Міхал Балуцький | ||||
---|---|---|---|---|
пол. Michał Bałucki | ||||
Міхал Балуцький у молодості. | ||||
Псевдонім | пол. Elpidon, Niemichał Niebałucki, Jan Załęga | |||
Народився | 29 вересня 1837 Краків | |||
Помер | 17 жовтня 1901 (64 роки) Краків ·вогнепальне поранення | |||
Поховання | Раковицький цвинтар у Кракові | |||
Громадянство | Австрійська імперія→ Австро-Угорщина | |||
Національність | поляк | |||
Діяльність | прозаїк, драматург і публіцист | |||
Alma mater | Ягеллонський університет і d | |||
Мова творів | польська | |||
Роки активності | 1859—1901 | |||
Напрямок | пізній романтизм, позитивізм | |||
Жанр | оповідання, повість, п'єса, вірш, есей, нарис | |||
Magnum opus | Комедії «Радники пана радника», «Великі шишки», «Відкритий дім», «Важкі часи»; повісті «Краківські типи і образки», «Пан бургомістр із Піпідівки», вірш «Для хліба» | |||
| ||||
Міхал Балуцький у Вікісховищі | ||||
Мі́хал Балу́цький (пол. Michał Bałucki; * 29 вересня 1837, Краків — † 17 жовтня 1901, Краків) — польський письменник, драматург і публіцист періоду позитивізму.
Біографічні дані
Міхал Балуцький народився в краківській сім'ї середнього класу (батько був кравець, мати походила з єврейського роду Кохманів, перейшла на католицизм і була власницею кав'ярні). Закінчивши у Кракові початкову школу імені святої Барбари й гімназію імені святої Анни, у 1857 році Міхал вступив на фізико-математичний факультет Ягеллонського університету, а 1858 року перейшов на історико-літературний факультет цього ж навчального закладу. У 1857—1864 роках брав участь у зустрічах митців, що збиралися в скульптурній майстерні Париса Філіппі в Кракові (зокрема з Юзефом Шуйським, , Артуром Ґроттґером, Яном Матейком і Владиславом Желенським. У той час він пробував писати літературні й публіцистичні твори, але облишив через нервову хворобу. 1859 року він побував в Італії. Одужавши, певний час працював учителем у ЧенстоховіУ 1861—1862 роках Балуцький був співредактор громадсько-культурного часопису «Niewiasta».
Балуцький не боровся в Січневому повстанні, натомість брав активну участь у діяльності конспіративних організацій у Галичині, підтримуючи організацію «червоних». У серпні — вересні 1862 року він разом із Владиславом Людвіком Анчицом редагував підпільну газету «Kosynier» / «Косинер».
За таку діяльність провів рік в австрійській в'язниці (заарештований наприкінці 1863-го через донос). У 1865—1866 роках він жив у Варшаві, після чого знову переїхав до Кракова. Разом із Альфредом Щепанським у 1867—1868 роках був співредактор тижневика для жінок «Kalina». З 1869 по 1873 рік у часописі «Kraj» Міхал Балуцький провадив щотижневу колонку «Tygodnik krakowski». 1876 року одружився з краківською актрисою Кароліною (Калікстою) Цвіклінською (Karolina Ćwiklińska). Овдовівши у 1877-му, оженився у 1879 з Евфемією Сливинською (Eufemia Śliwińska). Мав із нею двоє дітей.
З 1880-х років діяв у таборі демократів, виступав проти клерикалізму й проавстрійського лоялізму галицьких політиків.
1885 року Балуцький став першим головою краківського осередку Польського гімнастичного товариства «Sokół».
Наприкінці життя Балуцький вів полеміку з учасниками руху «Молода Польща». Особливо агресивно його критикував Люціян Ридель. Ці публікації в краківській газеті «Czas» / «Час» впливали як на матеріальне становище, так і на психіку Балуцького. Зрештою письменника бойкотували навіть актори під час прем'єри однієї з його п'єс. Важко переживаючи невдачі своїх останніх творів, пригноблений від діагностованого неврозу, Міхал Балуцький наклав на себе руки, вистріливши з пістолета в скроню. Це сталося ввечері 17 жовтня перед входом до краківського парку імені Генрика Йордана. Його поховали у дільниці Bc Раковицького цвинтаря, без релігійної відправи. У справі згоди на церковний похоронний обряд втрутилися, зокрема, маршалок Анджей Казімєж Потоцький і таємний радник Антоній Водзіцький, але кардинал Ян Пузина виступив категорично проти, чим викликав обурення широкої громадськості Кракова. Незабаром після трагічної смерті письменника городяни вирішили поставити йому пам'ятник. Швидко зібрано кошти й поставлено бюст Міхала Балуцького. Автором скульптури став Тадеуш Блотницький. Спочатку планувалося встановити пам'ятник на площі перед театром імені Юліуша Словацького, але впливові консервативні кола заперечували проти цього місця. Нарешті пам'ятник поставили за театром. Відкриття відбулося в 1911 році, на десяті роковини смерті Міхала Балуцького.
Творчість
Міхал Балуцький належав до угруповання так званих передбуремників (пол. przedburzowcy) — письменників, що дебютували перед Січневим повстанням у Польщі, на переломі пізнього романтизму і позитивізму. Відкинувши романтичну й месіаністську риторику стосовно народних повстань, ці літератори сподівалися на переломну зміну історії.
Став відомим передусім завдяки своїм п'єсам. Як позитивіст, він гостро виступав у численних статтях проти модернізму й декадентства. На початку 1890-х численні критики стали однобічно трактувати Балуцького як пропагандиста «балуччини» / «bałuczczyzny», тобто прихильника ідеології міщанства. Модерністи розглядали його творчість як зразок філістерства, апологію міщанського життя. Такі погляди поділяли літературознавці часів ПНР.
Міхал Балуцький здобув кілька премій на краківських конкурсах драматичних творів і премію газети «Kurier Warszawski».
Твори письменника перекладено англійською, есперанто, німецькою, російською, словацькою, чеською і українською мовами.
Поезія
У багатьох дослідженнях подано, що літературний дебют Балуцького відбувся 1861 року — віршами на народні мотиви. Згідно з іншими дослідженнями, це сталося 1860 року — на шпальтах часопису «Gwiazdka Cieszyńska», віршами «Do ojca» (1860, № 16) і «Niedzielna pieśń pastuchy» (1860, № 26). У цьому ж виданні Балуцький також опублікував поему «Góral» (1860, № 42) і вірш «Dziewczyna spod lasu» (1860, орієнтовно № 22 — 25). Датою дебюту також подають 1859 рік, коли Балуцький опублікувався в журналі «Dziennik Literacki».
1864 року Міхал Балуцький, перебуваючи в тюрмі й під впливом почутої від в'язня-горянина розповіді про свою долю, написав вірша «Dla chleba» / «Для хліба», якого поклав на музику Владислав Желенський. Цей твір став народною піснею під назвою «Góralu, czy ci nie żal» / «Горянине, чи не жаль тобі». 1872 і 1888 року в Кракові вийшли дві поетичні збірки Балуцького.
Проза
На перші повісті «Przebudzeni» (1864) / «Пробуджені» та «Młodzi i starzy» (1866) / «Молоді і старі» Міхала Балуцького надихнули випадки часів Січневого повстання. Ці твори, а також «Życie wśród ruin» (1870) / «Життя серед руїн» написано в дусі демократично-революційного радикалізму.
У 70-х роках дев'ятнадцятого століття письменник став одним із головних пропагандистів позитивізму в Галичині, пишучи тенденційні твори. У них доволі схематично показано і позитивних, і негативних героїв, переважно вихідців із міщанства. У цих повістях і романах відбито соціальну та ідеологічну програму автора. Роман «Z obozu do obozu» (1874) описав поразку чесного діяча, що заплутався в павутині інтриг краківського середовища. У повісті «Błyszczące nędze» / «Блискучі злидні» (1870) представлено критичну картину аристократів і поміщиків. Головними позитивними героями цих творів ставали або представники інтелігенції (наприклад, адвокат у «Блискучих злиднях»), або ремісники («Byle wyżej» / «Аби вище», 1875). У повісті «Żydówka» / «Єврейка» (1870) автор засудив антисемітизм.
Згодом у творчості Балуцького наголос змістився з пропагування позитивістської програми на критику тодішньої дійсності. Світ зображено переповненим злочинами, капіталістичною експлуатацією, соціалістами-демагогами («250 000», 1882; «W żydowskich rękach» / «В єврейських руках», 1884; «Przeklęte pieniądze» / «Прокляті гроші», 1899). В останніх творах автор виступав проти декадентства («Pamiętnik Munia» / «Щоденник Муня», 1899).
Утопічною вірою в суспільно корисну «працю біля основ» (так звана теорія малих діл) пройняті повісті «Блискучі злидні» (1870), «За клапоть землі» (1872), «Аби вище» (1875).
Інший аспект творчості — це соціально-політична сатира. У «Двох візитах його світлості» (1883) показано перетворення колишніх патріотів у роялістів. По-гротескному зображено галицьку дрібну буржуазію з її комплексом неповноцінності у ставленні до знаті, зі снобізмом, з намаганням жити понад можливості («Пан бургомістр Піпідівки», 1887). Цим типажам письменник протиставляв порядність і працьовитість нижчих верств — ремісників, слуг, дрібних торговців, зображаючи їх із симпатією та гумором («Краківські типи і образки», 1881; «Оповідання і образки», 1885).
Драматургія
Більшість п'єс Міхала Балуцького балансують на грані між комедією та фарсом і розвивають традицію Александра Фредра. Дія відбувається переважно в середовищі міщанства (торговці, власники будинків, урядовці), рідше — в середовищі шляхти. Галицьке міщанство він зображав сатирично, хоч і з домішкою сентиментальності.
У ранніх драматичних творах автор висміював погоню за титулами й посадами, надмірне честолюбство, снобізм, вислуговування перед шляхтичами й державними чиновниками, хлопоманію («Полювання на чоловіка», 1865; «Радники пана радника», 1867; «Працьовиті нероби», 1871; «Комедія з освітою», 1876; «Родичі», 1879; «Сусіди», 1880).
Найпопулярнішими й найчастіш інсценізованими стали комедії з середнього періоду творчості — 1880-х років. У «Великих шишках» (1881) показано літніх чоловіків, що надмірно покладаються на свою привабливість як женихів. «Відкритий дім» (1883) — це історія про пригоди гостей і господарів на вечірці з танцями. У «Клубі парубків» (1890) йдеться про заходи жінок як відповідь на парубоцькі замашки чоловіків.
У п'єсах пізнішого періоду драматург висміював деморалізованих журналістів («Новий журнал», 1887) і декадентів («Швачки», 1897). По-комедійному він висвітлив жіночу емансипацію («Емансипантки», 1873; «Справа жінок», 1896).
Багато сюжетів комедій Міхала Балуцького ґрунтуються на маловажливих справах, легко вирішуваних непорозуміннях, малоймовірних подіях. Комізм персонажів поставав від розбіжності між їхнім словом і ділом, між їхньою надмірною самоповагою і думкою оточення про них. Творам характерний вербальний і ситуаційний гумор. Герої ранніх комедій були схематичні, а в пізніших творах вони набирають індивідуальних рис.
1884 року комедію «Гуски і гусочки» (1882) поставлено на сцені Руського народного театру у Львові.
Публіцистика
Публіцистиці Міхала Балуцького притаманні ідеологічні мотиви, подібні до тих, які він розвивав у прозі. У рубриці «Tygodnik krakowski» автор критикував соціальну незрілість міщанства та шляхти, пасивність, брак громадянської мужності, догоджання державним чиновникам, консерватизм і клерикалізм.
