Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сергі й Проко пович Тимоше нко 5 лютого 1881 Базилівка 6 липня 1950 Пало Альто український архітектор і суспільно політи

Сергій Тимошенко

Сергій Тимошенко

Сергі́й Проко́пович Тимоше́нко (5 лютого 1881 Базилівка — 6 липня 1950 Пало-Альто) — український архітектор і суспільно-політичний діяч. Голова Слобідської Української Ради з 16 квітня 1917 року, 1919—1920 — міністр шляхів в урядах УНР І. Мазепи, В. Прокоповича та А. Лівицького; учасник Другого зимового походу.

Сергій Прокопович Тимошенко
image
Народження5 лютого 1881(1881-02-05)
Смерть6 липня 1950(1950-07-06) (69 років)° інфаркт міокарда
Національністьукраїнець
Країнаimage Російська імперія → image УНР → image США
НавчанняПетербурзький інститут цивільних інженерів
Діяльністьархітектор, інженер, політик
Праця в містахКовель, Київ, Лубни, Львів, Луцьк
Архітектурний стильукраїнський архітектурний модерн
Найважливіші спорудистанція Албаши, станція Ведмідівка
ЗакладУкраїнська господарська академія
Брати, сестриТимошенко Володимир Прокопович і Тимошенко Степан Прокопович
Діти·невідомо
image Тимошенко Сергій Прокопович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тимошенко.

Життєпис

Народився в селі Базилівці на Чернігівщині, брат Володимира і Степана. Батько Сергія, Прокіп Тимофійович, був кріпаком, який отримав «вольну», здобув домашню освіту, закінчив Харківські курси землемірів і, набувши капітал, одружився з донькою відставного військового, яка закінчила Фундуклеївську жіночу гімназію в Києві Юзефіною Сарнавською. Дитячі роки Тимошенків проходили серед сільських дітей. Першою вчителькою була мати, а потім їх навчав і готував до вступу в Роменське реальне училище педагог Михайло Коваленко.

Після закінчення реального училища в місті Ромни Полтавської губернії Сергій Тимошенко навчався в Інституті цивільних інженерів у Петербурзі. Як студент Інституту цивільних інженерів у Петербурзі був діячем Української Студентської Громади і членом Північного комітету РУД (згодом УСДРП). Під час демонстрацій двічі (у 1902 і важче в 1905 році) отримав поранення й через погіршення стану здоров'я був звільнений із постійної військової служби.

По закінченні інституту працював за фахом у Ковелі, Києві (будинки Юркевича та Лаврентієва в українському стилі), Харкові (також будинки в українському стилі Попова, Бойка, проекти міст-садів), Лубни (каплиця-усипальниця Шеметів, Михайла Казиміровича, його дружини і дочки).

З 1907 року брав участь у виставках та конкурсах у Москві, Києві, Харкові, Єлисаветграді, на яких здобув понад 10 нагород, зокрема за проєкти шпиталю для губернського міста, церкви на 2 тисячі парафіян у Харкові, каплиці-усипальниці у Лубнах, надгробків на могилах композитора Миколи Лисенка та інженера Олександра Варяницина, кількох народних будинків тощо. У 1912 р. став одним із засновників Українського художньо-архітектурного відділу Харківського літературно-художнього гуртка.

З початком революції 1917 — губернський комісар Харківщини. У квітні його обирають членом Центральної Ради. З листопаду — голова Селянського з'їзду Слобідської України. Очолював міністерство шляхів в урядах Ісаака Мазепи, В'ячеслава Прокоповича та Андрія Лівицького. Уповноважений українського уряду на переговорах з урядом Війська Донського для координування спільних антибільшовицьких військових операцій.

