Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нью Йо ркер англ The New Yorker американський тижневик який публікує репортажі коментарі критику есе художні твори гумор

Нью-Йоркер

Нью-Йоркер

Нью-Йо́ркер (англ. The New Yorker) — американський тижневик, який публікує репортажі, коментарі, критику, есе, художні твори, гумор, комікси та поезію. Виходить приблизно раз на тиждень (47 номерів на рік). Видається з 1925 року. Починаючи з 1940-х років, більшість відомих та премійованих американських оповідань уперше публікувались у «Нью-Йоркері». Хоча основний наголос робиться на культурному житті Нью-Йорка, журнал є досить популярним і за межами міста.

Нью-Йоркер
англ. The New Yorker
image
image
Країна видання image США
Місце публікації Нью-Йорк
Тематика політика, соціальні проблеми, мистецтво, гумор, культура
Мова американська англійська і англійська[1]
Редактор d[2]
Видавець Condé Nast
Засновник d[3] і d[3]
Засновано 21 лютого 1925
Наклад 1 221 133[4]
ISSN-L 0028-792X
ISSN 0028-792X (друковане видання)
2163-3827 (інтернет-публікація[d])
OCLC 1760231 (друковане видання) і 61311198 (інтернет-публікація[d])
newyorker.com​(англ.)

Історія

Перший номер вийшов 21 лютого 1925 року в Нью-Йорку. Видання заснували репортер «Нью-Йорк таймс» Гарольд Росс (англ. Harold Ross) та його дружина Джейн Грант (англ. Jane Grant). Гарольд Уоллес Росс був американським патентованим журналістом, який заснував журнал «Нью-Йоркер» і був головним редактором видання з моменту його створення. Він редагував кожен номер журналу від першого до своєї смерті — загалом 1399 випусків.

Росс бажав створити журнал тонкого гумору. Узявши за партнера підприємця Рауля Флейшманна (англ. Raoule Fleischmann), Росс заснував видавничий дім F-R Publishing Company та залишався редактором журналу до самої смерті у 1951 році. Хоч журнал не втратив почуття гумору, він невдовзі завоював репутацію серед серйозної журналістики й белетристики.

Незабаром після закінчення Другої світової війни есе Джона Херсі «Хіросима» заповнило цілий номер журналу. У наступні десятиліття журнал опублікував розповіді багатьох із найшанованіших письменників XX і XXI століть, серед них Енн Бітті, Трумен Капоте, Джон Чівер, Роальд Дал, Мейвіс Галлант, Джеффрі Хеллман, Джон Макналті, Джозеф Мітчелл, Еліс Манро, Харукі Муракамі, Володимир Набоков, Джон О'Гара, Дороті Паркер, Філіп Рот, Джером Селінджер, Ірвін Шоу, Джеймс Тербер, Джон Апдайк, Стівен Кінг, Йосип Бродський і Сергій Довлатов.

Першу обкладинку, на якій був зображений денді доби англійського ампіру з моноклем, намалював художник Рі Ірвін. Цей джентльмен отримав ім'я Юстас Тіллі (англ. Eustace Tilley), яке придумав для нього Корі Форд, американський гуморист. Як Форд зазначив у своїх спогадах, таке прізвище мала його незаміжня тітка, а ім'я було обрано «з міркувань мелодичності». Ця обкладинка донині є візитівкою журналу. Легендарну обкладинку втілюють у річницю випуску першого номера.

Видання на 32 аркушах за ціною 12 центів, орієнтоване на публіку з розвинутим художнім смаком, установило нові стандарти журнальної літератури — з майстерно написаними оповіданнями, блискучими есе, інтелігентним гумором, самодостатніми карикатурами, рецензіями на книги, вистави, фільми.

У перші десятиліття журнал іноді публікував два або навіть три коротких оповідання на тиждень, але останніми роками темпи залишаються стабільними на рівні однієї історії щодо одного питання. У той час як деякі стилі і теми повторюються частіше, ніж інші у своїй ніші, історії відзначені меншою однорідністю, ніж різноманітністю, і вони варіюються від інтроспективних вітчизняних описів Упдайка до сюрреалізму Бартельмі, від парафіяльних життів невротичних мешканців Нью-Йорка до набору історій із самих різних місць і епох і в перекладі з багатьох мов.

Такі письменники, як Курт Воннегут, сказали, що «Нью-Йоркер» є ефективною установою для отримання величезної аудиторії через процес навчання, необхідного для цінування сучасної літератури. В інтерв'ю Курта Воннегута 1974 року з Джо Девідом Белламі і Джоно Кейсі, опублікованому в «The New Fiction» і «Бесідах із Куртом Воннегутом», містилось обговорення впливу «Нью-Йоркера»:

Одна річ, про яку ми звикли говорити — коли я був у штаті Айова — було те, що обмежуючим фактором є читач. Жодне інше мистецтво не вимагає від аудиторії бути виконавцем. Ви повинні розраховувати на те, щоб читач був хорошим виконавцем, і ви можете писати музику, яку він абсолютно не зможе виконати — у цьому випадку це перебір. Ті письменники, яких ви згадали і я сам, вчу аудиторію, як грати таку музику в їх головах. Це процес навчання, і «Нью-Йоркер» був дуже хорошим інститутом необхідного роду. У них є аудиторія, і вони виходять щотижня, і люди, нарешті, зрозуміли Бартелмі, наприклад, і здатні виконувати такі речі в їх головах і насолоджуватися ними. Я думаю, що те ж саме можна сказати і про С. Дж Перельмана; я не думаю, що Перельман був би вдячний, якби раптом його зібрання творів повинне було бути опубліковане зараз, щоб побачити його вперше. Це було б маренням. Процес навчання потрібен, щоб оцінити Перельмана, хоча це дуже легко зробити, як тільки ви дізнаєтеся, як це робити. Так, я думаю, що читачі приходять разом; це проблема; Я думаю, що автори намагалися зробити це завжди і зазнавали невдачі, тому що в них не було ніякої аудиторії; ніхто не виконував їх музику. Науково-популярні статті (які зазвичай складають основну частину змісту журналу) охоплюють еклектичний спектр тем.

Гарольда Росса змінив як редактор (1951—1987), потім (1987—1992) і (1992—1998). Нині редактором видання є , який змінив Тіну Браун в 1998 році. Літературним редактором «Нью-Йоркер» тривалий час працювала Мері Норріс, яку за педантичність називали «Королева ком» (Comma queen).

Серед важливих авторів наукової літератури, які почали писати для журналу під редакцією Шона були Дуайт Макдональд, Кеннет Тайнан і Ганна Арендт; певною мірою всі три учасники були спірними, Арендт найбільш очевидно (її репортаж «Ейхман у Єрусалимі» з'явився спочатку в журналі, перш ніж вийшов книжкою), але в кожному разі Шон випробовував активного чемпіона.

У 1980 роках для «Нью-Йоркеру» настала криза. Здавалося, що його концепція застаріла й обіцяла «довго жити». Журнал, який писав про літературу та культуру, ставав чимось на зразок витонченої історичної будівлі в місті сучасних хмарочосів. Змінювалися часи, а з ними й інтереси читачів, а тиражі журналу стрімко падали. Видання потребувало реорганізації.

У 1985 році журнал придбав видавець Самюел Ньюхауз, видавець таких культових журналів, як-от Vogue, Glamour і Vanity Fair. «Нью-Йоркер» став частиною його корпорації Conde Nast Publications. На пост головного редактора призначили Тіну Браун, до цього головного редактора Vanity Fair. Вона дала виданню друге життя, суттєво змінивши його образ. Якщо раніше важливу роль відводили гумору і рівню літературних творів, то після реорганізації це змінилося: на перше місце вийшов журналізм, література — на друге, а на третє — гумор. З'явилися рубрики світської хроніки, нічного життя, бізнес-замітки, колонка «міських пліток» (скандали і модні події), великі інтерв'ю з відомими акторами, музикантами, політиками та конгресменами. Оформлення заграло яскравими фарбами, часто з'являлися фотографії. У підсумку, з блиском подолавши кризу, в 1995 році «Нью-Йоркер» став володарем першої Національної премії журналістської майстерності «Загальне визнання» (National Magazine Award for General Excellence).

З кінця 1990-х років «Нью-Йоркер» використовує Інтернет для публікації нових і архівних матеріалів. Передплатники мають доступ до останнього випуску онлайн, а також повний архів минулих випусків. Крім того, карикатури з журналу доступні для покупки онлайн. Цифровий архів старих номерів з 1925-го по квітень 2008 року (що складає понад 4000 номерів і півмільйона сторінок) також вийшов на DVD і на невеликому портативному жорсткому диску. З'явилася Ipad-версія журналу. Перший вебсайт видання запустили у 2001 році і він пропонував зовсім небагато оригінального контенту. Зараз сайт публікує вже близько 15 оригінальних статей на день.

Станом на 2010 рік, у «Нью-Йоркері» працюють 16 . У липні 2011 року на журнал подали до суду в Окружний суд Сполучених Штатів за наклеп у статті за 12 липня 2010 року, написаній , але журнал був виправданий.

Видання має вебсайт із деяким контентом поточного випуску, плюс ексклюзивний вебконтент. Передплатники мають доступ до повного поточного випуску онлайн, а також повний архів старих номерів, які представлені у тому ж вигляді, у якому були надруковані. Окрім того, карикатури видання «Нью-Йоркер» доступні для покупки онлайн. Цифровий архів старих номерів з 1925 по квітень 2008 року (що становить понад 4000 питань і півмільйона сторінок) також вийшов на DVD-дисках і на маленькому портативному жорсткому диску.

Сучасна історія видання «Нью-Йоркер»

Статті в «Нью-Йоркер» часто створювали багато шуму. Здебільшого це були скандальні журналістські розслідування. Наводячи як приклад одну з найгучніших статей, варто згадати статтю Сеймура Херша про тортури ув'язнених американськими солдатами в тюрмі Абу-Грейб в Іраку, яка була опублікована в травні 2004 року. Вона називалася «Сіра зона», і йшлося про те, що ці знущання взяли початок у секретну програму, санкціонованої міністром оборони США Дональдом Рамсфелдом. За словами Херша, глава Пентагону вирішив відправити до Іраку групу, яку використовували для полювання за бойовиками «Аль-Каїди» в Афганістані. Успіху в операціях вона домагалася завдяки безпринципним і безжальним методам. Журналіст писав, що саме ця група і була спрямована в Абу-Грейб із метою отримати інформацію будь-якими способами, жорсткість яких демонстрували додані до матеріалу шокуючі фотографії. Багато знущань мали сексуальний характер. У підсумку в період із 2004 по 2007 рік військовий трибунал розглянув понад 11 справ американських охоронців, тільки троє з яких залишилися на волі.

Друкованого місця не шкодують не тільки для белетристики, а й для журналістських матеріалів, які іноді досягають лякаючих цифр у 25 000 слів, а це обсяг невеликої книги. Але нинішнього редактора Девіда Ремніка це не бентежить. Він говорить:

Ви можете запитати, чи правильно це для більшості — продовжувати друкувати в журналі довгі тексти? Але чи читає більшість «The New Yorker»? ? Так що ми не будемо зосереджуватися на більшості. Мільйони людей читають Фоменко. І що? Не хочу здатися фаталістом або циніком або когось образити, але потрібно мати на увазі культурний рівень і різні аудиторії.

Сьогодні читачам «Нью-Йоркера» пропонується вельми вражаючий розкид тем із частковим збереженням традиційної «начинки». Тут є все: культурна афіша на тиждень від нічного життя до опери, міські плітки, огляд телепередач, поезія, проза, біографії, репортажі, критика, есе, театральні рецензії, замітки по бізнесу і права, листи, статті на злободенні теми. По частині розслідувань видання відрізняється професійним і серйозним підходом, не боячись гострих тем або наслідків, як і заповідає здоровий журналізм. Їм не з чуток знайома культура фактчекера: над перевіркою фактів посилено працює ціла команда молодих людей. У виданні перевірки — це робота для новачків, але і для неї набирають випускників кращих коледжів, які мають досвід роботи в журналістиці. Іноді процес займає тижні і місяці, оскільки перевірці підлягають не тільки імена і прізвища, а абсолютно кожен факт.

Доходить до смішного: одного разу, наприклад, редакторові принесли карикатуру із зображенням хмарочоса — він перерахував поверхи висотки, а коли виявилося, що на малюнку їх бракує, то віддав автору на домальовування.

Читачі теж відіграють важливу роль у скрупульозному щодо журналу до фактчекінгу: при виявленні найменших неточностей вони обурено про це повідомляють. Мав місце випадок, коли на карикатурі, присвяченій історії Кубка світу з футболу, гетри футболістів були неправильного кольору (того року вони грали не у виїзній, а в домашній формі). Після чого в редакцію надійшло безліч гнівних листів, мовляв: «Як ми можемо довіряти вам щодо серйозних питань міжнародної політики, якщо ви навіть таку дурницю перевірити не можете?».

Тому підхід до перевірки заведений найсерйозніший із можливих: «Нью-Йоркер» хоче, щоб йому довіряли, і багато для цього робить.

Карикатури

«Нью-Йоркер» містить рисовані карикатури із самого початку виходу журналу у 1925 році. Видатним карикатурним редактором журналу був , який прийшов до видання у 1958 році. Він був автором багатьох обкладинок «Нью-Йокера» та більше ніж 18 тисяч карикатур. Після роботи редактором журналу мистецтва з 1973 по 1993 рік, він продовжував працювати на посаді головного редактора карикатур до 1998 року. Його книга «Мистецтво Нью-Йоркеру: 1925—1995» (англ. The Art of the New Yorker: 1925–1995) була першим комплексним вивченням графіки журналу.

У 1998 році редактором відділу карикатур стає . Відтоді він видав мінімум 14 добірок карикатур журналу. Крім цього, Манкофф пише коротку статтю для кожної добірки, описуючи деякі аспекти процесу створення карикатур або методів, використаних для відбору ілюстрацій для журналу.

Список художників, із якими співпрацював «Нью-Йоркер», охоплює таких майстрів американської карикатури, як-от Чарлз Аддамс, Пітер Арно, Джордж Бут, Том Чейні, Річард Декер, Ед Корін, Мері Пітті, Джордж Прайс, Чарльз Саксон, Джеймс Стівенсон, Джеймс Тербер, Піт Холмс, Гєйхан Вілсон та інші.

Багато з перших карикатуристів «Нью Йоркера» не підписували власні роботи. Малюнки часто були відхилені або відіслані назад художникам із зазначенням необхідних змін, а інші були прийняті, а підписи для них придумані. Деякі художники наймали власних письменників (наприклад, Хелен Хокінсон найняла Джеймса Паркера у 1931 році).

Брендан Гілл у своїй книзі «Тут, у Нью-Йоркері» (англ. Here at The New Yorker) розповідає, що в один момент, на початку 1940-х, якість ілюстрацій представлених для публікації, здавалося, покращилася. Пізніше з'ясувалося, що хлопець-розсильний (підліток Трумєн Капоте) уявив себе добровільним артредактором і картинки, що йому не подобалися, відкидав на край письмового столу.

Кілька карикатур із журналу набули окремої популярності та слави. Один із малюнків Карла Роуза у 1928 році із підписом Е. Б. Вайта зображує як мама каже дочці: «Це броколі, люба». Донька відповідає: «Я кажу, це шпинат, і я кажу, та й грець із ним». Фраза «Я кажу, це шпинат» увійшла до жаргону: три роки по тому бродвейський мюзикл «Обличчям до музики» (англ. Face the Music) містив музичний номер «Я кажу, це шпинат (та й грець із ним)».

Фраза «Назад до креслярської дошки» (англ. "back to the drawing board"), яка виникла у 1941 році як підпис до малюнку . На ній зображений інженер, який йде від літака, що розбився, кажучі «Що ж, назад до креслярської дошки».

Найбільш передрукована карикатура належить ; він створив її у 1993 році. На ній намальовані дві собаки за комп'ютером, одна з них каже «В Інтернеті ніхто не знає, що ти собака» (англ. "On the Internet, nobody knows you're a dog"). За Манкоффом, Штейнер та журнал розділили більше ніж 100 тисяч доларів тільки за плату для ліцензування та передруку одного цього малюнка, при цьому більша частина відійшла Штейнерові.

За сім десятиліть багато підбірок карикатур «Нью-Йоркера» було видано у твердій обкладинці. 2004 року Манкофф видав «Усі карикатури „Нью-Йоркера“», 656-сторінкову книгу із 2004 найкращими малюнками за кожен із 80 років існування журналу. До книги додавався подвійний компакт-диск з усіма 68 647 зображеннями, що колись публікувалися у журналі.

Сучасна група художників включає Пета Бернса, Френка Котема, Майклак Кравфорда, Джо Дейтора, Дрю Дернавіч, Кароліту Джонсон, Захарі Кеніна, Ферлі Катз, Роберта Леігтона, Майкла Мейсліна, Пола Нота та інших. Думка про те, що деякі карикатури «Нью-Йоркера» мають кульмінацію, яка є нелогічною або неможливою для зрозуміння, знайшла своє вираження в епізоді «Малюнок» серіалу «Сайнфілд», а також у серії «Сімпсонів» «Найсолодший Апу».

У квітні 2005 року журнал почав використовувати останню сторінку кожного випуску для конкурсу на найкращій підпис. Малюнки без підпису публікуються у «Нью-Йоркері» щотижня. Обирається три фіналісти, тобто три найкращі підписи читачів. Потім усі читачі, які мешкають у США, Британії, Австралії, Ірландії або Канаді (за винятком Квебеку) і яким є щонайменш 18 років можуть проголосувати за обраний підпис. Кожен переможець конкурсу отримує роздрукований малюнок (з виграшним підписом), з автографом автора малюнку.

У березневому номері 2017 року головним матеріалом стала стаття «Трамп, Путін і нова холодна війна», присвячена відносинам Росії і США. Редакція журналу пояснила, що зображений на картинці людина — Юстас Володимирович Тіллі. Володимир Путін вже був героєм обкладинки «Нью-Йоркера» у 2014 році — під час проведення Зимових Олімпійських ігор у Сочі.

Дизайн

Основний шрифт видання, який використовується в назві та заголовках створив дизайнер-ілюстратор Рі Ірвін, він названий на його честь — Ірвін. Основний текст всіх статей в «Нью-Йоркер» використовує шрифт Adobe Caslon.

Видання використовує специфічну орфографію, у якій виділяється застосування надрядкових знаків — дієрезисів над повторюваними голосними у словах, де вони вимовляються окремо, не формуючи диграфа: reëlected, preëminent, coöperate тощо. «Нью-Йоркер» поряд із Technology Review, який видавав Массачусетський технологічний інститут, є одними з небагатьох видань, що зберегли цю практику.

Окрім того, прийнято запис чисел прописом, включаючи порівняно довгі («twenty-five hundred» замість «2500»).

«Нью-Йоркер», як правило, не використовує курсив для запису назв книг, фільмів та інших творів. Замість цього використовуються лапки.

Обкладинки

«Погляд на світ з 9-ї авеню»

image
Мопс на обкладинці журналу

Одна з найвідоміших обкладинок журналу виконана Солом Стейнбергом для випуску за 29 березня 1976 року. На ній у сатиричній формі обіграно світогляд ньюйоркців, поглинених своїми внутрішніми справами настільки, що решта світу для них досить схематична. На цій обкладинці досить докладно зображено місто в районі , натомість об'єкти, розташовані за річкою Гудзон, є вкрай умовними. За смугою річки зображено коричневу смугу суші з підписом «Джерсі», далі — жовтий прямокутник, під яким розуміється решта території США. Підписано п'ять міст (Лос-Анджелес, Вашингтон, Лас-Вегас, Канзас-Сіті й Чикаго), а також три штати (Техас, Юта й Небраска). Показано кордони з Канадою та Мексикою. За цим материком є ще одна смуга води, трохи ширша за «Гудзон», за якою смутно видно масиви суші, підписані як Китай, Японія та Росія.

Обкладинка неодноразово ставала об'єктом пародій і наслідувань. Серед прикладів можна назвати афішу фільму «Москва на Гудзоні» (що призвело до судового процесу) й обкладинку номера «Економіст» за 21 березня 2009 року. Варто відзначити, що за майже 90 років існування журнал поміняв багато редакторів, у ньому публікувалися тисячі авторів, більш ніж у 20 разів зросла і ціна журналу, але стиль оформлення обкладинки залишається незмінним і по цей день.

9/11

Обкладинка для випуску, присвяченого терактам 11 вересня 2001 року, була визнана Американською радою редакторів журналів однією з десяти найкращих за останні 40 років. На перший погляд ця обкладинка здається абсолютно чорною, але при певному освітленні видно, що на ній зображено силуети веж-близнюків, надруковані іншим відтінком чорної фарби. Автор обкладинки Арт Шпігельман — пулітцерівський лауреат, який здобув цю премію за комікс Maus про Голокост, де євреї зображені у вигляді мишей, а нацисти — у вигляді кішок. Комікс вважається одним із найкращих прикладів адаптації серйозних тем до формату коміксу. Автор малює темні і контрастні ілюстрації для журналу з початку 1990-х.

«Нью-Йоркістан»

У грудні 2001 року журнал вийшов з обкладинкою Майри Кальман і Ріка Мейровітса. На обкладинці була карта Нью-Йорка, на якій різні райони були помічені з гумористичними назвами, що нагадують назви місць Близького Сходу та Центральної Азії і перегукуються з реальними назвами мікрорайонів або з їх характеристиками (наприклад, «Fuhgeddabouditstan», «Botoxia»). Обкладинка викликала культурний резонанс і стала популярним друком і постером.

«Політика страху»

Сучасний ілюстратор журналу відомий своїми скандальними обкладинками на політичні теми і впізнаваною технікою — він використовує акварель і туш. Він є автором однієї з найвідоміших обкладинок журналу за останні роки. 2008 року, у розпал передвиборчої гонки, ілюстратор намалював Барака Обаму, одягненого в мусульманський одяг, а його дружину Мішель — у військову. Цей малюнок висміював побоювання деяких американців, пов'язані з тим, що батько кандидата в президента сповідував іслам, і тому деякі підозрювали, що Обама може бути пов'язаний із радикальними мусульманськими угрупованнями. Обкладинка викликала великий резонанс у суспільстві. Представник Обами назвав її «позбавленою смаку і образливою». Однак це зробило Блітта ще популярнішим, і він донині славиться своїми карикатурами на американських політиків і постійно співпрацює не тільки з «Нью-Йоркером», а й із Vanity Fair, «Нью-Йорк таймс», «Чикаго Триб'юн» і Entertainment Weekly. В інтерв'ю Ларрі Кінгу після того, як випуск вийшов, Обама сказав:

Я знаю, що це була спроба «Нью-Йоркера» зробити щось сатиричне… Не думаю, що вони досягли у цьому успіху.

Обкладинки «Нью-Йоркеру» не завжди мають стосунок до змісту номера, або лише опосередковано. У цьому випадку, стаття від 21 липня 2008 року про Обаму не обговорювала атаки та чутки, а скоріше стосувалася кар'єри Обами. Пізніше журнал підтримував Барака Обаму на президентських виборах.

Обкладинка від 17 листопада 2008 року, намальована Бобом Стааке на честь обрання Барака Обами президентом США, вважається найуспішнішою за всю історію журналу.

Електронна версія обкладинки жовтневого випуску 2014 року виконана у вигляді анімованої картинки (gif), що зображає краплі дощу, які скочуються по склу. На розмитому тлі проглядається силует жовтого таксі, яке вважають одним із символів Нью-Йорка. Автором гіфки став художник . За його власним визнанням, обкладинку він придумав, згадавши, як потрапив у затор на таксі в дощовий день після першого прильоту в місто.

Унікальність видання

Своєрідність та складність популярного гумору та карикатур «Нью-Йоркера», це, передусім:

  • використання парадоксів (наприклад, ввічливість та грубість, пристойність та вульгарність одночасно), а також парадоксів з емоційною складовою; правильність та неправильність в одному;
  • відсутність грубого порушення етичних та соціально-моральних суспільних норм;
  • двозначність майже кожного жарту;
  • сухість і стриманість;
  • правда деталей;
  • фраза «малюнок ідеї» — невіддільна частина карикатур «Нью-Йоркера». Малюнок ідеї — це щось, що змушує вас думати. Це не карикатура. Карикатура — це коли думає і художник і читач. У карикатурах цього видання є доля невизначеності, двозначності. У кожному випадку — нашим очікуванням кинуто виклик. У кожному випадку розповідь перемикається. Є невідповідність, є контраст;
  • карикатури відбираються не за принципом «найсмішніша», а за принципом «та, у якій більше правди».

Рисами, які журнал не змінює з роками, і які відображають його традиційну елітарність, є:

  • використання останньої сторінки кожного випуску для конкурсу на найкращій підпис;
  • своєрідність обкладинок «Нью-Йоркеру», що самі по собі є окремими журналістськими матеріалами;
  • вшанування авторів матеріалів: навіть зміст більше нагадує не новиннєвий тижневик, а саме літературне видання, адже тут у змісті спочатку подаються імена та прізвища авторів, а поряд — назви матеріалів. Окремо можна побачити автора малюнку обкладинки та інших ілюстрацій видання, для авторів навть виділена окрема рубрика;
  • 7 рубрик залишаються на своєму місці («Contributors», «The Mail», «Goings on about town», «The talk of the town», «Shouts & murmurs», «Fiction», «Briefly noted»).

Кросмедіа

Зараз «Нью-Йоркер» перебуває на 4-му рівні кросмедіа. Цей факт підтверджують численні проєкти, які втілюються на різних медіаплатформах.

Проєкти

«Нью-Йоркер» веде активне громадське життя. Щорічно проводиться «The New Yorker Festival», де показують дебютні театральні постановки, проходять зустрічі зі співробітниками журналу, карикатуристами, дитячі заходи і багато іншого. Авіакомпанія «Дельта» під час фестивалю навіть встановлює спеціальні ціни на квитки до Нью-Йорка. Також щорічно журнал здійснює тури по університетах США.

Журнал виготовляє фірмовий одяг із малюнками і коміксами, різні приємні дрібниці з символікою: чашки, постери, значки тощо. Регулярно виходять збірники авторських карикатур, наприклад: «Коти Нью-Йоркера», «Юристи Нью-Йоркера», «Невидані карикатури», «Не зрозумів гумору». «Нью-Йоркер» був джерелом цілої низки фільмів. Як художні, так і науково-популярні твори були адаптовані для великого екрана.

Сайт

(Nicholas Thompson), онлайн-редактор, який очолює перезапуск сайту «Нью-Йоркер», зазначив, що редакція намагається зробити з сайту те, чим друкована версія журналу є для інших журналів.

У процесі читання не з'являється ніяких сторонніх подразників, які можуть відвернути користувача (за винятком появи декількох банерів на одну велику статтю).

Крім того, тут ми бачимо дуже якісну типографіку. Якраз типографікою забезпечується спадкоємність нового сайту по відношенню до попередньої версії, а також до друкованої версії журналу. Збережені «фірмові» шрифти, що полегшує перехід користувачів до нового сайту, забезпечує його впізнаваність і підтримує бренд журналу. Крім цього помітна робота по підвищенню комфорту та зручності читання для користувачів — розмір кегля шрифту, відступи, інтервали. Іконки авторів, карикатури, фотографії та інші ілюстрації виконані на найвищому рівні. Представлені найрізноманітніші типи матеріалів, від новин і статей до подкастів і відео. Дизайн загалом наповнений «повітрям» (редакція часто характеризує його як «cleaner design»). І в цьому основна відмінність сайту журналу від, наприклад, «газетного» «Нью-Йорк таймс». Це не добре і не погано — але якраз «повітря» гармонійно доповнює графічні елементи, щоб користувач відчув «журнальний дух».

Намічено тренд до розміщення великих фотографій. Комусь, напевно, хотілося б бачити фотографії ще більшими, особливо з огляду на якість та рівень опрацювання всього графічного матеріалу, але в порівнянні з попередньою версією сайту навіть це є великим кроком вперед. Як на будь-якому новому сайті, зустрічаються дрібні недоліки, — наприклад, кнопка підписки на головній сторінці заповзла за кордон поля введення (можливо, це було зроблено навмисно, але багатьом це буде здаватися помилкою). Наявність нав'язливої реклами у вигляді періодично спливаючих вікон, які в мобільній версії дуже складно закрити, може знижувати лояльність відвідувачів. Вплив редизайну на поведінку аудиторії і читаність матеріалів поки складно оцінити, тим більше що редизайн є одним з елементів у ланцюзі змін редакційної політики із залученням нового редактора.

За оцінкою similarweb.com, відвідуваність сайту видання в липні 2014 року зросла відносно червня на 40 %. За поточною оцінкою alexa.com, відвідуваність також зросла, але інші основні показники (показник відмов, число переглядів сторінок на користувача, час перебування на сайті) за останні 3 місяці, хоч не значно, але погіршали.

Але рух у довготривалій ретроспективі помітно. Перший вебсайт видання запустили 2001 року і він пропонував зовсім небагато оригінального контенту. Зараз сайт публікує вже близько 15 оригінальних статей на день.

Зміни видно навіть по політиці ведення сторінки в Facebook: ще наприкінці 2013 року розміщувався один пост за кілька днів, а зараз анонси на нові матеріали виходять кожні кілька годин. Причому вони збирають набагато більше лайків і перепостів за кілька годин, ніж раніше. На сьогодні близько 30 % відвідувачів сайту приходять із соціальних мереж.

Трафік виріс з 3,1 мільйона унікальних відвідувачів на місяць у 1-му півріччі 2011 року до 10,1 мільйона за той же період 2014 року. Загалом у команди «Нью-Йоркера» вийшло створити відмінний, сучасний сайт, зі своєю харизмою і впізнаваністю.

Соціальні мережі

  • Twitter — 8,2 мільйона читачів. Новини з'являються майже кожні 15 хвилин. Серед «твітів» можна побачити репости з сайту видання.
  • Facebook — 4 мільйони читачів. Серед публікацій репости з сайту видання, Twitter.
  • Instagram — 1,8 мільйона підписників. У профілі «Нью-Йоркеру» можна побачити велику кількість авторських ілюстрацій — кумедних мультиків.
  • YouTube: дає змогу занурити користувача в процес створення окремого номера. Пряма мова редакторів, мінісюжети створення самобутніх обкладинок тощо. Підписка — 105 тисяч.

Книги

  • Ross and the New Yorker by Dale Kramer (1951)
  • The Years with Ross by James Thurber (1959)
  • Ross, the New Yorker and Me by Jane Grant (1968)
  • Here at The New Yorker by Brendan Gill (1975)
  • About the New Yorker and Me by E.J. Kahn (1979)
  • Onward and Upward: A Biography of Katharine S. White by Linda H. Davis (1987)
  • At Seventy: More about the New Yorker and Me by E.J. Kahn (1988)
  • Katharine and E.B. White: An Affectionate Memoir by Isabel Russell (1988)
  • The Last Days of The New Yorker by Gigi Mahon (1989)
  • Genius in Disguise: Harold Ross of the New Yorker by Thomas Kunkel (1997)
  • Here But Not Here: My Life with William Shawn and the New Yorker by Lillian Ross (1998)
  • Remembering Mr. Shawn's New Yorker: The Invisible Art of Editing by Ved Mehta (1998)
  • Some Times in America: and a life in a year at the New Yorker by Alexander Chancellor (1999)
  • The World Through a Monocle: The New Yorker at Midcentury by Mary F. Corey (1999)
  • About Town: The New Yorker and the World It Made by Ben Yagoda (2000)
  • Covering the New Yorker: Cutting-Edge Covers from a Literary Institution by Françoise Mouly (2000)
  • Defining New Yorker Humor by Judith Yaross Lee (2000)
  • Gone: The Last Days of the New Yorker, by Renata Adler (2000)
  • Letters from the Editor: The New Yorker's Harold Ross edited by Thomas Kunkel (2000; letters covering the years 1917 to 1951)
  • New Yorker Profiles 1925—1992: A Bibliography compiled by Gail Shivel (2000)
  • NoBrow: The Culture of Marketing — the Marketing of Culture by John Seabrook (2000)
  • Fierce Pajamas: An Anthology of Humor Writing from The New Yorker by David Reminick and Henry Finder (2002)
  • Christmas at The New Yorker: Stories, Poems, Humor, and Art (2003)
  • A Life of Privilege, Mostly by Gardner Botsford (2003)
  • Maeve Brennan: Homesick at the New Yorker by Angela Bourke (2004)
  • Let Me Finish by Roger Angell (Harcourt, 2006)
  • The Receptionist: An Education at the New Yorker by Janet Groth (2012)
  • Between You & Me: Confessions of a Comma Queen by Mary Norris (2015)
  • Cast of Characters: Wolcott Gibbs, E.B. White, James Thurber and the Golden Age of The New Yorker by Thomas Vinciguerra (2015)

Примітки

  1. The ISSN portal — Paris: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 0028-792X
    d:Track:Q12131129d:Track:Q90d:Track:Q70460099
  2. WorldCat — 1971.
    d:Track:Q846596
  3. Vinciguerra T. Cast of characters: Wolcott Gibbs, E.B. White, James Thurber and the Golden Age of The New Yorker — 1 — NYC: W. W. Norton & Company, 2016. — P. 18. — 452 p. —
    d:Track:Q1282208d:Track:Q22061094d:Track:Q60d:Track:Q106686769
  4. http://abcas3.auditedmedia.com/ecirc/magtitlesearch.asp
  5. Contributors. The New Yorker.
  6. Wood, James (7 квітня 2014). Sergei Dovlatov and the Hearsay of Memory. The New Yorker. ISSN 0028-792X.
  7. Vonnegut, Kurt (1988). Allen, William Rodney, ed. Conversations with Kurt Vonnegut. Jackson, MI: University Press of Mississippi. pp. 163—164. .
  8. Мері Норріс — Королева ком. technolex.com. Процитовано 14 квітня 2023.
  9. The New Yorker | American magazine. Encyclopedia Britannica.
  10. . www.magazine.org. Архів оригіналу за 10 жовтня 2018.
  11. . www.capitalnewyork.com. Архів оригіналу за 10 січня 2016.
  12. 11 Civ. 4442 (JPO) Peter Paul Biro v. … David Grann …, United States District Court — Southern District of New York
  13. http://www.cablook.com/inspiration/the-new-yorker-tolstyj-umnyj-smeshnoj-i-ne-dlya-vseh/
  14. Lee Lorenz. The New Yorker.
  15. Gill, Brendan. Here at The New Yorker. New York: Berkley Medallion Press, 1976. p. 341.
  16. Gill (1976), p. 220.
  17. . michaelmaslin.com. Архів оригіналу за 17 вересня 2008.
  18. . Архів оригіналу за 31 січня 2011.
  19. Fleishman, Glenn (14 грудня 2000). . The New York Times. Архів оригіналу за 16 квітня 2009. Процитовано 1 жовтня 2007.
  20. Архів оригіналу за 29 жовтня 2005. Процитовано 24 липня 2007.
  21. Nast, Condé (24 лютого 2017). Trump, Putin, and the New Cold War. The New Yorker (амер.). Процитовано 14 квітня 2023.
  22. The New Yorker February 3, 2014 Issue. The New Yorker (англ.). Процитовано 14 квітня 2023.
  23. . Архів оригіналу за 8 вересня 2015.
  24. Gopnik, Adam (February 9, 2009). «Postscript». The New Yorker: 35
  25. «Issue Cover for Mar 21st 2009». Economist.com. March 21, 2009.(англ.)
  26. . www.magazine.org. Архів оригіналу за 4 листопада 2018.
  27. Lifestyle, Real Estate & Sports News - Wall Street Journal. www.opinionjournal.com.
  28. . 31 липня 2008. Архів оригіналу за 31 липня 2008.
  29. The Daily Show with Trevor Noah. Comedy Central.
  30. . condenaststore.com. Архів оригіналу за 16 квітня 2016.
  31. . Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 26 жовтня 2017.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Посилання

  • Офіційна сторінка
  • [недоступне посилання з лютого 2019 Мобільна версія сайту][недоступне посилання з серпня 2019]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nyu Jo rker angl The New Yorker amerikanskij tizhnevik yakij publikuye reportazhi komentari kritiku ese hudozhni tvori gumor komiksi ta poeziyu Vihodit priblizno raz na tizhden 47 nomeriv na rik Vidayetsya z 1925 roku Pochinayuchi z 1940 h rokiv bilshist vidomih ta premijovanih amerikanskih opovidan upershe publikuvalis u Nyu Jorkeri Hocha osnovnij nagolos robitsya na kulturnomu zhitti Nyu Jorka zhurnal ye dosit populyarnim i za mezhami mista Nyu Jorker angl The New Yorker Krayina vidannya SShAMisce publikaciyi Nyu JorkTematika politika socialni problemi mistectvo gumor kulturaMova amerikanska anglijska i anglijska 1 Redaktor d 2 Vidavec Conde NastZasnovnik d 3 i d 3 Zasnovano 21 lyutogo 1925Naklad 1 221 133 4 ISSN L 0028 792XISSN 0028 792X drukovane vidannya 2163 3827 internet publikaciya d OCLC 1760231 drukovane vidannya i 61311198 internet publikaciya d newyorker com angl IstoriyaPershij nomer vijshov 21 lyutogo 1925 roku v Nyu Jorku Vidannya zasnuvali reporter Nyu Jork tajms Garold Ross angl Harold Ross ta jogo druzhina Dzhejn Grant angl Jane Grant Garold Uolles Ross buv amerikanskim patentovanim zhurnalistom yakij zasnuvav zhurnal Nyu Jorker i buv golovnim redaktorom vidannya z momentu jogo stvorennya Vin redaguvav kozhen nomer zhurnalu vid pershogo do svoyeyi smerti zagalom 1399 vipuskiv Ross bazhav stvoriti zhurnal tonkogo gumoru Uzyavshi za partnera pidpriyemcya Raulya Flejshmanna angl Raoule Fleischmann Ross zasnuvav vidavnichij dim F R Publishing Company ta zalishavsya redaktorom zhurnalu do samoyi smerti u 1951 roci Hoch zhurnal ne vtrativ pochuttya gumoru vin nevdovzi zavoyuvav reputaciyu sered serjoznoyi zhurnalistiki j beletristiki Nezabarom pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni ese Dzhona Hersi Hirosima zapovnilo cilij nomer zhurnalu U nastupni desyatilittya zhurnal opublikuvav rozpovidi bagatoh iz najshanovanishih pismennikiv XX i XXI stolit sered nih Enn Bitti Trumen Kapote Dzhon Chiver Roald Dal Mejvis Gallant Dzheffri Hellman Dzhon Maknalti Dzhozef Mitchell Elis Manro Haruki Murakami Volodimir Nabokov Dzhon O Gara Doroti Parker Filip Rot Dzherom Selindzher Irvin Shou Dzhejms Terber Dzhon Apdajk Stiven King Josip Brodskij i Sergij Dovlatov Pershu obkladinku na yakij buv zobrazhenij dendi dobi anglijskogo ampiru z monoklem namalyuvav hudozhnik Ri Irvin Cej dzhentlmen otrimav im ya Yustas Tilli angl Eustace Tilley yake pridumav dlya nogo Kori Ford amerikanskij gumorist Yak Ford zaznachiv u svoyih spogadah take prizvishe mala jogo nezamizhnya titka a im ya bulo obrano z mirkuvan melodichnosti Cya obkladinka donini ye vizitivkoyu zhurnalu Legendarnu obkladinku vtilyuyut u richnicyu vipusku pershogo nomera Vidannya na 32 arkushah za cinoyu 12 centiv oriyentovane na publiku z rozvinutim hudozhnim smakom ustanovilo novi standarti zhurnalnoyi literaturi z majsterno napisanimi opovidannyami bliskuchimi ese inteligentnim gumorom samodostatnimi karikaturami recenziyami na knigi vistavi filmi U pershi desyatilittya zhurnal inodi publikuvav dva abo navit tri korotkih opovidannya na tizhden ale ostannimi rokami tempi zalishayutsya stabilnimi na rivni odniyeyi istoriyi shodo odnogo pitannya U toj chas yak deyaki stili i temi povtoryuyutsya chastishe nizh inshi u svoyij nishi istoriyi vidznacheni menshoyu odnoridnistyu nizh riznomanitnistyu i voni variyuyutsya vid introspektivnih vitchiznyanih opisiv Updajka do syurrealizmu Bartelmi vid parafiyalnih zhittiv nevrotichnih meshkanciv Nyu Jorka do naboru istorij iz samih riznih misc i epoh i v perekladi z bagatoh mov Taki pismenniki yak Kurt Vonnegut skazali sho Nyu Jorker ye efektivnoyu ustanovoyu dlya otrimannya velicheznoyi auditoriyi cherez proces navchannya neobhidnogo dlya cinuvannya suchasnoyi literaturi V interv yu Kurta Vonneguta 1974 roku z Dzho Devidom Bellami i Dzhono Kejsi opublikovanomu v The New Fiction i Besidah iz Kurtom Vonnegutom mistilos obgovorennya vplivu Nyu Jorkera Odna rich pro yaku mi zvikli govoriti koli ya buv u shtati Ajova bulo te sho obmezhuyuchim faktorom ye chitach Zhodne inshe mistectvo ne vimagaye vid auditoriyi buti vikonavcem Vi povinni rozrahovuvati na te shob chitach buv horoshim vikonavcem i vi mozhete pisati muziku yaku vin absolyutno ne zmozhe vikonati u comu vipadku ce perebir Ti pismenniki yakih vi zgadali i ya sam vchu auditoriyu yak grati taku muziku v yih golovah Ce proces navchannya i Nyu Jorker buv duzhe horoshim institutom neobhidnogo rodu U nih ye auditoriya i voni vihodyat shotizhnya i lyudi nareshti zrozumili Bartelmi napriklad i zdatni vikonuvati taki rechi v yih golovah i nasolodzhuvatisya nimi Ya dumayu sho te zh same mozhna skazati i pro S Dzh Perelmana ya ne dumayu sho Perelman buv bi vdyachnij yakbi raptom jogo zibrannya tvoriv povinne bulo buti opublikovane zaraz shob pobachiti jogo vpershe Ce bulo b marennyam Proces navchannya potriben shob ociniti Perelmana hocha ce duzhe legko zrobiti yak tilki vi diznayetesya yak ce robiti Tak ya dumayu sho chitachi prihodyat razom ce problema Ya dumayu sho avtori namagalisya zrobiti ce zavzhdi i zaznavali nevdachi tomu sho v nih ne bulo niyakoyi auditoriyi nihto ne vikonuvav yih muziku Naukovo populyarni statti yaki zazvichaj skladayut osnovnu chastinu zmistu zhurnalu ohoplyuyut eklektichnij spektr tem Garolda Rossa zminiv yak redaktor 1951 1987 potim 1987 1992 i 1992 1998 Nini redaktorom vidannya ye yakij zminiv Tinu Braun v 1998 roci Literaturnim redaktorom Nyu Jorker trivalij chas pracyuvala Meri Norris yaku za pedantichnist nazivali Koroleva kom Comma queen Sered vazhlivih avtoriv naukovoyi literaturi yaki pochali pisati dlya zhurnalu pid redakciyeyu Shona buli Duajt Makdonald Kennet Tajnan i Ganna Arendt pevnoyu miroyu vsi tri uchasniki buli spirnimi Arendt najbilsh ochevidno yiyi reportazh Ejhman u Yerusalimi z yavivsya spochatku v zhurnali persh nizh vijshov knizhkoyu ale v kozhnomu razi Shon viprobovuvav aktivnogo chempiona U 1980 rokah dlya Nyu Jorkeru nastala kriza Zdavalosya sho jogo koncepciya zastarila j obicyala dovgo zhiti Zhurnal yakij pisav pro literaturu ta kulturu stavav chimos na zrazok vitonchenoyi istorichnoyi budivli v misti suchasnih hmarochosiv Zminyuvalisya chasi a z nimi j interesi chitachiv a tirazhi zhurnalu strimko padali Vidannya potrebuvalo reorganizaciyi U 1985 roci zhurnal pridbav vidavec Samyuel Nyuhauz vidavec takih kultovih zhurnaliv yak ot Vogue Glamour i Vanity Fair Nyu Jorker stav chastinoyu jogo korporaciyi Conde Nast Publications Na post golovnogo redaktora priznachili Tinu Braun do cogo golovnogo redaktora Vanity Fair Vona dala vidannyu druge zhittya suttyevo zminivshi jogo obraz Yaksho ranishe vazhlivu rol vidvodili gumoru i rivnyu literaturnih tvoriv to pislya reorganizaciyi ce zminilosya na pershe misce vijshov zhurnalizm literatura na druge a na tretye gumor Z yavilisya rubriki svitskoyi hroniki nichnogo zhittya biznes zamitki kolonka miskih plitok skandali i modni podiyi veliki interv yu z vidomimi aktorami muzikantami politikami ta kongresmenami Oformlennya zagralo yaskravimi farbami chasto z yavlyalisya fotografiyi U pidsumku z bliskom podolavshi krizu v 1995 roci Nyu Jorker stav volodarem pershoyi Nacionalnoyi premiyi zhurnalistskoyi majsternosti Zagalne viznannya National Magazine Award for General Excellence Z kincya 1990 h rokiv Nyu Jorker vikoristovuye Internet dlya publikaciyi novih i arhivnih materialiv Peredplatniki mayut dostup do ostannogo vipusku onlajn a takozh povnij arhiv minulih vipuskiv Krim togo karikaturi z zhurnalu dostupni dlya pokupki onlajn Cifrovij arhiv starih nomeriv z 1925 go po kviten 2008 roku sho skladaye ponad 4000 nomeriv i pivmiljona storinok takozh vijshov na DVD i na nevelikomu portativnomu zhorstkomu disku Z yavilasya Ipad versiya zhurnalu Pershij vebsajt vidannya zapustili u 2001 roci i vin proponuvav zovsim nebagato originalnogo kontentu Zaraz sajt publikuye vzhe blizko 15 originalnih statej na den Stanom na 2010 rik u Nyu Jorkeri pracyuyut 16 U lipni 2011 roku na zhurnal podali do sudu v Okruzhnij sud Spoluchenih Shtativ za naklep u statti za 12 lipnya 2010 roku napisanij ale zhurnal buv vipravdanij Vidannya maye vebsajt iz deyakim kontentom potochnogo vipusku plyus eksklyuzivnij vebkontent Peredplatniki mayut dostup do povnogo potochnogo vipusku onlajn a takozh povnij arhiv starih nomeriv yaki predstavleni u tomu zh viglyadi u yakomu buli nadrukovani Okrim togo karikaturi vidannya Nyu Jorker dostupni dlya pokupki onlajn Cifrovij arhiv starih nomeriv z 1925 po kviten 2008 roku sho stanovit ponad 4000 pitan i pivmiljona storinok takozh vijshov na DVD diskah i na malenkomu portativnomu zhorstkomu disku Suchasna istoriya vidannya Nyu Jorker Statti v Nyu Jorker chasto stvoryuvali bagato shumu Zdebilshogo ce buli skandalni zhurnalistski rozsliduvannya Navodyachi yak priklad odnu z najguchnishih statej varto zgadati stattyu Sejmura Hersha pro torturi uv yaznenih amerikanskimi soldatami v tyurmi Abu Grejb v Iraku yaka bula opublikovana v travni 2004 roku Vona nazivalasya Sira zona i jshlosya pro te sho ci znushannya vzyali pochatok u sekretnu programu sankcionovanoyi ministrom oboroni SShA Donaldom Ramsfeldom Za slovami Hersha glava Pentagonu virishiv vidpraviti do Iraku grupu yaku vikoristovuvali dlya polyuvannya za bojovikami Al Kayidi v Afganistani Uspihu v operaciyah vona domagalasya zavdyaki bezprincipnim i bezzhalnim metodam Zhurnalist pisav sho same cya grupa i bula spryamovana v Abu Grejb iz metoyu otrimati informaciyu bud yakimi sposobami zhorstkist yakih demonstruvali dodani do materialu shokuyuchi fotografiyi Bagato znushan mali seksualnij harakter U pidsumku v period iz 2004 po 2007 rik vijskovij tribunal rozglyanuv ponad 11 sprav amerikanskih ohoronciv tilki troye z yakih zalishilisya na voli Drukovanogo miscya ne shkoduyut ne tilki dlya beletristiki a j dlya zhurnalistskih materialiv yaki inodi dosyagayut lyakayuchih cifr u 25 000 sliv a ce obsyag nevelikoyi knigi Ale ninishnogo redaktora Devida Remnika ce ne bentezhit Vin govorit Vi mozhete zapitati chi pravilno ce dlya bilshosti prodovzhuvati drukuvati v zhurnali dovgi teksti Ale chi chitaye bilshist The New Yorker Tak sho mi ne budemo zoseredzhuvatisya na bilshosti Miljoni lyudej chitayut Fomenko I sho Ne hochu zdatisya fatalistom abo cinikom abo kogos obraziti ale potribno mati na uvazi kulturnij riven i rizni auditoriyi Sogodni chitacham Nyu Jorkera proponuyetsya velmi vrazhayuchij rozkid tem iz chastkovim zberezhennyam tradicijnoyi nachinki Tut ye vse kulturna afisha na tizhden vid nichnogo zhittya do operi miski plitki oglyad teleperedach poeziya proza biografiyi reportazhi kritika ese teatralni recenziyi zamitki po biznesu i prava listi statti na zlobodenni temi Po chastini rozsliduvan vidannya vidriznyayetsya profesijnim i serjoznim pidhodom ne boyachis gostrih tem abo naslidkiv yak i zapovidaye zdorovij zhurnalizm Yim ne z chutok znajoma kultura faktchekera nad perevirkoyu faktiv posileno pracyuye cila komanda molodih lyudej U vidanni perevirki ce robota dlya novachkiv ale i dlya neyi nabirayut vipusknikiv krashih koledzhiv yaki mayut dosvid roboti v zhurnalistici Inodi proces zajmaye tizhni i misyaci oskilki perevirci pidlyagayut ne tilki imena i prizvisha a absolyutno kozhen fakt Dohodit do smishnogo odnogo razu napriklad redaktorovi prinesli karikaturu iz zobrazhennyam hmarochosa vin pererahuvav poverhi visotki a koli viyavilosya sho na malyunku yih brakuye to viddav avtoru na domalovuvannya Chitachi tezh vidigrayut vazhlivu rol u skrupuloznomu shodo zhurnalu do faktchekingu pri viyavlenni najmenshih netochnostej voni obureno pro ce povidomlyayut Mav misce vipadok koli na karikaturi prisvyachenij istoriyi Kubka svitu z futbolu getri futbolistiv buli nepravilnogo koloru togo roku voni grali ne u viyiznij a v domashnij formi Pislya chogo v redakciyu nadijshlo bezlich gnivnih listiv movlyav Yak mi mozhemo doviryati vam shodo serjoznih pitan mizhnarodnoyi politiki yaksho vi navit taku durnicyu pereviriti ne mozhete Tomu pidhid do perevirki zavedenij najserjoznishij iz mozhlivih Nyu Jorker hoche shob jomu doviryali i bagato dlya cogo robit Karikaturi Nyu Jorker mistit risovani karikaturi iz samogo pochatku vihodu zhurnalu u 1925 roci Vidatnim karikaturnim redaktorom zhurnalu buv yakij prijshov do vidannya u 1958 roci Vin buv avtorom bagatoh obkladinok Nyu Jokera ta bilshe nizh 18 tisyach karikatur Pislya roboti redaktorom zhurnalu mistectva z 1973 po 1993 rik vin prodovzhuvav pracyuvati na posadi golovnogo redaktora karikatur do 1998 roku Jogo kniga Mistectvo Nyu Jorkeru 1925 1995 angl The Art of the New Yorker 1925 1995 bula pershim kompleksnim vivchennyam grafiki zhurnalu U 1998 roci redaktorom viddilu karikatur staye Vidtodi vin vidav minimum 14 dobirok karikatur zhurnalu Krim cogo Mankoff pishe korotku stattyu dlya kozhnoyi dobirki opisuyuchi deyaki aspekti procesu stvorennya karikatur abo metodiv vikoristanih dlya vidboru ilyustracij dlya zhurnalu Spisok hudozhnikiv iz yakimi spivpracyuvav Nyu Jorker ohoplyuye takih majstriv amerikanskoyi karikaturi yak ot Charlz Addams Piter Arno Dzhordzh But Tom Chejni Richard Deker Ed Korin Meri Pitti Dzhordzh Prajs Charlz Sakson Dzhejms Stivenson Dzhejms Terber Pit Holms Gyejhan Vilson ta inshi Bagato z pershih karikaturistiv Nyu Jorkera ne pidpisuvali vlasni roboti Malyunki chasto buli vidhileni abo vidislani nazad hudozhnikam iz zaznachennyam neobhidnih zmin a inshi buli prijnyati a pidpisi dlya nih pridumani Deyaki hudozhniki najmali vlasnih pismennikiv napriklad Helen Hokinson najnyala Dzhejmsa Parkera u 1931 roci Brendan Gill u svoyij knizi Tut u Nyu Jorkeri angl Here at The New Yorker rozpovidaye sho v odin moment na pochatku 1940 h yakist ilyustracij predstavlenih dlya publikaciyi zdavalosya pokrashilasya Piznishe z yasuvalosya sho hlopec rozsilnij pidlitok Trumyen Kapote uyaviv sebe dobrovilnim artredaktorom i kartinki sho jomu ne podobalisya vidkidav na kraj pismovogo stolu Kilka karikatur iz zhurnalu nabuli okremoyi populyarnosti ta slavi Odin iz malyunkiv Karla Rouza u 1928 roci iz pidpisom E B Vajta zobrazhuye yak mama kazhe dochci Ce brokoli lyuba Donka vidpovidaye Ya kazhu ce shpinat i ya kazhu ta j grec iz nim Fraza Ya kazhu ce shpinat uvijshla do zhargonu tri roki po tomu brodvejskij myuzikl Oblichchyam do muziki angl Face the Music mistiv muzichnij nomer Ya kazhu ce shpinat ta j grec iz nim Fraza Nazad do kreslyarskoyi doshki angl back to the drawing board yaka vinikla u 1941 roci yak pidpis do malyunku Na nij zobrazhenij inzhener yakij jde vid litaka sho rozbivsya kazhuchi Sho zh nazad do kreslyarskoyi doshki Najbilsh peredrukovana karikatura nalezhit vin stvoriv yiyi u 1993 roci Na nij namalovani dvi sobaki za komp yuterom odna z nih kazhe V Interneti nihto ne znaye sho ti sobaka angl On the Internet nobody knows you re a dog Za Mankoffom Shtejner ta zhurnal rozdilili bilshe nizh 100 tisyach dolariv tilki za platu dlya licenzuvannya ta peredruku odnogo cogo malyunka pri comu bilsha chastina vidijshla Shtejnerovi Za sim desyatilit bagato pidbirok karikatur Nyu Jorkera bulo vidano u tverdij obkladinci 2004 roku Mankoff vidav Usi karikaturi Nyu Jorkera 656 storinkovu knigu iz 2004 najkrashimi malyunkami za kozhen iz 80 rokiv isnuvannya zhurnalu Do knigi dodavavsya podvijnij kompakt disk z usima 68 647 zobrazhennyami sho kolis publikuvalisya u zhurnali Suchasna grupa hudozhnikiv vklyuchaye Peta Bernsa Frenka Kotema Majklak Kravforda Dzho Dejtora Dryu Dernavich Karolitu Dzhonson Zahari Kenina Ferli Katz Roberta Leigtona Majkla Mejslina Pola Nota ta inshih Dumka pro te sho deyaki karikaturi Nyu Jorkera mayut kulminaciyu yaka ye nelogichnoyu abo nemozhlivoyu dlya zrozuminnya znajshla svoye virazhennya v epizodi Malyunok serialu Sajnfild a takozh u seriyi Simpsoniv Najsolodshij Apu U kvitni 2005 roku zhurnal pochav vikoristovuvati ostannyu storinku kozhnogo vipusku dlya konkursu na najkrashij pidpis Malyunki bez pidpisu publikuyutsya u Nyu Jorkeri shotizhnya Obirayetsya tri finalisti tobto tri najkrashi pidpisi chitachiv Potim usi chitachi yaki meshkayut u SShA Britaniyi Avstraliyi Irlandiyi abo Kanadi za vinyatkom Kvebeku i yakim ye shonajmensh 18 rokiv mozhut progolosuvati za obranij pidpis Kozhen peremozhec konkursu otrimuye rozdrukovanij malyunok z vigrashnim pidpisom z avtografom avtora malyunku U bereznevomu nomeri 2017 roku golovnim materialom stala stattya Tramp Putin i nova holodna vijna prisvyachena vidnosinam Rosiyi i SShA Redakciya zhurnalu poyasnila sho zobrazhenij na kartinci lyudina Yustas Volodimirovich Tilli Volodimir Putin vzhe buv geroyem obkladinki Nyu Jorkera u 2014 roci pid chas provedennya Zimovih Olimpijskih igor u Sochi DizajnOsnovnij shrift vidannya yakij vikoristovuyetsya v nazvi ta zagolovkah stvoriv dizajner ilyustrator Ri Irvin vin nazvanij na jogo chest Irvin Osnovnij tekst vsih statej v Nyu Jorker vikoristovuye shrift Adobe Caslon Vidannya vikoristovuye specifichnu orfografiyu u yakij vidilyayetsya zastosuvannya nadryadkovih znakiv diyerezisiv nad povtoryuvanimi golosnimi u slovah de voni vimovlyayutsya okremo ne formuyuchi digrafa reelected preeminent cooperate tosho Nyu Jorker poryad iz Technology Review yakij vidavav Massachusetskij tehnologichnij institut ye odnimi z nebagatoh vidan sho zberegli cyu praktiku Okrim togo prijnyato zapis chisel propisom vklyuchayuchi porivnyano dovgi twenty five hundred zamist 2500 Nyu Jorker yak pravilo ne vikoristovuye kursiv dlya zapisu nazv knig filmiv ta inshih tvoriv Zamist cogo vikoristovuyutsya lapki Obkladinki Poglyad na svit z 9 yi avenyu Mops na obkladinci zhurnalu Odna z najvidomishih obkladinok zhurnalu vikonana Solom Stejnbergom dlya vipusku za 29 bereznya 1976 roku Na nij u satirichnij formi obigrano svitoglyad nyujorkciv poglinenih svoyimi vnutrishnimi spravami nastilki sho reshta svitu dlya nih dosit shematichna Na cij obkladinci dosit dokladno zobrazheno misto v rajoni natomist ob yekti roztashovani za richkoyu Gudzon ye vkraj umovnimi Za smugoyu richki zobrazheno korichnevu smugu sushi z pidpisom Dzhersi dali zhovtij pryamokutnik pid yakim rozumiyetsya reshta teritoriyi SShA Pidpisano p yat mist Los Andzheles Vashington Las Vegas Kanzas Siti j Chikago a takozh tri shtati Tehas Yuta j Nebraska Pokazano kordoni z Kanadoyu ta Meksikoyu Za cim materikom ye she odna smuga vodi trohi shirsha za Gudzon za yakoyu smutno vidno masivi sushi pidpisani yak Kitaj Yaponiya ta Rosiya Obkladinka neodnorazovo stavala ob yektom parodij i nasliduvan Sered prikladiv mozhna nazvati afishu filmu Moskva na Gudzoni sho prizvelo do sudovogo procesu j obkladinku nomera Ekonomist za 21 bereznya 2009 roku Varto vidznachiti sho za majzhe 90 rokiv isnuvannya zhurnal pominyav bagato redaktoriv u nomu publikuvalisya tisyachi avtoriv bilsh nizh u 20 raziv zrosla i cina zhurnalu ale stil oformlennya obkladinki zalishayetsya nezminnim i po cej den 9 11 Obkladinka dlya vipusku prisvyachenogo teraktam 11 veresnya 2001 roku bula viznana Amerikanskoyu radoyu redaktoriv zhurnaliv odniyeyu z desyati najkrashih za ostanni 40 rokiv Na pershij poglyad cya obkladinka zdayetsya absolyutno chornoyu ale pri pevnomu osvitlenni vidno sho na nij zobrazheno silueti vezh bliznyukiv nadrukovani inshim vidtinkom chornoyi farbi Avtor obkladinki Art Shpigelman pulitcerivskij laureat yakij zdobuv cyu premiyu za komiks Maus pro Golokost de yevreyi zobrazheni u viglyadi mishej a nacisti u viglyadi kishok Komiks vvazhayetsya odnim iz najkrashih prikladiv adaptaciyi serjoznih tem do formatu komiksu Avtor malyuye temni i kontrastni ilyustraciyi dlya zhurnalu z pochatku 1990 h Nyu Jorkistan U grudni 2001 roku zhurnal vijshov z obkladinkoyu Majri Kalman i Rika Mejrovitsa Na obkladinci bula karta Nyu Jorka na yakij rizni rajoni buli pomicheni z gumoristichnimi nazvami sho nagaduyut nazvi misc Blizkogo Shodu ta Centralnoyi Aziyi i peregukuyutsya z realnimi nazvami mikrorajoniv abo z yih harakteristikami napriklad Fuhgeddabouditstan Botoxia Obkladinka viklikala kulturnij rezonans i stala populyarnim drukom i posterom Politika strahu Suchasnij ilyustrator zhurnalu vidomij svoyimi skandalnimi obkladinkami na politichni temi i vpiznavanoyu tehnikoyu vin vikoristovuye akvarel i tush Vin ye avtorom odniyeyi z najvidomishih obkladinok zhurnalu za ostanni roki 2008 roku u rozpal peredviborchoyi gonki ilyustrator namalyuvav Baraka Obamu odyagnenogo v musulmanskij odyag a jogo druzhinu Mishel u vijskovu Cej malyunok vismiyuvav poboyuvannya deyakih amerikanciv pov yazani z tim sho batko kandidata v prezidenta spoviduvav islam i tomu deyaki pidozryuvali sho Obama mozhe buti pov yazanij iz radikalnimi musulmanskimi ugrupovannyami Obkladinka viklikala velikij rezonans u suspilstvi Predstavnik Obami nazvav yiyi pozbavlenoyu smaku i obrazlivoyu Odnak ce zrobilo Blitta she populyarnishim i vin donini slavitsya svoyimi karikaturami na amerikanskih politikiv i postijno spivpracyuye ne tilki z Nyu Jorkerom a j iz Vanity Fair Nyu Jork tajms Chikago Trib yun i Entertainment Weekly V interv yu Larri Kingu pislya togo yak vipusk vijshov Obama skazav Ya znayu sho ce bula sproba Nyu Jorkera zrobiti shos satirichne Ne dumayu sho voni dosyagli u comu uspihu Obkladinki Nyu Jorkeru ne zavzhdi mayut stosunok do zmistu nomera abo lishe oposeredkovano U comu vipadku stattya vid 21 lipnya 2008 roku pro Obamu ne obgovoryuvala ataki ta chutki a skorishe stosuvalasya kar yeri Obami Piznishe zhurnal pidtrimuvav Baraka Obamu na prezidentskih viborah Obkladinka vid 17 listopada 2008 roku namalovana Bobom Staake na chest obrannya Baraka Obami prezidentom SShA vvazhayetsya najuspishnishoyu za vsyu istoriyu zhurnalu Elektronna versiya obkladinki zhovtnevogo vipusku 2014 roku vikonana u viglyadi animovanoyi kartinki gif sho zobrazhaye krapli doshu yaki skochuyutsya po sklu Na rozmitomu tli proglyadayetsya siluet zhovtogo taksi yake vvazhayut odnim iz simvoliv Nyu Jorka Avtorom gifki stav hudozhnik Za jogo vlasnim viznannyam obkladinku vin pridumav zgadavshi yak potrapiv u zator na taksi v doshovij den pislya pershogo prilotu v misto Unikalnist vidannyaSvoyeridnist ta skladnist populyarnogo gumoru ta karikatur Nyu Jorkera ce peredusim vikoristannya paradoksiv napriklad vvichlivist ta grubist pristojnist ta vulgarnist odnochasno a takozh paradoksiv z emocijnoyu skladovoyu pravilnist ta nepravilnist v odnomu vidsutnist grubogo porushennya etichnih ta socialno moralnih suspilnih norm dvoznachnist majzhe kozhnogo zhartu suhist i strimanist pravda detalej fraza malyunok ideyi neviddilna chastina karikatur Nyu Jorkera Malyunok ideyi ce shos sho zmushuye vas dumati Ce ne karikatura Karikatura ce koli dumaye i hudozhnik i chitach U karikaturah cogo vidannya ye dolya neviznachenosti dvoznachnosti U kozhnomu vipadku nashim ochikuvannyam kinuto viklik U kozhnomu vipadku rozpovid peremikayetsya Ye nevidpovidnist ye kontrast karikaturi vidbirayutsya ne za principom najsmishnisha a za principom ta u yakij bilshe pravdi Risami yaki zhurnal ne zminyuye z rokami i yaki vidobrazhayut jogo tradicijnu elitarnist ye vikoristannya ostannoyi storinki kozhnogo vipusku dlya konkursu na najkrashij pidpis svoyeridnist obkladinok Nyu Jorkeru sho sami po sobi ye okremimi zhurnalistskimi materialami vshanuvannya avtoriv materialiv navit zmist bilshe nagaduye ne novinnyevij tizhnevik a same literaturne vidannya adzhe tut u zmisti spochatku podayutsya imena ta prizvisha avtoriv a poryad nazvi materialiv Okremo mozhna pobachiti avtora malyunku obkladinki ta inshih ilyustracij vidannya dlya avtoriv navt vidilena okrema rubrika 7 rubrik zalishayutsya na svoyemu misci Contributors The Mail Goings on about town The talk of the town Shouts amp murmurs Fiction Briefly noted KrosmediaZaraz Nyu Jorker perebuvaye na 4 mu rivni krosmedia Cej fakt pidtverdzhuyut chislenni proyekti yaki vtilyuyutsya na riznih mediaplatformah Proyekti Nyu Jorker vede aktivne gromadske zhittya Shorichno provoditsya The New Yorker Festival de pokazuyut debyutni teatralni postanovki prohodyat zustrichi zi spivrobitnikami zhurnalu karikaturistami dityachi zahodi i bagato inshogo Aviakompaniya Delta pid chas festivalyu navit vstanovlyuye specialni cini na kvitki do Nyu Jorka Takozh shorichno zhurnal zdijsnyuye turi po universitetah SShA Zhurnal vigotovlyaye firmovij odyag iz malyunkami i komiksami rizni priyemni dribnici z simvolikoyu chashki posteri znachki tosho Regulyarno vihodyat zbirniki avtorskih karikatur napriklad Koti Nyu Jorkera Yuristi Nyu Jorkera Nevidani karikaturi Ne zrozumiv gumoru Nyu Jorker buv dzherelom ciloyi nizki filmiv Yak hudozhni tak i naukovo populyarni tvori buli adaptovani dlya velikogo ekrana Sajt Nicholas Thompson onlajn redaktor yakij ocholyuye perezapusk sajtu Nyu Jorker zaznachiv sho redakciya namagayetsya zrobiti z sajtu te chim drukovana versiya zhurnalu ye dlya inshih zhurnaliv U procesi chitannya ne z yavlyayetsya niyakih storonnih podraznikiv yaki mozhut vidvernuti koristuvacha za vinyatkom poyavi dekilkoh baneriv na odnu veliku stattyu Krim togo tut mi bachimo duzhe yakisnu tipografiku Yakraz tipografikoyu zabezpechuyetsya spadkoyemnist novogo sajtu po vidnoshennyu do poperednoyi versiyi a takozh do drukovanoyi versiyi zhurnalu Zberezheni firmovi shrifti sho polegshuye perehid koristuvachiv do novogo sajtu zabezpechuye jogo vpiznavanist i pidtrimuye brend zhurnalu Krim cogo pomitna robota po pidvishennyu komfortu ta zruchnosti chitannya dlya koristuvachiv rozmir keglya shriftu vidstupi intervali Ikonki avtoriv karikaturi fotografiyi ta inshi ilyustraciyi vikonani na najvishomu rivni Predstavleni najriznomanitnishi tipi materialiv vid novin i statej do podkastiv i video Dizajn zagalom napovnenij povitryam redakciya chasto harakterizuye jogo yak cleaner design I v comu osnovna vidminnist sajtu zhurnalu vid napriklad gazetnogo Nyu Jork tajms Ce ne dobre i ne pogano ale yakraz povitrya garmonijno dopovnyuye grafichni elementi shob koristuvach vidchuv zhurnalnij duh Namicheno trend do rozmishennya velikih fotografij Komus napevno hotilosya b bachiti fotografiyi she bilshimi osoblivo z oglyadu na yakist ta riven opracyuvannya vsogo grafichnogo materialu ale v porivnyanni z poperednoyu versiyeyu sajtu navit ce ye velikim krokom vpered Yak na bud yakomu novomu sajti zustrichayutsya dribni nedoliki napriklad knopka pidpiski na golovnij storinci zapovzla za kordon polya vvedennya mozhlivo ce bulo zrobleno navmisno ale bagatom ce bude zdavatisya pomilkoyu Nayavnist nav yazlivoyi reklami u viglyadi periodichno splivayuchih vikon yaki v mobilnij versiyi duzhe skladno zakriti mozhe znizhuvati loyalnist vidviduvachiv Vpliv redizajnu na povedinku auditoriyi i chitanist materialiv poki skladno ociniti tim bilshe sho redizajn ye odnim z elementiv u lancyuzi zmin redakcijnoyi politiki iz zaluchennyam novogo redaktora Za ocinkoyu similarweb com vidviduvanist sajtu vidannya v lipni 2014 roku zrosla vidnosno chervnya na 40 Za potochnoyu ocinkoyu alexa com vidviduvanist takozh zrosla ale inshi osnovni pokazniki pokaznik vidmov chislo pereglyadiv storinok na koristuvacha chas perebuvannya na sajti za ostanni 3 misyaci hoch ne znachno ale pogirshali Ale ruh u dovgotrivalij retrospektivi pomitno Pershij vebsajt vidannya zapustili 2001 roku i vin proponuvav zovsim nebagato originalnogo kontentu Zaraz sajt publikuye vzhe blizko 15 originalnih statej na den Zmini vidno navit po politici vedennya storinki v Facebook she naprikinci 2013 roku rozmishuvavsya odin post za kilka dniv a zaraz anonsi na novi materiali vihodyat kozhni kilka godin Prichomu voni zbirayut nabagato bilshe lajkiv i perepostiv za kilka godin nizh ranishe Na sogodni blizko 30 vidviduvachiv sajtu prihodyat iz socialnih merezh Trafik viris z 3 1 miljona unikalnih vidviduvachiv na misyac u 1 mu pivrichchi 2011 roku do 10 1 miljona za toj zhe period 2014 roku Zagalom u komandi Nyu Jorkera vijshlo stvoriti vidminnij suchasnij sajt zi svoyeyu harizmoyu i vpiznavanistyu Socialni merezhi Twitter 8 2 miljona chitachiv Novini z yavlyayutsya majzhe kozhni 15 hvilin Sered tvitiv mozhna pobachiti reposti z sajtu vidannya Facebook 4 miljoni chitachiv Sered publikacij reposti z sajtu vidannya Twitter Instagram 1 8 miljona pidpisnikiv U profili Nyu Jorkeru mozhna pobachiti veliku kilkist avtorskih ilyustracij kumednih multikiv YouTube daye zmogu zanuriti koristuvacha v proces stvorennya okremogo nomera Pryama mova redaktoriv minisyuzheti stvorennya samobutnih obkladinok tosho Pidpiska 105 tisyach KnigiRoss and the New Yorker by Dale Kramer 1951 The Years with Ross by James Thurber 1959 Ross the New Yorker and Me by Jane Grant 1968 Here at The New Yorker by Brendan Gill 1975 About the New Yorker and Me by E J Kahn 1979 Onward and Upward A Biography of Katharine S White by Linda H Davis 1987 At Seventy More about the New Yorker and Me by E J Kahn 1988 Katharine and E B White An Affectionate Memoir by Isabel Russell 1988 The Last Days of The New Yorker by Gigi Mahon 1989 Genius in Disguise Harold Ross of the New Yorker by Thomas Kunkel 1997 Here But Not Here My Life with William Shawn and the New Yorker by Lillian Ross 1998 Remembering Mr Shawn s New Yorker The Invisible Art of Editing by Ved Mehta 1998 Some Times in America and a life in a year at the New Yorker by Alexander Chancellor 1999 The World Through a Monocle The New Yorker at Midcentury by Mary F Corey 1999 About Town The New Yorker and the World It Made by Ben Yagoda 2000 Covering the New Yorker Cutting Edge Covers from a Literary Institution by Francoise Mouly 2000 Defining New Yorker Humor by Judith Yaross Lee 2000 Gone The Last Days of the New Yorker by Renata Adler 2000 Letters from the Editor The New Yorker s Harold Ross edited by Thomas Kunkel 2000 letters covering the years 1917 to 1951 New Yorker Profiles 1925 1992 A Bibliography compiled by Gail Shivel 2000 NoBrow The Culture of Marketing the Marketing of Culture by John Seabrook 2000 Fierce Pajamas An Anthology of Humor Writing from The New Yorker by David Reminick and Henry Finder 2002 Christmas at The New Yorker Stories Poems Humor and Art 2003 A Life of Privilege Mostly by Gardner Botsford 2003 Maeve Brennan Homesick at the New Yorker by Angela Bourke 2004 Let Me Finish by Roger Angell Harcourt 2006 The Receptionist An Education at the New Yorker by Janet Groth 2012 Between You amp Me Confessions of a Comma Queen by Mary Norris 2015 Cast of Characters Wolcott Gibbs E B White James Thurber and the Golden Age of The New Yorker by Thomas Vinciguerra 2015 PrimitkiThe ISSN portal Paris ISSN International Centre 2005 ISSN 0028 792X d Track Q12131129d Track Q90d Track Q70460099 WorldCat 1971 d Track Q846596 Vinciguerra T Cast of characters Wolcott Gibbs E B White James Thurber and the Golden Age of The New Yorker 1 NYC W W Norton amp Company 2016 P 18 452 p ISBN 978 0 393 24003 0 d Track Q1282208d Track Q22061094d Track Q60d Track Q106686769 http abcas3 auditedmedia com ecirc magtitlesearch asp Contributors The New Yorker Wood James 7 kvitnya 2014 Sergei Dovlatov and the Hearsay of Memory The New Yorker ISSN 0028 792X Vonnegut Kurt 1988 Allen William Rodney ed Conversations with Kurt Vonnegut Jackson MI University Press of Mississippi pp 163 164 ISBN 9780878053575 Meri Norris Koroleva kom technolex com Procitovano 14 kvitnya 2023 The New Yorker American magazine Encyclopedia Britannica www magazine org Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2018 www capitalnewyork com Arhiv originalu za 10 sichnya 2016 11 Civ 4442 JPO Peter Paul Biro v David Grann United States District Court Southern District of New York http www cablook com inspiration the new yorker tolstyj umnyj smeshnoj i ne dlya vseh Lee Lorenz The New Yorker Gill Brendan Here at The New Yorker New York Berkley Medallion Press 1976 p 341 Gill 1976 p 220 michaelmaslin com Arhiv originalu za 17 veresnya 2008 Arhiv originalu za 31 sichnya 2011 Fleishman Glenn 14 grudnya 2000 The New York Times Arhiv originalu za 16 kvitnya 2009 Procitovano 1 zhovtnya 2007 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2005 Procitovano 24 lipnya 2007 Nast Conde 24 lyutogo 2017 Trump Putin and the New Cold War The New Yorker amer Procitovano 14 kvitnya 2023 The New Yorker February 3 2014 Issue The New Yorker angl Procitovano 14 kvitnya 2023 Arhiv originalu za 8 veresnya 2015 Gopnik Adam February 9 2009 Postscript The New Yorker 35 Issue Cover for Mar 21st 2009 Economist com March 21 2009 angl www magazine org Arhiv originalu za 4 listopada 2018 Lifestyle Real Estate amp Sports News Wall Street Journal www opinionjournal com 31 lipnya 2008 Arhiv originalu za 31 lipnya 2008 The Daily Show with Trevor Noah Comedy Central condenaststore com Arhiv originalu za 16 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2017 Procitovano 26 zhovtnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaOficijna storinka nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Mobilna versiya sajtu nedostupne posilannya z serpnya 2019

Дата публікації:
Топ