Бури нський райо н колишня адміністративно територіальна одиниця Сумської області України Буринський районадміністративн

Бури́нський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця Сумської області України.

Буринський район

адміністративно-територіальна одиниця


Герб	Прапор

Колишній район на карті Сумська область

Основні дані

Країна:

Україна

Область:

Сумська область

Код КОАТУУ:

5920900000

Утворений:

15 квітня 1926 р.

Ліквідований:

19 липня 2020 р.

Населення:

▼ 24 991 (на 1.02.2016)

Площа:

1100 км²

Густота:

24.6 осіб/км²

Тел. код:

+380-5454

Поштові індекси:

41700—41762

Населені пункти та ради

Районний центр:

Буринь

Міські ради:

1

Сільські ради:

22

Міста:

1

Села:

56

Селища:

4

Районна влада

Голова ради:

Рябоконь Євгеній Вікторович

Голова РДА:

Бібик Мирослав Віталійович

Вебсторінка:

Буринська РДА
Буринська районна рада

Адреса:

41700, м. Буринь, пл. Першотравнева, 20

Мапа

Буринський район у Вікісховищі

Географія

Район розташований у лісостеповій зоні, в центральній частині області. Межує з Путивльським, Білопільським, Недригайлівським, Роменським, а також Конотопським районами Сумської області. Площа району 4,6 тис. км². Населення — 33,5 тис. осіб.

	Путивльський район	Путивльський район
Конотопський район		Білопільський район
Роменський район	Недригайлівський район

Районний центр: Буринь.

Через Буринський район проходять 2 регіональні автомобільні шляхи: Батурин-Конотоп-Суми; Суми-Путивль-Глухів та 2 територіальні автошляхи: Конотоп-Буринь-Чумакове; Буринь-Чернеча Слобода-Хмелів.

Територією району протікають річки Сейм, Терн, Чаша, Вижлиця, Куриця, Біж, Ромен, Єзуч.

Історія

Дата заснування Бурині достеменно невідома. Перша письмова згадка про «деревню» Буринь датована 1688 роком.

Географічне розташування Бурині дуже зручне. Її землями проходили всі шляхи, що вели до столиці давньоруської держави — Києва, на південь — до Полтави, Криму, а через Чорне море — до Візантії, з якою Київська Русь підтримувала торговельні зв'язки.

Під час походу князя Ігоря Святославовича на половців весною 1185 року його шлях пролягав Буринщиною через село Ігорівку. Тоді воно називалось іменем Святого Михаїла і було володінням князів Ольговичів. Відлуння давніх переказів та історичних фактів свідчать про те, що Ігорівка була важливою історичною базою Сіверських князів.

Не випадково про «Ігореве селге» (сільце) і його багатство згадується в Іпатієвському літописі, куди дані про Ігорівку потрапили з Чернігівсько-Сіверських літописних джерел. Імовірно, що саме тут часто бував князь Ігор Святославович, де мав свої дім, «дагу», різні скарби. Про це свідчать письмена, знайдені на місці стародавньої Ігорівки.

Цілком правомірно вважати, що в цьому селі князь Ігор, повертаючись з полону, змушений був заночувати через пошкоджену ногу. Дізнавшись про це, незабаром із Путивля до Ігорівки прибула дружина Ігоря Святославовича Єфросинія Ярославна, а з нею, як сказано в «Історії Російській» В. Татіщева, багато бояр, двірні та простих путивлян (кінних і піших), які поважали свого князя, оборонця рідної землі. Отже, плин часу не заглушив народних переказів і легенд про ті події. Вони дійшли до наших днів і є свідченням героїчної минувшини нашого краю.

Багатовікова історія Буринщини засвідчує, що її населенню довелося немало пережити тяжких часів: кріпацтво, польсько-литовське поневолення, буржуазну експлуатацію Російської імперії, війни — імперіалістичну 1914 року, фінську 1939 року, Жовтневу революцію 1917 року та громадянську війну, Велику Вітчизняну війну 1941—1945 років. Тяжким випробуванням для мешканців Буринщини були роки німецької окупації.

В усі ці часи наші земляки не схилили голови перед труднощами, були не лише свідками названих подій, а брали активну участь у всіх цих процесах, протистояли труднощам, насильству та вседозволеності загарбників. За короткий час буринчани відбудували зруйноване війною народне господарство. Нову продукцію почали випускати підприємства міста: цукровий завод, молокозавод, хлібокомбінат, овочесушильний, насіннєвий та завод продовольчих товарів. Хлібороби району забезпечували населення сільськогосподарською продукцією.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)

Стать

Всього

До 15 років

15-24

25-44

45-64

65-85

Понад 85

Чоловіки

16 769

2921

1901

4918

4594

2356

79

Жінки

20 153

2727

1778

4583

5532

5128

405

Статево-вікова піраміда
Чоловіки	Вік	Жінки
79	85 +	405
137	80-84	535
508	75-79	1369
911	70-74	1900
800	65-69	1324
1354	60-64	2021
756	55-59	1004
1151	50-54	1265
1333	45-49	1242
1345	40-44	1355
1210	35-39	1060
1207	30-34	1047
1156	25-29	1121
994	20-24	953
907	15-20	825
1193	10-14	1153
973	5-9	912
755	0-4	662

Національний склад населення за даними перепису 2001 року:

Національність	Кількість осіб	Відсоток
українці	35583	96,34 %
росіяни	970	2,63 %
білоруси	108	0,29 %
цигани	102	0,28 %
вірмени	25	0,07 %
інші	145	0,39 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	35777	96,87 %
російська	934	2,53 %
циганська	66	0,18 %
білоруська	58	0,16 %
вірменська	21	0,06 %
інші	77	0,21 %

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Буринського району було створено 35 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 65,23 % (проголосували 15 462 із 23 703 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 54,77 % (8 468 виборців); Юлія Тимошенко — 18,10 % (2 798 виборців), Олег Ляшко — 11,78 % (1 821 виборців), Анатолій Гриценко — 4,62 % (715 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,89 %.

Персоналії

Буринська земля подарувала нашій державі велику когорту талановитих людей:

доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент АН СРСР, автор понад 300 праць, ряд яких перекладено німецькою, італійською, румунською, англійською та іншими мовами, Віталій Леонідович Рижков;
видатний вчений, ортопед-травматолог, член-кореспондент АМН СРСР, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч медичної науки УРСР Микола Петрович Новаченко, в 1970 році ім'ям якого названа Буринська центральна районна лікарня;
український вчений-фольклорист, літературознавець, мистецтвознавець, мовознавець, знавець історії української книги та книгодрукування, член Спілки письменників України, член-кореспондент АН УРСР, доктор філологічних наук, професор Павло Миколайович Попов;
українська оперна співачка, народна артистка УРСР Раїса Колесник;
народний артист України Віталій Васильович Білоножко.

До цього списку слід додати відомих художників-земляків: Бондаренко М. М., уродженець с. Дмитрівка, Єфименко Р. Ф. та Єфименко В. Р. — члени Спілки художників України, уродженці с. Клепали; — заслужений художник Росії, уродженець с. Миколаївка.

Ще одна гордість краю — відважний козацький ватажок Семен Гаркуша. Відомий народний месник, український Робін Гуд, 8 років прожив на горі Круглій, що на території Буринського району.

Пам'ятки

Пам'ятки архітектури Буринського району
Пам'ятки історії Буринського району
(Пам'ятки монументального мистецтва Буринського району)

Примітки

Розпорядження Президента України від 28 вересня 2020 року № 478/2020-рп «Про призначення М.Бібика головою Буринської районної державної адміністрації Сумської області»
[Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 19 квітня 2021.
. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 23 січня 2018.
ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 20 березня 2016.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Буринський район

[1] Розпорядження Президента України від 28 вересня 2020 року № 478/2020-рп «Про призначення М.Бібика головою Буринської районної державної адміністрації Сумської області»

[ukrcensus-2] [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 19 квітня 2021.

[Розподіл_населення_за_національністю_та_рідною_мовою-3] . Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 23 січня 2018.

[4] ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 20 березня 2016.