. Геральдика Стародубщини // Український вимір. Міжнародний збірник інформаційних, освітніх, наукових, методичних статей і матеріалів з України та діаспори. — № 5. — Ніжин-Київ: НДУ ім. М. Гоголя, 2006.– С. 50-54.
Посилання
- Рендюк Т. Стародубщина — зрусифікована історично українська порубіжна земля // Народна творчість та етнологія, № 1 (389), (2021). — С. 5–15.
- Ігор Роздобудько.Стародубщина. Нарис українського життя краю // Сайт «Гайдамака»
- Українці Стародубщини // Сайт «Гайдамака». Коротка інформація про мову Стародубщини.
- Як старообрядці стали знаряддям колоніалізму // Сайт «Релігія в Україні»
- Наша забута земля
- Стародубщина.
- Глеб Парфенов (10 березня 2019). Гибридная война против Украины в 1918 году. Стародубщина: утерянный украинский край. https://petrimazepa.com/. Петро та Мазепа. Процитовано 10 березня 2019.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Starodu bshina najpivnichnisha z ukrayinskih etnichnih zemel Nini pivdenno zahidna chastina Bryanskoyi oblasti Rosiyi Istorichnij centr misto Starodub StarodubshinaGerbKrayina Rosiya i BilorusStolicyaStarodubAdministrativna odinicyaBryanska oblast Gomelska oblastPlosha14 762 km Starodubshina zajmaye 12 teperishnih rajoniv Bryanskoyi oblasti Rosiyi Gordiyevskij Zlinkovskij Klimovskij Klincivskij Krasnogorskij Mglinskij Novozibkivskij Pogarskij Pochipskij Starodubskij Surazkij ta Uneckij Zagalna teritoriya cih rajoniv stanovit 14 762 km IstoriyaIstorichno Starodubshina chastina Chernigivsko Siverskoyi zemli Misto Starodub zapochatkovano v 1096 a v XII mu na poch XIII stolittya viokremlyuyetsya Starodubske udilne knyazivstvo U 1239 Starodub zrujnuvali mongolo tatari Z XIV stolittya Starodubshina pravila za chastinu Velikogo knyazivstva Litovskogo Naprikinci XV stolittya Starodubske knyazivstvo perejshlo do Moskovskoyi derzhavi i v 1522 skasovane Pislya priyednannya do Moskovskoyi derzhavi za yiyi zagalnim zrazkom na Starodubshini bulo vstanovlene voyevodske upravlinnya Prote moskovski garnizoni sho zajnyali golovni mista Sivershini viyavilisya nezdatni zahistiti naselennya vid zovnishnih vorogiv Z yavlyalisya smilivi j vilni lyudi sho zbiralisya v zagoni j na svij strah i rizik boronili kraj V Ukrayini yih nazivali kozaki a na Chernigivshini sevruki U chasi poslablennya Moskovskoyi derzhavi u 1616 Starodub zdobuli vijska Rechi Pospolitoyi j za umovami Deulinskogo peremir ya 1618 roku Starodubshina doluchilasya do bilshosti ukrayinskih zemel sho buli todi v Rechi Pospolitij Vid priyednannya do Rechi Pospolitoyi desho vigrali gorodyani U 1620 roci mistu Starodubu dano magdeburzke pravo Dlya rozvitku miscevoyi torgivli kupcyam i mishanam bulo nadano deyaki pilgi napriklad pravo monopolnoyi torgivli pravo guralnictva pravo organizovuvatisya v osoblivi profesijni spilki cehi U 1648 v hodi povstannya pid provodom Bogdana Hmelnickogo ukrayinska kozacka armiya opanuvala Starodubshinoyu Z 1663 ce teritoriya Starodubskogo kozackogo polku a Novgorod Siverskij buv lishe jogo sotennim mistom Z drugoyi polovini XVII stolittya misto Starodub stalo chi ne najbilshim rinkom dlya ukrayinskih tovariv Na dva veliki shorichni yarmarki tovari privozili she z Moskvi Rigi Sankt Peterburga j Astrahani Fragment z etnografichnoyi mapi Oleksandra Rittiha na kotromu zobrazheni pivnichno zahidni mezhi ukrayinciv 1875 rik Z kincya 1650 h rokiv u starodubski lisi stali vtikati z Moskoviyi staroobryadniki Za chasiv Petra I pripliv staroviriv u ci krayi posilivsya Potrohu odin iz dvoh povitiv sho stanovili Starodubshinu Novozibkivskij stav praktichno moskovitskim krim najpivdennishoyi Semenivskoyi volosti Staroobryadci spriyali rusifikaciyi Starodubshini sho dopomoglo radyanskij vladi viddiliti vid Ukrayini cyu teritoriyu Ukrayinski zhinki mista Staroduba 1900 i roki Vidpovidno do Brestskogo miru 1918 roku Starodubshinu viznavali chastinoyu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Za zakonom 2 4 03 1918 Starodub mav stati centrom zemli Sivershini Pidpisavshi Brestskij mir RSFRR viznala UNR ta yiyi kordoni Cilkom oficijno viznala vona j Ukrayinsku derzhavu getmana Pavla Skoropadskogo nalezhnosti do kotroyi Starodubshini tezh ne zaperechuvali ta popri te bilshoviki chasto perehodili demarkacijnu liniyu i vlashtovuvali grabunki ta vbivstva v regioni U chervni 1918 roku ukrayinska gazeta Vidrodzhennya peredavala nastupni visti z krayu NOVGOROD SIVERSK 24 VI Bilshoviki perehodyat demarkacijnu liniyu grabuyut vbivayut i vivozyat harchi i hudobu V poviti jde spekulyaciya produktami pershoyi neobhidnosti Do Surazkogo povitu pribuvaye bagato vtikachiv z Mglinskogo povitu Ci vtikachi rozkazuyut sho bolshoviki siloyu primushuyut pidpisuvatis pid anketoyu za priyednannya povitu do Moskovshini Hto ne hoche zagrozhuyut rozstrilom Majzhe vse naselennya stoyit za priyednannya do Ukrayini Pislya zh zakriplennya v Kiyevi bilshovikiv Starodubshina viyavilasya u skladi Gomelskoyi guberniyi RRFSR 6 grudnya 1926 roku Prezidiya VCVK SRSR uhvalila sho osnovna chastina ciyeyi guberniyi peredayetsya Bilorusi a Starodubshina priyednuyetsya do Bryanskoyi guberniyi RSFRR Z usiyeyi Starodubshini Ukrayini povernuto v 1920 h rokah tilki Semenivsku volost nini Semenivskij rajon Istorichni pam yatki ukrayinskoyi StarodubshiniDokladnishe Istorichni pam yatki ukrayinskoyi Starodubshini i BryanshiniVidomi ukrayinci pov yazani zi StarodubshinoyuNarodilisya na Starodubshini Lobisevich Opanas Kirilovich 1732 Pogar Starodubskij polk Getmanshina 1805 pismennik odin z pioneriv ukrayinskogo nacionalnogo vidrodzhennya Pogorilskij Antonij 1787 Pochep Mglinskij povit Novgorod Siverske namisnictvo 1836 rosijskij pismennik ukrayinofilskogo napryamu onuk getmana Rozumovskogo Borozdna Ivan Petrovich 1804 mayetok Vedmedeve Starodubskij povit Chernigivska guberniya 1858 Vedmedeve Starodubskij povit Chernigivska guberniya pismennik pisav rosijskoyu movoyu pro ukrayinsku Starodubshinu Roslavec Mikola Andrijovich 1881 m Surazh Chernigivska guberniya 1944 kompozitor skripal muzichnij kritik i gromadskij diyach Dyatliv Petro Yurijovich 1883 m Starodub Chernigivska guberniya 1937 ukrayinskij politichnij diyach revolyucioner perekladach redaktor i publicist Zhertva stalinskogo teroru Galajda Dmitro Yakovich 1897 Novozibkivskij povit Chernigivska guberniya pidpolkovnik Armiyi UNR Komandir 5 go kinnogo Kinburnskogo polku 2 yi kadrovoyi kinnoyi diviziyi Diyevoyi armiyi UNR 27 j kinnogo diyevogo polku 27 go kinnogo Chortomlickogo polku 5 yi diyevoyi kinnoyi diviziyi 7 go 27 go kinnogo Chortomlickogo polku Diyevoyi armiyi UNR U 1920 1921 rr pridilenij do 31 go kurenya 11 yi brigadi 4 yi Kiyivskoyi diviziyi Armiyi UNR potomu starshina Partizansko Povstanskogo shtabu Yu Tyutyunnika Kuzma Petrovich Podlas 29 zhovtnya 1893 selo Dushatin Surazkij rajon Chernigivska guberniya 25 travnya 1942 selo Lozovenka Harkivska oblast USSR radyanskij voyenachalnik ukrayinskogo pohodzhennya chasiv Drugoyi svitovoyi vijni general lejtenant 1941 Pov yazani zi Starodubshinoyu zhittyam ta praceyu Rakushka Romanovskij Roman 1622 23 1703 Starodub Getmanshina derzhavnij i cerkovnij diyach drugoyi polovini XVII stolittya Jmovirnij avtor Litopisu Samovidcya Spriyav stvorennyu okremogo Starodubskogo polku u skladi Getmanshini Svyashenik Mikolayivskoyi cerkvi u Starodubi Pomer i pohovanij u Starodubi Miklashevskij Mihajlo Andrijovich bl 1640 1706 ukrayinskij vijskovij i derzhavnij diyach kincya XVII pochatku XVIII stolit Starodubskij polkovnik Soratnik getmana Mazepi Ocholyuvav Starodubskij polk najtrivalishe vid usih inshih polkovnikiv Pohovanij u Starodubi Galeckij Semen Yakovich 1738 ukrayinskij vijskovij i derzhavnij diyach chasiv Getmanshini Polkovnik Starodubskogo polku Divovich Semen Danilovich XVIII st ukrayinskij pismennik polemist Avtor politichnogo pamfletu Rozmova Velikorosiyi z Malorosiyeyu Pohodiv iz kozakiv Topalskoyi sotni Starodubskogo polku Tolstoj Oleksij Kostyantinovich 1817 1875 Krasnij Rig Mglinskij povit Chernigivska guberniya rosijskij pismennik poet dramaturg ukrayinofilskogo napryamu Pravnuk getmana Rozumovskogo Zhiv pracyuvav pomer i pohovanij u pradidivskomu mayetku Krasnij Rig Rubec Oleksandr Ivanovich 1837 1913 Starodub Chernigivska guberniya folklorist horovij dirigent i pedagog Pohodiv zi starodubskogo rodu Rubciv Pracyuvav pomer ta pohovanij u Starodubi Skoropadskij Pavlo Petrovich 1873 1945 ukrayinskij gromadskij politichnij diyach vijskovik Getman Ukrayinskoyi Derzhavi Pohodiv z rodu getmana Ukrayini i starodubskogo polkovnika Ivana Skoropadskogo Navchavsya u Starodubskij gimnaziyi Mayut starodubske korinnya Mikluho Maklaj Mikola Mikolajovich 1846 1888 mandrivnik antropolog etnograf geograf doslidnik narodiv Pivdenno Shidnoyi Aziyi Avstraliyi j Okeaniyi ukrayinskogo pohodzhennya zi starodubskogo rodu Mikluh Lesya Ukrayinka 1871 1913 ukrayinska pismennicya perekladach kulturnij diyach Klasik ukrayinskoyi literaturi Pohodila z rodu Kosachiv kozackoyi starshini u Starodubskomu polku Batko poetesi Petro Kosach narodivsya u Mglini Modzalevskij Vadim Lvovich 1882 1920 ukrayinskij istorik arheograf arhivist i genealog avtor chislennih naukovih prac Bagato pisav i pro istoriyu Starodubshini Pohodiv iz kozackoyi shlyahti Starodubskogo polku Predkom Modzalevskogo buv starodubskij polkovnik Timish Oleksiyiv Miklashevskij Josip Mihajlovich 1882 1959 ukrayinskij muzikoznavec pianist i pedagog Nashadok Starodubskogo polkovnika Mihajla Miklashevskogo Ditinstvo proviv u rodovomu mayetku Ponurivci na Starodubshini Cikavi faktiYak vvazhaye znachna chastina naukovciv same na Starodubshini bulo stvoreno taki vagomi dlya rozvitku ukrayinskoyi nacionalnoyi ideyi tvori yak Litopis Samovidcya i Istoriya Rusiv GalereyaDityachij etnografichnij kolektiv Veselij ekipazh m Starodub Div takozhBerestejshina Pinshina Velika Ukrayina iredentizm Sivershina UNR SirozhupannikiPrimitkiBilshoviki primushuyut naselennya Starodubshini priyednatisya do Rosiyi 1918r Modzalevskij V L Pershij vijskovij pidskarbij 1663 1669 Roman Rakushka Romanovskij Zapiski istorichno filologichnogo viddilu Ukrayinskoyi Akademiyi nauk kn 1 Kiyiv 1919 stor 18 52 kn 2 1920 1922 stor 29 59 Shevchuk V O Nerozgadani tayemnici Istoriyi Rusiv Istoriya Rusiv Kiyiv Radyanskij pismennik 1991 S 5 28 DzherelaVortman D Ya Starodubshina Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 818 ISBN 978 966 00 1290 5 Zheliba O V Geraldika Starodubshini Ukrayinskij vimir Mizhnarodnij zbirnik informacijnih osvitnih naukovih metodichnih statej i materialiv z Ukrayini ta diaspori 5 Nizhin Kiyiv NDU im M Gogolya 2006 S 50 54 PosilannyaRendyuk T Starodubshina zrusifikovana istorichno ukrayinska porubizhna zemlya Narodna tvorchist ta etnologiya 1 389 2021 S 5 15 Igor Rozdobudko Starodubshina Naris ukrayinskogo zhittya krayu Sajt Gajdamaka Ukrayinci Starodubshini Sajt Gajdamaka Korotka informaciya pro movu Starodubshini Yak staroobryadci stali znaryaddyam kolonializmu Sajt Religiya v Ukrayini Nasha zabuta zemlya Starodubshina Gleb Parfenov 10 bereznya 2019 Gibridnaya vojna protiv Ukrainy v 1918 godu Starodubshina uteryannyj ukrainskij kraj https petrimazepa com Petro ta Mazepa Procitovano 10 bereznya 2019 ros