Сенегал — західноафриканська країна, що знаходиться на крайньому заході континенту . Загальна площа країни 196 722 км² (88-ме місце у світі), з яких на суходіл припадає 192 530 км², а на поверхню внутрішніх вод — 4 192 км². Площа країни втричі менша за площу України.
Географія Сенегалу | |
---|---|
Географічне положення Сенегалу | |
Географічне положення | |
Континент | Африка |
Регіон | Західна Африка |
Координати | 14°00′ пн. ш. 14°00′ зх. д. / 14.000° пн. ш. 14.000° зх. д. |
Територія | |
Площа | 196,7 тис. км² (88-ме) |
• суходіл | 97,9 % |
• води | 2,1 % |
Морське узбережжя | 531 км |
Державний кордон | 2684 км |
Рельєф | |
Тип | рівнинний |
Найвища точка | безіменна висота (581 м) |
Найнижча точка | Атлантичний океан (0 м) |
Клімат | |
Тип | субекваторіальний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | Сенегал ( км) |
Найбільше озеро | (200 км²) |
Інше | |
Природні ресурси | риба, фосфати, залізні руди |
Стихійні лиха | повіді, посухи |
Екологічні проблеми | браконьєрство, знеліснення, |
Назва
Офіційна назва — Республіка Сенегал, Сенегал (фр. Republique du Senegal, Senegal). Назва країни походить від назви річки Сенегал, що тече її північним кордоном. У IX столітті арабський географ згадує королівство Сангай на заході Африки від якого походить етнонім сангая (sanhaja). Цю ж країну арабські автори XVI століття згадують у формі Сингіль. Португальський варіант імені берберського племені (Zenaga), яке домінувало в більшій частині області на північ від сучасного Сенегалу, сучасній Мавританії, спочатку перейшов на назву головної річки цих країв — Сенега, а потім повернувся як топонім усієї країни. З 1982 по 1989 роки з Гамбією утворювала конфедерацію Сенегамбія (англ. Senegambia).
Історія дослідження території
Географічне положення
Сенегал — західноафриканська країна, що межує з п'ятьма іншими країнами: на півночі — з Мавританією (спільний кордон — 742 км), на сході — з Малі (489 км), на півдні — з Гвінеєю-Бісау (363 км) і Гвінеєю (341 км), територія Гамбії є напіванклавом Сенегалу (спільний кордон — 749 км). Загальна довжина державного кордону — 2684 км. Сенегал на заході омивається водами Атлантичного океану. Загальна довжина морського узбережжя 531 км.
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км). Прилегла зона, що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль, необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів, простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33). Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя, або до континентальної брівки (стаття 76).
Крайні пункти
Час
Час у Сенегалі: UTC0 (-2 години різниці часу з Києвом).
Геологія
Корисні копалини
Надра Сенегалу багаті на ряд корисних копалин: фосфати, залізну руду.
Сейсмічність
Вулканізм
Рельєф
Середні висоти — 69 м; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — безіменна висота на південний захід від населеного пункту , регіон Кедугу (581 м).
- Рельєф Сенегалу
- Гіпсометрична карта Сенегалу
- Супутниковий знімок поверхні країни
Узбережжя
- Мис Альмаді
- Пляж Тубаб-Діало
Острови
Клімат
Більша частина території Сенегалу лежить у субекваторіальному кліматичному поясі, північ у тропічному. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Взимку відзначається сухий сезон.
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Сенегалу (за Кеппеном)
- Повідь у Дакарі, серпень 2005 року
Сенегал є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 38,8 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 1,2 тис. км² зрошуваних земель.
- Гідрографічна мережа Сенегалу
- Сточище Сенегала
- Впадіння Сенегала до океану
- Видобуток в солоному озері Ретба
Річки
Річки країни належать басейну Атлантичного океану.
Озера
Болота
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
Земельні ресурси Сенегалу (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 46,8 %,
- орні землі — 17,4 %,
- багаторічні насадження — 0,3 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 29,1 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 43,8 %;
- інше — 9,4 %.
- Сенегальська савана
- Висока трава савани
- Баобаби
Тваринний світ
Зоогеографічному територія країни належить до [Східноафриканська підобласть|Східноафриканської підобласті]] .
- Джакана
Охорона природи
Сенегал є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з міжнародного морського права,
- ,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- (MARPOL),
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь,
- .
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: сезонні повіді на низинах; періодичні посухи.
Серед екологічних проблем варто відзначити:
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Сенегалу можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Див. також
Примітки
- Senegal, Geography. Factbook.
- Котляков В. М., 2006.
- Поспелов Е. М., 2001.
- Атлас світу, 2005.
- Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Part VI : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 24 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Сенегал // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Африка : фізико-географічний нарис. — вид. 2-ге, перероб. і доп. — К. : Радянська школа, 1957. — 232 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Сенегал // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Фізична географія материків і океанів. Африка : навч.-метод. посібник. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 184 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
Російською
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Сенегал // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — 671 с.
- (рос.) Бабаев А. Г., , Дроздов Н. Н., Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
- (рос.) Африка. — М. : Прогресс, 1976. — 288 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Южная Америка, Африка, Австралия и Океания, Антарктида. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 269 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., , Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005.
- (рос.) Сенегал // Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. , В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Сенегалу |
- Вікісховище : Атлас Сенегалу.
- Карти Сенегалу : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Senegal : ( )[англ.] : [арх. 16 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 24 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Сенегал : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Senegal zahidnoafrikanska krayina sho znahoditsya na krajnomu zahodi kontinentu Zagalna plosha krayini 196 722 km 88 me misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 192 530 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 4 192 km Plosha krayini vtrichi mensha za ploshu Ukrayini Geografiya SenegaluGeografichne polozhennya SenegaluGeografichne polozhennyaKontinent AfrikaRegion Zahidna AfrikaKoordinati 14 00 pn sh 14 00 zh d 14 000 pn sh 14 000 zh d 14 000 14 000TeritoriyaPlosha 196 7 tis km 88 me suhodil 97 9 vodi 2 1 Morske uzberezhzhya 531 kmDerzhavnij kordon 2684 kmRelyefTip rivninnijNajvisha tochka bezimenna visota 581 m Najnizhcha tochka Atlantichnij okean 0 m KlimatTip subekvatorialnijVnutrishni vodiNajdovsha richka Senegal km Najbilshe ozero 200 km InshePrirodni resursi riba fosfati zalizni rudiStihijni liha povidi posuhiEkologichni problemi brakonyerstvo znelisnennya NazvaOficijna nazva Respublika Senegal Senegal fr Republique du Senegal Senegal Nazva krayini pohodit vid nazvi richki Senegal sho teche yiyi pivnichnim kordonom U IX stolitti arabskij geograf zgaduye korolivstvo Sangaj na zahodi Afriki vid yakogo pohodit etnonim sangaya sanhaja Cyu zh krayinu arabski avtori XVI stolittya zgaduyut u formi Singil Portugalskij variant imeni berberskogo plemeni Zenaga yake dominuvalo v bilshij chastini oblasti na pivnich vid suchasnogo Senegalu suchasnij Mavritaniyi spochatku perejshov na nazvu golovnoyi richki cih krayiv Senega a potim povernuvsya yak toponim usiyeyi krayini Z 1982 po 1989 roki z Gambiyeyu utvoryuvala konfederaciyu Senegambiya angl Senegambia Istoriya doslidzhennya teritoriyiGeografichne polozhennyaKarta Senegalu vid OON angl Senegal zahidnoafrikanska krayina sho mezhuye z p yatma inshimi krayinami na pivnochi z Mavritaniyeyu spilnij kordon 742 km na shodi z Mali 489 km na pivdni z Gvineyeyu Bisau 363 km i Gvineyeyu 341 km teritoriya Gambiyi ye napivanklavom Senegalu spilnij kordon 749 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 2684 km Senegal na zahodi omivayetsya vodami Atlantichnogo okeanu Zagalna dovzhina morskogo uzberezhzhya 531 km Zgidno z Konvenciyeyu Organizaciyi Ob yednanih Nacij z morskogo prava UNCLOS 1982 roku protyazhnist teritorialnih vod krayini vstanovleno v 12 morskih mil 22 2 km Prilegla zona sho primikaye do teritorialnih vod v yakij derzhava mozhe zdijsnyuvati kontrol neobhidnij dlya zapobigannya porushen mitnih fiskalnih immigracijnih abo sanitarnih zakoniv prostyagayetsya na 24 morski mili 44 4 km vid uzberezhzhya stattya 33 Viklyuchna ekonomichna zona vstanovlena na vidstan 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya Kontinentalnij shelf 200 morskih mil 370 4 km vid uzberezhzhya abo do kontinentalnoyi brivki stattya 76 Krajni punkti Dokladnishe Chas Dokladnishe Chas u Senegali Chas u Senegali UTC0 2 godini riznici chasu z Kiyevom GeologiyaDokladnishe Div takozh Korisni kopalini Dokladnishe Nadra Senegalu bagati na ryad korisnih kopalin fosfati zaliznu rudu Sejsmichnist Dokladnishe Vulkanizm Div takozh RelyefDokladnishe Seredni visoti 69 m najnizhcha tochka riven vod Atlantichnogo okeanu 0 m najvisha tochka bezimenna visota na pivdennij zahid vid naselenogo punktu region Kedugu 581 m Relyef Senegalu Gipsometrichna karta Senegalu Suputnikovij znimok poverhni krayini Uzberezhzhya Mis Almadi Plyazh Tubab Dialo Ostrovi Dokladnishe KlimatDokladnishe Bilsha chastina teritoriyi Senegalu lezhit u subekvatorialnomu klimatichnomu poyasi pivnich u tropichnomu Vlitku perevazhayut ekvatorialni povitryani masi vzimku tropichni Vlitku vitri dmut vid a vzimku do ekvatora Sezonni amplitudi temperaturi povitrya neznachni zimovij period ne nabagato proholodnishij za litnij Vzimku vidznachayetsya suhij sezon Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta Senegalu za Keppenom Povid u Dakari serpen 2005 roku Senegal ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 38 8 km Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 1 2 tis km zroshuvanih zemel Gidrografichna merezha Senegalu Stochishe Senegala Vpadinnya Senegala do okeanu Vidobutok v solonomu ozeri Retba Richki Dokladnishe Richki krayini nalezhat basejnu Atlantichnogo okeanu Ozera Dokladnishe Bolota Dokladnishe Gruntovi vodiGruntiDokladnishe RoslinnistDokladnishe Zemelni resursi Senegalu ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 46 8 orni zemli 17 4 bagatorichni nasadzhennya 0 3 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 29 1 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 43 8 inshe 9 4 Senegalska savana Visoka trava savani Baobabi Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe Zoogeografichnomu teritoriya krayini nalezhit do Shidnoafrikanska pidoblast Shidnoafrikanskoyi pidoblasti Dzhakana Div takozh Ptahi Senegalu taOhorona prirodiDokladnishe Senegal ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD Konvenciyi pro mizhnarodnu torgivlyu vidami dikoyi fauni i flori sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya CITES Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu MARPOL Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha sezonni povidi na nizinah periodichni posuhi Sered ekologichnih problem varto vidznachiti brakonyerstvo znelisnennya eroziyu gruntiv spustelyuvannya Fiziko geografichne rajonuvannyaU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Senegalu mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Div takozh Div takozhZahidna Afrika SenegambiyaPrimitkiSenegal Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 Pospelov E M 2001 Atlas svitu 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Part VI angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 24 June Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Senegal Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Afrika fiziko geografichnij naris vid 2 ge pererob i dop K Radyanska shkola 1957 232 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Senegal Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Fizichna geografiya materikiv i okeaniv Afrika navch metod posibnik L Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2017 184 s ISBN 978 617 10 0374 3 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Senegal Afrika enciklopedicheskij spravochnik v 2 h tt gl red A A Gromyko M Sovetskaya enciklopediya 1986 671 s ros Babaev A G Drozdov N N Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Afrika M Progress 1976 288 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Bukshtynov A D Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Yuzhnaya Amerika Afrika Avstraliya i Okeaniya Antarktida 4 e pererab M Prosveshenie 1986 269 s ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Kaplin P A Leontev O K Berega M Mysl 1991 480 s Priroda mira ISBN 5 244 00449 2 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Litvin V M Lymarev V I Ostrova M Mysl 2010 288 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01129 6 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Pospelov E M Geograficheskie nazvaniya mira Toponimicheskij slovar M AST 2005 ros Senegal Strany Afriki Politiko ekonomicheskij spravochnik red V Rumyancev M Izdatelstvo politicheskoj literatury 1969 318 s ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Senegalu Vikishovishe Atlas Senegalu Karti Senegalu angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Senegal angl arh 16 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 24 June Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Senegal ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku