Мануель Родрігес

Мануель Родрігес Аранеда (ісп. Manuel Rodríguez Araneda, 18 січня 1939, Сантьяго — 26 вересня 2018, Сантьяго) — чилійський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Мануель Родрігес
Особисті дані
Народження	18 січня 1939(1939-01-18)
	Сантьяго, Чилі
Смерть	26 вересня 2018(2018-09-26) (79 років)
	Сантьяго, Чилі
Зріст	179 см
Вага	68 кг
Громадянство	Чилі
Позиція	захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1955–1972 «Уніон Еспаньйола»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1961–1967 Чилі 7 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1980 1981 1982 1983–1988 1987 Чилі 1989–1991 «Уніон Еспаньйола» 1993–1994 1995–1996 1997–1998 1999 2000–2001 «Депортес Магальянес» 2006 «Уніон Еспаньйола»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуб «Уніон Еспаньйола», а також національну збірну Чилі, у складі якої став бронзовим призером чемпіонату світу 1962 року.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1955 року виступами за команду «Уніон Еспаньйола», кольори якої і захищав протягом усієї своєї кар'єри гравця, що тривала цілих вісімнадцять років, зігравши в цілому 262 гри та забивши 5 голів.

Виступи за збірну

9 грудня 1961 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Чилі в товариському матчі проти Угорщини (5:1). Наступного року у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1962 року у Чилі, на якому команда здобула бронзові нагороди, а Родрігес провів два вирішальні матчі своєї збірної — програний півфінал проти Бразилії та переможний матч за третє місце проти Югославії (1:0).

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у її формі 7 матчів.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 1980 року, очоливши тренерський штаб клубу . Після цього тренував інші невеликі місцеві клуби та .

У лютому 1983 року його призначили тренером клубу , з яким він у тому ж сезоні виграв Сегунду і вийшов до вищого дивізіону. Після завершення турніру його команда в цілому здобула 23 перемог, 9 нічиїх і зазнала лише однієї поразки, і з 67 голами стала найбільш результативною у другому дивізіоні. Під керівництвом Мануеля у клубі розпочав свою кар'єру Іван Саморано, одна із зірок чилійського футболу. З ним 1987 року клуб виграв Кубок Чилі, при цьому Саморано забив один з голів у фіналі з «Коло-Коло». Після цього успіху Родрігес обійняв посаду тренера збірної Чилі на одну гру і паралельно залишався в «Кобресалі» до кінця 1988 року.

У 1989 році він очолив «Уніон Еспаньйола», з яким став чемпіоном Зимового кубка 1989 року, перемігши у фіналі «Уачіпато». Він залишався на цій посаді до 1991 року.

У січні 1993 року Родрігес повернувся в , з яким у першому ж сезоні посів 2 місце у Другому дивізіоні і вийшов до вищого дивізіону. Наступного року він залишив клуб і надалі тренував інші чилійські клуби , та «Депортес Магальянес».

31 липня 2006 року очолив «Уніон Еспаньйола», але того ж року покинув посаду, після чого продовжував працювати на посаді тренера, і, незважаючи на поставлений діагноз хвороби Паркінсона в жовтні 2012 року, він продовжував тренувати футбольні школи в комунах, таких як Ла-Гранха та Лас-Кондес.

Помер 26 вересня 2018 року на 80-му році життя у місті Сантьяго.

Титули і досягнення

• Бронзовий призер чемпіонату світу: 1962

Примітки

1. Ruiz, Ricardo; Juan Manuel Ramírez; Héctor Olave. (PDF). cap.cl. с. 105—106. Архів оригіналу (PDF) за 12 грудня 2013. Процитовано 31 жовтня 2020.
2. . Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 1 листопада 2020.
3. . partidosdelaroja.com (ісп.). Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 1 листопада 2020.
4. . www.solofutbol.cl. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 1 листопада 2020.
5. Cobresal. . cdcobresal.cl. Архів оригіналу за 7 серпня 2011. Процитовано 1 листопада 2020.
6. Cobresal. . cdcobresal.cl. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 1 листопада 2020.
7. Salazar, Leonardo (2007). . futboliachile. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 1 листопада 2020.
8. Cobresal. . cdcobresal.cl. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 1 листопада 2020.
9. S.A.P, El Mercurio. Carvallo tiró la toalla. diario.elmercurio.com (Spanish) .

Посилання

• на сайті ФІФА (англ.)

• Мануель Родрігес на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)