Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Моріс Дені фр Maurice Denis 25 листопада 1870 Гранвіль 13 листопада 1943 Париж французький художник декоратор Моріс Дені

Моріс Дені

Моріс Дені

Моріс Дені (фр. Maurice Denis; 25 листопада 1870, Гранвіль — 13 листопада 1943, Париж) — французький художник-декоратор.

Моріс Дені
фр. Maurice Denis
image
ранній фотопортрет
При народженніфр. Maurice Amédée Eugène Denis
Народження25 листопада 1870(1870-11-25)
Гранвіль
Смерть13 листопада 1943(1943-11-13) (72 роки)
 Париж)
(d)
Похованняd
Національністьфранцуз
Країнаimage Франція[1]
Жанрживопис
Навчанняакадемія Жульєна (художня школа), Париж
Діяльністьілюстратор, літограф, письменник, художній критик, дизайнер, художник, графік, мистецтвознавець, art theorist, унаочнювач
Напрямокреалізм, символізм
Покровительd, d і d
Відомі учніd, d, d, d, Лемпицька Тамара, d, d і d
Працівникd
Членd, Академія красних мистецтв Франції і d
ТвориQ17490760?, Q17490806? і d
Батькоd
У шлюбі зd[2] і d[2]
Дітиd, d, d, d, d і d
Роботи в колекціїШтедель, d, Художній інститут Чикаго, d, Музей Тіссен-Борнемісса, Фінська національна галерея, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)[3], d[4], Музей мистецтва Метрополітен, Музей витончених мистецтв, d, Музей Креллер-Мюллер, Музей Ван Гога, Ліонський музей красних мистецтв, d, d, Музей августинців, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Ермітаж, Музей Ізраїлю, Національний музей західноєвропейського мистецтва, Токіо, d, d, Музей мистецтв Індіанаполіса, Музей образотворчих мистецтв, Фонд Барнса, d, Баварські державні колекції картин, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, d, Художня галерея Єльського університету, d, Музей образотворчих мистецтв, d, Клівлендський музей мистецтв, d, d, Детройтський інститут мистецтв, d, d, d, d, d, Нова гліптотека Карлсберга, Музей д'Орсе, d, d, d, d, Державна галерея мистецтв (Штутгарт), d, Гамбурзька картинна галерея, d, d, d, d, d, d, d, d, Будинок-музей Віктора Гюго, d, d, Паризький міський музей сучасного мистецтва, d, Державний музей нового західного мистецтва, d, Міський музей (Амстердам)[5], Музей Унтерлінден, Національний музей сучасного мистецтва, Музей образотворчих мистецтв Нансі, Денверський художній музей, Галерея мистецтв Вокера, Далласький музей мистецтв, d, d, d, Стара національна галерея, d, d, d, Q113784341?, Галерея Уффіці[d], Музей Фолькванг, d, d, d, d, Музей Фабра, d, Музей Вальрафа-Ріхарца, Бременська картинна галерея, Галерея Уффіці, Музей Тулуз-Лотрека, d, d, d, d, Нантський музей образотворчого мистецтва, d, Королівські музеї витончених мистецтв, Реннський музей образотворчого мистецтва, d[6], Музей Бойманса - ван Бенінгена[7], d, Монреальський музей красних мистецтв, d, d, Музей Нортона Саймона, d, Музей сучасного мистецтва (Труа), Музей сучасної історії (Париж), Художня галерея Онтаріо, d і d
Нагороди
image

d (1940)

image Моріс Дені у Вікісховищі
image  Роботи у  Вікіджерелах

Ранні роки і освіта

Моріс Дені народився у 1870 році в Гранвілі. Мав просте походження, його батько працював на залізниці, мати — швачка. 1871 року родина перебралась на житло у передмістя Парижа у Сен-Жермен-ан-Ле. Моріс Дені житиме там все життя.

