Пути́вльський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця Сумської області України, адміністративний центр району — місто Путивль, розташоване на правому березі річки Сейму, притоки Десни, за 100 км на північний захід від обласного центру та за 22 км від залізничної станції Путивль.
Путивльський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Сумська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Сумська область | ||||
Код КОАТУУ: | 5923800000 | ||||
Утворений: | 1926 р. | ||||
Ліквідований: | 19 липня 2020 р. | ||||
Населення: | ▼ 27 778 (на 1.02.2016) | ||||
Площа: | 1100 км² | ||||
Густота: | 26.6 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-5442 | ||||
Поштові індекси: | 41500—41553 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Путивль | ||||
Міські ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 23 | ||||
Міста: | 1 | ||||
Села: | 89 | ||||
Селища: | 3 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Южаков Євген Іванович | ||||
Голова РДА: | Савченко Сергій Вікторович | ||||
Вебсторінка: | Путивльська РДА Путивльська районна рада | ||||
Адреса: | 41500, м. Путивль, вул. Першотравнева, 84 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Путивльський район у Вікісховищі |
Географія
Межує з Конотопським, Глухівським, Кролевецьким, Буринським і Білопільським районами Сумської області, а також, на сході, з Курською областю Росії.
Глухівський район | ||
Кролевецький район | Росія | |
Конотопський район | Буринський район | Білопільський район |
Територія району 1100 кв.км. В районі 94 населених пункти (місто Путивль і 93 сільських населених пункти), 1 міська і 23 сільські ради.
Історія
Заселення району сягає епохи неоліту (IV—III тисячоліття до н. е.). Місто Путивль виникло у X столітті, перша письмова згадка про нього міститься в Іпатіївському літописі від 1146 року.
З Путивлем пов'язаний знаменитий похід сіверянських князів на чолі з князем Ігорем Святославичем на половців у 1185 р. Події цього походу оспівані в безсмертному «Слові о полку Ігоревім». Найбільш ліричним образом поеми є знаменитий «Плач Ярославни».
В 1239 р. Путивльські землі були підкорені монголо-татарами. В 1356 р. край входить до складу Великого князівства Литовського, а 1500 р.-до Московської держави. В XVI—XVII століттях Путивль входив до системи «засічних меж». Сторожову службу несли тут московські служиві люди та українські козаки. Особливо багато українських козаків і селян поселилися на Путивльщині в XVII столітті. В складі Московської держави Путивль стає також важливим центром ремесла і торгівлі.
На початку XVII століття Путивльщина стала ареною подій так званого «смутного часу». В 1605 році в Путивлі знаходилась резиденція самозванця Лжедмитрія I, який звідси пішов на Москву. В 1606 році в Путивлі і його окрузі спалахнуло грандіозне народне повстання під проводом Івана Ісаєвича Болотнікова.
Надзвичайно важливою була роль Путивльського краю в подіях визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Всі козаки з повіту виїхали «в полки к гетьману». Тут рятувалось мирне населення від репресій шляхетських військ. Тут повсталі закуповували провіант, одержували зброю, боєприпаси, спорядження та інше. Через Путивль здійснювались дипломатичні зв'язки Богдана Хмельницького з Москвою.
Путивль відвідували визначні історичні діячі — українські гетьмани Петро Конашевич-Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа. Двічі побував у місті московський цар Петро I. У середині XVII ст. Путивль відвідали і високопоставлені церковні ієрархи: єрусалимський патріарх Паісій, константинопольський патріарх Афанасій, антіохійський патріарх Макарій.
З кінця XVII ст. Путивль втрачає своє військово-стратегічне значення і перетворюється в рядове провінційне місто Росії. В 1797 р. Путивльський повіт входить до складу Курської губернії.
У 1719 році в Путивльському повіті була заснована велика суконна мануфактура, яка була одним з найважливіших виробників сукна в Російській імперії у XVIII—XIX ст. Мануфактуру заснував купець Іван Дубровський в с. Глушкове Путивльського повіту. Спочатку на ній працювало близько 300 чоловік. В кінці XVIII ст. чисельність зросла і становила більше трьох тисяч, а на початку XIX ст. працівників було вже понад 18 тисяч. Це були кріпаки з навколишніх сіл. Крім них основну масу працюючих складали козаки Корижської сотні, Сумського полку. Щорічно підприємство виробляло близько 100 тисяч аршин сукна. В окремі роки XVIII ст. виробка становила майже 200 тисяч аршин. Мануфактура працювала в основному на вітчизняній сировині і мала добре обладнання: 70 верстатів, 220 самопрядок, 140 залізних веретен, 138 прядильних коліс. Підприємство було одним з найважливіших постачальників сукна для царської армії. Продукція мануфактури була широко відома не тільки на Слобідській Україні, але й далеко за її межами. Продавали її в Москві, Петербурзі, Києві та багатьох інших містах. З мануфактурою була пов'язана символіка старовинного герба міста Путивля: на геральдичному щиті зображено золотим кольором два ткацьких човники.
У 1839—1861 рр. в селі Волокитиному, в маєтку місцевого поміщика Андрія Михайловича Миклашевського, діяв порцеляновий завод. Миклашевський, прагнучи поставити виробництво з розмахом, на європейський взірець, запросив із Франції досвідченого техніка-кераміста Августа д'Арта, який керував заводом до 1851 р. Згодом його наступником став талановитий майстер з місцевих кріпаків Федір Петруня. Виробництво, що було засноване на даровій праці кріпаків, приносило господарю великі прибутки. Наприклад, лише в 1851 році Миклашевський мав прибутку майже 30 тисяч карбованців сріблом. Розкішний посуд, вази, статуетки, предмети побуту завоювали величезне визнання не лише в Російській імперії, а й за кордоном: Сирії, Персії, Італії, Польщі. Завод Миклашевського мав свої магазини в Петербурзі, Москві, Києві, Курську, Харкові та інших містах. Волокитинська порцеляна експонувалася на всіх Всеросійських ярмарках і отримувала великі золоті та срібні медалі. Значне місце серед продукції волокитинців посідало виробництво церковних атрибутів. Іконостас, що було зроблено спеціально для Покровської церкви цього села, згадується в багатьох архівних документах. Високохудожні вироби цього підприємства зараз зберігаються в багатьох музеях світу: Англії, Польщі, Франції, Росії (Санкт-Петербург, Москва, Курськ, Тула, Рильськ), Києві, Харкові, Сумах, Путивлі.
На початку XX ст. на Путивльщині діяли 3 монастирі (Молчанський, Софроніївський і Глинський), 57 православних церков (в тому числі 9 — у м. Путивлі). Напередодні Першої світової війни в Путивльському повіті налічувалось 190 тис.жителів, зокрема, в м. Путивлі — 13 тис.жителів.
У 1926 р. Путивль і прилегла до нього територія була передана до складу УРСР. У 1920—1930-х роках Путивльский район був автономним російським національним районом у складі УРСР. В 1929 р. в Путивлі почав діяти молокозавод, а в 1932 р.- овочесушильний завод. В 1939 р. Путивльський район увійшов до складу Сумської області.
У роки Німецько-радянської війни Путивльщина стала колискою партизанського руху в Україні. У вересні-жовтні 1941 р. в Спадщанському лісі сформувався партизанський загін, який в подальшому перетворився на велике з'єднання партизанських загонів Сумської області. Під командуванням С. А. Ковпака і С. В. Руднєва воно пройшло з боями всією Україною — від Путивля до Карпат. А сформована на базі цього з'єднання Перша Українська партизанська дивізія в 1944 р. здійснила рейд на Сан і Віслу.
У 1959 р. в Путивлі почав діяти завод радіодеталей (пізніше — виробниче об'єднання «Сейм»).
У 1963 р. Путивльський район був ліквідований, а в 1965 р. знову відновлений.
У 1986 р. в місті Путивлі був створений Державний історико-культурний заповідник, основними завданнями якого є охорона і пропаганда культурної спадщини рідного краю.
Населення
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 15 704 | 2626 | 2487 | 4560 | 3936 | 2026 | 69 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 18 674 | 2552 | 2601 | 4324 | 4645 | 4142 | 410 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
Національність | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
росіяни | 17769 | 51,65 % |
українці | 16319 | 47,44 % |
білоруси | 104 | 0,30 % |
молдовани | 27 | 0,08 % |
німці | 20 | 0,06 % |
інші | 162 | 0,47 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість осіб | Відсоток |
---|---|---|
російська | 20990 | 61,02 % |
українська | 13308 | 38,68 % |
білоруська | 23 | 0,07 % |
молдовська | 10 | 0,03 % |
інші | 70 | 0,20 % |
Етномовний склад району (рідні мови населення)
українська | російська | |
---|---|---|
Путивльський район | 38,7 | 61,0 |
м. Путивль | 36,9 | 62,9 |
Бобинська сільрада | 25,2 | 74,6 |
Бояро-Лежачівська сільрада | 91,2 | 7,3 |
Бунякинська сільрада | 7,5 | 92,3 |
Веселівська сільрада | 15,8 | 83,8 |
Волокитинська сільрада | 91,2 | 8,7 |
В'язенська сільрада | 93,5 | 6,3 |
Зінівська сільрада | 36,9 | 63,1 |
Козаченська сільрада | 9,0 | 90,8 |
Сафонівська сільрада | 84,9 | 14,0 |
Линівська сільрада | 7,0 | 92,8 |
Мазівська сільрада | 27,6 | 72,2 |
Манухівська сільрада | 43,4 | 56,6 |
Мачулищанська сільрада | 18,3 | 81,7 |
Князівська сільрада | 26,2 | 73,8 |
Новослобідська сільрада | 6,4 | 93,5 |
Октябрська сільрада | 93,0 | 7,0 |
Рев'якинська сільрада | 9,8 | 90,2 |
Руднєвська сільрада | 22,9 | 76,0 |
Стрільниківська сільрада | 51,3 | 48,4 |
Червоноозерська сільрада | 41,5 | 58,3 |
Чорнобривкинська сільрада | 56,4 | 43,3 |
Юр'ївська сільрада | 11,6 | 87,9 |
Яцинська сільрада | 54,2 | 45,5 |
Населення — 29 723 чоловік, у тому числі міське населення — 16,4 тис. чоловік, сільське — 13,3 тис. чоловік.
Економіка
Основна галузь економіки — сільське господарство. Промисловість представлена в основному невеликими підприємствами з переробки сільськогосподарської сировини. В останні роки розвивається середній і малий бізнес, в основному у сфері торгівлі і послуг. Є перспективи для розвитку туризму.
Культура
У Путивльському районі Сумської області на обліку перебуває 84 пам'ятки історії.
У Путивльському районі Сумської області на обліку перебуває 25 пам'яток архітектури.
На території району розташовані 253 об'єкти нерухомої культурної спадщини. Це — пам'ятки археології, історії, архітектури та монументального мистецтва. Архітектурні ансамблі Молчанського монастиря, Спасо-Преображенського собору, церкви Миколи Козацького, а також археологічна пам'ятка «Городок» (дитинець давньоруського Путивля) належать до категорії пам'яток національного значення.
Проблеми збереження і використання історико-культурної спадщини району постійно знаходяться в полі зору Путивльської райдержадміністрації, органів місцевого самоврядування, районної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури. У 2001 році при підтримці облдержадміністрації був створений благодійний фонд «Вічність», основним завданням якого є сприяння відродженню Молчанського і Софроніївського монастирів. Завдяки спільним зусиллям в останні роки в районі досягнуті певні позитивні зміни у справі збереження культурної спадщини.
22 грудня 2002 року було освячено щойно відроджений Свято-Іллінський храм у Софроніївському монастирі. Зараз тут здійснюються роботи з реставрації Покровської церкви, трапезної палати, а також розпочато роботи з відбудови головного храму монастиря — собору Різдва Богородиці.
26 грудня 2003 року освячено собор Різдва Богородиці у Молчанському монастирі в м. Путивлі.
В районі приділяється увага збереженню пам'яток історії, пов'язаних з Другою Світовою війною 1941—1945 рр.
22 вересня 2001 р. відбулися урочистості з нагоди 60-річчя партизанського руху в Україні, на які прибув Президент України Л. Кучма. Указом Президента цей день був оголошений Днем Партизанської слави в Україні.
Історико-культурна спадщина Путивльщини все більше використовується для туристичних цілей і з метою патріотичного виховання. Щороку місто Путивль відвідує від 20 до 30 тисяч туристів та екскурсантів. З кожним роком збільшується потік туристів із інших областей України. Зростає також інтерес до культурної спадщини нашого краю у ближньому і далекому зарубіжжі. Так, тільки у 2002—2006 рр. Державний історико-культурний заповідник у м. Путивлі відвідали групи з Росії, Польщі, Німеччини, Швейцарії, Болгарії, Туреччини. Очевидно, що в перспективі туризм повинен стати однією з найважливіших галузей народного господарства району.
Персоналії
У Путивлі пройшли дитячі та юнацькі роки засновників народницької організації «Земля і воля» О. Д. Михайлова та О. І. Баранникова. На Путивльщині довгий час працював художник-реаліст П. О. Левченко (1856—1917) та народився Висоцький Анатолій Лаврентійович (1924—1996) — радянський та український художник, що працював у стилі соціальний реалізм.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Путивльського району було створено 39 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 51,83 % (проголосували 11 572 із 22 325 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 43,03 % (4 980 виборців); Юлія Тимошенко та Сергій Тігіпко — по 11,79 % (по 1 364 виборців), Михайло Добкін — 8,49 % (982 виборців), Петро Симоненко — 5,21 % (603 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,54 %.
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Путивльський район |
- Розпорядження Президента України від 1 липня 2020 року № 407/2020-рп «Про призначення С.Савченка головою Путивльської районної державної адміністрації Сумської області»
- [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 19 квітня 2021.
- . Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 3 вересня 2023.
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 3 квітня 2013.
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 20 березня 2016.
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (березень 2015) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Puti vlskij rajo n kolishnya administrativno teritorialna odinicya Sumskoyi oblasti Ukrayini administrativnij centr rajonu misto Putivl roztashovane na pravomu berezi richki Sejmu pritoki Desni za 100 km na pivnichnij zahid vid oblasnogo centru ta za 22 km vid zaliznichnoyi stanciyi Putivl Putivlskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Sumska oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Sumska oblastKod KOATUU 5923800000Utvorenij 1926 r Likvidovanij 19 lipnya 2020 r Naselennya 27 778 na 1 02 2016 Plosha 1100 km Gustota 26 6 osib km Tel kod 380 5442Poshtovi indeksi 41500 41553Naseleni punkti ta radiRajonnij centr PutivlMiski radi 1Silski radi 23Mista 1Sela 89Selisha 3Rajonna vladaGolova radi Yuzhakov Yevgen IvanovichGolova RDA Savchenko Sergij ViktorovichVebstorinka Putivlska RDA Putivlska rajonna radaAdresa 41500 m Putivl vul Pershotravneva 84MapaPutivlskij rajon u VikishovishiGeografiyaMezhuye z Konotopskim Gluhivskim Kroleveckim Burinskim i Bilopilskim rajonami Sumskoyi oblasti a takozh na shodi z Kurskoyu oblastyu Rosiyi Gluhivskij rajonKroleveckij rajon RosiyaKonotopskij rajon Burinskij rajon Bilopilskij rajon Teritoriya rajonu 1100 kv km V rajoni 94 naselenih punkti misto Putivl i 93 silskih naselenih punkti 1 miska i 23 silski radi IstoriyaZaselennya rajonu syagaye epohi neolitu IV III tisyacholittya do n e Misto Putivl viniklo u X stolitti persha pismova zgadka pro nogo mistitsya v Ipatiyivskomu litopisi vid 1146 roku Z Putivlem pov yazanij znamenitij pohid siveryanskih knyaziv na choli z knyazem Igorem Svyatoslavichem na polovciv u 1185 r Podiyi cogo pohodu ospivani v bezsmertnomu Slovi o polku Igorevim Najbilsh lirichnim obrazom poemi ye znamenitij Plach Yaroslavni V 1239 r Putivlski zemli buli pidkoreni mongolo tatarami V 1356 r kraj vhodit do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo a 1500 r do Moskovskoyi derzhavi V XVI XVII stolittyah Putivl vhodiv do sistemi zasichnih mezh Storozhovu sluzhbu nesli tut moskovski sluzhivi lyudi ta ukrayinski kozaki Osoblivo bagato ukrayinskih kozakiv i selyan poselilisya na Putivlshini v XVII stolitti V skladi Moskovskoyi derzhavi Putivl staye takozh vazhlivim centrom remesla i torgivli Na pochatku XVII stolittya Putivlshina stala arenoyu podij tak zvanogo smutnogo chasu V 1605 roci v Putivli znahodilas rezidenciya samozvancya Lzhedmitriya I yakij zvidsi pishov na Moskvu V 1606 roci v Putivli i jogo okruzi spalahnulo grandiozne narodne povstannya pid provodom Ivana Isayevicha Bolotnikova Nadzvichajno vazhlivoyu bula rol Putivlskogo krayu v podiyah vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu pid provodom Bogdana Hmelnickogo Vsi kozaki z povitu viyihali v polki k getmanu Tut ryatuvalos mirne naselennya vid represij shlyahetskih vijsk Tut povstali zakupovuvali proviant oderzhuvali zbroyu boyepripasi sporyadzhennya ta inshe Cherez Putivl zdijsnyuvalis diplomatichni zv yazki Bogdana Hmelnickogo z Moskvoyu Putivl vidviduvali viznachni istorichni diyachi ukrayinski getmani Petro Konashevich Sagajdachnij Bogdan Hmelnickij Ivan Mazepa Dvichi pobuvav u misti moskovskij car Petro I U seredini XVII st Putivl vidvidali i visokopostavleni cerkovni iyerarhi yerusalimskij patriarh Paisij konstantinopolskij patriarh Afanasij antiohijskij patriarh Makarij Z kincya XVII st Putivl vtrachaye svoye vijskovo strategichne znachennya i peretvoryuyetsya v ryadove provincijne misto Rosiyi V 1797 r Putivlskij povit vhodit do skladu Kurskoyi guberniyi U 1719 roci v Putivlskomu poviti bula zasnovana velika sukonna manufaktura yaka bula odnim z najvazhlivishih virobnikiv sukna v Rosijskij imperiyi u XVIII XIX st Manufakturu zasnuvav kupec Ivan Dubrovskij v s Glushkove Putivlskogo povitu Spochatku na nij pracyuvalo blizko 300 cholovik V kinci XVIII st chiselnist zrosla i stanovila bilshe troh tisyach a na pochatku XIX st pracivnikiv bulo vzhe ponad 18 tisyach Ce buli kripaki z navkolishnih sil Krim nih osnovnu masu pracyuyuchih skladali kozaki Korizhskoyi sotni Sumskogo polku Shorichno pidpriyemstvo viroblyalo blizko 100 tisyach arshin sukna V okremi roki XVIII st virobka stanovila majzhe 200 tisyach arshin Manufaktura pracyuvala v osnovnomu na vitchiznyanij sirovini i mala dobre obladnannya 70 verstativ 220 samopryadok 140 zaliznih vereten 138 pryadilnih kolis Pidpriyemstvo bulo odnim z najvazhlivishih postachalnikiv sukna dlya carskoyi armiyi Produkciya manufakturi bula shiroko vidoma ne tilki na Slobidskij Ukrayini ale j daleko za yiyi mezhami Prodavali yiyi v Moskvi Peterburzi Kiyevi ta bagatoh inshih mistah Z manufakturoyu bula pov yazana simvolika starovinnogo gerba mista Putivlya na geraldichnomu shiti zobrazheno zolotim kolorom dva tkackih chovniki U 1839 1861 rr v seli Volokitinomu v mayetku miscevogo pomishika Andriya Mihajlovicha Miklashevskogo diyav porcelyanovij zavod Miklashevskij pragnuchi postaviti virobnictvo z rozmahom na yevropejskij vzirec zaprosiv iz Franciyi dosvidchenogo tehnika keramista Avgusta d Arta yakij keruvav zavodom do 1851 r Zgodom jogo nastupnikom stav talanovitij majster z miscevih kripakiv Fedir Petrunya Virobnictvo sho bulo zasnovane na darovij praci kripakiv prinosilo gospodaryu veliki pributki Napriklad lishe v 1851 roci Miklashevskij mav pributku majzhe 30 tisyach karbovanciv sriblom Rozkishnij posud vazi statuetki predmeti pobutu zavoyuvali velichezne viznannya ne lishe v Rosijskij imperiyi a j za kordonom Siriyi Persiyi Italiyi Polshi Zavod Miklashevskogo mav svoyi magazini v Peterburzi Moskvi Kiyevi Kursku Harkovi ta inshih mistah Volokitinska porcelyana eksponuvalasya na vsih Vserosijskih yarmarkah i otrimuvala veliki zoloti ta sribni medali Znachne misce sered produkciyi volokitinciv posidalo virobnictvo cerkovnih atributiv Ikonostas sho bulo zrobleno specialno dlya Pokrovskoyi cerkvi cogo sela zgaduyetsya v bagatoh arhivnih dokumentah Visokohudozhni virobi cogo pidpriyemstva zaraz zberigayutsya v bagatoh muzeyah svitu Angliyi Polshi Franciyi Rosiyi Sankt Peterburg Moskva Kursk Tula Rilsk Kiyevi Harkovi Sumah Putivli Na pochatku XX st na Putivlshini diyali 3 monastiri Molchanskij Sofroniyivskij i Glinskij 57 pravoslavnih cerkov v tomu chisli 9 u m Putivli Naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni v Putivlskomu poviti nalichuvalos 190 tis zhiteliv zokrema v m Putivli 13 tis zhiteliv U 1926 r Putivl i prilegla do nogo teritoriya bula peredana do skladu URSR U 1920 1930 h rokah Putivlskij rajon buv avtonomnim rosijskim nacionalnim rajonom u skladi URSR V 1929 r v Putivli pochav diyati molokozavod a v 1932 r ovochesushilnij zavod V 1939 r Putivlskij rajon uvijshov do skladu Sumskoyi oblasti U roki Nimecko radyanskoyi vijni Putivlshina stala koliskoyu partizanskogo ruhu v Ukrayini U veresni zhovtni 1941 r v Spadshanskomu lisi sformuvavsya partizanskij zagin yakij v podalshomu peretvorivsya na velike z yednannya partizanskih zagoniv Sumskoyi oblasti Pid komanduvannyam S A Kovpaka i S V Rudnyeva vono projshlo z boyami vsiyeyu Ukrayinoyu vid Putivlya do Karpat A sformovana na bazi cogo z yednannya Persha Ukrayinska partizanska diviziya v 1944 r zdijsnila rejd na San i Vislu U 1959 r v Putivli pochav diyati zavod radiodetalej piznishe virobniche ob yednannya Sejm U 1963 r Putivlskij rajon buv likvidovanij a v 1965 r znovu vidnovlenij U 1986 r v misti Putivli buv stvorenij Derzhavnij istoriko kulturnij zapovidnik osnovnimi zavdannyami yakogo ye ohorona i propaganda kulturnoyi spadshini ridnogo krayu NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 15 704 2626 2487 4560 3936 2026 69Zhinki 18 674 2552 2601 4324 4645 4142 410Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki69 85 410 127 80 84 508 409 75 79 1134 752 70 74 1432 738 65 69 1068 1068 60 64 1496 597 55 59 799 1065 50 54 1155 1206 45 49 1195 1392 40 44 1298 1152 35 39 1067 1027 30 34 952 989 25 29 1007 1046 20 24 866 1441 15 20 1735 1181 10 14 1092 849 5 9 850 596 0 4 610 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Kilkist osib Vidsotokrosiyani 17769 51 65 ukrayinci 16319 47 44 bilorusi 104 0 30 moldovani 27 0 08 nimci 20 0 06 inshi 162 0 47 Movnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist osib Vidsotokrosijska 20990 61 02 ukrayinska 13308 38 68 biloruska 23 0 07 moldovska 10 0 03 inshi 70 0 20 Etnomovnij sklad rajonu ridni movi naselennya ukrayinska rosijskaPutivlskij rajon 38 7 61 0m Putivl 36 9 62 9Bobinska silrada 25 2 74 6Boyaro Lezhachivska silrada 91 2 7 3Bunyakinska silrada 7 5 92 3Veselivska silrada 15 8 83 8Volokitinska silrada 91 2 8 7V yazenska silrada 93 5 6 3Zinivska silrada 36 9 63 1Kozachenska silrada 9 0 90 8Safonivska silrada 84 9 14 0Linivska silrada 7 0 92 8Mazivska silrada 27 6 72 2Manuhivska silrada 43 4 56 6Machulishanska silrada 18 3 81 7Knyazivska silrada 26 2 73 8Novoslobidska silrada 6 4 93 5Oktyabrska silrada 93 0 7 0Rev yakinska silrada 9 8 90 2Rudnyevska silrada 22 9 76 0Strilnikivska silrada 51 3 48 4Chervonoozerska silrada 41 5 58 3Chornobrivkinska silrada 56 4 43 3Yur yivska silrada 11 6 87 9Yacinska silrada 54 2 45 5 Naselennya 29 723 cholovik u tomu chisli miske naselennya 16 4 tis cholovik silske 13 3 tis cholovik EkonomikaOsnovna galuz ekonomiki silske gospodarstvo Promislovist predstavlena v osnovnomu nevelikimi pidpriyemstvami z pererobki silskogospodarskoyi sirovini V ostanni roki rozvivayetsya serednij i malij biznes v osnovnomu u sferi torgivli i poslug Ye perspektivi dlya rozvitku turizmu KulturaDokladnishe Pam yatki istoriyi Putivlskogo rajonu U Putivlskomu rajoni Sumskoyi oblasti na obliku perebuvaye 84 pam yatki istoriyi Dokladnishe Pam yatki arhitekturi Putivlskogo rajonu U Putivlskomu rajoni Sumskoyi oblasti na obliku perebuvaye 25 pam yatok arhitekturi Na teritoriyi rajonu roztashovani 253 ob yekti neruhomoyi kulturnoyi spadshini Ce pam yatki arheologiyi istoriyi arhitekturi ta monumentalnogo mistectva Arhitekturni ansambli Molchanskogo monastirya Spaso Preobrazhenskogo soboru cerkvi Mikoli Kozackogo a takozh arheologichna pam yatka Gorodok ditinec davnoruskogo Putivlya nalezhat do kategoriyi pam yatok nacionalnogo znachennya Problemi zberezhennya i vikoristannya istoriko kulturnoyi spadshini rajonu postijno znahodyatsya v poli zoru Putivlskoyi rajderzhadministraciyi organiv miscevogo samovryaduvannya rajonnoyi organizaciyi Ukrayinskogo tovaristva ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi U 2001 roci pri pidtrimci oblderzhadministraciyi buv stvorenij blagodijnij fond Vichnist osnovnim zavdannyam yakogo ye spriyannya vidrodzhennyu Molchanskogo i Sofroniyivskogo monastiriv Zavdyaki spilnim zusillyam v ostanni roki v rajoni dosyagnuti pevni pozitivni zmini u spravi zberezhennya kulturnoyi spadshini 22 grudnya 2002 roku bulo osvyacheno shojno vidrodzhenij Svyato Illinskij hram u Sofroniyivskomu monastiri Zaraz tut zdijsnyuyutsya roboti z restavraciyi Pokrovskoyi cerkvi trapeznoyi palati a takozh rozpochato roboti z vidbudovi golovnogo hramu monastirya soboru Rizdva Bogorodici 26 grudnya 2003 roku osvyacheno sobor Rizdva Bogorodici u Molchanskomu monastiri v m Putivli V rajoni pridilyayetsya uvaga zberezhennyu pam yatok istoriyi pov yazanih z Drugoyu Svitovoyu vijnoyu 1941 1945 rr 22 veresnya 2001 r vidbulisya urochistosti z nagodi 60 richchya partizanskogo ruhu v Ukrayini na yaki pribuv Prezident Ukrayini L Kuchma Ukazom Prezidenta cej den buv ogoloshenij Dnem Partizanskoyi slavi v Ukrayini Istoriko kulturna spadshina Putivlshini vse bilshe vikoristovuyetsya dlya turistichnih cilej i z metoyu patriotichnogo vihovannya Shoroku misto Putivl vidviduye vid 20 do 30 tisyach turistiv ta ekskursantiv Z kozhnim rokom zbilshuyetsya potik turistiv iz inshih oblastej Ukrayini Zrostaye takozh interes do kulturnoyi spadshini nashogo krayu u blizhnomu i dalekomu zarubizhzhi Tak tilki u 2002 2006 rr Derzhavnij istoriko kulturnij zapovidnik u m Putivli vidvidali grupi z Rosiyi Polshi Nimechchini Shvejcariyi Bolgariyi Turechchini Ochevidno sho v perspektivi turizm povinen stati odniyeyu z najvazhlivishih galuzej narodnogo gospodarstva rajonu PersonaliyiU Putivli projshli dityachi ta yunacki roki zasnovnikiv narodnickoyi organizaciyi Zemlya i volya O D Mihajlova ta O I Barannikova Na Putivlshini dovgij chas pracyuvav hudozhnik realist P O Levchenko 1856 1917 ta narodivsya Visockij Anatolij Lavrentijovich 1924 1996 radyanskij ta ukrayinskij hudozhnik sho pracyuvav u stili socialnij realizm Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Putivlskogo rajonu bulo stvoreno 39 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 51 83 progolosuvali 11 572 iz 22 325 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 43 03 4 980 viborciv Yuliya Timoshenko ta Sergij Tigipko po 11 79 po 1 364 viborciv Mihajlo Dobkin 8 49 982 viborciv Petro Simonenko 5 21 603 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 2 54 PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Putivlskij rajonRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 1 lipnya 2020 roku 407 2020 rp Pro priznachennya S Savchenka golovoyu Putivlskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Sumskoyi oblasti Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 19 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 15 travnya 2021 Procitovano 3 veresnya 2023 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2013 Procitovano 3 kvitnya 2013 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 20 bereznya 2016 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno berezen 2015