Сарди́нія або Сарді́нія (сард. Sardìgna, Sardìnnia, корс. Sardegna, Sardigna, італ. Sardegna, фр. Sardaigne, кат. Sardenya, сасс. Sardaigne) — острів у Середземному морі, розташований на захід від Апеннінського півострова між Сицилією та Корсикою, є другим за величиною островом Середземного моря. Входить до складу Італії як автономний регіон (автономна область) Сардинія (італ. Regione Autonoma della Sardegna, сард. Regione Autònoma de sa Sardigna). Область Сардинія поділяється на 8 провінцій: Кальярі (CA), Карбонія-Іґлезіас (CI), Медіо-Кампідано (VS), Нуоро (NU), Ольястра (OG), Ольбія-Темпіо (OT), Орістано (OR) та Сассарі (SS). Площа 24090 км², населення 1 673 195 осіб (2012). Столиця — Кальярі.
Сардинія | |||||
---|---|---|---|---|---|
сард. Sardìgna, корс. Sardegna, кат. Sardenya | |||||
| |||||
Регіон Італії | |||||
Адм. центр | Кальярі | ||||
Найбільше місто | Кальярі | ||||
Країна | Італія | ||||
Провінції | Кальярі, Карбонія-Іглезіас, Медіо-Кампідано, Нуоро, Ольястра, Ольбія-Темпіо, Орістано, Сассарі | ||||
| |||||
Комуни | 377 | ||||
Офіційна мова | італійська, сардська, сассарська, корсиканська, каталонська, лігурійська | ||||
Населення | |||||
- повне | 1 658 649 (11) | ||||
- густота | 69 осіб/км² (18) | ||||
Етнікон | сардинці | ||||
Площа | |||||
- повна | 24 100 км² (3) | ||||
- ширина | 145 км | ||||
- довжина | 265 км | ||||
Висота | |||||
- середня | 334 м | ||||
- максимальна | 1834 м (гора ) | ||||
- мінімальна | 384 м | ||||
Часовий пояс | (взимку), (влітку) | ||||
ВВП | 33.6 млрд. євро (11) | ||||
- на душу населення | 20 071 євро | ||||
Дата заснування | 26 лютого 1948 (надано статус автономії) | ||||
Президент | Франческо Пільяру (демократи) з 12.03.2014 | ||||
Вебсайт | www.regione.sardegna.it | ||||
- ISO 3166-2 | IT-88 | ||||
- NUTS | ITG2 | ||||
- ISTAT | 20 | ||||
|
Географія
Сардинія відокремлена від Корсики протокою Боніфачо, західні береги переважно низинні, східні — круті. Рельєф гористий (максимальна висота 1834 м — гора , масив у центральній частині острова), на південному заході — масив , відокремлений від Дженнардженту низовиною . Гори центральної Сардинії складаються переважно з гранітів та кристалічних сланців, на заході та на північному заході — лавові й туфові плато.
Клімат сухий субтропічний (середземноморський), середня температура січня 7-10 °C, липня 24-26 °C. Основна частина опадів припадає на зиму, від 600 мм на рівнинах до 1000 мм у горах.
Найбільші річки: (159 км), Когінас (123 км), (122 км), .
Найвищі гори: (1834 м), (1505 м), (1359 м).
Національний парк затоки Оросей і Дженнардженту. Національний парк Архіпелагу Маддалена. Національний парк Асінара. Регіональні природні парки: Молентарджус — Саліне, Порто Конте.
Адміністративний поділ
До складу регіону Сардинія входять такі провінції:
№ | Провінція | Кількість муніципалітетів | Площа, км² | Населення, люд. (2011) | Щільність, люд./км² |
---|---|---|---|---|---|
1 | Кальярі | 71 | 4596 | 564 314 | 122,78 |
2 | Карбонія-Іглезіас | 23 | 1495 | 129 297 | 86,47 |
3 | Медіо-Кампідано | 28 | 1516 | 101 716 | 67,09 |
4 | Нуоро | 53 | 3934 | 159 659 | 40,58 |
5 | Ольястра | 23 | 1854 | 57 928 | 31,24 |
6 | Ольбія-Темпіо | 26 | 3397 | 159 393 | 46,92 |
7 | Орістано | 88 | 3040 | 165 069 | 54,30 |
8 | Сассарі | 66 | 4281 | 336 605 | 78,63 |
Всього | 377 | 24 090 | 1 673 981 | 69,48 |
Історія
Археологічна історія Сардинії починається в епоху неоліту. Найвідоміші пам'ятки неоліту та енеоліту на Сардинії — величезні «гробниці велетнів», гробниці типу та загадковий Сардинський зикурат, що нагадує за формою зикурати Месопотамії. Сардинські культури підтримували зв'язок з мінойським Критом та іншими культурами Середземномор'я. Під впливом Сардинії в доісторичний період перебувала Корсика, археологічна періодизація та пам'ятники якої дуже схожі з сардинськими.
Найбільшу популярність стародавньої Сардинії приніс нурагічний період — енеолітична культура завойовників зі Східного Средиземномор'я, яка залишила після себе нураги — вежі у формі зрізаного конуса висотою 10-20 м, побудовані сухою кладкою з великих грубо оброблених каменів. Нураги датуються періодом XV—VII століттях до н. е. Крім нурагів, для цієї культури були типовими круглі в плані житла діаметром до 5-6 м, виконані в тій же будівельній техніці, що й нураги. Ці житла згруповані навколо нурагів в поселення (нурагічні села). Одним з найкраще збережених нурагічних комплексів є поблизу Баруміні, занесений до списку світової спадщини ЮНЕСКО. До цієї ж культури, очевидно, належать і інші пам'ятки давньої архітектури — «гробниці велетнів».
Для також характерні бронзові статуетки вотивного призначення (італ. bronzetti) — антропоморфні та зооморфні, а також статуетки у формі човнів (італ. navicelli). Питання про походження сардів — мешканців острова нурагійського періоду — неясне, деякі єгиптологи (В. Б. де Руже, Ж. Ф. Шаба та ін.) асоціюють сардів з одним із «народів моря» — шардана, які здійснили спробу вторгнення до Єгипту під час правління Мернептаха Рамзеса III (XIII—XII ст. до н. е.), проте це думка заперечується іншими науковцями. На думку дослідника Давнього Риму та етрусків О. В. Немировського, носії нурагічної культури були пов'язані з етрусками.
У VII столітті до н. е. почалася фінікійська колонізація Сардинії. На острові було побудовано міста Нора, Сульх, Бітія, . 535 року до н. е. острів потрапив у підпорядкування Карфагену. 238 року до н. е . Рим, скориставшись антикарфагенським повстанням найманців, лівійців та рабів, захопив Сардинію.
У V столітті Сардинію захопили вандали, проте у VI столітті Велізарій у ході карфагенської кампанії проти вандалів повернув Сардинію до складу Візантії. Вождь «варварів» дозволив християнізувати центральну частину Сардинії — , яка до того була непідконтрольна ні Риму, ні вандалам.
Після того, як маври заволоділи Африканським екзархатом, островом продовжували правити судді, або юдикі. Після вигнання арабів у X столітті настала епоха феодальної роздробленості. Основною формою політичного устрою служив юдикат. Найбільшим з юдикатів був Арборейський.
З 1326 року Сардинія опинилася під владою Арагонської Корони, а пізніше належала Іспанії.
1708 року, в ході Війни за іспанську спадщину, острів захопила Австрія, що було закріплено в Раштаттському мирному договорі 1714 року.
1720 року за Лондонським договором Сардинію було передано Савойській династії, в результаті чого П'ємонт, Савойя та Сардинія були об'єднані в Сардинське королівство, яке увійшло до складу Італії після її об'єднання.
Економіка
ВВП Сардинії становить 2,2 % від ВВП Італії. Це приблизно 33 823 млн євро. ВВП на душу населення — 20 444 євро.
2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
ВВП (млн €) | 25 958.1 | 27 547.6 | 28 151.6 | 29 487.3 | 30 595.5 | 31 421.3 | 32 579.0 | 33 823.2 |
ВВП на душу населення (€) | 15 861.0 | 16 871.4 | 17 226.5 | 17 975.7 | 18 581.0 | 19 009.8 | 19 654.3 | 20 444.1 |
Сектори економіки
Економічна діяльність | ВВП (млн €) | % сектор |
---|---|---|
Сільське господарство, рибальство | 908 | 3 % |
Промисловість | 2 828 | 9.4 % |
Будівництво | 1 722 | 5.7 % |
Торгівля, готельний та ресторанний бізнес, транспорт, телекомунікації | 7 597 | 25.4 % |
Фінансова діяльність та ринок нерухомості | 8 011 | 26.7 % |
Інша економічна діяльність та послуги | 8 896 | 29.7 % |
Загальна додана вартість | 29 962 | 100 % |
ВВП Сардинії | 33 638 |
Транспорт
На острові є три міжнародні аеропорти, які сполучають Сардинію з більшістю великих міст Італії та мають багато рейсів у міста Європи (Велика Британія, Іспанія, скандинавські країни, Німеччина). Окрім того тут розташовано два регіональних летовища.
Сардинія має інтенсивне поромне сполучення з материковою Італією. На острові діють 40 туристичних гаваней.
Сардинія — єдиний регіон Італії без швидкісних автострад, проте мережа автомобільних доріг тут доволі щільна. На Сардинії є залізниці. У двох містах, Сассарі та Кальярі, є трамвай (який, щоправда, називають легким метро).
Демографія
Найбільші міста
Найбільшими містами Сардинії є Кальярі та Сассарі. У Кальярі з передмістями мешкає близько 460 000 осіб, що становить 28 % усього населення острова.
Місце | Муніципалітет | Провінція | Населення | Щільність (осіб/км²) |
---|---|---|---|---|
1 | Кальярі | Провінція Кальярі | 154 383 | 1 805 |
2 | Сассарі | Провінція Сассарі | 127 646 | 230 |
3 | Куарту-Сант'Елена | Провінція Кальярі | 70 637 | 719 |
4 | Ольбія | Провінція Ольбія-Темпіо | 58 279 | 146 |
5 | Альгеро | Провінція Сассарі | 43 441 | 181 |
6 | Нуоро | Провінція Нуоро | 36 935 | 189 |
7 | Орістано | Провінція Орістано | 31 599 | 380 |
8 | Карбонія | Провінція Карбонія-Іґлезіас | 29 105 | 197 |
9 | Селарджус | Провінція Кальярі | 28 934 | 1092 |
10 | Іглезіас | Провінція Карбонія-Іґлезіас | 27 371 | 133 |
11 | Ассеміні | Провінція Кальярі | 26 913 | 238 |
12 | Капотерра | Провінція Кальярі | 23 812 | 349 |
13 | Порто Торрес | Провінція Сассарі | 22 380 | 218 |
14 | Сесту | Провінція Кальярі | 20 454 | 423 |
15 | Монсеррато | Провінція Кальярі | 20 353 | 3 180 |
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1485 | 157 578 | — |
1603 | 266 676 | +69.2% |
1678 | 299 356 | +12.3% |
1688 | 229 532 | −23.3% |
1698 | 259 157 | +12.9% |
1728 | 311 902 | +20.4% |
1751 | 360 805 | +15.7% |
1771 | 360 785 | −0.0% |
1776 | 422 647 | +17.1% |
1781 | 431 897 | +2.2% |
1821 | 461 931 | +7.0% |
1824 | 469 831 | +1.7% |
1838 | 525 485 | +11.8% |
1844 | 544 253 | +3.6% |
1848 | 554 717 | +1.9% |
1857 | 573 243 | +3.3% |
1861 | 609 000 | +6.2% |
1871 | 636 000 | +4.4% |
1881 | 680 000 | +6.9% |
1901 | 796 000 | +17.1% |
1911 | 868 000 | +9.0% |
1921 | 885 000 | +2.0% |
1931 | 984 000 | +11.2% |
1936 | 1 034 000 | +5.1% |
1951 | 1 276 000 | +23.4% |
1961 | 1 419 000 | +11.2% |
1971 | 1 474 000 | +3.9% |
1981 | 1 594 000 | +8.1% |
1991 | 1 648 000 | +3.4% |
2001 | 1 632 000 | −1.0% |
2011 | 1 639 362 | +0.5% |
Джерело: Istituto Nazionale di Statistica 2011, - D.Angioni-S.Loi-G.Puggioni, La popolazione dei comuni sardi dal 1688 al 1991, CUEC, Cagliari, 1997 - F. Corridore, Storia documentata della popolazione di Sardegna, Carlo Clausen, Torino, 1902 |
Меншини на острові
На 2010 рік на Сардинії проживало 37 853 іноземців, що становить 2,3 % загального населення Сардинії. Найбільші національні групи :
Освіта
За даними ISTAT на 2001 рік на Сардинії серед населення молодше 64 років було 99,5 % грамотних, загальний відсоток грамотності (включаючи осіб старше 65 років) становив 98,2 %.
На Сардинії діє два державних університети — Сассарський університет (засн. 1562 року) та Кальярський університет (засн. 1606 року). У 2007/2008 навчальному році в них навчалося 48 979 студентів.
Культура
Мови
Окрім італійської, на Сардинії розмовляють сардською (Sardu), сассарською, галлурською, а також діалектами каталанської та лігурійської мов.
Сардська мова з 1997 року має статус регіональної мови Європейського союзу. З 2006 року місцева влада запровадила стандартизовану писемну форму сардської мови Limba Sarda Comuna, яка відтоді має використовуватися в офіційних актах. Сардська, як мова літератури, набуває дедалі більшого значення, незважаючи на суперечки щодо стандартної орфографії та пов'язаних з нею спірних питань. Два найпоширеніших варіанти сардської мови — кампіданський діалект (Sardu Campidanesu), яким послуговуються в південній частині острова, та логудорський діалект (Sardu Logudoresu) північних та центральних районів Сардинії, включно до передмість Сассарі.
Сассарська (Sassaresu) та галлурська (Gadduresu) мови належать до ареалу корсиканської мови й вживаються на півночі острова.
На Сардинії є також так звані мовні острови, тобто мовні ексклави, оточені іншою мовою. Прикладом таких островів є альгерський діалект каталонської мови (Alguerés). На островах Сан-П'єтро та Сант'Антьоко, розташованих на крайньому півдні Сардинії, місцеве населення розмовляє варіантом лігурійської мови, що зветься табаркіно (Tabarchin). Дедалі менше залишається мовців, що вживають венеційську та фріульську мови, в селах, у які в 1920-1930-і роки прибули переселенці з інших регіонів Італії. Загалом місцеві мови зазнають асиміляції починаючи з 1760 року, а ареал їхнього вживання постійно скорочується на користь італійської мови.
Пам'ятки історії й культури
Однією з найважливіших пам'яток острова є археологічна пам'ятка в Баруміні, яка з 1997 року занесена до списку об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО.
Деякі інші визначні місця:
- Гробниці велетнів (виявлено понад 300 пам'яток цього типу),
- Домус-де-Джанас (доісторичні поховання біля Карбонії),
- Некрополь Тувікседду (3-6 ст. до н. е.) в Кальярі,
- Римський амфітеатр в Кальярі (2 ст.),
- Базиліка Сан-Сатурно в Кальярі (5 ст.)
- Сардинський зикурат Монте д'Аккодді біля м. Сассарі,
- Собор Альгеро,
- Базиліка Сан-Джованно (Порто-Торрес),
- Вежа Христофора (Орістано)
- Гроти Кала Ґононе (Доргалі),
- Грот Нептуна біля Альгеро.
Свята
Одне з найдавніших свят на Сардинії — свято Святого Ефізія (Sant'Efisio), покровителя головного міста острова, Кальярі. Вже протягом 350 років з 1 по 4 травня головні вулиці міста оживають та наповнюються жителями з усіх областей острова, які дефілюють у традиційних костюмах. Мета ходи — донести статую Святого з Кальярі до міста Нора, де збираються люди, щоб вшанувати його пам'ять, а через декілька днів відбувається похід у зворотньому напрямку.
Кухня
М'ясо, молочні продукти та овочі є основними елементами традиційної кухні на Сардинії. Окрім того вживаються продукти моря, такі як справжні лангусти («aligusta»), креветки, ботарга («butàriga»), кальмари, тунець тощо. На Сардинії для великих застіль смажать на рожні молочне порося («porcheddu») або м'ясо вепра («sirbone»). Поширеною стравою є рагу з квасолі та овочів та з хлібом. Як пряннощі часто вживається м'ята і мирт. На Сардинії часто печуть домашній сухий хліб, який зберігається довше, ніж з високим вмістом вологи. Також печуть булочки чівраксіу (civraxiu), дуже декоративний хліб коккої пінтау (coccoi pintau) та різновид галет — пістокку (pistoccu). Тісто для пістокку робиться лише з борошна й води, такий хліб спочатку призначався для пастухів, а зараз часто робиться з додаванням помідорів, базиліку, орегано, часник або гострого сиру. Типовою солодкою стравою з тіста є біскотті сарді (солодке печиво з цедрою лимону).
До традиційних сирів Сардинії належать «пекоріно сардо», «пекоріно романо», касідзолу (casizolu), рикота та касу марцу (містять живі личинки комах). Певний час сир касу марцу був офіційно заборонений до продажу з санітарно-гігієнічних міркувань.
Сардинія має найвищий рівень споживання пива на душу населення в Італії — 60 літрів на людину в рік, що майже вдвічі перевищує середній показник в країні. Рекордною тут є провінція Нуоро, де в середньому споживається до 100 літрів пива на душу населення. Археологи знайшли на Сардинії давні дзбани зі слідами хмелю, що свідчить про виробництво пива на острові ще з мідної доби.
Вина
- Червоні вина
- Turriga,
- Marchese di Villamarina,
- Terre Brune,
- Perdera Costera,
- Cagnulari,
- Cannonau.
- Білі вина
- Vermentino di Gallura
- Torbato Brut,
- Funtanaliras,
- Costamolinos,
- Lupus in Fabula
- Trebbiano
- Clairette el'Aragosta
- Рожеві вина
- Aliante,
- Serralori,
- Oleandro.
- Десертні вина
- Torbato,
- Embarcador (Mugoni Cantina),
- Anghelu Ruiu.
Див. також
Література
- Tennant, Robert. Sardinia and Its Resources (2010)
- Insight Guide Sardinia by Nick Bruno (2010)
- Sardinia (Eyewitness Travel Guide) by Fabrizio Arditio (2009) Анотація видавництва
- Sardinia (Regional Guide) by Duncan Garwood (2009) Анотація видавництва
- Sardinia in Five Senses by Charming Italy Publishers (2008)
- The Rough Guide to Sardinia (Rough Guide Travel Guides) by Robert Andrews (2007) Анотація видавництва
- Dyson, Stephen L. and Robert J. Rowland, ed. Archaeology and History in Sardinia from the Stone Age to the Middle Ages: Shepherds, Sailors, and Conquerors (2007)
- The Island of Sardinia by John Warre Tyndale vol I (1849) From Google books
- The Island of Sardinia by John Warre Tyndale vol II (1849) на сайті Google books
- The Island of Sardinia by John Warre Tyndale vol III (1849) на сайті Google books
- Sketch of the present state of the island of Sardinia by William Henry Smyth (1928) на сайті Google books
Примітки
- вендета // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Італія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 4 : Електрод — Кантаридин. — С. 464. — 558, [2] с., [34] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.
- Демографічний баланс, червень 2012. ISTAT. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 26 лютого 2013.(італ.)
- Фінікійська і грецька колонізація[недоступне посилання з липня 2019]
- На травень 2014 року
- . Архів оригіналу за 1 липня 2013. Процитовано 5 червня 2015.
- http://www.edscuola.it/archivio/statistiche/analfabetismo_01.pdf Analfabetismo Italia — Censimento 2001
- SARDEGNA STATISTICHE Analfabeti Numero di persone che hanno dichiarato di non saper leggere né scrivere
- SARDEGNA STATISTICHE Iscritti all' Università
- Legge Regionale n. 26, 15 ottobre 1997
- Norme in materia delle minoranze linguistiche storiche — Law 482,1999 — Italian parliament
- Regione Autonoma della Sardegna regione.sardegna.it
- S'italianu in Sardinnia - Amos Cardia, Iskra
- La Nuova Sardegna, 04/11/10, Per salvare i segni dell'identità — di Paolo Coretti
- Piras, Specialità d'Italia. Le regioni in cucina, Ullmann, 2007, p. 457, 460.
- http://lanuovasardegna.gelocal.it/regione/2008/11/15/news/birra-una-passione-tutta-sarda-1.3308962 | Birra, una passione tutta sarda
- http://www.massmarket.it/birra.htm | L'evoluzione dei consumi e lo scenario competitivo
Посилання
- Сардинія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сардинія |
- Офіційна сторінка бюро туризму Сардинії (англ.)
- Офіційна сторінка регіону Сардинія (іт.)
- Цифрова бібліотека регіону Сардинія
- Сардинія, каталог посилань Open Directory Project
Це незавершена стаття з географії Італії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Сардинію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
протока Боніфачо | ||
Середземне море | Тірренське море | |
Середземне море |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sardi niya abo Sardi niya sard Sardigna Sardinnia kors Sardegna Sardigna ital Sardegna fr Sardaigne kat Sardenya sass Sardaigne ostriv u Seredzemnomu mori roztashovanij na zahid vid Apenninskogo pivostrova mizh Siciliyeyu ta Korsikoyu ye drugim za velichinoyu ostrovom Seredzemnogo morya Vhodit do skladu Italiyi yak avtonomnij region avtonomna oblast Sardiniya ital Regione Autonoma della Sardegna sard Regione Autonoma de sa Sardigna Oblast Sardiniya podilyayetsya na 8 provincij Kalyari CA Karboniya Iglezias CI Medio Kampidano VS Nuoro NU Olyastra OG Olbiya Tempio OT Oristano OR ta Sassari SS Plosha 24090 km naselennya 1 673 195 osib 2012 Stolicya Kalyari Sardiniyasard Sardigna kors Sardegna kat Sardenya ital Sardegna fr Sardaigne sass SardaigneGerb PraporRegion ItaliyiAdm centr KalyariNajbilshe misto KalyariKrayina ItaliyaProvinciyi Kalyari Karboniya Iglezias Medio Kampidano Nuoro Olyastra Olbiya Tempio Oristano SassariMezhuye z susidni adminodiniciKomuni 377Oficijna mova italijska sardska sassarska korsikanska katalonska ligurijskaNaselennya povne 1 658 649 11 gustota 69 osib km 18 Etnikon sardinciPlosha povna 24 100 km 3 shirina 145 km dovzhina 265 kmVisota serednya 334 m maksimalna 1834 m gora minimalna 384 mChasovij poyas UTC 1 vzimku UTC 2 vlitku VVP 33 6 mlrd yevro 11 na dushu naselennya 20 071 yevroData zasnuvannya 26 lyutogo 1948 nadano status avtonomiyi Prezident Franchesko Pilyaru demokrati z 12 03 2014Vebsajt www regione sardegna it ISO 3166 2 IT 88 NUTS ITG2 ISTAT 20Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SardiniyaGeografiyaSardiniya vidokremlena vid Korsiki protokoyu Bonifacho zahidni beregi perevazhno nizinni shidni kruti Relyef goristij maksimalna visota 1834 m gora masiv u centralnij chastini ostrova na pivdennomu zahodi masiv vidokremlenij vid Dzhennardzhentu nizovinoyu Gori centralnoyi Sardiniyi skladayutsya perevazhno z granitiv ta kristalichnih slanciv na zahodi ta na pivnichnomu zahodi lavovi j tufovi plato Klimat suhij subtropichnij seredzemnomorskij serednya temperatura sichnya 7 10 C lipnya 24 26 C Osnovna chastina opadiv pripadaye na zimu vid 600 mm na rivninah do 1000 mm u gorah Najbilshi richki 159 km Koginas 123 km 122 km Najvishi gori 1834 m 1505 m 1359 m Nacionalnij park zatoki Orosej i Dzhennardzhentu Nacionalnij park Arhipelagu Maddalena Nacionalnij park Asinara Regionalni prirodni parki Molentardzhus Saline Porto Konte Administrativnij podilDo skladu regionu Sardiniya vhodyat taki provinciyi Provinciya Kilkist municipalitetiv Plosha km Naselennya lyud 2011 Shilnist lyud km 1 Kalyari 71 4596 564 314 122 782 Karboniya Iglezias 23 1495 129 297 86 473 Medio Kampidano 28 1516 101 716 67 094 Nuoro 53 3934 159 659 40 585 Olyastra 23 1854 57 928 31 246 Olbiya Tempio 26 3397 159 393 46 927 Oristano 88 3040 165 069 54 308 Sassari 66 4281 336 605 78 63Vsogo 377 24 090 1 673 981 69 48IstoriyaDiv takozh Donuragichna Sardiniya Nuragi ta Sardinski yudikati Arheologichna istoriya Sardiniyi pochinayetsya v epohu neolitu Najvidomishi pam yatki neolitu ta eneolitu na Sardiniyi velichezni grobnici veletniv grobnici tipu ta zagadkovij Sardinskij zikurat sho nagaduye za formoyu zikurati Mesopotamiyi Sardinski kulturi pidtrimuvali zv yazok z minojskim Kritom ta inshimi kulturami Seredzemnomor ya Pid vplivom Sardiniyi v doistorichnij period perebuvala Korsika arheologichna periodizaciya ta pam yatniki yakoyi duzhe shozhi z sardinskimi Najbilshu populyarnist starodavnoyi Sardiniyi prinis nuragichnij period eneolitichna kultura zavojovnikiv zi Shidnogo Sredizemnomor ya yaka zalishila pislya sebe nuragi vezhi u formi zrizanogo konusa visotoyu 10 20 m pobudovani suhoyu kladkoyu z velikih grubo obroblenih kameniv Nuragi datuyutsya periodom XV VII stolittyah do n e Krim nuragiv dlya ciyeyi kulturi buli tipovimi krugli v plani zhitla diametrom do 5 6 m vikonani v tij zhe budivelnij tehnici sho j nuragi Ci zhitla zgrupovani navkolo nuragiv v poselennya nuragichni sela Odnim z najkrashe zberezhenih nuragichnih kompleksiv ye poblizu Barumini zanesenij do spisku svitovoyi spadshini YuNESKO Do ciyeyi zh kulturi ochevidno nalezhat i inshi pam yatki davnoyi arhitekturi grobnici veletniv Dlya takozh harakterni bronzovi statuetki votivnogo priznachennya ital bronzetti antropomorfni ta zoomorfni a takozh statuetki u formi chovniv ital navicelli Pitannya pro pohodzhennya sardiv meshkanciv ostrova nuragijskogo periodu neyasne deyaki yegiptologi V B de Ruzhe Zh F Shaba ta in asociyuyut sardiv z odnim iz narodiv morya shardana yaki zdijsnili sprobu vtorgnennya do Yegiptu pid chas pravlinnya Merneptaha Ramzesa III XIII XII st do n e prote ce dumka zaperechuyetsya inshimi naukovcyami Na dumku doslidnika Davnogo Rimu ta etruskiv O V Nemirovskogo nosiyi nuragichnoyi kulturi buli pov yazani z etruskami U VII stolitti do n e pochalasya finikijska kolonizaciya Sardiniyi Na ostrovi bulo pobudovano mista Nora Sulh Bitiya 535 roku do n e ostriv potrapiv u pidporyadkuvannya Karfagenu 238 roku do n e Rim skoristavshis antikarfagenskim povstannyam najmanciv livijciv ta rabiv zahopiv Sardiniyu U V stolitti Sardiniyu zahopili vandali prote u VI stolitti Velizarij u hodi karfagenskoyi kampaniyi proti vandaliv povernuv Sardiniyu do skladu Vizantiyi Vozhd varvariv dozvoliv hristiyanizuvati centralnu chastinu Sardiniyi yaka do togo bula nepidkontrolna ni Rimu ni vandalam Pislya togo yak mavri zavolodili Afrikanskim ekzarhatom ostrovom prodovzhuvali praviti suddi abo yudiki Pislya vignannya arabiv u X stolitti nastala epoha feodalnoyi rozdroblenosti Osnovnoyu formoyu politichnogo ustroyu sluzhiv yudikat Najbilshim z yudikativ buv Arborejskij Z 1326 roku Sardiniya opinilasya pid vladoyu Aragonskoyi Koroni a piznishe nalezhala Ispaniyi 1708 roku v hodi Vijni za ispansku spadshinu ostriv zahopila Avstriya sho bulo zakripleno v Rashtattskomu mirnomu dogovori 1714 roku 1720 roku za Londonskim dogovorom Sardiniyu bulo peredano Savojskij dinastiyi v rezultati chogo P yemont Savojya ta Sardiniya buli ob yednani v Sardinske korolivstvo yake uvijshlo do skladu Italiyi pislya yiyi ob yednannya EkonomikaVVP Sardiniyi stanovit 2 2 vid VVP Italiyi Ce priblizno 33 823 mln yevro VVP na dushu naselennya 20 444 yevro 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007VVP mln 25 958 1 27 547 6 28 151 6 29 487 3 30 595 5 31 421 3 32 579 0 33 823 2VVP na dushu naselennya 15 861 0 16 871 4 17 226 5 17 975 7 18 581 0 19 009 8 19 654 3 20 444 1 Sektori ekonomiki Ekonomichna diyalnist VVP mln sektorSilske gospodarstvo ribalstvo 908 3 Promislovist 2 828 9 4 Budivnictvo 1 722 5 7 Torgivlya gotelnij ta restorannij biznes transport telekomunikaciyi 7 597 25 4 Finansova diyalnist ta rinok neruhomosti 8 011 26 7 Insha ekonomichna diyalnist ta poslugi 8 896 29 7 Zagalna dodana vartist 29 962 100 VVP Sardiniyi 33 638TransportNa ostrovi ye tri mizhnarodni aeroporti yaki spoluchayut Sardiniyu z bilshistyu velikih mist Italiyi ta mayut bagato rejsiv u mista Yevropi Velika Britaniya Ispaniya skandinavski krayini Nimechchina Okrim togo tut roztashovano dva regionalnih letovisha Sardiniya maye intensivne poromne spoluchennya z materikovoyu Italiyeyu Na ostrovi diyut 40 turistichnih gavanej Sardiniya yedinij region Italiyi bez shvidkisnih avtostrad prote merezha avtomobilnih dorig tut dovoli shilna Na Sardiniyi ye zaliznici U dvoh mistah Sassari ta Kalyari ye tramvaj yakij shopravda nazivayut legkim metro DemografiyaNajbilshi mista KalyariSassariNuoro Najbilshimi mistami Sardiniyi ye Kalyari ta Sassari U Kalyari z peredmistyami meshkaye blizko 460 000 osib sho stanovit 28 usogo naselennya ostrova Misce Municipalitet Provinciya Naselennya Shilnist osib km 1 Kalyari Provinciya Kalyari 154 383 1 8052 Sassari Provinciya Sassari 127 646 2303 Kuartu Sant Elena Provinciya Kalyari 70 637 7194 Olbiya Provinciya Olbiya Tempio 58 279 1465 Algero Provinciya Sassari 43 441 1816 Nuoro Provinciya Nuoro 36 935 1897 Oristano Provinciya Oristano 31 599 3808 Karboniya Provinciya Karboniya Iglezias 29 105 1979 Selardzhus Provinciya Kalyari 28 934 109210 Iglezias Provinciya Karboniya Iglezias 27 371 13311 Assemini Provinciya Kalyari 26 913 23812 Kapoterra Provinciya Kalyari 23 812 34913 Porto Torres Provinciya Sassari 22 380 21814 Sestu Provinciya Kalyari 20 454 42315 Monserrato Provinciya Kalyari 20 353 3 180Zmini naselennyaRik Naselennya Zmina1485 157 578 1603 266 676 69 2 1678 299 356 12 3 1688 229 532 23 3 1698 259 157 12 9 1728 311 902 20 4 1751 360 805 15 7 1771 360 785 0 0 1776 422 647 17 1 1781 431 897 2 2 1821 461 931 7 0 1824 469 831 1 7 1838 525 485 11 8 1844 544 253 3 6 1848 554 717 1 9 1857 573 243 3 3 1861 609 000 6 2 1871 636 000 4 4 1881 680 000 6 9 1901 796 000 17 1 1911 868 000 9 0 1921 885 000 2 0 1931 984 000 11 2 1936 1 034 000 5 1 1951 1 276 000 23 4 1961 1 419 000 11 2 1971 1 474 000 3 9 1981 1 594 000 8 1 1991 1 648 000 3 4 2001 1 632 000 1 0 2011 1 639 362 0 5 Dzherelo Istituto Nazionale di Statistica 2011 D Angioni S Loi G Puggioni La popolazione dei comuni sardi dal 1688 al 1991 CUEC Cagliari 1997 F Corridore Storia documentata della popolazione di Sardegna Carlo Clausen Torino 1902Menshini na ostrovi Na 2010 rik na Sardiniyi prozhivalo 37 853 inozemciv sho stanovit 2 3 zagalnogo naselennya Sardiniyi Najbilshi nacionalni grupi Rumuniya 9 899 Marokko 4 420 KNR 2 872 Senegal 2 787 Ukrayina 1 952 Nimechchina 1 479 Filippini 1 368 Polsha 1 174 Franciya 756 Pakistan 695OsvitaGolovnij korpus Sassarskogo universitetu zasnovanogo 1562 roku Za danimi ISTAT na 2001 rik na Sardiniyi sered naselennya molodshe 64 rokiv bulo 99 5 gramotnih zagalnij vidsotok gramotnosti vklyuchayuchi osib starshe 65 rokiv stanoviv 98 2 Na Sardiniyi diye dva derzhavnih universiteti Sassarskij universitet zasn 1562 roku ta Kalyarskij universitet zasn 1606 roku U 2007 2008 navchalnomu roci v nih navchalosya 48 979 studentiv KulturaMovi Movna mapa Sardiniyi Okrim italijskoyi na Sardiniyi rozmovlyayut sardskoyu Sardu sassarskoyu gallurskoyu a takozh dialektami katalanskoyi ta ligurijskoyi mov Sardska mova z 1997 roku maye status regionalnoyi movi Yevropejskogo soyuzu Z 2006 roku misceva vlada zaprovadila standartizovanu pisemnu formu sardskoyi movi Limba Sarda Comuna yaka vidtodi maye vikoristovuvatisya v oficijnih aktah Sardska yak mova literaturi nabuvaye dedali bilshogo znachennya nezvazhayuchi na superechki shodo standartnoyi orfografiyi ta pov yazanih z neyu spirnih pitan Dva najposhirenishih varianti sardskoyi movi kampidanskij dialekt Sardu Campidanesu yakim poslugovuyutsya v pivdennij chastini ostrova ta logudorskij dialekt Sardu Logudoresu pivnichnih ta centralnih rajoniv Sardiniyi vklyuchno do peredmist Sassari Sassarska Sassaresu ta gallurska Gadduresu movi nalezhat do arealu korsikanskoyi movi j vzhivayutsya na pivnochi ostrova Na Sardiniyi ye takozh tak zvani movni ostrovi tobto movni eksklavi otocheni inshoyu movoyu Prikladom takih ostroviv ye algerskij dialekt katalonskoyi movi Algueres Na ostrovah San P yetro ta Sant Antoko roztashovanih na krajnomu pivdni Sardiniyi misceve naselennya rozmovlyaye variantom ligurijskoyi movi sho zvetsya tabarkino Tabarchin Dedali menshe zalishayetsya movciv sho vzhivayut venecijsku ta friulsku movi v selah u yaki v 1920 1930 i roki pribuli pereselenci z inshih regioniv Italiyi Zagalom miscevi movi zaznayut asimilyaciyi pochinayuchi z 1760 roku a areal yihnogo vzhivannya postijno skorochuyetsya na korist italijskoyi movi Pam yatki istoriyi j kulturi Odniyeyu z najvazhlivishih pam yatok ostrova ye arheologichna pam yatka v Barumini yaka z 1997 roku zanesena do spisku ob yektiv svitovoyi spadshini YuNESKO Deyaki inshi viznachni miscya Grobnici veletniv viyavleno ponad 300 pam yatok cogo tipu Domus de Dzhanas doistorichni pohovannya bilya Karboniyi Nekropol Tuvikseddu 3 6 st do n e v Kalyari Rimskij amfiteatr v Kalyari 2 st Bazilika San Saturno v Kalyari 5 st Sardinskij zikurat Monte d Akkoddi bilya m Sassari Sobor Algero Bazilika San Dzhovanno Porto Torres Vezha Hristofora Oristano Groti Kala Gonone Dorgali Grot Neptuna bilya Algero Svyata Odne z najdavnishih svyat na Sardiniyi svyato Svyatogo Efiziya Sant Efisio pokrovitelya golovnogo mista ostrova Kalyari Vzhe protyagom 350 rokiv z 1 po 4 travnya golovni vulici mista ozhivayut ta napovnyuyutsya zhitelyami z usih oblastej ostrova yaki defilyuyut u tradicijnih kostyumah Meta hodi donesti statuyu Svyatogo z Kalyari do mista Nora de zbirayutsya lyudi shob vshanuvati jogo pam yat a cherez dekilka dniv vidbuvayetsya pohid u zvorotnomu napryamku Kuhnya M yaso molochni produkti ta ovochi ye osnovnimi elementami tradicijnoyi kuhni na Sardiniyi Okrim togo vzhivayutsya produkti morya taki yak spravzhni langusti aligusta krevetki botarga butariga kalmari tunec tosho Na Sardiniyi dlya velikih zastil smazhat na rozhni molochne porosya porcheddu abo m yaso vepra sirbone Poshirenoyu stravoyu ye ragu z kvasoli ta ovochiv ta z hlibom Yak pryannoshi chasto vzhivayetsya m yata i mirt Na Sardiniyi chasto pechut domashnij suhij hlib yakij zberigayetsya dovshe nizh z visokim vmistom vologi Takozh pechut bulochki chivraksiu civraxiu duzhe dekorativnij hlib kokkoyi pintau coccoi pintau ta riznovid galet pistokku pistoccu Tisto dlya pistokku robitsya lishe z boroshna j vodi takij hlib spochatku priznachavsya dlya pastuhiv a zaraz chasto robitsya z dodavannyam pomidoriv baziliku oregano chasnik abo gostrogo siru Tipovoyu solodkoyu stravoyu z tista ye biskotti sardi solodke pechivo z cedroyu limonu Do tradicijnih siriv Sardiniyi nalezhat pekorino sardo pekorino romano kasidzolu casizolu rikota ta kasu marcu mistyat zhivi lichinki komah Pevnij chas sir kasu marcu buv oficijno zaboronenij do prodazhu z sanitarno gigiyenichnih mirkuvan Sardiniya maye najvishij riven spozhivannya piva na dushu naselennya v Italiyi 60 litriv na lyudinu v rik sho majzhe vdvichi perevishuye serednij pokaznik v krayini Rekordnoyu tut ye provinciya Nuoro de v serednomu spozhivayetsya do 100 litriv piva na dushu naselennya Arheologi znajshli na Sardiniyi davni dzbani zi slidami hmelyu sho svidchit pro virobnictvo piva na ostrovi she z midnoyi dobi Vina Chervoni vinaTurriga Marchese di Villamarina Terre Brune Perdera Costera Cagnulari Cannonau Bili vinaVermentino di Gallura Torbato Brut Funtanaliras Costamolinos Lupus in Fabula Trebbiano Clairette el AragostaRozhevi vinaAliante Serralori Oleandro Desertni vinaTorbato Embarcador Mugoni Cantina Anghelu Ruiu Div takozhSardinci Sardska mova Mammuthus lamarmoraeLiteraturaTennant Robert Sardinia and Its Resources 2010 Insight Guide Sardinia by Nick Bruno 2010 Sardinia Eyewitness Travel Guide by Fabrizio Arditio 2009 Anotaciya vidavnictva Sardinia Regional Guide by Duncan Garwood 2009 Anotaciya vidavnictva Sardinia in Five Senses by Charming Italy Publishers 2008 The Rough Guide to Sardinia Rough Guide Travel Guides by Robert Andrews 2007 Anotaciya vidavnictva Dyson Stephen L and Robert J Rowland ed Archaeology and History in Sardinia from the Stone Age to the Middle Ages Shepherds Sailors and Conquerors 2007 The Island of Sardinia by John Warre Tyndale vol I 1849 From Google books The Island of Sardinia by John Warre Tyndale vol II 1849 na sajti Google books The Island of Sardinia by John Warre Tyndale vol III 1849 na sajti Google books Sketch of the present state of the island of Sardinia by William Henry Smyth 1928 na sajti Google booksPrimitkivendeta Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Italiya Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1979 T 4 Elektrod Kantaridin S 464 558 2 s 34 ark il il portr karti 1 ark s Demografichnij balans cherven 2012 ISTAT Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 26 lyutogo 2013 ital Finikijska i grecka kolonizaciya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Na traven 2014 roku Arhiv originalu za 1 lipnya 2013 Procitovano 5 chervnya 2015 http www edscuola it archivio statistiche analfabetismo 01 pdf Analfabetismo Italia Censimento 2001 SARDEGNA STATISTICHE Analfabeti Numero di persone che hanno dichiarato di non saper leggere ne scrivere SARDEGNA STATISTICHE Iscritti all Universita Legge Regionale n 26 15 ottobre 1997 Norme in materia delle minoranze linguistiche storiche Law 482 1999 Italian parliament Regione Autonoma della Sardegna regione sardegna it S italianu in Sardinnia Amos Cardia Iskra La Nuova Sardegna 04 11 10 Per salvare i segni dell identita di Paolo Coretti Piras Specialita d Italia Le regioni in cucina Ullmann 2007 p 457 460 http lanuovasardegna gelocal it regione 2008 11 15 news birra una passione tutta sarda 1 3308962 Birra una passione tutta sarda http www massmarket it birra htm L evoluzione dei consumi e lo scenario competitivoPosilannyaSardiniya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SardiniyaOficijna storinka byuro turizmu Sardiniyi angl Oficijna storinka regionu Sardiniya it Cifrova biblioteka regionu Sardiniya Sardiniya katalog posilan Open Directory Project Ce nezavershena stattya z geografiyi Italiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Sardiniyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi protoka BonifachoSeredzemne more Tirrenske moreSeredzemne more