Республіка Ріо-Гранде—незалежна невизнана держава, в північній частині Мексики, яка існувала з 17 січня по 6 листопада 1840 року.
Республіка Ріо-Гранде | |
Прапор | Герб |
Дата створення / заснування | 17 січня 1840 |
---|---|
Столиця | Ларедо |
На заміну | d |
Час/дата припинення існування | 6 листопада 1840 |
Координати: 27°31′00″ пн. ш. 99°28′59″ зх. д. / 27.5167000000277788274° пн. ш. 99.48330000002778206° зх. д.
Передумови відділення від Мексики
В 1821 році, після десяти років боротьби, Мексика отримала незалежність від Іспанії.
Після невдалої спроби введення монархічної форми правління, в Мексиці в 1824 році була прийнята нова конституція. Згідно з конституцією були створені Сполучені штати Мексики (ісп. Estados Unidos Mexicanos) у формі федеративної республіки подібно Сполученим штатам Америки.
В 1833 роцу генерал Антоніо Лопес де Санта-Ана був обраний на пост президента Мексики; весь час свого першого перебування на посаді, він підтримував федеративний статус Мексики. Однак після того, як деякі члени уряду стали противитись новим політичним союзникам президента, Санта-Ана вирішив почати процес формування єдиної централізованої держави. Президент призупинив дію мексиканської конституції, розпустив Конгрес і, таким чином, зосередив у своїх руках диктаторські повноваження.
Це призвело до повстань і появі сепаратистських рухів по всій країні, найуспішнішим з яких була Техаська революція. Менш успішними спробами відділення від Мексики були в Республіки Сакатекас і Республіки Юкатан. У той же час в країні з'являлися різного роду банди, які прагнули розширювати рабовласництво. Багато каудильйо, які ініціювали повстання і сепаратистські рухи також і брали участь в них; пізніше багато сепаратистських рухів переросли в насильницькі захоплення територій.
Повстання
17 січня 1840 року на ранчо Оревенья (ісп. Oreveña) поблизу Ларедо відбулася зустріч мексиканських політиків зі штатів Коауїла, Нуево-Леон і Тамауліпас. Вони виступили за початок повстання проти федерального уряду, відділення від Мексики і створення нової держави-федерації трьох штатів зі столицею в Ларедо. Проте ні конгреси, ні уряди трьох штатів не підтримали зусилля бунтівних аристократів. Вони запросили допомоги у федерального уряду в Мехіко і дозволу скликати війська для придушення заколоту.
Повсталі сформували свій уряд:
- Президент —
- Головнокомандувач армії —
- Представник від штату Тамауліпас —
- Представник від штату Коауїла —
- Представник від штату Нуево-Леон —
- Секретар Ради —
Після наради, уряд задля безпеки переїхав до в штаті Тамауліпас. Після битви при Моралеса в березні 1840 керівництво перебралося в місто Вікторія в Техасі, де і залишалося аж до поразки повстання та ліквідації республіки.
Посилання
- The Laredo Morning Times Online edition
- "Mexico — Filibustering: Republic of the Rio Grande, " Flags of the World.
- [ "The Republic of the
Rio Grande: A Story of Its Rise and Fall, " Sons of DeWitt Colony Texas.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Respublika Rio Grande nezalezhna neviznana derzhava v pivnichnij chastini Meksiki yaka isnuvala z 17 sichnya po 6 listopada 1840 roku Respublika Rio Grande PraporGerb Data stvorennya zasnuvannya17 sichnya 1840 StolicyaLaredo Na zaminud Chas data pripinennya isnuvannya6 listopada 1840 Koordinati 27 31 00 pn sh 99 28 59 zh d 27 5167000000277788274 pn sh 99 48330000002778206 zh d 27 5167000000277788274 99 48330000002778206Peredumovi viddilennya vid MeksikiV 1821 roci pislya desyati rokiv borotbi Meksika otrimala nezalezhnist vid Ispaniyi Pislya nevdaloyi sprobi vvedennya monarhichnoyi formi pravlinnya v Meksici v 1824 roci bula prijnyata nova konstituciya Zgidno z konstituciyeyu buli stvoreni Spolucheni shtati Meksiki isp Estados Unidos Mexicanos u formi federativnoyi respubliki podibno Spoluchenim shtatam Ameriki V 1833 rocu general Antonio Lopes de Santa Ana buv obranij na post prezidenta Meksiki ves chas svogo pershogo perebuvannya na posadi vin pidtrimuvav federativnij status Meksiki Odnak pislya togo yak deyaki chleni uryadu stali protivitis novim politichnim soyuznikam prezidenta Santa Ana virishiv pochati proces formuvannya yedinoyi centralizovanoyi derzhavi Prezident prizupiniv diyu meksikanskoyi konstituciyi rozpustiv Kongres i takim chinom zoserediv u svoyih rukah diktatorski povnovazhennya Ce prizvelo do povstan i poyavi separatistskih ruhiv po vsij krayini najuspishnishim z yakih bula Tehaska revolyuciya Mensh uspishnimi sprobami viddilennya vid Meksiki buli v Respubliki Sakatekas i Respubliki Yukatan U toj zhe chas v krayini z yavlyalisya riznogo rodu bandi yaki pragnuli rozshiryuvati rabovlasnictvo Bagato kaudiljo yaki iniciyuvali povstannya i separatistski ruhi takozh i brali uchast v nih piznishe bagato separatistskih ruhiv pererosli v nasilnicki zahoplennya teritorij Povstannyateritoriya Respubliki Rio Grande v 1840 roci 17 sichnya 1840 roku na rancho Orevenya isp Orevena poblizu Laredo vidbulasya zustrich meksikanskih politikiv zi shtativ Koauyila Nuevo Leon i Tamaulipas Voni vistupili za pochatok povstannya proti federalnogo uryadu viddilennya vid Meksiki i stvorennya novoyi derzhavi federaciyi troh shtativ zi stoliceyu v Laredo Prote ni kongresi ni uryadi troh shtativ ne pidtrimali zusillya buntivnih aristokrativ Voni zaprosili dopomogi u federalnogo uryadu v Mehiko i dozvolu sklikati vijska dlya pridushennya zakolotu Povstali sformuvali svij uryad Prezident Golovnokomanduvach armiyi Predstavnik vid shtatu Tamaulipas Predstavnik vid shtatu Koauyila Predstavnik vid shtatu Nuevo Leon Sekretar Radi Pislya naradi uryad zadlya bezpeki pereyihav do v shtati Tamaulipas Pislya bitvi pri Moralesa v berezni 1840 kerivnictvo perebralosya v misto Viktoriya v Tehasi de i zalishalosya azh do porazki povstannya ta likvidaciyi respubliki PosilannyaThe Laredo Morning Times Online edition Mexico Filibustering Republic of the Rio Grande Flags of the World The Republic of the Rio Grande A Story of Its Rise and Fall Sons of DeWitt Colony Texas