Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Німе́цька Демократи́чна Респу́бліка (НДР; нім. Deutsche Demokratische Republik, (
прослухати), DDR), або Схі́дна Німе́ччина (нім. Ostdeutschland, ( прослухати)) — німецька держава, утворена 7 жовтня 1949 року на території, підконтрольній СРСР (зокрема, радянський сектор Берліна). Проіснувала до Возз'єднання Німеччини 3 жовтня 1990 року.
| Deutsche Demokratische Republik Німецька Демократична Республіка | |||||
| Сателіт Радянського Союзу | |||||
| |||||
| |||||
| Девіз Proletarier aller Länder, vereinigt Euch! Пролетарі всіх країн, єднайтеся! | |||||
| Гімн Auferstanden aus Ruinen Повстала із руїн | |||||
 | |||||
| Столиця | Східний Берлін (de facto) | ||||
| Мови | Німецька | ||||
| Форма правління | Республіка | ||||
| Голова Держави | |||||
| - 1949—1960 | Вільгельм Пік | ||||
| - 1960—1973 | Вальтер Ульбріхт | ||||
| - 1973—1976 | Віллі Штоф | ||||
| - 1976—1989 | Еріх Гонеккер | ||||
| - 1989 | Еґон Кренц | ||||
| - 1989—1990 | Манфред Герлах | ||||
| Історія | |||||
| - Утворення НДР | 7 жовтня 1949 | ||||
| - Возз'єднання Німеччини | 3 жовтня 1990 | ||||
| Площа | |||||
| - 1990 | 108 333 км2 | ||||
| Населення | |||||
| - 1990 | 16 111 000 осіб | ||||
| Густота | 148,7 осіб/км² | ||||
| Валюта | Марка НДР | ||||
| Інтернет домен .dd, Телефонний код +37. | |||||
| |||||
Географія НДР
Географічне положення
НДР лежала в Центральній Європі, між 54°41' та 50°10' північної широти та 9° 54' та 15° 2' східної довготи. На півночі межувала з Балтійським морем, на сході з Польською Народною Республікою по ріках Одер та Нейсе (кордон протяжністю 460 км), на півдні з Чехословаччиною (454 км), на заході з ФРН (1378 км).
У межах країни містився Західний Берлін — місто, що мало окремий правовий статус, визначений чотиристоронньою угодою між СРСР, США, Францією та Великою Британією, підписаною у вересні 1971 року.
Рельєф
У рельєфі країни домінували дві основні форми:
- рівнина з численними підвищеннями та озерами льодовикового походження, що займали 2/3 території країни;
- середньовисокі гори: найбільші вершини (1214 м) в Рудних горах та Броккен у Гарці (1142 м).
Флора
Близько 30 % території були покриті лісами, в основному сосновими та ялинковими. Серед листяних насаджень переважали букові та дубові.
Фауна
Найпоширенішими представниками фауни НДР були олень, лань, сарна, муфлон, кабан, заєць, дика качка, лисиця, куниця, ласиця.
Історія
Згідно з домовленостями, досягнутими на Ялтинській і Потсдамській конференціях, союзники створили свою спільну військову окупаційну адміністрацію Німеччини — Союзну контрольну раду у складі чотирьох держав (США, Велика Британія, СРСР, Франція), яка мала бути військовим урядом до відновлення суверенітету країни. У Східній Німеччині радянська окупаційна зона (SBZ — Sowjetische Besatzungszone) складалася із п'яти земель: Мекленбург-Передня Померанія, Бранденбург, Саксонія, Саксонія-Ангальт і Тюрингія. Після відмови радянського уряду від союзної контрольної ради у 1948 році, радянська адміністрація сприяла розвитку окремого соціалістичного уряду у своїй зоні.
Одначе за сім років після Потсдамської конференції СРСР через Ноту Сталіна (10 березня 1952 р.) запропонував возз'єднання Німеччини, яку три західні держави союзників (США, Франція, Велика Британія) відхилили. Через кілька місяців по тому Сталін, комуністичний прихильник возз'єднання, помер у березні 1953 року. Його наступник Микита Хрущов відкинув возз'єднання як еквівалент приєднання Східної Німеччини до Заходу, а значить возз'єднання було неможливим до падіння НДР у 1989 році.
У 1946 році Комуністична партія Німеччини (нім. Kommunistische Partei Deutschlands — KPD) і Соціал-демократична партія Німеччини (нім. Sozialdemokratische Partei Deutschlands — SPD) об'єдналися в Соціалістичну єдину партію Німеччини (СЄПН, нім. Sozialistische Einheitspartei Deutschlands — SED) (21 квітня 1945), яка потім виграла вибори 1946 року. Уряд СЄПН невдовзі «націоналізував» інфраструктуру і промислові підприємства.
Першим і єдиним президентом НДР був Вільгельм Пік. Однак після 1950 року справжнім керівником Східної Німеччини був Вальтер Ульбріхт — перший секретар СЄПН.
У 1953 році в Східній Німеччині проходили масові акції протесту, які були придушені за допомогою Радянського Союзу.
У 1971 році замість Ульбріхта лідером став Еріх Гонекер. Новий уряд ввів нову Конституцію НДР, яка визначала її як «республіку робітників і селян» і де національний прикметник «німецький» рідко згадувався.
Повстання 17 червня 1953
Зведення Берлінського муру
Політична поліція Штазі
Економіка
Основним торговельним партнером НДР був СССР. СССР купляв майже винятково готові вироби, продукція машинобудування і споживацькі товари становили 80% експорту в СССР. Це були прилади, кораблі, комп'ютери, оптика, с.х. машини і гірниче обладнання. Також НДР постачала з часом більше текстилю і одягу, меблів і ліків.
СССР постачав сировину. Ці поставки були дуже важливими для бідної на ресурси НДР. Навіть після скорочень поставок, у 1984 НДР отримала 73% своєї нафти, 2/3 вугілля, майже весь свій природній газ і все ядерне паливо з СССР. Також СССР постачав бавовну, лісоматеріали, чорні метали і руди.
Адміністративний устрій
До 1952 року до складу НДР входили столиця східний Берлін і п'ять німецьких земель Мекленбург-Передня Померанія (у 1947 році перейменована у Мекленбург), Бранденбург, Саксонія-Ангальт, Тюрингія, Саксонія.
Після адміністративної реформи 1952 року п'ять земель були скасовані і на їх місті було створено 14 округів (нім. Bezirk), що називалися за іменами їх адміністративних центрів: (I) Росток, (II) Нойбранденбург, (III) Шверін, (IV) Потсдам, (V) Франкфурт-на-Одері, (VI) Магдебург, (VII) Котбус, (VIII) Галле, (IX) Лейпциг, (X) Ерфурт, (XI) Дрезден, (XII) Карл-Маркс-Штадт (Хемніц до 1953 року і знову в 1990) (XIII) Гера і (XIV) Зуль; Східний Берлін був виділений в окремий округ у 1961 році.
Землі були поділені на округи наступним чином: Мекленбург був розділений на округи Росток, Шверін, і Нойбранденбург; Бранденбург (до складу якого входив Берлін) був розділений на округи Потсдам, Франкфурт (на Одері) і Котбус; Саксонія-Ангальт була розділена на округи Галле і Магдебург; Тюрингія була розділена на округи Ерфурт, Гера і Зуль; і Саксонія була розділена на округи Лейпциг, Дрезден і Карл-Маркс-Штадт.
Міста
Великі міста НДР (населення, 1988 рік)
- Берлін, столиця НДР (1 200 000)
- Лейпциг* (556 000)
- Дрезден* (520 000)
- Карл-Маркс-Штадт* (317 000) (нині Хемніц)
- Магдебург* (290 000)
- Росток* (250 000)
- Галле (Заале)* (236 000)
- Ерфурт* (215 000)
- Потсдам* (140 000)
- Гера* (131 000)
- Шверін* (130 000)
- Котбус* (125 000)
- Цвіккау (120 000)
- Єна (107 000)
- Дессау (105 000)
* Центри округів
Інформагентства та ЗМІ
- (нім. ADN; скорочення від нім. Allgemeiner Deutscher Nachrichtendienst — Загальнонімецька служба новин) — державне телеграфне інформаційне агентство НДР. Надавало відомості про події як всередині країни, так і закордоном для газет, радіо i телебачення НДР. АДН засноване 10 жовтня 1946 року у східній частині Берліна. Постійні кореспонденти АДН працювали в десятках країн світу. АДН мало укладені угоди про обмін інформацією з численними закордонними інформаційними службами, випускало в ефір щоденні радіопередачі у більш ніж 30 країнах світу, мало власну фотослужбу.
- Щоденна газета «Нойєс Дойчланд» (Neues Deutschland — «Нова Німеччина») — центральний орган правлячої партії СЄПН в 1946—1989. Розповсюджувалась також в країнах «соціалістичного табору». Видається і в наш час, як партійний орган прямого нащадку СЄПН — крайньо лівої партії PDS («Партія демократичного соціалізму»)
- Юнге Вельт (Junge Welt) — щоденна молодіжна газета, друкований орган комсомолу НДР — «Союзу вільної німецької молоді» FDJ
Див. також
Посилання
- Німецька Демократична Республіка // Українська радянська енциклопедія
- Німецька Демократична Республіка // «Цей день в історії»
- Німецька Демократична Республіка // Всесвітня історія: навч. посіб. / Б. М. Гончар, В. М. Мордвінцев, А. Г. Слюсаренко, С. П. Стельмах. — К. : Знання, 2011. — 895 c. —
- Про створення НДР на Gazeta.ua
- Матеріали, пов'язані з НДР, на сайті Deutsche Welle
- Герма́нская Демократи́ческая Респу́блика // Большая Российская Энциклопедия
Література
- Громадські рухи за суспільно-політичні перетворення в НДР та возз'єднання Німеччини (1980—1990 рр.): дис… канд. іст. наук: 07.00.02 / Покотило Ольга Павлівна ; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2003. — 203 арк.
- Кулінич І. М. Німецька Демократична Республіка в співдружності країн соціалізму. — К.: Наук. думка, 1976. — 272 с.
- Nefjodov V. V. SED a kultura NDR. Historicka monografie. — Hradec Kralove, 2009.
- Нефёдов В. В. СЕПГ и культура ГДР. Историческая монография. — Градец-Кралове, 2009.
Нотатки
- Не визнається трьома державами: Францією, Великої Британією та Сполученими Штатами.
Примітки
- http://ibatpv.org/projects/soviet_union/sattelite%20state.htm
- Changing Status of Soviet Satellites. CQ Researcher by CQ Press (англ.). ISSN 1942-5635. Процитовано 13 березня 2017.
- Karl Dietrich Erdmann, Jürgen Kocka, Wolfgang J. Mommsen, Agnes Blänsdorf. Towards a Global Community of Historians: the International Historical Congresses and the International Committee of Historical Sciences 1898–2000. Berghahn Books, 2005, p. 314. ("However the collapse of the Soviet empire, associated with the disintegration of the Soviet satellite regimes in East-Central Europe, including the German Democratic Republic, brought about a dramatic change of agenda.")
- Кривець Н.В., Мартинов А.Ю. Німеччина // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 412—413. — .
- Німеччина // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
- East Germany's Economic Ties to the USSR від ЦРУ
- Nik Martin (27 November 2016). Castro's Caribbean island gift to East Germany. Deutsche Welle (DW).
- АДН // Большая советская энциклопедия
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Nimechchina znachennya Nime cka Demokrati chna Respu blika 4 5 NDR nim Deutsche Demokratische Republik ˈdɔʏtʃe demoˈkʁaːtɪʃe ʁepuˈbliːk prosluhati DDR abo Shi dna Nime chchina nim Ostdeutschland ˈɔstˌdɔʏtʃlant prosluhati nimecka derzhava utvorena 7 zhovtnya 1949 roku na teritoriyi pidkontrolnij SRSR zokrema radyanskij sektor Berlina Proisnuvala do Vozz yednannya Nimechchini 3 zhovtnya 1990 roku Deutsche Demokratische Republik Nimecka Demokratichna Respublika Satelit Radyanskogo Soyuzu 1 2 3 1949 1990 Prapor Gerb Deviz Proletarier aller Lander vereinigt Euch Proletari vsih krayin yednajtesya Gimn Auferstanden aus Ruinen Povstala iz ruyin Nimecka Demokratichna Respublika istorichni kordoni na karti Stolicya Shidnij Berlin a de facto Movi Nimecka Forma pravlinnya Respublika Golova Derzhavi 1949 1960 Vilgelm Pik 1960 1973 Valter Ulbriht 1973 1976 Villi Shtof 1976 1989 Erih Gonekker 1989 Egon Krenc 1989 1990 Manfred Gerlah Istoriya Utvorennya NDR 7 zhovtnya 1949 Vozz yednannya Nimechchini 3 zhovtnya 1990 Plosha 1990 108 333 km2 Naselennya 1990 16 111 000 osib Gustota 148 7 osib km Valyuta Marka NDR Internet domen dd Telefonnij kod 37 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nimecka Demokratichna Respublika Zmist 1 Geografiya NDR 1 1 Geografichne polozhennya 1 2 Relyef 1 3 Flora 1 4 Fauna 2 Istoriya 2 1 Povstannya 17 chervnya 1953 2 2 Zvedennya Berlinskogo muru 2 3 Politichna policiya Shtazi 3 Ekonomika 4 Administrativnij ustrij 4 1 Mista 5 Informagentstva ta ZMI 6 Div takozh 7 Posilannya 8 Literatura 9 Notatki 10 PrimitkiGeografiya NDRred Geografichne polozhennyared NDR lezhala v Centralnij Yevropi mizh 54 41 ta 50 10 pivnichnoyi shiroti ta 9 54 ta 15 2 shidnoyi dovgoti Na pivnochi mezhuvala z Baltijskim morem na shodi z Polskoyu Narodnoyu Respublikoyu po rikah Oder ta Nejse kordon protyazhnistyu 460 km na pivdni z Chehoslovachchinoyu 454 km na zahodi z FRN 1378 km U mezhah krayini mistivsya Zahidnij Berlin misto sho malo okremij pravovij status viznachenij chotiristoronnoyu ugodoyu mizh SRSR SShA Franciyeyu ta Velikoyu Britaniyeyu pidpisanoyu u veresni 1971 roku Relyefred U relyefi krayini dominuvali dvi osnovni formi rivnina z chislennimi pidvishennyami ta ozerami lodovikovogo pohodzhennya sho zajmali 2 3 teritoriyi krayini serednovisoki gori najbilshi vershini Fihtelberg 1214 m v Rudnih gorah ta Brokken u Garci 1142 m Florared Blizko 30 teritoriyi buli pokriti lisami v osnovnomu sosnovimi ta yalinkovimi Sered listyanih nasadzhen perevazhali bukovi ta dubovi Faunared Najposhirenishimi predstavnikami fauni NDR buli olen lan sarna muflon kaban zayec dika kachka lisicya kunicya lasicya Istoriyared nbsp Erih Goneker Zgidno z domovlenostyami dosyagnutimi na Yaltinskij i Potsdamskij konferenciyah soyuzniki stvorili svoyu spilnu vijskovu okupacijnu administraciyu Nimechchini Soyuznu kontrolnu radu u skladi chotiroh derzhav SShA Velika Britaniya SRSR Franciya yaka mala buti vijskovim uryadom do vidnovlennya suverenitetu krayini U Shidnij Nimechchini radyanska okupacijna zona SBZ Sowjetische Besatzungszone skladalasya iz p yati zemel Meklenburg Perednya Pomeraniya Brandenburg Saksoniya Saksoniya Angalt i Tyuringiya Pislya vidmovi radyanskogo uryadu vid soyuznoyi kontrolnoyi radi u 1948 roci radyanska administraciya spriyala rozvitku okremogo socialistichnogo uryadu u svoyij zoni Odnache za sim rokiv pislya Potsdamskoyi konferenciyi SRSR cherez Notu Stalina 10 bereznya 1952 r zaproponuvav vozz yednannya Nimechchini yaku tri zahidni derzhavi soyuznikiv SShA Franciya Velika Britaniya vidhilili Cherez kilka misyaciv po tomu Stalin komunistichnij prihilnik vozz yednannya pomer u berezni 1953 roku Jogo nastupnik Mikita Hrushov vidkinuv vozz yednannya yak ekvivalent priyednannya Shidnoyi Nimechchini do Zahodu a znachit vozz yednannya bulo nemozhlivim do padinnya NDR u 1989 roci nbsp lideri NDR prezident Vilgelm Pik i prem yer ministr Otto Grotevol 1949 U 1946 roci Komunistichna partiya Nimechchini nim Kommunistische Partei Deutschlands KPD i Social demokratichna partiya Nimechchini nim Sozialdemokratische Partei Deutschlands SPD ob yednalisya v Socialistichnu yedinu partiyu Nimechchini SYePN nim Sozialistische Einheitspartei Deutschlands SED 21 kvitnya 1945 yaka potim vigrala vibori 1946 roku Uryad SYePN nevdovzi nacionalizuvav infrastrukturu i promislovi pidpriyemstva Pershim i yedinim prezidentom NDR buv Vilgelm Pik Odnak pislya 1950 roku spravzhnim kerivnikom Shidnoyi Nimechchini buv Valter Ulbriht pershij sekretar SYePN U 1953 roci v Shidnij Nimechchini prohodili masovi akciyi protestu yaki buli pridusheni za dopomogoyu Radyanskogo Soyuzu U 1971 roci zamist Ulbrihta liderom stav Erih Goneker Novij uryad vviv novu Konstituciyu NDR yaka viznachala yiyi yak respubliku robitnikiv i selyan i de nacionalnij prikmetnik nimeckij ridko zgaduvavsya nbsp Palac Respubliki misce zasidannya Narodnoyi Palati NDR Povstannya 17 chervnya 1953red Dokladnishe Povstannya 17 chervnya 1953 v Shidnij Nimechchini Zvedennya Berlinskogo murured Dokladnishe Berlinskij mur Politichna policiya Shtazired Dokladnishe ShtaziEkonomikared Osnovnim torgovelnim partnerom NDR buv SSSR SSSR kuplyav majzhe vinyatkovo gotovi virobi produkciya mashinobuduvannya i spozhivacki tovari stanovili 80 eksportu v SSSR Ce buli priladi korabli komp yuteri optika s h mashini i girniche obladnannya Takozh NDR postachala z chasom bilshe tekstilyu i odyagu mebliv i likiv SSSR postachav sirovinu Ci postavki buli duzhe vazhlivimi dlya bidnoyi na resursi NDR Navit pislya skorochen postavok u 1984 NDR otrimala 73 svoyeyi nafti 2 3 vugillya majzhe ves svij prirodnij gaz i vse yaderne palivo z SSSR Takozh SSSR postachav bavovnu lisomateriali chorni metali i rudi 6 Administrativnij ustrijred nbsp Okrugi NDR Do 1952 roku do skladu NDR vhodili stolicya shidnij Berlin i p yat nimeckih zemel Meklenburg Perednya Pomeraniya u 1947 roci perejmenovana u Meklenburg Brandenburg Saksoniya Angalt Tyuringiya Saksoniya nbsp nbsp ostriv Ernest TelmannKuba podaruvala v 1972 roci ostriv Ernest Telmann NDR zaraz status cogo ostrova neviznachenij 7 Pislya administrativnoyi reformi 1952 roku p yat zemel buli skasovani i na yih misti bulo stvoreno 14 okrugiv nim Bezirk sho nazivalisya za imenami yih administrativnih centriv I Rostok II Nojbrandenburg III Shverin IV Potsdam V Frankfurt na Oderi VI Magdeburg VII Kotbus VIII Galle IX Lejpcig X Erfurt XI Drezden XII Karl Marks Shtadt Hemnic do 1953 roku i znovu v 1990 XIII Gera i XIV Zul Shidnij Berlin buv vidilenij v okremij okrug u 1961 roci Zemli buli podileni na okrugi nastupnim chinom Meklenburg buv rozdilenij na okrugi Rostok Shverin i Nojbrandenburg Brandenburg do skladu yakogo vhodiv Berlin buv rozdilenij na okrugi Potsdam Frankfurt na Oderi i Kotbus Saksoniya Angalt bula rozdilena na okrugi Galle i Magdeburg Tyuringiya bula rozdilena na okrugi Erfurt Gera i Zul i Saksoniya bula rozdilena na okrugi Lejpcig Drezden i Karl Marks Shtadt Mistared Veliki mista NDR naselennya 1988 rik Berlin stolicya NDR 1 200 000 Lejpcig 556 000 Drezden 520 000 Karl Marks Shtadt 317 000 nini Hemnic Magdeburg 290 000 Rostok 250 000 Galle Zaale 236 000 Erfurt 215 000 Potsdam 140 000 Gera 131 000 Shverin 130 000 Kotbus 125 000 Cvikkau 120 000 Yena 107 000 Dessau 105 000 Centri okrugivInformagentstva ta ZMIred Istoriya Nimechchini nbsp Starodavnya NimechchinaGermanciStarodavnya GermaniyaVelike pereselennya narodivSerednovichna NimechchinaFrankske korolivstvoShidne Frankske korolivstvoNimecke korolivstvoGanzejska uniyaSvyashenna Rimska imperiyaOb yednannya NimechchiniPrussiyaRejnskij soyuzNimeckij soyuzRevolyuciya 1848 1849 rokiv u NimechchiniPivnichnonimeckij soyuzNimecka imperiyaNovitnya istoriyaNimechchina u Pershij svitovij vijniVejmarska respublikaTretij RejhNimechchina u Drugij svitovij vijniOkupaciya soyuznikami NimechchiniRozdilennya krayini FRN NDR Zahidnij Berlin ta SaarVozz yednannya NimechchiniSuchasna NimechchinaPortal Nimechchina pereglyanutiobgovoritiredaguvati ADN nim ADN skorochennya vid nim Allgemeiner Deutscher Nachrichtendienst Zagalnonimecka sluzhba novin derzhavne telegrafne informacijne agentstvo NDR Nadavalo vidomosti pro podiyi yak vseredini krayini tak i zakordonom dlya gazet radio i telebachennya NDR ADN zasnovane 10 zhovtnya 1946 roku u shidnij chastini Berlina Postijni korespondenti ADN pracyuvali v desyatkah krayin svitu ADN malo ukladeni ugodi pro obmin informaciyeyu z chislennimi zakordonnimi informacijnimi sluzhbami vipuskalo v efir shodenni radioperedachi u bilsh nizh 30 krayinah svitu malo vlasnu fotosluzhbu 8 Shodenna gazeta Nojyes Dojchland Neues Deutschland Nova Nimechchina centralnij organ pravlyachoyi partiyi SYePN v 1946 1989 Rozpovsyudzhuvalas takozh v krayinah socialistichnogo taboru Vidayetsya i v nash chas yak partijnij organ pryamogo nashadku SYePN krajno livoyi partiyi PDS Partiya demokratichnogo socializmu Yunge Velt Junge Welt shodenna molodizhna gazeta drukovanij organ komsomolu NDR Soyuzu vilnoyi nimeckoyi molodi FDJDiv takozhred Federativna Respublika NimechchinaPosilannyared Nimecka Demokratichna Respublika Ukrayinska radyanska enciklopediya Nimecka Demokratichna Respublika Cej den v istoriyi Nimecka Demokratichna Respublika Vsesvitnya istoriya navch posib B M Gonchar V M Mordvincev A G Slyusarenko S P Stelmah K Znannya 2011 895 c ISBN 978 966 346 772 6 Pro stvorennya NDR na Gazeta ua Materiali pov yazani z NDR na sajti Deutsche Welle Germa nskaya Demokrati cheskaya Respu blika Bolshaya Rossijskaya EnciklopediyaLiteraturared Gromadski ruhi za suspilno politichni peretvorennya v NDR ta vozz yednannya Nimechchini 1980 1990 rr dis kand ist nauk 07 00 02 Pokotilo Olga Pavlivna Kiyivskij nacionalnij un t im Tarasa Shevchenka K 2003 203 ark Kulinich I M Nimecka Demokratichna Respublika v spivdruzhnosti krayin socializmu K Nauk dumka 1976 272 s Nefjodov V V SED a kultura NDR Historicka monografie Hradec Kralove 2009 Nefyodov V V SEPG i kultura GDR Istoricheskaya monografiya Gradec Kralove 2009 Notatkired Ne viznayetsya troma derzhavami Franciyeyu Velikoyi Britaniyeyu ta Spoluchenimi Shtatami Primitkired http ibatpv org projects soviet union sattelite 20state htm Changing Status of Soviet Satellites CQ Researcher by CQ Press angl ISSN 1942 5635 Procitovano 13 bereznya 2017 Karl Dietrich Erdmann Jurgen Kocka Wolfgang J Mommsen Agnes Blansdorf Towards a Global Community of Historians the International Historical Congresses and the International Committee of Historical Sciences 1898 2000 Berghahn Books 2005 p 314 However the collapse of the Soviet empire associated with the disintegration of the Soviet satellite regimes in East Central Europe including the German Democratic Republic brought about a dramatic change of agenda Krivec N V Martinov A Yu Nimechchina Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 412 413 ISBN 978 966 00 1061 1 Nimechchina Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X East Germany s Economic Ties to the USSR vid CRU Nik Martin 27 November 2016 Castro s Caribbean island gift to East Germany Deutsche Welle DW ADN Bolshaya sovetskaya enciklopediya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nimecka Demokratichna Respublika amp oldid 44006486