Брав участь в Другому зимовому поході. Харківський архів Сергія Тимошенка безповоротно втрачений: у 1921 році чекісти забрали все майно і вивезли вантажівками в невідомому напрямку.

image
Храм Успення Пресвятої Богородиці на Мражниці, м. Борислав
image
Церква святого Андрія (Львів, Клепарів)
image
Уряд Директорії та вище командування Армії УНР після наради в Ялтушкові, 7.11.1920 р.
Перший ряд: Іван Омелянович-Павленко (1), Симон Петлюра (2), Михайло Омелянович-Павленко (3), Гаврило Базильський (4).
Другий ряд: Андрій Лівицький (5), Олександр Саліковський (6).
Третій ряд: Євген Архипенко (7), Олександр Удовиченко (8), Олексій Галкин (9), Олександр Загродський (10), Пінхас Красний (11), Марко Безручко (12), Андрій Долуд (13), Петро Ліпко (14), Андрій Гулий-Гуленко (15), Сергій Тимошенко (16)

У подальші роки:


Був активним поборником ідеї українізації Православної церкви в Польщі. У 1931 він став головою Ради Луцького Чесно-хресного братства, очолив Товариство прихильників православної освіти й охорони традицій православної віри імені митрополита Петра Могили. Установчі збори товариства імені П. Могили відбулися в приміщенні Українського клубу «Рідна Хата» в Луцьку 19 листопада 1931 року. Тут працювали протоієрей отець Павло Пащевський, Іван Власовський, Михайло Тележинський. Осередки товариства утворені в Рівному, у Кременці, Новогрудську, Сарнах, Острозі, Здолбунові, Володимирі, Дубно, з лютого 1935 працювала Богословська секція, діячі якої готували та видавали релігійну літературу українською мовою. Товариство імені митрополита П. Могили видало чотири числа журналу «За соборність», після його заборони польською владою в 1935 — часопис «Церква і Нарід» (1935—1939). Брав участь у роботі Волинського Українського об'єднання, був одним із його керівників. Разом з ним там працювали Петро Певний, Євген Богуславський, Мартин Волков, Олександр Ковалевський, Степан Скрипник.

У січні 1935 р. Сергій Тимошенко — делегат Волинського єпархіального зібрання духовенства і мирян як представник від Товариства імені митрополита Петра Могили. Від 1937 року входив до комісії зі створення Регіонального плану забудови Волині.

1935 року обраний послом до польського Сейму, у 1938 став сенатором Польської Республіки.

17 жовтня 1933 року в Луцьку представники українських організацій Волині утворили Волинський громадський комітет допомоги голодуючим у Радянській Україні (ВГКДГУ). Очолив комітет сенатор Микола Маслов, заступниками стали інженер Сергій Тимошенко та професор Іван Власовський

У 1940 — 1941 рр. у Любліні, у 1941—1943 рр. у Луцьку, згодом у Німеччині.

У 1943 році  його було мобілізовано до німецької будівельної організації Торта, працював у містах: Перемишль, Львів, Далмація, Загреб, Грац, Більськ, Прага, Карлсбад, Гейдельберг. Після розгрому гітлерівської Німеччини потрапив до табору для переміщених осіб. Від видачі радянській владі його врятувало лише довоєнне польське громадянство.

У 1946 р. емігрував до США. Спроєктував кілька церков та інших споруд для української громади в Канаді, Аргентині, Парагваю та США.

Син Олександр — архітектор, був головним архітектором вашингтонського метрополітену, будував хмарочоси в Нью-Йорку, був фундатором Товариства українських інженерів Америки.

image
Меморіальна дошка у Харкові

Помер 6 липня 1950 року в містечку Пало-Альто в Каліфорнії від серцевого нападу, залишивши незакінченим проєкт церкви для аргентинського Буенос-Айреса.

З численних проектів, які створив Сергій Тимошенко здійснено близько 400 будов. Автор надгробної плити на могилі Симона Петлюри в Парижі. Прагнучи відродження українського стилю, він базувався на спадщині українського мистецтва, зокрема на мурованій архітектурі українського бароко. Серед його творів у стилі українського архітектурного модерну, зокрема, такі як будинки станцій Албаши, Ведмідівка та інші.

У Подебрадах вийшла друком його праця «Будівельні матеріали, їх властивості, досліди та виготовлення».

Вшанування пам'яті

На вшанування пам'яті братів Володимира, Степана та Сергія Тимошенків у Конотопі та Львові названо вулиці.

У Ковелі та Луцьку існують вулиці Сергія Тимошенка.

У Луцьку та Харкові встановлені меморіальні таблиці на честь видатного архітектора.

2021 року в центрі села Шпотівка Дубов'язівської селищної ради Конотопського району відкрили пам'ятний знак братам Тимошенкам.

Відомий волинський журналіст і письменник Іван Корсак присвятив братам Тимошенкам свій історичний роман «Борозна у чужому полі».

В Національному музеї імені Андрея Шептицького (Львів) від 1924 року зберігається живописний портрет Сергія Тимошенка художника Юрія Магалевського, який подарував музею сам архітектор.

Художник-графік Микола Михайлович Бондаренко створив портрет Сергія Тимошенка, який надрукований в альбомі «Корінням із Сумщини».

2020 року у Луцьку була створена інтерактивна карта модерних будинків архітектора Тимошенка.

Примітки

  1. S. TIMOSHENKO, 69, CHURCH ARCHITECT; Exiled Ukrainian Leader Dies --Had Designed Edifices for Greek Orthodox Faith // The New York Times / J. Kahn — Manhattan: New York Times Company, A. G. Sulzberger, 1950. — P. 13. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
    d:Track:Q9684d:Track:Q6284490d:Track:Q54837d:Track:Q106642728d:Track:Q2529982d:Track:Q24743245d:Track:Q11299
  2. УІНП. 1881 – народився Сергій Тимошенко, архітектор і державний діяч УНР. УІНП (укр.). Процитовано 18 квітня 2024.
  3. Тарнавський Роман, Микулич Олег. Храми Борислава. — Борислав: Українське товариство охорони пам'яток історії та культури м. Борислава, 2001. — 11с
  4. Власенко В. М. Сергій Тимошенко — архітектор і політик // Сумський історико-архівний журнал. — 2007. — № 2—3. — С. 33.
  5. Р. Давидюк. Волинське Українське об'єднання Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
  6. Obwieszczenie Wojewody Wołyńskiego z dnia 10 stycznia 1938 r. № K.B.I.-2/37 w sprawie powłania Komisji Regionalnego Planu Zabudowania Wołynia // Wołyński Dziennik Wojewódzki. — 1938. — № 2. — S. 25.
  7. У Ковелі перейменовано 13 вулиць та 2 провулки. Ковельська міська рада: офіційний сайт. Процитовано 25 січня 2023.
  8. 10 причин, чому вулицю Ярощука варто перейменувати на Сергія Тимошенка. Волинські новини. 3 жовтня 2016. Процитовано 25 січня 2023.
  9. У Луцьку вулицю перейменували на честь державного діяча та архітектора. Район історія. 30 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022.
  10. Голуб, Мая (11 лютого 2016). Вшанували архітектора Сергія Тимошенка. Процитовано 22 січня 2023.
  11. У Харкові увічнили пам'ять політичного діяча часів УНР Сергія Тимошенко. Укрінформ. Процитовано 25 січня 2023.
  12. Лисий, Ігор (30 серпня 2021). На Конотопщині відкрили пам'ятний знак видатним землякам. Сумський історичний портал. Процитовано 23 січня 2023.
  13. Волинський письменник презентував «Борозну у чужому полі». Волинські новини. 27 листопада 2014. Процитовано 25 січня 2023.
  14. Забутий портрет на тлі історії // Сергій Тимошенко. Повернення. — Харків: Раритети України, 2021. — С. 146.
  15. Бондаренко М. Корінням із Сумщини: серія ліноритів / М. Бондаренко, О. Капітоненко. — Суми: ФОП Щербина І. В., 2016. — С. 67.
  16. У Луцьку створили інтерактивну карту модерних будинків архітектора Тимошенка. 23 листопада 2020. Процитовано 22 січня 2023.

Література

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
  • Вітченко Д. Харківський період життя та творчості Сергія Тимошенка // Пам'ятки України. — 2014. — № 12. — С. 42—43.
  • Давидюк Р. Архітектор у політиці: громадсько-політична діяльність Сергія Тимошенка в 30-х роках XX століття // Волинські історичні записки: зб. наук. праць / ред. С. М. Міщук ; редкол. Л. В. Баженов [та ін.]. — Житомир: Полісся, 2010. — Т. 5. — С. 228—235.
  • Корсак І. Борозна у чужому полі. — Київ: Ярославів Вал, 2014. — 224 с.
  • Сергій Тимошенко. Повернення / за наук. ред. О. Михайлишин. — Харків: Раритети України, 2021. — 288 с.; 480 іл. — Бібліогр.: 364 назви. — (Сер. «Архітектура, події, люди»). —
  • 1881 — народився Сергій Тимошенко, архітектор і державний діяч УНР — Український інститут національної пам'яті.

Рекомендована література

  • Власенко В. До біографії С. П. Тимошенка // Сумська старовина. — 2001. — № 8–9. — С. 96—103.
  • Попельницька О. О. Сто великих діячів культури України. — Київ, 2010. — С. 74—77.
  • Давидюк Р. Сергій Тимошенко // Давидюк Р. З поляками за Україну: Наддніпрянська еміграція в суспільно-політичному житті міжвоєнної Волині. — Рівне: ПП ДМ, 2014. — С. 145—157.
  • Власенко В. Архітектор і політик (Сергій Тимошенко) // Власенко В. Уродженці Сумщини — учасники Української революції 1917—1921 рр. — Суми: Мрія, 2016. — С. 115—130. — Бібліогр. : 42 назви.
  • Бенедюк П. О. Архітектура станційних комплексів Північно-Донецької залізниці у творчому доробку С. П. Тимошенка // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. — 2016. — № 43. — С. 47—58.
  • Гаврилюк О. Н. Сергій Тимошенко та справа реконструкції Володими-Волинської Свято-Василівської церкви // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки: Історичні науки. — Луцьк, 2016. — № 13. — С. 59—63.

Посилання

  • Власенко В. Тимошенко Сергій Прокопович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.242-245
  • Тимошенко Сергій // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1897-1898. — 1000 екз.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sergi j Proko povich Timoshe nko 5 lyutogo 1881 Bazilivka 6 lipnya 1950 Palo Alto ukrayinskij arhitektor i suspilno politichnij diyach Golova Slobidskoyi Ukrayinskoyi Radi z 16 kvitnya 1917 roku 1919 1920 ministr shlyahiv v uryadah UNR I Mazepi V Prokopovicha ta A Livickogo uchasnik Drugogo zimovogo pohodu Sergij Prokopovich TimoshenkoNarodzhennya5 lyutogo 1881 1881 02 05 s Bazilivka Sumska oblast UkrayinaSmert6 lipnya 1950 1950 07 06 69 rokiv Palo Alto Kaliforniya SShA infarkt miokardaNacionalnistukrayinecKrayinaRosijska imperiya UNR SShANavchannyaPeterburzkij institut civilnih inzhenerivDiyalnistarhitektor inzhener politikPracya v mistahKovel Kiyiv Lubni Lviv LuckArhitekturnij stilukrayinskij arhitekturnij modernNajvazhlivishi sporudistanciya Albashi stanciya VedmidivkaZakladUkrayinska gospodarska akademiyaBrati sestriTimoshenko Volodimir Prokopovich i Timoshenko Stepan ProkopovichDiti nevidomo Timoshenko Sergij Prokopovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Timoshenko ZhittyepisNarodivsya v seli Bazilivci na Chernigivshini brat Volodimira i Stepana Batko Sergiya Prokip Timofijovich buv kripakom yakij otrimav volnu zdobuv domashnyu osvitu zakinchiv Harkivski kursi zemlemiriv i nabuvshi kapital odruzhivsya z donkoyu vidstavnogo vijskovogo yaka zakinchila Fundukleyivsku zhinochu gimnaziyu v Kiyevi Yuzefinoyu Sarnavskoyu Dityachi roki Timoshenkiv prohodili sered silskih ditej Pershoyu vchitelkoyu bula mati a potim yih navchav i gotuvav do vstupu v Romenske realne uchilishe pedagog Mihajlo Kovalenko Pislya zakinchennya realnogo uchilisha v misti Romni Poltavskoyi guberniyi Sergij Timoshenko navchavsya v Instituti civilnih inzheneriv u Peterburzi Yak student Institutu civilnih inzheneriv u Peterburzi buv diyachem Ukrayinskoyi Studentskoyi Gromadi i chlenom Pivnichnogo komitetu RUD zgodom USDRP Pid chas demonstracij dvichi u 1902 i vazhche v 1905 roci otrimav poranennya j cherez pogirshennya stanu zdorov ya buv zvilnenij iz postijnoyi vijskovoyi sluzhbi Po zakinchenni institutu pracyuvav za fahom u Koveli Kiyevi budinki Yurkevicha ta Lavrentiyeva v ukrayinskomu stili Harkovi takozh budinki v ukrayinskomu stili Popova Bojka proekti mist sadiv Lubni kaplicya usipalnicya Shemetiv Mihajla Kazimirovicha jogo druzhini i dochki Z 1907 roku brav uchast u vistavkah ta konkursah u Moskvi Kiyevi Harkovi Yelisavetgradi na yakih zdobuv ponad 10 nagorod zokrema za proyekti shpitalyu dlya gubernskogo mista cerkvi na 2 tisyachi parafiyan u Harkovi kaplici usipalnici u Lubnah nadgrobkiv na mogilah kompozitora Mikoli Lisenka ta inzhenera Oleksandra Varyanicina kilkoh narodnih budinkiv tosho U 1912 r stav odnim iz zasnovnikiv Ukrayinskogo hudozhno arhitekturnogo viddilu Harkivskogo literaturno hudozhnogo gurtka Z pochatkom revolyuciyi 1917 gubernskij komisar Harkivshini U kvitni jogo obirayut chlenom Centralnoyi Radi Z listopadu golova Selyanskogo z yizdu Slobidskoyi Ukrayini Ocholyuvav ministerstvo shlyahiv v uryadah Isaaka Mazepi V yacheslava Prokopovicha ta Andriya Livickogo Upovnovazhenij ukrayinskogo uryadu na peregovorah z uryadom Vijska Donskogo dlya koordinuvannya spilnih antibilshovickih vijskovih operacij Brav uchast v Drugomu zimovomu pohodi Harkivskij arhiv Sergiya Timoshenka bezpovorotno vtrachenij u 1921 roci chekisti zabrali vse majno i vivezli vantazhivkami v nevidomomu napryamku Hram Uspennya Presvyatoyi Bogorodici na Mrazhnici m Borislav Cerkva svyatogo Andriya Lviv Klepariv Uryad Direktoriyi ta vishe komanduvannya Armiyi UNR pislya naradi v Yaltushkovi 7 11 1920 r Pershij ryad Ivan Omelyanovich Pavlenko 1 Simon Petlyura 2 Mihajlo Omelyanovich Pavlenko 3 Gavrilo Bazilskij 4 Drugij ryad Andrij Livickij 5 Oleksandr Salikovskij 6 Tretij ryad Yevgen Arhipenko 7 Oleksandr Udovichenko 8 Oleksij Galkin 9 Oleksandr Zagrodskij 10 Pinhas Krasnij 11 Marko Bezruchko 12 Andrij Dolud 13 Petro Lipko 14 Andrij Gulij Gulenko 15 Sergij Timoshenko 16 U podalshi roki 1922 1923 zaproektuvav cerkvi u peredmistyah Lvova Kleparovi ta Levandivci monastir Studitiv u seli Zarvanici ta in 1924 1929 profesor Ukrayinskoyi Gospodarchoyi Akademiyi v Podyebradah i Ukrayinskoyi studiyi plastichnogo mistectva v Prazi 1927 1928 obijmav posadu rektora Podebradskoyi akademiyi nastupnogo roku ocholyuvav kafedru vodno sanitarnoyi tehniki Hram Uspennya Presvyatoyi Bogorodici Borislav Rozpochato budivnictvo u chervni 1928 roku zaversheno u listopadi 1929 roku a reshta robit bulo zakincheno v 1931 roci Buduvavsya za i pid kerivnictvom paroha kerivnika cerkvi Ivana Lishinskogo na koshti miscevih zhiteliv ta vlasnikiv kopalen nafti u m Borislavi Arhitektori Sergij Timoshenko Oleksandr Pezhanskij Buduvav cerkvu inzhener Lev Shelevich Cerkva svyatogo Andriya Lviv Klepariv Budivnictvo za proektom Sergiya Timoshenka rozpochato 1926 roku i trivalo do 1932 1930 1939 u Lucku golovnij arhitektor dlya silskogospodarskogo budivnictva na Volini sered inshogo proekti zrazkovih hutoriv avtor blizko dvoh desyatkiv zhitlovih budinkiv u stili modernizmu v Lucku diyach Volinskogo Ukrayinskogo ob yednannya z 1935 jogo golova i posol do polskogo sojmu 1938 39 do Senatu i Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi mizh inshim pershij golova Tovaristva im Petra Mogili Buv aktivnim pobornikom ideyi ukrayinizaciyi Pravoslavnoyi cerkvi v Polshi U 1931 vin stav golovoyu Radi Luckogo Chesno hresnogo bratstva ocholiv Tovaristvo prihilnikiv pravoslavnoyi osviti j ohoroni tradicij pravoslavnoyi viri imeni mitropolita Petra Mogili Ustanovchi zbori tovaristva imeni P Mogili vidbulisya v primishenni Ukrayinskogo klubu Ridna Hata v Lucku 19 listopada 1931 roku Tut pracyuvali protoiyerej otec Pavlo Pashevskij Ivan Vlasovskij Mihajlo Telezhinskij Oseredki tovaristva utvoreni v Rivnomu u Kremenci Novogrudsku Sarnah Ostrozi Zdolbunovi Volodimiri Dubno z lyutogo 1935 pracyuvala Bogoslovska sekciya diyachi yakoyi gotuvali ta vidavali religijnu literaturu ukrayinskoyu movoyu Tovaristvo imeni mitropolita P Mogili vidalo chotiri chisla zhurnalu Za sobornist pislya jogo zaboroni polskoyu vladoyu v 1935 chasopis Cerkva i Narid 1935 1939 Brav uchast u roboti Volinskogo Ukrayinskogo ob yednannya buv odnim iz jogo kerivnikiv Razom z nim tam pracyuvali Petro Pevnij Yevgen Boguslavskij Martin Volkov Oleksandr Kovalevskij Stepan Skripnik U sichni 1935 r Sergij Timoshenko delegat Volinskogo yeparhialnogo zibrannya duhovenstva i miryan yak predstavnik vid Tovaristva imeni mitropolita Petra Mogili Vid 1937 roku vhodiv do komisiyi zi stvorennya Regionalnogo planu zabudovi Volini 1935 roku obranij poslom do polskogo Sejmu u 1938 stav senatorom Polskoyi Respubliki 17 zhovtnya 1933 roku v Lucku predstavniki ukrayinskih organizacij Volini utvorili Volinskij gromadskij komitet dopomogi goloduyuchim u Radyanskij Ukrayini VGKDGU Ocholiv komitet senator Mikola Maslov zastupnikami stali inzhener Sergij Timoshenko ta profesor Ivan Vlasovskij U 1940 1941 rr u Lyublini u 1941 1943 rr u Lucku zgodom u Nimechchini U 1943 roci jogo bulo mobilizovano do nimeckoyi budivelnoyi organizaciyi Torta pracyuvav u mistah Peremishl Lviv Dalmaciya Zagreb Grac Bilsk Praga Karlsbad Gejdelberg Pislya rozgromu gitlerivskoyi Nimechchini potrapiv do taboru dlya peremishenih osib Vid vidachi radyanskij vladi jogo vryatuvalo lishe dovoyenne polske gromadyanstvo U 1946 r emigruvav do SShA Sproyektuvav kilka cerkov ta inshih sporud dlya ukrayinskoyi gromadi v Kanadi Argentini Paragvayu ta SShA Sin Oleksandr arhitektor buv golovnim arhitektorom vashingtonskogo metropolitenu buduvav hmarochosi v Nyu Jorku buv fundatorom Tovaristva ukrayinskih inzheneriv Ameriki Memorialna doshka u Harkovi Pomer 6 lipnya 1950 roku v mistechku Palo Alto v Kaliforniyi vid sercevogo napadu zalishivshi nezakinchenim proyekt cerkvi dlya argentinskogo Buenos Ajresa Z chislennih proektiv yaki stvoriv Sergij Timoshenko zdijsneno blizko 400 budov Avtor nadgrobnoyi pliti na mogili Simona Petlyuri v Parizhi Pragnuchi vidrodzhennya ukrayinskogo stilyu vin bazuvavsya na spadshini ukrayinskogo mistectva zokrema na murovanij arhitekturi ukrayinskogo baroko Sered jogo tvoriv u stili ukrayinskogo arhitekturnogo modernu zokrema taki yak budinki stancij Albashi Vedmidivka ta inshi U Podebradah vijshla drukom jogo pracya Budivelni materiali yih vlastivosti doslidi ta vigotovlennya Vshanuvannya pam yatiNa vshanuvannya pam yati brativ Volodimira Stepana ta Sergiya Timoshenkiv u Konotopi ta Lvovi nazvano vulici U Koveli ta Lucku isnuyut vulici Sergiya Timoshenka U Lucku ta Harkovi vstanovleni memorialni tablici na chest vidatnogo arhitektora 2021 roku v centri sela Shpotivka Dubov yazivskoyi selishnoyi radi Konotopskogo rajonu vidkrili pam yatnij znak bratam Timoshenkam Vidomij volinskij zhurnalist i pismennik Ivan Korsak prisvyativ bratam Timoshenkam svij istorichnij roman Borozna u chuzhomu poli V Nacionalnomu muzeyi imeni Andreya Sheptickogo Lviv vid 1924 roku zberigayetsya zhivopisnij portret Sergiya Timoshenka hudozhnika Yuriya Magalevskogo yakij podaruvav muzeyu sam arhitektor Hudozhnik grafik Mikola Mihajlovich Bondarenko stvoriv portret Sergiya Timoshenka yakij nadrukovanij v albomi Korinnyam iz Sumshini 2020 roku u Lucku bula stvorena interaktivna karta modernih budinkiv arhitektora Timoshenka PrimitkiS TIMOSHENKO 69 CHURCH ARCHITECT Exiled Ukrainian Leader Dies Had Designed Edifices for Greek Orthodox Faith The New York Times J Kahn Manhattan New York Times Company A G Sulzberger 1950 P 13 ISSN 0362 4331 1553 8095 1542 667X d Track Q9684d Track Q6284490d Track Q54837d Track Q106642728d Track Q2529982d Track Q24743245d Track Q11299 UINP 1881 narodivsya Sergij Timoshenko arhitektor i derzhavnij diyach UNR UINP ukr Procitovano 18 kvitnya 2024 Tarnavskij Roman Mikulich Oleg Hrami Borislava Borislav Ukrayinske tovaristvo ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi m Borislava 2001 11s Vlasenko V M Sergij Timoshenko arhitektor i politik Sumskij istoriko arhivnij zhurnal 2007 2 3 S 33 R Davidyuk Volinske Ukrayinske ob yednannya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il Obwieszczenie Wojewody Wolynskiego z dnia 10 stycznia 1938 r K B I 2 37 w sprawie powlania Komisji Regionalnego Planu Zabudowania Wolynia Wolynski Dziennik Wojewodzki 1938 2 S 25 U Koveli perejmenovano 13 vulic ta 2 provulki Kovelska miska rada oficijnij sajt Procitovano 25 sichnya 2023 10 prichin chomu vulicyu Yaroshuka varto perejmenuvati na Sergiya Timoshenka Volinski novini 3 zhovtnya 2016 Procitovano 25 sichnya 2023 U Lucku vulicyu perejmenuvali na chest derzhavnogo diyacha ta arhitektora Rajon istoriya 30 sichnya 2022 Procitovano 25 sichnya 2022 Golub Maya 11 lyutogo 2016 Vshanuvali arhitektora Sergiya Timoshenka Procitovano 22 sichnya 2023 U Harkovi uvichnili pam yat politichnogo diyacha chasiv UNR Sergiya Timoshenko Ukrinform Procitovano 25 sichnya 2023 Lisij Igor 30 serpnya 2021 Na Konotopshini vidkrili pam yatnij znak vidatnim zemlyakam Sumskij istorichnij portal Procitovano 23 sichnya 2023 Volinskij pismennik prezentuvav Boroznu u chuzhomu poli Volinski novini 27 listopada 2014 Procitovano 25 sichnya 2023 Zabutij portret na tli istoriyi Sergij Timoshenko Povernennya Harkiv Rariteti Ukrayini 2021 S 146 Bondarenko M Korinnyam iz Sumshini seriya linoritiv M Bondarenko O Kapitonenko Sumi FOP Sherbina I V 2016 S 67 U Lucku stvorili interaktivnu kartu modernih budinkiv arhitektora Timoshenka 23 listopada 2020 Procitovano 22 sichnya 2023 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Vitchenko D Harkivskij period zhittya ta tvorchosti Sergiya Timoshenka Pam yatki Ukrayini 2014 12 S 42 43 Davidyuk R Arhitektor u politici gromadsko politichna diyalnist Sergiya Timoshenka v 30 h rokah XX stolittya Volinski istorichni zapiski zb nauk prac red S M Mishuk redkol L V Bazhenov ta in Zhitomir Polissya 2010 T 5 S 228 235 Korsak I Borozna u chuzhomu poli Kiyiv Yaroslaviv Val 2014 224 s Sergij Timoshenko Povernennya za nauk red O Mihajlishin Harkiv Rariteti Ukrayini 2021 288 s 480 il Bibliogr 364 nazvi Ser Arhitektura podiyi lyudi ISBN 978 617 7691 50 0 1881 narodivsya Sergij Timoshenko arhitektor i derzhavnij diyach UNR Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Rekomendovana literatura Vlasenko V Do biografiyi S P Timoshenka Sumska starovina 2001 8 9 S 96 103 Popelnicka O O Sto velikih diyachiv kulturi Ukrayini Kiyiv 2010 S 74 77 Davidyuk R Sergij Timoshenko Davidyuk R Z polyakami za Ukrayinu Naddnipryanska emigraciya v suspilno politichnomu zhitti mizhvoyennoyi Volini Rivne PP DM 2014 S 145 157 Vlasenko V Arhitektor i politik Sergij Timoshenko Vlasenko V Urodzhenci Sumshini uchasniki Ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 1921 rr Sumi Mriya 2016 S 115 130 Bibliogr 42 nazvi Benedyuk P O Arhitektura stancijnih kompleksiv Pivnichno Doneckoyi zaliznici u tvorchomu dorobku S P Timoshenka Suchasni problemi arhitekturi ta mistobuduvannya 2016 43 S 47 58 Gavrilyuk O N Sergij Timoshenko ta sprava rekonstrukciyi Volodimi Volinskoyi Svyato Vasilivskoyi cerkvi Naukovij visnik Shidnoyevropejskogo nacionalnogo universitetu imeni Lesi Ukrayinki Istorichni nauki Luck 2016 13 S 59 63 PosilannyaVlasenko V Timoshenko Sergij Prokopovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 242 245 Timoshenko Sergij Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1897 1898 1000 ekz

Дата публікації:
Топ