Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Арман Сюллі-Прюдом | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. René François Armand (Sully) Prudhomme | ||||
 Сюллі-Прюдом | ||||
| Ім'я при народженні | Рене Франсуа Арман Прюдом | |||
| Псевдонім | Сюллі | |||
| Народився | 16 березня 1839 Париж | |||
| Помер | 7 вересня 1907 (68 років) Шатене-Малабрі | |||
| Поховання | Пер-Лашез[1] і d | |||
| Громадянство |  Франція | |||
| Діяльність | поет | |||
| Сфера роботи | вірш[d] | |||
| Alma mater | Кондорсе | |||
| Мова творів | французька | |||
| Роки активності | з 1865 | |||
| Членство | Французька академія (6 вересня 1907)[2] і Угорська академія наук | |||
| Автограф |  | |||
| Учасник | французько-прусська війна | |||
| Премії |  Нобелівська премія з літератури (1901) | |||
| | ||||
 Сюллі-Прюдом у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Рене Сюллі́-Прюдо́м (справжнє ім'я Рене Франсуа Арман Прюдом, фр. René François Armand (Sully) Prudhomme; 16 березня 1839, Париж — 7 вересня 1907, Шатене-Малабрі) — французький поет. Член групи «Парнас». Перший лауреат Нобелівської премії з літератури — на «визнання поетичної композиції, яка свідчить про піднесений ідеалізм, мистецьку бездоганність та рідкісну комбінацію властивостей сердечності та розуму».
Творчість
Батько майбутнього поета помер, коли йому було 2 роки. Навчався класичних мов у ліцеї Бонапарта і 1856 отримав звання бакалавра наук. Після цього поступив на службу на один із заводів Крезо. Проте Сюллі-Прюдом незабаром залишив це місце і повернувся до Парижа, де якийсь час займався вивченням нотаріального права.
Видання першої збірки віршів «Stances et Poèmes» (1865) було зустрінуте загальним схваленням; це дало йому можливість присвятити себе цілком літературній діяльності.
1869 виходить у його переказі і з його передмовою перша книга поеми Тита Лукреція Карра «Про природу речей» («Le premier livre de Lucrèce»), а 1869 — збірка «Les Solitudes».
Інші книги Сюллі-Прюдома: «Poésies (Les Epreuves, Les Ecuries d'Augias, Croquis Italiens)», 1872, за якими були:
- «Impressions de la guerre» (1872),
- «Les Destins» (1872),
- «La Revolte des fleurs» (1874),
- «La France» (1874),
- «Les Vaines tendresses» (1875),
- «La Justice» (1878),
- «Le Prisme» (1886),
- «Le Bonheur» (1888),
- «Les Solitudes» (друге видання, 1894),
- «Oeuvres de prose» (1898),
- «Sully Prudhomme а Alfred de Vigny Sonnets» (1898).
Окрім творів художніх, в яких домінували песимістичні настрої, Сюллі-Прюдому належать роботи теоретичного штибу: «Réflexions sur l'art des vers» (1892), «L'expression dans les beaux-arts», (1901). Найвідоміші твори: філософські поеми «Долі» (1872), «Справедливість» (1878), «Щастя» (1888), Соціологічні і мистецтвознавчі роботи (зокрема «Поетичний заповіт» — «Testament poétique», 1901).
Прюдом був учасником Франко-пруської війни і активним прихильником Дрейфуса. На війні швидко занедужав, тому потрапив у шпиталь, де міг багато писати. Зокрема, тоді Сюллі-Прюдом пише патріотичний вірш «Військові враження».
1881 обраний членом Французької академії, а 1901 присуджена Нобелівська премія з літератури.
Помер 7 вересня 1907 на своїй віллі поблизу Парижа.
Прюдом та Україна
Вірші Армана Сюллі-Прюдома перекладав Микола Вороний, найбільше — Михайло Драй-Хмара, який готував цілу антологію перекладів французьких «парнасців»: П. Варлена, Ш. Бодлера, Т. Готьє, Ш. Леконта де Ліля, С. Малларме, Т. де Банвіля, Л. Дьєркса, П. Клоделя, Ж. Лафорга, Т. Корб'єра. Всі ці поети були сучасниками Прюдома.
Письменник Юрій Винничук аналізував причини відсутності українського Нобелівського лауреата з поезії, покликаючись на французького поета:
Останні поети, відзначені Нобелем, які творили класичним стилем – Сюллі-Прюдом у 1901 і Фредерік Містраль у 1904 р. Сучасна світова поезія давно відмовилася від класичних стилів, і всі наступні поети-лауреати були прихильниками верлібру та білого вірша.
Зразок вірша
Le Vase brisé (збірник «Stances et Poèmes») — «Розбита ваза», аналогія розбитої вази із нещасним коханням:
Le vase où meurt cette verveine D'un coup d'éventail fut fêlé ; Le coup dut l'effleurer à peine : Aucun bruit ne l'a révélé. Mais la légère meurtrissure, Mordant le cristal chaque jour, D'une marche invisible et sûre, En a fait lentement le tour. Son eau fraîche a fui goutte à goutte, Le suc des fleurs s'est épuisé ; Personne encore ne s'en doute, N'y touchez pas, il est brisé. Souvent aussi la main qu'on aime, Effleurant le cœur, le meurtrit ; Puis le cœur se fend de lui-même, La fleur de son amour périt ; Toujours intact aux yeux du monde, Il sent croître et pleurer tout bas Sa blessure fine et profonde ; Il est brisé, n'y touchez pas.
В перекладі Михайла Драй-Хмари:
Ту вазу, де вербена в’яне, торкнулась віялом вона. Легкий удар її поранив, і накололась грань скляна. Але та рана непомітна розходилася потайком, щодня точила скло тендітне, поки не обійшла кругом. Вода по краплі витікала… Вже й соку у стеблі нема, та ваза ще стоїть, не впала, — вона розбита — не займай. Та інколи рука кохана нам серце знехотя вразить, — і ятрить на ньому рана, що цвіт, кохання цвіт в’ялить. Незримо для чужого ока зростає там журба німа. Та рана серця є глибока: воно розбите — не займай. 1926
Примітки
- https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k6423517n/f329
- Французька академія — 1635.
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Arman Syulli Pryudomfr Rene Francois Armand Sully PrudhommeSyulli PryudomIm ya pri narodzhenniRene Fransua Arman PryudomPsevdonimSyulliNarodivsya16 bereznya 1839 1839 03 16 ParizhPomer7 veresnya 1907 1907 09 07 68 rokiv Shatene MalabriPohovannyaPer Lashez 1 i dGromadyanstvo FranciyaDiyalnistpoetSfera robotivirsh d Alma materKondorseMova tvorivfrancuzkaRoki aktivnostiz 1865ChlenstvoFrancuzka akademiya 6 veresnya 1907 2 i Ugorska akademiya naukAvtografUchasnikfrancuzko prusska vijnaPremiyiNobelivska premiya z literaturi 1901 Syulli Pryudom u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Rene Syulli Pryudo m spravzhnye im ya Rene Fransua Arman Pryudom fr Rene Francois Armand Sully Prudhomme 16 bereznya 1839 Parizh 7 veresnya 1907 Shatene Malabri francuzkij poet Chlen grupi Parnas Pershij laureat Nobelivskoyi premiyi z literaturi na viznannya poetichnoyi kompoziciyi yaka svidchit pro pidnesenij idealizm mistecku bezdogannist ta ridkisnu kombinaciyu vlastivostej serdechnosti ta rozumu TvorchistBatko majbutnogo poeta pomer koli jomu bulo 2 roki Navchavsya klasichnih mov u liceyi Bonaparta i 1856 otrimav zvannya bakalavra nauk Pislya cogo postupiv na sluzhbu na odin iz zavodiv Krezo Prote Syulli Pryudom nezabarom zalishiv ce misce i povernuvsya do Parizha de yakijs chas zajmavsya vivchennyam notarialnogo prava Vidannya pershoyi zbirki virshiv Stances et Poemes 1865 bulo zustrinute zagalnim shvalennyam ce dalo jomu mozhlivist prisvyatiti sebe cilkom literaturnij diyalnosti 1869 vihodit u jogo perekazi i z jogo peredmovoyu persha kniga poemi Tita Lukreciya Karra Pro prirodu rechej Le premier livre de Lucrece a 1869 zbirka Les Solitudes Inshi knigi Syulli Pryudoma Poesies Les Epreuves Les Ecuries d Augias Croquis Italiens 1872 za yakimi buli Impressions de la guerre 1872 Les Destins 1872 La Revolte des fleurs 1874 La France 1874 Les Vaines tendresses 1875 La Justice 1878 Le Prisme 1886 Le Bonheur 1888 Les Solitudes druge vidannya 1894 Oeuvres de prose 1898 Sully Prudhomme a Alfred de Vigny Sonnets 1898 Okrim tvoriv hudozhnih v yakih dominuvali pesimistichni nastroyi Syulli Pryudomu nalezhat roboti teoretichnogo shtibu Reflexions sur l art des vers 1892 L expression dans les beaux arts 1901 Najvidomishi tvori filosofski poemi Doli 1872 Spravedlivist 1878 Shastya 1888 Sociologichni i mistectvoznavchi roboti zokrema Poetichnij zapovit Testament poetique 1901 Pryudom buv uchasnikom Franko pruskoyi vijni i aktivnim prihilnikom Drejfusa Na vijni shvidko zaneduzhav tomu potrapiv u shpital de mig bagato pisati Zokrema todi Syulli Pryudom pishe patriotichnij virsh Vijskovi vrazhennya 1881 obranij chlenom Francuzkoyi akademiyi a 1901 prisudzhena Nobelivska premiya z literaturi Pomer 7 veresnya 1907 na svoyij villi poblizu Parizha Pryudom ta Ukrayina Virshi Armana Syulli Pryudoma perekladav Mikola Voronij najbilshe Mihajlo Draj Hmara yakij gotuvav cilu antologiyu perekladiv francuzkih parnasciv P Varlena Sh Bodlera T Gotye Sh Lekonta de Lilya S Mallarme T de Banvilya L Dyerksa P Klodelya Zh Laforga T Korb yera Vsi ci poeti buli suchasnikami Pryudoma Pismennik Yurij Vinnichuk analizuvav prichini vidsutnosti ukrayinskogo Nobelivskogo laureata z poeziyi poklikayuchis na francuzkogo poeta Ostanni poeti vidznacheni Nobelem yaki tvorili klasichnim stilem Syulli Pryudom u 1901 i Frederik Mistral u 1904 r Suchasna svitova poeziya davno vidmovilasya vid klasichnih stiliv i vsi nastupni poeti laureati buli prihilnikami verlibru ta bilogo virsha Zrazok virshaLe Vase brise zbirnik Stances et Poemes Rozbita vaza analogiya rozbitoyi vazi iz neshasnim kohannyam Le vase ou meurt cette verveine D un coup d eventail fut fele Le coup dut l effleurer a peine Aucun bruit ne l a revele Mais la legere meurtrissure Mordant le cristal chaque jour D une marche invisible et sure En a fait lentement le tour Son eau fraiche a fui goutte a goutte Le suc des fleurs s est epuise Personne encore ne s en doute N y touchez pas il est brise Souvent aussi la main qu on aime Effleurant le cœur le meurtrit Puis le cœur se fend de lui meme La fleur de son amour perit Toujours intact aux yeux du monde Il sent croitre et pleurer tout bas Sa blessure fine et profonde Il est brise n y touchez pas V perekladi Mihajla Draj Hmari Tu vazu de verbena v yane torknulas viyalom vona Legkij udar yiyi poraniv i nakololas gran sklyana Ale ta rana nepomitna rozhodilasya potajkom shodnya tochila sklo tenditne poki ne obijshla krugom Voda po krapli vitikala Vzhe j soku u stebli nema ta vaza she stoyit ne vpala vona rozbita ne zajmaj Ta inkoli ruka kohana nam serce znehotya vrazit i yatrit na nomu rana sho cvit kohannya cvit v yalit Nezrimo dlya chuzhogo oka zrostaye tam zhurba nima Ta rana sercya ye gliboka vono rozbite ne zajmaj 1926Primitkihttps gallica bnf fr ark 12148 bpt6k6423517n f329 Francuzka akademiya 1635 d Track Q161806d Track Q377066Dzherela