Фірле́ї гербу Леварт (пол. Firlejowie, Firlej) — польський шляхетський магнатський рід німецького походження. Прізвище походить від німецького слова Firleier.
Історія роду
Згідно з «Польським гербівником» Каспера Несецького перший Фірлей з'явився у Польщі ще у часи короля Владислава Локетка в 1317 році. Він походив з Франконії у Німеччині (частина Баварії).
К. Несецький у своєму гербівнику (Львів, 1740. — Т. 2) назвав одного з представників роду (пол. Ostafi) гербу Леварт. Він — син Малфріда, бурграфа Вельоненської провінції. У Польщі отримав високий придворний уряд — краківського стольника (Janußovius твердив, що крайчий). Саме від німецької назви його посади — Firleier — походить прізвище роду Фірлеїв. Остафій заснував містечко Осташув у Люблінському воєводстві.
Разом з родиною замешкав у Домбровиці (тепер село у Люблінському повіті Люблінського воєводства), де до сьогодні збереглися руїни родового палацу Фірлеїв.
Впродовж XV—XVII століть Фірлеї були одним з найпотужніших магнатських родів у Малопольщі. Були поріднені з найвідомішими родами Королівства Польського (згодом Речі Посполитої): з князями Вишневецькими, Потоцькими, Оссолінськими, Опалінськими, Лещинськими. Отримували високі державні посади (, воєвод, маршалків, гетьманів) і церковні (примаса, єпископа). За свою службу отримали багато земель від короля. Зокрема, збудували кілька замків: Домбровиця (з XIV ст.), Яновець (близько 1530 р.). Також належали роду село Левартув (від назви гербу, тепер Любартув) з 1543 і Фірлеюв з 1557 р.
З часів Яна Фірлея більшість Фірлеїв були кальвіністами. Більшість його синів перейшли на католицизм у 70-х роках XVI ст., проте одна гілка роду залишалася кальвінстською аж до середини XVII століття, коли вимерла.
З часом рід Фірлеїв занепадав. Багатші Фірлеї не мали нащадків чоловічого роду, а бідніші дуже розрослися, тому опинилися серед середньої та бідної шляхти.
Представники роду
- (? — 1499) — суддя земський люблінський
- Миколай (? — 1526) — великий гетьман коронний, краківський каштелян
- Пйотр (? — 1553) — воєвода руський, сини:
- Ян (1521—1574) — великий краківський маршалок, королівський секретар, краківський воєвода. Мав кілька синів:
- Миколай (? — 1599/1601) — краківський воєвода
- Анджей (? — 1609) — ковельський староста, радомський каштелян, мав 2-х синів
- Ян
- Анджей — реґіментаря, власника Старого Почаєва, родича Ганни Гойської.
- Генрик (1574—1626) — примас Польщі, коронний підканцлер
- (? — 1614) — великий коронний підскарбій, мав сина Генрика.
- (? — 1619) — воєвода люблінський.
- Пйотр (1601—1649/1650) — каштелян Кам'янця-Подільського, староста теребовлянський, буцнівський. Мав 3 або 4 доньки
- Миколай
- Генрик
- (1605—1640) — мав 2 доньки, не було спадкоємці чоловічої статі.
- Зофія — перша дружина коронного гетьмана Миколая Потоцького
- Пйотр (1601—1649/1650) — каштелян Кам'янця-Подільського, староста теребовлянський, буцнівський. Мав 3 або 4 доньки
- Миколай (1531—1588) — люблінський воєвода. В шлюбі мав 4 доньки.
- Катажина — дружина Федора Сенюти, мати Павла-Христофора
- (бл.1537 — 1585) — любельський каштелян, сандомирський староста
- Фелікс (†1576)
- Дорота (†1591) — дружина: князя Стефана Збаразького, канцлера ВКЛ Лева Сапіги
- Ян (1521—1574) — великий краківський маршалок, королівський секретар, краківський воєвода. Мав кілька синів:
- Миколай (? — 1519).
- Пйотр (? — 1553) — воєвода руський, сини:
- Миколай (? — 1526) — великий гетьман коронний, краківський каштелян
Маєтності
Примітки
- Kasper Niesiecki. Korona Polska przy Złotey Wolnosci… [ 13 червня 2015 у Wayback Machine.] — Т. 4. — S. 150.
- Firlejowie (02) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Janusz Tazbir. Sieniuta Paweł Krzysztof h. własnego (1589—1640) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków: Polska Akademia Nauk, Instytut historii im. Tadeusza Manteuffla, 1996. — Tom XXXVII/2. — Zeszyt 153. — S. 196. (пол.)
Джерела
- Дмитро Вирський. Анонімний (1650 р.) про початок козацької революції (кампанія 1648 р.) // Український історичний журнал № 6 (507) за листопад-грудень 2012. — С. 169—184. — ISSN 0130-5247.
- Andrzej Przybyszewski. Firlejowie herbu Lewart. — Radomyśl Wielki, 2008. — . (пол.)
- Andrzej Szymanek. Mecenat kulturalny Firlejów; Firlejowie w tradycji lokalnej Lubelszczyzny. — Janowiec : TPJ, 2001. — ISBN 391362728. (пол.)
- Kasper Niesiecki. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … [ 13 червня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — Т. 4. — S. 150—163. (пол.)
Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Firle yi gerbu Levart pol Firlejowie Firlej polskij shlyahetskij magnatskij rid nimeckogo pohodzhennya Prizvishe pohodit vid nimeckogo slova Firleier Gerb Levart Zalishki palacu Firleyiv u DombroviciIstoriya roduZgidno z Polskim gerbivnikom Kaspera Neseckogo pershij Firlej z yavivsya u Polshi she u chasi korolya Vladislava Loketka v 1317 roci Vin pohodiv z Frankoniyi u Nimechchini chastina Bavariyi K Neseckij u svoyemu gerbivniku Lviv 1740 T 2 nazvav odnogo z predstavnikiv rodu pol Ostafi gerbu Levart Vin sin Malfrida burgrafa Velonenskoyi provinciyi U Polshi otrimav visokij pridvornij uryad krakivskogo stolnika Janussovius tverdiv sho krajchij Same vid nimeckoyi nazvi jogo posadi Firleier pohodit prizvishe rodu Firleyiv Ostafij zasnuvav mistechko Ostashuv u Lyublinskomu voyevodstvi Razom z rodinoyu zameshkav u Dombrovici teper selo u Lyublinskomu poviti Lyublinskogo voyevodstva de do sogodni zbereglisya ruyini rodovogo palacu Firleyiv Vprodovzh XV XVII stolit Firleyi buli odnim z najpotuzhnishih magnatskih rodiv u Malopolshi Buli poridneni z najvidomishimi rodami Korolivstva Polskogo zgodom Rechi Pospolitoyi z knyazyami Vishneveckimi Potockimi Ossolinskimi Opalinskimi Leshinskimi Otrimuvali visoki derzhavni posadi voyevod marshalkiv getmaniv i cerkovni primasa yepiskopa Za svoyu sluzhbu otrimali bagato zemel vid korolya Zokrema zbuduvali kilka zamkiv Dombrovicya z XIV st Yanovec blizko 1530 r Takozh nalezhali rodu selo Levartuv vid nazvi gerbu teper Lyubartuv z 1543 i Firleyuv z 1557 r Z chasiv Yana Firleya bilshist Firleyiv buli kalvinistami Bilshist jogo siniv perejshli na katolicizm u 70 h rokah XVI st prote odna gilka rodu zalishalasya kalvinstskoyu azh do seredini XVII stolittya koli vimerla Z chasom rid Firleyiv zanepadav Bagatshi Firleyi ne mali nashadkiv cholovichogo rodu a bidnishi duzhe rozroslisya tomu opinilisya sered serednoyi ta bidnoyi shlyahti Predstavniki rodu 1499 suddya zemskij lyublinskij Mikolaj 1526 velikij getman koronnij krakivskij kashtelyan Pjotr 1553 voyevoda ruskij sini Yan 1521 1574 velikij krakivskij marshalok korolivskij sekretar krakivskij voyevoda Mav kilka siniv Mikolaj 1599 1601 krakivskij voyevoda Andzhej 1609 kovelskij starosta radomskij kashtelyan mav 2 h siniv Yan Andzhej regimentarya vlasnika Starogo Pochayeva rodicha Ganni Gojskoyi Genrik 1574 1626 primas Polshi koronnij pidkancler 1614 velikij koronnij pidskarbij mav sina Genrika Genrik 1599 1635 poznanskij yepiskop Mikolaj 1588 1635 1636 voyevoda sandomirskij 1619 voyevoda lyublinskij Pjotr 1601 1649 1650 kashtelyan Kam yancya Podilskogo starosta terebovlyanskij bucnivskij Mav 3 abo 4 donki Mikolaj Genrik 1605 1640 mav 2 donki ne bulo spadkoyemci cholovichoyi stati Zofiya persha druzhina koronnogo getmana Mikolaya Potockogo Mikolaj 1531 1588 lyublinskij voyevoda V shlyubi mav 4 donki Katazhina druzhina Fedora Senyuti mati Pavla Hristofora bl 1537 1585 lyubelskij kashtelyan sandomirskij starosta Feliks 1576 Dorota 1591 druzhina knyazya Stefana Zbarazkogo kanclera VKL Leva Sapigi Mikolaj 1519 MayetnostiFirleyiv teper Lipivka Firleyiv teper Dusaniv PrimitkiKasper Niesiecki Korona Polska przy Zlotey Wolnosci 13 chervnya 2015 u Wayback Machine T 4 S 150 Firlejowie 02 4 bereznya 2016 u Wayback Machine pol Janusz Tazbir Sieniuta Pawel Krzysztof h wlasnego 1589 1640 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Polska Akademia Nauk Instytut historii im Tadeusza Manteuffla 1996 Tom XXXVII 2 Zeszyt 153 S 196 pol DzherelaDmitro Virskij Anonimnij 1650 r pro pochatok kozackoyi revolyuciyi kampaniya 1648 r Ukrayinskij istorichnij zhurnal 6 507 za listopad gruden 2012 S 169 184 ISSN 0130 5247 Andrzej Przybyszewski Firlejowie herbu Lewart Radomysl Wielki 2008 ISBN 978 83 927999 0 0 pol Andrzej Szymanek Mecenat kulturalny Firlejow Firlejowie w tradycji lokalnej Lubelszczyzny Janowiec TPJ 2001 ISBN 391362728 pol Kasper Niesiecki Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona 13 chervnya 2015 u Wayback Machine Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1738 T 4 S 150 163 pol Ce nezavershena stattya pro shlyahtu dvoryanstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi