Території Польщі, анексовані нацистською Німеччиною — західна частина державної території міжвоєнної Польщі, окупованої Третім Райхом під час Другої світової війни (1939—1945), анексована Третім Райхом у 1939 році на відміну від решти окупованої німцями території Польщі, де було створено Генеральну губернію.
Внаслідок вторгнення Німеччини та Радянського Союзу в Польщу у вересні 1939 року всю територію Другої Речі Посполитої окупували Вермахт і Червона Армія. Після встановлення шляхом Договору про дружбу та кордон між СРСР та Німеччиною 28 вересня 1939 року по окупованій польській території німецько-радянського кордону Адольф Гітлер в односторонньому порядку включив західні території захопленої Польщі до складу Третього Райху двома своїми декретами від 8 і 12 жовтня 1939 року.
Анексовані землі
Безпосередньо до Райху було включено такі воєводства і території: Поморське воєводство, Сілезьке воєводство, Познанське воєводство (Вартеланд), Лодзинське воєводство з Лодзю, Сувальський край, північну і західну частини Мазовії та західні частини Краківського і Келецького воєводств.
Простір на території Польщі між німецько-радянським кордоном від 28 вересня 1939 року та вказаним у декреті східним рубежем польських земель, безпосередньо включених до складу Німеччини (визначеним як новий східний кордон Райху), на самому початку окупації називався областю державних інтересів Німеччини, яку пізніше Гітлер перетворив на особливу адміністративну одиницю у підпорядкуванні нацистській Німеччині — Генеральну губернію.
Вищезгадані правові акти, що суперечили ратифікованій Німеччиною (Гаазькій конвенції 1907 року), були недійсними з погляду міжнародного права і не визнавалися як польським урядом у вигнанні, так і державами-союзницями Польщі, а також третіми (нейтральними) країнами упродовж усієї Другої світової війни.
Решту території Польської Республіки на схід від лінії кордону, встановленої на території Польщі згідно з договором між Третім Райхом і СРСР, анексував СРСР у жовтні 1939 р.
Безпосередньо анексована Німеччиною територія охоплювала площу 94 000 км², де проживало близько 10 млн людей.
На анексованих територіях Райх заснував адміністративно-територіальні одиниці (так звані райхсгау) Вартеланд (Вартегау) і Данциг — Західна Пруссія, поєднавши в особі керівників цих утворень функції голови провінції та гауляйтера НСДАП. Створені таким чином посади намісників Райху, які називалися «райхсштатгальтери» (нім. Reichsstatthalter), обійняли Артур Грайзер (Вартегау) і Альберт Форстер (Данциг — Західна Пруссія).
Крім того, райони Цеханова (як адміністративний округ Ціхенау нім. Regierungsbezirk Zichenau) і Сувалок (включених до адміністративного округу Гумбіннен) увійшли до прусської провінції Східна Пруссія, де головою провінції та гауляйтером був Еріх Кох, а Сілезьке воєводство, частини Краківського і Келецького воєводств (Заглемб'є Домбровське та Хшанув) спочатку включили до складу провінції Сілезія та поділили між адміністративним округом Оппельн і новоутвореним адміністративним округом Каттовіц, де головою провінції та гауляйтером був Йозеф Вагнер, а потім . 1941 року провінцію Сілезія було розділено, а з вищеназваних округів Оппельн і Каттовіц було створено провінцію Верхня Сілезія з центром у Катовицях.
Нацистські репресії
До поляків ставилися як до т. зв унтерменшів (недолюдей), їх примусово виселяли, в них відбирали кращі помешкання, їм суттєво обмежували можливості практикувати та здобувати професії. Метою окупаційної системи був терор, психічне та фізичне упослідження, наприклад, у Вартеланді розпорядженнями німецької адміністрації поляків зобов'язали кланятися перед німцями, у листах до поляків заборонялося вживати звертання «пан(і)», вони не могли володіти автомобілями, мотоциклами, а у виняткових випадках їм дозволялося користуватися відповідно позначеними велосипедами. У них також повилучали всі радіоприймачі,, не дозволяли володіти телефонами і грамофонами, обмежували можливості користування поштою, пересування країною було можливе лише за спеціальними перепустками, також було заборонено вхід у парки та користування спортмайданчиками і спортивними спорудами. Польські школи закрили, і тільки поодинокі діти мали змогу вчитися читання, письма та основ лічби. Польське театральне і музичне життя та культура практично завмерли, що компенсувалося підпільною культурною діяльністю (наприклад, театрами).
Радянські репресії
Після припинення німецької окупації внаслідок просування Червоної Армії зайняті нею території зрештою перейшли під владу підпорядкованого Радянському Союзу Тимчасового уряду Польської Республіки. Нова влада звинуватила тисячі польських громадян у Сілезії та Помор'ї у свідомому колабораціонізмі. Як наслідок, після 17 січня 1945 року багато сілезців (включно з діячами Союзу поляків у Німеччині, які обстоювали незалежність) опинилися в таборі у Ламбіновицях і Центральному трудовому таборі у Явожні, а також у таборі примусової праці, влаштованому в Освенцимі місцевим воєводським управлінням громадської безпеки.
Після відозви до гірників вийти на роботу в шахти кількадесят тисяч вуглекопів — польських громадян із Сілезького воєводства — заарештували органи НКВС у квітні—травні 1945 року і потім вивезли на каторжні роботи на шахти Донбасу. Лише одиниці через десять років повернулися у Польщу.
Драматичною виявилася доля змішаних сімей або сімей із невизначеним етнічним статусом. Польськомовних сілезців, мазурів, вармінців і кашубів включно з польськими діячами самостійницького напряму (зокрема активістами плебісциту 1919—1921 рр.) комуністична влада змусила покинути домівки і виїхати в Німеччину.
Особи, які проживали на теренах Польської Республіки, анексованих нацистською Німеччиною, і які прийняли німецьке громадянство, підписавши «фолькслист», 1946 року знову набували польського громадянства шляхом вибору громадянства. Цей процес відбувався як частина процедури перевірки національності. У цьому процесі громадяни Польської Республіки, які прийняли громадянство Третього Райху, та громадяни Третього Райху з місцем проживання поза межами Другої Польської Республіки (Опольська Сілезія, Вармія, Мазури, Слупське Помор'я) повинні були документально підтвердити свою польську національність, що давало формальну підставу для відновлення чи отримання польського громадянства. Сілезці, кашуби, мазури, словінці та вармінці (переважно протестантського віросповідання)[], які не пройшли цю адміністративну процедуру, були депортовані в Німеччину ще до 1947 року.
Див. також
Примітки
- Договір про кордони та дружбу, укладений 28 вересня 1939 р. у Москві між Третім Райхом і СРСР, зазначав у ст. III: Необхідну реорганізацію державного управління на землях на захід від визначеної в статті I лінії проведе уряд Німецького Райху, а в районах на схід від цієї лінії — уряд СРСР.
- Nowa Encyklopedia Powszechna PWN. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 2004, ss. 149 (tom 6). .
- Rocznik Statystyczny RP 1938 z podziałem na powiaty
- Подібне адміністративне вирішення трохи пізніше застосовано до окупованих Ельзасу і Лотарингії, хоча офіційного указу про включення цих територій до Райху видано не було
- Jerzy Topolski: Zarys dziejów Polski. Warszawa: Wydawnictwo Interpress, 1986, s. 233. .
- Табір у Явожні під час німецької окупації був підтабором (філією) німецького концтабору Аушвіц
- . silesia-schlesien.com. Архів оригіналу за 26 жовтня 2007.; Adam Cyra, Pozostał po nich ślad, Oświęcim 2006, s. 8; Archiwum Państwowego Muzeum Auschwitz-Birkenau w Oświęcimiu. Zespół Materiały, t. 221, kserokopie księgi zgonów z 1945 r.; Adam Cyra : Auschriften deutscher Gefangener in Block Nr. 11. Hans Berger, Erich Friedler..., (w:) „Schlesisches Wochenblatt” („Tygodnik Śląski”) nr 19, 12-18.5.2006; Doświadczenia graniczne. Młodzież bada polsko-niemiecką historię (pod red. Alicji Wancerz-Gluzy i Gabriele Bucher-Dinc, ze wstępem Władysława Bartoszewskiego i Richarda von Weizsäckera), Warszawa 2003, s. 267-279; Andrzej Strzelecki, Ostatnie dni obozu Auschwitz, Oświęcim 1995, ; Zygmunt Woźniczka, Z działalności polskiego i radzieckiego aparatu represji na Górnym Śląsku w 1945 r., (w:) Obozy pracy przymusowej na Górnym Śląsku, Katowice 1994; Joseph Czarnecki, Last Traces: The Lost Art. of Auschwitz, New York 1989, s. 11; Bogdan Wasztyl, Auschwitz 1946, „Dziennik Polski” 1992 nr 47;
Джерела
- Czesław Madajczyk; Faszyzm i okupacje 1938-1945 : wykonywanie okupacji przez państwa Osi w Europie. T. 1, Ukształtowanie się zarządów okupacyjnych Poznań 1983, Wydawnictwo Poznańskie, T. 2, Mechanizmy realizowania okupacji Poznań 1984 (пол.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teritoriyi Polshi aneksovani nacistskoyu Nimechchinoyu zahidna chastina derzhavnoyi teritoriyi mizhvoyennoyi Polshi okupovanoyi Tretim Rajhom pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 1939 1945 aneksovana Tretim Rajhom u 1939 roci na vidminu vid reshti okupovanoyi nimcyami teritoriyi Polshi de bulo stvoreno Generalnu guberniyu Aneksiya polskih teritorij Tretim Rajhom na pochatkovij stadiyi Drugoyi svitovoyi vijni do serpnya 1941 r Znishennya voyakami Vermahtu gerba Polskoyi Respubliki na budivli uryadovogo komisariatu v Gdini veresen 1939 r Strata zaruchnikiv u Kurniku 20 zhovtnya 1939 r Vignannya polyakiv iz Velikopolshi odrazu pislya zakinchennya vijskovih dij osin 1939 r Viselennya polyakivRozkradannya majna viselenih polyakiv Ogoloshennya nimeckogo mera Gdini na kramnici viselenih polskih vlasnikiv pro zakriplennya za bijcem Gdinya 10 lyutogo 1940 r Germanizaciya zmina nazvi mista Lodz Za nakazom fyurera ce misto nazivayetsya Licmanshtadt Tablichka vstanovlena na ploshi Svobodi v Lodzi na misci znesenogo 11 listopada 1939 roku pam yatnika Tadeushovi Kostyushku Vnaslidok vtorgnennya Nimechchini ta Radyanskogo Soyuzu v Polshu u veresni 1939 roku vsyu teritoriyu Drugoyi Rechi Pospolitoyi okupuvali Vermaht i Chervona Armiya Pislya vstanovlennya shlyahom Dogovoru pro druzhbu ta kordon mizh SRSR ta Nimechchinoyu 28 veresnya 1939 roku po okupovanij polskij teritoriyi nimecko radyanskogo kordonu Adolf Gitler v odnostoronnomu poryadku vklyuchiv zahidni teritoriyi zahoplenoyi Polshi do skladu Tretogo Rajhu dvoma svoyimi dekretami vid 8 i 12 zhovtnya 1939 roku Aneksovani zemliBezposeredno do Rajhu bulo vklyucheno taki voyevodstva i teritoriyi Pomorske voyevodstvo Silezke voyevodstvo Poznanske voyevodstvo Varteland Lodzinske voyevodstvo z Lodzyu Suvalskij kraj pivnichnu i zahidnu chastini Mazoviyi ta zahidni chastini Krakivskogo i Keleckogo voyevodstv Prostir na teritoriyi Polshi mizh nimecko radyanskim kordonom vid 28 veresnya 1939 roku ta vkazanim u dekreti shidnim rubezhem polskih zemel bezposeredno vklyuchenih do skladu Nimechchini viznachenim yak novij shidnij kordon Rajhu na samomu pochatku okupaciyi nazivavsya oblastyu derzhavnih interesiv Nimechchini yaku piznishe Gitler peretvoriv na osoblivu administrativnu odinicyu u pidporyadkuvanni nacistskij Nimechchini Generalnu guberniyu Vishezgadani pravovi akti sho superechili ratifikovanij Nimechchinoyu Gaazkij konvenciyi 1907 roku buli nedijsnimi z poglyadu mizhnarodnogo prava i ne viznavalisya yak polskim uryadom u vignanni tak i derzhavami soyuznicyami Polshi a takozh tretimi nejtralnimi krayinami uprodovzh usiyeyi Drugoyi svitovoyi vijni Reshtu teritoriyi Polskoyi Respubliki na shid vid liniyi kordonu vstanovlenoyi na teritoriyi Polshi zgidno z dogovorom mizh Tretim Rajhom i SRSR aneksuvav SRSR u zhovtni 1939 r Bezposeredno aneksovana Nimechchinoyu teritoriya ohoplyuvala ploshu 94 000 km de prozhivalo blizko 10 mln lyudej Na aneksovanih teritoriyah Rajh zasnuvav administrativno teritorialni odinici tak zvani rajhsgau Varteland Vartegau i Dancig Zahidna Prussiya poyednavshi v osobi kerivnikiv cih utvoren funkciyi golovi provinciyi ta gaulyajtera NSDAP Stvoreni takim chinom posadi namisnikiv Rajhu yaki nazivalisya rajhsshtatgalteri nim Reichsstatthalter obijnyali Artur Grajzer Vartegau i Albert Forster Dancig Zahidna Prussiya Krim togo rajoni Cehanova yak administrativnij okrug Cihenau nim Regierungsbezirk Zichenau i Suvalok vklyuchenih do administrativnogo okrugu Gumbinnen uvijshli do prusskoyi provinciyi Shidna Prussiya de golovoyu provinciyi ta gaulyajterom buv Erih Koh a Silezke voyevodstvo chastini Krakivskogo i Keleckogo voyevodstv Zaglemb ye Dombrovske ta Hshanuv spochatku vklyuchili do skladu provinciyi Sileziya ta podilili mizh administrativnim okrugom Oppeln i novoutvorenim administrativnim okrugom Kattovic de golovoyu provinciyi ta gaulyajterom buv Jozef Vagner a potim 1941 roku provinciyu Sileziya bulo rozdileno a z vishenazvanih okrugiv Oppeln i Kattovic bulo stvoreno provinciyu Verhnya Sileziya z centrom u Katovicyah Nacistski represiyiMiscya nimeckih zlochiniv u Polshi 1939 1945 rokiv Do polyakiv stavilisya yak do t zv untermenshiv nedolyudej yih primusovo viselyali v nih vidbirali krashi pomeshkannya yim suttyevo obmezhuvali mozhlivosti praktikuvati ta zdobuvati profesiyi Metoyu okupacijnoyi sistemi buv teror psihichne ta fizichne uposlidzhennya napriklad u Vartelandi rozporyadzhennyami nimeckoyi administraciyi polyakiv zobov yazali klanyatisya pered nimcyami u listah do polyakiv zaboronyalosya vzhivati zvertannya pan i voni ne mogli voloditi avtomobilyami motociklami a u vinyatkovih vipadkah yim dozvolyalosya koristuvatisya vidpovidno poznachenimi velosipedami U nih takozh poviluchali vsi radioprijmachi ne dozvolyali voloditi telefonami i gramofonami obmezhuvali mozhlivosti koristuvannya poshtoyu peresuvannya krayinoyu bulo mozhlive lishe za specialnimi perepustkami takozh bulo zaboroneno vhid u parki ta koristuvannya sportmajdanchikami i sportivnimi sporudami Polski shkoli zakrili i tilki poodinoki diti mali zmogu vchitisya chitannya pisma ta osnov lichbi Polske teatralne i muzichne zhittya ta kultura praktichno zavmerli sho kompensuvalosya pidpilnoyu kulturnoyu diyalnistyu napriklad teatrami Radyanski represiyiPislya pripinennya nimeckoyi okupaciyi vnaslidok prosuvannya Chervonoyi Armiyi zajnyati neyu teritoriyi zreshtoyu perejshli pid vladu pidporyadkovanogo Radyanskomu Soyuzu Timchasovogo uryadu Polskoyi Respubliki Nova vlada zvinuvatila tisyachi polskih gromadyan u Sileziyi ta Pomor yi u svidomomu kolaboracionizmi Yak naslidok pislya 17 sichnya 1945 roku bagato silezciv vklyuchno z diyachami Soyuzu polyakiv u Nimechchini yaki obstoyuvali nezalezhnist opinilisya v tabori u Lambinovicyah i Centralnomu trudovomu tabori u Yavozhni a takozh u tabori primusovoyi praci vlashtovanomu v Osvencimi miscevim voyevodskim upravlinnyam gromadskoyi bezpeki Pislya vidozvi do girnikiv vijti na robotu v shahti kilkadesyat tisyach vuglekopiv polskih gromadyan iz Silezkogo voyevodstva zaareshtuvali organi NKVS u kvitni travni 1945 roku i potim vivezli na katorzhni roboti na shahti Donbasu Lishe odinici cherez desyat rokiv povernulisya u Polshu Dramatichnoyu viyavilasya dolya zmishanih simej abo simej iz neviznachenim etnichnim statusom Polskomovnih silezciv mazuriv varminciv i kashubiv vklyuchno z polskimi diyachami samostijnickogo napryamu zokrema aktivistami plebiscitu 1919 1921 rr komunistichna vlada zmusila pokinuti domivki i viyihati v Nimechchinu Osobi yaki prozhivali na terenah Polskoyi Respubliki aneksovanih nacistskoyu Nimechchinoyu i yaki prijnyali nimecke gromadyanstvo pidpisavshi folkslist 1946 roku znovu nabuvali polskogo gromadyanstva shlyahom viboru gromadyanstva Cej proces vidbuvavsya yak chastina proceduri perevirki nacionalnosti U comu procesi gromadyani Polskoyi Respubliki yaki prijnyali gromadyanstvo Tretogo Rajhu ta gromadyani Tretogo Rajhu z miscem prozhivannya poza mezhami Drugoyi Polskoyi Respubliki Opolska Sileziya Varmiya Mazuri Slupske Pomor ya povinni buli dokumentalno pidtverditi svoyu polsku nacionalnist sho davalo formalnu pidstavu dlya vidnovlennya chi otrimannya polskogo gromadyanstva Silezci kashubi mazuri slovinci ta varminci perevazhno protestantskogo virospovidannya dzherelo yaki ne projshli cyu administrativnu proceduru buli deportovani v Nimechchinu she do 1947 roku Div takozhChetvertij podil Polshi Pakt Molotova Ribbentropa Radyanska okupaciya Zahidnoyi Ukrayini i Zahidnoyi Bilorusi Radyanska aneksiya zahidnobiloruskih zemel Radyanska aneksiya zahidnoukrayinskih zemelPrimitkiDogovir pro kordoni ta druzhbu ukladenij 28 veresnya 1939 r u Moskvi mizh Tretim Rajhom i SRSR zaznachav u st III Neobhidnu reorganizaciyu derzhavnogo upravlinnya na zemlyah na zahid vid viznachenoyi v statti I liniyi provede uryad Nimeckogo Rajhu a v rajonah na shid vid ciyeyi liniyi uryad SRSR Nowa Encyklopedia Powszechna PWN Warszawa Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 2004 ss 149 tom 6 ISBN 83 01 14179 4 Rocznik Statystyczny RP 1938 z podzialem na powiaty Podibne administrativne virishennya trohi piznishe zastosovano do okupovanih Elzasu i Lotaringiyi hocha oficijnogo ukazu pro vklyuchennya cih teritorij do Rajhu vidano ne bulo Jerzy Topolski Zarys dziejow Polski Warszawa Wydawnictwo Interpress 1986 s 233 ISBN 83 223 2156 2 Tabir u Yavozhni pid chas nimeckoyi okupaciyi buv pidtaborom filiyeyu nimeckogo konctaboru Aushvic silesia schlesien com Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2007 Adam Cyra Pozostal po nich slad Oswiecim 2006 s 8 Archiwum Panstwowego Muzeum Auschwitz Birkenau w Oswiecimiu Zespol Materialy t 221 kserokopie ksiegi zgonow z 1945 r Adam Cyra Auschriften deutscher Gefangener in Block Nr 11 Hans Berger Erich Friedler w Schlesisches Wochenblatt Tygodnik Slaski nr 19 12 18 5 2006 Doswiadczenia graniczne Mlodziez bada polsko niemiecka historie pod red Alicji Wancerz Gluzy i Gabriele Bucher Dinc ze wstepem Wladyslawa Bartoszewskiego i Richarda von Weizsackera Warszawa 2003 s 267 279 Andrzej Strzelecki Ostatnie dni obozu Auschwitz Oswiecim 1995 Zygmunt Wozniczka Z dzialalnosci polskiego i radzieckiego aparatu represji na Gornym Slasku w 1945 r w Obozy pracy przymusowej na Gornym Slasku Katowice 1994 Joseph Czarnecki Last Traces The Lost Art of Auschwitz New York 1989 s 11 Bogdan Wasztyl Auschwitz 1946 Dziennik Polski 1992 nr 47 DzherelaCzeslaw Madajczyk Faszyzm i okupacje 1938 1945 wykonywanie okupacji przez panstwa Osi w Europie T 1 Uksztaltowanie sie zarzadow okupacyjnych Poznan 1983 Wydawnictwo Poznanskie T 2 Mechanizmy realizowania okupacji Poznan 1984 ISBN 83 210 0335 4 pol