Поча́їв — місто в Кременецькому районі Тернопільської області. Відоме через Почаївську Лавру. Розташоване 20 км на південний захід від районного центру Кременця у північній частині Тернопільської області, на одній із височин низькогірного пасма Вороняків (частини Гологоро-Кременецького кряжу). Міській раді підпорядковане село Затишшя.
Почаїв | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Почаївська лавра | |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Область | Тернопільська область | ||||||||
Район | Кременецький район | ||||||||
Громада | Почаївська міська громада | ||||||||
Код КОАТУУ: | 6123410500 | ||||||||
Засноване | — | ||||||||
Перша згадка | бл. 1450 року | ||||||||
Магдебурзьке право | 1778 рік | ||||||||
Населення | ▼ 7735 (01.01.2019) | ||||||||
Площа | 44 км² | ||||||||
Поштові індекси | 47025 | ||||||||
Телефонний код | +380-3546 | ||||||||
Координати | 50°00′23″ пн. ш. 25°30′37″ сх. д. / 50.00639° пн. ш. 25.51028° сх. д.Координати: 50°00′23″ пн. ш. 25°30′37″ сх. д. / 50.00639° пн. ш. 25.51028° сх. д. | ||||||||
Назва мешканців | почаївчанин, почаївчанка, почаївчани; почаїв'я́нин, почаїв'я́нка, почаїв'я́ни | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Кременець | ||||||||
До станції | 20 км | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- залізницею | 75 км | ||||||||
- автошляхами | 56 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 47025, Тернопільська область, Кременецький район, м. Почаїв, пл. Тараса Шевченка, 16 | ||||||||
Міський голова | Бойко Василь Сергійович | ||||||||
Почаїв у Вікісховищі
|
Населення — 7735 осіб (2019). Відстань до Тернополя - 56 км.
Розташування
Місто Почаїв знаходиться за 5 км від лівого берега річки Іква, примикає до села Старий Почаїв. Знаходиться на перехресті автошляхів Р26 та Т 2013.
Походження назви
За першою версією граматичною формою топонім Почаїв — присвійний прикметник, похідний від дохристиянського імені , за іншою — назва пішла від монастиря на річці Почайна, що тече в Києві, звідки в 1240 році при спаленні міста ханом Батиєм, монахи покинули монастир, втекли у ці місця і заснували тут новий монастир, зберігши стару назву.
Археологічні знахідки
На території Почаєва знайдено крем'яні знаряддя праці доби неоліту.
Історія
Литовсько-польський період
У 1442 році великий князь литовський Казимир IV Яґеллончик надав маєток Почаїв кременецькому війтові, а у 1451 — передав слузі . Згодом Почаїв належав панам Бережецьким, на початку 16 ст. — заможному українському шляхетному роду Гойських (Гостських).
У 1597 році вдова луцького земського судді Василя Гойського Ганна з Козинських заснувала у маєтку православний чоловічий Успенський монастир і виділила йому 10 волоків землі (бл. 200 га) та 6 сімей підданих, які по сусідству зі селом Почаїв (нині с. Старий Почаїв) започаткували нове поселення. Це монастирське село, відоме згодом під назвами Монастирська Юридика, Фундушова Юридика, Почаївська Юридика, Юридика, становить найдавнішу складову нинішнього міста Почаїв.
1602 року маєток Почаїв передали від Гойських польському шляхетському роду Фірлеїв, 1662 — Тарновським. У 2-й половині XVII століття Тарновські осадили під монастирем с. Новий Почаїв, в 2-й половині XVIII ст. — с. .
Близько 1730 року при монастирі засновано Почаївську друкарню. 1778 року граф Ян Амор Тарновський виклопотав у короля Станіслава Августа Понятовського привілей на осадження в маєтку Почаїв містечка, яке отримало назву Новий Почаїв.
Поділи Речі Посполитої
За 3-м поділом Речі Посполитої (1795) територія Почаєва відійшла до Російської імперії. Спочатку Новий Почаїв належав до Дубенського повіту, під час наступного адміністративно-територіального розмежування — Кременецького повіту Волинської губернії.
1802-го року Тарновські заставили це містечко і село Березина Почаївському монастиреві, 1842-го за указом імператора монастирське село Юридика і заставні поселення перейшли у відання палати державного майна, 1858 — остаточно приєднані до державних маєтків.
У 1-й половині 19 ст. графи осадили по сусідству з Новим Почаєвом село , або Рідкодуби (нині належить до Почаєва). У результаті селянської реформи 1861 містечко Новий Почаїв стало центром Почаївської волості. Наприкінці 19 ст. до цієї адміністративно-територіальної одиниці належало 22 населені пункти, об'єднані в 15 сільських громад. Переважна більшість населення містечка Новий Почаїв та сіл Юридика, Березина і Новий Тараж займалася сільським господарством, частина — торгівлею, дехто працював у майстернях Почаївської лаври. Із навчальних закладів на початку 20 ст. в Новому Почаєві — двокласова церковнопарафіяльна школа та школа грамоти.
