Південноваленсійський діалект

Південноваленсі́йський діале́кт (або субдіалект валенсійського діалекту, кат. valencià meridional) – говори каталанської (валенсійської) мови, якими говорять в Автономній області Валенсія південніше м. Валенсії (кумарки , Костера, , , частково у кумарках , , , (муніципалітет Ла-Торре-де-лес-Масанес, кат. La Torre de les Maçanes), а також у кумарках макрорегіону Турія-Шукер у тих зонах, де не говорять діалектом (субдіалектом) апічат – , , , , , та ).

Діалекти каталанської мови

Характерні риси південноваленсійського діалекту (субдіалекту)

• Перевага надається складеній формі простого минулого часу: jo aní → jo vaig anar.
• У множині означений артикль чоловічого та жіночого роду набирає форми "es" перед голосною: es bous та es vaques; перед приголосною залишається літературна форма: els alacantins та les alacantines.
• Зберігаються подвоєні "l•l/tl" та "nn/tn" – в інших субдіалектах вони вимовляються, як одинарне l та n. У деяких місцевостях ці подвоєні приголосні переходять в "rl", "rn": ametla → [(a)•'mel•la] або [(a)•'mer•la], cotna → [con•na] або [cor•na].
• Дієслово "ser" вживається у значенні «знаходитися у певному місці», в інших субдіалектах валенсійського діалекту у цьому значенні вживається дієслово "estar".
• Вживаються слабкі займенники на відміну від інших субдіалектів. Займенник "et" вимовляється "at" у кумарці Маріна-Алта, "es" у кумарках Маріна-Башя та частково в Алкойї та "el" в інших кумарках, займенник "em" вимовляється як "en" або "am". Займенники "mos" (ens) та "vos" зберігаються у кумарках Маріна-Алта та Маріна-Башя, на відміну від решти кумарок, де вони переходять у "se" (mo'n anem, aneu-vo'n та se n'anem, aneu-se'n). У кумарці Маріна-Башя вираз "anem-nos-en" вимовляється 'mone або 'némon (anem-nos-en → anem-mos-en → ane'-mo'n → ane'-mo'n → 'ne-mo'n → 'mo-ne).
• Кінцеве "-r" зберігається, за виключенням кумарок Маріна-Алта та Алкойя, де цей звук може вимовлятися або опускатися: fer-los → fe-los, anar-se'n → anà-se'n. У багатьох районах, якщо після дієслова йде сладкий займенник, який починається з голосної, з’являється звук "v": tenir-ho → tení-vo, comprar-ho → comprà-vo, esperant-ho → esperan-vo.
• У дієсловах у формі першої особи однини, замість -o з‘являється закінчення -e. У муніципалітеті (кат. La Vila Joiosa) це закінчення трансформується у -ec: jo pense → jo pénsec.

Див. також

• Діалекти каталанської мови
• Каталанська мова
• Валенсійська мова

Західна група Північно-західний діалект Рібагорський субдіалект Пальяський субдіалект Льєйдський субдіалект Північноваленсійський (ебрський або валенсійський перехідний) діалект Валенсійський перехідний (або каталанський туртозький) субдіалект Кастельйоський (або власне північноваленсійський) субдіалект Валенсійський (південнокаталанський) діалект Субдіалект (діалект) апічат або центральноваленсійський субдіалект (діалект) Південноваленсійський субдіалект (діалект) (на його основі створено валенсійську мову у відповідності до норми «AVL», що регулюється «Валенсійською мовною академією») Алаканський субдіалект (діалект) Мальоркський субдіалект (діалект) у муніципалітетах Тарбена та Ла-Валь-де-Ґалінера

Східна група Північнокаталанський (русільйонський) діалект Капсійський субдіалект (субдіалект Капсі) Центральнокаталанський або центральний діалект (на його основі створено літературну каталанську мову у відповідності до норми «IEC», що регулюється «Інститутом каталонських студій») Субдіалект салат Барселонський субдіалект Таррагонський субдіалект Субдіалект шіпелья Північний перехідний субдіалект Балеарський (острівний) діалект Алґерський діалект

Примітки

1. Іноді класифікується як субдіалект північно-західного діалекту
2. Іноді класифікується як субдіалект валенсійського (південнокаталанського) діалекту.

Посилання

• . (кат.)
• Colomina i Castanyer, Jordi, (1991), El valencià de la Marina Baixa. Estudis del valencià actual. València: Conselleria de Cultura, Educació i Ciència. Generalitat Valenciana. (кат.)