Пан (грец. Πάνας) — грецький бог лісів, мисливців та пастухів, син Гермеса (або Зевса) і німфи Дріопи (або Каллісто). На честь Пана названий один із супутників Сатурна та Флейта Пана.
Пан | |
---|---|
Батько | Гермес |
Мати | Дріопа[d], Каллісто, Пенелопа[d], d або Гібрис[d] |
У шлюбі з | Ега[d] |
Діти | Акід, d, d, Силени, Іїнга, Ямба і d |
|
Міф про Пана
За однією з міфічних версій, Пана народила Одіссеєва дружина Пенелопа від Гермеса або від усіх своїх женихів (народна етимологія пов'язує ім'я Пана з грецьким займенником pan — усе, pantes — усі). Бог лісів, отар, пастухів, пізніше — покровитель усієї природи (у давньому Римі культ Пана злився з культом італійських божеств Фавна й Інуя). Народився Пан у горах Аркадії напівлюдиною-напівцапом — з цапиними ногами, рогами та бородою. Його культ у післягомерівський період поширився по цілій Греції.
Гермес забрав цапоногого хлопця на Олімп, де він веселив своїм виглядом богів. Олімпійське життя не сподобалося Панові, і він повернувся на землю, де міг стрибати по горах та бавитися з білими отарами. Він мав лагідну, веселу вдачу, грав на сопілці (Флейта Пана). Навколо нього танцювали німфи й сатири. Коли хтось порушував його спокій, Пан дуже гнівався і наганяв на людей неймовірний страх (звідси — паніка, панічний тощо).
В Афінах Панові почали віддавати божественну шану одразу після Марафонської битви; афіняни вважали, що здобули перемогу під Марафоном завдяки Панові, який змусив персів тікати. В подяку вони збудували йому святиню на північному схилі Акрополя. Давні греки вірили, що Пан своїм криком може примусити тікати навіть воїнів. Тому в багатьох районах Греції його шанували як помічника в бою. У жертву Панові приносили корів, цапів, ягнят. Пізніше жертви складали Панові й Діонісові разом.
У Пана була закохана Селена, вона любила слухати його гру на сиринзі. Із переказом про те, що Пан — винахідник сопілки, пов'язана оповідь про його кохання до німфи Сірінги. Він переслідував її доти, поки вона, втікаючи від нього, не сховалася в річці Ладоні (в Аркадії), де перетворилася на очерет, з якого Пан вирізав сопілку. (варіант: Пан вирізав кілька очеретин, зробив із них сім дудок різної довжини і з'єднав їх докупи в один ряд. Так виникла улюблена пастуша дудка, названа сирингою.) Вважалося, що Пан володів даром провіщання і навчив цього мистецтва самого Аполлона. З розвитком загальногрецької міфології Пан з місцевого божества перетворюється на одного із супутників Діоніса. Головні святилища Пана були в Аркадії, Тройзені, .
В елліністичну епоху змінилось уявлення про Пана. Філософи на підставі помилкової етимології тлумачили ім'я Пана як «всесвіт» і вбачали в ньому якесь божество, розлите в усій природі, творця і володаря всього сущого. Пану були присвячені дуб і сосна. Античні зображення Пана дійшли до наших часів на вазах, монетах і гермах. Добре відома мармурова група, яка тепер зберігається в музеї у Флоренції. На ній зображено Пана, який навчає дівчину грати на флейті.
Із Паном пов'язаний вислів «помер Великий Пан», узятий з оповідання Плутарха. Письменник розповідає, що під час владарювання (14 — 32 роки н. е.) Таммуз, керманич корабля, що плив з Пелопоннесу до Італії, почув вигук: «Помер Великий Пан». Цей факт тлумачили по-різному. Християнські богослови пояснювали розповідь Плутарха, як повідомлення про смерть Христа. Таке тлумачення знаходимо в художній літературі (Ф. Рабле — «Гаргантюа і Пантагрюель»; І. Тургенєв — вірш «Німфи»).
У Середньовіччі Пана вважали злим духом, а його постать стала зразком для перших відомих зображень чорта. Міф про Пана знайшов відображення в творах Рафаеля, А. Карраччі, П. П. Рубенса, М. Врубеля, П. Пікассо й інших художників.
Див. також
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пан (міфологія) |
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
Посилання
- Пан // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Пан // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1281. — 1000 екз.
Примітки
- Любкер Ф. Pan // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 978.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pan grec Panas greckij bog lisiv mislivciv ta pastuhiv sin Germesa abo Zevsa i nimfi Driopi abo Kallisto Na chest Pana nazvanij odin iz suputnikiv Saturna ta Flejta Pana PanBatkoGermesMatiDriopa d Kallisto Penelopa d d abo Gibris d U shlyubi zEga d DitiAkid d d Sileni Iyinga Yamba i d Mediafajli u Vikishovishi Afrodita Eros ta Pan Nacionalnij arheologichnij muzej Afin Pan navchaye gri na sirinzi yunogo Dafnisa U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pan Mif pro PanaZa odniyeyu z mifichnih versij Pana narodila Odisseyeva druzhina Penelopa vid Germesa abo vid usih svoyih zhenihiv narodna etimologiya pov yazuye im ya Pana z greckim zajmennikom pan use pantes usi Bog lisiv otar pastuhiv piznishe pokrovitel usiyeyi prirodi u davnomu Rimi kult Pana zlivsya z kultom italijskih bozhestv Favna j Inuya Narodivsya Pan u gorah Arkadiyi napivlyudinoyu napivcapom z capinimi nogami rogami ta borodoyu Jogo kult u pislyagomerivskij period poshirivsya po cilij Greciyi Germes zabrav caponogogo hlopcya na Olimp de vin veseliv svoyim viglyadom bogiv Olimpijske zhittya ne spodobalosya Panovi i vin povernuvsya na zemlyu de mig stribati po gorah ta bavitisya z bilimi otarami Vin mav lagidnu veselu vdachu grav na sopilci Flejta Pana Navkolo nogo tancyuvali nimfi j satiri Koli htos porushuvav jogo spokij Pan duzhe gnivavsya i naganyav na lyudej nejmovirnij strah zvidsi panika panichnij tosho V Afinah Panovi pochali viddavati bozhestvennu shanu odrazu pislya Marafonskoyi bitvi afinyani vvazhali sho zdobuli peremogu pid Marafonom zavdyaki Panovi yakij zmusiv persiv tikati V podyaku voni zbuduvali jomu svyatinyu na pivnichnomu shili Akropolya Davni greki virili sho Pan svoyim krikom mozhe primusiti tikati navit voyiniv Tomu v bagatoh rajonah Greciyi jogo shanuvali yak pomichnika v boyu U zhertvu Panovi prinosili koriv capiv yagnyat Piznishe zhertvi skladali Panovi j Dionisovi razom U Pana bula zakohana Selena vona lyubila sluhati jogo gru na sirinzi Iz perekazom pro te sho Pan vinahidnik sopilki pov yazana opovid pro jogo kohannya do nimfi Siringi Vin peresliduvav yiyi doti poki vona vtikayuchi vid nogo ne shovalasya v richci Ladoni v Arkadiyi de peretvorilasya na ocheret z yakogo Pan virizav sopilku variant Pan virizav kilka ocheretin zrobiv iz nih sim dudok riznoyi dovzhini i z yednav yih dokupi v odin ryad Tak vinikla ulyublena pastusha dudka nazvana siringoyu Vvazhalosya sho Pan volodiv darom provishannya i navchiv cogo mistectva samogo Apollona Z rozvitkom zagalnogreckoyi mifologiyi Pan z miscevogo bozhestva peretvoryuyetsya na odnogo iz suputnikiv Dionisa Golovni svyatilisha Pana buli v Arkadiyi Trojzeni V ellinistichnu epohu zminilos uyavlennya pro Pana Filosofi na pidstavi pomilkovoyi etimologiyi tlumachili im ya Pana yak vsesvit i vbachali v nomu yakes bozhestvo rozlite v usij prirodi tvorcya i volodarya vsogo sushogo Panu buli prisvyacheni dub i sosna Antichni zobrazhennya Pana dijshli do nashih chasiv na vazah monetah i germah Dobre vidoma marmurova grupa yaka teper zberigayetsya v muzeyi u Florenciyi Na nij zobrazheno Pana yakij navchaye divchinu grati na flejti Iz Panom pov yazanij visliv pomer Velikij Pan uzyatij z opovidannya Plutarha Pismennik rozpovidaye sho pid chas vladaryuvannya 14 32 roki n e Tammuz kermanich korablya sho pliv z Peloponnesu do Italiyi pochuv viguk Pomer Velikij Pan Cej fakt tlumachili po riznomu Hristiyanski bogoslovi poyasnyuvali rozpovid Plutarha yak povidomlennya pro smert Hrista Take tlumachennya znahodimo v hudozhnij literaturi F Rable Gargantyua i Pantagryuel I Turgenyev virsh Nimfi U Serednovichchi Pana vvazhali zlim duhom a jogo postat stala zrazkom dlya pershih vidomih zobrazhen chorta Mif pro Pana znajshov vidobrazhennya v tvorah Rafaelya A Karrachchi P P Rubensa M Vrubelya P Pikasso j inshih hudozhnikiv Div takozhEgipanLiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pan mifologiya Slovnik antichnoyi mifologiyi K Naukova dumka 1985 236 storinok PosilannyaPan Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Pan Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1281 1000 ekz PrimitkiLyubker F Pan Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 978 d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q24933120d Track Q45206198d Track Q1459210d Track Q30059240