Символізм (фр. symbolisme, з грец. симболон — ознака, прикмета, символ) — літературно-мистецький напрям кінця ХІХ — початку XX ст., основоположники якого, базуючись на ідеалістичній філософії Шопенгауера, «теорії несвідомого» Едуарда Гартмана і поглядах Фрідріха Ніцше, проголосили основою мистецької творчості символ — таємну ідею, приховану у глибині всіх навколишніх, а також і потойбічних явищ, що її можливо розкрити, збагнути й відобразити тільки за допомогою мистецтва, зокрема музики й поезії. Зумовлена цією установою поетика символізму вирізнялася глибоким культом «слова, як такого» («світ слова»), великою увагою до музичності, формальних пошуків, ускладнених образів й асоціацій, нахилом до таємничості, а то й містичності, що виявлявся особливо у використанні натяків і недомовок, у вживанні великих літер у деяких словах для підкреслення їх особливого значення тощо.
Символізм виник у Франції у 1880-х як реакція проти міщанства і позитивізму, зокрема проти поезії «Парнасців», натуралістичного роману й реалістичного театру. Основоположниками його були Поль Верлен і Стефан Малларме та їхні тодішні чи й пізніші учні поети і есеїсти Анрі де Реньє, Сюллі-Прюдом, Поль Клодель, Поль Валері, Андре Жид, та ін. Своїм предтечею вони вважали Шарля Бодлера. Термін символізм вжив найперше і виклав програмово його позиції Жан Мореас. Згодом символізм поширився в інших країнах і став першою маніфестацією модернізму у світовій літературі й живописі.
Символізм у живописі
Помітний вплив на художню практику декотрих художників мав саме символізм в літературі, де елементи програми руху висловлювали ясніше. Якщо літератори могли напускати атмосфери утаємничості і прихованого змісту жонглюванням словами і змістами, приховуванням-підкресленням змісту при використанні заглавних літер тощо, в живопису створення таємності мало практику з сивої давнини. Символізм вдало використовували ще митці середньовіччя. Символами, натяками на певні явища і їх тлумачення в іншому значенні були повні мініатюри і картини митців Китаю чи Західної Європи. Змісту найстрашнішого і незображувального жаху в живопису Китаю набув білий квадрат. Розпалена попереднім розгляданням страхітливих малюнків уява вірян вбачала безодню страхітливого в тому білому полі і просто засліплювала їх через вдалу драматургію самого розглядання.
Символізмом вдало користувалась католицька церква в добу бароко задля поширення власного впливу. А суто релігійний живопис доби бароко ряснів елементами символізму.
Символізм в живописі другої половини XIX ст. відродився на тлі трагічних суспільних зсувів, революцій, воєн і нещасть, котрими рясніли політичні і економічні події. Живопис (і частково графіка) і до XIX ст. були здатні відобразити власними засобами будь-яку абстрактну ідею. Тому прихильники символізму в другій половині XIX ст. широко використовували тумани, вибухи яскравого світла, промені з прихованого джерела, нереальну, казкову архітектуру, несподівані ракурси, атмосферу утаємниченості і неясності навіть під час зображення побутових речей, свійських тварин тощо. Утаємниченість, нетутешність могли надати навіть зображенню фонтану, ораному полю або рідкісній речі, використати будь-який натяк на сновидіння, мрію, розхожі релігійні уподобання. У живопис символістів увійшли тумани, хмари, музичні інструменти, зображення античних, язичницьких персонажів чи християнських янголів, незвичні ракурси. Найгіршим було те, що автори не залишали глядачам можливостей для розв'язування таємниць, змісти картин могли бути надзвичайно прихованими і незрозумілими навіть самим художникам. Усе це лягало на хаос індивідуалізму і індивідуальних художніх манер, започаткованих з доби пізнього середньовіччя і відродження та маньєризму.
Представники
Символізм в європейському живописі мав своїх палких прихильників, серед яких були
- Макс Клінгер (1857—1920), Німеччина
- Джованні Болдіні (1842—1931), Франція
- Арнольд Беклін (1827—1901), Швейцарія, Італія
- Джованні Сегантіні (1858—1899)
- Ансельмо Буччі (1887—1955)
- Джуліо Арістід Сарторіо (1860—1932), Італія
- Жан Дельвіль (1867—1953), Бельгія
- Огюст Левек (1866—1921)
- Леон Фредерік (1856—1940)
- Моріс Дені (1870—1943), Франція
- Хосе Кордеро Вільєгас (1844—1921), Іспанія
Обрані твори художників-символістів
- Джованні Сегантіні. «Аве Марія»
-
- «Сіяч», графіка Джованні Сегантіні.
- Хосе Кордеро Вільєгас. Заповідь третя «Відпочинок», серія Декалог, до 1914 р.
- Джованні Сегантіні. «Грішна матір» («Покарання за хтивість»).
- Вершина, королева льоду, 1912 рік, символічна робота Чезаре Саккаджі з Тортони.
В Україні
Символізм — одна зі стильових течій модернізму, що виникла у Франції в 70-х pp. XIX ст., а в українській літературі поширилася на початку XX ст. Основною рисою символізму є те, що конкретний художній образ перетворюється на багатозначний символ.
Під впливом європейського (й у великій мірі російського) символізму, як реакція проти літератури народницького реалізму, розвинулася модерна українська поезія поч. ХХ ст. Елементи і впливи символізму помітні в творчості Миколи Вороного, Миколи Філянського, Грицька Чупринки, у драматичних творах Олександра Олеся, в поезії поетів галицької «Молодої Музи», Василя Пачовського, Петра Карманського, прозаїка Михайла Яцкова. У літературній критиці ідеї символізму репрезентували Микола Євшан (Федюшка), Микола Сріблянський (Шаповал). Впливи символізму позначилися також і в ділянці перекладу (переклади з , Генріка Ібсена, Леоніда Андреєва та ін.).
Український символізм сформувався організаційно вже після того, як з кінця 1910-х pp. закінчився період активізації російського символізму. Початки українського символізму пов'язані з ранньою творчістю Павла Тичини (1914—1917), Якова Савченка, Олекси Слісаренка, Дмитра Загула, Володимира Ярошенка, Клима Поліщука та ін.
Символ — поетичний троп, що ґрунтується на умовному означенні якогось явища чи поняття через інше на підставі подібності. За допомогою нього поети прагнуть стисло і яскраво передати певну думку.
Першим організаційним осередком українського символізму було створене в Києві 1918 р. з участю поетів Якова Савченка, Олекси Слісаренка, Павла Савченка, Михайля Семенка, Володимира Кобилянського і Павла Тичини, як і діячів театру Леся Курбаса й Миколи Терещенка та художника Анатоля Петрицького, угруповання «Біла Студія» (назва за франц. ж. «Revue Blanche»). Силами цієї групи був виданий того ж року «Літературно-критичний альманах» з творами названих поетів і митців і з теоретично-програмовими статтями. І. Майдана (Д. Загула) та Якова Савченка, а на початку 1919 р. постало нове угруповання український символістів «Музаґет», заходами й силами якого в травні 1919 р. було видано потрійне число журналу «Музаґет» за ред. Павла Тичини, Володимира Ярошенка, Юрія Меженка і Дмитра Загула. Активну участь у діяльності групи взяли, крім вище названих, Антін Павлюк, Михайло Жук, М. Крупський та ін.
Виразно символістичною мотивами й засобами була творчість Якова Савченка («Поезії», 1918), Володимира Ярошенка («Світотінь», 1918; «Луни», 1919), Дмитра Загула («На грані», 1919), Олекси Слісаренка («На березі Кастальському», 1919), Клима Поліщука («Поезії»), Антіна Павлюка («Сумна радість», 1919), Миколи Терещенка (вірші в «ЛНВ» й «Музаґеті»), Володимира Кобилянського (посмертна збірка «Мій дар», 1920).
Вершинним виявом українського символізму стала збірка Павла Тичини, «Сонячні кларнети» (1918), як своєрідна й унікальна подекуди в європейському симфолізмі «музична симфонія» (Агапій Шамрай). Під впливом символізму перебував початково й Павло Филипович. Символічна за настроєм і засобами була перша збірка не зв'язаного орг. з символістами Тодося Осьмачки «Круча» (1922). Поза межами УРСР впливами символізму була позначена рання творчість Романа Купчинського, Василя Бобинського («В притворі храму», 1919; «Тайна танцю», 1924) й інших галицьких поетів, згуртованих біля журналу «Митуса» (1922) та Івана Крушельницького, як також поетів і мистців емігрантів, згуртованих біля журналу «Сонцецвіт» у Тарнові (1922).
Існування символістичного угруповання обмежилося періодом 1917—1919 рр.: Михайль Семенко й Олекса Слісаренко активізувалися в українському футуризмі; інші, після останньої спроби з альманахом і групою «Ґроно», перейшли під ударами офіціозної критики на позиції «пролетарської літератури». Від символізму і його естетичних настанов відмовився згодом і Павло Тичина. Настанови символізму і гасло «мистецтво для мистецтва» відстоювали ще деякий час у критичних писаннях Юрій Меженко, Клим Поліщук, й Антін Павлюк. У 1934—1937 більшість колишніх символістів, навіть ті, що перейшли на вимагані комуністичним режимом «пролетарські» позиції, були знищені, розстріляні або загинули в концтаборах: Яків Савченко, Олекса Слісаренко, Дмитро Загул, Володимир Ярошенко, Валер'ян Поліщук, Клим Поліщук, Лесь Курбас, Іван Крушельницький, Василь Бобинський та ін.
Традиції українського символізму і його мистецькі настанови продовжували у 20-их pp. на еміграції — Клим Поліщук (пронизана месіяністичними мотивами збірка «Звуколірність», 1921), й Антін Павлюк (у виданих в 1925—1931 рр. у Празі збірках); з 1945 Тодось Осьмачка, Василь Барка, Михайло Орест і зокрема Олег Зуєвський (зб. «Золоті Ворота», 1947; «Під знаком фенікса», 1958), два останні — активні перекладачі творів Райнер Марії Рільке, Штефана Ґеорґе, Стефана Малларме та інших європейських символістів.
Виразного й оригінального оформлення й вияву у творчості українських поетів (поза еміграційними — Михайлом Орестом й Олегом Зуєвським) символізм не набув. У ньому перехрещувалися різні впливи, в тому числі й народницької поезії і чужих для символізму напрямів (футуризм і ін.). У порівнянні з європейським і російським символізмом український символізм був формально спізненим й епігонським напрямом. Характеристичною особливістю українського символізму було його усучаснення — намагання висловити з допомогою символістичних мотивів і засобів захоплене чи й заперечливе ставлення авторів до дореволюційної і революційної дійсности.
Українські образотворчі митці-символісти, як і їхні європейські попередники й сучасники, намагалися знайти синтезу кольорів і ліній, яка могла б висловити ідею. Елементи символізму і його впливи наявні у творчості членів «Музаґету» і «Ґрона» — Михайла Жука, Миколи Бурачека, Анатоля Петрицького, і передусім Юхима Михайлова, а на Західній Україні — Олекси Новаківського, раннього Павла Ковжуна, Р. Лісавського, Льва Ґеца, Осипа Сорохтея та ін.; на еміграції до неосимволізму можна віднести малярську творчість Віктора Цимбала.
Впливами символізму позначена й рання театральна творчість Леся Курбаса і його Молодого Театру в 1917—1919.
Див. також
Література
- Літературно-критичний Альманах. Одеса, 1918.
- Музаґет. — 1919. — чч. 1—3.
- Гроно. — 1920.
- Дорошкевич О. Підручник історії укр. літератури. 4 вид. X., 1927.
- Савченко Я. Поети й белетристи. X., 1927.
- Лейтес А. Яшек М. Десять років укр. літератури (1917—1927). І—II. К., 1928.
- Шамрай А. Українська література. 2 вид. X., 1928.
- Гординський Я. Літературна критика підсов. України. Л. — К. 1939.
- Sherekh Yu. Trends in Ukrainian Literature under the Soviets. The Ukrainian Quarterly. IV, ч. 2. Нью-Йорк 1948.
- Luckyj G. S. N. Literary Politics in the Soviet Ukraine 1917 — 34. Нью-Йорк 1956.
- Stepun F. Die Wege des Symbolismus. Orbis scriptus. Мюнхен 1966.
- Неврлі М. Художні напрямки й літ. угруповання в ранній укр. порев. літературі // Дукля, чч. З і 5 (також окрема відбитка), Пряшів 1968.
- Бойчук Б., Рубчак Б. Координати. І — II, Мюнхен 1969.
- Історія укр. літератури у восьми тт. VI т. К. 1970.
- Родько М. Українська поезія перших пожовтневих років. К. 1971.
Джерела
- В. Скуратівський. Символізм // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 579. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- Б. Лобовик. Символізм релігійний // ФЕС, с.580
- Б. Кравців. Символізм // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Ґроно. Літературно-мистецький збірник. Київ 1920
Посилання
- Символізм // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Символізм // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1727-1728. — 1000 екз.
- Символізм // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 390-392.
- Символізм // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 524-526. — 634 с.
- Символізм релігійний // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Simvolizm fr symbolisme z grec simbolon oznaka prikmeta simvol literaturno misteckij napryam kincya HIH pochatku XX st osnovopolozhniki yakogo bazuyuchis na idealistichnij filosofiyi Shopengauera teoriyi nesvidomogo Eduarda Gartmana i poglyadah Fridriha Nicshe progolosili osnovoyu misteckoyi tvorchosti simvol tayemnu ideyu prihovanu u glibini vsih navkolishnih a takozh i potojbichnih yavish sho yiyi mozhlivo rozkriti zbagnuti j vidobraziti tilki za dopomogoyu mistectva zokrema muziki j poeziyi Zumovlena ciyeyu ustanovoyu poetika simvolizmu viriznyalasya glibokim kultom slova yak takogo svit slova velikoyu uvagoyu do muzichnosti formalnih poshukiv uskladnenih obraziv j asociacij nahilom do tayemnichosti a to j mistichnosti sho viyavlyavsya osoblivo u vikoristanni natyakiv i nedomovok u vzhivanni velikih liter u deyakih slovah dlya pidkreslennya yih osoblivogo znachennya tosho Simvolizm vinik u Franciyi u 1880 h yak reakciya proti mishanstva i pozitivizmu zokrema proti poeziyi Parnasciv naturalistichnogo romanu j realistichnogo teatru Osnovopolozhnikami jogo buli Pol Verlen i Stefan Mallarme ta yihni todishni chi j piznishi uchni poeti i eseyisti Anri de Renye Syulli Pryudom Pol Klodel Pol Valeri Andre Zhid ta in Svoyim predtecheyu voni vvazhali Sharlya Bodlera Termin simvolizm vzhiv najpershe i viklav programovo jogo poziciyi Zhan Moreas Zgodom simvolizm poshirivsya v inshih krayinah i stav pershoyu manifestaciyeyu modernizmu u svitovij literaturi j zhivopisi Simvolizm u zhivopisiPomitnij vpliv na hudozhnyu praktiku dekotrih hudozhnikiv mav same simvolizm v literaturi de elementi programi ruhu vislovlyuvali yasnishe Yaksho literatori mogli napuskati atmosferi utayemnichosti i prihovanogo zmistu zhonglyuvannyam slovami i zmistami prihovuvannyam pidkreslennyam zmistu pri vikoristanni zaglavnih liter tosho v zhivopisu stvorennya tayemnosti malo praktiku z sivoyi davnini Simvolizm vdalo vikoristovuvali she mitci serednovichchya Simvolami natyakami na pevni yavisha i yih tlumachennya v inshomu znachenni buli povni miniatyuri i kartini mitciv Kitayu chi Zahidnoyi Yevropi Zmistu najstrashnishogo i nezobrazhuvalnogo zhahu v zhivopisu Kitayu nabuv bilij kvadrat Rozpalena poperednim rozglyadannyam strahitlivih malyunkiv uyava viryan vbachala bezodnyu strahitlivogo v tomu bilomu poli i prosto zasliplyuvala yih cherez vdalu dramaturgiyu samogo rozglyadannya Simvolizmom vdalo koristuvalas katolicka cerkva v dobu baroko zadlya poshirennya vlasnogo vplivu A suto religijnij zhivopis dobi baroko ryasniv elementami simvolizmu Simvolizm v zhivopisi drugoyi polovini XIX st vidrodivsya na tli tragichnih suspilnih zsuviv revolyucij voyen i neshast kotrimi ryasnili politichni i ekonomichni podiyi Zhivopis i chastkovo grafika i do XIX st buli zdatni vidobraziti vlasnimi zasobami bud yaku abstraktnu ideyu Tomu prihilniki simvolizmu v drugij polovini XIX st shiroko vikoristovuvali tumani vibuhi yaskravogo svitla promeni z prihovanogo dzherela nerealnu kazkovu arhitekturu nespodivani rakursi atmosferu utayemnichenosti i neyasnosti navit pid chas zobrazhennya pobutovih rechej svijskih tvarin tosho Utayemnichenist netuteshnist mogli nadati navit zobrazhennyu fontanu oranomu polyu abo ridkisnij rechi vikoristati bud yakij natyak na snovidinnya mriyu rozhozhi religijni upodobannya U zhivopis simvolistiv uvijshli tumani hmari muzichni instrumenti zobrazhennya antichnih yazichnickih personazhiv chi hristiyanskih yangoliv nezvichni rakursi Najgirshim bulo te sho avtori ne zalishali glyadacham mozhlivostej dlya rozv yazuvannya tayemnic zmisti kartin mogli buti nadzvichajno prihovanimi i nezrozumilimi navit samim hudozhnikam Use ce lyagalo na haos individualizmu i individualnih hudozhnih maner zapochatkovanih z dobi piznogo serednovichchya i vidrodzhennya ta manyerizmu PredstavnikiOgyust Levek Belgiya Sakralna muzika 1889 Simvolizm v yevropejskomu zhivopisi mav svoyih palkih prihilnikiv sered yakih buli Maks Klinger 1857 1920 Nimechchina Dzhovanni Boldini 1842 1931 Franciya Arnold Beklin 1827 1901 Shvejcariya Italiya Dzhovanni Segantini 1858 1899 Anselmo Buchchi 1887 1955 Dzhulio Aristid Sartorio 1860 1932 Italiya Zhan Delvil 1867 1953 Belgiya Ogyust Levek 1866 1921 Leon Frederik 1856 1940 Moris Deni 1870 1943 Franciya Hose Kordero Vilyegas 1844 1921 IspaniyaObrani tvori hudozhnikiv simvolistivHose Kordero Vilyegas Blagoslovi hlib sho vgamuye tvoyu vtomu seriya Dekalog do 1914 r Dzhovanni Segantini Ave Mariya Arnold Beklin Svyashennij gaj 1882r Muzej mistectv Bazel Shvejcariya Siyach grafika Dzhovanni Segantini Hose Kordero Vilyegas Zapovid tretya Vidpochinok seriya Dekalog do 1914 r Dzhovanni Segantini Grishna matir Pokarannya za htivist Vershina koroleva lodu 1912 rik simvolichna robota Chezare Sakkadzhi z Tortoni V UkrayiniSimvolizm odna zi stilovih techij modernizmu sho vinikla u Franciyi v 70 h pp XIX st a v ukrayinskij literaturi poshirilasya na pochatku XX st Osnovnoyu risoyu simvolizmu ye te sho konkretnij hudozhnij obraz peretvoryuyetsya na bagatoznachnij simvol Pid vplivom yevropejskogo j u velikij miri rosijskogo simvolizmu yak reakciya proti literaturi narodnickogo realizmu rozvinulasya moderna ukrayinska poeziya poch HH st Elementi i vplivi simvolizmu pomitni v tvorchosti Mikoli Voronogo Mikoli Filyanskogo Gricka Chuprinki u dramatichnih tvorah Oleksandra Olesya v poeziyi poetiv galickoyi Molodoyi Muzi Vasilya Pachovskogo Petra Karmanskogo prozayika Mihajla Yackova U literaturnij kritici ideyi simvolizmu reprezentuvali Mikola Yevshan Fedyushka Mikola Sriblyanskij Shapoval Vplivi simvolizmu poznachilisya takozh i v dilyanci perekladu perekladi z Genrika Ibsena Leonida Andreyeva ta in Ukrayinskij simvolizm sformuvavsya organizacijno vzhe pislya togo yak z kincya 1910 h pp zakinchivsya period aktivizaciyi rosijskogo simvolizmu Pochatki ukrayinskogo simvolizmu pov yazani z rannoyu tvorchistyu Pavla Tichini 1914 1917 Yakova Savchenka Oleksi Slisarenka Dmitra Zagula Volodimira Yaroshenka Klima Polishuka ta in Simvol poetichnij trop sho gruntuyetsya na umovnomu oznachenni yakogos yavisha chi ponyattya cherez inshe na pidstavi podibnosti Za dopomogoyu nogo poeti pragnut stislo i yaskravo peredati pevnu dumku Pershim organizacijnim oseredkom ukrayinskogo simvolizmu bulo stvorene v Kiyevi 1918 r z uchastyu poetiv Yakova Savchenka Oleksi Slisarenka Pavla Savchenka Mihajlya Semenka Volodimira Kobilyanskogo i Pavla Tichini yak i diyachiv teatru Lesya Kurbasa j Mikoli Tereshenka ta hudozhnika Anatolya Petrickogo ugrupovannya Bila Studiya nazva za franc zh Revue Blanche Silami ciyeyi grupi buv vidanij togo zh roku Literaturno kritichnij almanah z tvorami nazvanih poetiv i mitciv i z teoretichno programovimi stattyami I Majdana D Zagula ta Yakova Savchenka a na pochatku 1919 r postalo nove ugrupovannya ukrayinskij simvolistiv Muzaget zahodami j silami yakogo v travni 1919 r bulo vidano potrijne chislo zhurnalu Muzaget za red Pavla Tichini Volodimira Yaroshenka Yuriya Mezhenka i Dmitra Zagula Aktivnu uchast u diyalnosti grupi vzyali krim vishe nazvanih Antin Pavlyuk Mihajlo Zhuk M Krupskij ta in Virazno simvolistichnoyu motivami j zasobami bula tvorchist Yakova Savchenka Poeziyi 1918 Volodimira Yaroshenka Svitotin 1918 Luni 1919 Dmitra Zagula Na grani 1919 Oleksi Slisarenka Na berezi Kastalskomu 1919 Klima Polishuka Poeziyi Antina Pavlyuka Sumna radist 1919 Mikoli Tereshenka virshi v LNV j Muzageti Volodimira Kobilyanskogo posmertna zbirka Mij dar 1920 Vershinnim viyavom ukrayinskogo simvolizmu stala zbirka Pavla Tichini Sonyachni klarneti 1918 yak svoyeridna j unikalna podekudi v yevropejskomu simfolizmi muzichna simfoniya Agapij Shamraj Pid vplivom simvolizmu perebuvav pochatkovo j Pavlo Filipovich Simvolichna za nastroyem i zasobami bula persha zbirka ne zv yazanogo org z simvolistami Todosya Osmachki Krucha 1922 Poza mezhami URSR vplivami simvolizmu bula poznachena rannya tvorchist Romana Kupchinskogo Vasilya Bobinskogo V pritvori hramu 1919 Tajna tancyu 1924 j inshih galickih poetiv zgurtovanih bilya zhurnalu Mitusa 1922 ta Ivana Krushelnickogo yak takozh poetiv i mistciv emigrantiv zgurtovanih bilya zhurnalu Soncecvit u Tarnovi 1922 Isnuvannya simvolistichnogo ugrupovannya obmezhilosya periodom 1917 1919 rr Mihajl Semenko j Oleksa Slisarenko aktivizuvalisya v ukrayinskomu futurizmi inshi pislya ostannoyi sprobi z almanahom i grupoyu Grono perejshli pid udarami oficioznoyi kritiki na poziciyi proletarskoyi literaturi Vid simvolizmu i jogo estetichnih nastanov vidmovivsya zgodom i Pavlo Tichina Nastanovi simvolizmu i gaslo mistectvo dlya mistectva vidstoyuvali she deyakij chas u kritichnih pisannyah Yurij Mezhenko Klim Polishuk j Antin Pavlyuk U 1934 1937 bilshist kolishnih simvolistiv navit ti sho perejshli na vimagani komunistichnim rezhimom proletarski poziciyi buli znisheni rozstrilyani abo zaginuli v konctaborah Yakiv Savchenko Oleksa Slisarenko Dmitro Zagul Volodimir Yaroshenko Valer yan Polishuk Klim Polishuk Les Kurbas Ivan Krushelnickij Vasil Bobinskij ta in Tradiciyi ukrayinskogo simvolizmu i