Історія освоєння мінеральних ресурсів Чилі
До періоду іспанського завоювання (30-і рр. XVI ст.) індіанці Чилі були знайомі з обробкою металів, виготовляли зброю, срібні прикраси. З кінця XV ст. інками розроблялися багаті мідні рудники «Чукікамата» на півночі країни. У перші десятиріччя колоніального панування головне значення мав видобуток золота і срібла, який наприкінці XVI ст. значно знизився. У 1545—1810 роках було видобуто 230 т золота.
У 30-і роки XIX ст. Гірничодобувна промисловість стає основною галуззю економіки країни. У 1830 р. почали видобуток селітри в промислових обсягах і її експорт у Європу. Видобуток срібла в районі Кокімбо в 1835 р. становив 21,6 т. Тут же були виявлені й почали розроблятися великі родовища мідних руд. У 1842—1845 роках в Атакамі і Мехільонесі добували гуано, з 1843 р. в Ліркене — кам'яне вугілля.
У 1860 р. видобуток мідної руди досяг 34 тис.т. Загальна кількість міднорудних підприємств зросла до 1600. У цей період фактичну монополію на видобуток міді встановили 8 англійських компаній, вся мідь вивозилася у Велику Британію. З 1871 по 1880 рік видобуто 601 млн т мідної руди. вугілля видобували в районах , Швагер і Лота (в 1862 р. видобуто 200 тис. т). Інтенсивна підземна розробка родовищ йшла навіть під містами та поселеннями, що призвело до проблеми численних осідань поверхні і руйнування будівель.
У 60-70-і роки XIX ст. основне місце в гірничій промисловості зайняв видобуток селітри (натрієвої солі), експорт якої в 1875-1878 досяг 1,4 млн т (головний імпортер, також Велика Британія). Попутно з селітри вилучали йод (з 1852 р.). У 1874 р. в гірництві було зайнято 40 тис. чоловік. Перемога в Тихоокеанській війні (1879—1884 рр.), в результаті якої до Чилі відійшли райони Перу (Тарапака) і Болівії (Антофагаста) з найбагатшими у світі родовищами селітри, ще більш прискорила розвиток її виробництва. На початку XX ст. видобуток чилійської селітри забезпечував близько 70 % світового виробництва азотних добрив.
З XX ст. у гірничодобувну промисловість країни проникають американський і німецький капітали. Перед Першою світовою війною головною статтею експорту залишалася селітра: в 1914 р. на 134 підприємствах видобуто 2,5 млн т (з них 95 % — на експорт). У 1929 р. видобуток селітри досяг максимуму (3,3 млн т). Основними районами видобутку були Токопілья, Тарапака, , , Тальталь. Більшість родовищ розроблялися відкритим способом. У 1921 р. американська компанія «Bethlehem Chile Iron Mines» почала розробку залізної руди в районах і Уаско. У 1937 р. обсяг видобутку становив 1,6 млн т (90 % від видобутку Латинської Америки).
У 50-60-і рр. XX ст. в країні було націоналізовано ряд великих компаній з видобутку вугілля, залізної руди, селітри, а у 1971 р. — ряд міднорудних компаній, що призвело до кризових явищ в гірничих галузях і політичній ситуації в країні загалом. Зміна влади (А.Піночет, 1973 р.) зумовила різке зміцнення позицій іноземного капіталу. В останній чверті XX ст. Чилі займала перше місце по видобутку міді. Близько 80 % руди добувають відкритим способом. Найбільші рудники: «Ескондіда», «Чукікамата» (кар’єрний спосіб), «Ель-Теньєнте» (підземна розробка). Широко впроваджується новітня технологія SX-EW (рідинна екстракція — електроліз), частка якої у видобутку у 2003—2004 рр. становила 20 %.
На початку XXI ст. Чилі має родовища нафти і газу, кам'яного і бурого вугілля, залізних і манганових, мідних, свинцево-цинкових, молібденових, літієвих, золотих і срібних руд, борної сировини, натуральної селітри і самородної сірки. Структура гірничодобувної галузі така (за вартістю, %): гірничорудна сировина — 84, паливна — 9, гірничохімічна — 5, нерудних матеріалів — 2. Понад 60 % сировини видобувають підприємства компанії «Codelco», що є одним з найбільших виробників міді і молібдену у світі. Крім того, у Чилі видобувають: нафту, газ, вугілля, молібден, золото, срібло, залізні руди, йод, селітру, літій та ін. Близько 90 % продукції галузі експортують.
Кадри для гірничої промисловості готують Католицький університет у Сантьяго (1888 р.), Університет м. (1928 р.) та Університет м. Ла-Серена (1981 р.).
Див. також
- Геологія Чилі
- Географія Чилі
- Гірнича промисловість Чилі
- Сейсмічність Чилі
- Економіка Чилі
- Корисні копалини Чилі
Джерела
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г.І., Білецький В.С. Історія гірництва: Підручник. - Київ-Алчевськ: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", видавництво "ЛАДО" ДонДТУ, 2013. - 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Chili Do periodu ispanskogo zavoyuvannya 30 i rr XVI st indianci Chili buli znajomi z obrobkoyu metaliv vigotovlyali zbroyu sribni prikrasi Z kincya XV st inkami rozroblyalisya bagati midni rudniki Chukikamata na pivnochi krayini U pershi desyatirichchya kolonialnogo panuvannya golovne znachennya mav vidobutok zolota i sribla yakij naprikinci XVI st znachno znizivsya U 1545 1810 rokah bulo vidobuto 230 t zolota U 30 i roki XIX st Girnichodobuvna promislovist staye osnovnoyu galuzzyu ekonomiki krayini U 1830 r pochali vidobutok selitri v promislovih obsyagah i yiyi eksport u Yevropu Vidobutok sribla v rajoni Kokimbo v 1835 r stanoviv 21 6 t Tut zhe buli viyavleni j pochali rozroblyatisya veliki rodovisha midnih rud U 1842 1845 rokah v Atakami i Mehilonesi dobuvali guano z 1843 r v Lirkene kam yane vugillya U 1860 r vidobutok midnoyi rudi dosyag 34 tis t Zagalna kilkist midnorudnih pidpriyemstv zrosla do 1600 U cej period faktichnu monopoliyu na vidobutok midi vstanovili 8 anglijskih kompanij vsya mid vivozilasya u Veliku Britaniyu Z 1871 po 1880 rik vidobuto 601 mln t midnoyi rudi vugillya vidobuvali v rajonah Shvager i Lota v 1862 r vidobuto 200 tis t Intensivna pidzemna rozrobka rodovish jshla navit pid mistami ta poselennyami sho prizvelo do problemi chislennih osidan poverhni i rujnuvannya budivel U 60 70 i roki XIX st osnovne misce v girnichij promislovosti zajnyav vidobutok selitri natriyevoyi soli eksport yakoyi v 1875 1878 dosyag 1 4 mln t golovnij importer takozh Velika Britaniya Poputno z selitri viluchali jod z 1852 r U 1874 r v girnictvi bulo zajnyato 40 tis cholovik Peremoga v Tihookeanskij vijni 1879 1884 rr v rezultati yakoyi do Chili vidijshli rajoni Peru Tarapaka i Boliviyi Antofagasta z najbagatshimi u sviti rodovishami selitri she bilsh priskorila rozvitok yiyi virobnictva Na pochatku XX st vidobutok chilijskoyi selitri zabezpechuvav blizko 70 svitovogo virobnictva azotnih dobriv Z XX st u girnichodobuvnu promislovist krayini pronikayut amerikanskij i nimeckij kapitali Pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu golovnoyu statteyu eksportu zalishalasya selitra v 1914 r na 134 pidpriyemstvah vidobuto 2 5 mln t z nih 95 na eksport U 1929 r vidobutok selitri dosyag maksimumu 3 3 mln t Osnovnimi rajonami vidobutku buli Tokopilya Tarapaka Taltal Bilshist rodovish rozroblyalisya vidkritim sposobom U 1921 r amerikanska kompaniya Bethlehem Chile Iron Mines pochala rozrobku zaliznoyi rudi v rajonah i Uasko U 1937 r obsyag vidobutku stanoviv 1 6 mln t 90 vid vidobutku Latinskoyi Ameriki U 50 60 i rr XX st v krayini bulo nacionalizovano ryad velikih kompanij z vidobutku vugillya zaliznoyi rudi selitri a u 1971 r ryad midnorudnih kompanij sho prizvelo do krizovih yavish v girnichih galuzyah i politichnij situaciyi v krayini zagalom Zmina vladi A Pinochet 1973 r zumovila rizke zmicnennya pozicij inozemnogo kapitalu V ostannij chverti XX st Chili zajmala pershe misce po vidobutku midi Blizko 80 rudi dobuvayut vidkritim sposobom Najbilshi rudniki Eskondida Chukikamata kar yernij sposib El Tenyente pidzemna rozrobka Shiroko vprovadzhuyetsya novitnya tehnologiya SX EW ridinna ekstrakciya elektroliz chastka yakoyi u vidobutku u 2003 2004 rr stanovila 20 Na pochatku XXI st Chili maye rodovisha nafti i gazu kam yanogo i burogo vugillya zaliznih i manganovih midnih svincevo cinkovih molibdenovih litiyevih zolotih i sribnih rud bornoyi sirovini naturalnoyi selitri i samorodnoyi sirki Struktura girnichodobuvnoyi galuzi taka za vartistyu girnichorudna sirovina 84 palivna 9 girnichohimichna 5 nerudnih materialiv 2 Ponad 60 sirovini vidobuvayut pidpriyemstva kompaniyi Codelco sho ye odnim z najbilshih virobnikiv midi i molibdenu u sviti Krim togo u Chili vidobuvayut naftu gaz vugillya molibden zoloto sriblo zalizni rudi jod selitru litij ta in Blizko 90 produkciyi galuzi eksportuyut Kadri dlya girnichoyi promislovosti gotuyut Katolickij universitet u Santyago 1888 r Universitet m 1928 r ta Universitet m La Serena 1981 r Div takozhGeologiya Chili Geografiya Chili Girnicha promislovist Chili Sejsmichnist Chili Ekonomika Chili Korisni kopalini ChiliDzherela Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s