Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Прапор Чилі — державний символ Республіки Чилі прийнятий 18 жовтня 1817 року.
 | |||||||
| Використання |   | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Пропорції | 2:3 | ||||||
| Затверджений | 18 жовтня 1817 | ||||||
| Кольори |
| ||||||
| Тип | державний | ||||||
| Приналежність | Чилі | ||||||
 Прапор Республіки Чилі у Вікісховищі | |||||||
Прапор складається з двох рівних горизонтальних смуг: білої (зверху) і червоної. У верхньому лівому кутку знаходиться синій квадрат, який має таку ж висоту, як у біла смуга. У центрі квадрата розташована біла п'ятипроменева зірка, яка символізує провідника до успіхів і слави. Синій колір символізує небо, білий — Анди, покриті снігом, а червоний — кров, пролиту в боротьбі за незалежність.
На дизайн прапора вплинув дизайн прапора США.
Історія
Прапори до незалежності
Прапор, можливо, використовувався військами мапуче на початку 18 століття Арауканська війна.
Перші записи про можливе використання прапорів корінними народами датуються Арауканською війною, найвідомішим є використання, описане в епічній поемі кінця 16-го століття . У XXI Алонсо де Ерсілья-і-Суньїга описав Талькауано, воїна та вождя мапуче, який обробляє землі поблизу сучасного міста, яке носить його ім'я, з емблемами синій, білий і червоний.
Задокументовано два прапори, які використовували війська мапуче. Однак ці описи були зроблені наприкінці вісімнадцятого століття без певності щодо їхнього віку. Один складався з п'ятипроменевої білої зірки на блакитному тлі, подібної до кантону нинішнього чилійського прапора, а другий мав білу восьмипроменеву зірку в центрі синього ромба з зигзагоподібною рамкою на чорному тлі. Останнім прапором, здається, розмахує вождь Лаутаро на найвідомішому художньому зображенні, створеному художником .
Основним символом цього прапора є зірка Арауко, яка називається guñelve, що символізує квітку канело та яскраву зірку Венери. Під час здобуття Чилі незалежності Бернардо О'Гіґґінс сказав, що зірка Арауко була прямим натхненням для створення чилійського прапора з Самотньою зіркою.
У випадку військ колонізаторів вони використовували кілька Іспанський прапор. Кожен батальйон мав власний прапор, який міг включати різні елементи, включаючи геральдичний . Одним із символів, який найчастіше використовувався, був Бургундський хрест, зубчастий червоний сальтир, перехрещений на білій тканині. Бургундський хрест був одним із головних символів Іспанської імперії за кордоном, тому він майорів над військовими кораблями та носився ополченням на колоніальній території під час іспанської колонізації Америки.
У 1785, Карлос III встановив єдиний прапор для всіх кораблів Іспанської Армади, схожий на нинішній прапор Іспанії. Використання цього червоно-жовтого прапора буде поширене в 1793 році на «морські міста, замки та берегову оборону». Незважаючи на встановлення цього нового прапора, хрест Бургундії все ще часто використовувався колоніальними утвореннями.
Прапор Patria Vieja (1812–1814)
Прапор Patria Vieja (1812–1814). Перший національний прапор Чилі, який використовувався на торгових суднах.
Один з варіантів прапора Patria Vieja з гербом в центрі і Хрестом св. Якова в кантоні.На початку Війни за незалежність Чилі 18 вересня 1810 року було проголошено Першу урядову хунту, що стало першим кроком Чилі до незалежності. Саме під час уряду прагнення до емансипації набуде більшої сили. Тим не менш, хунта була заснована (принаймні номінально) як спосіб контролю над урядом під час відсутності короля Фернандо VII, так що символи уряду залишалися іспанськими. Тому одним із перших актів його уряду було впровадження національних символів, таких як знаки розрізнення, герб та відмінний прапор для ідентифікації патріотів. Перший прапор, згідно з традицією, був вишитий сестрою правителя, , і був представлений і піднятий вперше 4 липня 1812 року на вечері з консулом США на святкування річниці незалежності США, події, яка мала великий вплив на боротьбу місцевих жителів за незалежність.
Названий прапором «Patria Vieja» («Стара Батьківщина»), він мав три горизонтальні смуги синього, білого та жовтого кольорів. Для деяких смуги представляють три гілки влади: народну величність, закон і силу відповідно; для інших смуги представляють особливості природи: небо, засніжені Анди та поля золотої пшениці відповідно. Наступного 30 вересня, під час святкування в столиці в честь першої урядової хунти, чилійський герб, також званий «Patria Vieja», був урочисто прийнятий і розміщений у центрі прапора.
Хоча синьо-біло-жовтий прапор "Patria Vieja" був найбільш відомим, інші версії використовували інше розташування кольорів, наприклад, біло-синьо-жовтий. В інших випадках червоний Хрест Сантьяго був включений у верхній лівий кут разом із гербом у центрі. Хрест походить від перемоги військ патріотів у , де в межах захопленої воєнної здобичі знаходився відмітний знак Ордену Сантьяго, важливий символ іспанської гордості.
У 1813 році після вторгнення роялістів і початку Війни за незалежність іспанські символи були скасовані, а триколірний прапор був офіційно прийнятий патріотичними силами на церемонії на . Через кілька місяців, у 1814 році, Каррера залишив політичну та військову владу, а Франсіско де ла Ластра було обрано Вищим директором. Війна за незалежність почалася з великими втратами для патріотів, тому 3 травня 1814 року було підписано Ліркейський договір. Ця угода підтвердила суверенітет Іспанії над територією Чилі, серед іншого, і, як один із прямих наслідків, іспанський прапор було знову прийнято за рахунок триколору.
Прапор «Patria Vieja» знову майорів після повернення Каррери до влади 23 липня 1814 року до битви при Ранкагуа (1–2 жовтня), де перемога роялістів поклала кінець патріотичного уряду та поклала початок «Реконкісті» з 1814 по 1817 рік, відновлення імперського стандарту. Востаннє триколірний прапор вивішувався під час (Batalla de los Papeles), але він знову з’явився на кораблях, які Хосе Мігель Каррера привіз у 1817 році та під час його кампанії в Аргентині (1820–1821). Реконкіста завершилася перемогою (Ejército Liberatador de los Andes) у Битві при Чакабуко 12 лютого 1817 року. У цій битві патріотичні війська билися з армійським полковником і прапором Армії Анд, натхненним прапором Аргентини, без повторного прийняття синьо-біло-жовтого штандарту.
Сьогодні прапор «Patria Vieja» використовується під час меморіальних служб за лосями чилійського історичного періоду, які проводить («Instituto Nacional General José Miguel Carrera»), який уряд Каррери заснував 10 серпня 1813. Емблема, прийнята як символ на початку кар'єризму, згодом була прийнята чилійським націоналістичним рухом. Наприклад, прапор із накладеною емблемою у вигляді червоної блискавки був символом між 1932 і 1938 роками.
-
![image]()
Прапор Націонал-соціалістичного руху Чилі (1932-1938).
Прапор переходу (1817–1818)
Прапор переходу (1817–1818).
Можливий прапор, який використовувався протягом деяких днів 1817 рокуПеремога в битві при Чакабуко 26 травня 1817 року поклала початок новому періоду, відомому як «Patria Nueva»(Нова Вітчизна). Того дня було прийнято новий прапор, відомий сьогодні як Прапор переходу (Bandera de la Transición), і він визнаний першим національним прапором і останнім прапором, який використовувався до того, що використовується зараз. У той час було широко розголошено, що дизайн приписували . Цей прапор мав три однакові смуги: синю, білу та червону, що ідентично прапору докомуністичного Королівства Югославії. Нижня червона смуга замінила жовту з прапора 1812 року. Походження кольорів прапора було засноване на описі, наданому Алонсо де Ерсілья-і-Суньїга як на знаках розрізнення військ мапуче. Значення цих кольорів було еквівалентним значенням "Patria Vieja", за винятком того, що жовтий замінив червоний, щоб символізувати кров, яка була пролита під час багатьох конфліктів.
Незважаючи на початковий ентузіазм, прапор не отримав офіційної легалізації і через п'ять місяців зник. Однією з причин його відміни було те, що його легко сплутати з прапором Нідерландів і триколором революційної Франції, з яких він був натхненний.
Відповідно до «Загальної історії Чилі» , востаннє Прапор Перехідного періоду було розгорнуто на церемонії вшанування Битви при Ранкагуа, за два тижні до прийняття нинішнього державного прапора. Однак є інформація про можливий третій прапор між Перехідним і Остаточним, який би поміняв порядок білих і блакитних смуг і містив п'ятипроменеву білу зірку на центральній смузі, але це не достовірно, і не так прийнято більшістю чилійських істориків.
Третій і поточний прапор
Відтворення оригінального дизайну.Дизайн нинішнього чилійського прапора зазвичай приписують , розроблений іспанським солдатом , хоча історики стверджують, що це був , який намалював його.
18 жовтня 1817 року прапор офіційно затвердили указом, що лише опосередковано вказує на відсутність його копії, який було офіційно представлено під час церемонії проголошення незалежності 12 лютого 1818 року, на якій прапороносцем був Томас Гуідо.
Оригінальний прапор був розроблений відповідно до Золотого перетину, що відображено у співвідношенні ширини білої та синьої частин прапора, а також кількох елементів синього кантону. Зірка не виглядає вертикально в центрі прямокутного кантону, натомість верхня точка здається трохи нахиленою до полюса таким чином, що проекції її сторін ділять довжину золотої пропорції кантону. Крім того, у центрі надруковано державний герб, відомий з попереднього Прапора Перехідного періоду та прийнятий у 1817 році.
Прийняття зіркової конфігурації сходить до зірки, яку використовували мапуче. За словами О'Гіггінса, зіркою прапора була зірка Арауко. В іконографії мапуче ранкова зірка або Венера, (Мапудунґун: Wünelfe або Іспанізоване Guñelve) зображувався через фігуру октаграми зірки або листчастого хреста. Хоча на зірці, яка була остаточно прийнята, була зірка з п’ятьма точками з дизайном «guñelve», який залишився відображеним у зірочці, вставленій у центрі зірки, що символізує поєднання європейських і місцевих традицій.
Сучасний прапор Чилі.Ці проєкти незабаром пішли в забуття через складність конструкції прапора. Таким чином, вишита печатка і восьмипроменева зірочка зникли, а зірка трималася повністю вертикально. У 1854 році пропорцію було визначено згідно з кольорами прапора, залишивши кантон у вигляді квадрата, а співвідношення підйому до льотка встановили 2:3. Нарешті, у 1912 році було встановлено діаметр зірки, визначено пріоритет кольорів на президентському прапорі та декоративній кокарді, встановивши порядок як синій, білий та червоний зверху вниз або зліва направо від глядача.
Пізніше всі ці домовленості будуть перероблені Декретом № 1534 від 1967 року під час уряду Едуардо Фрей Монтальва. У цьому документі були встановлені державні емблеми, герб, кокарда та президентський штандарт. Тим часом встановлює в першому пункті статті 222, що всі жителі республіки повинні поважати Чилі та її національні емблеми.
Залишилося небагато записів про оригінальний дизайн, найціннішим є прапор, використаний у Декларації незалежності, який мав ширину два метри та довжину трохи більше 60 сантиметрів. Прапор захищався різними спадковими установами, доки його не викрали в 1980 році члени на знак протесту проти . Ця група зберегла зразок і повернула його наприкінці 2003 року до , де його можна знайти сьогодні.
Існує досить популярна легенда в Чилі, яка стверджує, що цей третій прапор Чилі виграв конкурс «Найкрасивіший національний прапор у світі». Його найпоширеніша версія свідчить, що це сталося в 1907 році в Бланкенберге, Бельгія, на узбережжі Балтійського моря [sic]. Інші версії цієї історії говорять, що це сталося в 19 столітті, або що чилійський прапор був розміщений другим після французького прапора; Є навіть варіації, які говорять про національний гімн Чилі, ставлячи його або на перше місце, або на друге, після Марсельєзи. Той факт, що єдина задокументована версія цієї історії містить неправильні основні деталі (Бельгія має узбережжя Північного моря, а не Балтійського моря), погано впливає на її історичну точність.
Конструкція прапора
Конструкція прапора Чилі в даний час офіційно визначена у Верховному указі № 1534 Міністерства внутрішніх справ, опублікованому в 1967 році, про використання національних гербів, який систематизував і консолідував різні закони та нормативні акти з цього питання. (Інші закони включають Закон № 2597 від 11 січня 1912 року про кольори та пропорції державного прапора, президентської стрічки та розетки або кокарди, а також Верховний указ № 5805 Міністерства внутрішніх справ, опублікований 26 серпня 1927 року, встановлює розмір державного прапора для використання в будівлях і громадських установах.) Згідно з указом, співвідношення довжини та ширини прапора становить 3:2, розділяючись по горизонталі на дві смуги однакового розміру. У той час як нижня частина відповідає червоному кольору, верхня частина поділена один раз на синій квадрат і білий прямокутник, довжина яких відповідає 1:2. Зірка розташована в центрі синього кантону і побудована на колі, діаметр якого дорівнює половині сторони кантону.
|
Кольорова схема
Точні відтінки кольорів не визначені законодавством, але вони вказані як «бірюзово-блакитний», «білий» і «червоний». Приблизні значення нижче:
 | Блакитний | Червоний | Білий |
|---|---|---|---|
| RGB | 0-57-166 | 213-43-30 | 255-255-255 |
| HEX | #0039a6 | #d52b1e | #FFFFFF |
| CMYK | 100, 66, 0, 35 | 0, 80, 86, 16 | 0, 0, 0, 0 |
Подібні прапори
Прапор американського штату Техас схожий на прапор Чилі. Прапор Техасу був розроблений і прийнятий 25 січня 1839 року; тоді як в Чилі прийняли прапор, схожий на сьогоднішній прапор Чилі, 22 роки до цього, 18 жовтня 1817 року.
Як і Техас, 17 січня 1840 р; коаліція дворян із мексиканських штатів Коауїла, Нуево-Леон і Тамауліпас виступала за відокремлення від Мексики для створення власної федеративної республіки під назвою Республіка Ріо-Гранде зі столицею в Ларедо (сьогодні частина Техасу), але на відміну від Техасу, ніколи не була офіційно визнана і припинила існування 6 листопада того ж року. Її прапор був схожий на прапор Техасу тим, що там було три зірки з червоним підйомником і чорно-білі смуги збоку замість однієї зірки з синім підйомником і біло-червоними смугами.
|
У 1822 році під час Війни за незалежність Перу війська як (Expedición Libertadora del Perú), так і Об’єднаної визвольної армії Перу (Ejército Unido Libertador del Perú ) використовували штандарт, який був ідентичним сучасному прапору Чилі, за винятком того, що їхній прапор мав три зірки в кантоні, що символізували три нації, об’єднані справою незалежності: Аргентинських провінцій, Чилі та Перу.
|
З іншого боку, чилійський прапор слугував джерелом натхнення для прихильників незалежності Куби на початку у так званому Військовому кличі Яри (іспанською: Grito de Yara) у 1868 році. Лідер цієї революції, , мав натхнення створити перший кубинський прапор під назвою «La Demajagua» на честь місця, де почалося повстання. Дві головні відмінності полягають у тому, що червоний і синій кольори інвертовані і що червоний кантон простягається до середини полотна замість однієї третини, як на чилійському прапорі.
Сеспедес був натхненний чилійським прапором як способом вшанування зусиль від імені Чилі досягти незалежності Кубі після поразки Іспанії у війні за острови Чінча. За словами сина Сеспедеса, його батько «уявив новий прапор, який мав би ті ж кольори, що й прапор Каррерас і О'Гіггінса, і який би відрізнявся розміщенням цих кольорів». Однак прапор не мав великого успіху, і попередній дизайн став остаточним кубинським прапором.
|
Прапор Ліберії, прийнятий у 1847 році, також містить одну зірку на кантоні, але він має кілька горизонтальних смуг, подібних до прапора Сполучених Штатів.
|
Крім того, Прапор Малакки, штату Малайзії, подібний, оскільки має однакові кольори (за винятком жовтої зірки та місяця) і подібний дизайн кантону, хоча пропорції та порядок кольорів відрізняються.
|
Штат Амазонас у Бразилії також прийняв подібний прапор у 1982 році. На його прапорі також є витягнутий синій кантон із кількома зірками.
|
Провінція Катамарка в Аргентині прийняла прапор у 2011 році, який має майже такий самий колір, але синій блідіший, із жовтою рамкою та сонцем із двома оливковими гілками в центрі.
|
Див. також
Примітки
- Virtual journal of contemporary art and emerging trends (ісп.). Escaner Cultural. Процитовано 22 квітня 2010.
- Guaquil, Rodolfo Manzo. Los verdaderos emblemas de la República de Chile: 1810-2010 (ісп.). с. 23.
Otro aspecto importante en la bandera es la estrella de cinco puntas e inclinada que representa a la wünelfe, nombre que con que los indígenas mapuches asignaban al planeta Venus...
- Amunátegui Aldunate, Miguel Luis (1870). Los precursores de la independencia de Chile (ісп.). Т. III. Santiago, Chile: Imprenta, Litografía i Encuadernación Barcelona. с. 587—590. Процитовано 11 жовтня 2019.
- Reyno Gutiérrez, Manuel (1988). Anuario de la Academia de Historia Militar. Santiago: Imprenta Militar. 10 (4).
{{}}: Пропущений або порожній|title=() - http://www.elmostrador.cl/cultura/2015/10/17/la-dimension-hermosa-y-desconocida-de-la-primera-estrella-de-chile/.
{{}}: Пропущений або порожній|title=(); Проігноровано невідомий параметр|autor=(можливо,|author=?) (); Проігноровано невідомий параметр|fecha=(можливо,|date=?) (); Проігноровано невідомий параметр|fechaacceso=(можливо,|access-date=?) (); Проігноровано невідомий параметр|sitioweb=(можливо,|website=?) (); Проігноровано невідомий параметр|título=(можливо,|title=?) () - Soublette, Gastón (1984). Historia de los Emblemas Nacionales Chilenos. Hechos, mitos, errores y discusiones sobre los Símbolos Patrios (ісп.). soberaniachile.
- Soublette, Gastón (1984). (ісп.). Ediciones Universitarias de Valparaíso. Архів оригіналу за 22 вересня 2009. Процитовано 7 жовтня 2010.
- Navas, Andrés (2015). (PDF) (англ.). Preprint. Архів оригіналу (PDF) за 14 червня 2022.
- (ісп.). 6 October 1907. Архів оригіналу за 2 серпня 2007. Процитовано 25 September 2013.
- (ісп.). Архів оригіналу за 5 квітня 2008.
- Céspedes, Carlos Manuel de (1929). Las banderas de Yara y Bayamo (ісп.). Paris.
imaginó una bandera nueva, que luciendo los mismos colores y forma de la de Carreras [sic] y O'Higgins se diferenciase de ésta en la disposición de aquellos
Література
- Все про світ. Країни. Прапори. Герби: енциклопедичний довідник / [відповідальний за випуск М. Ілляш]. — К. : , 2001. — 622 с. .
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Прапор Чилі |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prapor Chili derzhavnij simvol Respubliki Chili prijnyatij 18 zhovtnya 1817 roku Prapor Respubliki ChiliVikoristannyaProporciyi2 3Zatverdzhenij18 zhovtnya 1817KolorisinijbilijchervonijTipderzhavnijPrinalezhnistChili Prapor Respubliki Chili u Vikishovishi Prapor skladayetsya z dvoh rivnih gorizontalnih smug biloyi zverhu i chervonoyi U verhnomu livomu kutku znahoditsya sinij kvadrat yakij maye taku zh visotu yak u bila smuga U centri kvadrata roztashovana bila p yatipromeneva zirka yaka simvolizuye providnika do uspihiv i slavi Sinij kolir simvolizuye nebo bilij Andi pokriti snigom a chervonij krov prolitu v borotbi za nezalezhnist Na dizajn prapora vplinuv dizajn prapora SShA IstoriyaPrapori do nezalezhnosti Prapor mozhlivo vikoristovuvavsya vijskami mapuche na pochatku 18 stolittya Araukanska vijna Prapor mapuche za tvorom 1946 Fraya Pedro Suberkaso Pershi zapisi pro mozhlive vikoristannya praporiv korinnimi narodami datuyutsya Araukanskoyu vijnoyu najvidomishim ye vikoristannya opisane v epichnij poemi kincya 16 go stolittya U XXI Alonso de Ersilya i Sunyiga opisav Talkauano voyina ta vozhdya mapuche yakij obroblyaye zemli poblizu suchasnogo mista yake nosit jogo im ya z emblemami sinij bilij i chervonij Zadokumentovano dva prapori yaki vikoristovuvali vijska mapuche Odnak ci opisi buli zrobleni naprikinci visimnadcyatogo stolittya bez pevnosti shodo yihnogo viku Odin skladavsya z p yatipromenevoyi biloyi zirki na blakitnomu tli podibnoyi do kantonu ninishnogo chilijskogo prapora a drugij mav bilu vosmipromenevu zirku v centri sinogo romba z zigzagopodibnoyu ramkoyu na chornomu tli Ostannim praporom zdayetsya rozmahuye vozhd Lautaro na najvidomishomu hudozhnomu zobrazhenni stvorenomu hudozhnikom Osnovnim simvolom cogo prapora ye zirka Arauko yaka nazivayetsya gunelve sho simvolizuye kvitku kanelo ta yaskravu zirku Veneri Pid chas zdobuttya Chili nezalezhnosti Bernardo O Giggins skazav sho zirka Arauko bula pryamim nathnennyam dlya stvorennya chilijskogo prapora z Samotnoyu zirkoyu U vipadku vijsk kolonizatoriv voni vikoristovuvali kilka Ispanskij prapor Kozhen bataljon mav vlasnij prapor yakij mig vklyuchati rizni elementi vklyuchayuchi geraldichnij Odnim iz simvoliv yakij najchastishe vikoristovuvavsya buv Burgundskij hrest zubchastij chervonij saltir perehreshenij na bilij tkanini Burgundskij hrest buv odnim iz golovnih simvoliv Ispanskoyi imperiyi za kordonom tomu vin majoriv nad vijskovimi korablyami ta nosivsya opolchennyam na kolonialnij teritoriyi pid chas ispanskoyi kolonizaciyi Ameriki U 1785 Karlos III vstanoviv yedinij prapor dlya vsih korabliv Ispanskoyi Armadi shozhij na ninishnij prapor Ispaniyi Vikoristannya cogo chervono zhovtogo prapora bude poshirene v 1793 roci na morski mista zamki ta beregovu oboronu Nezvazhayuchi na vstanovlennya cogo novogo prapora hrest Burgundiyi vse she chasto vikoristovuvavsya kolonialnimi utvorennyami Prapor Patria Vieja 1812 1814 Prapor Patria Vieja 1812 1814 Pershij nacionalnij prapor Chili yakij vikoristovuvavsya na torgovih sudnah Odin z variantiv prapora Patria Vieja z gerbom v centri i Hrestom sv Yakova v kantoni Na pochatku Vijni za nezalezhnist Chili 18 veresnya 1810 roku bulo progolosheno Pershu uryadovu huntu sho stalo pershim krokom Chili do nezalezhnosti Same pid chas uryadu pragnennya do emansipaciyi nabude bilshoyi sili Tim ne mensh hunta bula zasnovana prinajmni nominalno yak sposib kontrolyu nad uryadom pid chas vidsutnosti korolya Fernando VII tak sho simvoli uryadu zalishalisya ispanskimi Tomu odnim iz pershih aktiv jogo uryadu bulo vprovadzhennya nacionalnih simvoliv takih yak znaki rozriznennya gerb ta vidminnij prapor dlya identifikaciyi patriotiv Pershij prapor zgidno z tradiciyeyu buv vishitij sestroyu pravitelya i buv predstavlenij i pidnyatij vpershe 4 lipnya 1812 roku na vecheri z konsulom SShA na svyatkuvannya richnici nezalezhnosti SShA podiyi yaka mala velikij vpliv na borotbu miscevih zhiteliv za nezalezhnist Nazvanij praporom Patria Vieja Stara Batkivshina vin mav tri gorizontalni smugi sinogo bilogo ta zhovtogo koloriv Dlya deyakih smugi predstavlyayut tri gilki vladi narodnu velichnist zakon i silu vidpovidno dlya inshih smugi predstavlyayut osoblivosti prirodi nebo zasnizheni Andi ta polya zolotoyi pshenici vidpovidno Nastupnogo 30 veresnya pid chas svyatkuvannya v stolici v chest pershoyi uryadovoyi hunti chilijskij gerb takozh zvanij Patria Vieja buv urochisto prijnyatij i rozmishenij u centri prapora Hocha sino bilo zhovtij prapor Patria Vieja buv najbilsh vidomim inshi versiyi vikoristovuvali inshe roztashuvannya koloriv napriklad bilo sino zhovtij V inshih vipadkah chervonij Hrest Santyago buv vklyuchenij u verhnij livij kut razom iz gerbom u centri Hrest pohodit vid peremogi vijsk patriotiv u de v mezhah zahoplenoyi voyennoyi zdobichi znahodivsya vidmitnij znak Ordenu Santyago vazhlivij simvol ispanskoyi gordosti U 1813 roci pislya vtorgnennya royalistiv i pochatku Vijni za nezalezhnist ispanski simvoli buli skasovani a trikolirnij prapor buv oficijno prijnyatij patriotichnimi silami na ceremoniyi na Cherez kilka misyaciv u 1814 roci Karrera zalishiv politichnu ta vijskovu vladu a Fransisko de la Lastra bulo obrano Vishim direktorom Vijna za nezalezhnist pochalasya z velikimi vtratami dlya patriotiv tomu 3 travnya 1814 roku bulo pidpisano Lirkejskij dogovir Cya ugoda pidtverdila suverenitet Ispaniyi nad teritoriyeyu Chili sered inshogo i yak odin iz pryamih naslidkiv ispanskij prapor bulo znovu prijnyato za rahunok trikoloru Prapor Patria Vieja znovu majoriv pislya povernennya Karreri do vladi 23 lipnya 1814 roku do bitvi pri Rankagua 1 2 zhovtnya de peremoga royalistiv poklala kinec patriotichnogo uryadu ta poklala pochatok Rekonkisti z 1814 po 1817 rik vidnovlennya imperskogo standartu Vostannye trikolirnij prapor vivishuvavsya pid chas Batalla de los Papeles ale vin znovu z yavivsya na korablyah yaki Hose Migel Karrera priviz u 1817 roci ta pid chas jogo kampaniyi v Argentini 1820 1821 Rekonkista zavershilasya peremogoyu Ejercito Liberatador de los Andes u Bitvi pri Chakabuko 12 lyutogo 1817 roku U cij bitvi patriotichni vijska bilisya z armijskim polkovnikom i praporom Armiyi And nathnennim praporom Argentini bez povtornogo prijnyattya sino bilo zhovtogo shtandartu Sogodni prapor Patria Vieja vikoristovuyetsya pid chas memorialnih sluzhb za losyami chilijskogo istorichnogo periodu yaki provodit Instituto Nacional General Jose Miguel Carrera yakij uryad Karreri zasnuvav 10 serpnya 1813 Emblema prijnyata yak simvol na pochatku kar yerizmu zgodom bula prijnyata chilijskim nacionalistichnim ruhom Napriklad prapor iz nakladenoyu emblemoyu u viglyadi chervonoyi bliskavki buv simvolom mizh 1932 i 1938 rokami Prapor Nacional socialistichnogo ruhu Chili 1932 1938 Prapor perehodu 1817 1818 Prapor perehodu 1817 1818 Mozhlivij prapor yakij vikoristovuvavsya protyagom deyakih dniv 1817 roku Peremoga v bitvi pri Chakabuko 26 travnya 1817 roku poklala pochatok novomu periodu vidomomu yak Patria Nueva Nova Vitchizna Togo dnya bulo prijnyato novij prapor vidomij sogodni yak Prapor perehodu Bandera de la Transicion i vin viznanij pershim nacionalnim praporom i ostannim praporom yakij vikoristovuvavsya do togo sho vikoristovuyetsya zaraz U toj chas bulo shiroko rozgolosheno sho dizajn pripisuvali Cej prapor mav tri odnakovi smugi sinyu bilu ta chervonu sho identichno praporu dokomunistichnogo Korolivstva Yugoslaviyi Nizhnya chervona smuga zaminila zhovtu z prapora 1812 roku Pohodzhennya koloriv prapora bulo zasnovane na opisi nadanomu Alonso de Ersilya i Sunyiga yak na znakah rozriznennya vijsk mapuche Znachennya cih koloriv bulo ekvivalentnim znachennyam Patria Vieja za vinyatkom togo sho zhovtij zaminiv chervonij shob simvolizuvati krov yaka bula prolita pid chas bagatoh konfliktiv Nezvazhayuchi na pochatkovij entuziazm prapor ne otrimav oficijnoyi legalizaciyi i cherez p yat misyaciv znik Odniyeyu z prichin jogo vidmini bulo te sho jogo legko splutati z praporom Niderlandiv i trikolorom revolyucijnoyi Franciyi z yakih vin buv nathnennij Vidpovidno do Zagalnoyi istoriyi Chili vostannye Prapor Perehidnogo periodu bulo rozgornuto na ceremoniyi vshanuvannya Bitvi pri Rankagua za dva tizhni do prijnyattya ninishnogo derzhavnogo prapora Odnak ye informaciya pro mozhlivij tretij prapor mizh Perehidnim i Ostatochnim yakij bi pominyav poryadok bilih i blakitnih smug i mistiv p yatipromenevu bilu zirku na centralnij smuzi ale ce ne dostovirno i ne tak prijnyato bilshistyu chilijskih istorikiv Tretij i potochnij prapor Pid chas progoloshennya Deklaraciyi nezalezhnosti Chili sogodnishnij prapor bulo pidnyato vpershe Vidtvorennya originalnogo dizajnu Dizajn ninishnogo chilijskogo prapora zazvichaj pripisuyut rozroblenij ispanskim soldatom hocha istoriki stverdzhuyut sho ce buv yakij namalyuvav jogo 18 zhovtnya 1817 roku prapor oficijno zatverdili ukazom sho lishe oposeredkovano vkazuye na vidsutnist jogo kopiyi yakij bulo oficijno predstavleno pid chas ceremoniyi progoloshennya nezalezhnosti 12 lyutogo 1818 roku na yakij praporonoscem buv Tomas Guido Originalnij prapor buv rozroblenij vidpovidno do Zolotogo peretinu sho vidobrazheno u spivvidnoshenni shirini biloyi ta sinoyi chastin prapora a takozh kilkoh elementiv sinogo kantonu Zirka ne viglyadaye vertikalno v centri pryamokutnogo kantonu natomist verhnya tochka zdayetsya trohi nahilenoyu do polyusa takim chinom sho proekciyi yiyi storin dilyat dovzhinu zolotoyi proporciyi kantonu Krim togo u centri nadrukovano derzhavnij gerb vidomij z poperednogo Prapora Perehidnogo periodu ta prijnyatij u 1817 roci Zrazok Gunelve Prijnyattya zirkovoyi konfiguraciyi shodit do zirki yaku vikoristovuvali mapuche Za slovami O Gigginsa zirkoyu prapora bula zirka Arauko V ikonografiyi mapuche rankova zirka abo Venera Mapudungun Wunelfe abo Ispanizovane Gunelve zobrazhuvavsya cherez figuru oktagrami zirki abo listchastogo hresta Hocha na zirci yaka bula ostatochno prijnyata bula zirka z p yatma tochkami z dizajnom gunelve yakij zalishivsya vidobrazhenim u zirochci vstavlenij u centri zirki sho simvolizuye poyednannya yevropejskih i miscevih tradicij Suchasnij prapor Chili Ci proyekti nezabarom pishli v zabuttya cherez skladnist konstrukciyi prapora Takim chinom vishita pechatka i vosmipromeneva zirochka znikli a zirka trimalasya povnistyu vertikalno U 1854 roci proporciyu bulo viznacheno zgidno z kolorami prapora zalishivshi kanton u viglyadi kvadrata a spivvidnoshennya pidjomu do lotka vstanovili 2 3 Nareshti u 1912 roci bulo vstanovleno diametr zirki viznacheno prioritet koloriv na prezidentskomu prapori ta dekorativnij kokardi vstanovivshi poryadok yak sinij bilij ta chervonij zverhu vniz abo zliva napravo vid glyadacha Piznishe vsi ci domovlenosti budut pererobleni Dekretom 1534 vid 1967 roku pid chas uryadu Eduardo Frej Montalva U comu dokumenti buli vstanovleni derzhavni emblemi gerb kokarda ta prezidentskij shtandart Tim chasom vstanovlyuye v pershomu punkti statti 222 sho vsi zhiteli respubliki povinni povazhati Chili ta yiyi nacionalni emblemi Chas Praporiv hudozhnika Rikardo Meza roztashovana na stini shodiv yaki vedut na drugij poverh Palacu La Moneda Zalishilosya nebagato zapisiv pro originalnij dizajn najcinnishim ye prapor vikoristanij u Deklaraciyi nezalezhnosti yakij mav shirinu dva metri ta dovzhinu trohi bilshe 60 santimetriv Prapor zahishavsya riznimi spadkovimi ustanovami doki jogo ne vikrali v 1980 roci chleni na znak protestu proti Cya grupa zberegla zrazok i povernula jogo naprikinci 2003 roku do de jogo mozhna znajti sogodni Isnuye dosit populyarna legenda v Chili yaka stverdzhuye sho cej tretij prapor Chili vigrav konkurs Najkrasivishij nacionalnij prapor u sviti Jogo najposhirenisha versiya svidchit sho ce stalosya v 1907 roci v Blankenberge Belgiya na uzberezhzhi Baltijskogo morya sic Inshi versiyi ciyeyi istoriyi govoryat sho ce stalosya v 19 stolitti abo sho chilijskij prapor buv rozmishenij drugim pislya francuzkogo prapora Ye navit variaciyi yaki govoryat pro nacionalnij gimn Chili stavlyachi jogo abo na pershe misce abo na druge pislya Marselyezi Toj fakt sho yedina zadokumentovana versiya ciyeyi istoriyi mistit nepravilni osnovni detali Belgiya maye uzberezhzhya Pivnichnogo morya a ne Baltijskogo morya pogano vplivaye na yiyi istorichnu tochnist Konstrukciya praporaKonstrukciya prapora Chili v danij chas oficijno viznachena u Verhovnomu ukazi 1534 Ministerstva vnutrishnih sprav opublikovanomu v 1967 roci pro vikoristannya nacionalnih gerbiv yakij sistematizuvav i konsoliduvav rizni zakoni ta normativni akti z cogo pitannya Inshi zakoni vklyuchayut Zakon 2597 vid 11 sichnya 1912 roku pro kolori ta proporciyi derzhavnogo prapora prezidentskoyi strichki ta rozetki abo kokardi a takozh Verhovnij ukaz 5805 Ministerstva vnutrishnih sprav opublikovanij 26 serpnya 1927 roku vstanovlyuye rozmir derzhavnogo prapora dlya vikoristannya v budivlyah i gromadskih ustanovah Zgidno z ukazom spivvidnoshennya dovzhini ta shirini prapora stanovit 3 2 rozdilyayuchis po gorizontali na dvi smugi odnakovogo rozmiru U toj chas yak nizhnya chastina vidpovidaye chervonomu koloru verhnya chastina podilena odin raz na sinij kvadrat i bilij pryamokutnik dovzhina yakih vidpovidaye 1 2 Zirka roztashovana v centri sinogo kantonu i pobudovana na koli diametr yakogo dorivnyuye polovini storoni kantonu Konstrukciya praporaKonstrukciya prapora Kolorova shemaTochni vidtinki koloriv ne viznacheni zakonodavstvom ale voni vkazani yak biryuzovo blakitnij bilij i chervonij Priblizni znachennya nizhche Blakitnij Chervonij Bilij RGB 0 57 166 213 43 30 255 255 255 HEX 0039a6 d52b1e FFFFFF CMYK 100 66 0 35 0 80 86 16 0 0 0 0Podibni praporiPrapor amerikanskogo shtatu Tehas shozhij na prapor Chili Prapor Tehasu buv rozroblenij i prijnyatij 25 sichnya 1839 roku todi yak v Chili prijnyali prapor shozhij na sogodnishnij prapor Chili 22 roki do cogo 18 zhovtnya 1817 roku Yak i Tehas 17 sichnya 1840 r koaliciya dvoryan iz meksikanskih shtativ Koauyila Nuevo Leon i Tamaulipas vistupala za vidokremlennya vid Meksiki dlya stvorennya vlasnoyi federativnoyi respubliki pid nazvoyu Respublika Rio Grande zi stoliceyu v Laredo sogodni chastina Tehasu ale na vidminu vid Tehasu nikoli ne bula oficijno viznana i pripinila isnuvannya 6 listopada togo zh roku Yiyi prapor buv shozhij na prapor Tehasu tim sho tam bulo tri zirki z chervonim pidjomnikom i chorno bili smugi zboku zamist odniyeyi zirki z sinim pidjomnikom i bilo chervonimi smugami Prapor Tehasu 1839 Prapor Tehasu 1839 Prapor Respubliki Rio Grande 1840 Prapor Respubliki Rio Grande 1840 Prapor SShA 1960 Prapor SShA 1960 Pershij Prapor Konfederativnih shtativ Ameriki 1861 Pershij Prapor Konfederativnih shtativ Ameriki 1861 U 1822 roci pid chas Vijni za nezalezhnist Peru vijska yak Expedicion Libertadora del Peru tak i Ob yednanoyi vizvolnoyi armiyi Peru Ejercito Unido Libertador del Peru vikoristovuvali shtandart yakij buv identichnim suchasnomu praporu Chili za vinyatkom togo sho yihnij prapor mav tri zirki v kantoni sho simvolizuvali tri naciyi ob yednani spravoyu nezalezhnosti Argentinskih provincij Chili ta Peru Prapor 1820 Prapor 1820 Z inshogo boku chilijskij prapor sluguvav dzherelom nathnennya dlya prihilnikiv nezalezhnosti Kubi na pochatku u tak zvanomu Vijskovomu klichi Yari ispanskoyu Grito de Yara u 1868 roci Lider ciyeyi revolyuciyi mav nathnennya stvoriti pershij kubinskij prapor pid nazvoyu La Demajagua na chest miscya de pochalosya povstannya Dvi golovni vidminnosti polyagayut u tomu sho chervonij i sinij kolori invertovani i sho chervonij kanton prostyagayetsya do seredini polotna zamist odniyeyi tretini yak na chilijskomu prapori Sespedes buv nathnennij chilijskim praporom yak sposobom vshanuvannya zusil vid imeni Chili dosyagti nezalezhnosti Kubi pislya porazki Ispaniyi u vijni za ostrovi Chincha Za slovami sina Sespedesa jogo batko uyaviv novij prapor yakij mav bi ti zh kolori sho j prapor Karreras i O Gigginsa i yakij bi vidriznyavsya rozmishennyam cih koloriv Odnak prapor ne mav velikogo uspihu i poperednij dizajn stav ostatochnim kubinskim praporom Prapor Kubi pid chas 1868 Prapor Kubi pid chas 1868 Prapor Liberiyi prijnyatij u 1847 roci takozh mistit odnu zirku na kantoni ale vin maye kilka gorizontalnih smug podibnih do prapora Spoluchenih Shtativ Prapor Liberiyi 1847 Prapor Liberiyi 1847 Krim togo Prapor Malakki shtatu Malajziyi podibnij oskilki maye odnakovi kolori za vinyatkom zhovtoyi zirki ta misyacya i podibnij dizajn kantonu hocha proporciyi ta poryadok koloriv vidriznyayutsya Prapor malazijskogo shtatu MalakkaPrapor malazijskogo shtatu Malakka Shtat Amazonas u Braziliyi takozh prijnyav podibnij prapor u 1982 roci Na jogo prapori takozh ye vityagnutij sinij kanton iz kilkoma zirkami Prapor brazilskogo shtatu Amazonas 1982 Prapor brazilskogo shtatu Amazonas 1982 Provinciya Katamarka v Argentini prijnyala prapor u 2011 roci yakij maye majzhe takij samij kolir ale sinij blidishij iz zhovtoyu ramkoyu ta soncem iz dvoma olivkovimi gilkami v centri Prapor provinciyi KatamarkaPrapor provinciyi Katamarka Div takozhGerb Chili Gimn ChiliPrimitkiVirtual journal of contemporary art and emerging trends isp Escaner Cultural Procitovano 22 kvitnya 2010 Guaquil Rodolfo Manzo Los verdaderos emblemas de la Republica de Chile 1810 2010 isp s 23 Otro aspecto importante en la bandera es la estrella de cinco puntas e inclinada que representa a la wunelfe nombre que con que los indigenas mapuches asignaban al planeta Venus Amunategui Aldunate Miguel Luis 1870 Los precursores de la independencia de Chile isp T III Santiago Chile Imprenta Litografia i Encuadernacion Barcelona s 587 590 Procitovano 11 zhovtnya 2019 Reyno Gutierrez Manuel 1988 Anuario de la Academia de Historia Militar Santiago Imprenta Militar 10 4 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Propushenij abo porozhnij title dovidka http www elmostrador cl cultura 2015 10 17 la dimension hermosa y desconocida de la primera estrella de chile a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Proignorovano nevidomij parametr autor mozhlivo author dovidka Proignorovano nevidomij parametr fecha mozhlivo date dovidka Proignorovano nevidomij parametr fechaacceso mozhlivo access date dovidka Proignorovano nevidomij parametr sitioweb mozhlivo website dovidka Proignorovano nevidomij parametr titulo mozhlivo title dovidka Soublette Gaston 1984 Historia de los Emblemas Nacionales Chilenos Hechos mitos errores y discusiones sobre los Simbolos Patrios isp soberaniachile Soublette Gaston 1984 isp Ediciones Universitarias de Valparaiso Arhiv originalu za 22 veresnya 2009 Procitovano 7 zhovtnya 2010 Navas Andres 2015 PDF angl Preprint Arhiv originalu PDF za 14 chervnya 2022 isp 6 October 1907 Arhiv originalu za 2 serpnya 2007 Procitovano 25 September 2013 isp Arhiv originalu za 5 kvitnya 2008 Cespedes Carlos Manuel de 1929 Las banderas de Yara y Bayamo isp Paris imagino una bandera nueva que luciendo los mismos colores y forma de la de Carreras sic y O Higgins se diferenciase de esta en la disposicion de aquellosLiteraturaVse pro svit Krayini Prapori Gerbi enciklopedichnij dovidnik vidpovidalnij za vipusk M Illyash K 2001 622 s ISBN 966 7657 79 5 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Prapor Chili