jogo mistecki nastanovi prodovzhuvali u 20 ih pp na emigraciyi Klim Polishuk pronizana mesiyanistichnimi motivami zbirka Zvukolirnist 1921 j Antin Pavlyuk u vidanih v 1925 1931 rr u Prazi zbirkah z 1945 Todos Osmachka Vasil Barka Mihajlo Orest i zokrema Oleg Zuyevskij zb Zoloti Vorota 1947 Pid znakom feniksa 1958 dva ostanni aktivni perekladachi tvoriv Rajner Mariyi Rilke Shtefana George Stefana Mallarme ta inshih yevropejskih simvolistiv Viraznogo j originalnogo oformlennya j viyavu u tvorchosti ukrayinskih poetiv poza emigracijnimi Mihajlom Orestom j Olegom Zuyevskim simvolizm ne nabuv U nomu perehreshuvalisya rizni vplivi v tomu chisli j narodnickoyi poeziyi i chuzhih dlya simvolizmu napryamiv futurizm i in U porivnyanni z yevropejskim i rosijskim simvolizmom ukrayinskij simvolizm buv formalno spiznenim j epigonskim napryamom Harakteristichnoyu osoblivistyu ukrayinskogo simvolizmu bulo jogo usuchasnennya namagannya visloviti z dopomogoyu simvolistichnih motiviv i zasobiv zahoplene chi j zaperechlive stavlennya avtoriv do dorevolyucijnoyi i revolyucijnoyi dijsnosti Ukrayinski obrazotvorchi mitci simvolisti yak i yihni yevropejski poperedniki j suchasniki namagalisya znajti sintezu koloriv i linij yaka mogla b visloviti ideyu Elementi simvolizmu i jogo vplivi nayavni u tvorchosti chleniv Muzagetu i Grona Mihajla Zhuka Mikoli Buracheka Anatolya Petrickogo i peredusim Yuhima Mihajlova a na Zahidnij Ukrayini Oleksi Novakivskogo rannogo Pavla Kovzhuna R Lisavskogo Lva Geca Osipa Sorohteya ta in na emigraciyi do neosimvolizmu mozhna vidnesti malyarsku tvorchist Viktora Cimbala Vplivami simvolizmu poznachena j rannya teatralna tvorchist Lesya Kurbasa i jogo Molodogo Teatru v 1917 1919 Div takozhFonetichnij simvolizmLiteraturaPortal Mistectvo Portal Literatura Portal Zhivopis Literaturno kritichnij Almanah Odesa 1918 Muzaget 1919 chch 1 3 Grono 1920 Doroshkevich O Pidruchnik istoriyi ukr literaturi 4 vid X 1927 Savchenko Ya Poeti j beletristi X 1927 Lejtes A Yashek M Desyat rokiv ukr literaturi 1917 1927 I II K 1928 Shamraj A Ukrayinska literatura 2 vid X 1928 Gordinskij Ya Literaturna kritika pidsov Ukrayini L K 1939 Sherekh Yu Trends in Ukrainian Literature under the Soviets The Ukrainian Quarterly IV ch 2 Nyu Jork 1948 Luckyj G S N Literary Politics in the Soviet Ukraine 1917 34 Nyu Jork 1956 Stepun F Die Wege des Symbolismus Orbis scriptus Myunhen 1966 Nevrli M Hudozhni napryamki j lit ugrupovannya v rannij ukr porev literaturi Duklya chch Z i 5 takozh okrema vidbitka Pryashiv 1968 Bojchuk B Rubchak B Koordinati I II Myunhen 1969 Istoriya ukr literaturi u vosmi tt VI t K 1970 Rodko M Ukrayinska poeziya pershih pozhovtnevih rokiv K 1971 DzherelaV Skurativskij Simvolizm Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 579 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X B Lobovik Simvolizm religijnij FES s 580 B Kravciv Simvolizm Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Grono Literaturno misteckij zbirnik Kiyiv 1920PosilannyaSimvolizm Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Simvolizm Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1727 1728 1000 ekz Simvolizm Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 390 392 Simvolizm Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 524 526 634 s Simvolizm religijnij Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya