Чи́лі (ісп. Chile; Spanish: [ˈtʃile]), офіційна назва — Респу́бліка Чи́лі (ісп. República de Chile) — країна на заході Південної Америки. Займає довгу вузьку смугу суші між Андами на сході і Тихим океаном на заході. Площа 756 096 км², населення 17,5 млн (станом на 2017 рік). Столиця та найбільше місто — Сантьяго, офіційна мова — іспанська.
Республіка Чилі | |||||
| |||||
Девіз: «Por la Razón o la Fuerza» «Розумом або силою» | |||||
Гімн: Himno Nacional de Chile
| |||||
Столиця (та найбільше місто) | Сантьяго country H G O | ||||
Офіційні мови | іспанська мова | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правління | Конституційна республіка | ||||
- Президент | Габрієль Борич | ||||
Незалежність | |||||
- від Іспанії | 12 лютого 1818 | ||||
- визнана | 25 квітня 1844 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 756 096 км² (37) | ||||
- Внутр. води | 2,1 % | ||||
Населення | |||||
- перепис 2017 | 17 574 003 (64) | ||||
- Густота | 24/км² (198) | ||||
ВВП (ПКС) | 2020 р., оцінка | ||||
- Повний | ▼$456,394 мільярдів (43) | ||||
- На душу населення | ▼$23 455 (57) | ||||
ВВП (ном.) | 2020 рік, оцінка | ||||
- Повний | ▼$245,414 мільярдів (45) | ||||
- На душу населення | ▼$12 612 (55) | ||||
ІЛР (2019) | 0,851 (high) (43) | ||||
Валюта | Чилійський песо (CLP ) | ||||
Часовий пояс | CLT (UTC-4) | ||||
- Літній час | CLST (UTC-3) | ||||
Коди ISO 3166 | CHI | ||||
Домен | .cl | ||||
Телефонний код | +56 | ||||
|
Межує на півночі з Перу, на заході та півдні омивається Тихим океаном, на сході за хребтами Анд межує з Болівією і Аргентиною. Через Магелланову протоку Чилі має вихід в Атлантичний океан. Країні належать декілька невеликих островів у Тихому океані: Пасхи, Сала-і-Гомес, Сан-Фелікс, Амбросіо, Дієго-Рамірес біля мису Горн, група островів Хуан-Фернандес. Також Чилі претендує на сектор в Антарктиці.
Походження назви
Існують різні теорії щодо походження слова «Чилі». Іспанський літописець Дієго де Росалес вважає, що інки називали «Chili» долину річки Аконкагуа. На користь цієї теорії свідчить факт, що в долині річки Касма в Перу було місто і долина з назвою «Chili».
Згідно з іншими теоріями, Чилі отримала свою назву від індіанського слова, що означає «край землі»; або від слова «Chiri» мовою кечуа, що значить «холодний», або «tchili», що означає «сніг».
Основна інформація
- Столиця — Сантьяго де Чилі.
- Площа 756 950 км².
- Населення 16 634 603 млн ос. (2012).
- Офіційна мова — іспанська.
- Грошова одиниця — чилійський песо.
- Голова держави й уряду — Габрієль Борич (з 2022 року);
- Політична система — демократична конституційна республіка;
- Експорт: мідь (найбільший експортер у світі), залізо, молібден (другий світовий експортер), нітрати, пульпа і папір, сталеві вироби, рибні продукти, фрукти;
- Рельєф: уздовж західного кордону — гори Анди, на півночі рівнинна пустеля Атакама.
Історія
Історія Чилі починається з часів заселення регіону близько 13 000 років тому. До вторгнення іспанців в північній частині Чилі жили індіанські народи кечуа і аймара, в центральній частині — мапуче, на півдні — алакалуфи, яґани та она. Наприкінці XIII — початку XIV століть північна частина Чилі (до річки Мауле) була завойована інками. На південь від річки Мауле племена мапуче не підкорялися інкам, влаштувавши їм запеклий опір.
У XVI столітті почалося завоювання й підкорення територій нинішнього Чилі іспанськими конкістадорами. Північні райони, населення яких звикло підкорятися інкам, іспанці підкорили легко. В цей час іспанці засновувують поселення: Сантьяго, Вальпараїсо, Консепсьйон, Вальдивія, які одночасно служать і фортецями. У районах проживання мапуче просування іспанців на південь супроводжувалося бойовими діями.
Іспанці не знайшли в Чилі багатих покладів дорогоцінних металів, і колонізація набула сільськогосподарського характеру, з напливом в XVII—XVIII століттях переселенців з найбіднішої іспанської провінції Естремадури, а також басків. У центральній частині Чилі природні умови були схожі на середземноморські. Там стали культивуватися пшениця, ячмінь, коноплі, виноград. Також почалося розведення великої рогатої худоби та овець. З XVIII століття велике значення набув видобуток міді. Таким чином, в колоніальну епоху були закладені основи сучасної економіки Чилі. У цей період відбувався процес метисації. До початку XIX століття метиси становили близько 80 % населення.
На початку XIX століття (1810—1823) під проводом Бернардо О'Гіґґінса та Мануеля Родрігеса чилійський народ завоював незалежність від колоніальної влади Іспанії.
Вдала війна Чилі і Аргентини проти Болівії і Перу в 1837 році перша та друга «тихоокеанські війни» дають Чилі панівне становище на західному узбережжі Південної Америки. В середині XIX століття ряд поселень в Чилі заснували переселенці з Німеччини.
Розвиток Чилі аж до Другої світової війни зумовлювалося спочатку видобутком селітри та міді, потім стали добувати вугілля та срібло. Видобуток корисних копалин призвів до значного економічного зростання Чилі.
Інтенсивна програма націоналізації і соціальних реформ, почата президентом Сальвадором Альєнде в 1970 році, була перервана хунтою Піночета в 1973. У 1989 році Піночет погодився на проведення конституційних змін і становлення багатопартійної системи; Патрісіо Аілвін став главою держави й уряду в 1990 році.
У 2006—2010 та 2014—2018 рр. країну очолювала перша в історії жінка-президент — пані Мішель Бачелет.
Адміністративний поділ
Чилі поділяється на 15 регіонів, кожен з яких управляється спеціальним керівником, що призначається президентом. Кожен регіон поділяється на провінції, керівники яких також призначаються президентом. Кожна провінція ділиться на комуни — адміністративні одиниці третього рівня, що управляються спеціальними органами самоврядування — муніципалітетами, керівників якого вибирає місцеве населення на 4 роки.
Код | Назва | Іспанською | Столиця |
---|---|---|---|
XV | Арика і Паринакота | Región de Arica y Parinacota | Арика |
I | Тарапака | Región de Tarapacá | Ікіке |
II | Антофаґаста | Región de Antofagasta | Антофаґаста |
III | Атакама | Región de Atacama | Копіапо |
IV | Кокімбо | Región de Coquimbo | Ла-Серена |
V | Вальпараїсо | Región de Valparaíso | Вальпараїсо |
RM | Сантьяго | Región Metropolitana de Santiago | Сантьяго |
VI | О'Хіґґінс | Región del Libertador General Bernardo O'Higgins | Ранкагуа |
VII | Мауле | Región del Maule | Талька |
XVI | Ньюбле | Región de Ñuble | Чильян |
VIII | Біобіо | Región del Biobío | Консепсьйон |
IX | Араукані́я | Región de la Araucanía | Темуко |
XIV | Лос-Ріос | Región de Los Ríos | Вальдивія |
X | Лос-Лаґос | Región de Los Lagos | Пуерто-Монтт |
XI | Айсе́н | Región Aisén del General Carlos Ibáñez del Campo | Кояїке |
XII | Магальянес | Región de Magallanes y de la Antártica Chilena | Пунта-Аренас |
Природа
Територія Чилі витягнута вздовж узбережжя Тихого океану на 4300 км і зайнята переважно хребтами Анд (висотою до 6880 м), між якими лежить Поздовжня долина — головний економічний район країни. Територія належить до Тихоокеанського вогняного кола, через що тут багато вулканів, часті землетруси. Клімат — від тропічного пустельного на півночі (пустеля Атакама) до помірного на півдні.
Чилі розташована в трьох кліматичних поясах. Північна пустеля і холодний південь країни досі мало освоєні, зважаючи на суворі природні умови.
У середній частині країни зосереджено приблизно 75 % населення країни, тут найрозвиненіше господарство.
Наприкінці палеозою Південна Америка належала до континенту Гондвана.
Чилійський рельєф формує поздовжня депресія, оточена двома гірськими хребтами, які становлять близько 80 % території.
Вздовж Берегового хребта на узбережжі Тихого океану поширені прибережні рівнини, де збудовані прибережні міста і великі порти.
Норте Ґранде (Norte Grande) — це область між північною межею країни і паралеллю 26° пд. ш. Вона характеризується наявністю пустелі Атакама, найпосушливішої на планеті.
На південь розташована область Норте Чико, яка простягається до річки Аконкагуа. Лос Андес знижуються на південь і наближаються до узбережжя.
Центральний район — це найбільш населений регіон країни. Прибережні рівнини широкі і дають змогу споруджувати міста і порти вздовж Тихого океану.
Патагонія простягається на південь від 41° пд. ш. Під час останнього заледеніння, ця область була покрита льодовиком.
У результаті ерозії, спричиненої дією льодовиків, сформувалися фіорди.
Економіка
Див. також Корисні копалини Чилі, Історія освоєння мінеральних ресурсів Чилі, Гірнича промисловість Чилі.
Головною галуззю промисловості країни є гірничодобувна (мідь та інші метали). Чилі — найбільший в світі експортер міді, яку видобуває і виплавляє національне підприємство . Експлуатація інших ресурсів, як-от залізо, молібден, селітра, золото і срібло також має важливе значення. Крім того, Чилі має 21,9 % світових запасів літію, в країні зосереджено 37 % його світового виробнтцтва. Лазурит, дорогоцінний камінь, що видобувається на півночі Чилі, був оголошений національним каменем в 1984 році.
Серед інших галузей промисловості — металургійна, деревообробна, харчова, текстильна. Сільське господарство, включаючи рибальство та лісове господарство, забезпечує 7 % ВНП (13 % зайнятих), розвинено тваринництво, вирощуються пшениця, виноград, боби, цукровий буряк, картопля, фрукти. Чилі — один з найбільших експортерів фруктів, а також риби й виробів з деревини. ВНП склав в 1994 р $ 97,7 млрд. (ВНП на душу населення — $ 7010), в 2008 р ВНП досяг $ 169,6 млрд (на душу населення — $ 14,9 тис. За ПКС). Чилі має один з найвищих доходів на душу населення в Латинській Америці (поряд з Уругваєм).
Загальна протяжність залізниць — 7766 км, автошляхів — 79 025 км, внутрішніх водних шляхів — 725 км. Найважливіші порти країни: Ікіке, Вальпараїсо.
Головні торгові партнери: Китай, США, Японія, Бразилія. Грошова одиниця — чилійський песо (1 чилійський песо (Ch $) дорівнює 100 сентаво).
Експорт 66,46 млрд дол. (В 2008) — мідь, фрукти, риба, папір, хімічна продукція, вино. Основні покупці (2008 рік): Китай — 14,2 %, США — 11,3 %, Японія — 10,4 %, Бразилія — 5,9 %, Південна Корея — 5,7 %, Нідерланди — 5,2 %.
Імпорт 57,61 млрд дол. (В 2008) — нафта та нафтопродукти, хімікати, електроніка, промислова продукція, автомобілі, газ. Основні постачальники (в 2008): США — 19,1 %, Китай — 11,9 %, Бразилія — 9,3 %, Аргентина — 8,8 %, Південна Корея — 5,6 %, Японія — 4,6 %.
Переваги: найбільший в світі виробник міді. Експорт фруктів. Економічне зростання, викликане великими іноземними інвестиціями. Найвищий рівень кредитної довіри через стабільність чилійського песо і фінансових ринків, державний борг склав всього 5,2 % річного ВВП (в 2008 р.; у 2004 р — 12,8 %) — 121 місце в світі. Розвинені виноробство та рибопереробка.
Слабкі сторони: Велика залежність від зовнішніх поставок нафти (90 % від всієї споживаної нафти). Залежність від американських торгових партнерів. Відносно слабка валюта (обмінний курс 509 песо за $ 1 в 2008 р, але 609 у 2004 році). Інфляція 8,7 % — оцінка 2008 року (4,4 % у 2007 році).
Туризм
Туризм став одним з основних економічних ресурсів Чилі, починаючи з середини 1990-х років. Під захистом держави знаходиться близько 14,5 млн га земель у вигляді національних парків, заповідників та пам'яток природи, що становить 20 % площі Чилі. Основна частка туристів в 2011 році (59,3 %) прибувала з прикордонних країн, 17,3 % — з інших країн Південної Америки, 11,9 % — з Європи, 8 % — з Північної Америки. В 2012 році в країну відвідалоо 3,5 млн туристів, а зростання склало майже 13 %.
Найбільше туристів привертають увагу:
- Столиця Сантьяго, яка знаходиться в кліматі середземноморського типу місто оточене горами й гірськолижними курортами (, , комплекс — — ).
- Найпосушливіша пустеля світу Атакама, знаходиться на півночі країни. Особливе місце займає , розташована в Національному заповіднику Лос-Фламенкос. Туристичними центрами півночі Чилі є міста Арика, Ікіке, Калама, Сан-Педро-де-Атакама і Антофагаста.
- Патагонія, пересічена фіордами і каналами, знаходиться на півдні країни. Клімат — від вологого помірно-холодного до полярного. Туристичними воротами в регіон є старовинний Пуерто-Монт, околиці якого вкриті льодовиковими озерами й покриті незайманими листяними та хвойними лісами.
- Острови. В Чилі — сотні островів. Відомий на весь світ острів Пасхи, місце стародавніх кам'яних статуй — моаї. Інші острова — , архіпелаг Хуан-Фернандес, з яких найпопулярніший — Острів Робінзона Крузо. Острови і Церкви острова Чилое занесені в список культурної спадщини ЮНЕСКО.
Населення Чилі
За прогнозами Національного інституту статистики (INE), населення Чилі складає 18 006 407 осіб, з яких 8 911 940 чоловіки і 9 094 467 жінки. За даними перепису 2002 року цей показник склав 15 116 435 осіб, з яких 7 447 695 були чоловіки і жінки 7 668 740.
Зростання населення останнім часом зменшилося. Хоча населення Чилі протягом двадцятого століття досягло п'ятикратного зростання з 2 695 625 жителів в 1895 році, до 5 023 539 в 1940 році і 13 348 401 в 1992 році, міжпереписний темп зростання в період з 1992 по 2002 рік був 1,24 % в рік, в той час як між 2002—2012 він був 0,99 %.
Через поліпшення умов життя населення, тривалість життя чилійців в 2014 році була найвищою в Латинській Америці — 81,7 років, 78,6 для чоловіків і 84,5 для жінок. У 2009 році це значення було 78,4 років для чоловіків і 75,74 для жінок 81,19. Цього ж року коефіцієнт народжуваності склав 15,0 ‰, коефіцієнта смертності, 5,4 ‰, природний темп зростання 9,6 ‰ (0,96 %), в той час як коефіцієнт дитячої смертності становив 7,9 ‰. Ці цифри показали процес старіння чилійського суспільства, в якому велика частина населення буде старше 35 років в 2020 році, перемігши групу молодих, домінуючу в цей час. Таким чином, в 2025 році демографічна піраміда досягне дзвоноподібного профілю внаслідок процесу демографічного переходу, який відбувається в Чилі.
Чисельність
Етнічний склад
Середня тривалість життя
У 2009 році чисельність населення Чилі склала 16 970 000 осіб, з яких близько 8.8 мільйонів або 52,7 % — це білі європейці, а 44 % — це метиси. В інших джерелах йдеться про те, що чисельність білих людей зросте з 64 % до 90 % чилійського населення. Різноманітні хвилі іммігрантів до Чилі складались з басків, іспанців, італійців, ірландців, французів, греків, німців, англійців, шотландців, хорватів та палестинців.
За даними перепису 2002 р., 3,2 % населення Чилі склали індіанці.
Етнічний склад
Населення Чилі складається з трьох основних груп:
- Іспаномовні чилійці
- Іммігранти та їхні нащадки з країн Європи, Азії та Америки, які прибули до Чилі в XX столітті та не змішалися з іспаномовними чилійцями
- Індіанські народи (зокрема араукани (604 349 осіб, 2002 р.), аймара (48 501 осіб, 2002 р.), атакаменьйо (21 015 осіб, 2002 р.), кечуа (6175 осіб, 2002 р.), (3198 осіб, 2002 р.), алакалуфи (2622 осіб, 2002 р.), яґани (1685 осіб, 2002 р.) тощо.)
- А також полінезійці — рапануйці (4647 осіб, 2002 р.), що населяють острів Пасхи.
Більше 20 % чилійців належать до білої раси. Індіанське населення (вже змішане з білими) складає 80 % населення. Національний склад іммігрантів був і залишається дуже різноманітним: переважають іспанці та італійці.
Іспаномовні чилійці є нащадками вперше прибулих у 1535 році на територію сучасного Чилі і в наступні часи іспанців та індіанців, що мешкали тут. Змішання протягом століть цих етнічних груп призвело до того, що зараз іспаномовні чилійці складають 60 % від загального населення країни. Ранні європейські переселенці (XVI—XVIII ст) складалися з басків, галісійців, іспанців. У XIX—XX ст. в країну іммігрувало багато вихідців з Італії, Франції, Німеччини, Хорватії, Британських островів, а також арабів-палестинців. Наразі їх нащадки проживають в основному на півдні країни, в столиці та інших великих містах. У Чилі є також впливові громади євреїв, швейцарців, греків, голландців. В останні десятиліття в Чилі іммігрують переважно із сусідніх країн — Перу, Болівії, Аргентини.
Індіанське населення Чилі сьогодні становить менше 4 % від загального числа мешканців країни.
Міграція
Наразі внутрішні міграції відбуваються здебільшого з сільської місцевості до міст та гірничопромислових регіонів півночі країни. Середня щільність населення в Чилі — 22,1 людини на 1 км. У той же час країна заселена нерівномірно: найбільша щільність населення (до 60 осіб/1 км) припадає на центральну частину країни. Так, на невелику частину узбережжя від Консепсьйона до Вальпараїсо припадає понад 75 % жителів. На півночі ж країни щільність становить 2—3 людини на 1 км, на крайньому півдні — менше 1 людини на 1 км. Найбільша концентрація населення припадає на район столиці. У Сантьяго та його передмістях проживає 35 % населення Чилі та 42 % усіх містян.
Араукани наразі розселені в південних районах центральної частини країни, від річки на півночі до озера на півдні. Переважно це поселення в резервації Темуко. Закон про переселення індіанців до резервацій був прийнятий в Чилі в 1868 році. Вогнеземельці ж були практично повністю винищені або вимерли від епідемій.
Німці Чилі практично не змішувалися з іншими народами країни. Німецькі колонії розташовані переважно в південному Чилі — в районах Пуерто-Монт, Вальдивія, Осорно. Тут же зосереджена і значна частина італійців, хорватів та британців.
Рапануйці, які проживають на острові Пасхи, також здебільшого змішалися з іспаномовними чилійцями.
Міжнародні відносини
Відносини з Україною
Чилі та Україна встановили між собою дипломатичні відносини 28 січня 1992 р.
На відміну від інших латиноамериканських лідерів, президент Чилі Габрієль Борич рішуче засудив російську агресію проти України:
«Росія обрала війну як засіб вирішення конфліктів. З Чилі ми засуджуємо вторгнення в Україну, порушення її суверенітету та незаконне застосування сили. Наша солідарність буде з жертвами, а наші скромні зусилля — з миром».
Культура та наука
Матеріальна культура чилійського народу являє собою сплав елементів іспанської матеріальної культури та культури корінного населення країни, причому іспанський вплив переважає.
У Чилі збереглися залишки стародавніх індіанських культур, в тому числі атакамської (на півночі) і арауканської (на півдні): керамічні вироби, орнаментовані геометричними малюнками і зображеннями тварин. У Сан-Педро-де-Атакама знайдені наскельні малюнки. На острові Пасхи збереглися гігантські кам'яні статуї, стародавнє дерев'яне начиння.
Архітектура
Від стародавніх культур на півночі країни збереглися руїни фортець і поселень. У індіанських селищах пустелі Атакама індіанці будували хатини з каменю і кактуса, а в південних долинах — з мулу й дерева. Перше чилійське місто Сантьяго (засноване в 1541 році) отримало прямокутну сітку вулиць (схід — захід, північ — південь) з центральною площею Пласа де Армас, з боків якої височіють будівлі колоніального періоду. Велика частина одноповерхових будівель XVI—XVIII століть (з подвір'ями — патіо, порталами й візерунковими металевими ґратами на вікнах) була зруйнована землетрусами і пожежами. В Сантьяго збереглися церкви Сан-Франсиско (1572—1618), Санто-Домінго (XVII—XVIII століття). Палац Ла-Монеда (1780—1805, архітектори X. Тоеска-і-Річі, А. Кабальєро) — характерний приклад класицизму. Кафедральний собор Сантьяго є прикладом неокласицизму.
Після звільнення від колоніальної залежності посилила вплив французька архітектурно-художня школа. У 2-й половині XIX століття з'являються роботи представників чилійської архітектурної школи. Наприкінці XIX століття в архітектурі, головним чином в будівництві готелів і приватних будинків, проявився еклектизм, а на початку XX століття поширення набув стиль «модерн».
З 1920-х років розвивається архітектурний напрямок, що звільнився від іноземних впливів, пов'язаний з традиціями народної архітектури. Значним внеском у національне містобудування була реконструкція центру Сантьяго (1938—1942). Монументальні громадські будівлі, зведені по периметру площі Пласа де Армас, створили нову містобудівну основу центру столиці. Починаючи з 1950-х років увага приділяється комплексному будівництву житлових районів в передмістях Сантьяго, в Ариці, Антофагасті та інших містах (архітектори К. Брешані, Г. Вальдес, Ф. Кастільйо, К. Гарсія Уйдобро).
Для 1960-х — початку 1970-х років характерна орієнтація на реконструкцію старих міських центрів і будівництво висотних будівель (проект реконструкції 4-х районів Сантьяго, 1965—1969, архітектори Г. Сен-Жан та ін.); одночасно розробляються конструкції, які дозволяють зводити будівлі до 20 поверхів і вище, здатні протистояти землетрусам.
Кухня
На формування чилійської кухні вплинула культура Іспанії, Італії та Франції, а також рецепти корінних народів, що проживали в даній місцевості. Головна її особливість — наявність великого числа страв з морепродуктів, якими багате чилійське узбережжя. Унікальні види риб, молюсків, ракоподібних та водоростей, які ростуть завдяки течії Гумбольдта, вирізняють чилійську кухню від інших. Окрім морепродуктів, чилійські кухарі часто використовують вино, оскільки Чилі є одним з найбільших виробників цього напою.
Одна з традиційних страв — «касуела де аве» — курячий суп з різноманітними спеціями, картоплею та локшиною. А «куранто», розповсюджене на півдні країни та на о. Пасхи, можна умовно назвати різновидом шашлику — земляним шашликом (м'ясо закопується в землю, а над ним запалюється багаття). Популярні «емпанадас» — пиріжки з найрізноманітнішими начинками: з м'ясом, оливками або тунцем. Ще одна традиційна страва — суп з морських їжаків. Попри те, що про його смакові якості можна сперечатися, ця багата на йод страва дуже популярна серед чилійців.
Музика
Стародавню музичну культуру зберігають нащадки чилійських аборигенів, насамперед араукани. Різноманітні їх сольні і колективні пісні (ліричні, любовні, дитячі, трудові, військові, магічні), індивідуальні та масові танці. Серед музичних інструментів арауканів — ударні (барабани культрун, брязкальце уада), духові (трутрука, лолкінь, кюлькюль, піфюлька). Характерні для народної креольської музики Чилі пісенні та пісенно-танцювальні жанри — тонада, самакуека (частіше куека), Куанда. Основні музичні інструменти — гітара, арфа, також гітаррон, який використовують професійні народні співаки (уасо).
У Сантьяго функціонують Симфонічний оркестр Чилі (заснований в 1941 році), Муніципальний симфонічний оркестр Сантьяго (заснований в 1955 році), хор Чилійського університету (заснований в 1945 році), струнний квартет Сантьяго (заснований в 1954 році), , Інститут поширення музичного мистецтва (заснований в 1940 році).
Література
Розвивається іспанською мовою. Її формування почалося в період колоніального панування Іспанії (XVI століття). Ранній літературний пам'ятник Чилі — «Листи про відкриття та завоюванні Чилі» П. де Вальдивії (1500?—1554). Поема «Араукана» (частини 1-3, 1569-89) А. де Ерсільї-і-Суніга (1533—1594) — перший національний твір Чилі та найбільш значне художнє явище латиноамериканської літератури XVI століття. У XVII і XVIII століттях переважала історична проза: А. де Овальє (1601—1651), Д. Росалес (1603-77) та інші. Існувала також усна і письмова поезія малих форм: куплети, епіграми, жартівливі експромти.
В період Війни за незалежність і становлення незалежної держави Чилі (1-я половина XIX століття) отримала розвиток політична публіцистика, видними представниками якої були К. Енрікес (1769—1825) — засновник першої національної газети «Аурора де Чиле» (1812—1813) і Д. Порталес (1793—1837) — автор збірки листів «Ідеї і одкровення Порталес», що містять опис звичаїв правлячих класів епохи. Поет X. Еган (1768—1836) писав п'єси на морально-етичні теми. Після завоювання незалежності, в умовах відносної стабільності політичного життя, в Чилі працювали письменники, які ховалися від тиранічних режимів інших країн. Велику роль в чилійській культурі зіграли венесуельський просвітитель і основоположник латиноамериканської філології (1781—1865) та аргентинський письменник і громадський діяч Д. Ф. Сармьенто (1811—1888).
Прагнення передової чилійської інтелігенції створити національну культуру, вільну від впливу , висловив один з теоретиків латиноамериканського романтизму X. В. Ластаррія (1817—1888) в промові на відкритті заснованого ним Літературного товариства (1842). Раніше, ніж в інших країнах Латинської Америки, в Чилі зародився реалізм. (1830—1920) — перший в іспаномовної Америці і найбільший чилійський реаліст XIX століття («Чилійський Бальзак»). У циклі романів 60-х років, що отримав назву «Людської комедії Чилі», він відбив соціально-економічні, політичні та культурні зрушення, що відбувалися в середині XIX століття в Чилі. Найвідоміший його роман — «Мартін Рівас» (1862 рік). Наприкінці XIX — початку XX століття головним чином в поезії поширився модернізм. Головний представник латиноамериканського модернізму нікарагуанец Р. Даріо в Чилі опублікував програмний збірник своїх віршів «Лазур» (1888).
З розквітом поезії Габріели Містраль (1889—1957), (1893—1948) і Пабло Неруди (1904—1973) література Чилі отримала світове визнання. Їх творчість об'єднує справжній гуманізм, громадянський пафос, антифашистська спрямованість, демократизм. Реалістичні оповідання (1910—2002; збірники «Мис Горн», 1941, «Вогняна земля», 1956) та роман «Дорога китів» (1962) відкрили суворий світ мешканців приморського краю, які борються зі стихією та соціальним злом. Серед сучасних романістів популярність здобула письменниця Ізабель Альєнде (р. 1942), яку неофіційно називають «Габріелем Гарсіа Маркесом в спідниці», її найбільш відомі романи «Будинок духів», «Любов і морок» та «Ева Луна».
На відміну від інших латиноамериканських країн, в Чилі існує наукова фантастика. Найвизначнішим письменником цього жанру був Уго Корреа.
Наука
Через значну висоту над рівнем моря, практично відсутню хмарність, сухе повітря, низький рівень світлового забруднення та радіоперешкод, пустеля Атакама є найкращим місцем у світі для проведення астрономічних спостережень. Тому в Чилі зосереджуються найвизначніші та найбільші наземні телескопи світу, зокрема:
Зображення
- Пуерто-Варас, Чилі
- Сантьяго, Чилі
- Вінья-дель-Мар, Чилі
- Консепсьйон, Чилі
- Вальдивія, Чилі
- Пуерто-Октай на півдні Чилі
- Узбережжя Чилі
Див. також
Примітки
- (PDF). RESULTADOS DEFINITIVOS CENSO 2017 (іспанською) . Instituto Nacional de Estadística de Chile. 1 січня 2018. Архів оригіналу (PDF) за 23 грудня 2017. Процитовано 18 січня 2017.
- Bolívar Manaut, Luna (27 Листопад 2006). . Архів оригіналу (HTML) за 17 серпня 2011. Процитовано 22 липня 2011.
- Vesilind, Priit J. (серпня 2003). The Driest Place on Earth (англійська) . . Архів оригіналу за 22 жовтня 2014. Процитовано 2 Січень 2014.
- (англійська) . 2013. Архів оригіналу (HTM) за 24 вересня 2016. Процитовано 2 Січень 2014.
- Mckay, Christopher P. (Травень-червень 2002). Two dry for life: the Atacama Desert and Mars (PDF) (англійська) . AdAstra: 30—33. Архів оригіналу (PDF) за 6 червня 2012. Процитовано 2 Січень 2014.
- Amos, Jonathan (8 грудня 2005). (англійська) . BBC. Архів оригіналу (STM) за 2 лютого 2009. Процитовано 2 Січень 2014.
- . Архів оригіналу за 6 листопада 2015. Процитовано 24 квітня 2017.
- chile Parques de Chile // Corporación Nacional Forestal
- El turismo en Chile crece un 13 % en el último año. 14.06.2013 [ 25 квітня 2017 у Wayback Machine.] // El Economista America
- . Архів оригіналу (PDF) за 9 червня 2011. Процитовано 23 листопада 2009.
- . Архів оригіналу за 4 червня 2009. Процитовано 23 листопада 2009.
- Genetic epidemiology of single gene defects in Chile. Архів оригіналу за 29 травня 2012. Процитовано 23 листопада 2009.
- . Encyclopædia Britannica. Архів оригіналу за 21 січня 2017. Процитовано 15 вересня 2012.
"Chile's ethnic makeup is largely a product of Spanish colonization. About three fourths of Chileans are mestizo, a mixture of European and Amerindian ancestries. One fifth of Chileans are of white European (mainly Spanish) descent".
- http://mazinger.sisib.ule.cl/repositorio/lb/ciencias_quimicas_y_farmaceuticas/medinae/cap2/5b6.html[недоступне посилання з травня 2019]
- Л. Д. Чекаленко. Зовнішня політика України: Підручник. Київ. «Либідь». 2006. -712с. с.50.
- . Diario AS (es-cl) . 24 лютого 2022. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022.
- . Twitter (укр.). Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022.
- Encyclopedia Americana, Scholastic Library Publishing, Inc Danbury. Connecticut — 2004
Джерела та література
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Географія Чилі. [ 10 серпня 2007 у Wayback Machine.]
- Латинская Америка : Справочник. – Москва : Политиздат, 1990.
- 40 Years Are Nothing: History and Memory of the 1973 Coups D'etat in Uruguay and Chile. [Ed. by P. Leighton, F. Lopez]. Cambridge Scholars Publishing, 2015.
- Ahumada J.M. The Political Economy of Peripheral Growth: Chile in the Global Economy. Springer International Publishing;Palgrave Macmillan, 2019.
- Chile: Environmental History, Perspectives and Challenges. [Ed. by A.J. Alaniz]. Nova Science Publishers, 2019.
- Collier S., Sater W.F. A History of Chile, 1808-2002. Cambridge University Press, 2004.
- Gänger S. Relics of the Past: The Collecting and Studying of Pre-Columbian Antiquities in Peru and Chile, 1837 - 1911. Oxford University Press, 2015.
Посилання
- Чилі [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
Перу | Болівія | |
Тихий океан | Аргентина | |
Тихий океан | Протока Дрейка | Аргентина Атлантичний океан |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chili znachennya Chi li isp Chile Spanish ˈtʃile oficijna nazva Respu blika Chi li isp Republica de Chile krayina na zahodi Pivdennoyi Ameriki Zajmaye dovgu vuzku smugu sushi mizh Andami na shodi i Tihim okeanom na zahodi Plosha 756 096 km naselennya 17 5 mln stanom na 2017 rik Stolicya ta najbilshe misto Santyago oficijna mova ispanska Respublika Chili isp Republica de Chile map Chile Wudalmapu ajm Chili Suyu kech Chili Ripuwlika rap Repuvirika o Tire Prapor Gerb Deviz Por la Razon o la Fuerza Rozumom abo siloyu Gimn Himno Nacional de Chile source source track track track track Roztashuvannya Chili Stolicya ta najbilshe misto Santyago 33 26 pd sh 70 40 zh d country H G O Oficijni movi ispanska mova Forma pravlinnya Konstitucijna respublika Prezident Gabriyel Borich Nezalezhnist vid Ispaniyi 12 lyutogo 1818 viznana 25 kvitnya 1844 Plosha Zagalom 756 096 km 37 Vnutr vodi 2 1 Naselennya perepis 2017 17 574 003 64 Gustota 24 km 198 VVP PKS 2020 r ocinka Povnij 456 394 milyardiv 43 Na dushu naselennya 23 455 57 VVP nom 2020 rik ocinka Povnij 245 414 milyardiv 45 Na dushu naselennya 12 612 55 ILR 2019 0 851 high 43 Valyuta Chilijskij peso a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 CLP a Chasovij poyas CLT UTC 4 Litnij chas CLST UTC 3 Kodi ISO 3166 CHI Domen cl Telefonnij kod 56 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chili Mezhuye na pivnochi z Peru na zahodi ta pivdni omivayetsya Tihim okeanom na shodi za hrebtami And mezhuye z Boliviyeyu i Argentinoyu Cherez Magellanovu protoku Chili maye vihid v Atlantichnij okean Krayini nalezhat dekilka nevelikih ostroviv u Tihomu okeani Pashi Sala i Gomes San Feliks Ambrosio Diyego Ramires bilya misu Gorn grupa ostroviv Huan Fernandes Takozh Chili pretenduye na sektor v Antarktici Pohodzhennya nazviIsnuyut rizni teoriyi shodo pohodzhennya slova Chili Ispanskij litopisec Diyego de Rosales vvazhaye sho inki nazivali Chili dolinu richki Akonkagua Na korist ciyeyi teoriyi svidchit fakt sho v dolini richki Kasma v Peru bulo misto i dolina z nazvoyu Chili Zgidno z inshimi teoriyami Chili otrimala svoyu nazvu vid indianskogo slova sho oznachaye kraj zemli abo vid slova Chiri movoyu kechua sho znachit holodnij abo tchili sho oznachaye snig Osnovna informaciyaStolicya Santyago de Chili Plosha 756 950 km Naselennya 16 634 603 mln os 2012 Oficijna mova ispanska Groshova odinicya chilijskij peso Golova derzhavi j uryadu Gabriyel Borich z 2022 roku Politichna sistema demokratichna konstitucijna respublika Eksport mid najbilshij eksporter u sviti zalizo molibden drugij svitovij eksporter nitrati pulpa i papir stalevi virobi ribni produkti frukti Relyef uzdovzh zahidnogo kordonu gori Andi na pivnochi rivninna pustelya Atakama IstoriyaDokladnishe Istoriya Chili Zasnuvannya Santyago Progoloshennya nezalezhnosti Chili Kartina en Istoriya Chili pochinayetsya z chasiv zaselennya regionu blizko 13 000 rokiv tomu Do vtorgnennya ispanciv v pivnichnij chastini Chili zhili indianski narodi kechua i ajmara v centralnij chastini mapuche na pivdni alakalufi yagani ta ona Naprikinci XIII pochatku XIV stolit pivnichna chastina Chili do richki Maule bula zavojovana inkami Na pivden vid richki Maule plemena mapuche ne pidkoryalisya inkam vlashtuvavshi yim zapeklij opir U XVI stolitti pochalosya zavoyuvannya j pidkorennya teritorij ninishnogo Chili ispanskimi konkistadorami Pivnichni rajoni naselennya yakih zviklo pidkoryatisya inkam ispanci pidkorili legko V cej chas ispanci zasnovuvuyut poselennya Santyago Valparayiso Konsepsjon Valdiviya yaki odnochasno sluzhat i fortecyami U rajonah prozhivannya mapuche prosuvannya ispanciv na pivden suprovodzhuvalosya bojovimi diyami Ispanci ne znajshli v Chili bagatih pokladiv dorogocinnih metaliv i kolonizaciya nabula silskogospodarskogo harakteru z naplivom v XVII XVIII stolittyah pereselenciv z najbidnishoyi ispanskoyi provinciyi Estremaduri a takozh baskiv U centralnij chastini Chili prirodni umovi buli shozhi na seredzemnomorski Tam stali kultivuvatisya pshenicya yachmin konopli vinograd Takozh pochalosya rozvedennya velikoyi rogatoyi hudobi ta ovec Z XVIII stolittya velike znachennya nabuv vidobutok midi Takim chinom v kolonialnu epohu buli zakladeni osnovi suchasnoyi ekonomiki Chili U cej period vidbuvavsya proces metisaciyi Do pochatku XIX stolittya metisi stanovili blizko 80 naselennya Bernardo O Giggins Na pochatku XIX stolittya 1810 1823 pid provodom Bernardo O Gigginsa ta Manuelya Rodrigesa chilijskij narod zavoyuvav nezalezhnist vid kolonialnoyi vladi Ispaniyi Vdala vijna Chili i Argentini proti Boliviyi i Peru v 1837 roci persha ta druga tihookeanski vijni dayut Chili panivne stanovishe na zahidnomu uzberezhzhi Pivdennoyi Ameriki V seredini XIX stolittya ryad poselen v Chili zasnuvali pereselenci z Nimechchini Rozvitok Chili azh do Drugoyi svitovoyi vijni zumovlyuvalosya spochatku vidobutkom selitri ta midi potim stali dobuvati vugillya ta sriblo Vidobutok korisnih kopalin prizviv do znachnogo ekonomichnogo zrostannya Chili Intensivna programa nacionalizaciyi i socialnih reform pochata prezidentom Salvadorom Alyende v 1970 roci bula perervana huntoyu Pinocheta v 1973 U 1989 roci Pinochet pogodivsya na provedennya konstitucijnih zmin i stanovlennya bagatopartijnoyi sistemi Patrisio Ailvin stav glavoyu derzhavi j uryadu v 1990 roci U 2006 2010 ta 2014 2018 rr krayinu ocholyuvala persha v istoriyi zhinka prezident pani Mishel Bachelet Administrativnij podilDokladnishe Administrativnij podil Chili ta Provinciyi Chili Chili podilyayetsya na 15 regioniv kozhen z yakih upravlyayetsya specialnim kerivnikom sho priznachayetsya prezidentom Kozhen region podilyayetsya na provinciyi kerivniki yakih takozh priznachayutsya prezidentom Kozhna provinciya dilitsya na komuni administrativni odinici tretogo rivnya sho upravlyayutsya specialnimi organami samovryaduvannya municipalitetami kerivnikiv yakogo vibiraye misceve naselennya na 4 roki Administrativno teritorialnij podil Chili Kod Nazva Ispanskoyu Stolicya XV Arika i Parinakota Region de Arica y Parinacota Arika I Tarapaka Region de Tarapaca Ikike II Antofagasta Region de Antofagasta Antofagasta III Atakama Region de Atacama Kopiapo IV Kokimbo Region de Coquimbo La Serena V Valparayiso Region de Valparaiso Valparayiso RM Santyago Region Metropolitana de Santiago Santyago VI O Higgins Region del Libertador General Bernardo O Higgins Rankagua VII Maule Region del Maule Talka XVI Nyuble Region de Nuble Chilyan VIII Biobio Region del Biobio Konsepsjon IX Araukani ya Region de la Araucania Temuko XIV Los Rios Region de Los Rios Valdiviya X Los Lagos Region de Los Lagos Puerto Montt XI Ajse n Region Aisen del General Carlos Ibanez del Campo Koyayike XII Magalyanes Region de Magallanes y de la Antartica Chilena Punta ArenasPrirodaDokladnishe Geografiya Chili Topografiya Chili roztashuvannya na karti Pivdennoyi Ameriki Teritoriya Chili vityagnuta vzdovzh uzberezhzhya Tihogo okeanu na 4300 km i zajnyata perevazhno hrebtami And visotoyu do 6880 m mizh yakimi lezhit Pozdovzhnya dolina golovnij ekonomichnij rajon krayini Teritoriya nalezhit do Tihookeanskogo vognyanogo kola cherez sho tut bagato vulkaniv chasti zemletrusi Klimat vid tropichnogo pustelnogo na pivnochi pustelya Atakama do pomirnogo na pivdni Chili roztashovana v troh klimatichnih poyasah Pivnichna pustelya i holodnij pivden krayini dosi malo osvoyeni zvazhayuchi na suvori prirodni umovi U serednij chastini krayini zoseredzheno priblizno 75 naselennya krayini tut najrozvinenishe gospodarstvo Dokladnishe Geologiya Chili Naprikinci paleozoyu Pivdenna Amerika nalezhala do kontinentu Gondvana Chilijskij relyef formuye pozdovzhnya depresiya otochena dvoma girskimi hrebtami yaki stanovlyat blizko 80 teritoriyi Vzdovzh Beregovogo hrebta na uzberezhzhi Tihogo okeanu poshireni priberezhni rivnini de zbudovani priberezhni mista i veliki porti Salar de Atakama pustelya Atakama Norte Grande Norte Grande ce oblast mizh pivnichnoyu mezheyu krayini i paralellyu 26 pd sh Vona harakterizuyetsya nayavnistyu pusteli Atakama najposushlivishoyi na planeti Na pivden roztashovana oblast Norte Chiko yaka prostyagayetsya do richki Akonkagua Los Andes znizhuyutsya na pivden i nablizhayutsya do uzberezhzhya Centralnij rajon ce najbilsh naselenij region krayini Priberezhni rivnini shiroki i dayut zmogu sporudzhuvati mista i porti vzdovzh Tihogo okeanu Patagoniya prostyagayetsya na pivden vid 41 pd sh Pid chas ostannogo zaledeninnya cya oblast bula pokrita lodovikom U rezultati eroziyi sprichinenoyi diyeyu lodovikiv sformuvalisya fiordi EkonomikaDokladnishe Ekonomika Chili Chukikamata najbilshe nazemne rodovishe v sviti Div takozh Korisni kopalini Chili Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Chili Girnicha promislovist Chili Golovnoyu galuzzyu promislovosti krayini ye girnichodobuvna mid ta inshi metali Chili najbilshij v sviti eksporter midi yaku vidobuvaye i viplavlyaye nacionalne pidpriyemstvo Ekspluataciya inshih resursiv yak ot zalizo molibden selitra zoloto i sriblo takozh maye vazhlive znachennya Krim togo Chili maye 21 9 svitovih zapasiv litiyu v krayini zoseredzheno 37 jogo svitovogo virobntctva Lazurit dorogocinnij kamin sho vidobuvayetsya na pivnochi Chili buv ogoloshenij nacionalnim kamenem v 1984 roci Sered inshih galuzej promislovosti metalurgijna derevoobrobna harchova tekstilna Silske gospodarstvo vklyuchayuchi ribalstvo ta lisove gospodarstvo zabezpechuye 7 VNP 13 zajnyatih rozvineno tvarinnictvo viroshuyutsya pshenicya vinograd bobi cukrovij buryak kartoplya frukti Chili odin z najbilshih eksporteriv fruktiv a takozh ribi j virobiv z derevini VNP sklav v 1994 r 97 7 mlrd VNP na dushu naselennya 7010 v 2008 r VNP dosyag 169 6 mlrd na dushu naselennya 14 9 tis Za PKS Chili maye odin z najvishih dohodiv na dushu naselennya v Latinskij Americi poryad z Urugvayem Zagalna protyazhnist zaliznic 7766 km avtoshlyahiv 79 025 km vnutrishnih vodnih shlyahiv 725 km Najvazhlivishi porti krayini Ikike Valparayiso Golovni torgovi partneri Kitaj SShA Yaponiya Braziliya Groshova odinicya chilijskij peso 1 chilijskij peso Ch dorivnyuye 100 sentavo Santyago 2013 Eksport 66 46 mlrd dol V 2008 mid frukti riba papir himichna produkciya vino Osnovni pokupci 2008 rik Kitaj 14 2 SShA 11 3 Yaponiya 10 4 Braziliya 5 9 Pivdenna Koreya 5 7 Niderlandi 5 2 Import 57 61 mlrd dol V 2008 nafta ta naftoprodukti himikati elektronika promislova produkciya avtomobili gaz Osnovni postachalniki v 2008 SShA 19 1 Kitaj 11 9 Braziliya 9 3 Argentina 8 8 Pivdenna Koreya 5 6 Yaponiya 4 6 Perevagi najbilshij v sviti virobnik midi Eksport fruktiv Ekonomichne zrostannya viklikane velikimi inozemnimi investiciyami Najvishij riven kreditnoyi doviri cherez stabilnist chilijskogo peso i finansovih rinkiv derzhavnij borg sklav vsogo 5 2 richnogo VVP v 2008 r u 2004 r 12 8 121 misce v sviti Rozvineni vinorobstvo ta ribopererobka Slabki storoni Velika zalezhnist vid zovnishnih postavok nafti 90 vid vsiyeyi spozhivanoyi nafti Zalezhnist vid amerikanskih torgovih partneriv Vidnosno slabka valyuta obminnij kurs 509 peso za 1 v 2008 r ale 609 u 2004 roci Inflyaciya 8 7 ocinka 2008 roku 4 4 u 2007 roci Turizm Moayi na ostrovi Pashi Ostriv Robinzona Kruzo Turizm stav odnim z osnovnih ekonomichnih resursiv Chili pochinayuchi z seredini 1990 h rokiv Pid zahistom derzhavi znahoditsya blizko 14 5 mln ga zemel u viglyadi nacionalnih parkiv zapovidnikiv ta pam yatok prirodi sho stanovit 20 ploshi Chili Osnovna chastka turistiv v 2011 roci 59 3 pribuvala z prikordonnih krayin 17 3 z inshih krayin Pivdennoyi Ameriki 11 9 z Yevropi 8 z Pivnichnoyi Ameriki V 2012 roci v krayinu vidvidaloo 3 5 mln turistiv a zrostannya sklalo majzhe 13 Najbilshe turistiv privertayut uvagu Stolicya Santyago yaka znahoditsya v klimati seredzemnomorskogo tipu misto otochene gorami j girskolizhnimi kurortami kompleks Najposushlivisha pustelya svitu Atakama znahoditsya na pivnochi krayini Osoblive misce zajmaye roztashovana v Nacionalnomu zapovidniku Los Flamenkos Turistichnimi centrami pivnochi Chili ye mista Arika Ikike Kalama San Pedro de Atakama i Antofagasta Patagoniya peresichena fiordami i kanalami znahoditsya na pivdni krayini Klimat vid vologogo pomirno holodnogo do polyarnogo Turistichnimi vorotami v region ye starovinnij Puerto Mont okolici yakogo vkriti lodovikovimi ozerami j pokriti nezajmanimi listyanimi ta hvojnimi lisami Ostrovi V Chili sotni ostroviv Vidomij na ves svit ostriv Pashi misce starodavnih kam yanih statuj moayi Inshi ostrova arhipelag Huan Fernandes z yakih najpopulyarnishij Ostriv Robinzona Kruzo Ostrovi i Cerkvi ostrova Chiloe zaneseni v spisok kulturnoyi spadshini YuNESKO Naselennya ChiliDokladnishe Naselennya Chili Chilijska sim ya Metro Santyago Za prognozami Nacionalnogo institutu statistiki INE naselennya Chili skladaye 18 006 407 osib z yakih 8 911 940 choloviki i 9 094 467 zhinki Za danimi perepisu 2002 roku cej pokaznik sklav 15 116 435 osib z yakih 7 447 695 buli choloviki i zhinki 7 668 740 Zrostannya naselennya ostannim chasom zmenshilosya Hocha naselennya Chili protyagom dvadcyatogo stolittya dosyaglo p yatikratnogo zrostannya z 2 695 625 zhiteliv v 1895 roci do 5 023 539 v 1940 roci i 13 348 401 v 1992 roci mizhperepisnij temp zrostannya v period z 1992 po 2002 rik buv 1 24 v rik v toj chas yak mizh 2002 2012 vin buv 0 99 Cherez polipshennya umov zhittya naselennya trivalist zhittya chilijciv v 2014 roci bula najvishoyu v Latinskij Americi 81 7 rokiv 78 6 dlya cholovikiv i 84 5 dlya zhinok U 2009 roci ce znachennya bulo 78 4 rokiv dlya cholovikiv i 75 74 dlya zhinok 81 19 Cogo zh roku koeficiyent narodzhuvanosti sklav 15 0 koeficiyenta smertnosti 5 4 prirodnij temp zrostannya 9 6 0 96 v toj chas yak koeficiyent dityachoyi smertnosti stanoviv 7 9 Ci cifri pokazali proces starinnya chilijskogo suspilstva v yakomu velika chastina naselennya bude starshe 35 rokiv v 2020 roci peremigshi grupu molodih dominuyuchu v cej chas Takim chinom v 2025 roci demografichna piramida dosyagne dzvonopodibnogo profilyu vnaslidok procesu demografichnogo perehodu yakij vidbuvayetsya v Chili Chiselnist 1983 r 12 3 mln chol 1995 r 14 3 mln chol 2000 r 15 2 mln chol 2005 r 16 0 mln chol Etnichnij sklad Yevropejci 52 7 Metisi 44 1 Indianci 3 2 Serednya trivalist zhittya Choloviki 72 5 rokiv Zhinki 78 rokiv Chilijska komanda U 2009 roci chiselnist naselennya Chili sklala 16 970 000 osib z yakih blizko 8 8 miljoniv abo 52 7 ce bili yevropejci a 44 ce metisi V inshih dzherelah jdetsya pro te sho chiselnist bilih lyudej zroste z 64 do 90 chilijskogo naselennya Riznomanitni hvili immigrantiv do Chili skladalis z baskiv ispanciv italijciv irlandciv francuziv grekiv nimciv anglijciv shotlandciv horvativ ta palestinciv Za danimi perepisu 2002 r 3 2 naselennya Chili sklali indianci Etnichnij sklad Araukanska zhinka Naselennya Chili skladayetsya z troh osnovnih grup Ispanomovni chilijci Immigranti ta yihni nashadki z krayin Yevropi Aziyi ta Ameriki yaki pribuli do Chili v XX stolitti ta ne zmishalisya z ispanomovnimi chilijcyami Indianski narodi zokrema araukani 604 349 osib 2002 r ajmara 48 501 osib 2002 r atakamenjo 21 015 osib 2002 r kechua 6175 osib 2002 r 3198 osib 2002 r alakalufi 2622 osib 2002 r yagani 1685 osib 2002 r tosho A takozh polinezijci rapanujci 4647 osib 2002 r sho naselyayut ostriv Pashi Bilshe 20 chilijciv nalezhat do biloyi rasi Indianske naselennya vzhe zmishane z bilimi skladaye 80 naselennya Nacionalnij sklad immigrantiv buv i zalishayetsya duzhe riznomanitnim perevazhayut ispanci ta italijci Ispanomovni chilijci ye nashadkami vpershe pribulih u 1535 roci na teritoriyu suchasnogo Chili i v nastupni chasi ispanciv ta indianciv sho meshkali tut Zmishannya protyagom stolit cih etnichnih grup prizvelo do togo sho zaraz ispanomovni chilijci skladayut 60 vid zagalnogo naselennya krayini Ranni yevropejski pereselenci XVI XVIII st skladalisya z baskiv galisijciv ispanciv U XIX XX st v krayinu immigruvalo bagato vihidciv z Italiyi Franciyi Nimechchini Horvatiyi Britanskih ostroviv a takozh arabiv palestinciv Narazi yih nashadki prozhivayut v osnovnomu na pivdni krayini v stolici ta inshih velikih mistah U Chili ye takozh vplivovi gromadi yevreyiv shvejcarciv grekiv gollandciv V ostanni desyatilittya v Chili immigruyut perevazhno iz susidnih krayin Peru Boliviyi Argentini Indianske naselennya Chili sogodni stanovit menshe 4 vid zagalnogo chisla meshkanciv krayini Migraciya Italijski pereselenci Narazi vnutrishni migraciyi vidbuvayutsya zdebilshogo z silskoyi miscevosti do mist ta girnichopromislovih regioniv pivnochi krayini Serednya shilnist naselennya v Chili 22 1 lyudini na 1 km U toj zhe chas krayina zaselena nerivnomirno najbilsha shilnist naselennya do 60 osib 1 km pripadaye na centralnu chastinu krayini Tak na neveliku chastinu uzberezhzhya vid Konsepsjona do Valparayiso pripadaye ponad 75 zhiteliv Na pivnochi zh krayini shilnist stanovit 2 3 lyudini na 1 km na krajnomu pivdni menshe 1 lyudini na 1 km Najbilsha koncentraciya naselennya pripadaye na rajon stolici U Santyago ta jogo peredmistyah prozhivaye 35 naselennya Chili ta 42 usih mistyan Araukani narazi rozseleni v pivdennih rajonah centralnoyi chastini krayini vid richki na pivnochi do ozera na pivdni Perevazhno ce poselennya v rezervaciyi Temuko Zakon pro pereselennya indianciv do rezervacij buv prijnyatij v Chili v 1868 roci Vognezemelci zh buli praktichno povnistyu vinisheni abo vimerli vid epidemij Nimci Chili praktichno ne zmishuvalisya z inshimi narodami krayini Nimecki koloniyi roztashovani perevazhno v pivdennomu Chili v rajonah Puerto Mont Valdiviya Osorno Tut zhe zoseredzhena i znachna chastina italijciv horvativ ta britanciv Rapanujci yaki prozhivayut na ostrovi Pashi takozh zdebilshogo zmishalisya z ispanomovnimi chilijcyami Mizhnarodni vidnosiniVidnosini z Ukrayinoyu Dokladnishe Ukrayinsko chilijski vidnosini Chili ta Ukrayina vstanovili mizh soboyu diplomatichni vidnosini 28 sichnya 1992 r Na vidminu vid inshih latinoamerikanskih lideriv prezident Chili Gabriyel Borich rishuche zasudiv rosijsku agresiyu proti Ukrayini Rosiya obrala vijnu yak zasib virishennya konfliktiv Z Chili mi zasudzhuyemo vtorgnennya v Ukrayinu porushennya yiyi suverenitetu ta nezakonne zastosuvannya sili Nasha solidarnist bude z zhertvami a nashi skromni zusillya z mirom Kultura ta naukaKueka v Santyago de Chili Materialna kultura chilijskogo narodu yavlyaye soboyu splav elementiv ispanskoyi materialnoyi kulturi ta kulturi korinnogo naselennya krayini prichomu ispanskij vpliv perevazhaye Moayi na ostrovi Pashi U Chili zbereglisya zalishki starodavnih indianskih kultur v tomu chisli atakamskoyi na pivnochi i araukanskoyi na pivdni keramichni virobi ornamentovani geometrichnimi malyunkami i zobrazhennyami tvarin U San Pedro de Atakama znajdeni naskelni malyunki Na ostrovi Pashi zbereglisya gigantski kam yani statuyi starodavnye derev yane nachinnya Arhitektura Sobor v Sanyago Vid starodavnih kultur na pivnochi krayini zbereglisya ruyini fortec i poselen U indianskih selishah pusteli Atakama indianci buduvali hatini z kamenyu i kaktusa a v pivdennih dolinah z mulu j dereva Pershe chilijske misto Santyago zasnovane v 1541 roci otrimalo pryamokutnu sitku vulic shid zahid pivnich pivden z centralnoyu plosheyu Plasa de Armas z bokiv yakoyi visochiyut budivli kolonialnogo periodu Velika chastina odnopoverhovih budivel XVI XVIII stolit z podvir yami patio portalami j vizerunkovimi metalevimi gratami na viknah bula zrujnovana zemletrusami i pozhezhami V Santyago zbereglisya cerkvi San Fransisko 1572 1618 Santo Domingo XVII XVIII stolittya Palac La Moneda 1780 1805 arhitektori X Toeska i Richi A Kabalyero harakternij priklad klasicizmu Kafedralnij sobor Santyago ye prikladom neoklasicizmu Pislya zvilnennya vid kolonialnoyi zalezhnosti posilila vpliv francuzka arhitekturno hudozhnya shkola U 2 j polovini XIX stolittya z yavlyayutsya roboti predstavnikiv chilijskoyi arhitekturnoyi shkoli Naprikinci XIX stolittya v arhitekturi golovnim chinom v budivnictvi goteliv i privatnih budinkiv proyavivsya eklektizm a na pochatku XX stolittya poshirennya nabuv stil modern Z 1920 h rokiv rozvivayetsya arhitekturnij napryamok sho zvilnivsya vid inozemnih vpliviv pov yazanij z tradiciyami narodnoyi arhitekturi Znachnim vneskom u nacionalne mistobuduvannya bula rekonstrukciya centru Santyago 1938 1942 Monumentalni gromadski budivli zvedeni po perimetru ploshi Plasa de Armas stvorili novu mistobudivnu osnovu centru stolici Pochinayuchi z 1950 h rokiv uvaga pridilyayetsya kompleksnomu budivnictvu zhitlovih rajoniv v peredmistyah Santyago v Arici Antofagasti ta inshih mistah arhitektori K Breshani G Valdes F Kastiljo K Garsiya Ujdobro Dlya 1960 h pochatku 1970 h rokiv harakterna oriyentaciya na rekonstrukciyu starih miskih centriv i budivnictvo visotnih budivel proekt rekonstrukciyi 4 h rajoniv Santyago 1965 1969 arhitektori G Sen Zhan ta in odnochasno rozroblyayutsya konstrukciyi yaki dozvolyayut zvoditi budivli do 20 poverhiv i vishe zdatni protistoyati zemletrusam Kuhnya Chorrilyana Dokladnishe Chilijska kuhnya Na formuvannya chilijskoyi kuhni vplinula kultura Ispaniyi Italiyi ta Franciyi a takozh recepti korinnih narodiv sho prozhivali v danij miscevosti Golovna yiyi osoblivist nayavnist velikogo chisla strav z moreproduktiv yakimi bagate chilijske uzberezhzhya Unikalni vidi rib molyuskiv rakopodibnih ta vodorostej yaki rostut zavdyaki techiyi Gumboldta viriznyayut chilijsku kuhnyu vid inshih Okrim moreproduktiv chilijski kuhari chasto vikoristovuyut vino oskilki Chili ye odnim z najbilshih virobnikiv cogo napoyu Odna z tradicijnih strav kasuela de ave kuryachij sup z riznomanitnimi speciyami kartopleyu ta lokshinoyu A kuranto rozpovsyudzhene na pivdni krayini ta na o Pashi mozhna umovno nazvati riznovidom shashliku zemlyanim shashlikom m yaso zakopuyetsya v zemlyu a nad nim zapalyuyetsya bagattya Populyarni empanadas pirizhki z najriznomanitnishimi nachinkami z m yasom olivkami abo tuncem She odna tradicijna strava sup z morskih yizhakiv Popri te sho pro jogo smakovi yakosti mozhna sperechatisya cya bagata na jod strava duzhe populyarna sered chilijciv Muzika Starodavnyu muzichnu kulturu zberigayut nashadki chilijskih aborigeniv nasampered araukani Riznomanitni yih solni i kolektivni pisni lirichni lyubovni dityachi trudovi vijskovi magichni individualni ta masovi tanci Sered muzichnih instrumentiv araukaniv udarni barabani kultrun bryazkalce uada duhovi trutruka lolkin kyulkyul pifyulka Harakterni dlya narodnoyi kreolskoyi muziki Chili pisenni ta pisenno tancyuvalni zhanri tonada samakueka chastishe kueka Kuanda Osnovni muzichni instrumenti gitara arfa takozh gitarron yakij vikoristovuyut profesijni narodni spivaki uaso U Santyago funkcionuyut Simfonichnij orkestr Chili zasnovanij v 1941 roci Municipalnij simfonichnij orkestr Santyago zasnovanij v 1955 roci hor Chilijskogo universitetu zasnovanij v 1945 roci strunnij kvartet Santyago zasnovanij v 1954 roci Institut poshirennya muzichnogo mistectva zasnovanij v 1940 roci Literatura Pedro de Valdiviya Rozvivayetsya ispanskoyu movoyu Yiyi formuvannya pochalosya v period kolonialnogo panuvannya Ispaniyi XVI stolittya Rannij literaturnij pam yatnik Chili Listi pro vidkrittya ta zavoyuvanni Chili P de Valdiviyi 1500 1554 Poema Araukana chastini 1 3 1569 89 A de Ersilyi i Suniga 1533 1594 pershij nacionalnij tvir Chili ta najbilsh znachne hudozhnye yavishe latinoamerikanskoyi literaturi XVI stolittya U XVII i XVIII stolittyah perevazhala istorichna proza A de Ovalye 1601 1651 D Rosales 1603 77 ta inshi Isnuvala takozh usna i pismova poeziya malih form kupleti epigrami zhartivlivi ekspromti V period Vijni za nezalezhnist i stanovlennya nezalezhnoyi derzhavi Chili 1 ya polovina XIX stolittya otrimala rozvitok politichna publicistika vidnimi predstavnikami yakoyi buli K Enrikes 1769 1825 zasnovnik pershoyi nacionalnoyi gazeti Aurora de Chile 1812 1813 i D Portales 1793 1837 avtor zbirki listiv Ideyi i odkrovennya Portales sho mistyat opis zvichayiv pravlyachih klasiv epohi Poet X Egan 1768 1836 pisav p yesi na moralno etichni temi Pislya zavoyuvannya nezalezhnosti v umovah vidnosnoyi stabilnosti politichnogo zhittya v Chili pracyuvali pismenniki yaki hovalisya vid tiranichnih rezhimiv inshih krayin Veliku rol v chilijskij kulturi zigrali venesuelskij prosvititel i osnovopolozhnik latinoamerikanskoyi filologiyi 1781 1865 ta argentinskij pismennik i gromadskij diyach D F Sarmento 1811 1888 Pragnennya peredovoyi chilijskoyi inteligenciyi stvoriti nacionalnu kulturu vilnu vid vplivu visloviv odin z teoretikiv latinoamerikanskogo romantizmu X V Lastarriya 1817 1888 v promovi na vidkritti zasnovanogo nim Literaturnogo tovaristva 1842 Ranishe nizh v inshih krayinah Latinskoyi Ameriki v Chili zarodivsya realizm 1830 1920 pershij v ispanomovnoyi Americi i najbilshij chilijskij realist XIX stolittya Chilijskij Balzak U cikli romaniv 60 h rokiv sho otrimav nazvu Lyudskoyi komediyi Chili vin vidbiv socialno ekonomichni politichni ta kulturni zrushennya sho vidbuvalisya v seredini XIX stolittya v Chili Najvidomishij jogo roman Martin Rivas 1862 rik Naprikinci XIX pochatku XX stolittya golovnim chinom v poeziyi poshirivsya modernizm Golovnij predstavnik latinoamerikanskogo modernizmu nikaraguanec R Dario v Chili opublikuvav programnij zbirnik svoyih virshiv Lazur 1888 Z rozkvitom poeziyi Gabrieli Mistral 1889 1957 1893 1948 i Pablo Nerudi 1904 1973 literatura Chili otrimala svitove viznannya Yih tvorchist ob yednuye spravzhnij gumanizm gromadyanskij pafos antifashistska spryamovanist demokratizm Realistichni opovidannya 1910 2002 zbirniki Mis Gorn 1941 Vognyana zemlya 1956 ta roman Doroga kitiv 1962 vidkrili suvorij svit meshkanciv primorskogo krayu yaki boryutsya zi stihiyeyu ta socialnim zlom Sered suchasnih romanistiv populyarnist zdobula pismennicya Izabel Alyende r 1942 yaku neoficijno nazivayut Gabrielem Garsia Markesom v spidnici yiyi najbilsh vidomi romani Budinok duhiv Lyubov i morok ta Eva Luna Na vidminu vid inshih latinoamerikanskih krayin v Chili isnuye naukova fantastika Najviznachnishim pismennikom cogo zhanru buv Ugo Korrea Nauka Cherez znachnu visotu nad rivnem morya praktichno vidsutnyu hmarnist suhe povitrya nizkij riven svitlovogo zabrudnennya ta radiopereshkod pustelya Atakama ye najkrashim miscem u sviti dlya provedennya astronomichnih sposterezhen Tomu v Chili zoseredzhuyutsya najviznachnishi ta najbilshi nazemni teleskopi svitu zokrema ZobrazhennyaPuerto Varas Chili Santyago Chili Vinya del Mar Chili Konsepsjon Chili Valdiviya Chili Puerto Oktaj na pivdni Chili Uzberezhzhya ChiliDiv takozhSpisok mist Chili Spisok ssavciv Chili Superprezidentska respublikaPrimitki PDF RESULTADOS DEFINITIVOS CENSO 2017 ispanskoyu Instituto Nacional de Estadistica de Chile 1 sichnya 2018 Arhiv originalu PDF za 23 grudnya 2017 Procitovano 18 sichnya 2017 Bolivar Manaut Luna 27 Listopad 2006 Arhiv originalu HTML za 17 serpnya 2011 Procitovano 22 lipnya 2011 Vesilind Priit J serpnya 2003 The Driest Place on Earth anglijska Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2014 Procitovano 2 Sichen 2014 anglijska 2013 Arhiv originalu HTM za 24 veresnya 2016 Procitovano 2 Sichen 2014 Mckay Christopher P Traven cherven 2002 Two dry for life the Atacama Desert and Mars PDF anglijska AdAstra 30 33 Arhiv originalu PDF za 6 chervnya 2012 Procitovano 2 Sichen 2014 Amos Jonathan 8 grudnya 2005 anglijska BBC Arhiv originalu STM za 2 lyutogo 2009 Procitovano 2 Sichen 2014 Arhiv originalu za 6 listopada 2015 Procitovano 24 kvitnya 2017 chile Parques de Chile Corporacion Nacional Forestal El turismo en Chile crece un 13 en el ultimo ano 14 06 2013 25 kvitnya 2017 u Wayback Machine El Economista America Arhiv originalu PDF za 9 chervnya 2011 Procitovano 23 listopada 2009 Arhiv originalu za 4 chervnya 2009 Procitovano 23 listopada 2009 Genetic epidemiology of single gene defects in Chile Arhiv originalu za 29 travnya 2012 Procitovano 23 listopada 2009 Encyclopaedia Britannica Arhiv originalu za 21 sichnya 2017 Procitovano 15 veresnya 2012 Chile s ethnic makeup is largely a product of Spanish colonization About three fourths of Chileans are mestizo a mixture of European and Amerindian ancestries One fifth of Chileans are of white European mainly Spanish descent http mazinger sisib ule cl repositorio lb ciencias quimicas y farmaceuticas medinae cap2 5b6 html nedostupne posilannya z travnya 2019 L D Chekalenko Zovnishnya politika Ukrayini Pidruchnik Kiyiv Libid 2006 712s s 50 Diario AS es cl 24 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 11 bereznya 2022 Procitovano 11 bereznya 2022 Twitter ukr Arhiv originalu za 20 bereznya 2022 Procitovano 11 bereznya 2022 Encyclopedia Americana Scholastic Library Publishing Inc Danbury Connecticut 2004Dzherela ta literaturaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Geografiya Chili 10 serpnya 2007 u Wayback Machine Latinskaya Amerika Spravochnik Moskva Politizdat 1990 40 Years Are Nothing History and Memory of the 1973 Coups D etat in Uruguay and Chile Ed by P Leighton F Lopez Cambridge Scholars Publishing 2015 Ahumada J M The Political Economy of Peripheral Growth Chile in the Global Economy Springer International Publishing Palgrave Macmillan 2019 Chile Environmental History Perspectives and Challenges Ed by A J Alaniz Nova Science Publishers 2019 Collier S Sater W F A History of Chile 1808 2002 Cambridge University Press 2004 Ganger S Relics of the Past The Collecting and Studying of Pre Columbian Antiquities in Peru and Chile 1837 1911 Oxford University Press 2015 PosilannyaChili 20 kvitnya 2021 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Peru Boliviya Tihij okean Argentina Tihij okean Protoka Drejka Argentina Atlantichnij okean