Сенега́л (офіційна назва Респу́бліка Сенега́л, фр. le Sénégal) — країна на заході Африки на березі Атлантичного океану, межує на півночі з Мавританією, сході — з Малі, півдні — з Гвінеєю і Гвінеєю-Бісау, із трьох сторін охоплює Гамбію; площа 196 200 км²; столиця і головний порт Дакар.
Республіка Сенегал | |||||
| |||||
Девіз: «Un Peuple, Un But, Une Foi» фр. "Одні люди, одна мета, одна віра" | |||||
Гімн: Pincez Tous vos Koras, Frappez les Balafons | |||||
Столиця (та найбільше місто) | Дакар country H G O | ||||
Офіційні мови | Французька | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правління | Напівпрезидентська республіка | ||||
- Президент | Бассіру Фай | ||||
- Прем'єр-міністр | Сідікі Каба | ||||
Незалежність | |||||
- від Франції | 20 червня 1960 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 196,723 км² (87) | ||||
- Внутр. води | 2.1 % | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2013 | 13,567,338 (72) | ||||
- Густота | 59/км² (137) | ||||
ВВП (ПКС) | 2019 р., оцінка | ||||
- Повний | $64.600 млрд (100) | ||||
- На душу населення | $3,651 (149) | ||||
ІЛР (2018) | ▲ 0.505 (низька) (164) | ||||
Валюта | КФА франк BCEAO (XOF ) | ||||
Часовий пояс | UTC | ||||
Коди ISO 3166 | SN / SEN / 686 | ||||
Домен | .sn | ||||
Телефонний код | +221 | ||||
|
|
Географія
Країна розташована в Західній Африці, територія країни простягається з півночі на південь на 480 км, а із заходу на схід — на 720 км. На півночі межує з Мавританією (спільний кордон — 815 км); на сході — з Малі (420 км); на півдні — з Гвінеєю-Бісау (340 км) і Гвінеєю (330 км). У південній частині країни долину ріки Гамбія займає напіванклав — Гамбія (загальна довжина кордону 740 км). На заході омивається водами Атлантичного океану, довжина берегової лінії 530 км.
↑ | Мавританія | → |
Атлантичний океан Гамбія→ | Малі | |
↓ | Гвінея-Бісау | Гвінея |
На території Сенегалу переважають низовини, в окремих місцях височини до 500 м. Клімат субекваторіальний, на півночі — сухий; головна річка — Сенегал; на території країни переважають савани, болота і тропічний ліс на південному заході.
Сенегал розташований на заході африканського континенту. Він розташований між широтами 12° і 17° північної широти та 11° і 18° західної довготи.
Сенегал зовні обмежений Атлантичним океаном на заході, Мавританією на півночі, Малі на сході, і Гвінея та Гвінея-Бісау на півдні; внутрішньо він майже повністю оточує Гамбію, а саме на півночі, сході та півдні, окрім короткої смуги Атлантичного узбережжя Гамбії.
Сенегальський пейзаж складається головним чином на заході з прокатних піщаних рівнин Сахеля, яка підіймається до передгір'я на південному сході. Північна межа утворена річкою Сенегал, серед інших річок Гамбія та річка Казаманс. Столиця Дакар лежить на півострові Зелений Мис, західній точці континентальної Африці. Великі тварини в Сенегалі майже повністю винищені, але в саванах трапляються антилопи, а в глухих місцях ще мешкають шакали, гієни, леопарди та гепарди. Багато дрібних гризунів, птахів, плазунів, комах (зокрема муха цеце). Прибережні води багаті рибою, водяться й акули.
Клімат
У Сенегалі тропічний клімат з приємним теплом протягом року з чітко визначеними сухим та вологим сезонами, які слідують з північно-східними зимовими та південно-західними влітку вітрами. У сухий сезон (з грудня по квітень) переважають спекотний, сухий вітер харматан. Річна кількість опадів Дакара 600 мм відбувається в період з червня по жовтень, коли максимальна температура в середньому 30 °C і мінімуми 24,2 °C; З грудня по лютий максимальні температури становлять у середньому 25,7 °C і мінімуми 18 °C.
У внутрішніх районах країни амплітуда температур вище, ніж на узбережжі (наприклад, середня денна температура в Каолаці та Тамбакунді за травень є 30 °C і 32,7 °C, відповідно, порівняно з Дакаром 23,2 °C), а рівень опадів істотно зростає з півночі на південь і перевищує 1500 мм щорічно в деяких областях.
