Артур Карл Грайзер (нім. Arthur Karl Greiser; 22 січня 1897 Шрода, Німецька імперія — 21 липня 1946, Познань, Польща) — німецький партійний діяч НСДАП, Президент Сенату Вільного міста Данциг і голова уряду Данцига (28 листопада 1934 - осінь 1939), один з керівників окупаційного режиму в Польщі, гауляйтер і рейхсштатгальтер Вартеланду (21 жовтня 1939 — січень 1945), обергруппенфюрер СС (30 січня 1942), член Штабу рейхсфюрера СС.
Артур Грайзер | |||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Arthur Karl Greiser | |||||||||||||||||||||||||||
Народився | 22 січня 1897[1][2] Сьрода-Великопольська, Сьредзький повіт, Великопольське воєводство, Республіка Польща | ||||||||||||||||||||||||||
Помер | 21 липня 1946[1](49 років) Познань, Польська Народна Республіка або d ·повішення | ||||||||||||||||||||||||||
Країна | Німеччина | ||||||||||||||||||||||||||
Діяльність | політик | ||||||||||||||||||||||||||
Знання мов | німецька | ||||||||||||||||||||||||||
Учасник | Перша світова війна | ||||||||||||||||||||||||||
Членство | СА (30 червня 1931), СС[3] і Сталевий шолом (1926) | ||||||||||||||||||||||||||
Посада | d | ||||||||||||||||||||||||||
Військове звання | обергруппенфюрер | ||||||||||||||||||||||||||
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[3] і d (1923) | ||||||||||||||||||||||||||
Нагороди | |||||||||||||||||||||||||||
|
Біографія
Ранні роки
Син судового виконавця. З 1903 року відвідував народну школу, два роки навчався в середній школі, потім до серпня 1914 року - в Королівській гуманітарної гімназії в Гогензальці . У дитинстві і юності вивчив польську мову і володів нею вільно.
Перша світова війна
З початком Першої світової війни 4 серпня 1914 року вступив добровольцем на флот. У серпні 1917 року отримав звання лейтенанта і призначений командиром ланки літаків. З жовтня 1917 року - начальник станції військово морської авіації «Фландрія II» при винищувальної авіаційної ескадрильї «Ріхтхофен» в бельгійському Остенде. У жовтні 1918 року був збитий і до весни 1919 року перебував на лікуванні в госпіталі.
Після війни
У 1919 році звільнений зі служби, член Добровольчого корпусу, брав участь в діяльності корпусу в Прибалтиці. У травні 1921 року остаточно демобілізувався і до 1928 роках працював в експортній фірмі, потім був самостійним торговим представником «Штеттінер Ольверке» в Данцигу. Напередодні Світової економічної кризи в 1928 році збанкрутував і до 1930 року був капітаном моторного човна, що возила пасажирів в Гданській бухті.
Політична діяльність в Данцигу
У 1922 - 1923 роках був членом Німецької соціальної партії (партквиток № 520). У 1924 році заснував місцеву організацію «Сталевого шолома» в Данцигу. 1 грудня 1929 року набрав НСДАП (квиток № 166 635) і СА. 30 червня 1931 роки перейшов з СА в СС (№ 10 795). З листопада 1930 року - керівник фракції НСДАП в Сенаті вільного міста Данцига. З жовтня 1930 по 19 червня 1933 року - керуючий справами гау Данциг.
Після того, як 28 травня 1933 НСДАП здобула абсолютну більшість на виборах у парламент Данцига 20 червня 1933 року стало віце-президентом данцизького сенату. З жовтня 1933 по жовтень 1939 року - заступник гауляйтера Данцига Альберта Форстера.
28 листопада 1934 року змінив Германа Раушнінга на посаді президента Сенату Вільного міста Данцига і одночасно став главою уряду Данцига. На цій посаді вів активну пронацистську пропаганду, перш за все за приєднання Данцига до Німеччини.
Після нападу 1 вересня 1939 Німеччина на Польщу 8 вересня 1939 року Грайзер був призначений начальником цивільного управління при командувачі військами в Позена ( «Chef der Zivilverwaltung im Militärbezirk Posen»). Після розгрому Польщі з частини її території, включеної до складу Рейху, була створена «рейхсгау Позен» ( «Reichsgau Posen») з центром в Позені. Основна його територія до Версальського мирного договору 1919 року входила до складу Німецької імперії і була частиною Пруссії, проте А. Гітлер включив Вартеланд не в Пруссію, а безпосередньо в Рейх.
21 жовтня 1939 року Грейзер був призначений гауляйтера, а 26 жовтня 1939 року - імперським намісником (рейхсштатгальтер) Позена, яке 29 січня 1940 року був перейменований в «рейхсгау Вартеланд» ( «Warthegau»). 7 липня 1940 року Грейзер став депутатом Рейхстагу від Вартеланд.
Під час керівництва Грейзером Вартеланд здійснювалося широкомасштабне виселення з території гау в Генерал-губернаторство (тобто Польщу) польського населення (було виселено близько 630 тисяч поляків) і заселення Вартеланд етнічними німцями (заселено близько 537 тисяч чоловік). 16 листопада 1942 призначений імперським комісаром оборони рейхсгау Вартеланд. У заключній фазі війни 25 вересня 1944 року Грейзер був призначений керівником «Німецького Фольксштурму» ( «Deutschen Volkssturms») в гау Вартеланд.
Втеча в кінці війни
Коли Радянська армія 12 січня 1945 року почала загальний наступ, Грайзер практично нічого не зробив для евакуації цивільного населення, а замість цього в ніч на 21 січня 1945 року втік до Франкфурта-на-Одері. Його втечу Йозеф Геббельс і Мартін Борман розцінили як «боягузтво» і планували в якості покарання призначити його простим командиром батальйону «Фольксштурма». Однак, замість цього Грайзер був посланий на лікування в Карлсбад, звідки в березні 1945 року він втік в Баварські Альпи.
Арешт, суд і страта
У Баварських Альпах Грайзер переховувався до 17 травня 1945 року, поки не був заарештований американськими військами. Після цього знаходився в американському військовому госпіталі в Карлсруе. 30 березня 1946 року був виданий польській владі. Процес над Грайзером проходив у Актовій залі університету в Познані з 21 червня 1946 по 7 липня 1946 року. На суді був визнаний винним в злочинах проти польського населення, масових вбивствах, масовій депортації з Польщі на примусові роботи в Німеччину, грабіж польського населення. 9 липня 1946 засуджений польським Верховним національним судом в Познані до смертної кари. Повішений (публічно, що рідкість після війни) 21 липня 1946 року в Познані на території Форту Віняри (сьогодні - Парк Цитаделі).
Нагороди
Перша світова війна
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Нагрудний знак спостерігача морської авіації
- Нагрудний знак пілота морської авіації
- Морський нагрудний знак «За поранення» в чорному
- Пам'ятний знак морського пілота-спостерігача
Міжвоєнний період
- Нагрудний знак пілота СА/СС (1932)
- Кільце «Мертва голова» (24 грудня 1933)
- Почесний кут старих бійців (1934)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами (8 грудня 1934)
- Йольський свічник (16 грудня 1935)
- Зірка (20 квітня 1936)
- Німецький Олімпійський знак 1-го класу (1936)
- Почесна шпага рейхсфюрера СС (1 грудня 1936)
- Золотий партійний знак НСДАП
- Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
- Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку (DRL) в золоті
- Цивільний знак СС
- Комбінований Знак Пілот-Спостерігач
Друга світова війна
- Почесний знак гау Данциг (1939)
- (Данцизький хрест 1-го класу) (24 жовтня 1939)
- Великий офіцер ордена Святих Маврикія та Лазаря (9 серпня 1940)
- Хрест Воєнних заслуг
- 2-го класу (1940)
- 2-го класу з мечами
- 1-го класу (4 вересня 1940)
- 1-го класу з мечами (30 січня 1941)
- Почесний знак гау Вартерланд (1943)
- Медаль «За вислугу років в НСДАП» у бронзі та сріблі (15 років)
- Медаль «За вислугу років у СС»
- Золотий почесний знак Гітлер'югенду
Галерея
-
- Грайзер і його друга дружина Марія Кьорфер (1936)
- Грайзер із дружиною (1937)
- Грайзер (другий праворуч) у Кенігсберзі (20 серпня 1939)
- Грайзер в окупованій Познані (2 жовтня 1939)
- Грайзер (праворуч) перед строєм солдатів (Познань, листопад 1939)
- Грайзер (праворуч) і Гайнц Райнефарт (в центрі) вітають мільйонного фольксдойча, який прибув у Вартерланд в рамках програми «Додому в Рейх» (Лодзь, 17 березня 1944)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Munzinger Personen
- Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
- . www.tracesofwar.com (англ.). Архів оригіналу за 30 серпня 2021. Процитовано 26 листопада 2018.
Джерела
- Эрнст Клее (Ernst Klee) «Словарь персоналий Третьего Рейха. Кто был кем до и после 1945 года» («Das Personenlexikon zum Dritten Reich. Wer war was vor und nach 1945»). Франкфурт-на-Майне. 2-е издание, 2007. Стр. 673. ISBN 978-3-596-16048-8.
- Залесский К.А. Вожди и военачальники Третьего рейха: Биографический энциклопедический словарь.. — М.: "Вече", 2000. — С. 147. — 576 [16 илл.] с. — ISBN 5-7838-0550-5.
- Залесский К. А. Кто был кто в Третьем рейхе: Биографический энциклопедический словарь. — М.: ООО «Издательство АСТ»: ООО «Издательство Астрель», 2002. — С. 242—243. — 942 [2] с. — ISBN 5-17-015753-3 (ООО «Издательство АСТ»); isbn 5-271-05091-2 (ООО «Издательство Астрель»).
- Залесский К. НСДАП. Власть в Третьем рейхе. — М.: Эксмо, 2005. — С. 176. — 672 с. — ISBN 5-699-09780-5.
- Залесский К. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2004. — С. 193. — 656 с. — ISBN 5-699-06944-5.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Artur Karl Grajzer nim Arthur Karl Greiser 22 sichnya 1897 Shroda Nimecka imperiya 21 lipnya 1946 Poznan Polsha nimeckij partijnij diyach NSDAP Prezident Senatu Vilnogo mista Dancig i golova uryadu Danciga 28 listopada 1934 osin 1939 odin z kerivnikiv okupacijnogo rezhimu v Polshi gaulyajter i rejhsshtatgalter Vartelandu 21 zhovtnya 1939 sichen 1945 obergruppenfyurer SS 30 sichnya 1942 chlen Shtabu rejhsfyurera SS Artur Grajzernim Arthur Karl GreiserNarodivsya22 sichnya 1897 1897 01 22 1 2 Sroda Velikopolska Sredzkij povit Velikopolske voyevodstvo Respublika PolshaPomer21 lipnya 1946 1946 07 21 1 49 rokiv Poznan Polska Narodna Respublika abo d povishennyaKrayina NimechchinaDiyalnistpolitikZnannya movnimeckaUchasnikPersha svitova vijnaChlenstvoSA 30 chervnya 1931 SS 3 i Stalevij sholom 1926 PosadadVijskove zvannyaobergruppenfyurerPartiyaNacional socialistichna robitnicha partiya Nimechchini 3 i d 1923 NagorodiZaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Za poranennya nagrudnij znak Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Nimeckij Olimpijskij znak 1 go klasu Dancizkij hrest 1 go klasuMedal Za vislugu rokiv v NSDAP Medal Za vislugu rokiv v NSDAP Zolotij partijnij znak NSDAPMedal U pam yat 13 bereznya 1938 roku Medal U pam yat 1 zhovtnya 1938 Velikij oficer ordena Svyatih Mavrikiya j LazaryaMedal Za vislugu rokiv u SS 12 rokiv Medal Za vislugu rokiv u SS 8 rokiv Medal Za vislugu rokiv u SS 4 roki Hrest Voyennih zaslug I klasu Hrest Voyennih zaslug II klasu Pochesnij znak Nimeckogo Chervonogo HrestaHrest Voyennih zaslug I klasu z mechami Hrest Voyennih zaslug II klasu z mechamiPochesnij kut starih bijciv Kilce Mertva golova Civilnij znak SSJolskij svichnik SS Nimecka imperska vidznaka za fizichnu pidgotovku Kombinovanij Znak Pilot Sposterigach Mediafajli u VikishovishiBiografiyaRanni roki Sin sudovogo vikonavcya Z 1903 roku vidviduvav narodnu shkolu dva roki navchavsya v serednij shkoli potim do serpnya 1914 roku v Korolivskij gumanitarnoyi gimnaziyi v Gogenzalci U ditinstvi i yunosti vivchiv polsku movu i volodiv neyu vilno Persha svitova vijna Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni 4 serpnya 1914 roku vstupiv dobrovolcem na flot U serpni 1917 roku otrimav zvannya lejtenanta i priznachenij komandirom lanki litakiv Z zhovtnya 1917 roku nachalnik stanciyi vijskovo morskoyi aviaciyi Flandriya II pri vinishuvalnoyi aviacijnoyi eskadrilyi Rihthofen v belgijskomu Ostende U zhovtni 1918 roku buv zbitij i do vesni 1919 roku perebuvav na likuvanni v gospitali Pislya vijni U 1919 roci zvilnenij zi sluzhbi chlen Dobrovolchogo korpusu brav uchast v diyalnosti korpusu v Pribaltici U travni 1921 roku ostatochno demobilizuvavsya i do 1928 rokah pracyuvav v eksportnij firmi potim buv samostijnim torgovim predstavnikom Shtettiner Olverke v Dancigu Naperedodni Svitovoyi ekonomichnoyi krizi v 1928 roci zbankrutuvav i do 1930 roku buv kapitanom motornogo chovna sho vozila pasazhiriv v Gdanskij buhti Politichna diyalnist v Dancigu U 1922 1923 rokah buv chlenom Nimeckoyi socialnoyi partiyi partkvitok 520 U 1924 roci zasnuvav miscevu organizaciyu Stalevogo sholoma v Dancigu 1 grudnya 1929 roku nabrav NSDAP kvitok 166 635 i SA 30 chervnya 1931 roki perejshov z SA v SS 10 795 Z listopada 1930 roku kerivnik frakciyi NSDAP v Senati vilnogo mista Danciga Z zhovtnya 1930 po 19 chervnya 1933 roku keruyuchij spravami gau Dancig Pislya togo yak 28 travnya 1933 NSDAP zdobula absolyutnu bilshist na viborah u parlament Danciga 20 chervnya 1933 roku stalo vice prezidentom dancizkogo senatu Z zhovtnya 1933 po zhovten 1939 roku zastupnik gaulyajtera Danciga Alberta Forstera 28 listopada 1934 roku zminiv Germana Raushninga na posadi prezidenta Senatu Vilnogo mista Danciga i odnochasno stav glavoyu uryadu Danciga Na cij posadi viv aktivnu pronacistsku propagandu persh za vse za priyednannya Danciga do Nimechchini Pislya napadu 1 veresnya 1939 Nimechchina na Polshu 8 veresnya 1939 roku Grajzer buv priznachenij nachalnikom civilnogo upravlinnya pri komanduvachi vijskami v Pozena Chef der Zivilverwaltung im Militarbezirk Posen Pislya rozgromu Polshi z chastini yiyi teritoriyi vklyuchenoyi do skladu Rejhu bula stvorena rejhsgau Pozen Reichsgau Posen z centrom v Pozeni Osnovna jogo teritoriya do Versalskogo mirnogo dogovoru 1919 roku vhodila do skladu Nimeckoyi imperiyi i bula chastinoyu Prussiyi prote A Gitler vklyuchiv Varteland ne v Prussiyu a bezposeredno v Rejh 21 zhovtnya 1939 roku Grejzer buv priznachenij gaulyajtera a 26 zhovtnya 1939 roku imperskim namisnikom rejhsshtatgalter Pozena yake 29 sichnya 1940 roku buv perejmenovanij v rejhsgau Varteland Warthegau 7 lipnya 1940 roku Grejzer stav deputatom Rejhstagu vid Varteland Pid chas kerivnictva Grejzerom Varteland zdijsnyuvalosya shirokomasshtabne viselennya z teritoriyi gau v General gubernatorstvo tobto Polshu polskogo naselennya bulo viseleno blizko 630 tisyach polyakiv i zaselennya Varteland etnichnimi nimcyami zaseleno blizko 537 tisyach cholovik 16 listopada 1942 priznachenij imperskim komisarom oboroni rejhsgau Varteland U zaklyuchnij fazi vijni 25 veresnya 1944 roku Grejzer buv priznachenij kerivnikom Nimeckogo Folksshturmu Deutschen Volkssturms v gau Varteland Vtecha v kinci vijni Koli Radyanska armiya 12 sichnya 1945 roku pochala zagalnij nastup Grajzer praktichno nichogo ne zrobiv dlya evakuaciyi civilnogo naselennya a zamist cogo v nich na 21 sichnya 1945 roku vtik do Frankfurta na Oderi Jogo vtechu Jozef Gebbels i Martin Borman rozcinili yak boyaguztvo i planuvali v yakosti pokarannya priznachiti jogo prostim komandirom bataljonu Folksshturma Odnak zamist cogo Grajzer buv poslanij na likuvannya v Karlsbad zvidki v berezni 1945 roku vin vtik v Bavarski Alpi Aresht sud i strata U Bavarskih Alpah Grajzer perehovuvavsya do 17 travnya 1945 roku poki ne buv zaareshtovanij amerikanskimi vijskami Pislya cogo znahodivsya v amerikanskomu vijskovomu gospitali v Karlsrue 30 bereznya 1946 roku buv vidanij polskij vladi Proces nad Grajzerom prohodiv u Aktovij zali universitetu v Poznani z 21 chervnya 1946 po 7 lipnya 1946 roku Na sudi buv viznanij vinnim v zlochinah proti polskogo naselennya masovih vbivstvah masovij deportaciyi z Polshi na primusovi roboti v Nimechchinu grabizh polskogo naselennya 9 lipnya 1946 zasudzhenij polskim Verhovnim nacionalnim sudom v Poznani do smertnoyi kari Povishenij publichno sho ridkist pislya vijni 21 lipnya 1946 roku v Poznani na teritoriyi Fortu Vinyari sogodni Park Citadeli NagorodiPersha svitova vijna Zaliznij hrest 2 go i 1 go klasu Nagrudnij znak sposterigacha morskoyi aviaciyi Nagrudnij znak pilota morskoyi aviaciyi Morskij nagrudnij znak Za poranennya v chornomu Pam yatnij znak morskogo pilota sposterigachaMizhvoyennij period Nagrudnij znak pilota SA SS 1932 Kilce Mertva golova 24 grudnya 1933 Pochesnij kut starih bijciv 1934 Pochesnij hrest veterana vijni z mechami 8 grudnya 1934 Jolskij svichnik 16 grudnya 1935 Zirka 20 kvitnya 1936 Nimeckij Olimpijskij znak 1 go klasu 1936 Pochesna shpaga rejhsfyurera SS 1 grudnya 1936 Zolotij partijnij znak NSDAP Medal U pam yat 13 bereznya 1938 roku Medal U pam yat 1 zhovtnya 1938 Nimecka imperska vidznaka za fizichnu pidgotovku DRL v zoloti Civilnij znak SS Kombinovanij Znak Pilot SposterigachDruga svitova vijna Pochesnij znak gau Dancig 1939 Dancizkij hrest 1 go klasu 24 zhovtnya 1939 Velikij oficer ordena Svyatih Mavrikiya ta Lazarya 9 serpnya 1940 Hrest Voyennih zaslug 2 go klasu 1940 2 go klasu z mechami 1 go klasu 4 veresnya 1940 1 go klasu z mechami 30 sichnya 1941 Pochesnij znak gau Varterland 1943 Medal Za vislugu rokiv v NSDAP u bronzi ta sribli 15 rokiv Medal Za vislugu rokiv u SS Zolotij pochesnij znak Gitler yugenduGalereyaGrajzer i jogo druga druzhina Mariya Korfer 1936 Grajzer iz druzhinoyu 1937 Grajzer drugij pravoruch u Kenigsberzi 20 serpnya 1939 Grajzer v okupovanij Poznani 2 zhovtnya 1939 Grajzer pravoruch pered stroyem soldativ Poznan listopad 1939 Grajzer pravoruch i Gajnc Rajnefart v centri vitayut miljonnogo folksdojcha yakij pribuv u Varterland v ramkah programi Dodomu v Rejh Lodz 17 bereznya 1944 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Munzinger Personen d Track Q107343683 Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP Stand vom 1 Dezember 1936 1936 d Track Q63098423 www tracesofwar com angl Arhiv originalu za 30 serpnya 2021 Procitovano 26 listopada 2018 DzherelaErnst Klee Ernst Klee Slovar personalij Tretego Rejha Kto byl kem do i posle 1945 goda Das Personenlexikon zum Dritten Reich Wer war was vor und nach 1945 Frankfurt na Majne 2 e izdanie 2007 Str 673 ISBN 978 3 596 16048 8 Zalesskij K A Vozhdi i voenachalniki Tretego rejha Biograficheskij enciklopedicheskij slovar M Veche 2000 S 147 576 16 ill s ISBN 5 7838 0550 5 Zalesskij K A Kto byl kto v Tretem rejhe Biograficheskij enciklopedicheskij slovar M OOO Izdatelstvo AST OOO Izdatelstvo Astrel 2002 S 242 243 942 2 s ISBN 5 17 015753 3 OOO Izdatelstvo AST isbn 5 271 05091 2 OOO Izdatelstvo Astrel Zalesskij K NSDAP Vlast v Tretem rejhe M Eksmo 2005 S 176 672 s ISBN 5 699 09780 5 Zalesskij K SS Ohrannye otryady NSDAP M Eksmo 2004 S 193 656 s ISBN 5 699 06944 5