Перша світова
24 серпня 1915 Новий Почаїв, який після початку 1-ї світової війни опинився в прифронтовій смузі, зайняли австро-угорські війська, влітку 1916 — російська армія під час т. зв. Брусиловського прориву.
Українська революція
Сусідній Крем'янець впродовж 1917—1920 рр. 7 разів переходив з рук у руки, а Українській державній владі підпорядковувався від початку 1918 до червня 1919 р. В лютому 1918 Новий Почаїв зайняли німецькі війська, у червні 1919 — більшовики, у серпні — 1919 — поляки, яких 26 липня 1920 знову витіснили більшовики, 8 вересня 1920 — польські війська.
В складі Другої Речі Посполитої
На початку 1930-х містечко Новий Почаїв поділений на 2 населених пункти — містечко Почаїв, де майже 2/3 населення — євреї, і с. Новий Почаїв. Основне заняття — землеробство. 1920–1939 містечко — центр Кременецького повіту, утворена в межах дореволюційної волості.
Подальші роки
У вересні 1939 територія Почаєва зайняла Червона Армія. На початку 1940 містечко отримало статус смт і стало центром новоутвореного . Почала виходити районна газета . На основі майстерень, відібраних у Почаївської лаври, створений райпромкомбінат.
30 червня 1941 Почаїв зайняли німецькі війська. За роки окупації гітлерівці знищили понад 2,5 тис. цивільних жителів. 20 березня 1944 у населений пункт вступили війська 1-го Українського фронту.
1948 в селах Новий Почаїв, Юридика і Новий Тараж створено колгоспи (ім. Хрущова, ім. Жданова та ім. Мічуріна), які 1950 об'єднані в господарство ім. Жданова. У 1950-ті ці села об'єднано в поселення під назвою Почаїв, за яким залишено статус смт. 1957 став до ладу плодоовочевий консервно-сушильний завод.
Наприкінці 1962 Почаїв втратив роль районного центру, але на розвитку поселення це мало позначилося. 1963 тут відкрили ПТУ, 1964 райпромкомбінат реорганізований у фабрику госппобуттоварів, 1966 один із її цехів перетворили на взуттєву фабрику (1981 реорганізовано у ВО «Іква»).
8 травня 1978 смт надали статус міста; міській раді підпорядкували села Старий Почаїв і Затишшя.
У 1990-ті підприємства звузили або згорнули діяльність.
Період Відновлення Незалежності України
У 1992 році в селі Старий Почаїв утворили окрему сільраду.
У квітні 2016 року в місті відкрили поліцейську станцію — третю в області. На відкриття завітала керівник Національної поліції Хатія Деканоїдзе.
Населення
Національний склад
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:
Національність | Відсоток |
---|---|
українці | 97.12% |
росіяни | 1.98% |
молдовани | 0.24% |
білоруси | 0.22% |
інші/не вказали | 0.44% |
Усього | 100% |
Мовний склад
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 7853 | 97.83% |
російська | 137 | 1.71% |
румунська | 17 | 0.21% |
білоруська | 9 | 0.11% |
польська | 2 | 0.02% |
вірменська | 2 | 0.02% |
болгарська | 1 | 0.01% |
інші/не вказали | 6 | 0.09% |
Усього | 8027 | 100% |
Лавра
Монастир
14 листопада 1597 р. в присутності свідків Ганна Гойська з роду Козинських підписала в Почаєві лист про заснування при цьому храмі чоловічого монастиря, у якому, зокрема, писала, що, маючи у своєму маєтку при селі Почаїв кам'яну церкву Успіння Божої Матері й дбаючи про те, «иж бы уставичная хвала Божия была», вона надумала тут «монастырь збудовати», де мало бути 8 ченців і 2 дяки православної віри, і надала «для выживеня их» 10 волок (бл. 200 га) поля й шість сімей підданих. Кожного, хто наважиться порушити волю засновниці й завдати її дітищу якоїсь кривди, пані суддина позивала «на страшный справедливый и нелицимирный суд пред маестат Божи ку декретови его святому». 1649 р. поряд із Успенською церквою Федір і Єва Домашевські збудували ще один храм, який освятили в ім'я пресвятої Трійці.
У першій половині XVII ст. монастир був помітним осередком релігійного й культурного життя Волині. 1618 р. відомий письменник і видавець Кирило Транквіліон-Ставровецький опублікував тут свою працю «Зерцало богословіи». Літературною діяльністю займався також багатолітній ігумен монастиря, нині один із найбільше шанованих на Волині святих — Іов Желізо. Ченці навчали молодь грамоти. Як згадував потім один із шляхтичів, у дитинстві він ходив сюди до грека-бакаляра по науку.
1675 р. Почаївський монастир витримав облогу турецько-татарського війська. Ця подія лягла в основу відомого переказу про порятунок обителі Божою Матір'ю, що з'явилася над нею з небесним воїнством і завернула стріли нападників на них самих.
Василіяни, Микола Василь Потоцький
У 1712 р. монастир ввійшов у чин св. Василія Великого. Греко-католицький період історії обителі позначений інтенсивним будівництвом, у результаті якого на місці старих храмів з'явився новий — велетенський за розмірами монастирський комплекс, фундатором перебудови якого був магнат Микола Василь Потоцький. Василіяни активно займалися також видавничою діяльністю та освітою.
Лавра
Коли 1795 р. в результаті останнього поділу Речі Посполитої Почаїв потрапив до Російської імперії, деякий час монастир залишався за василіянами. Тільки 1831 р., після польського повстання Тадеуша Костюшка (деякі монахи брали в ньому участь) царський уряд передав цю обитель Російській православній церкві.
При монастирі була друкарня — важливий осередок церковного та світського книгодрукування, важливий культурний осередок України (також русифікації після передачі РПЦ). Багато з видань Почаївської друкарні посіли визначне місце в історії українського друкарства. У тій друкарні надруковано 148 книжок церковнослов'янською та українською мовами, 32 польською і 7 латинською, разом 187 книжок. З переходом під адміністрацію російської православної ієрархії Почаївська Лавра у 1832 р. стала кафедрою Волинського православного архієрея РПЦ, який у 1833 р. дістав титул архієпископа. Почаївська Лавра стала центром православ'я (РПЦ) на Волині. У XX ст. тут друкувався «Почаївський листок».
Найбільші випробування випали на долю монастиря в другій половині XX ст.
На початку 1960-х рр., після відвідин Микити Хрущова, лавра опинилася перед загрозою закриття. Влада відібрала поля, пасіку, сад і значну частину споруд (у тому числі навіть у межах лаврських мурів), розігнали майже всіх монахів.
Після розпаду СРСР ченцям повернули переважну більшість відібраних у них споруд і частину землі, світська влада перестала втручатися у внутрішнє життя обителі.
Соціальна сфера
Нині в Почаєві частково функціонують: ТОВ «Фабрика „Іква“» і ТОВ «Пластик».
Діють ЗОШ I—III ступенів, ДНЗ ВПУ-21, Почаївський будинок дитячої творчості та спорту, Почаївський дошкільний заклад, Почаївська музична школа, Почаївська Районна Комунальна Лікарня, Почаївський психоневрологічний будинок-інтернат, Почаївська психоневрологічна обласна лікарня, Почаївський історико-художній музей, Будинок культури, Укрпошта, Нова Пошта, Приватбанк. Ощадбанк.
1 жовтня 2020 року створено (Центр надання соціальних послуг Почаївської міської ради) керівником якого призначено Гичку Юрія Сергійовича на підставі конкурсного відбору
Пам'ятки
У місті є Почаївська Свято-Успенська лавра, Почаївський Свято-Духівський монастир та Почаївська духовна семінарія, парафіяльна , парафіяльна , парафіяльна ПЦУ .
- Пам'ятник Т. Шевченку
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташований в міському парку, навпроти Лаври.
Встановлений 1996 р. Скульптор – М. Невеселий.
Скульптура – тонований бетон, постамент – бетон, граніт.
Скульптура – 3 м, постамент – 1,7 м.
Некрополі
На міському кладовищі поховані 162 вояка Червоної Армії, які загинули під час відвоювання містечка у німців у ході Другої світової війни. На кладовищі є 5 братських могил, у яких поховано радянських солдатів. На одній з братських могил встановлений пам'ятник у формі обеліска.
Є могила командира 1-го кавполку бригади Г. І. Котовського і М. П. Ульріха (1897—1920 рр.). М. П. Ульріх був смертельно поранений. З військовими почестями його поховано у Почаєві. На могилі встановлено пам'ятник у вигляді стели з мармуровою таблицею, на якій зображення лаврової гілки і напис.
Відомі люди
Народилися
- художники Світлана Бутковська, Іполит Лазарчук, Іван Хворостецький, Олекса Шатківський.
- Ґерус-Тарнавецька Іраїда-Ірена Сергіївна — український мовознавець, доктор славістики.
- Свідерський Микола Миколайович (1920—1987) — громадський і театральний діяч, актор, хореограф, драматург, педагог, радіожурналіст в Австралії.
- Свідерський Микола Олексійович — член Української Центральної Ради, війт Почаєва в 1930-х.
- Василь Лящук — поет.
- Карел Ірена (справжнє — Кицюк Ірина Аполінаріївна) — кіноактриса у Польщі.
- Микола Ішин (1925—2013) — інженер-раціоналізатор, фахівець з технології обробки деревини.
- Сусанна Яра — польська співачка та авторка пісень українського походження, вокалістка популярного словацького гурту Hrdza.
- Іов (Тивонюк) (6 листопада 1938 — 1 грудня 2020) — Митрополит РПЦ, з 2011 року перебував на спокої, останні роки свого життя провів у Москві. Упокоївся від ускладнень, викликаних коронавірусною інфекцією. Похований в місті Почаєві на .
- Віктор (Олійник) (21 вересня1940 ) — Митрополит РПЦ, з 2018 року перебуває на спокої та проживає в місті Твері РФ.
- Варсонофій (Руднік) (1984) - єпископ Ужгородський і Закарпатський Православної Церкви України.
- (1991) — ієромонах Михайлівського Золотоверхого монастиря Православної Церкви України.
Працювали
- художники Антін Грушецький, Лука Долинський, Андроник Лазарчук, Олександр Якимчук, Юзеф та Адам Ґочемські,
- Євген Сверстюк — український письменник, мислитель, філософ, гоголезнавець, громадський діяч; учителем української мови 1952 року.
- російський архітектор О. Щусєв.
Перебували
- Тарас Шевченко — 1846 р., за дорученням Київської археографічної комісії. Проживав більше тижня в архієрейському будинку.
- Мстислав — Патріарх УАПЦ, вів переговори з митрополитом Української автономної церкви Олексієм (Громадським) про об'єднання двох церков.
- Патріарх Кирил (Гундяєв)— 2009 рік, перебував з першим та поки що останнім своїм візитом у сані Патріарха Московського, предстоятеля РПЦ.
- Шегера Григорій Омелянович — неодноразово відвідуаав Почаївську Лавру.
Померли
- — православний єпископ Волинський та Острозький
Великі панорами міста
Світлини
- Будинок культури
- Середня загальноосвітня школа I-III ступеня
-
-
- Пам'ятник Богдану Хмельницькому
- Рослинний артоб'єкт "Почаїв"
- Миколаївська церква
- Пам'ятник "Жертвам Чорнобильської катастрофи"
- Монастирський цвинтар Почаївської Лаври
- Капличка в стовбурі дерева
- Хрест на честь церкви Різдва Пресвятої Богородиці на Лисій горі
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- Собчук В., Чернихівський Г. Кременець // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 224. — .
- Романів Діана. Відкрили поліцейську станцію // Вільне життя плюс. — Тернопіль. — 2016. — № 31 (15767) (22 квіт.). — С. 3. (Люди і час)
- Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- ЦЕНТР НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ ПОЧАЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ — 43849117 — Опендатабот. opendatabot.ua (укр.). Процитовано 11 жовтня 2021.
- Конкурс на посаду директора Центру надання соціальних послуг Почаївської міської ради (укр.), процитовано 11 жовтня 2021
- У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 72. : іл. —
- Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 р. № 112.
- Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998
- Квач Р. Карел Ірена // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 269. — .
- Дуда І., Чернихівський Г. Ґочемський Юзеф / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 453—454. — .
- Мельничук Б., Сеник А. Сверстюк Євген Олександрович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 232. — .
- Тарас Григорович Шевченко і Тернопільщина - iternopolyanyn.com (укр.). 6 липня 2022. Процитовано 7 липня 2022.
- Ханас Вас. Іраклій (Северицький) // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 687. — .
Див. також
Джерела та література
- Почаїв // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — 608 с. : іл. — .
- Собчук В. Почаїв // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 466. — .
- Собчук В. Д. Почаїв // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 126—127. — .
- Baliński М., Lipiński T. Poczajów // Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym opisana. — Warszawa : nakład i druk S. Orgelbranda, 1845. — Т. ІІ. — Cz. 2. — 1442 s. — S. 902—906. (пол.)
Посилання
- Почаїв // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 305-306.
- Почаїв // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1459-1460. — 1000 екз.
У Вікісловнику є сторінка почаїв. |
- Вірші та пісні про Почаїв
- ВРУ[недоступне посилання з липня 2019]
- Собор Успіння Пресвятої Богородиці в Почаєві на фільмі з дрона (2018).
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Почаїв |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pocha yiv misto v Kremeneckomu rajoni Ternopilskoyi oblasti Vidome cherez Pochayivsku Lavru Roztashovane 20 km na pivdennij zahid vid rajonnogo centru Kremencya u pivnichnij chastini Ternopilskoyi oblasti na odnij iz visochin nizkogirnogo pasma Voronyakiv chastini Gologoro Kremeneckogo kryazhu Miskij radi pidporyadkovane selo Zatishshya Pochayiv Gerb Pochayeva Prapor Pochayeva Pochayivska lavra Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Kremeneckij rajon Gromada Pochayivska miska gromada Kod KOATUU 6123410500 Zasnovane Persha zgadka bl 1450 roku Magdeburzke pravo 1778 rik Naselennya 7735 01 01 2019 Plosha 44 km Poshtovi indeksi 47025 Telefonnij kod 380 3546 Koordinati 50 00 23 pn sh 25 30 37 sh d 50 00639 pn sh 25 51028 sh d 50 00639 25 51028 Koordinati 50 00 23 pn sh 25 30 37 sh d 50 00639 pn sh 25 51028 sh d 50 00639 25 51028 Nazva meshkanciv pochayivchanin pochayivchanka pochayivchani pochayiv ya nin pochayiv ya nka pochayiv ya ni Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Kremenec Do stanciyi 20 km Do obl resp centru zalizniceyu 75 km avtoshlyahami 56 km Miska vlada Adresa 47025 Ternopilska oblast Kremeneckij rajon m Pochayiv pl Tarasa Shevchenka 16 Miskij golova Bojko Vasil Sergijovich Pochayiv u Vikishovishi Karta Pochayiv Naselennya 7735 osib 2019 Vidstan do Ternopolya 56 km RoztashuvannyaMisto Pochayiv znahoditsya za 5 km vid livogo berega richki Ikva primikaye do sela Starij Pochayiv Znahoditsya na perehresti avtoshlyahiv R26 ta T 2013 Pohodzhennya nazviZa pershoyu versiyeyu gramatichnoyu formoyu toponim Pochayiv prisvijnij prikmetnik pohidnij vid dohristiyanskogo imeni za inshoyu nazva pishla vid monastirya na richci Pochajna sho teche v Kiyevi zvidki v 1240 roci pri spalenni mista hanom Batiyem monahi pokinuli monastir vtekli u ci miscya i zasnuvali tut novij monastir zberigshi staru nazvu Arheologichni znahidkiNa teritoriyi Pochayeva znajdeno krem yani znaryaddya praci dobi neolitu IstoriyaLitovsko polskij period U 1442 roci velikij knyaz litovskij Kazimir IV Yagellonchik nadav mayetok Pochayiv kremeneckomu vijtovi a u 1451 peredav sluzi Zgodom Pochayiv nalezhav panam Berezheckim na pochatku 16 st zamozhnomu ukrayinskomu shlyahetnomu rodu Gojskih Gostskih U 1597 roci vdova luckogo zemskogo suddi Vasilya Gojskogo Ganna z Kozinskih zasnuvala u mayetku pravoslavnij cholovichij Uspenskij monastir i vidilila jomu 10 volokiv zemli bl 200 ga ta 6 simej piddanih yaki po susidstvu zi selom Pochayiv nini s Starij Pochayiv zapochatkuvali nove poselennya Ce monastirske selo vidome zgodom pid nazvami Monastirska Yuridika Fundushova Yuridika Pochayivska Yuridika Yuridika stanovit najdavnishu skladovu ninishnogo mista Pochayiv 1602 roku mayetok Pochayiv peredali vid Gojskih polskomu shlyahetskomu rodu Firleyiv 1662 Tarnovskim U 2 j polovini XVII stolittya Tarnovski osadili pid monastirem s Novij Pochayiv v 2 j polovini XVIII st s Blizko 1730 roku pri monastiri zasnovano Pochayivsku drukarnyu 1778 roku graf Yan Amor Tarnovskij viklopotav u korolya Stanislava Avgusta Ponyatovskogo privilej na osadzhennya v mayetku Pochayiv mistechka yake otrimalo nazvu Novij Pochayiv Pochayiv na mapi Zigmunda Gerstmana Podili Rechi Pospolitoyi Za 3 m podilom Rechi Pospolitoyi 1795 teritoriya Pochayeva vidijshla do Rosijskoyi imperiyi Spochatku Novij Pochayiv nalezhav do Dubenskogo povitu pid chas nastupnogo administrativno teritorialnogo rozmezhuvannya Kremeneckogo povitu Volinskoyi guberniyi 1802 go roku Tarnovski zastavili ce mistechko i selo Berezina Pochayivskomu monastirevi 1842 go za ukazom imperatora monastirske selo Yuridika i zastavni poselennya perejshli u vidannya palati derzhavnogo majna 1858 ostatochno priyednani do derzhavnih mayetkiv U 1 j polovini 19 st grafi osadili po susidstvu z Novim Pochayevom selo abo Ridkodubi nini nalezhit do Pochayeva U rezultati selyanskoyi reformi 1861 mistechko Novij Pochayiv stalo centrom Pochayivskoyi volosti Naprikinci 19 st do ciyeyi administrativno teritorialnoyi odinici nalezhalo 22 naseleni punkti ob yednani v 15 silskih gromad Perevazhna bilshist naselennya mistechka Novij Pochayiv ta sil Yuridika Berezina i Novij Tarazh zajmalasya silskim gospodarstvom chastina torgivleyu dehto pracyuvav u majsternyah Pochayivskoyi lavri Iz navchalnih zakladiv na pochatku 20 st v Novomu Pochayevi dvoklasova cerkovnoparafiyalna shkola ta shkola gramoti Persha svitova 24 serpnya 1915 Novij Pochayiv yakij pislya pochatku 1 yi svitovoyi vijni opinivsya v prifrontovij smuzi zajnyali avstro ugorski vijska vlitku 1916 rosijska armiya pid chas t zv Brusilovskogo prorivu Ukrayinska revolyuciya Susidnij Krem yanec vprodovzh 1917 1920 rr 7 raziv perehodiv z ruk u ruki a Ukrayinskij derzhavnij vladi pidporyadkovuvavsya vid pochatku 1918 do chervnya 1919 r V lyutomu 1918 Novij Pochayiv zajnyali nimecki vijska u chervni 1919 bilshoviki u serpni 1919 polyaki yakih 26 lipnya 1920 znovu vitisnili bilshoviki 8 veresnya 1920 polski vijska V skladi Drugoyi Rechi Pospolitoyi Na pochatku 1930 h mistechko Novij Pochayiv podilenij na 2 naselenih punkti mistechko Pochayiv de majzhe 2 3 naselennya yevreyi i s Novij Pochayiv Osnovne zanyattya zemlerobstvo 1920 1939 mistechko centr Kremeneckogo povitu utvorena v mezhah dorevolyucijnoyi volosti Podalshi roki U veresni 1939 teritoriya Pochayeva zajnyala Chervona Armiya Na pochatku 1940 mistechko otrimalo status smt i stalo centrom novoutvorenogo Pochala vihoditi rajonna gazeta Na osnovi majsteren vidibranih u Pochayivskoyi lavri stvorenij rajpromkombinat 30 chervnya 1941 Pochayiv zajnyali nimecki vijska Za roki okupaciyi gitlerivci znishili ponad 2 5 tis civilnih zhiteliv 20 bereznya 1944 u naselenij punkt vstupili vijska 1 go Ukrayinskogo frontu 1948 v selah Novij Pochayiv Yuridika i Novij Tarazh stvoreno kolgospi im Hrushova im Zhdanova ta im Michurina yaki 1950 ob yednani v gospodarstvo im Zhdanova U 1950 ti ci sela ob yednano v poselennya pid nazvoyu Pochayiv za yakim zalisheno status smt 1957 stav do ladu plodoovochevij konservno sushilnij zavod Naprikinci 1962 Pochayiv vtrativ rol rajonnogo centru ale na rozvitku poselennya ce malo poznachilosya 1963 tut vidkrili PTU 1964 rajpromkombinat reorganizovanij u fabriku gosppobuttovariv 1966 odin iz yiyi cehiv peretvorili na vzuttyevu fabriku 1981 reorganizovano u VO Ikva 8 travnya 1978 smt nadali status mista miskij radi pidporyadkuvali sela Starij Pochayiv i Zatishshya U 1990 ti pidpriyemstva zvuzili abo zgornuli diyalnist Period Vidnovlennya Nezalezhnosti Ukrayini U 1992 roci v seli Starij Pochayiv utvorili okremu silradu U kvitni 2016 roku v misti vidkrili policejsku stanciyu tretyu v oblasti Na vidkrittya zavitala kerivnik Nacionalnoyi policiyi Hatiya Dekanoyidze NaselennyaNacionalnij sklad Rozpodil naselennya za nacionalnistyu za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Vidsotok ukrayinci 97 12 rosiyani 1 98 moldovani 0 24 bilorusi 0 22 inshi ne vkazali 0 44 Usogo 100 Movnij sklad Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 7853 97 83 rosijska 137 1 71 rumunska 17 0 21 biloruska 9 0 11 polska 2 0 02 virmenska 2 0 02 bolgarska 1 0 01 inshi ne vkazali 6 0 09 Usogo 8027 100 LavraMonastir Pochayivska lavra u 2005 r 14 listopada 1597 r v prisutnosti svidkiv Ganna Gojska z rodu Kozinskih pidpisala v Pochayevi list pro zasnuvannya pri comu hrami cholovichogo monastirya u yakomu zokrema pisala sho mayuchi u svoyemu mayetku pri seli Pochayiv kam yanu cerkvu Uspinnya Bozhoyi Materi j dbayuchi pro te izh by ustavichnaya hvala Bozhiya byla vona nadumala tut monastyr zbudovati de malo buti 8 chenciv i 2 dyaki pravoslavnoyi viri i nadala dlya vyzhivenya ih 10 volok bl 200 ga polya j shist simej piddanih Kozhnogo hto navazhitsya porushiti volyu zasnovnici j zavdati yiyi ditishu yakoyis krivdi pani suddina pozivala na strashnyj spravedlivyj i nelicimirnyj sud pred maestat Bozhi ku dekretovi ego svyatomu 1649 r poryad iz Uspenskoyu cerkvoyu Fedir i Yeva Domashevski zbuduvali she odin hram yakij osvyatili v im ya presvyatoyi Trijci U pershij polovini XVII st monastir buv pomitnim oseredkom religijnogo j kulturnogo zhittya Volini 1618 r vidomij pismennik i vidavec Kirilo Trankvilion Stavroveckij opublikuvav tut svoyu pracyu Zercalo bogoslovii Literaturnoyu diyalnistyu zajmavsya takozh bagatolitnij igumen monastirya nini odin iz najbilshe shanovanih na Volini svyatih Iov Zhelizo Chenci navchali molod gramoti Yak zgaduvav potim odin iz shlyahtichiv u ditinstvi vin hodiv syudi do greka bakalyara po nauku 1675 r Pochayivskij monastir vitrimav oblogu turecko tatarskogo vijska Cya podiya lyagla v osnovu vidomogo perekazu pro poryatunok obiteli Bozhoyu Matir yu sho z yavilasya nad neyu z nebesnim voyinstvom i zavernula strili napadnikiv na nih samih Vasiliyani Mikola Vasil Potockij U 1712 r monastir vvijshov u chin sv Vasiliya Velikogo Greko katolickij period istoriyi obiteli poznachenij intensivnim budivnictvom u rezultati yakogo na misci starih hramiv z yavivsya novij veletenskij za rozmirami monastirskij kompleks fundatorom perebudovi yakogo buv magnat Mikola Vasil Potockij Vasiliyani aktivno zajmalisya takozh vidavnichoyu diyalnistyu ta osvitoyu Lavra Dokladnishe Pochayivska lavra Koli 1795 r v rezultati ostannogo podilu Rechi Pospolitoyi Pochayiv potrapiv do Rosijskoyi imperiyi deyakij chas monastir zalishavsya za vasiliyanami Tilki 1831 r pislya polskogo povstannya Tadeusha Kostyushka deyaki monahi brali v nomu uchast carskij uryad peredav cyu obitel Rosijskij pravoslavnij cerkvi Pri monastiri bula drukarnya vazhlivij oseredok cerkovnogo ta svitskogo knigodrukuvannya vazhlivij kulturnij oseredok Ukrayini takozh rusifikaciyi pislya peredachi RPC Bagato z vidan Pochayivskoyi drukarni posili viznachne misce v istoriyi ukrayinskogo drukarstva U tij drukarni nadrukovano 148 knizhok cerkovnoslov yanskoyu ta ukrayinskoyu movami 32 polskoyu i 7 latinskoyu razom 187 knizhok Z perehodom pid administraciyu rosijskoyi pravoslavnoyi iyerarhiyi Pochayivska Lavra u 1832 r stala kafedroyu Volinskogo pravoslavnogo arhiyereya RPC yakij u 1833 r distav titul arhiyepiskopa Pochayivska Lavra stala centrom pravoslav ya RPC na Volini U XX st tut drukuvavsya Pochayivskij listok Najbilshi viprobuvannya vipali na dolyu monastirya v drugij polovini XX st Na pochatku 1960 h rr pislya vidvidin Mikiti Hrushova lavra opinilasya pered zagrozoyu zakrittya Vlada vidibrala polya pasiku sad i znachnu chastinu sporud u tomu chisli navit u mezhah lavrskih muriv rozignali majzhe vsih monahiv Pislya rozpadu SRSR chencyam povernuli perevazhnu bilshist vidibranih u nih sporud i chastinu zemli svitska vlada perestala vtruchatisya u vnutrishnye zhittya obiteli Socialna sferaNini v Pochayevi chastkovo funkcionuyut TOV Fabrika Ikva i TOV Plastik Diyut ZOSh I III stupeniv DNZ VPU 21 Pochayivskij budinok dityachoyi tvorchosti ta sportu Pochayivskij doshkilnij zaklad Pochayivska muzichna shkola Pochayivska Rajonna Komunalna Likarnya Pochayivskij psihonevrologichnij budinok internat Pochayivska psihonevrologichna oblasna likarnya Pochayivskij istoriko hudozhnij muzej Budinok kulturi Ukrposhta Nova Poshta Privatbank Oshadbank Logotip Centru nadannya socialnih poslug Pochayivskoyi miskoyi radi 1 zhovtnya 2020 roku stvoreno Centr nadannya socialnih poslug Pochayivskoyi miskoyi radi kerivnikom yakogo priznacheno Gichku Yuriya Sergijovicha na pidstavi konkursnogo vidboruPam yatkiU misti ye Pochayivska Svyato Uspenska lavra Pochayivskij Svyato Duhivskij monastir ta Pochayivska duhovna seminariya parafiyalna parafiyalna parafiyalna PCU Pam yatnik T Shevchenku Shojnoviyavlena pam yatka monumentalnogo mistectva Roztashovanij v miskomu parku navproti Lavri Vstanovlenij 1996 r Skulptor M Neveselij Skulptura tonovanij beton postament beton granit Skulptura 3 m postament 1 7 m NekropoliNa miskomu kladovishi pohovani 162 voyaka Chervonoyi Armiyi yaki zaginuli pid chas vidvoyuvannya mistechka u nimciv u hodi Drugoyi svitovoyi vijni Na kladovishi ye 5 bratskih mogil u yakih pohovano radyanskih soldativ Na odnij z bratskih mogil vstanovlenij pam yatnik u formi obeliska Ye mogila komandira 1 go kavpolku brigadi G I Kotovskogo i M P Ulriha 1897 1920 rr M P Ulrih buv smertelno poranenij Z vijskovimi pochestyami jogo pohovano u Pochayevi Na mogili vstanovleno pam yatnik u viglyadi steli z marmurovoyu tabliceyu na yakij zobrazhennya lavrovoyi gilki i napis Vidomi lyudiNarodilisya hudozhniki Svitlana Butkovska Ipolit Lazarchuk Ivan Hvorosteckij Oleksa Shatkivskij Gerus Tarnavecka Irayida Irena Sergiyivna ukrayinskij movoznavec doktor slavistiki Sviderskij Mikola Mikolajovich 1920 1987 gromadskij i teatralnij diyach aktor horeograf dramaturg pedagog radiozhurnalist v Avstraliyi Sviderskij Mikola Oleksijovich chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi vijt Pochayeva v 1930 h Vasil Lyashuk poet Karel Irena spravzhnye Kicyuk Irina Apolinariyivna kinoaktrisa u Polshi Mikola Ishin 1925 2013 inzhener racionalizator fahivec z tehnologiyi obrobki derevini Susanna Yara polska spivachka ta avtorka pisen ukrayinskogo pohodzhennya vokalistka populyarnogo slovackogo gurtu Hrdza Iov Tivonyuk 6 listopada 1938 1 grudnya 2020 Mitropolit RPC z 2011 roku perebuvav na spokoyi ostanni roki svogo zhittya proviv u Moskvi Upokoyivsya vid uskladnen viklikanih koronavirusnoyu infekciyeyu Pohovanij v misti Pochayevi na Viktor Olijnik 21 veresnya1940 Mitropolit RPC z 2018 roku perebuvaye na spokoyi ta prozhivaye v misti Tveri RF Varsonofij Rudnik 1984 yepiskop Uzhgorodskij i Zakarpatskij Pravoslavnoyi Cerkvi Ukrayini 1991 iyeromonah Mihajlivskogo Zolotoverhogo monastirya Pravoslavnoyi Cerkvi Ukrayini Pracyuvali hudozhniki Antin Grusheckij Luka Dolinskij Andronik Lazarchuk Oleksandr Yakimchuk Yuzef ta Adam Gochemski Yevgen Sverstyuk ukrayinskij pismennik mislitel filosof gogoleznavec gromadskij diyach uchitelem ukrayinskoyi movi 1952 roku rosijskij arhitektor O Shusyev Perebuvali Taras Shevchenko 1846 r za doruchennyam Kiyivskoyi arheografichnoyi komisiyi Prozhivav bilshe tizhnya v arhiyerejskomu budinku Mstislav Patriarh UAPC viv peregovori z mitropolitom Ukrayinskoyi avtonomnoyi cerkvi Oleksiyem Gromadskim pro ob yednannya dvoh cerkov Patriarh Kiril Gundyayev 2009 rik perebuvav z pershim ta poki sho ostannim svoyim vizitom u sani Patriarha Moskovskogo predstoyatelya RPC Shegera Grigorij Omelyanovich neodnorazovo vidviduaav Pochayivsku Lavru Pomerli pravoslavnij yepiskop Volinskij ta OstrozkijVeliki panorami mistaVelika panorama Pochayivskoyi lavri Velika panorama sporud Pochayivskoyi lavri Velika panorama teritoriyi Pochayivskoyi lavriSvitliniBudinok kulturi Serednya zagalnoosvitnya shkola I III stupenya Duhovna seminariya Istoriko hudozhnij muzej Pam yatnik Bogdanu Hmelnickomu Roslinnij artob yekt Pochayiv Mikolayivska cerkva Pam yatnik Zhertvam Chornobilskoyi katastrofi Monastirskij cvintar Pochayivskoyi Lavri Kaplichka v stovburi dereva Hrest na chest cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici na Lisij goriPrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2017 roku PDF zip Sobchuk V Chernihivskij G Kremenec Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 224 ISBN 966 528 199 2 Romaniv Diana Vidkrili policejsku stanciyu Vilne zhittya plyus Ternopil 2016 31 15767 22 kvit S 3 Lyudi i chas Nacionalnij sklad mist Ukrayini za perepisom 2001 roku datatowel in ua Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih CENTR NADANNYa SOCIALNIH POSLUG POChAYiVSKOYi MISKOYi RADI 43849117 Opendatabot opendatabot ua ukr Procitovano 11 zhovtnya 2021 Konkurs na posadu direktora Centru nadannya socialnih poslug Pochayivskoyi miskoyi radi ukr procitovano 11 zhovtnya 2021 U kameni bronzi graniti ilyustrovanij almanah Ternopil TzOV Terno graf 2014 S 72 il ISBN 978 966 457 202 3 Nakaz upravlinnya kulturi Ternopilskoyi ODA vid 18 zhovtnya 2005 r 112 Bogdan Andrushkiv Nekropoli Ternopilshini abo pro sho rozpovidayut movchazni mogili Ternopil Pidruchniki i posibniki 1998 Kvach R Karel Irena Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2010 T 4 A Ya dodatkovij S 269 ISBN 978 966 528 318 8 Duda I Chernihivskij G Gochemskij Yuzef Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 453 454 ISBN 966 528 197 6 Melnichuk B Senik A Sverstyuk Yevgen Oleksandrovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 232 ISBN 978 966 528 279 2 Taras Grigorovich Shevchenko i Ternopilshina iternopolyanyn com ukr 6 lipnya 2022 Procitovano 7 lipnya 2022 Hanas Vas Iraklij Severickij Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 687 ISBN 966 528 197 6 Div takozhKremenecki gori Pochayivska LavraDzherela ta literaturaPochayiv Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 3 M Sh 608 s il ISBN 978 966 457 246 7 Sobchuk V Pochayiv Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 466 ISBN 978 966 00 1142 7 Sobchuk V D Pochayiv Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 126 127 ISBN 978 966 528 279 2 Balinski M Lipinski T Poczajow Starozytna Polska pod wzgledem historycznym jeograficznym i statystycznym opisana Warszawa naklad i druk S Orgelbranda 1845 T II Cz 2 1442 s S 902 906 pol PosilannyaPochayiv Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 305 306 Pochayiv Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1459 1460 1000 ekz Portal Ternopilshina U Vikislovniku ye storinka pochayiv Virshi ta pisni pro Pochayiv VRU nedostupne posilannya z lipnya 2019 Sobor Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici v Pochayevi na filmi z drona 2018 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pochayiv