Юнак обрав художню кар'єру і згодом став учнем у академії (художній школі) Жульєна, використавши географічну наближеність небагатої родини до Парижа. Навчання продовжив у Школі красних мистецтв.

До цього періоду належить знайомство із Едуаром Вюйаром (1868—1940), П'єром Боннаром(1867—1947) та Полем Серюзьє (1864—1927).

Моріс Дені починав як реаліст і використовував у той період звучні фарби і маже академічну техніку роботи з олійними фарбами. Схильність до академічних тем він нестиме роками у власній творчості, бо тематика античності мала продовження в буржуазній культурі Франції все 19 століття. Через спокуси академізму свого часу пройшли такі різні французькі художники як Жак-Луї Давід, Теодор Жеріко, Енгр, Франсуа Мілле, Едгар Дега. Художником починав і майбутній скульптор Арістід Майоль, що навернувся до скульптури і виборов славу саме на академічних і ідилічних персонажах у бурхливу за трагічними подіями першу половину 20 століття.

1890 року Моріс Дені подав на виставку у «Салон» картину «Хлопчик з хору». Побутове трактування мав і «Портрет Марти біля піаніно», датований 1891 роком.

Італійський період

Власне навчання вже без нагляду вчителів Моріс Дені подовжив у Італії, де він перебував у 1890-1895 роках. Він старанно вивчав твори митців доби відродження, надаючи перевагу художникам XV століття, тобто кватроченто, з їх постійними творчими пошуками, несхожими художніми індивідуальностями і привабливістю навіть наївних і малорухомих образів. Серед митців кватроченто Моріса Дені приваблював П'єро делла Франческа, відомий фрескіст.

Моріс Дені теоретик

Ще 1890 року роздуми над шляхами мистецтва спонукали його до створення статті, оприлюдненої в журналі «Мистецтво і критика». Ідейну програму він запропонував і в період створення нового художнього товариства, відомого як «Набі» (Les Nabis). Небагатий тоді художник розділив одну студію разом із Боннаром та Вюйаром.

Зміни в художній манері

image
Моріс Дені. «Жіночий пляж у Перро-Гуйре», 1912 р.

На художника, що волав слави і фінансової успішності, почали впливати моди і пошуки в стилістиці сецесія, але художник утримався від радикалізації і навернувся до ідилічних, спокійних тем (його приваблювали сцени на пляжах), перейшов до тьмяних, висвітлених фарб і м'яких, нечітких контурів. Його картини почали нагадувати стінописи чи фрески. При цьому художник часто звертався до колористики французького рококо з низкою рожевих, блакитних, жовтуватих, зеленуватих фарб, іноді просто цукерково-солодкавих.

Він почав працювати художником-декоратором, практично відмовившись від драматичних і трагічних сюжетів, як і французькі імпресіоністи. Так, він створив декоративні панно для буржуазних маєтків барона Кошена у Парижі. Низка декоративних композицій Моріса Дені прикрасила приватні маєтки, театри, церкви у Франції і Німеччині.

Подорожі художника

Аби набратися нових вражень, художник окрім Італії відвідав звичний для французьких художників Алжир, Туніс, Німеччину, Грецію, Палестину, а наприкінці життя Сполучені Штати і Канаду.

Моріс Дені і замовник Іван Морозов

Серед багатих замовників художника опинився і Іван Морозов, володар Тверської мануфактури. При відвідинах Парижа, Морозов спілкувався із росіянами, що перебували у французькій столиці і керувався їх порадами. Серед радників Морзова був і Сергій Дягілєв. Останній і порадив фабриканту відвідати маєток барона Кошена з декоративними панно роботі Дені.

Морозов на той час опікувався перебудовами власного маєтку-палацу у Москві, котрі проводив архітектор Лев Кекушев (1862—1917). Розкішна Біла зала мала стати музичним салоном фабриканта. Декоративні панно роботи Дені сподобались багатію Морозову і той замовив Морісу Дені цикл великих панно для свого музичного салону. Морозов міг знати про декоративні панно роботи Дені для Музичного салона Мютценбеккера у місті Вісбаден і зажадав мати подібні.

Над новітнім (французьким з Парижа!) декором для Морозова працював і художник П'єр Боннар, котрий виконав три панно «Середземне море» для зали парадних сходів (панно Боннара давно зняте зі стін і передане до сховищ Ермітажу).

Декор Музичного салона і його доля

image
Моріс Дені. «Вітрець Зефір переносить зачаровану Психею за наказом Амура, ховаючи її від гніву Венери», декоративне панно для Білої зали маєтку Морозова у Москві 1907 року, нині Ермітаж.

Іван Морозов замовив створити фотографії ще порожнього Музичного салону і надіслав їх та розміри бажаних панно у паризьку майстерню Моріса Дені. Панно мали прикрасити стіни замість фресок. Художник не покидав Францію, а працював на батьківщині. Він також виговорив собі право самому обрати тематику. Багатому замовнику він запропонував «Історію Психеї», що походила з романа письменника Апулея. Тема мала давню історію втілення у мистецтві Італії і Франції, до неї звертались Рафаель Санті, Джуліо Романо, Пітер Пауль Рубенс, П'єр Сюблейра, Симон Вуе. «Історію Психеї» знали і у Російській імперії в добу класицизму завдяки перекладам Богдановича. Морозову ці глибини історії і культури були ні до чого.

Зараз до теми навернувся і Моріс Дені. Але зажадав створити її у новій інтерпретації, позбавивши грубуватої еротики і надмірної чуттєвості, як у творах Джуліо Романо і навіть у стінописах вілли Фарнезіна у Римі. Художник записав 12 грудня 1907 року:

...Я приготував мою майбутню Психею (московську), котра буде дуже цнотливою у порівнянні з Психеєю Джуліо Романо.

Тривожна, депресивна доба кінця XIX ст. була настояна на протиріччях і пошуках особливого змісту мистецтва, вищих символів тощо, що відбилось у мистецьких напрямках декаданс та символізм. Типові ознаки символізму мали і панно «Історія Психеї». Так, Психея — це уособлення людської душі, Амур — це кохання, котрого так прагне душа, вони поєднаються на остові Задоволень і тому подібне.

Моріс Дені знову старанно уникав драматичних сторін легенди і переводив її у низку ідилічних сцен з пляжами, оголеними фігурами і приємними, практично курортними пейзажами. Так, для першого, другого і п'ятого панно були використані пейзажі курорту , де відпочивав Моріс Дені. У четвертому панно пейзаж створений на основі замальовки у саду Джусті у місті Верона. Ескізи до великих за розмірами панно пізніше передали у паризький музей д'Орсе. До того, як відіслати панно «Історії Психеї» до Морозова, художник показав їх у Парижі на Осінньому Салоні. У грудні картини, намотані на вал, прибули у Москву і їх натягли на підрамники та розмістили на призначених місцях.

Історія декорування Музичного салону багатія на цьому не закінчилася. Мороов запросив до себе у гості француза-художника і той прибув у Москву у січні 1909 року. Висока, холодна зала з колонами портиків і великими білими поверхнями справила на митця враження незакінченості і недоопрацьованості. Він і наважився створити нові додатки невеликих картин та замінити меблі. Нову тканину для меблів обирав багатий хазяїн. Моріс Дені створив невеликі картини і два нові панно над дверима. Кути великої зали запропонував заповнити бронзовими скульптурами роботи Арістіда Майоля, позаяк теми панно мали античні сюжети, а скульптури Майоля орієнтувались на академізм і класицизм. Залу оживили також новим комплектом меблів і керамічними вазами роботи Дені…

У зв'язку із початком війни у 1941 році усі панно художника познімали з підрамників і накатали на вал. Картини розкриють лише через десять років і тільки у майстернях Ермітажу, куди їх перевезли на реставрацію, бо частка живопису осипалась від невідповідних умов зберігання. Президія комуністичної Академії мистецтв СРСР недбало ставилась як до пам'яті про Морозова, так і до його московського помешкання. Частка малих картин Моріса потрапила до сховищ Державного музею образотворчих мистецтв імені Пушкіна, всі великі панно були передані до Ермітажу, тобто комплект був недбало роз'єднаний і втратив ансамблевість. Були роз'єднані і меблі, і скульптури та керамічні вази (вази роботи Дені перейшли до збірок ДМОМ). Тобто, створений за декілька років декоративний ансамбль був знищений і побачити речі на первісних місцях можна тепер лише на чорно-білих архівних фото…

Увічнення пам'яті. Музей художника

1980 року в колишньому житловому приміщенні Прийоре у Сен-Жермен-ан-Ле, де мешкала родина Дені, створений музей художника Моріса Дені.

Декоративні панно (галерея)

Портрети роботи М. Дені

image
Моріс Дені. «Автопортрет в саду будинку Прийоре», 1921 рік.
  • image
    Моріс Дені. «Марта біля піаніно», 1891 р., Музей д'Орсе, Париж
  • image
    Моріс Дені. «Марта Дені, дружина художника», 1893 р.
  • image
    Моріс Дені. «Родина Меллерьйо», 1897 р.
  • image
    Моріс Дені. «Абат Валле, 1889 р.

Див. також

Примітки

  1. Museum of Modern Art online collection
    d:Track:Q73268604
  2. https://www.musee-mauricedenis.fr/autre/article/en-savoir-plus-chronologie
  3. http://www.moma.org/collection/works/5703
  4. https://ihoi.org/app/photopro.sk/ihoi_icono/
  5. La dépêche
  7. колекція Бойманса онлайн — 2010.
    d:Track:Q38707107
  8. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563

Посилання

  • Дені // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
  • Гос. музей изобразительных искусств имени А. С. Пушкина, каталог картинной галереи, М., 1986
  • Jean Paul Bouillon, Maurice Denis, 1993, &
  • Russell T. Clement, Four French Symbolists: A Sourcebook on Pierre Puvis de Chavannes, Gustave Moreau, Odilon Redon, and Maurice Denis, Greenwood Press, 1996, &
  • Frèches-Thory, Claire, & Perucchi-Petri, Ursula, ed.: Die Nabis: Propheten der Moderne, Kunsthaus Zürich & Grand Palais, Paris & Prestel, Munich 1993 (German), (French)
  • Paul Jamot, Maurice Denis, 1945, ASIN B000XY26Y6
  • Jean-Jacques Leveque, Maurice Denis, 2006, &
  • Diane Goullard — Maurice Denis (1870—1943). Leçons de l'Italie, d'après son journal (Français) | Lessons from Italy, based on his Journal (English)
  • журнал «Сов. музей», № 3, 1992

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Moris Deni fr Maurice Denis 25 listopada 1870 Granvil 13 listopada 1943 Parizh francuzkij hudozhnik dekorator Moris Denifr Maurice Denisrannij fotoportretPri narodzhennifr Maurice Amedee Eugene DenisNarodzhennya25 listopada 1870 1870 11 25 GranvilSmert13 listopada 1943 1943 11 13 72 roki Parizh d PohovannyadNacionalnistfrancuzKrayina Franciya 1 ZhanrzhivopisNavchannyaakademiya Zhulyena hudozhnya shkola ParizhDiyalnistilyustrator litograf pismennik hudozhnij kritik dizajner hudozhnik grafik mistectvoznavec art theorist unaochnyuvachNapryamokrealizm simvolizmPokroviteld d i dVidomi uchnid d d d Lempicka Tamara d d i dPracivnikdChlend Akademiya krasnih mistectv Franciyi i dTvoriQ17490760 Q17490806 i dBatkodU shlyubi zd 2 i d 2 Ditid d d d d i dRoboti v kolekciyiShtedel d Hudozhnij institut Chikago d Muzej Tissen Bornemissa Finska nacionalna galereya Nacionalna galereya Viktoriyi Nacionalna galereya mistectv Nacionalnij muzej Shveciyi Nacionalna galereya Kanadi Muzej suchasnogo mistectva Nyu Jork 3 d 4 Muzej mistectva Metropoliten Muzej vitonchenih mistectv d Muzej Kreller Myuller Muzej Van Goga Lionskij muzej krasnih mistectv d d Muzej avgustinciv Muzej mistectv okrugu Los Anzheles Ermitazh Muzej Izrayilyu Nacionalnij muzej zahidnoyevropejskogo mistectva Tokio d d Muzej mistectv Indianapolisa Muzej obrazotvorchih mistectv Fond Barnsa d Bavarski derzhavni kolekciyi kartin Derzhavnij muzej obrazotvorchih mistectv imeni O S Pushkina d Hudozhnya galereya Yelskogo universitetu d Muzej obrazotvorchih mistectv d Klivlendskij muzej mistectv d d Detrojtskij institut mistectv d d Musee departemental Maurice Denis The Priory d d d Nova gliptoteka Karlsberga Muzej d Orse d d d d Derzhavna galereya mistectv Shtutgart d Gamburzka kartinna galereya d d d d d d d d Budinok muzej Viktora Gyugo d d Parizkij miskij muzej suchasnogo mistectva d Derzhavnij muzej novogo zahidnogo mistectva d Miskij muzej Amsterdam 5 Muzej Unterlinden Nacionalnij muzej suchasnogo mistectva Muzej obrazotvorchih mistectv Nansi Denverskij hudozhnij muzej Galereya mistectv Vokera Dallaskij muzej mistectv d d d Stara nacionalna galereya d d d Q113784341 Galereya Uffici d Muzej Folkvang d d d d Muzej Fabra d Muzej Valrafa Riharca Bremenska kartinna galereya Galereya Uffici Muzej Tuluz Lotreka d d d d Nantskij muzej obrazotvorchogo mistectva d Korolivski muzeyi vitonchenih mistectv Rennskij muzej obrazotvorchogo mistectva d 6 Muzej Bojmansa van Beningena 7 d Monrealskij muzej krasnih mistectv d d Muzej Nortona Sajmona d Muzej suchasnogo mistectva Trua Muzej suchasnoyi istoriyi Parizh Hudozhnya galereya Ontario d i dNagorodid 1940 Moris Deni u Vikishovishi Roboti u VikidzherelahRanni roki i osvitaMoris Deni narodivsya u 1870 roci v Granvili Mav proste pohodzhennya jogo batko pracyuvav na zaliznici mati shvachka 1871 roku rodina perebralas na zhitlo u peredmistya Parizha u Sen Zhermen an Le Moris Deni zhitime tam vse zhittya Yunak obrav hudozhnyu kar yeru i zgodom stav uchnem u akademiyi hudozhnij shkoli Zhulyena vikoristavshi geografichnu nablizhenist nebagatoyi rodini do Parizha Navchannya prodovzhiv u Shkoli krasnih mistectv Do cogo periodu nalezhit znajomstvo iz Eduarom Vyujarom 1868 1940 P yerom Bonnarom 1867 1947 ta Polem Seryuzye 1864 1927 Moris Deni pochinav yak realist i vikoristovuvav u toj period zvuchni farbi i mazhe akademichnu tehniku roboti z olijnimi farbami Shilnist do akademichnih tem vin nestime rokami u vlasnij tvorchosti bo tematika antichnosti mala prodovzhennya v burzhuaznij kulturi Franciyi vse 19 stolittya Cherez spokusi akademizmu svogo chasu projshli taki rizni francuzki hudozhniki yak Zhak Luyi David Teodor Zheriko Engr Fransua Mille Edgar Dega Hudozhnikom pochinav i majbutnij skulptor Aristid Majol sho navernuvsya do skulpturi i viborov slavu same na akademichnih i idilichnih personazhah u burhlivu za tragichnimi podiyami pershu polovinu 20 stolittya 1890 roku Moris Deni podav na vistavku u Salon kartinu Hlopchik z horu Pobutove traktuvannya mav i Portret Marti bilya pianino datovanij 1891 rokom Italijskij periodVlasne navchannya vzhe bez naglyadu vchiteliv Moris Deni podovzhiv u Italiyi de vin perebuvav u 1890 1895 rokah Vin staranno vivchav tvori mitciv dobi vidrodzhennya nadayuchi perevagu hudozhnikam XV stolittya tobto kvatrochento z yih postijnimi tvorchimi poshukami neshozhimi hudozhnimi individualnostyami i privablivistyu navit nayivnih i maloruhomih obraziv Sered mitciv kvatrochento Morisa Deni privablyuvav P yero della Francheska vidomij freskist Moris Deni teoretikShe 1890 roku rozdumi nad shlyahami mistectva sponukali jogo do stvorennya statti oprilyudnenoyi v zhurnali Mistectvo i kritika Idejnu programu vin zaproponuvav i v period stvorennya novogo hudozhnogo tovaristva vidomogo yak Nabi Les Nabis Nebagatij todi hudozhnik rozdiliv odnu studiyu razom iz Bonnarom ta Vyujarom Zmini v hudozhnij maneriMoris Deni Zhinochij plyazh u Perro Gujre 1912 r Na hudozhnika sho volav slavi i finansovoyi uspishnosti pochali vplivati modi i poshuki v stilistici secesiya ale hudozhnik utrimavsya vid radikalizaciyi i navernuvsya do idilichnih spokijnih tem jogo privablyuvali sceni na plyazhah perejshov do tmyanih visvitlenih farb i m yakih nechitkih konturiv Jogo kartini pochali nagaduvati stinopisi chi freski Pri comu hudozhnik chasto zvertavsya do koloristiki francuzkogo rokoko z nizkoyu rozhevih blakitnih zhovtuvatih zelenuvatih farb inodi prosto cukerkovo solodkavih Vin pochav pracyuvati hudozhnikom dekoratorom praktichno vidmovivshis vid dramatichnih i tragichnih syuzhetiv yak i francuzki impresionisti Tak vin stvoriv dekorativni panno dlya burzhuaznih mayetkiv barona Koshena u Parizhi Nizka dekorativnih kompozicij Morisa Deni prikrasila privatni mayetki teatri cerkvi u Franciyi i Nimechchini Podorozhi hudozhnikaAbi nabratisya novih vrazhen hudozhnik okrim Italiyi vidvidav zvichnij dlya francuzkih hudozhnikiv Alzhir Tunis Nimechchinu Greciyu Palestinu a naprikinci zhittya Spolucheni Shtati i Kanadu Moris Deni i zamovnik Ivan MorozovSered bagatih zamovnikiv hudozhnika opinivsya i Ivan Morozov volodar Tverskoyi manufakturi Pri vidvidinah Parizha Morozov spilkuvavsya iz rosiyanami sho perebuvali u francuzkij stolici i keruvavsya yih poradami Sered radnikiv Morzova buv i Sergij Dyagilyev Ostannij i poradiv fabrikantu vidvidati mayetok barona Koshena z dekorativnimi panno roboti Deni Morozov na toj chas opikuvavsya perebudovami vlasnogo mayetku palacu u Moskvi kotri provodiv arhitektor Lev Kekushev 1862 1917 Rozkishna Bila zala mala stati muzichnim salonom fabrikanta Dekorativni panno roboti Deni spodobalis bagatiyu Morozovu i toj zamoviv Morisu Deni cikl velikih panno dlya svogo muzichnogo salonu Morozov mig znati pro dekorativni panno roboti Deni dlya Muzichnogo salona Myutcenbekkera u misti Visbaden i zazhadav mati podibni Nad novitnim francuzkim z Parizha dekorom dlya Morozova pracyuvav i hudozhnik P yer Bonnar kotrij vikonav tri panno Seredzemne more dlya zali paradnih shodiv panno Bonnara davno znyate zi stin i peredane do shovish Ermitazhu Dekor Muzichnogo salona i jogo dolyaMoris Deni Vitrec Zefir perenosit zacharovanu Psiheyu za nakazom Amura hovayuchi yiyi vid gnivu Veneri dekorativne panno dlya Biloyi zali mayetku Morozova u Moskvi 1907 roku nini Ermitazh Ivan Morozov zamoviv stvoriti fotografiyi she porozhnogo Muzichnogo salonu i nadislav yih ta rozmiri bazhanih panno u parizku majsternyu Morisa Deni Panno mali prikrasiti stini zamist fresok Hudozhnik ne pokidav Franciyu a pracyuvav na batkivshini Vin takozh vigovoriv sobi pravo samomu obrati tematiku Bagatomu zamovniku vin zaproponuvav Istoriyu Psiheyi sho pohodila z romana pismennika Apuleya Tema mala davnyu istoriyu vtilennya u mistectvi Italiyi i Franciyi do neyi zvertalis Rafael Santi Dzhulio Romano Piter Paul Rubens P yer Syublejra Simon Vue Istoriyu Psiheyi znali i u Rosijskij imperiyi v dobu klasicizmu zavdyaki perekladam Bogdanovicha Morozovu ci glibini istoriyi i kulturi buli ni do chogo Zaraz do temi navernuvsya i Moris Deni Ale zazhadav stvoriti yiyi u novij interpretaciyi pozbavivshi grubuvatoyi erotiki i nadmirnoyi chuttyevosti yak u tvorah Dzhulio Romano i navit u stinopisah villi Farnezina u Rimi Hudozhnik zapisav 12 grudnya 1907 roku Ya prigotuvav moyu majbutnyu Psiheyu moskovsku kotra bude duzhe cnotlivoyu u porivnyanni z Psiheyeyu Dzhulio Romano Trivozhna depresivna doba kincya XIX st bula nastoyana na protirichchyah i poshukah osoblivogo zmistu mistectva vishih simvoliv tosho sho vidbilos u misteckih napryamkah dekadans ta simvolizm Tipovi oznaki simvolizmu mali i panno Istoriya Psiheyi Tak Psiheya ce uosoblennya lyudskoyi dushi Amur ce kohannya kotrogo tak pragne dusha voni poyednayutsya na ostovi Zadovolen i tomu podibne Moris Deni znovu staranno unikav dramatichnih storin legendi i perevodiv yiyi u nizku idilichnih scen z plyazhami ogolenimi figurami i priyemnimi praktichno kurortnimi pejzazhami Tak dlya pershogo drugogo i p yatogo panno buli vikoristani pejzazhi kurortu de vidpochivav Moris Deni U chetvertomu panno pejzazh stvorenij na osnovi zamalovki u sadu Dzhusti u misti Verona Eskizi do velikih za rozmirami panno piznishe peredali u parizkij muzej d Orse Do togo yak vidislati panno Istoriyi Psiheyi do Morozova hudozhnik pokazav yih u Parizhi na Osinnomu Saloni U grudni kartini namotani na val pribuli u Moskvu i yih natyagli na pidramniki ta rozmistili na priznachenih miscyah Istoriya dekoruvannya Muzichnogo salonu bagatiya na comu ne zakinchilasya Moroov zaprosiv do sebe u gosti francuza hudozhnika i toj pribuv u Moskvu u sichni 1909 roku Visoka holodna zala z kolonami portikiv i velikimi bilimi poverhnyami spravila na mitcya vrazhennya nezakinchenosti i nedoopracovanosti Vin i navazhivsya stvoriti novi dodatki nevelikih kartin ta zaminiti mebli Novu tkaninu dlya mebliv obirav bagatij hazyayin Moris Deni stvoriv neveliki kartini i dva novi panno nad dverima Kuti velikoyi zali zaproponuvav zapovniti bronzovimi skulpturami roboti Aristida Majolya pozayak temi panno mali antichni syuzheti a skulpturi Majolya oriyentuvalis na akademizm i klasicizm Zalu ozhivili takozh novim komplektom mebliv i keramichnimi vazami roboti Deni U zv yazku iz pochatkom vijni u 1941 roci usi panno hudozhnika poznimali z pidramnikiv i nakatali na val Kartini rozkriyut lishe cherez desyat rokiv i tilki u majsternyah Ermitazhu kudi yih perevezli na restavraciyu bo chastka zhivopisu osipalas vid nevidpovidnih umov zberigannya Prezidiya komunistichnoyi Akademiyi mistectv SRSR nedbalo stavilas yak do pam yati pro Morozova tak i do jogo moskovskogo pomeshkannya Chastka malih kartin Morisa potrapila do shovish Derzhavnogo muzeyu obrazotvorchih mistectv imeni Pushkina vsi veliki panno buli peredani do Ermitazhu tobto komplekt buv nedbalo roz yednanij i vtrativ ansamblevist Buli roz yednani i mebli i skulpturi ta keramichni vazi vazi roboti Deni perejshli do zbirok DMOM Tobto stvorenij za dekilka rokiv dekorativnij ansambl buv znishenij i pobachiti rechi na pervisnih miscyah mozhna teper lishe na chorno bilih arhivnih foto Uvichnennya pam yati Muzej hudozhnika1980 roku v kolishnomu zhitlovomu primishenni Prijore u Sen Zhermen an Le de meshkala rodina Deni stvorenij muzej hudozhnika Morisa Deni Dekorativni panno galereya Mors Deni Forum u Rimi 1904 r Moris Deni Vakh i Ariadna 1907 r Ermitazh Moris Deni Zakohanij Polifem z flejtoyu 1907 r Muzej obrazotvorchih mistectv imeni Pushkina Moris Deni Dafnis i Hloya 1918 r Portreti roboti M DeniMoris Deni Avtoportret v sadu budinku Prijore 1921 rik Moris Deni Marta bilya pianino 1891 r Muzej d Orse Parizh Moris Deni Marta Deni druzhina hudozhnika 1893 r Moris Deni Rodina Mellerjo 1897 r Moris Deni Abat Valle 1889 r Div takozhRealizm Simvolizm Natyurmort Portret Dekorativno uzhitkove mistectvoPrimitkiMuseum of Modern Art online collection d Track Q73268604 https www musee mauricedenis fr autre article en savoir plus chronologie http www moma org collection works 5703 https ihoi org app photopro sk ihoi icono La depeche kolekciya Bojmansa onlajn 2010 d Track Q38707107 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563PosilannyaDeni Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Gos muzej izobrazitelnyh iskusstv imeni A S Pushkina katalog kartinnoj galerei M 1986 Jean Paul Bouillon Maurice Denis 1993 ISBN 2 605 00245 4 amp ISBN 978 2 605 00245 0 Russell T Clement Four French Symbolists A Sourcebook on Pierre Puvis de Chavannes Gustave Moreau Odilon Redon and Maurice Denis Greenwood Press 1996 ISBN 0 313 29752 5 amp ISBN 978 0 313 29752 6 Freches Thory Claire amp Perucchi Petri Ursula ed Die Nabis Propheten der Moderne Kunsthaus Zurich amp Grand Palais Paris amp Prestel Munich 1993 ISBN 3 7913 1969 8 German French Paul Jamot Maurice Denis 1945 ASIN B000XY26Y6 Jean Jacques Leveque Maurice Denis 2006 ISBN 2 86770 181 3 amp ISBN 978 2 86770 181 8 Diane Goullard Maurice Denis 1870 1943 Lecons de l Italie d apres son journal Francais Lessons from Italy based on his Journal English zhurnal Sov muzej 3 1992

Дата публікації:
Топ