Твори
Повісті й романи
- 1864 Przebudzeni — «Пробуджені»
- 1866 Młodzi i starzy — «Молоді і старі»
- 1869 Trzy szkice powieściowe z r. 1863 — «Три оповідні замальовки з 1863 року»
- 1870 Życie wśród ruin — «Життя серед руїн»
- 1870 Błyszczące nędze — «Блискучі злидні»
- 1870 Tajemnice Krakowa — «Таємниці Кракова»
- 1870 Żydówka — «Єврейка»
- 1871 Romans bez miłości i miłość bez romansu — «Роман без кохання і кохання без роману»
- 1872 O kawał ziemi — «За клапоть землі»
- 1872 Siostrzenica księdza proboszcza — «Ксьондзова небога»
- 1873 Sabina — «Сабіна»
- 1873 Polowanie na żonę — «Полювання на дружину»
- 1874 Z obozu do obozu — «З табору до табору»
- 1875 Byle wyżej — «Аби вище»
- 1875 Biały murzyn — «Білий негр»
- 1877 Album kandydatek do stanu małżeńskiego — «Альбом кандидаток на заміжжя»
- 1879 Za winy niepopełnione — «За не скоєні злочини»
- 1881 Typy i obrazki krakowskie — «Краківські типи і образки»
- 1881 Pańskie dziady — «Панські жебраки»
- 1883 Dwie wizyty jego ekscelencji — «Два візити його світлості»
- 1882 250 000 — «250 000»
- 1883 Góral na dolinach — «Горянин у долинах»
- 1884 W żydowskich rękach — «У єврейських руках»
- 1887 Pan burmistrz z Pipidówki — «Пан бургомістр із Піпідівки»
- 1888 Całe życie głupi — «Усе життя дурні»
- 1889 Grześ niepiśmienny — «Неписьменний Ґжесь»
- 1891 Z mętów społecznych — «З дна суспільства»
- 1891 Panna Walerja — «Панна Валерія»
- 1891 Garbuska — «Горбунка»
- 1896 Wiś i Dziunia — «Вісь і Дзюня»
- 1898 Zamki na lodzie — «Замки на льоді»
- 1899 Pamiętnik Munia — «Щоденник Муня»
- 1899 Przeklęte pieniądze — «Прокляті гроші» (оповідання)
- Po burzy — «Після бурі»
- Męczennica — «Мучениця»
- Hermanowe grzechy i kłopoty — «Германові гріхи і клопоти»
П'єси
- 1865 Polowanie na męża — «Полювання на чоловіка»
- 1867 Radcy pana radcy — «Радники пана радника»
- 1871 Pracowici próżniacy — «Працьовиті нероби»
- 1873 Emancypowane — «Емансипантки»
- 1875 Komedia z oświatą — «Комедія з освітою»
- 1876 Pozłacana młodzież — «Позолочена молодь»
- 1876 Rodzina Dylskich — «Родина Дильських»
- 1876 Teatr amatorski — «Любительський театр»
- 1877 Po śmierci cioci — «Після тітоньчиної смерті»
- 1879 Krewniaki — «Родичі»
- 1880 Sąsiedzi — «Сусіди»
- 1881 Grube ryby — «Великі шишки»
- 1882 Gęsi i gąski — «Гуски і гусочки»
- 1883 Zakładam dziennik — «Засновую журнал»
- 1883 Dom otwarty — «Відкритий дім»
- 1885 Nowele i obrazki — «Оповідання і образки»
- 1887 Nowy dziennik — «Новий журнал»
- 1888 O Józię — «За Юзю»
- 1889 Ciężkie czasy — «Важкі часи»
- 1890 Klub kawalerów — «Клуб парубків»
- 1890 Bilecik miłosny — «Любовна карточка»
- 1892 Flirt — «Флірт»
- 1893 Kiliński — «Кілінський»
- 1896 Sprawa kobiet — «Справа жінок»
- 1897 Szwaczki — «Швачки»
- 1898 Wędrowna muza — «Мандрівна муза»
- 1900 Blagierzy — «Хвальки»
- 1921 Ciepła wdówka — «Тепла вдовичка»
- Bajki — «Казки» (комедія у трьох діях, рукопис [ 8 лютого 2015 у Wayback Machine.])
- Niewolnice z Pipidówki — «Невільниці з Піпідівки»
- Piękna żonka — «Вродлива жінка»
- Drużba — «Дружба»
- Na łonie natury — «На лоні природи»
- Po teatrze — «Після театру»
- Kuzynek — «Братанич»
Літературно-критичні праці
- 1867 Kobiety dramatów Słowackiego — «Жінки у драмах Словацького»
- О literaturze polskiej — «Про польську літературу»
- Kilka słów o baranach historycznych i dzisiejszych — «Кілька слів про історичних і нинішніх баранів»
Інше
- Ziemowit, książę mazowiecki — «Земовіт, мазовецький князь» (поема)
- 1864 Dla chleba (пісня Góralu, czy ci nie żal)
- 1874 Poezye Michała Bałuckiego — «Поезії Міхала Балуцького»
- 1875 Zaklęte pieniądze — «Закляті гроші» (оповідання)
- 1885 Ostatnia stawka — «Остання ставка» (новела)
- 1887 Poezye — «Поезії»
- 1887 Nowelle — «Новели»
- 1888 Doróżkarz — «Візник» (оповідання)
- 1889 Nowelle — «Новели»
- 1901 Prosto z pensyi — «Просто з пансіону» (оповідання)
- 1921 Latawica — «Непосида» (оповідання)
Переклади
Балуцький перекладав твори німецьких поетів Гайнріха Гайне і Людвіґа Уланда.
- Heinrich Heine:
- Napis na książce
- Dlaczego róż blade kielichy…
- Na pierś mą daj rękę…
- Śniłem, że księżyc stał zadumany…
- Niektórzy modlą się do Madonny…
- W śnie kochankę’m ujrzał dawną…
- Już nad górami słońce powstaje…
- Na górze Brocken
- Wśród nagich skał świerk stoi…
- Do mojéj matki
- Donna Klara
- Pielgrzymka do Kewlar
- Ludwig Uhland:
- Postanowienie
- Mnich i pasterz
- Niedzielna pieśń pastuszka
Екранізації
- 1938 Za winy niepopełnione, режисер Еугеніуш Бодо
- 1939 Biały Murzyn, режисер Леонард Бучковський
- 1962 Klub kawalerów, режисер Єжи Зажицький
- 1980 Dom otwarty (I серія Z biegiem lat, z biegiem dni…, режисери Едвард Клосінський і Анджей Вайда
Бібліографія
- Teodor Jeske-Choiński: Wstęp, w: Michał Bałucki, Przeklęte pieniądze, Warszawa 1899.
- Teodor Jeske-Choiński: Michał Bałucki jako powieściopisarz, w: Pozytywizm w nauce i literaturze, Warszawa 1908, s. 182—195.
- Tadeusz Drewnowski: Przedmowa, w: Michał Bałucki, Pisma wybrane, t. I, Kraków 1956.
- Janusz Maciejewski: Przedburzowcy. Z problematyki przełomu między romantyzmem a pozytywizmem, Kraków 1971.
- Tomasz Weiss: Wstęp, w: Michał Bałucki, Grube ryby, Dom otwarty, Wrocław 1981, Biblioteka Narodowa, seria 1, nr 236, .
- Edmund Rosner: Cieszyńskie okruchy literackie, Cieszyn 1983, s. 14-16.
- Świat Michała Bałuckiego, pod red. Tadeusza Budrewicza, Kraków 2002, .
- Anna Sobiecka: Michał Bałucki i teatr: wybrane problemy i aspekty, Słupsk 2006,
- Anna Sobiecka: Bałucki na scenie 1867—1901, Słupsk 2007, .
- Henryk Markiewicz: Pozytywizm. Wyd. VII. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2008, s. 86, 115—118, 126—127, 166, 226, 228—232, 447, seria: Wielka Historia Literatury Polskiej. .
- «В нашім народнім театрі». «Діло», 1884, № 113
- «Михайло Балуцький» [Некролог]. — «Буковина», 1901, № 120
- Ярослав Галан. «Гостинний дім» / у кн.: Галан Я. Твори, т. 3. К., 1978
- Українська літературна енциклопедія, т. I
Українські переклади
Українською мовою окремі твори Балуцького переклав Лев Турбацький.
- «Злодійська амбіція». — «Народна часопись», 1891, № 177
- «Декадент». — «Буковина», 1898, № 20 — 23
Зовнішні зв'язки
- Твори Міхала Балуцького в оригіналі і в німецькому та чеському перекладах. Сайт Polona.pl [ 16 червня 2018 у Wayback Machine.]
- Utwory Michała Bałuckiego w serwisie eLektury [ 8 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Michał Bałucki. Сайт «Wolne Lektury» [ 8 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Michał Bałucki. Сайт «Poezja.org» [ 4 вересня 2022 у Wayback Machine.]
- Балуцкий, Михаил. Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона
- Bałucki Michał. Encyklopedia Krakowa [ 12 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Marek Adamiec. Michał BAŁUCKI. Сайт WIRTUALNA BIBLIOTEKA LITERATURY POLSKIEJ [ 25 січня 2021 у Wayback Machine.]
У Вікіджерелах є Michał Bałucki (пол.) |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Michał Bałucki (пол.) |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Michał Bałucki (пол.) |
Нагороди
- 1871 — друга премія на краківському конкурсі драматичних творів за п'єсу «Працьовиті нероби»
- 1873 — третя премія на краківському конкурсі драматичних творів за п'єсу «Емансипантки»
- 1886 — перша премія на краківському конкурсі драматичних творів за п'єсу «Родичі»
- 1892 — премія на конкурсі драматичних творів від газети «Kurier Warszawski» за п'єсу «Флірт»
Пошанування
Примітки
- . Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 20 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 12 вересня 2016. Процитовано 20 травня 2020.
- Karolina Grodziska-Ożóg. Cmentarz Rakowicki w Krakowie (1803—1939). Wyd. II. Kraków: Wydawnictwo Literackie, 1987, s. 96.
- Marek Żukow-Karczewski. Brzydkie sprawki wielkich krakowian, «Gazeta Krakowska», 18 XII 1992 r., nr 295 (13604)
- Marek Żukow-Karczewski. Dawne pomniki Krakowa. Pomnik Michała Bałuckiego, «Echo Krakowa», 7 XI 1990 r., nr 216 (13277)
- Edmund Rosner: Cieszyńskie okruchy literackie, Cieszyn 1983, s. 14-15.
- Henryk Markiewicz. Pozytywizm. Wyd. VII. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2008, s. 447, seria: Wielka Historia Literatury Polskiej.
- ЭСБЕ. Балуцкий, Михаил
- Колектив авторів. Балуцький (Bałucki) Міхал // Українська Літературна Енциклопедія / Відповідальний редактор Ігор Дзеверін. — Київ : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії імені Миколи Бажана, 1988. — Т. І. — С. 121. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrcenter Primitki Mihal Baluckijpol Michal BaluckiMihal Baluckij u molodosti Psevdonimpol Elpidon Niemichal Niebalucki Jan ZalegaNarodivsya29 veresnya 1837 1837 09 29 KrakivPomer17 zhovtnya 1901 1901 10 17 64 roki Krakiv vognepalne poranennyaPohovannyaRakovickij cvintar u KrakoviGromadyanstvo Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaNacionalnistpolyakDiyalnistprozayik dramaturg i publicistAlma materYagellonskij universitet i dMova tvorivpolskaRoki aktivnosti1859 1901Napryamokpiznij romantizm pozitivizmZhanropovidannya povist p yesa virsh esej narisMagnum opusKomediyi Radniki pana radnika Veliki shishki Vidkritij dim Vazhki chasi povisti Krakivski tipi i obrazki Pan burgomistr iz Pipidivki virsh Dlya hliba Mihal Baluckij u Vikishovishi Mi hal Balu ckij pol Michal Balucki 29 veresnya 1837 18370929 Krakiv 17 zhovtnya 1901 Krakiv polskij pismennik dramaturg i publicist periodu pozitivizmu Biografichni daniMihal Baluckij narodivsya v krakivskij sim yi serednogo klasu batko buv kravec mati pohodila z yevrejskogo rodu Kohmaniv perejshla na katolicizm i bula vlasniceyu kav yarni Zakinchivshi u Krakovi pochatkovu shkolu imeni svyatoyi Barbari j gimnaziyu imeni svyatoyi Anni u 1857 roci Mihal vstupiv na fiziko matematichnij fakultet Yagellonskogo universitetu a 1858 roku perejshov na istoriko literaturnij fakultet cogo zh navchalnogo zakladu U 1857 1864 rokah brav uchast u zustrichah mitciv sho zbiralisya v skulpturnij majsterni Parisa Filippi v Krakovi zokrema z Yuzefom Shujskim Arturom Grottgerom Yanom Matejkom i Vladislavom Zhelenskim U toj chas vin probuvav pisati literaturni j publicistichni tvori ale oblishiv cherez nervovu hvorobu 1859 roku vin pobuvav v Italiyi Oduzhavshi pevnij chas pracyuvav uchitelem u ChenstohoviU 1861 1862 rokah Baluckij buv spivredaktor gromadsko kulturnogo chasopisu Niewiasta Baluckij ne borovsya v Sichnevomu povstanni natomist brav aktivnu uchast u diyalnosti konspirativnih organizacij u Galichini pidtrimuyuchi organizaciyu chervonih U serpni veresni 1862 roku vin razom iz Vladislavom Lyudvikom Anchicom redaguvav pidpilnu gazetu Kosynier Kosiner Za taku diyalnist proviv rik v avstrijskij v yaznici zaareshtovanij naprikinci 1863 go cherez donos U 1865 1866 rokah vin zhiv u Varshavi pislya chogo znovu pereyihav do Krakova Razom iz Alfredom Shepanskim u 1867 1868 rokah buv spivredaktor tizhnevika dlya zhinok Kalina Z 1869 po 1873 rik u chasopisi Kraj Mihal Baluckij provadiv shotizhnevu kolonku Tygodnik krakowski 1876 roku odruzhivsya z krakivskoyu aktrisoyu Karolinoyu Kalikstoyu Cviklinskoyu Karolina Cwiklinska Ovdovivshi u 1877 mu ozhenivsya u 1879 z Evfemiyeyu Slivinskoyu Eufemia Sliwinska Mav iz neyu dvoye ditej Z 1880 h rokiv diyav u tabori demokrativ vistupav proti klerikalizmu j proavstrijskogo loyalizmu galickih politikiv 1885 roku Baluckij stav pershim golovoyu krakivskogo oseredku Polskogo gimnastichnogo tovaristva Sokol Naprikinci zhittya Baluckij viv polemiku z uchasnikami ruhu Moloda Polsha Osoblivo agresivno jogo kritikuvav Lyuciyan Ridel Ci publikaciyi v krakivskij gazeti Czas Chas vplivali yak na materialne stanovishe tak i na psihiku Baluckogo Zreshtoyu pismennika bojkotuvali navit aktori pid chas prem yeri odniyeyi z jogo p yes Vazhko perezhivayuchi nevdachi svoyih ostannih tvoriv prignoblenij vid diagnostovanogo nevrozu Mihal Baluckij naklav na sebe ruki vistrilivshi z pistoleta v skronyu Ce stalosya vvecheri 17 zhovtnya pered vhodom do krakivskogo parku imeni Genrika Jordana Jogo pohovali u dilnici Bc Rakovickogo cvintarya bez religijnoyi vidpravi U spravi zgodi na cerkovnij pohoronnij obryad vtrutilisya zokrema marshalok Andzhej Kazimyezh Potockij i tayemnij radnik Antonij Vodzickij ale kardinal Yan Puzina vistupiv kategorichno proti chim viklikav oburennya shirokoyi gromadskosti Krakova Nezabarom pislya tragichnoyi smerti pismennika gorodyani virishili postaviti jomu pam yatnik Shvidko zibrano koshti j postavleno byust Mihala Baluckogo Avtorom skulpturi stav Tadeush Blotnickij Spochatku planuvalosya vstanoviti pam yatnik na ploshi pered teatrom imeni Yuliusha Slovackogo ale vplivovi konservativni kola zaperechuvali proti cogo miscya Nareshti pam yatnik postavili za teatrom Vidkrittya vidbulosya v 1911 roci na desyati rokovini smerti Mihala Baluckogo Portret Mihala Baluckogo TvorchistMihal Baluckij nalezhav do ugrupovannya tak zvanih peredburemnikiv pol przedburzowcy pismennikiv sho debyutuvali pered Sichnevim povstannyam u Polshi na perelomi piznogo romantizmu i pozitivizmu Vidkinuvshi romantichnu j mesianistsku ritoriku stosovno narodnih povstan ci literatori spodivalisya na perelomnu zminu istoriyi Stav vidomim peredusim zavdyaki svoyim p yesam Yak pozitivist vin gostro vistupav u chislennih stattyah proti modernizmu j dekadentstva Na pochatku 1890 h chislenni kritiki stali odnobichno traktuvati Baluckogo yak propagandista baluchchini baluczczyzny tobto prihilnika ideologiyi mishanstva Modernisti rozglyadali jogo tvorchist yak zrazok filisterstva apologiyu mishanskogo zhittya Taki poglyadi podilyali literaturoznavci chasiv PNR Mihal Baluckij zdobuv kilka premij na krakivskih konkursah dramatichnih tvoriv i premiyu gazeti Kurier Warszawski Tvori pismennika perekladeno anglijskoyu esperanto nimeckoyu rosijskoyu slovackoyu cheskoyu i ukrayinskoyu movami Poeziya U bagatoh doslidzhennyah podano sho literaturnij debyut Baluckogo vidbuvsya 1861 roku virshami na narodni motivi Zgidno z inshimi doslidzhennyami ce stalosya 1860 roku na shpaltah chasopisu Gwiazdka Cieszynska virshami Do ojca 1860 16 i Niedzielna piesn pastuchy 1860 26 U comu zh vidanni Baluckij takozh opublikuvav poemu Goral 1860 42 i virsh Dziewczyna spod lasu 1860 oriyentovno 22 25 Datoyu debyutu takozh podayut 1859 rik koli Baluckij opublikuvavsya v zhurnali Dziennik Literacki 1864 roku Mihal Baluckij perebuvayuchi v tyurmi j pid vplivom pochutoyi vid v yaznya goryanina rozpovidi pro svoyu dolyu napisav virsha Dla chleba Dlya hliba yakogo poklav na muziku Vladislav Zhelenskij Cej tvir stav narodnoyu pisneyu pid nazvoyu Goralu czy ci nie zal Goryanine chi ne zhal tobi 1872 i 1888 roku v Krakovi vijshli dvi poetichni zbirki Baluckogo Proza Na pershi povisti Przebudzeni 1864 Probudzheni ta Mlodzi i starzy 1866 Molodi i stari Mihala Baluckogo nadihnuli vipadki chasiv Sichnevogo povstannya Ci tvori a takozh Zycie wsrod ruin 1870 Zhittya sered ruyin napisano v dusi demokratichno revolyucijnogo radikalizmu U 70 h rokah dev yatnadcyatogo stolittya pismennik stav odnim iz golovnih propagandistiv pozitivizmu v Galichini pishuchi tendencijni tvori U nih dovoli shematichno pokazano i pozitivnih i negativnih geroyiv perevazhno vihidciv iz mishanstva U cih povistyah i romanah vidbito socialnu ta ideologichnu programu avtora Roman Z obozu do obozu 1874 opisav porazku chesnogo diyacha sho zaplutavsya v pavutini intrig krakivskogo seredovisha U povisti Blyszczace nedze Bliskuchi zlidni 1870 predstavleno kritichnu kartinu aristokrativ i pomishikiv Golovnimi pozitivnimi geroyami cih tvoriv stavali abo predstavniki inteligenciyi napriklad advokat u Bliskuchih zlidnyah abo remisniki Byle wyzej Abi vishe 1875 U povisti Zydowka Yevrejka 1870 avtor zasudiv antisemitizm Zgodom u tvorchosti Baluckogo nagolos zmistivsya z propaguvannya pozitivistskoyi programi na kritiku todishnoyi dijsnosti Svit zobrazheno perepovnenim zlochinami kapitalistichnoyu ekspluataciyeyu socialistami demagogami 250 000 1882 W zydowskich rekach V yevrejskih rukah 1884 Przeklete pieniadze Proklyati groshi 1899 V ostannih tvorah avtor vistupav proti dekadentstva Pamietnik Munia Shodennik Munya 1899 Utopichnoyu viroyu v suspilno korisnu pracyu bilya osnov tak zvana teoriya malih dil projnyati povisti Bliskuchi zlidni 1870 Za klapot zemli 1872 Abi vishe 1875 Inshij aspekt tvorchosti ce socialno politichna satira U Dvoh vizitah jogo svitlosti 1883 pokazano peretvorennya kolishnih patriotiv u royalistiv Po grotesknomu zobrazheno galicku dribnu burzhuaziyu z yiyi kompleksom nepovnocinnosti u stavlenni do znati zi snobizmom z namagannyam zhiti ponad mozhlivosti Pan burgomistr Pipidivki 1887 Cim tipazham pismennik protistavlyav poryadnist i pracovitist nizhchih verstv remisnikiv slug dribnih torgovciv zobrazhayuchi yih iz simpatiyeyu ta gumorom Krakivski tipi i obrazki 1881 Opovidannya i obrazki 1885 Dramaturgiya Pohoron Mihala Baluckogo Krakiv 20 zhovtnya 1901 roku Bilshist p yes Mihala Baluckogo balansuyut na grani mizh komediyeyu ta farsom i rozvivayut tradiciyu Aleksandra Fredra Diya vidbuvayetsya perevazhno v seredovishi mishanstva torgovci vlasniki budinkiv uryadovci ridshe v seredovishi shlyahti Galicke mishanstvo vin zobrazhav satirichno hoch i z domishkoyu sentimentalnosti U rannih dramatichnih tvorah avtor vismiyuvav pogonyu za titulami j posadami nadmirne chestolyubstvo snobizm vislugovuvannya pered shlyahtichami j derzhavnimi chinovnikami hlopomaniyu Polyuvannya na cholovika 1865 Radniki pana radnika 1867 Pracoviti nerobi 1871 Komediya z osvitoyu 1876 Rodichi 1879 Susidi 1880 Najpopulyarnishimi j najchastish inscenizovanimi stali komediyi z serednogo periodu tvorchosti 1880 h rokiv U Velikih shishkah 1881 pokazano litnih cholovikiv sho nadmirno pokladayutsya na svoyu privablivist yak zhenihiv Vidkritij dim 1883 ce istoriya pro prigodi gostej i gospodariv na vechirci z tancyami U Klubi parubkiv 1890 jdetsya pro zahodi zhinok yak vidpovid na parubocki zamashki cholovikiv U p yesah piznishogo periodu dramaturg vismiyuvav demoralizovanih zhurnalistiv Novij zhurnal 1887 i dekadentiv Shvachki 1897 Po komedijnomu vin visvitliv zhinochu emansipaciyu Emansipantki 1873 Sprava zhinok 1896 Bagato syuzhetiv komedij Mihala Baluckogo gruntuyutsya na malovazhlivih spravah legko virishuvanih neporozuminnyah malojmovirnih podiyah Komizm personazhiv postavav vid rozbizhnosti mizh yihnim slovom i dilom mizh yihnoyu nadmirnoyu samopovagoyu i dumkoyu otochennya pro nih Tvoram harakternij verbalnij i situacijnij gumor Geroyi rannih komedij buli shematichni a v piznishih tvorah voni nabirayut individualnih ris 1884 roku komediyu Guski i gusochki 1882 postavleno na sceni Ruskogo narodnogo teatru u Lvovi Publicistika Publicistici Mihala Baluckogo pritamanni ideologichni motivi podibni do tih yaki vin rozvivav u prozi U rubrici Tygodnik krakowski avtor kritikuvav socialnu nezrilist mishanstva ta shlyahti pasivnist brak gromadyanskoyi muzhnosti dogodzhannya derzhavnim chinovnikam konservatizm i klerikalizm TvoriPam yatnik Mihalovi Baluckomu Planti Krakiv Povisti j romani 1864 Przebudzeni Probudzheni 1866 Mlodzi i starzy Molodi i stari 1869 Trzy szkice powiesciowe z r 1863 Tri opovidni zamalovki z 1863 roku 1870 Zycie wsrod ruin Zhittya sered ruyin 1870 Blyszczace nedze Bliskuchi zlidni 1870 Tajemnice Krakowa Tayemnici Krakova 1870 Zydowka Yevrejka 1871 Romans bez milosci i milosc bez romansu Roman bez kohannya i kohannya bez romanu 1872 O kawal ziemi Za klapot zemli 1872 Siostrzenica ksiedza proboszcza Ksondzova neboga 1873 Sabina Sabina 1873 Polowanie na zone Polyuvannya na druzhinu 1874 Z obozu do obozu Z taboru do taboru 1875 Byle wyzej Abi vishe 1875 Bialy murzyn Bilij negr 1877 Album kandydatek do stanu malzenskiego Albom kandidatok na zamizhzhya 1879 Za winy niepopelnione Za ne skoyeni zlochini 1881 Typy i obrazki krakowskie Krakivski tipi i obrazki 1881 Panskie dziady Panski zhebraki 1883 Dwie wizyty jego ekscelencji Dva viziti jogo svitlosti 1882 250 000 250 000 1883 Goral na dolinach Goryanin u dolinah 1884 W zydowskich rekach U yevrejskih rukah 1887 Pan burmistrz z Pipidowki Pan burgomistr iz Pipidivki 1888 Cale zycie glupi Use zhittya durni 1889 Grzes niepismienny Nepismennij Gzhes 1891 Z metow spolecznych Z dna suspilstva 1891 Panna Walerja Panna Valeriya 1891 Garbuska Gorbunka 1896 Wis i Dziunia Vis i Dzyunya 1898 Zamki na lodzie Zamki na lodi 1899 Pamietnik Munia Shodennik Munya 1899 Przeklete pieniadze Proklyati groshi opovidannya Po burzy Pislya buri Meczennica Muchenicya Hermanowe grzechy i klopoty Germanovi grihi i klopoti P yesi 1865 Polowanie na meza Polyuvannya na cholovika 1867 Radcy pana radcy Radniki pana radnika 1871 Pracowici prozniacy Pracoviti nerobi 1873 Emancypowane Emansipantki 1875 Komedia z oswiata Komediya z osvitoyu 1876 Pozlacana mlodziez Pozolochena molod 1876 Rodzina Dylskich Rodina Dilskih 1876 Teatr amatorski Lyubitelskij teatr 1877 Po smierci cioci Pislya titonchinoyi smerti 1879 Krewniaki Rodichi 1880 Sasiedzi Susidi 1881 Grube ryby Veliki shishki 1882 Gesi i gaski Guski i gusochki 1883 Zakladam dziennik Zasnovuyu zhurnal 1883 Dom otwarty Vidkritij dim 1885 Nowele i obrazki Opovidannya i obrazki 1887 Nowy dziennik Novij zhurnal 1888 O Jozie Za Yuzyu 1889 Ciezkie czasy Vazhki chasi 1890 Klub kawalerow Klub parubkiv 1890 Bilecik milosny Lyubovna kartochka 1892 Flirt Flirt 1893 Kilinski Kilinskij 1896 Sprawa kobiet Sprava zhinok 1897 Szwaczki Shvachki 1898 Wedrowna muza Mandrivna muza 1900 Blagierzy Hvalki 1921 Ciepla wdowka Tepla vdovichka Bajki Kazki komediya u troh diyah rukopis 8 lyutogo 2015 u Wayback Machine Niewolnice z Pipidowki Nevilnici z Pipidivki Piekna zonka Vrodliva zhinka Druzba Druzhba Na lonie natury Na loni prirodi Po teatrze Pislya teatru Kuzynek Bratanich Literaturno kritichni praci 1867 Kobiety dramatow Slowackiego Zhinki u dramah Slovackogo O literaturze polskiej Pro polsku literaturu Kilka slow o baranach historycznych i dzisiejszych Kilka sliv pro istorichnih i ninishnih baraniv Inshe Ziemowit ksiaze mazowiecki Zemovit mazoveckij knyaz poema 1864 Dla chleba pisnya Goralu czy ci nie zal 1874 Poezye Michala Baluckiego Poeziyi Mihala Baluckogo 1875 Zaklete pieniadze Zaklyati groshi opovidannya 1885 Ostatnia stawka Ostannya stavka novela 1887 Poezye Poeziyi 1887 Nowelle Noveli 1888 Dorozkarz Viznik opovidannya 1889 Nowelle Noveli 1901 Prosto z pensyi Prosto z pansionu opovidannya 1921 Latawica Neposida opovidannya Perekladi Baluckij perekladav tvori nimeckih poetiv Gajnriha Gajne i Lyudviga Ulanda Heinrich Heine Napis na ksiazce Dlaczego roz blade kielichy Na piers ma daj reke Snilem ze ksiezyc stal zadumany Niektorzy modla sie do Madonny W snie kochanke m ujrzal dawna Juz nad gorami slonce powstaje Na gorze Brocken Wsrod nagich skal swierk stoi Do mojej matki Donna Klara Pielgrzymka do Kewlar Ludwig Uhland Postanowienie Mnich i pasterz Niedzielna piesn pastuszkaEkranizaciyi1938 Za winy niepopelnione rezhiser Eugeniush Bodo 1939 Bialy Murzyn rezhiser Leonard Buchkovskij 1962 Klub kawalerow rezhiser Yezhi Zazhickij 1980 Dom otwarty I seriya Z biegiem lat z biegiem dni rezhiseri Edvard Klosinskij i Andzhej VajdaBibliografiyaTeodor Jeske Choinski Wstep w Michal Balucki Przeklete pieniadze Warszawa 1899 Teodor Jeske Choinski Michal Balucki jako powiesciopisarz w Pozytywizm w nauce i literaturze Warszawa 1908 s 182 195 Tadeusz Drewnowski Przedmowa w Michal Balucki Pisma wybrane t I Krakow 1956 Janusz Maciejewski Przedburzowcy Z problematyki przelomu miedzy romantyzmem a pozytywizmem Krakow 1971 Tomasz Weiss Wstep w Michal Balucki Grube ryby Dom otwarty Wroclaw 1981 Biblioteka Narodowa seria 1 nr 236 ISBN 83 04 00815 7 Edmund Rosner Cieszynskie okruchy literackie Cieszyn 1983 s 14 16 Swiat Michala Baluckiego pod red Tadeusza Budrewicza Krakow 2002 ISBN 83 87553 47 6 Anna Sobiecka Michal Balucki i teatr wybrane problemy i aspekty Slupsk 2006 ISBN 84 7467 046 0 Anna Sobiecka Balucki na scenie 1867 1901 Slupsk 2007 ISBN 978 83 7467 092 0 Henryk Markiewicz Pozytywizm Wyd VII Warszawa Wydawnictwo Naukowe PWN 2008 s 86 115 118 126 127 166 226 228 232 447 seria Wielka Historia Literatury Polskiej ISBN 978 83 01 13849 3 V nashim narodnim teatri Dilo 1884 113 Mihajlo Baluckij Nekrolog Bukovina 1901 120 Yaroslav Galan Gostinnij dim u kn Galan Ya Tvori t 3 K 1978 Ukrayinska literaturna enciklopediya t IUkrayinski perekladiUkrayinskoyu movoyu okremi tvori Baluckogo pereklav Lev Turbackij Zlodijska ambiciya Narodna chasopis 1891 177 Dekadent Bukovina 1898 20 23Zovnishni zv yazkiTvori Mihala Baluckogo v originali i v nimeckomu ta cheskomu perekladah Sajt Polona pl 16 chervnya 2018 u Wayback Machine Utwory Michala Baluckiego w serwisie eLektury 8 lyutogo 2015 u Wayback Machine Michal Balucki Sajt Wolne Lektury 8 lyutogo 2015 u Wayback Machine Michal Balucki Sajt Poezja org 4 veresnya 2022 u Wayback Machine Baluckij Mihail Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona Balucki Michal Encyklopedia Krakowa 12 veresnya 2016 u Wayback Machine Marek Adamiec Michal BALUCKI Sajt WIRTUALNA BIBLIOTEKA LITERATURY POLSKIEJ 25 sichnya 2021 u Wayback Machine U Vikidzherelah ye Michal Balucki pol Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Michal Balucki pol Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Michal Balucki pol Nagorodi1871 druga premiya na krakivskomu konkursi dramatichnih tvoriv za p yesu Pracoviti nerobi 1873 tretya premiya na krakivskomu konkursi dramatichnih tvoriv za p yesu Emansipantki 1886 persha premiya na krakivskomu konkursi dramatichnih tvoriv za p yesu Rodichi 1892 premiya na konkursi dramatichnih tvoriv vid gazeti Kurier Warszawski za p yesu Flirt Poshanuvannya1911 roku v Krakovi vidkrito pam yatnik Mihalovi Baluckomu Imenem Mihala Baluckogo nazvano vulici v Krakovi Varshavi Tihi Vroclavi ta Yavozhno Primitki Arhiv originalu za 25 sichnya 2021 Procitovano 20 travnya 2020 Arhiv originalu za 12 veresnya 2016 Procitovano 20 travnya 2020 Karolina Grodziska Ozog Cmentarz Rakowicki w Krakowie 1803 1939 Wyd II Krakow Wydawnictwo Literackie 1987 s 96 ISBN 83 08 01428 3 Marek Zukow Karczewski Brzydkie sprawki wielkich krakowian Gazeta Krakowska 18 XII 1992 r nr 295 13604 Marek Zukow Karczewski Dawne pomniki Krakowa Pomnik Michala Baluckiego Echo Krakowa 7 XI 1990 r nr 216 13277 Edmund Rosner Cieszynskie okruchy literackie Cieszyn 1983 s 14 15 Henryk Markiewicz Pozytywizm Wyd VII Warszawa Wydawnictwo Naukowe PWN 2008 s 447 seria Wielka Historia Literatury Polskiej ISBN 978 83 01 13849 3 ESBE Baluckij Mihail Kolektiv avtoriv Baluckij Balucki Mihal Ukrayinska Literaturna Enciklopediya Vidpovidalnij redaktor Igor Dzeverin Kiyiv Golovna redakciya Ukrayinskoyi Radyanskoyi Enciklopediyi imeni Mikoli Bazhana 1988 T I S 121 ISBN 5 88500 003 4