У Тамбакунді, особливо на кордоні з Малі, де починається пустеля, температура може досягати 54 °C. Північна частина країни має спекотний пустельний клімат, центральна частина має гарячий посушливий клімат, а південна частина має перемінний тропічний вологий та сухий клімат. Сенегал переважно сонячна і суха країна.
Зміна клімату у Сенегалі матиме дуже великі наслідки у багатьох аспектах життя. Так ця зміна клімату вплине на середню температуру в Західній Африці, яка збільшиться на 1,5–4°C до середини століття, в порівнянні з 1986–2005рр. Також зміни торкнуться і на кількість опадів, які за прогнозом зменшаться. Очікується, що рівень моря у Західній Африці буде підвищуваться найшвидше, ніж в інших частинах світу.[1] Хоча Сенегал не є основною країною по вибросам парникових газів, але є країною, що дуже чутлива до змін клімату.[2]
Екстримальна посуха впливає на сільське господарство, у якому задіяно більше 70% населення, і викличе нестачу продовольства і робочих місць. Через підвищення рівня моря і пов'язану з цим берегову ерозію очікується нанесення шкоди прибрежній інфраструктурі, яка викличе переміщення значної часті населення, що мешкає у прибрежних районах. Зміна клімату також може посилити деградацію земель, що, ймовірно, посилить опустелювання у східній частині Сенегалу, що призведе до розширення Сахари.[3]
Історія
Територія Сенегалу почергово входила до складу Гани, Текруру, Малі, Імперії Волоф. Від XI ст. розпочалась ісламізація, XV ст. — проникнення європейців і торгівля невільниками. Протягом XIX ст. Сенегал був загарбаний Францією, з 1904-го — привілейована колонія Сенегал у Французькій Західний Африці.
У 1958 році — автономна республіка, а у 1960-му здобула незалежність, залишається членом французької співдружності.
1960—1980 рр. — президент Сенґор, відбувалася тісна і всебічна співпраця з Францією, Західною Європою, франкофонними африканськими державами.
1960—2000 рр. — при владі представники соціалістичної партії.
1980—2000 рр. — президент А. Діуф, який в 1981—1998 рр. намагався створити конфедерацію Сенегамбія.
У 2000 році президентом став Абдулай Вад від Демократичної партії Сенегалу. У 1980-х роках на півдні країни (в Касамансі) діяв , остаточне перемир'я з яким було укладено наприкінці 2004 року.
Політична система
Сенегал за формою правління є президентською республікою, глава держави — президент. Державний устрій — унітарна держава.
Парламент
Політичні партії
На парламентських виборах 24 травня 1998 року до парламенту Сенегалу пройшли такі політичні партії:
- — 93 місця (66 %);
- Сенегальська демократична партія — 23 місця (16 %);
- — 11 місць (8 %).
Зовнішня політика
Українсько-сенегальські відносини
Уряд Сенегалу офіційно визнав незалежність України 2 червня 1992 року, дипломатичні відносини з Україною встановлено 25 листопада 1992 року. У Сенегалі (Дакар) діє українське посольство і консульство. Найближче посольство Сенегалу, що відає справами щодо України, розташоване в Москві (Росія).
Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Сенегал
- Пивоваров Юрій Анатолійович (з 28 квітня 2021 року)
Державна символіка
Адміністративно-територіальній поділ
В адміністративно-територіальному відношенні територія держави поділяється на: 10 регіонів.
Збройні сили
Чисельність збройних сил у 2000 році становила 9,4 тис. військовослужбовців. Загальні витрати на армію становили 68 млн доларів США.
Економіка
Сенегал — аграрна держава. Основу економіки Сенегалу становить вирощування і переробка арахісу, а також зернових, маніоку, бавовни. Важливу роль відіграють збирання гуміарабіку, розведення худоби, рибальство, видобуток фосфоритів. Валовий внутрішній продукт (ВВП) у 2006 році склав 21,5 млрд доларів США (110-те місце в світі); що у перерахунку на одну особу становить 1,8 тис. доларів (156-те місце у світі). Промисловість разом із будівництвом становить 27 % від ВВП держави; аграрне виробництво разом з лісовим господарством і рибальством — 18 %; сектор обслуговування — 55 % (станом на 2006 рік). Зайнятість активного населення у господарстві країни розподілено так:
- 23 % — промисловість, сектор обслуговування і будівництво;
- 77 % — аграрне, лісове і рибне господарства (станом на 2006 рік).
Надходження в державний бюджет Сенегалу за 2006 рік склали 2 млрд доларів США, а витрати — 2,4 млрд; дефіцит становив 20 %.
Сенегал досягнув повного підключення до Інтернету в 1996 році, створивши міні-бум у сфері послуг, заснованих на інформаційних технологіях. Зараз приватна діяльність становить 82% ВВП країни. З іншого боку, Сенегал стикається з глибоко вкоріненими міськими проблемами хронічного високого безробіття, соціально-економічної нерівності, підліткової злочинності та наркоманії.
Сенегал є основним отримувачем міжнародної допомоги в цілях розвитку. Серед донорів - Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), Японія, Франція та Китай. Понад 4 000 волонтерів Корпусу Миру працювали в Сенегалі з 1963 року.
Валюта
Національною валютою країни слугує франк КФА. За 1 долар США в 2006 році давали 523 африканських франки.
Промисловість
Головні галузі промисловості: харчова, текстильна, хімічна, гірнича і деревообробна.
Гірнича промисловість
Енергетика
За 2004 рік було вироблено 1,5 млрд кВт·год електроенергії (експортовано 0 млн кВт·год); загальний обсяг спожитої — 1,4 млрд кВт/год (імпортовано 0 млн кВт·год).
У 2004 році споживання нафти склало 11 тис. барелів на добу, природного газу — 50 млн м³ (увесь власного видобутку).
Агровиробництво
У сільськогосподарському обробітку перебуває 55,7 % площі держави. Головні сільськогосподарські культури: арахіс (6 місце у світі), просо, сорго, рис, бавовник, цукрова тростина.
Велике значення має морське рибальство, виловлюють 350 тис. тонн риби на рік.
Транспорт
Головний порт — Дакар.
Туризм
Сенегал відомий курортною зоною на узбережжі Атлантичного океану.
У 1997 році Сенегал відвідало 420 тис. іноземних туристів, що дало прибуток у 145 млн доларів США.
Зовнішня торгівля
Основні торговельні партнери Сенегалу: Франція, Нігерія, Камерун, Італія, Малі.
Держава експортує: рибопродукти, арахіс, фосфати. Основні покупці: Франція (30 %); Італія (13 %); Малі (7 %). У 2006 році вартість експорту становила 925 млн доларів США.
Держава імпортує: продукція харчової промисловості, нафтопродукти, машини й устаткування. Основні імпортери: Франція (38 %); Камерун (8 %); Нігерія (7 %), Італія (5 %). У 2006 році вартість імпорту становила 1200 млн доларів США.
Населення
Населення держави у 2006 році становило 12 млн осіб (69-те місце у світі). Населення Сенегалу в 1956 році становило 2,8 млн осіб; у 1970 році — 3,9 млн осіб; у 1980 році — 5,7 млн осіб. Густота населення: 52,3 осіб/км² (112 місце у світі). Згідно зі статистичними даними за 2006 рік народжуваність 32,8 ‰; смертність 9,4 ‰; природний приріст 23,4 ‰.
Вікова піраміда населення виглядає так (станом на 2006 рік):
- діти віком до 14 років — 40,8 % (2,5 млн чоловіків, 2,4 млн жінок);
- дорослі (15-64 років) — 56,1 % (3,3 млн чоловіків, 3,4 млн жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,1 % (0,17 млн чоловіків, 0,20 млн жінок).
Урбанізація
Рівень урбанізованості в 2000 році склав 45 %. Головні міста держави: Дакар (2 млн осіб разом із передмістям), Туба (430 тис. осіб), Тієс (240 тис. осіб), (190 тис. осіб), Каолак (170 тис. осіб).
Етнічний склад
Головні етноси, що становлять сенегальську націю: волоф — 43,3 %, фульбе — 18 %, серер — 14,7 %, , діола, мандінка. Європейців (насамперед французів) та ліванців — близько 1 %.
Мови
Державна мова: французька. Більшість населення розмовляє мовами народів банту (волоф).
Релігії
Головні релігії держави: іслам — 94 % населення, католицтво — 2 %, анімізм.
Охорона здоров'я
Очікувана середня тривалість життя в 2006 році становила 59,3 року: для чоловіків — 57,7 року, для жінок — 60,9 року. Смертність немовлят до 1 року становила 52,9 ‰ (станом на 2006 рік). Населення забезпечене місцями в стаціонарах лікарень на рівні 1 ліжко-місце на 1145 жителів; лікарями — 1 лікар на 20 тисяч жителів (станом на 1996 рік). Витрати на охорону здоров'я в 1990 році склали 3,7 % від ВВП країни.
У 1993 році 51 % населення було забезпечено питною водою.
Освіта
Рівень письменності в 2003 році становив 40,2 %: 50 % серед чоловіків, 30,7 % серед жінок. Чистий показник охоплення початковою освітою становив 69% у 2005 році.
Витрати на освіту в 1990 році склали 3,7 % від ВВП. Найбільший навчальний заклад Університет Шейха Анти Діопа в Дакарі.
Культура
Примітки
- Центральне розвідувальне управління (2009). . The World Factbook. Архів оригіналу за 31 серпня 2020. Процитовано 10 січня 2010.
- . ClimaTemps.com. 22 липня 2011. Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 29 березня 2012.
- Weather rainfall and temperature data. World Climate.
- Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008. — 839 с.
- УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №179/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 28 квітня 2021.
- Economy of Senegal. China Daily. Процитовано 23 August 2017.
- Peace Corps Senegal. peacecorps.gov. Процитовано 2 February 2023.
- . Hdrstats.undp.org. Архів оригіналу за 15 July 2010. Процитовано 20 June 2010.
Література
- (англ.) Andrew Francis Clark, Lucie Colvin Phillips: Historical Dictionary of Senegal // African Historical Dictionaries — 2000 — № 65.
- (англ.) Africa South of the Sahara. 2004. L.-N.Y.: Europa Publications, 2003.
- (англ.) Tracy David Snipe. Arts and Politics in Senegal 1960—1996 : Africa World Press, 1998.
- (англ.) Adrian Adams, Jaabe So. A Claim to Land by the River: A Household in Senegal 1720—1994 : New York: Oxford University Press, 1996.
- (англ.) Catherine Boone. Merchant Capital and the Roots of State Power in Senegal, 1930—1985, Cambridge Studies in Comparative Politics: Political Topographies of the African State, 2002.
- (англ.) Gilles Pison, Barney Cohen. Population Dynamics of Senegal. Population Dynamics of Sub-Saharan Africa: Africa World Press, 2006.
- (рос.) Кашин Ю. С. Сенегал. — М. : Наука, 1973. — 64 с.
- (рос.) Кузнецов Л. М. На самой западной точке Африки. Дакар. — М. : Наука, 1980.
Посилання
- Сенегал // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Senega l oficijna nazva Respu blika Senega l fr le Senegal krayina na zahodi Afriki na berezi Atlantichnogo okeanu mezhuye na pivnochi z Mavritaniyeyu shodi z Mali pivdni z Gvineyeyu i Gvineyeyu Bisau iz troh storin ohoplyuye Gambiyu plosha 196 200 km stolicya i golovnij port Dakar Respublika Senegal fr Republique du Senegal volof Reewum Senegaal fulf 𞤈𞤫𞤲𞤲𞤣𞤢𞤢𞤲𞤣𞤭 𞤧𞤫𞤲𞤫𞤺𞤢 𞤤 Renndaandi Senegal Prapor GerbDeviz Un Peuple Un But Une Foi fr Odni lyudi odna meta odna vira Gimn Pincez Tous vos Koras Frappez les BalafonsRoztashuvannya SenegaluStolicya ta najbilshe misto Dakar 14 40 pn sh 17 25 zh d country H G OOficijni movi FrancuzkaForma pravlinnya Napivprezidentska respublika Prezident Bassiru Faj Prem yer ministr Sidiki KabaNezalezhnist vid Franciyi 20 chervnya 1960 Plosha Zagalom 196 723 km 87 Vnutr vodi 2 1 Naselennya ocinka 2013 13 567 338 72 Gustota 59 km 137 VVP PKS 2019 r ocinka Povnij 64 600 mlrd 100 Na dushu naselennya 3 651 149 ILR 2018 0 505 nizka 164 Valyuta KFA frank BCEAO a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 XOF a Chasovij poyas UTCKodi ISO 3166 SN SEN 686Domen snTelefonnij kod 221Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SenegalU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Senegal znachennya Politichni strukturi SahelyaXI XIII st Imperiya Gana Kanem TekrurXIII XVIII st Dzholof Volof Imperiya Mali Imperiya Songayi Mosi Mista derzhavi hausa Bagirmi Vadan Darfurskij sultanat Sennar Bornu Sokoto Masina TakeddaXIX XX st Koloniyi Britanska koloniya Nigeriya Sudan koloniya Francuzka Zahidna Afrika Francuzka Ekvatorialna AfrikaXX st Nezalezhni derzhavi Senegal Mavritaniya Burkina Faso Mali Nigeriya Niger Kamerun Chad Sudan EritreyaCej shablon pereglyanutiredaguvatiGeografiyaSenegalRichka Gambiya teche cherez nacionalnij park Niokolo KobaPejzazh KazamankiTopografichna mapa SenegaluBaobabovij gajDokladnishe Geografiya Senegalu Krayina roztashovana v Zahidnij Africi teritoriya krayini prostyagayetsya z pivnochi na pivden na 480 km a iz zahodu na shid na 720 km Na pivnochi mezhuye z Mavritaniyeyu spilnij kordon 815 km na shodi z Mali 420 km na pivdni z Gvineyeyu Bisau 340 km i Gvineyeyu 330 km U pivdennij chastini krayini dolinu riki Gambiya zajmaye napivanklav Gambiya zagalna dovzhina kordonu 740 km Na zahodi omivayetsya vodami Atlantichnogo okeanu dovzhina beregovoyi liniyi 530 km Mavritaniya Atlantichnij okean Gambiya Mali Gvineya Bisau Gvineya Na teritoriyi Senegalu perevazhayut nizovini v okremih miscyah visochini do 500 m Klimat subekvatorialnij na pivnochi suhij golovna richka Senegal na teritoriyi krayini perevazhayut savani bolota i tropichnij lis na pivdennomu zahodi Senegal roztashovanij na zahodi afrikanskogo kontinentu Vin roztashovanij mizh shirotami 12 i 17 pivnichnoyi shiroti ta 11 i 18 zahidnoyi dovgoti Senegal zovni obmezhenij Atlantichnim okeanom na zahodi Mavritaniyeyu na pivnochi Mali na shodi i Gvineya ta Gvineya Bisau na pivdni vnutrishno vin majzhe povnistyu otochuye Gambiyu a same na pivnochi shodi ta pivdni okrim korotkoyi smugi Atlantichnogo uzberezhzhya Gambiyi Senegalskij pejzazh skladayetsya golovnim chinom na zahodi z prokatnih pishanih rivnin Sahelya yaka pidijmayetsya do peredgir ya na pivdennomu shodi Pivnichna mezha utvorena richkoyu Senegal sered inshih richok Gambiya ta richka Kazamans Stolicya Dakar lezhit na pivostrovi Zelenij Mis zahidnij tochci kontinentalnoyi Africi Veliki tvarini v Senegali majzhe povnistyu vinisheni ale v savanah traplyayutsya antilopi a v gluhih miscyah she meshkayut shakali giyeni leopardi ta gepardi Bagato dribnih grizuniv ptahiv plazuniv komah zokrema muha cece Priberezhni vodi bagati riboyu vodyatsya j akuli Klimat Dokladnishe U Senegali tropichnij klimat z priyemnim teplom protyagom roku z chitko viznachenimi suhim ta vologim sezonami yaki sliduyut z pivnichno shidnimi zimovimi ta pivdenno zahidnimi vlitku vitrami U suhij sezon z grudnya po kviten perevazhayut spekotnij suhij viter harmatan Richna kilkist opadiv Dakara 600 mm vidbuvayetsya v period z chervnya po zhovten koli maksimalna temperatura v serednomu 30 C i minimumi 24 2 C Z grudnya po lyutij maksimalni temperaturi stanovlyat u serednomu 25 7 C i minimumi 18 C U vnutrishnih rajonah krayini amplituda temperatur vishe nizh na uzberezhzhi napriklad serednya denna temperatura v Kaolaci ta Tambakundi za traven ye 30 C i 32 7 C vidpovidno porivnyano z Dakarom 23 2 C a riven opadiv istotno zrostaye z pivnochi na pivden i perevishuye 1500 mm shorichno v deyakih oblastyah U Tambakundi osoblivo na kordoni z Mali de pochinayetsya pustelya temperatura mozhe dosyagati 54 C Pivnichna chastina krayini maye spekotnij pustelnij klimat centralna chastina maye garyachij posushlivij klimat a pivdenna chastina maye pereminnij tropichnij vologij ta suhij klimat Senegal perevazhno sonyachna i suha krayina Zmina klimatu u Senegali matime duzhe veliki naslidki u bagatoh aspektah zhittya Tak cya zmina klimatu vpline na serednyu temperaturu v Zahidnij Africi yaka zbilshitsya na 1 5 4 C do seredini stolittya v porivnyanni z 1986 2005rr Takozh zmini torknutsya i na kilkist opadiv yaki za prognozom zmenshatsya Ochikuyetsya sho riven morya u Zahidnij Africi bude pidvishuvatsya najshvidshe nizh v inshih chastinah svitu 1 Hocha Senegal ne ye osnovnoyu krayinoyu po vibrosam parnikovih gaziv ale ye krayinoyu sho duzhe chutliva do zmin klimatu 2 Ekstrimalna posuha vplivaye na silske gospodarstvo u yakomu zadiyano bilshe 70 naselennya i vikliche nestachu prodovolstva i robochih misc Cherez pidvishennya rivnya morya i pov yazanu z cim beregovu eroziyu ochikuyetsya nanesennya shkodi pribrezhnij infrastrukturi yaka vikliche peremishennya znachnoyi chasti naselennya sho meshkaye u pribrezhnih rajonah Zmina klimatu takozh mozhe posiliti degradaciyu zemel sho jmovirno posilit opustelyuvannya u shidnij chastini Senegalu sho prizvede do rozshirennya Sahari 3 IstoriyaDokladnishe Istoriya Senegalu Teritoriya Senegalu pochergovo vhodila do skladu Gani Tekruru Mali Imperiyi Volof Vid XI st rozpochalas islamizaciya XV st proniknennya yevropejciv i torgivlya nevilnikami Protyagom XIX st Senegal buv zagarbanij Franciyeyu z 1904 go privilejovana koloniya Senegal u Francuzkij Zahidnij Africi U 1958 roci avtonomna respublika a u 1960 mu zdobula nezalezhnist zalishayetsya chlenom francuzkoyi spivdruzhnosti 1960 1980 rr prezident Sengor vidbuvalasya tisna i vsebichna spivpracya z Franciyeyu Zahidnoyu Yevropoyu frankofonnimi afrikanskimi derzhavami 1960 2000 rr pri vladi predstavniki socialistichnoyi partiyi 1980 2000 rr prezident A Diuf yakij v 1981 1998 rr namagavsya stvoriti konfederaciyu Senegambiya U 2000 roci prezidentom stav Abdulaj Vad vid Demokratichnoyi partiyi Senegalu U 1980 h rokah na pivdni krayini v Kasamansi diyav ostatochne peremir ya z yakim bulo ukladeno naprikinci 2004 roku Politichna sistemaDokladnishe Senegal za formoyu pravlinnya ye prezidentskoyu respublikoyu glava derzhavi prezident Derzhavnij ustrij unitarna derzhava Parlament Dokladnishe Politichni partiyi Dokladnishe Na parlamentskih viborah 24 travnya 1998 roku do parlamentu Senegalu projshli taki politichni partiyi 93 miscya 66 Senegalska demokratichna partiya 23 miscya 16 11 misc 8 Zovnishnya politika Dokladnishe Ukrayinsko senegalski vidnosini Dokladnishe Ukrayinsko senegalski vidnosini Uryad Senegalu oficijno viznav nezalezhnist Ukrayini 2 chervnya 1992 roku diplomatichni vidnosini z Ukrayinoyu vstanovleno 25 listopada 1992 roku U Senegali Dakar diye ukrayinske posolstvo i konsulstvo Najblizhche posolstvo Senegalu sho vidaye spravami shodo Ukrayini roztashovane v Moskvi Rosiya Nadzvichajnij i Povnovazhnij Posol Ukrayini v Respublici Senegal Pivovarov Yurij Anatolijovich z 28 kvitnya 2021 roku Derzhavna simvolika Derzhavnij prapor Derzhavnij gerb Derzhavnij gimnAdministrativno teritorialnij podilDokladnishe Administrativnij podil Senegalu V administrativno teritorialnomu vidnoshenni teritoriya derzhavi podilyayetsya na 10 regioniv Zbrojni siliDokladnishe Zbrojni sili Senegalu Chiselnist zbrojnih sil u 2000 roci stanovila 9 4 tis vijskovosluzhbovciv Zagalni vitrati na armiyu stanovili 68 mln dolariv SShA EkonomikaDokladnishe Ekonomika Senegalu Senegal agrarna derzhava Osnovu ekonomiki Senegalu stanovit viroshuvannya i pererobka arahisu a takozh zernovih manioku bavovni Vazhlivu rol vidigrayut zbirannya gumiarabiku rozvedennya hudobi ribalstvo vidobutok fosforitiv Valovij vnutrishnij produkt VVP u 2006 roci sklav 21 5 mlrd dolariv SShA 110 te misce v sviti sho u pererahunku na odnu osobu stanovit 1 8 tis dolariv 156 te misce u sviti Promislovist razom iz budivnictvom stanovit 27 vid VVP derzhavi agrarne virobnictvo razom z lisovim gospodarstvom i ribalstvom 18 sektor obslugovuvannya 55 stanom na 2006 rik Zajnyatist aktivnogo naselennya u gospodarstvi krayini rozpodileno tak 23 promislovist sektor obslugovuvannya i budivnictvo 77 agrarne lisove i ribne gospodarstva stanom na 2006 rik Nadhodzhennya v derzhavnij byudzhet Senegalu za 2006 rik sklali 2 mlrd dolariv SShA a vitrati 2 4 mlrd deficit stanoviv 20 Senegal dosyagnuv povnogo pidklyuchennya do Internetu v 1996 roci stvorivshi mini bum u sferi poslug zasnovanih na informacijnih tehnologiyah Zaraz privatna diyalnist stanovit 82 VVP krayini Z inshogo boku Senegal stikayetsya z gliboko vkorinenimi miskimi problemami hronichnogo visokogo bezrobittya socialno ekonomichnoyi nerivnosti pidlitkovoyi zlochinnosti ta narkomaniyi Senegal ye osnovnim otrimuvachem mizhnarodnoyi dopomogi v cilyah rozvitku Sered donoriv Agentstvo SShA z mizhnarodnogo rozvitku USAID Yaponiya Franciya ta Kitaj Ponad 4 000 volonteriv Korpusu Miru pracyuvali v Senegali z 1963 roku Valyuta Dokladnishe Nacionalnoyu valyutoyu krayini sluguye frank KFA Za 1 dolar SShA v 2006 roci davali 523 afrikanskih franki Zahidnoafrikanskij frank monetiPromislovist Dokladnishe Golovni galuzi promislovosti harchova tekstilna himichna girnicha i derevoobrobna Girnicha promislovist Dokladnishe Energetika Dokladnishe Za 2004 rik bulo virobleno 1 5 mlrd kVt god elektroenergiyi eksportovano 0 mln kVt god zagalnij obsyag spozhitoyi 1 4 mlrd kVt god importovano 0 mln kVt god U 2004 roci spozhivannya nafti sklalo 11 tis bareliv na dobu prirodnogo gazu 50 mln m uves vlasnogo vidobutku Agrovirobnictvo Dokladnishe U silskogospodarskomu obrobitku perebuvaye 55 7 ploshi derzhavi Golovni silskogospodarski kulturi arahis 6 misce u sviti proso sorgo ris bavovnik cukrova trostina Velike znachennya maye morske ribalstvo vilovlyuyut 350 tis tonn ribi na rik Transport Dokladnishe Transport Senegalu Golovnij port Dakar Turizm Dokladnishe Senegal vidomij kurortnoyu zonoyu na uzberezhzhi Atlantichnogo okeanu U 1997 roci Senegal vidvidalo 420 tis inozemnih turistiv sho dalo pributok u 145 mln dolariv SShA Zovnishnya torgivlya Dokladnishe Osnovni torgovelni partneri Senegalu Franciya Nigeriya Kamerun Italiya Mali Derzhava eksportuye riboprodukti arahis fosfati Osnovni pokupci Franciya 30 Italiya 13 Mali 7 U 2006 roci vartist eksportu stanovila 925 mln dolariv SShA Derzhava importuye produkciya harchovoyi promislovosti naftoprodukti mashini j ustatkuvannya Osnovni importeri Franciya 38 Kamerun 8 Nigeriya 7 Italiya 5 U 2006 roci vartist importu stanovila 1200 mln dolariv SShA NaselennyaDokladnishe Naselennya Senegalu Naselennya derzhavi u 2006 roci stanovilo 12 mln osib 69 te misce u sviti Naselennya Senegalu v 1956 roci stanovilo 2 8 mln osib u 1970 roci 3 9 mln osib u 1980 roci 5 7 mln osib Gustota naselennya 52 3 osib km 112 misce u sviti Zgidno zi statistichnimi danimi za 2006 rik narodzhuvanist 32 8 smertnist 9 4 prirodnij pririst 23 4 Vikova piramida naselennya viglyadaye tak stanom na 2006 rik diti vikom do 14 rokiv 40 8 2 5 mln cholovikiv 2 4 mln zhinok dorosli 15 64 rokiv 56 1 3 3 mln cholovikiv 3 4 mln zhinok osobi pohilogo viku 65 rokiv i starishi 3 1 0 17 mln cholovikiv 0 20 mln zhinok Urbanizaciya Dokladnishe Mista Senegalu Riven urbanizovanosti v 2000 roci sklav 45 Golovni mista derzhavi Dakar 2 mln osib razom iz peredmistyam Tuba 430 tis osib Tiyes 240 tis osib 190 tis osib Kaolak 170 tis osib Etnichnij sklad Dokladnishe Golovni etnosi sho stanovlyat senegalsku naciyu volof 43 3 fulbe 18 serer 14 7 diola mandinka Yevropejciv nasampered francuziv ta livanciv blizko 1 Movi Dokladnishe Derzhavna mova francuzka Bilshist naselennya rozmovlyaye movami narodiv bantu volof Religiyi Dokladnishe Golovni religiyi derzhavi islam 94 naselennya katolictvo 2 animizm Ohorona zdorov ya Dokladnishe Ochikuvana serednya trivalist zhittya v 2006 roci stanovila 59 3 roku dlya cholovikiv 57 7 roku dlya zhinok 60 9 roku Smertnist nemovlyat do 1 roku stanovila 52 9 stanom na 2006 rik Naselennya zabezpechene miscyami v stacionarah likaren na rivni 1 lizhko misce na 1145 zhiteliv likaryami 1 likar na 20 tisyach zhiteliv stanom na 1996 rik Vitrati na ohoronu zdorov ya v 1990 roci sklali 3 7 vid VVP krayini U 1993 roci 51 naselennya bulo zabezpecheno pitnoyu vodoyu Osvita Dokladnishe Riven pismennosti v 2003 roci stanoviv 40 2 50 sered cholovikiv 30 7 sered zhinok Chistij pokaznik ohoplennya pochatkovoyu osvitoyu stanoviv 69 u 2005 roci Vitrati na osvitu v 1990 roci sklali 3 7 vid VVP Najbilshij navchalnij zaklad Universitet Shejha Anti Diopa v Dakari KulturaDokladnishe PrimitkiCentralne rozviduvalne upravlinnya 2009 The World Factbook Arhiv originalu za 31 serpnya 2020 Procitovano 10 sichnya 2010 ClimaTemps com 22 lipnya 2011 Arhiv originalu za 12 lipnya 2012 Procitovano 29 bereznya 2012 Weather rainfall and temperature data World Climate Krayinoznavchij slovnik dovidnik K Znannya 2008 839 s UKAZ PREZIDENTA UKRAYiNI 179 2021 Oficijne internet predstavnictvo Prezidenta Ukrayini ua Procitovano 28 kvitnya 2021 Economy of Senegal China Daily Procitovano 23 August 2017 Peace Corps Senegal peacecorps gov Procitovano 2 February 2023 Hdrstats undp org Arhiv originalu za 15 July 2010 Procitovano 20 June 2010 Literatura angl Andrew Francis Clark Lucie Colvin Phillips Historical Dictionary of Senegal African Historical Dictionaries 2000 65 angl Africa South of the Sahara 2004 L N Y Europa Publications 2003 angl Tracy David Snipe Arts and Politics in Senegal 1960 1996 Africa World Press 1998 angl Adrian Adams Jaabe So A Claim to Land by the River A Household in Senegal 1720 1994 New York Oxford University Press 1996 angl Catherine Boone Merchant Capital and the Roots of State Power in Senegal 1930 1985 Cambridge Studies in Comparative Politics Political Topographies of the African State 2002 angl Gilles Pison Barney Cohen Population Dynamics of Senegal Population Dynamics of Sub Saharan Africa Africa World Press 2006 ros Kashin Yu S Senegal M Nauka 1973 64 s ros Kuznecov L M Na samoj zapadnoj tochke Afriki Dakar M Nauka 1980 PosilannyaPortal Afrika Senegal Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2