90482 Орк, Оркус (тимчасове позначення 2004 DW) — транснептуновий об'єкт, що належить до класу «плутино».
Відкриття | |
---|---|
Відкривач | Майкл Браун, Чедвік Трухільйо, Девід Рабіновіц |
Місце відкриття | Паломарська обсерваторія |
Дата відкриття | 13 листопада 2005 |
Позначення | |
Позначення | 90482 Орк |
Названа на честь | Орк |
Тимчасові позначення | 2004 DW |
Категорія малої планети | Транснептуновий об'єкт |
Орбітальні характеристики | |
Епоха 23 липня 2010 (2455400,5 JD) | |
Велика піввісь | 39,173 а. о. |
Перигелій | 30,273 а. о. |
Афелій | 48,072 а. о. |
Ексцентриситет | 0,22718 |
Орбітальний період | 89551,85 д 245,18 р |
Середня орбітальна швидкість | 4,7118 км/с |
Середня аномалія | 166,379° |
Нахил орбіти | 20,57329° |
Довгота висхідного вузла | 268,6057° |
Аргумент перицентру | 73,031° |
Супутники | Вант |
Фізичні характеристики | |
Розміри | 946,3+74,1 −72,3 км 850 ± 90 км |
Маса | 6,32 ± 0,05× 1020 кг (система) |
Середня густина | 1,5 ± 0,3 г/см³ (порівнювано з Хароном) |
Прискорення вільного падіння на поверхні | ~0,20 м/с² |
Друга космічна швидкість | ~0,42 км/с |
Період обертання | 10,08 ± 0,01 год |
Альбедо | 0,28 ± 0,04 19,75 +3,40 −2,76% |
Температура | <44 K |
Спектральний тип | (нейтральний) B-V=0,68; V-R=0,37 |
Видима зоряна величина | 19,1 () |
Стандартна зоряна величина | 2,3 |
90482 Орк у Вікісховищі |
Відкритий у лютому 2004 року. Діаметр близько 946 км, що становить приблизно 40 % діаметра Плутона (близько 2376 км). Орбіта Орка за параметрами дуже нагадує орбіту Плутона. Цікаво, що Орк завжди розташований на протилежній (щодо Плутона) стороні орбіти, тобто, коли Орк перебуває в перигелії, то Плутон у цей час проходить афелій і навпаки. Через це Орк іноді називають «Анти-Плутоном».
Названий на честь Орка — бога смерті й підземного царства в етруській міфології. У лютому 2007 року в Орка виявлено супутник, який згодом отримав назву Вант.
Поверхня Орка відносно яскрава. Лід виявлений переважно в кристалічній формі, яка може бути пов'язана з кріовулканічною діяльністю. Також, можуть бути наявні інші сполуки, такі як метан або аміак.
Назва та етимологія
Відповідно до конвенції назв, ухваленої Міжнародним астрономічним союзом (МАС), об'єкти, схожі на Плутон за розмірами й параметрами орбіти, слід називати іменами божеств підземного царства. Назва Орка відповідає цій конвенції, оскільки Оркус є божеством підземного царства в етруській і римській міфологіях. Крім того, назва співзвучна з назвою острова [en], де минуло дитинство Діани — дружини першовідкривача Орка, Майкла Брауна, — і де вони часто бували. Назва Орк було схвалено і оприлюднено 22 листопада 2004 року.
Орбітальні характеристики
Орк — це великий плутино. Його орбіта дуже нагадує орбіту Плутона (приблизно однаковий період обертання, в обох перигелій розташований над екліптикою). Єдина помітна різниця — це розворот орбіти (див. схему). Незважаючи на те, що орбіта Орка підходить досить близько до орбіти Нептуна, резонанс між двома об'єктами і великий кут нахилу орбіти Орка не дозволяє їм наблизитися один до одного. За останні 14 000 років відстань між Орком і Нептуном жодного разу не було меншою 18 а. о. У зв'язку з тим, що орбіта Орка схожа на орбіту Плутона, але вони завжди знаходиться в протилежній фазі (через їх резонанс із Нептуном), Орк іноді називають «Анти-Плутоном».
На сьогоднішній день [] Орк перебуває на відстані 47,8 а. о. від Сонця й досягне афелію 2019 року. У найближчі 10 млн років перигелій Орка може наблизитися до Сонця на відстань 27,8 а. о., тобто ближче, ніж у Нептуна.
Період обертання Орка навколо осі точно невідомий. Фотометричні дослідження дають велику розбіжність — від 7 до 21 години з лібраціями або без них. Найчастіше в літературі значиться десятигодинний період обертання. Можливо, на період обертання й лібрації впливає великий та близько розташований супутник Орка.
Фізичні характеристики
Розміри й зоряна величина
Стандартна зоряна величина (H) Орка — 2,3, що можна порівняти зі значенням 2,6 у Квавара. Спостереження Орка в інфрачервоному діапазоні за допомогою космічних телескопів «Спітцер» (на довжинах хвиль 24 і 70 мкм) та «Гершель» (250, 350 і 500 мкм), дає можливість зробити висновок, що радіус Орка лежить у діапазоні 445 — 475 км. Цілком ймовірно, Орк має альбедо 22 — 34 %, що досить типово для транснептунових об'єктів подібних розмірів.
Під час розрахунку параметрів Орка (зоряна величина й радіус) припускалося, що Орк є окремим об'єктом. Наявність великого супутника може значно вплинути на них. Стандартна зоряна величина супутника оцінюється в 4,88, що приблизно в 11 разів тьмяніше самого Орка. Якщо альбедо обох об'єктів приблизно однакові, то радіуси Орка і його супутника — 900 км і 280 км відповідно. Якщо ж альбедо супутника вдвічі менше, ніж альбедо Орка, то їх радіуси будуть оцінені як 860 км і 380 км.
Маса
Оскільки Орк є подвійним об'єктом (скоріше за все, супутник має масу, якою не можна нехтувати в розрахунках), маса всієї системи була оцінена в (6.32±0.05)×1020 кг, що становить 3,8 % від маси наймасивнішої відомої карликової планети — Ериди. Як ця маса розподілена між Орком і його супутником, залежить від співвідношення їх розмірів. Якщо радіус супутника втричі менший, ніж радіус Орка, то маса першого становитиме всього 3 % від загальної маси. Якщо ж радіус супутника 380 км, а радіус Орка — 860 км, то маса супутника може досягати 8 % маси Орка.
Спектр і поверхня
Перші спектроскопічні спостереження 2004 року показали, що видимий спектр Орка нейтрального слабкого кольору, у той час як невелике відхилення в інфрачервоному спектрі (довжина хвилі 1,5 і 2,0 мкм) дає досить виражене поглинання води. Цим Орк дуже відрізняється від інших ТНО (наприклад, Іксіона), у яких виражений червоний колір, а інфрачервоний, навпаки, слабий. Подальші дослідження Орка в інфрачервоному спектрі 2004 року на Європейській південній обсерваторії й обсерваторії Джеміні також показали наявність водного льоду й вуглецевих компонентів. Вода й метан не можуть вкривати більше, ніж 50 % і 30 % поверхні об'єкта відповідно. Це означає, що пропорція льоду на поверхні більше, ніж на Хароні, і швидше нагадує супутник Нептуна Тритон.
Пізніше, у 2008—2010 роках, спектроскопічні спостереження в інфрачервоному спектрі з більшим (співвідношенням сигнал/шум) виявили нові спектральні деталі. Серед іншого, сильне поглинання сигналу водяним льодом на довжині хвилі 1,65 мкм, що свідчить про наявність кристалічного водяного льоду на поверхні Орка, і поглинання сигналу на довжині хвилі 2,22 мкм. Останній феномен поки недостатньо пояснений. Це поглинання може бути викликано розчиненим у водяному льоді аміаком або наявністю метанового льоду.
Порівняння з супутниками та іншими ТНО
Орк має граничну масу, здатну утримувати на своїй поверхні леткі речовини, такі як метан. Дослідження спектра Орка показує найсильніше поглинання водним льодом серед об'єктів поясу Койпера, що не входять до сім'ї Хаумеа. Подібний спектр спостерігається у великих супутників Урана. Серед інших ТНО, Орк нагадує супутник Плутона Харон. В останнього альбедо трохи вище, але дуже схожий видимий і ближній інфрачервоний спектр. В обох близька густина і водний лід на поверхні. У карликової планети Хаумеа і подібних їй об'єктів, альбедо набагато вище й поглинання спектра водою набагато сильніше, ніж у Орка. І, нарешті, у великого плутино спектральні характеристики схожі на Орк.
Кріовулканізм
Наявність кристалічного водного льоду і, можливо, льоду аміаку свідчить про те, що в минулому на Оркові діяли так звані «механізми оновлення» поверхні. Досі аміак не виявлено на жодному ТНО або крижаному супутнику, крім Міранди. Сигнал на довжині хвилі 1,65 мкм широкий і глибокий, як у Харона, Квавара, Хаумеа і у крижаних супутників планет-гігантів. З іншого боку, за останні 10 млн років кристалічний водний лід на поверхні ТНО під дією галактичної й сонячної радіації мав перейти в аморфний стан. Обчислення показують, що кріовулканізм, який вважається одним з можливих механізмів оновлення, може бути на ТНО з радіусом близько 1000 км[]. Можливо, на Орці відбулося одне-єдине виверження, яке й перетворило аморфну воду на кристалічний лід. Швидше за все, це було виверження вибухового характеру, яке «вибило» метан з розчину води й аміаку.
Супутник
За допомогою телескопа «Хаббл» 13 листопада 2005 року Майкл Браун і відкрили супутник Орка. Про це відкриття було оголошено 22 лютого 2007 року. Супутнику надали позначення S/2005 (90 482) 1 , а в 2009 році — і назву Вант за ім'ям етруської богині зі світу мертвих. Орбіта супутника дуже близька до кола: її ексцентриситет усього 0,0036. Період обертання довкола Орка — 9,53 днів. Вант перебуває на дуже малій відстані від Орка (8980±20 км) і тому склад його поверхні неможливо визначити за допомогою спектрального аналізу. Майкл Браун припускає, що Орк і Вант синхронізовані (тобто завжди обернені одним боком один до одного) на зразок Плутона й Харона. Є припущення, що Вант може бути захопленим об'єктом з пояса Койпера.
Примітки
- JPL Small-Body Database Browser: 90482 Orcus. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 23 серпня 2010.
- Stansberry, J.; Grundy, W.; Brown, M.; et al. (2007). . . Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 23 серпня 2010.
- T. L. Lim, J. Stansberry, T. G. Müller (2010). "TNOs are Cool": A survey of the trans-Neptunian region III. Thermophysical properties of 90482 Orcus and 136472 Makemake. Astronomy and Astrophysics. 518: L148. Bibcode:2010A&A...518L.148L. doi:10.1051/0004-6361/201014701.
- Майкл Браун (6 квітня 2009). Orcus Porcus. Mike Brown's Planets (blog). Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 6 квітня 2009.
- (22 грудня 2007). Orbit Fit and Astrometric record for 90482. SwRI (Space Science Department). Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 19 вересня 2008.
- MPEC 2004-D15 : 2004 DW. Minor Planet Center. 20 лютого 2004. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 30 січня 2009.
- A. Delsanti, F. Merlin, A. Guilbert-Lepoutre at al. (2010). Methane, ammonia, and their irradiation products at the surface of an intermediate-size KBO? A portrait of Plutino (90482) Orcus. Astronomy and Astrophysics. 627: 1057. Bibcode:2010arXiv1006.4962D. doi:10.1086 / 430337. arXiv:1006.4962.
{{}}
: Перевірте значення|doi=
() - Wm. Robert Johnston (17 вересня 2008). TNO/Centaur diameters and albedos. Johnston's Archive. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 17 жовтня 2008.
- Fornasier, S.; Dotto, E.; Barucci, M. A. and Barbieri, C. (2004). Water ice on the surface of the large TNO 2004 DW. Astronomy & Astrophysics. 422: L43—L46. Bibcode:& A … 422L..43F 2004A & A … 422L..43F. doi:10.1051 / 0004-6361: 20048004.
{{}}
: Перевірте довжину|bibcode=
(); Перевірте значення|doi=
() - de Bergh, C.; A. Delsanti, GP Tozzi, E. Dotto, A. Doressoundiram and MA Barucci (2005). The Surface of the Transneptunian Object 9048 Orcus. Astronomy & Astrophysics. 437: 1115—1120. Bibcode:& A... 437.1115D 2005A & A... 437.1115D. doi:10.1051 / 0004-6361: 20042533.
{{}}
: Перевірте довжину|bibcode=
(); Перевірте значення|doi=
() - Chadwick A. Trujillo, Майкл Браун, , Thomas R. Geballe (2005). Near Infrared Surface Properties of the Two Intrinsically Brightest Minor Planets (90377) Sedna and (90482) Orcus. The Astrophysical Journal. 627: 1057—1065. Bibcode:2005ApJ...627.1057T. doi:10.1086 / 430337. arXiv:/ 0504280 astro-ph / 0504280.
{{}}
: Перевірте значення|doi=
() - Daniel W. E. Green (22 лютого 2007). IAUC 8812: Sats OF 2003 AZ_84, (50000), (55637),, (90482). International Astronomical Union Circular. Архів оригіналу за 25 червня 2012. Процитовано 15 червня 2012.
- Wm. Robert Johnston (4 березня 2007). (90482) Orcus. Johnston's Archive. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 26 березня 2009.
Посилання
- 90482 Орк — Об'ємне інтерактивне відображення орбітального руху (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
90482 Ork Orkus timchasove poznachennya 2004 DW transneptunovij ob yekt sho nalezhit do klasu plutino 90482 Ork VidkrittyaVidkrivach Majkl Braun Chedvik Truhiljo Devid RabinovicMisce vidkrittya Palomarska observatoriyaData vidkrittya 13 listopada 2005PoznachennyaPoznachennya 90482 OrkNazvana na chest OrkTimchasovi poznachennya 2004 DWKategoriya maloyi planeti Transneptunovij ob yektOrbitalni harakteristikiEpoha 23 lipnya 2010 2455400 5 JD Velika pivvis 39 173 a o Perigelij 30 273 a o Afelij 48 072 a o Ekscentrisitet 0 22718Orbitalnij period 89551 85 d 245 18 rSerednya orbitalna shvidkist 4 7118 km sSerednya anomaliya 166 379 Nahil orbiti 20 57329 Dovgota vishidnogo vuzla 268 6057 Argument pericentru 73 031 Suputniki VantFizichni harakteristikiRozmiri 946 3 74 1 72 3 km 850 90 kmMasa 6 32 0 05 1020 kg sistema Serednya gustina 1 5 0 3 g sm porivnyuvano z Haronom Priskorennya vilnogo padinnya na poverhni 0 20 m s Druga kosmichna shvidkist 0 42 km sPeriod obertannya 10 08 0 01 godAlbedo 0 28 0 04 19 75 3 40 2 76 Temperatura lt 44 KSpektralnij tip nejtralnij B V 0 68 V R 0 37Vidima zoryana velichina 19 1 Standartna zoryana velichina 2 3 90482 Ork u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ork Vidkritij u lyutomu 2004 roku Diametr blizko 946 km sho stanovit priblizno 40 diametra Plutona blizko 2376 km Orbita Orka za parametrami duzhe nagaduye orbitu Plutona Cikavo sho Ork zavzhdi roztashovanij na protilezhnij shodo Plutona storoni orbiti tobto koli Ork perebuvaye v perigeliyi to Pluton u cej chas prohodit afelij i navpaki Cherez ce Ork inodi nazivayut Anti Plutonom Nazvanij na chest Orka boga smerti j pidzemnogo carstva v etruskij mifologiyi U lyutomu 2007 roku v Orka viyavleno suputnik yakij zgodom otrimav nazvu Vant Poverhnya Orka vidnosno yaskrava Lid viyavlenij perevazhno v kristalichnij formi yaka mozhe buti pov yazana z kriovulkanichnoyu diyalnistyu Takozh mozhut buti nayavni inshi spoluki taki yak metan abo amiak Nazva ta etimologiyaVidpovidno do konvenciyi nazv uhvalenoyi Mizhnarodnim astronomichnim soyuzom MAS ob yekti shozhi na Pluton za rozmirami j parametrami orbiti slid nazivati imenami bozhestv pidzemnogo carstva Nazva Orka vidpovidaye cij konvenciyi oskilki Orkus ye bozhestvom pidzemnogo carstva v etruskij i rimskij mifologiyah Krim togo nazva spivzvuchna z nazvoyu ostrova en de minulo ditinstvo Diani druzhini pershovidkrivacha Orka Majkla Brauna i de voni chasto buvali Nazva Ork bulo shvaleno i oprilyudneno 22 listopada 2004 roku Orbitalni harakteristikiOrbiti Orka sinya Plutona chervona i Neptuna sira Roztashuvannya Orka j Plutona pokazano na kviten 2006 roku Takozh zaznacheno dati koli ob yekti prohodyat perigelij q i afelij Q Ork ce velikij plutino Jogo orbita duzhe nagaduye orbitu Plutona priblizno odnakovij period obertannya v oboh perigelij roztashovanij nad ekliptikoyu Yedina pomitna riznicya ce rozvorot orbiti div shemu Nezvazhayuchi na te sho orbita Orka pidhodit dosit blizko do orbiti Neptuna rezonans mizh dvoma ob yektami i velikij kut nahilu orbiti Orka ne dozvolyaye yim nablizitisya odin do odnogo Za ostanni 14 000 rokiv vidstan mizh Orkom i Neptunom zhodnogo razu ne bulo menshoyu 18 a o U zv yazku z tim sho orbita Orka shozha na orbitu Plutona ale voni zavzhdi znahoditsya v protilezhnij fazi cherez yih rezonans iz Neptunom Ork inodi nazivayut Anti Plutonom Na sogodnishnij den koli Ork perebuvaye na vidstani 47 8 a o vid Soncya j dosyagne afeliyu 2019 roku U najblizhchi 10 mln rokiv perigelij Orka mozhe nablizitisya do Soncya na vidstan 27 8 a o tobto blizhche nizh u Neptuna Period obertannya Orka navkolo osi tochno nevidomij Fotometrichni doslidzhennya dayut veliku rozbizhnist vid 7 do 21 godini z libraciyami abo bez nih Najchastishe v literaturi znachitsya desyatigodinnij period obertannya Mozhlivo na period obertannya j libraciyi vplivaye velikij ta blizko roztashovanij suputnik Orka Fizichni harakteristikiRozmiri j zoryana velichina Standartna zoryana velichina H Orka 2 3 sho mozhna porivnyati zi znachennyam 2 6 u Kvavara Sposterezhennya Orka v infrachervonomu diapazoni za dopomogoyu kosmichnih teleskopiv Spitcer na dovzhinah hvil 24 i 70 mkm ta Gershel 250 350 i 500 mkm daye mozhlivist zrobiti visnovok sho radius Orka lezhit u diapazoni 445 475 km Cilkom jmovirno Ork maye albedo 22 34 sho dosit tipovo dlya transneptunovih ob yektiv podibnih rozmiriv Pid chas rozrahunku parametriv Orka zoryana velichina j radius pripuskalosya sho Ork ye okremim ob yektom Nayavnist velikogo suputnika mozhe znachno vplinuti na nih Standartna zoryana velichina suputnika ocinyuyetsya v 4 88 sho priblizno v 11 raziv tmyanishe samogo Orka Yaksho albedo oboh ob yektiv priblizno odnakovi to radiusi Orka i jogo suputnika 900 km i 280 km vidpovidno Yaksho zh albedo suputnika vdvichi menshe nizh albedo Orka to yih radiusi budut ocineni yak 860 km i 380 km Masa Oskilki Ork ye podvijnim ob yektom skorishe za vse suputnik maye masu yakoyu ne mozhna nehtuvati v rozrahunkah masa vsiyeyi sistemi bula ocinena v 6 32 0 05 1020 kg sho stanovit 3 8 vid masi najmasivnishoyi vidomoyi karlikovoyi planeti Eridi Yak cya masa rozpodilena mizh Orkom i jogo suputnikom zalezhit vid spivvidnoshennya yih rozmiriv Yaksho radius suputnika vtrichi menshij nizh radius Orka to masa pershogo stanovitime vsogo 3 vid zagalnoyi masi Yaksho zh radius suputnika 380 km a radius Orka 860 km to masa suputnika mozhe dosyagati 8 masi Orka Spektr i poverhnya Orbitalni rezonansi Orka j Plutona v sistemi vidliku pov yazanij iz Neptunom Pershi spektroskopichni sposterezhennya 2004 roku pokazali sho vidimij spektr Orka nejtralnogo slabkogo koloru u toj chas yak nevelike vidhilennya v infrachervonomu spektri dovzhina hvili 1 5 i 2 0 mkm daye dosit virazhene poglinannya vodi Cim Ork duzhe vidriznyayetsya vid inshih TNO napriklad Iksiona u yakih virazhenij chervonij kolir a infrachervonij navpaki slabij Podalshi doslidzhennya Orka v infrachervonomu spektri 2004 roku na Yevropejskij pivdennij observatoriyi j observatoriyi Dzhemini takozh pokazali nayavnist vodnogo lodu j vuglecevih komponentiv Voda j metan ne mozhut vkrivati bilshe nizh 50 i 30 poverhni ob yekta vidpovidno Ce oznachaye sho proporciya lodu na poverhni bilshe nizh na Haroni i shvidshe nagaduye suputnik Neptuna Triton Piznishe u 2008 2010 rokah spektroskopichni sposterezhennya v infrachervonomu spektri z bilshim spivvidnoshennyam signal shum viyavili novi spektralni detali Sered inshogo silne poglinannya signalu vodyanim lodom na dovzhini hvili 1 65 mkm sho svidchit pro nayavnist kristalichnogo vodyanogo lodu na poverhni Orka i poglinannya signalu na dovzhini hvili 2 22 mkm Ostannij fenomen poki nedostatno poyasnenij Ce poglinannya mozhe buti viklikano rozchinenim u vodyanomu lodi amiakom abo nayavnistyu metanovogo lodu Porivnyannya z suputnikami ta inshimi TNO Porivnyalni rozmiri najbilshih TNO i Zemli Zobrazhennya ob yektiv posilannya na statti Ork maye granichnu masu zdatnu utrimuvati na svoyij poverhni letki rechovini taki yak metan Doslidzhennya spektra Orka pokazuye najsilnishe poglinannya vodnim lodom sered ob yektiv poyasu Kojpera sho ne vhodyat do sim yi Haumea Podibnij spektr sposterigayetsya u velikih suputnikiv Urana Sered inshih TNO Ork nagaduye suputnik Plutona Haron V ostannogo albedo trohi vishe ale duzhe shozhij vidimij i blizhnij infrachervonij spektr V oboh blizka gustina i vodnij lid na poverhni U karlikovoyi planeti Haumea i podibnih yij ob yektiv albedo nabagato vishe j poglinannya spektra vodoyu nabagato silnishe nizh u Orka I nareshti u velikogo plutino spektralni harakteristiki shozhi na Ork Kriovulkanizm Nayavnist kristalichnogo vodnogo lodu i mozhlivo lodu amiaku svidchit pro te sho v minulomu na Orkovi diyali tak zvani mehanizmi onovlennya poverhni Dosi amiak ne viyavleno na zhodnomu TNO abo krizhanomu suputniku krim Mirandi Signal na dovzhini hvili 1 65 mkm shirokij i glibokij yak u Harona Kvavara Haumea i u krizhanih suputnikiv planet gigantiv Z inshogo boku za ostanni 10 mln rokiv kristalichnij vodnij lid na poverhni TNO pid diyeyu galaktichnoyi j sonyachnoyi radiaciyi mav perejti v amorfnij stan Obchislennya pokazuyut sho kriovulkanizm yakij vvazhayetsya odnim z mozhlivih mehanizmiv onovlennya mozhe buti na TNO z radiusom blizko 1000 km dzherelo Mozhlivo na Orci vidbulosya odne yedine viverzhennya yake j peretvorilo amorfnu vodu na kristalichnij lid Shvidshe za vse ce bulo viverzhennya vibuhovogo harakteru yake vibilo metan z rozchinu vodi j amiaku SuputnikDokladnishe Vant suputnik Mozhlivo diametr suputnika syagaye vid 1 4 do 1 3 diametra Orka Za dopomogoyu teleskopa Habbl 13 listopada 2005 roku Majkl Braun i vidkrili suputnik Orka Pro ce vidkrittya bulo ogolosheno 22 lyutogo 2007 roku Suputniku nadali poznachennya S 2005 90 482 1 a v 2009 roci i nazvu Vant za im yam etruskoyi bogini zi svitu mertvih Orbita suputnika duzhe blizka do kola yiyi ekscentrisitet usogo 0 0036 Period obertannya dovkola Orka 9 53 dniv Vant perebuvaye na duzhe malij vidstani vid Orka 8980 20 km i tomu sklad jogo poverhni nemozhlivo viznachiti za dopomogoyu spektralnogo analizu Majkl Braun pripuskaye sho Ork i Vant sinhronizovani tobto zavzhdi oberneni odnim bokom odin do odnogo na zrazok Plutona j Harona Ye pripushennya sho Vant mozhe buti zahoplenim ob yektom z poyasa Kojpera PrimitkiJPL Small Body Database Browser 90482 Orcus Arhiv originalu za 27 chervnya 2013 Procitovano 23 serpnya 2010 Stansberry J Grundy W Brown M et al 2007 Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2016 Procitovano 23 serpnya 2010 T L Lim J Stansberry T G Muller 2010 TNOs are Cool A survey of the trans Neptunian region III Thermophysical properties of 90482 Orcus and 136472 Makemake Astronomy and Astrophysics 518 L148 Bibcode 2010A amp A 518L 148L doi 10 1051 0004 6361 201014701 Majkl Braun 6 kvitnya 2009 Orcus Porcus Mike Brown s Planets blog Arhiv originalu za 8 lyutogo 2012 Procitovano 6 kvitnya 2009 22 grudnya 2007 Orbit Fit and Astrometric record for 90482 SwRI Space Science Department Arhiv originalu za 8 lyutogo 2012 Procitovano 19 veresnya 2008 MPEC 2004 D15 2004 DW Minor Planet Center 20 lyutogo 2004 Arhiv originalu za 8 lyutogo 2012 Procitovano 30 sichnya 2009 A Delsanti F Merlin A Guilbert Lepoutre at al 2010 Methane ammonia and their irradiation products at the surface of an intermediate size KBO A portrait of Plutino 90482 Orcus Astronomy and Astrophysics 627 1057 Bibcode 2010arXiv1006 4962D doi 10 1086 430337 arXiv 1006 4962 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Perevirte znachennya doi dovidka Wm Robert Johnston 17 veresnya 2008 TNO Centaur diameters and albedos Johnston s Archive Arhiv originalu za 8 lyutogo 2012 Procitovano 17 zhovtnya 2008 Fornasier S Dotto E Barucci M A and Barbieri C 2004 Water ice on the surface of the large TNO 2004 DW Astronomy amp Astrophysics 422 L43 L46 Bibcode amp A 422L 43F 2004A amp A 422L 43F doi 10 1051 0004 6361 20048004 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Perevirte dovzhinu bibcode dovidka Perevirte znachennya doi dovidka de Bergh C A Delsanti GP Tozzi E Dotto A Doressoundiram and MA Barucci 2005 The Surface of the Transneptunian Object 9048 Orcus Astronomy amp Astrophysics 437 1115 1120 Bibcode amp A 437 1115D 2005A amp A 437 1115D doi 10 1051 0004 6361 20042533 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Perevirte dovzhinu bibcode dovidka Perevirte znachennya doi dovidka Chadwick A Trujillo Majkl Braun Thomas R Geballe 2005 Near Infrared Surface Properties of the Two Intrinsically Brightest Minor Planets 90377 Sedna and 90482 Orcus The Astrophysical Journal 627 1057 1065 Bibcode 2005ApJ 627 1057T doi 10 1086 430337 arXiv 0504280 astro ph 0504280 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Perevirte znachennya doi dovidka Daniel W E Green 22 lyutogo 2007 IAUC 8812 Sats OF 2003 AZ 84 50000 55637 90482 International Astronomical Union Circular Arhiv originalu za 25 chervnya 2012 Procitovano 15 chervnya 2012 Wm Robert Johnston 4 bereznya 2007 90482 Orcus Johnston s Archive Arhiv originalu za 8 lyutogo 2012 Procitovano 26 bereznya 2009 Posilannya90482 Ork Ob yemne interaktivne vidobrazhennya orbitalnogo ruhu angl