Парк Планти (пол. Planty) є одним з найбільших міських парків у Кракові, Польща. Він оточує Старе Місто (пол. Stare Miasto), де стояли середньовічні оборонні міські стіни до початку 19-го століття.
Парк Планти | ||||
---|---|---|---|---|
Парк Планти поміж вул. Францисканською та Вавельським пагорбом | ||||
50°03′40″ пн. ш. 19°56′38″ сх. д. / 50.0611° пн. ш. 19.9439° сх. д. | ||||
Тип | парк | |||
Статус | об'єкт культурної спадщини Польщі | |||
Відкрито | 1822–1830 | |||
Площа | 21 га | |||
Країна | Республіка Польща | |||
Розташування | Краків, Польща | |||
Парк Планти Парк Планти (Польща) | ||||
Парк Планти у Вікісховищі |
Парк внесений до реєстру пам'яток Малопольського воєводства (№A-576 від 13.05.1976).
Парк має площу 21 тис.кв.м і довжиною 4 кілометри. Він складається з ланцюжка невеликих садів, виконаних в різних стилях і прикрашений численними пам'ятниками і фонтанами. Парк утворює мальовничу алею популярну у мешканців Кракова. Влітку, прикрашений водоймами і місцями відпочинку, створює прохолодний і тінистий захов від сусідніх метушливих вулиць.
Більшість історичних пам'яток старого Кракова знаходяться всередині поясу парку Планти по Королівській дорозі (пол. Droga Królewska), що перетинає парк від середньовічного передмістя Клепаж, через Флоріанську браму на північному фланзі старих оборонних міських стін. Історичний Вавельський замок (пол. Wawel) на Вавельскому пагорбі та меандр набережної Вісли, утворюють південний кордон Плант.
Історія
Зелений пояс був створений на місці середньовічних стін між 1822—1830 в рамках міських проектів розвитку концепції міських садів.
Назва Планти (пол. Planty) походить від слова пол. splantowania, тобто зрівняння руїн, тому мешканці Кракова довго вживали назву Плантації (пол. Plantacye).
До початку 19-го століття розширюючись місто почало переростати межі старих оборонних стін. Оборонні стіни приходили в непридатність через відсутність технічного обслуговування після поділів Польщі. В результаті, імператор Австро-Угорщини Франц I наказав демонтувати старі укріплення. Тим не менш, в 1817 році професору Ягеллонського університету Феліксу Радванські вдалося переконати сесію Сенату Республіки Кракова видати закони часткового збереження старих укріплень, а саме, Флоріанських воріт і прилеглого Барбакану, одного з усього лише трьох таких укріплених форпостів, що збереглися в Європі.
Планти стали місцем прогулянок, товариських зустрічей, а навіть національних урочистостей. У 1871 р. утворено Комісію Плантаційну, яка зайнялася упорядкованістю парку і стала ним опікуватись. За її ініціативою розпочато прикрашання парку пам'ятниками. У 1919 році перед Collegium Novum Ягелонського Університету посаджено Дуб Свободи. На розі вул. Любич натомість перед II світовою війною стояв меморіальний в'яз посаджений ніби самим Тадеушем Костюшком.
Під час II світової війни парк зазнав спустошення — німці прорізали кущі і пограбували «на воєнні металеві цілі» загорожу, яка відділяла алеї для прогулянок від зелені. У повоєнному періоді було обмежено доступ тільки до запобігання подальшої деградації парку. Рішення про відновлення, згідно проекту професора Януша Богдановського, прийнято у 1989 р. Впродовж кільканадцяти років реновації парку відновлено малу архітектуру — стильні лампи, загорожі, лавки; за допомогою кам'яних мурів викладено давній перебіг оборонних стін, а також розміщення башт і міських воріт.
Парк Планти поділено на 8 садів:
- Вавель — в околицях Вавеля — від вулиці Францисканської до вулиці Повіслє
- Університет — в околицях Ягелонського Університету — від вулиці Францисканської до вулиці Св.Анни
- Палац Мистецтва — в околицях Палацу Мистецтва — від вулиці Св.Анни до вулиці Св.Томаша
- Флоріанка — навпроти давньої будівлі Товариства взаємного страхування «Флоріанка» — від вулиці Св.Томаша до вулиці Славковської
- Барбакан — в околицях Барбакану — від вулиці Славковської до вулиці Шпитальної
- Дворжець — в околицях Головного Вокзалу — від вулиці Шпитальної до вулиці Миколайської
- Грудек — від вулиці Міколайської до вулиці Домініканської
- Страдом — в околицях Страдома — від вулиці Домініканської до вулиці Гродзької і вулиці Страдомскої
Оточення
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
- Колегіум Novum Яґеллонського Університету
- Колегіум Witkowskiego Яґеллонського Університету
-
- Сови, Броніслав Хромий
- Пам’ятник Тадеуша Бой-Желенського
- Пам’ятна дошка
- Скульптура на честь поеми Адама Міцкевича «Гражина»
- Пам’ятник кардиналу Адам Сапіга
- Фонтан поблизу Краківської філармонії
- Пам’ятник жертвам Голодомору в Україні у 1932–1933р.
- Фігура Богоматері у кінці вул. Ягелонської
- Пам’ятник Миколая Коперника
- Пам’ятник Артура Ґроттґера
- Пам’ятник Шопену 1927р.
- Скульптура на честь трагедії Юліуша Словацького "Лілла Венеда"
- Пам’ятник Тадеушу Рейтану біля вул.Гарбарська
- Пам’ятник Королева Ядвига i Владислав Ягайло
- Пам'ятник Богдана Залевського
- Фонтан поблизу вул. Баштова
- Пам'ятник радянським солдатам біля вул. Прандоти
- Пам'яник польському художнику Яну Матейку біля вул. Баштової
- Пам’ятна дошка Marcina Oracewicza на Барбакані
- Монумент застреленим у 1936 році працівникам Семперіту
- Пам’ятник Флоріана Стражевського
- Пам’ятник Міхала Балуцького
- Меморіал полковника Нарциса Вятра
- Ліхтар мертвих (каплиця святої Гертруди)
Див. також
Примітки
- Реєстр пам'яток — 2022.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 липня 2015. Процитовано 3 липня 2015.
- Andrew Beattie, From the Piast Church to the Holy Cross Church [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] Landmark Publishing, page 40.
- St. Florian's Church [ 3 січня 2019 у Wayback Machine.] at www.krakow4u.pl [ 31 січня 2009 у Wayback Machine.]
- Rick Steves' Europe Through the Back Door 2008 [ 19 травня 2011 у Wayback Machine.], Avalon Publishing, page 539.
- Andrzej Kozioł Na krakowskich Plantach, Wydawnictwo WAM, Kraków 2008, s. 49
- Ministry of Foreign Affairs 2002—2009, The Sites on the UNESCO List. [ 29 січня 2009 у Wayback Machine.] Krakow, at Poland.gov.pl [ 29 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- , Mała Encyklopedia Krakowa, str. 328—329
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Park Planti pol Planty ye odnim z najbilshih miskih parkiv u Krakovi Polsha Vin otochuye Stare Misto pol Stare Miasto de stoyali serednovichni oboronni miski stini do pochatku 19 go stolittya Park PlantiPark Planti pomizh vul Franciskanskoyu ta Vavelskim pagorbom50 03 40 pn sh 19 56 38 sh d 50 0611 pn sh 19 9439 sh d 50 0611 19 9439Tip parkStatus ob yekt kulturnoyi spadshini PolshiVidkrito 1822 1830Plosha 21 gaKrayina Respublika PolshaRoztashuvannya Krakiv PolshaPark PlantiPark Planti Polsha Park Planti u Vikishovishi Aleya z lavkami pid derevami Park vnesenij do reyestru pam yatok Malopolskogo voyevodstva A 576 vid 13 05 1976 Park maye ploshu 21 tis kv m i dovzhinoyu 4 kilometri Vin skladayetsya z lancyuzhka nevelikih sadiv vikonanih v riznih stilyah i prikrashenij chislennimi pam yatnikami i fontanami Park utvoryuye malovnichu aleyu populyarnu u meshkanciv Krakova Vlitku prikrashenij vodojmami i miscyami vidpochinku stvoryuye proholodnij i tinistij zahov vid susidnih metushlivih vulic Bilshist istorichnih pam yatok starogo Krakova znahodyatsya vseredini poyasu parku Planti po Korolivskij dorozi pol Droga Krolewska sho peretinaye park vid serednovichnogo peredmistya Klepazh cherez Floriansku bramu na pivnichnomu flanzi starih oboronnih miskih stin Istorichnij Vavelskij zamok pol Wawel na Vavelskomu pagorbi ta meandr naberezhnoyi Visli utvoryuyut pivdennij kordon Plant Park Planti zelenij Stare MiastoIstoriyaZelenij poyas buv stvorenij na misci serednovichnih stin mizh 1822 1830 v ramkah miskih proektiv rozvitku koncepciyi miskih sadiv Nazva Planti pol Planty pohodit vid slova pol splantowania tobto zrivnyannya ruyin tomu meshkanci Krakova dovgo vzhivali nazvu Plantaciyi pol Plantacye Do pochatku 19 go stolittya rozshiryuyuchis misto pochalo pererostati mezhi starih oboronnih stin Oboronni stini prihodili v nepridatnist cherez vidsutnist tehnichnogo obslugovuvannya pislya podiliv Polshi V rezultati imperator Avstro Ugorshini Franc I nakazav demontuvati stari ukriplennya Tim ne mensh v 1817 roci profesoru Yagellonskogo universitetu Feliksu Radvanski vdalosya perekonati sesiyu Senatu Respubliki Krakova vidati zakoni chastkovogo zberezhennya starih ukriplen a same Florianskih vorit i prileglogo Barbakanu odnogo z usogo lishe troh takih ukriplenih forpostiv sho zbereglisya v Yevropi Planti stali miscem progulyanok tovariskih zustrichej a navit nacionalnih urochistostej U 1871 r utvoreno Komisiyu Plantacijnu yaka zajnyalasya uporyadkovanistyu parku i stala nim opikuvatis Za yiyi iniciativoyu rozpochato prikrashannya parku pam yatnikami U 1919 roci pered Collegium Novum Yagelonskogo Universitetu posadzheno Dub Svobodi Na rozi vul Lyubich natomist pered II svitovoyu vijnoyu stoyav memorialnij v yaz posadzhenij nibi samim Tadeushem Kostyushkom Pid chas II svitovoyi vijni park zaznav spustoshennya nimci prorizali kushi i pograbuvali na voyenni metalevi cili zagorozhu yaka viddilyala aleyi dlya progulyanok vid zeleni U povoyennomu periodi bulo obmezheno dostup tilki do zapobigannya podalshoyi degradaciyi parku Rishennya pro vidnovlennya zgidno proektu profesora Yanusha Bogdanovskogo prijnyato u 1989 r Vprodovzh kilkanadcyati rokiv renovaciyi parku vidnovleno malu arhitekturu stilni lampi zagorozhi lavki za dopomogoyu kam yanih muriv vikladeno davnij perebig oboronnih stin a takozh rozmishennya basht i miskih vorit Park Planti podileno na 8 sadiv Vavel v okolicyah Vavelya vid vulici Franciskanskoyi do vulici Povislye Universitet v okolicyah Yagelonskogo Universitetu vid vulici Franciskanskoyi do vulici Sv Anni Palac Mistectva v okolicyah Palacu Mistectva vid vulici Sv Anni do vulici Sv Tomasha Florianka navproti davnoyi budivli Tovaristva vzayemnogo strahuvannya Florianka vid vulici Sv Tomasha do vulici Slavkovskoyi Barbakan v okolicyah Barbakanu vid vulici Slavkovskoyi do vulici Shpitalnoyi Dvorzhec v okolicyah Golovnogo Vokzalu vid vulici Shpitalnoyi do vulici Mikolajskoyi Grudek vid vulici Mikolajskoyi do vulici Dominikanskoyi Stradom v okolicyah Stradoma vid vulici Dominikanskoyi do vulici Grodzkoyi i vulici StradomskoyiOtochennyaPam yatni ob yekti poblizu Plant Barbakan Florianska brama Palac mistectva Teatr imeni Yuliusha Slovackogo Kostel Svyatogo Hresta v Krakovi Bazilika Svyatogo Franciska Assizkogo Krakiv Kolegium Novum Yagellonskogo Universitetu Kolegium Witkowskiego Yagellonskogo Universitetu Vavel Pam yatniki ta fontani na Plantah Sovi Bronislav Hromij Pam yatnik Tadeusha Boj Zhelenskogo Pam yatna doshka Skulptura na chest poemi Adama Mickevicha Grazhina Pam yatnik kardinalu Adam Sapiga Fontan poblizu Krakivskoyi filarmoniyi Pam yatnik zhertvam Golodomoru v Ukrayini u 1932 1933r Figura Bogomateri u kinci vul Yagelonskoyi Pam yatnik Mikolaya Kopernika Pam yatnik Artura Grottgera Pam yatnik Shopenu 1927r Skulptura na chest tragediyi Yuliusha Slovackogo Lilla Veneda Pam yatnik Tadeushu Rejtanu bilya vul Garbarska Pam yatnik Koroleva Yadviga i Vladislav Yagajlo Pam yatnik Bogdana Zalevskogo Fontan poblizu vul Bashtova Pam yatnik radyanskim soldatam bilya vul Prandoti Pam yanik polskomu hudozhniku Yanu Matejku bilya vul Bashtovoyi Pam yatna doshka Marcina Oracewicza na Barbakani Monument zastrelenim u 1936 roci pracivnikam Semperitu Pam yatnik Floriana Strazhevskogo Pam yatnik Mihala Baluckogo Memorial polkovnika Narcisa Vyatra Lihtar mertvih kaplicya svyatoyi Gertrudi Div takozhVavel Yagellonskij universitet Park Planti im Floriana Novackogo Krakiv PrimitkiReyestr pam yatok 2022 d Track Q15983881 PDF Arhiv originalu PDF za 5 lipnya 2015 Procitovano 3 lipnya 2015 Andrew Beattie From the Piast Church to the Holy Cross Church 29 listopada 2014 u Wayback Machine Landmark Publishing page 40 St Florian s Church 3 sichnya 2019 u Wayback Machine at www krakow4u pl 31 sichnya 2009 u Wayback Machine Rick Steves Europe Through the Back Door 2008 19 travnya 2011 u Wayback Machine Avalon Publishing page 539 Andrzej Koziol Na krakowskich Plantach Wydawnictwo WAM Krakow 2008 s 49 ISBN 978 83 7505 157 5 Ministry of Foreign Affairs 2002 2009 The Sites on the UNESCO List 29 sichnya 2009 u Wayback Machine Krakow at Poland gov pl 29 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Mala Encyklopedia Krakowa str 328 329