Квавар (англ. Quaoar) — транснептуновий об'єкт, можливо карликова планета, в поясі Койпера, відомий також під постійним номером 50000. Він удвічі менший за Плутон — має 1110 км у діаметрі. Об'єкт виявили американські астрономи Чедвік Трухільйо та Майкл Браун у Паломарській обсерваторії 4 червня 2002 р.
Квавар (фото телескопа "Хаббл") | |
Відкриття | |
---|---|
Відкривач | Чедвік Трухільйо, Майкл Е. Браун |
Місце відкриття | Паломарська обсерваторія |
Позначення | |
Названа на честь | d[1] |
Тимчасові позначення | 2002 LM60 |
Категорія малої планети | Класичний об'єкт поясу Койпера |
Орбітальні характеристики | |
Велика піввісь | 43,694 а.о. |
Перицентр | 41,900 а.о. |
Апоцентр | 45,488 а.о. |
Ексцентриситет | 0,0384 |
Орбітальний період | 288,83 юліанських років |
Нахил орбіти | ~8 |
Супутники | |
Фізичні характеристики | |
Маса | ~1,4×1021 |
Середня густина | 1,9 |
Нахил осі | 7,988 |
Альбедо | ~0,199 |
Температура | ~43 |
Квавар у Вікісховищі |
У лютому 2007 року Майкл Браун виявив 80-кілометровий супутник Квавара, якому дали назву .
Обидва об'єкти названо іменами міфологічних персонажів племені — корінних мешканців Південної Каліфорнії. Квавар — це бог-творець, а Вейвот — його син.
Відкриття
6 липня 2002 року астрономи Чедвік Трухільйо та Майкл Браун проголосили про відкриття нового об'єкта в поясі Койпера. Відкриття було здійснене в Каліфорнійському технологічному інституті по зображенню, отриманому з 48-дюймового (1,22 м) телескопа Самуеля Ошина в Паломарській обсерваторії. Фактичне виявлення було зроблено 4 червня 2002 р., 05:41:40 за всесвітнім часом (UT), і проаналізовано 5 червня 2002 р. о 10:48:08 за літнім північноамериканським тихоокеанським часом (PDT). На момент виявлення об'єкт перебував у сузір'ї Змієносця і мав зоряну величину 18,5. Урочисто про відкриття об'єкта було повідомлено 7 жовтня 2002 року на засіданні Американського астрономічного товариства.
Спочатку об'єкт отримав тимчасове позначення 2002 LM60. Наданий після визначення орбіти постійний номер 50000 не є випадковим — круглими номерами відзначали особливо великі об'єкти поясу Койпера (приклад: 20000 Варуна). Хоча наступним нововідкритим об'єктам, (наприклад 136199 Еріс), номери призначали по порядку підтвердження їхнього відкриття.
Назва
Об'єкт було запропоновано назвати «Кваваром», на честь бога-творця Тонгва. Тонгва — це місцеві жителі району довкола Лос-Анджелеса, де було зроблено відкриття Квавара. Браун та Трухільйо назвали об'єкт простішим для вимови словом «Квавар», оскільки оригінальна назва бога Тонгва вимовляється як «Куа-о-ар». Назву схвалив Міжнародний астрономічний союз (МАС).
Орбіта
Сидеричний період обертання становить 287,97 земного року. Орбіта має невеликий ексцентриситет ~0,038 і нахил ~8°.
Має супутник «Вейвот» (англ. Weywot) діаметр якого ~ 73 км.
Фізичні характеристики
Діаметр об'єкта — приблизно 1110 км. Альбедо дорівнює ~ 0,11, маса ~1,4×1021. Оціночна густина становить ~ 1,9 г/см³, стандартна зоряна величина дорівнює 2,5.
На Кваварі були виявлені ознаки існування водяного льоду, що свідчить про можливий кріовулканізм. На його поверхні наявна невелика кількість метану, який вдалося утримати лише найбільшим об'єктам поясу Койпера[].
Система кілець
На основі даних кількох наземних телескопів, а також телескопа «Хеопс» про кілька епізодів покриття фонових зір, які відбулися протягом 2018—2021 років, навколо Квавара було виявлено систему кілець. Їхньою цікавою і поки що непоясненою особливістю є те, що вони розташовані на відстані, яка більше ніж усемеро перевищує радіус Квавара, — тобто далеко поза його порожниною Роша. За сучасними уявленнями, система кілець може сформуватися лише всередині порожнини Роша — так розташовані, наприклад, кільця Сатурна. Якщо ж кільця розташовані на більшій відстані, матеріал, з якого вони складаються мав би з часом «зібратися» в єдине тіло й утворити супутник. За космічними мірками цей процес надзвичайно швидкий: він триває лише кілька десятиліть, але з кільцями Квавара цього не відбулося. Можливою причиною існування кілець на такій великій відстані від батьківського тіла є дуже низькі температури в цій області Сонячної системи, які унеможливлюють злипання окремих частинок льоду.
Класифікація
Цей розділ потребує доповнення. |
Примітки
- https://www.caltech.edu/about/news/caltech-scientists-find-largest-object-solar-system-plutos-discovery-618
- . Minor Planet Center (англ.) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2020. Процитовано 30.10.2017.
- . Dictionary of Minor Planet Names (англ.). Springer, Berlin, Heidelberg. 2003. с. 895—895. doi:10.1007/978-3-540-29925-7_10041. ISBN . Архів оригіналу за 28 грудня 2018. Процитовано 31 травня 2018.
- chadtrujillo.com. www.chadtrujillo.com. Архів оригіналу за 17 січня 2010. Процитовано 31 травня 2018.
- Chamberlin, Alan. . ssd.jpl.nasa.gov (англ.). Архів оригіналу за 9 квітня 2020. Процитовано 31 травня 2018.
- Agency, European Space (8 лютого 2023). Space Mystery: Unexpected New Ring System Discovered in Our Own Solar System. SciTechDaily (en-us) . Процитовано 13 лютого 2023.
- Kliachkin, Andrii (11 лютого 2023). У Сонячній системі виявлено нову систему кілець. Alpha Centauri. Процитовано 13 лютого 2023.
Посилання
- Quaoar, the newest planet . . . or is it? [ 4 грудня 2012 у Wayback Machine.] — (англ.)
- [1] [ 17 травня 2014 у Wayback Machine.] — (англ.)
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kvavar angl Quaoar transneptunovij ob yekt mozhlivo karlikova planeta v poyasi Kojpera vidomij takozh pid postijnim nomerom 50000 Vin udvichi menshij za Pluton maye 1110 km u diametri Ob yekt viyavili amerikanski astronomi Chedvik Truhiljo ta Majkl Braun u Palomarskij observatoriyi 4 chervnya 2002 r Kvavar Kvavar foto teleskopa Habbl VidkrittyaVidkrivachChedvik Truhiljo Majkl E BraunMisce vidkrittyaPalomarska observatoriyaPoznachennyaNazvana na chestd 1 Timchasovi poznachennya2002 LM60Kategoriya maloyi planetiKlasichnij ob yekt poyasu KojperaOrbitalni harakteristikiVelika pivvis43 694 a o Pericentr41 900 a o Apocentr45 488 a o Ekscentrisitet0 0384Orbitalnij period288 83 yulianskih rokivNahil orbiti 8SuputnikiFizichni harakteristikiMasa 1 4 1021Serednya gustina1 9Nahil osi7 988Albedo 0 199Temperatura 43 Kvavar u Vikishovishi U lyutomu 2007 roku Majkl Braun viyaviv 80 kilometrovij suputnik Kvavara yakomu dali nazvu Obidva ob yekti nazvano imenami mifologichnih personazhiv plemeni korinnih meshkanciv Pivdennoyi Kaliforniyi Kvavar ce bog tvorec a Vejvot jogo sin Vidkrittya6 lipnya 2002 roku astronomi Chedvik Truhiljo ta Majkl Braun progolosili pro vidkrittya novogo ob yekta v poyasi Kojpera Vidkrittya bulo zdijsnene v Kalifornijskomu tehnologichnomu instituti po zobrazhennyu otrimanomu z 48 dyujmovogo 1 22 m teleskopa Samuelya Oshina v Palomarskij observatoriyi Faktichne viyavlennya bulo zrobleno 4 chervnya 2002 r 05 41 40 za vsesvitnim chasom UT i proanalizovano 5 chervnya 2002 r o 10 48 08 za litnim pivnichnoamerikanskim tihookeanskim chasom PDT Na moment viyavlennya ob yekt perebuvav u suzir yi Zmiyenoscya i mav zoryanu velichinu 18 5 Urochisto pro vidkrittya ob yekta bulo povidomleno 7 zhovtnya 2002 roku na zasidanni Amerikanskogo astronomichnogo tovaristva Spochatku ob yekt otrimav timchasove poznachennya 2002 LM60 Nadanij pislya viznachennya orbiti postijnij nomer 50000 ne ye vipadkovim kruglimi nomerami vidznachali osoblivo veliki ob yekti poyasu Kojpera priklad 20000 Varuna Hocha nastupnim novovidkritim ob yektam napriklad 136199 Eris nomeri priznachali po poryadku pidtverdzhennya yihnogo vidkrittya NazvaOb yekt bulo zaproponovano nazvati Kvavarom na chest boga tvorcya Tongva Tongva ce miscevi zhiteli rajonu dovkola Los Andzhelesa de bulo zrobleno vidkrittya Kvavara Braun ta Truhiljo nazvali ob yekt prostishim dlya vimovi slovom Kvavar oskilki originalna nazva boga Tongva vimovlyayetsya yak Kua o ar Nazvu shvaliv Mizhnarodnij astronomichnij soyuz MAS OrbitaOrbiti Kvavara sinim i Plutona chervonim shematichne zobrazhennya Kvavar i Vejvot Siderichnij period obertannya stanovit 287 97 zemnogo roku Orbita maye nevelikij ekscentrisitet 0 038 i nahil 8 Maye suputnik Vejvot angl Weywot diametr yakogo 73 km Fizichni harakteristikiPorivnyalni rozmiri najbilshih TNO i Zemli Zobrazhennya ob yektiv posilannya na statti Diametr ob yekta priblizno 1110 km Albedo dorivnyuye 0 11 masa 1 4 1021 Ocinochna gustina stanovit 1 9 g sm standartna zoryana velichina dorivnyuye 2 5 Na Kvavari buli viyavleni oznaki isnuvannya vodyanogo lodu sho svidchit pro mozhlivij kriovulkanizm Na jogo poverhni nayavna nevelika kilkist metanu yakij vdalosya utrimati lishe najbilshim ob yektam poyasu Kojpera dzherelo Sistema kilecNa osnovi danih kilkoh nazemnih teleskopiv a takozh teleskopa Heops pro kilka epizodiv pokrittya fonovih zir yaki vidbulisya protyagom 2018 2021 rokiv navkolo Kvavara bulo viyavleno sistemu kilec Yihnoyu cikavoyu i poki sho nepoyasnenoyu osoblivistyu ye te sho voni roztashovani na vidstani yaka bilshe nizh usemero perevishuye radius Kvavara tobto daleko poza jogo porozhninoyu Rosha Za suchasnimi uyavlennyami sistema kilec mozhe sformuvatisya lishe vseredini porozhnini Rosha tak roztashovani napriklad kilcya Saturna Yaksho zh kilcya roztashovani na bilshij vidstani material z yakogo voni skladayutsya mav bi z chasom zibratisya v yedine tilo j utvoriti suputnik Za kosmichnimi mirkami cej proces nadzvichajno shvidkij vin trivaye lishe kilka desyatilit ale z kilcyami Kvavara cogo ne vidbulosya Mozhlivoyu prichinoyu isnuvannya kilec na takij velikij vidstani vid batkivskogo tila ye duzhe nizki temperaturi v cij oblasti Sonyachnoyi sistemi yaki unemozhlivlyuyut zlipannya okremih chastinok lodu KlasifikaciyaCej rozdil potrebuye dopovnennya Primitkihttps www caltech edu about news caltech scientists find largest object solar system plutos discovery 618 Minor Planet Center angl Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2020 Procitovano 30 10 2017 Dictionary of Minor Planet Names angl Springer Berlin Heidelberg 2003 s 895 895 doi 10 1007 978 3 540 29925 7 10041 ISBN 9783540002383 Arhiv originalu za 28 grudnya 2018 Procitovano 31 travnya 2018 chadtrujillo com www chadtrujillo com Arhiv originalu za 17 sichnya 2010 Procitovano 31 travnya 2018 Chamberlin Alan ssd jpl nasa gov angl Arhiv originalu za 9 kvitnya 2020 Procitovano 31 travnya 2018 Agency European Space 8 lyutogo 2023 Space Mystery Unexpected New Ring System Discovered in Our Own Solar System SciTechDaily en us Procitovano 13 lyutogo 2023 Kliachkin Andrii 11 lyutogo 2023 U Sonyachnij sistemi viyavleno novu sistemu kilec Alpha Centauri Procitovano 13 lyutogo 2023 PosilannyaQuaoar the newest planet or is it 4 grudnya 2012 u Wayback Machine angl 1 17 travnya 2014 u Wayback Machine angl Kvavara foto teleskopa Habbl Ce nezavershena stattya z astronomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi