Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вашингто́нський метрополіте́н (англ. Washington Metro, Metrorail) — система ліній метрополітену у Вашингтоні та околицях. Другий за завантаженістю метрополітен у США (після Нью-Йоркського).
| Вашингтонський метрополітен | |||
|---|---|---|---|
 | |||
 | |||
| Опис | |||
| Країна |  США | ||
| Місто | Вашингтон | ||
| Дата відкриття | 27 березня 1976 року | ||
| Щоденний пасажиропотік | 801 400 | ||
| Річний пасажиропотік | 229 600 000 ± 50 000, 175 000 000 ± 999 999[2] і 182 000 000 ± 999 999[2] | ||
| Сайт | wmata.com/service/rail/ | ||
| Власник | d | ||
| Оператор | d | ||
| Маршрутна мережа | |||
| Кількість ліній | 6 | ||
| Кількість станцій | 91 | ||
| Довжина мережі | 171 км | ||
| |||
 Вашингтонський метрополітен у Вікісховищі | |||
Опис
Лінії метрополітену проходять через два штати (Вірджинія та Меріленд) і федеральний округ Колумбія. Щоденний пасажиропотік оцінюється в 800 тисяч чоловік (початок 2009).
Перші поїзди метро були пущені 27 березня 1976 року.
Всього 91 станцій, загальна довжина — 189,6 км. Перший проєкт, який передбачав будівництво 83 станцій і шляхів протяжністю 165,5 км, був завершений 13 січня 2001 року. Під землею пролягає 80 км залізниць, а також 47 станцій з 86, на поверхні землі — понад 74 км та 33 станції, над землею — понад 14 км та 6 станцій.
Станції глибокого залягання були побудовані тільки в центрі міста, в районах історичної забудови. Більша ж частина вашингтонського метрополітену — наземна (або надземна), що нагадує берлінський Stadtbahn або . Наземні перегони між станціями метро дуже довгі (особливо в передмістях) і практично не охороняються: рейки обгороджені тільки дротяною сіткою. Потяги рухаються із середньою швидкістю 53 км/год.
Найглибші станції знаходяться на північно-східному краї Червоної лінії: Wheaton (тут встановлено найдовший ескалатор в Західній півкулі — довжиною 70 м), і найглибша станція — Forest Glen (на глибині 60 м — замість ескалаторів тут використовуються високошвидкісні ліфти, за допомогою яких підняття здійснюється за 20 секунд).
Історія
Протягом 1960-х років існували плани щодо створення масової автострадної системи у Вашингтоні, але ця ідея зіткнулася зі [en]. [en], який очолював [en], вирішив, що залізнична транзитна система ніколи не буде самостійною через низьке покриття та загальне зменшення вантажообігу. Нарешті, було погоджено на змішаній концепції [en] разом з радіальними лініями. Beltway було повністю профінансовано; фінансування системи Inner Loop Freeway було частково перерозподілено на користь спорудження системи метрополітену.
1960 року федеральний уряд створив національне транспортне відомство задля розробки швидкісної залізничної системи. 1966 року федеральним урядом, округами Колумбія та Мериленд було прийнято законопроєкт про створення WMATA з електропостачанням за допомогою [en].
WMATA затвердила плани на будівництво 158-кілометрової системи у 1968 році і почала будівництво 9 грудня 1969. Система відкрилася 27 березня 1976 року з 7 кілометрами ділянки на Червоній лінії та 5 станціями від Rhode Island Avenue до Farragut North, всі в окрузі Колумбія. Округ Арлінгтон було приєднано до системи 1 липня 1976 року; округ Монтгомері, Меріленд — 6 лютого 1978; округ Принца Джорджа, Меріленд — 20 листопада 1978; округи Ферфакс та Александрія (Вірджинія) — 17 грудня 1983 року.
У лютому 2006 року шляхом відкритого змагання обрано Ренді Міллера, робітника автомагазину з Вудбриджу, на запис нових оголошень про відкриття та закриття дверей та нагадування про заборону притулятися до них. Оголошення до цього були озвучені Сенді Керролл і записані 1996 року.
Пасажиропотік
Найвищий денний пасажиропотік було зареєстровано в день інавгурації Барака Обами, 20 січня 2009 року, який склав 1 120 000 пасажирів. Минулий рекорд був за день до цього, з 866 681 поїздкою. Деякі рекорди, пов'язані з пасажиропотоком, було встановлено в червні 2008 року: рекордний місячний пасажиропотік у 19 729 641 пасажирів, рекорд з середнього денного потоку за тиждень (772 826), також у цей місяць зареєстровано 5 з 10 днів з рекордним пасажиропотоком, та 12 робочих днів, у які пасажиропотік перевищив 800 000 поздок.
Лінії
Червона лінія
| Червона лінія (Вашингтон) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Йде з округу Монтгомері, Меріленд, через ділову частину міста назад в округ Монтгомері — найбільш завантажена лінія. Відкрита 29 березня 1976 року, містить 27 станцій. Єдина лінія, яка не має спільних ділянок з іншими. В години пік використовує 44 потяги (10 восьмивагонних та 34 шестивагонних).
Хронологія
| Дата | Подія | Кількість станцій | Довжина, км |
|---|---|---|---|
| 29 березня 1976 | Відкриття лінії від Farragut North до Rhode Island Ave-Brentwood | 5 | 7,4 |
| 15 грудня 1976 | Gallery Pl-Chinatown відкривається між існуючими станціями | 6 | 7,4 |
| 1 січня 1977 | Продовження до станції Dupont Circle | 7 | 9,2 |
| 6 лютого 1978 | Продовження до станції Silver Spring | 11 | 18,3 |
| 5 грудня 1981 | Продовження до станції Van Ness-UDC | 14 | 21,7 |
| 25 серпня 1984 | Продовження до станції Grosvenor-Strathmore | 19 | 32,7 |
| 15 грудня 1984 | Продовження до станції Shady Grove | 23 | 43,9 |
| 22 вересня 1990 | Продовження до станції Wheaton | 25 | 49,1 |
| 25 січня 1998 | Продовження до станції Glenmont | 26 | 51,3 |
| 20 листопада 2004 | New York Ave-Florida Ave-Gallaudet U відкривається між існуючими | 27 | 51,3 |
-
![image]()
Станція Bethesda -
![image]()
Станція Dupont Circle, дисплей -
![image]()
Станція Rockville -
![image]()
Станція Van Ness – UDC
Блакитна лінія
| Блакитна лінія (Вашингтон) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Йде з округу Ферфакс через Александрію та Арлінгтон, далі разом з Помаранчевою та Срібною лініями крізь Вашингтон, в напрямку округу Принца Георга у Меріленді. Містить 27 станцій, лише 3 з яких не належать іншим лініям. Використовує 23 шестивагонних потяги в години пік.
Лінія відкрилася 1 липня 1977 року з 18 станціями від National Airport в Арлінгтоні до Stadium-Armory у Вашингтоні — перше приєднання Вірджинії до системи метрополітену. 22 листопада 1980 року лінія була продовжена на три станції до Addison Road. Розширення лінії за аеропорт почалося 15 червня 1991 року з відкриттям станції Van Dorn Street. Початковий план для лінії був виконаний з продовженням її до Franconia-Springfield 29 червня 1997 року. Дві нові станції в Меріленді — Morgan Boulevard та Largo Town Center — відкриті 18 грудня 2004.
Від відкриття Помаранчевої лінії 20 листопада 1978 року до 11 грудня 1979 Помаранчева лінія була сполучена з Блакитною від National Airport до Stadium-Armory, з продовженням Помаранчевої на схід від Stadium-Armory до New Carrollton. З 11 грудня 1979 року Помаранчева лінія була відведена в бік заходу зі станції Rosslyn до Ballston. Зараз Блакитна і Помаранчева лінії залишаються сполученими від Rosslyn до Stadium-Armory, а Срібна лінія проходить тим же маршрутом до східної кінцевої станції.
-
![image]()
Станція Smithsonian -
![image]()
Вхід до станції Eastern Market -
![image]()
Станція Largo Town Center -
![image]()
Станція Van Dorn Street
Помаранчева лінія
| Помаранчева лінія (Вашингтон) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Йде з округу Ферфакс (англ. Fairfax County), Вірджинія в округ Арлінгтон (англ. Arlington County), Вірджинія, через центр міста, і далі в округ Принца Георга (англ. Prince George's County), Меріленд. Відкрита 20 листопада 1978 року, містить 26 станцій. Половина станцій спільна з Блакитною лінією, і більше двох третин зі Срібною. В години пік лінія використовує 9 восьмивагонних потягів та 21 шестивагонний.
-
![image]()
Станція Landover -
![image]()
Станція New Carrollton -
![image]()
Станція Federal Triangle -
![image]()
Потяг на станції West Falls Church
Жовта лінія
| Жовта лінія (Вашингтон) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vashingto nskij metropolite n angl Washington Metro Metrorail sistema linij metropolitenu u Vashingtoni ta okolicyah Drugij za zavantazhenistyu metropoliten u SShA pislya Nyu Jorkskogo Vashingtonskij metropolitenOpisKrayina SShAMistoVashingtonData vidkrittya27 bereznya 1976 rokuShodennij pasazhiropotik801 400Richnij pasazhiropotik229 600 000 50 000 175 000 000 999 999 2 i 182 000 000 999 999 2 Sajtwmata com service rail VlasnikdOperatordMarshrutna merezhaKilkist linij6Kilkist stancij91Dovzhina merezhi171 kmShema marshrutiv Vashingtonskij metropoliten u VikishovishiOpisStanciya Metro Center vazhlivij peresadnij vuzol sistemi Liniyi metropolitenu prohodyat cherez dva shtati Virdzhiniya ta Merilend i federalnij okrug Kolumbiya Shodennij pasazhiropotik ocinyuyetsya v 800 tisyach cholovik pochatok 2009 Pershi poyizdi metro buli pusheni 27 bereznya 1976 roku Vsogo 91 stancij zagalna dovzhina 189 6 km Pershij proyekt yakij peredbachav budivnictvo 83 stancij i shlyahiv protyazhnistyu 165 5 km buv zavershenij 13 sichnya 2001 roku Pid zemleyu prolyagaye 80 km zaliznic a takozh 47 stancij z 86 na poverhni zemli ponad 74 km ta 33 stanciyi nad zemleyu ponad 14 km ta 6 stancij Stanciyi glibokogo zalyagannya buli pobudovani tilki v centri mista v rajonah istorichnoyi zabudovi Bilsha zh chastina vashingtonskogo metropolitenu nazemna abo nadzemna sho nagaduye berlinskij Stadtbahn abo Nazemni peregoni mizh stanciyami metro duzhe dovgi osoblivo v peredmistyah i praktichno ne ohoronyayutsya rejki obgorodzheni tilki drotyanoyu sitkoyu Potyagi ruhayutsya iz serednoyu shvidkistyu 53 km god Najglibshi stanciyi znahodyatsya na pivnichno shidnomu krayi Chervonoyi liniyi Wheaton tut vstanovleno najdovshij eskalator v Zahidnij pivkuli dovzhinoyu 70 m i najglibsha stanciya Forest Glen na glibini 60 m zamist eskalatoriv tut vikoristovuyutsya visokoshvidkisni lifti za dopomogoyu yakih pidnyattya zdijsnyuyetsya za 20 sekund IstoriyaPoyizd ruhomogo skladu na stanciyi Cheverly Karta metro vidpovidno do masshtabu Protyagom 1960 h rokiv isnuvali plani shodo stvorennya masovoyi avtostradnoyi sistemi u Vashingtoni ale cya ideya zitknulasya zi en en yakij ocholyuvav en virishiv sho zaliznichna tranzitna sistema nikoli ne bude samostijnoyu cherez nizke pokrittya ta zagalne zmenshennya vantazhoobigu Nareshti bulo pogodzheno na zmishanij koncepciyi en razom z radialnimi liniyami Beltway bulo povnistyu profinansovano finansuvannya sistemi Inner Loop Freeway bulo chastkovo pererozpodileno na korist sporudzhennya sistemi metropolitenu 1960 roku federalnij uryad stvoriv nacionalne transportne vidomstvo zadlya rozrobki shvidkisnoyi zaliznichnoyi sistemi 1966 roku federalnim uryadom okrugami Kolumbiya ta Merilend bulo prijnyato zakonoproyekt pro stvorennya WMATA z elektropostachannyam za dopomogoyu en WMATA zatverdila plani na budivnictvo 158 kilometrovoyi sistemi u 1968 roci i pochala budivnictvo 9 grudnya 1969 Sistema vidkrilasya 27 bereznya 1976 roku z 7 kilometrami dilyanki na Chervonij liniyi ta 5 stanciyami vid Rhode Island Avenue do Farragut North vsi v okruzi Kolumbiya Okrug Arlington bulo priyednano do sistemi 1 lipnya 1976 roku okrug Montgomeri Merilend 6 lyutogo 1978 okrug Princa Dzhordzha Merilend 20 listopada 1978 okrugi Ferfaks ta Aleksandriya Virdzhiniya 17 grudnya 1983 roku U lyutomu 2006 roku shlyahom vidkritogo zmagannya obrano Rendi Millera robitnika avtomagazinu z Vudbridzhu na zapis novih ogoloshen pro vidkrittya ta zakrittya dverej ta nagaduvannya pro zaboronu pritulyatisya do nih Ogoloshennya do cogo buli ozvucheni Sendi Kerroll i zapisani 1996 roku Pasazhiropotik Najvishij dennij pasazhiropotik bulo zareyestrovano v den inavguraciyi Baraka Obami 20 sichnya 2009 roku yakij sklav 1 120 000 pasazhiriv Minulij rekord buv za den do cogo z 866 681 poyizdkoyu Deyaki rekordi pov yazani z pasazhiropotokom bulo vstanovleno v chervni 2008 roku rekordnij misyachnij pasazhiropotik u 19 729 641 pasazhiriv rekord z serednogo dennogo potoku za tizhden 772 826 takozh u cej misyac zareyestrovano 5 z 10 dniv z rekordnim pasazhiropotokom ta 12 robochih dniv u yaki pasazhiropotik perevishiv 800 000 pozdok LiniyiChervona liniya Dokladnishe Chervona liniya Vashingtonskij metropoliten pr Chervona liniya Vashington Legenda sluzhbova u depo Shejdi Grouv Dervud Rokvill Rokvill Tvinbruk Rokvill Nort Betesda Nort Betesda Grosvenor Stretmor Nort Betesda Betesda Medichnij centr Betesda Betesda Chevi Chejz Chevi Chejz Betesda Betesda Vashington Merilend okrug Kolumbiya Frendship Hajts Tenlitaun AU Van Ness Klivlend park Vudli park r Rok Krik Dyupon Serkl Pivnichnij Farragut Metro centr M M M Geleri plejs M M Dzhudisheri skver Yunion stejshn NoMa UG sluzhbova u depo Baltimor Rod ajlend avenyu Brentvud Silver Spring Bruklend KUA Fort Totten M Takoma Vashington Silver Spring okrug Kolumbiya Merilend Silver Spring Silver Spring Forest Glen Forest Glen Forest Glen Viton Viton Viton Glenmont Glenmont Jde z okrugu Montgomeri Merilend cherez dilovu chastinu mista nazad v okrug Montgomeri najbilsh zavantazhena liniya Vidkrita 29 bereznya 1976 roku mistit 27 stancij Yedina liniya yaka ne maye spilnih dilyanok z inshimi V godini pik vikoristovuye 44 potyagi 10 vosmivagonnih ta 34 shestivagonnih Hronologiya Data Podiya Kilkist stancij Dovzhina km 29 bereznya 1976 Vidkrittya liniyi vid Farragut North do Rhode Island Ave Brentwood 5 7 4 15 grudnya 1976 Gallery Pl Chinatown vidkrivayetsya mizh isnuyuchimi stanciyami 6 7 4 1 sichnya 1977 Prodovzhennya do stanciyi Dupont Circle 7 9 2 6 lyutogo 1978 Prodovzhennya do stanciyi Silver Spring 11 18 3 5 grudnya 1981 Prodovzhennya do stanciyi Van Ness UDC 14 21 7 25 serpnya 1984 Prodovzhennya do stanciyi Grosvenor Strathmore 19 32 7 15 grudnya 1984 Prodovzhennya do stanciyi Shady Grove 23 43 9 22 veresnya 1990 Prodovzhennya do stanciyi Wheaton 25 49 1 25 sichnya 1998 Prodovzhennya do stanciyi Glenmont 26 51 3 20 listopada 2004 New York Ave Florida Ave Gallaudet U vidkrivayetsya mizh isnuyuchimi 27 51 3 Stanciya Bethesda Stanciya Dupont Circle displej Stanciya Rockville Stanciya Van Ness UDC Blakitna liniya Dokladnishe Blakitna liniya Vashingtonskij metropoliten pr Blakitna liniya Vashington Legenda Dauntaun Largo Largo Sammerfild bul Morgana Sammerfild Peppermill Villedzh Peppermill Villedzh Voker Mill Eddison roud Voker Mill Sit Plezant Sit Plezant Kepitol Gajts Kepitol Gajts Kepitol Gajts Vashington Merilend okrug Kolumbiya Benning roud Pomarancheva liniya r Stadion Armori Potomak avenyu Istern market Pivdennij Kapitolij Federalnij centr Pivden Zahid L Enfant plaza M M Smitsonivskij institut Federalnij trikutnik Metro centr M MakFerson skver Zahidnij Farragut Foggi Bottom UDV r Potomak Vashington Arlington okrug Kolumbiya Virdzhiniya Rosslin Pomarancheva liniya Sribna liniya Arlingtonskij cvintar Zhovta liniya Pentagon Pentagon Siti Kristal Siti Vashington Rejgan Arlington Aleksandriya Potomak Yard Breddok roud King strit Stare misto Zhovta liniya sluzhbova u depo r Kemeron Ran Aleksandriya Frenkoniya Springfild Van Dorn strit Aleksandriya Springfild Frenkoniya Springfild Jde z okrugu Ferfaks cherez Aleksandriyu ta Arlington dali razom z Pomaranchevoyu ta Sribnoyu liniyami kriz Vashington v napryamku okrugu Princa Georga u Merilendi Mistit 27 stancij lishe 3 z yakih ne nalezhat inshim liniyam Vikoristovuye 23 shestivagonnih potyagi v godini pik Liniya vidkrilasya 1 lipnya 1977 roku z 18 stanciyami vid National Airport v Arlingtoni do Stadium Armory u Vashingtoni pershe priyednannya Virdzhiniyi do sistemi metropolitenu 22 listopada 1980 roku liniya bula prodovzhena na tri stanciyi do Addison Road Rozshirennya liniyi za aeroport pochalosya 15 chervnya 1991 roku z vidkrittyam stanciyi Van Dorn Street Pochatkovij plan dlya liniyi buv vikonanij z prodovzhennyam yiyi do Franconia Springfield 29 chervnya 1997 roku Dvi novi stanciyi v Merilendi Morgan Boulevard ta Largo Town Center vidkriti 18 grudnya 2004 Vid vidkrittya Pomaranchevoyi liniyi 20 listopada 1978 roku do 11 grudnya 1979 Pomarancheva liniya bula spoluchena z Blakitnoyu vid National Airport do Stadium Armory z prodovzhennyam Pomaranchevoyi na shid vid Stadium Armory do New Carrollton Z 11 grudnya 1979 roku Pomarancheva liniya bula vidvedena v bik zahodu zi stanciyi Rosslyn do Ballston Zaraz Blakitna i Pomarancheva liniyi zalishayutsya spoluchenimi vid Rosslyn do Stadium Armory a Sribna liniya prohodit tim zhe marshrutom do shidnoyi kincevoyi stanciyi Stanciya Smithsonian Vhid do stanciyi Eastern Market Stanciya Largo Town Center Stanciya Van Dorn Street Pomarancheva liniya Dokladnishe Pomarancheva liniya Vashingtonskij metropoliten pr Pomarancheva liniya Vashington Legenda sluzhbova u depo Nyu Karrollton Nyu Karrollton Lendover Lendover Baltimor Lendover Cheverli Cheverli Cheverli Sit Plezant Gayattsvill Sit Plezant Vashington Merilend okrug Kolumbiya Dinvud Minnesota avenyu Blakitna liniya Sribna liniya r Stadion Armori Potomak avenyu Istern market Pivdennij Kapitolij Federalnij centr Pivden Zahid L Enfant plaza M M Smitsonivskij institut Federalnij trikutnik Metro centr M skver MakFersona Zahidnij Farragut Foggi Bottom UDV r Potomak Vashington Arlington okrug Kolumbiya Virdzhiniya Rosslin Blakitna liniya Okruzhnij sud Klarendon Virdzhiniya skver Bolston Shidnij Fols Cherch Arlington Maklejn Maklejn Ajdilvud Sribna liniya Zahidnij Fols Cherch sluzhbova u depo Ajdilvud Merrifild Dann Loring Merrifild V yenna V yenna Merrifild Merrifild Oukton V yenna Jde z okrugu Ferfaks angl Fairfax County Virdzhiniya v okrug Arlington angl Arlington County Virdzhiniya cherez centr mista i dali v okrug Princa Georga angl Prince George s County Merilend Vidkrita 20 listopada 1978 roku mistit 26 stancij Polovina stancij spilna z Blakitnoyu liniyeyu i bilshe dvoh tretin zi Sribnoyu V godini pik liniya vikoristovuye 9 vosmivagonnih potyagiv ta 21 shestivagonnij Stanciya Landover Stanciya New Carrollton Stanciya Federal Triangle Potyag na stanciyi West Falls Church Zhovta liniya Dokladnishe Zhovta liniya Vashingtonskij metropoliten pr Zhovta liniya Vashington Legenda Zelena liniya Maunt Vernon skver Geleri plejs M Arhivi L Enfant plaza M M M Zelena liniya Vashingtonskij kanal r Potomak Vashington Arlington okrug Kolumbiya Virdzhiniya Blakitna liniya Pentagon Pentagon Siti Kristal Siti img