«В інтернеті ніхто не знає, що ти собака» (англ. On the Internet, nobody knows you're a dog) — приказка та інтернет-мем про (анонімність в Інтернеті), що виникла як підпис до карикатури, намальованої [en] та опублікованої в «Нью-Йоркері» 5 липня 1993 року. Малюнок зображає двох собак: одна сидить за комп'ютером і вимовляє цю саму фразу, а друга сидить поруч і уважно її слухає. У англійській мові підпис до карикатури став сталим виразом та приказкою. Станом на 2013 року Стайнер заробив від 200 до 250 тис. доларів на перевиданні карикатури, і на той час вона стала найбільш тиражованою карикатурою з «Нью-Йоркера».
Історія
[en], карикатурист і дописувач журналу «Нью-Йоркер» з 1979 року, розповів, що хоча у 1993 році у нього був онлайн-акаунт, він не відчував тоді особливого інтересу до інтернету. Він намалював карикатуру лише в стилі «придумай підпис», в яку, як він пригадує, не вкладав жодного «глибокого» сенсу, бачачи, що вона спочатку привернула мало уваги. Малюнок був опублікований у випуску журналу «Нью-Йоркер» від 5 липня 1993 року на 61 сторінці. Пізніше автор казав, що коли його карикатура зажила власним життям, він відчув себе так, ніби створив «смайлик» і «не може збагнути, що вона настільки широко відома і впізнавана».
6 жовтня 2023 року оригінальна робота була продана на аукціоні ілюстративного мистецтва [en] за 175 тис. доларів.
Контекст
Колись ексклюзивна сфера діяльності урядових інженерів та науковців, Інтернет на той час став предметом обговорення в таких журналах широкого профілю, як «Нью-Йоркер». Засновник компанії [en] і ранній інтернет-активіст [en] у статті в журналі «Тайм» у 1993 році зазначав, що «справжньою ознакою того, що інтерес громадськості досяг критичної маси, стала карикатура, надрукована влітку цього року в журналі „Нью-Йоркер“, де були зображені два підковані в комп'ютерних технологіях собаки».
За словами [en], тодішнього редактора карикатур у «Нью-Йоркері», «карикатура резонувала з нашою настороженістю щодо легкого фасаду, який може побудувати будь-хто з елементарними знаннями HTML».
Підтекст
Карикатура символізує звільнення від упереджень щодо інших під час користування інтернетом. Соціолог [en] пояснює: «Ви можете бути тим, ким хочете бути. Ви можете повністю перевизначити себе, якщо захочете. Вам не потрібно так сильно турбуватися про те, в які рамки вас ставлять інші люди. Вони не дивляться на ваше тіло і не роблять припущень. Вони не чують твого акценту і не роблять припущень. Вони бачать лише ваші слова».
Карикатура передає розуміння приватності в Інтернеті, що передбачає можливість надсилати та отримувати повідомлення, створювати та підтримувати вебсайт, за маскою анонімності. Лоуренс Лессіг припускає, що «ніхто не знає», тому що (інтернет-протоколи) не вимагають від користувача підтверджувати свою особу. Хоча локальна точка доступу, наприклад, в університеті може вимагати підтвердження особи, вона зберігає таку інформацію приватно, не поширюючи її назовні.
У дослідженні Морахана-Мартіна та Шумахера (2000), присвяченому компульсивному або проблемному використанню Інтернету, обговорюється це явище, і висловлюється припущення, що здатність представляти себе за маскою комп'ютерного екрана може бути частиною примусу до виходу в мережу. Цю фразу можна сприймати «як таку, що означає, що кіберпростір буде визвольним, оскільки стать, раса, вік, зовнішність чи навіть „собача“ приналежність потенційно відсутні або ж сфабриковані чи перебільшені з безконтрольною творчою ліцензією для безлічі цілей, як законних, так і незаконних», і це розуміння перегукується із заявами, зробленими у 1996 році [en], ключовою фігурою в історії Usenet. Ця фраза також вказує на легкість комп'ютерного кросдресингу: представлення себе як особи іншої статі, віку, раси, соціального, культурного чи економічного класу. У схожому сенсі, «свобода, якою користується собака, — це свобода „проходити“ як частина привілейованої групи; тобто, людських користувачів комп'ютерів з доступом до Інтернету».
У популярній культурі
- Карикатура надихнула на написання п'єси «Ніхто не знає, що я собака» Алана Девіда Перкінса. П'єса розповідає про шістьох людей, які не можуть ефективно спілкуватися з людьми в реальному житті, але знаходять у собі мужність анонімно спілкуватися в Інтернеті.
- На честь цього мультфільму був названий інтернет-пакет Apple [en].
- Книга «Аутентифікація: Від паролів до відкритих ключів» Річарда Е. Сміта містить на обкладинці карикатуру Штайнера, а на звороті обкладинки відтворено собаку з рисунка.
- На карикатурі Каамрана Хафіза, опублікованій в «Нью-Йоркері» 23 лютого 2015 року, зображена схожа пара собак, які спостерігають за своїм господарем, що сидить за комп'ютером, і одна з них запитує іншу: «Пам'ятаєш, коли в Інтернеті ніхто не знав, хто ти такий?».
- Ця фраза стала часто використовуваним рефреном у дискусіях про Інтернет і, таким чином, перетворилася на інтернет-мем.
Примітки
- Fleishman, Glenn (14 грудня 2000). . web.archive.org. The New York Times. Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 18 жовтня 2023.
- Aikat, Debashis "Deb" (1993). . University of North Carolina at Chapel Hill. Архів оригіналу за 29 жовтня 2005.
- . EURSOC. Архів оригіналу за 26 січня 2009.
- Fleishman, Glenn (17 жовтня 2013). Everybody Knows You're a Dog. Boing Boing (амер.). Процитовано 18 жовтня 2023.
- Fleishman, Glenn (29 жовтня 1998). . The New York Times. Архів оригіналу за 22 жовтня 2008.
- . web.archive.org. 12 березня 2014. Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 18 жовтня 2023.
- Peter Steiner (American, b. 1940). On The Internet, Nobody Knows You're A Dog. Heritage Auctions.
- Elmer-DeWitt, Philip; Jackson, David S. & King, Wendy (5 лютого 2009). . web.archive.org. Time. Архів оригіналу за 2009-02-5. Процитовано 18 жовтня 2023.
- Cavna, Michael (30 червня 2023). ‘NOBODY KNOWS YOU’RE A DOG’: As iconic Internet cartoon turns 20, creator Peter Steiner knows the joke rings as relevant as ever. Washington Post (амер.). Процитовано 18 жовтня 2023.
- Hanna, B.; Nooy, Juliana De (2009). Learning Language and Culture Via Public Internet Discussion Forums. ISBN .
- Lessig, Lawrence (2006). Code: version 2.0 (вид. 2. ed.). New York, NY: Basic Books. ISBN .
- Taylor, Maxwell; Quayle, Ethel (2004). Child pornography: an internet crime (вид. Repr). Hove: Brunner-Routledge. ISBN .
- Jordan, Tim (2001). Cyberpower: the culture and politics of cyberspace and the Internet (вид. Reprinted). London: Routledge. ISBN .
- Trend, David (2001). Reading digital culture. Keyworks in cultural studies. Malden (Mass.): Blackwell. ISBN .
- Singel, Ryan (2007-09-6). Fraudster Who Impersonated a Lawyer to Steal Domain Names Pleads Guilty to Wire Fraud. Wired.
- Ticktin, Neil (лютий 1996). Save Cyberdog!. preserve.mactech.com. Процитовано 18 жовтня 2023.
- Smith, Richard E. (2002). Authentication: from passwords to public keys (вид. 1. printing). Boston, Mass.: Addison-Wesley. ISBN .
- Vidani, Peter (23 лютого 2015). The New Yorker - A cartoon by Kaamran Hafeez, from this week's... Tumblr. Процитовано 18 жовтня 2023.
- Friedman, Lester D. (2004). Cultural sutures: medicine and media. Durham, N.C. London: Duke university press. ISBN .
- Castro-Leon, Enrique; Harmon, Robert (2016). Cloud as a Service: Understanding the Service Innovation Ecosystem. ISBN .
Література
- Jones, Christopher R. (2004). Nobody knows you're a dog. У Land, Ray; Bayne, Siân (ред.). Education in Cyberspace. New York: Routledge. 105 стор. ISBN .
- Nielsen, Jakob (1995). Multimedia and Hypertext: The Internet and Beyond. San Diego: AP Professional. 172 стор. ISBN .
- Nakamura, Lisa (2002). Cybertypes: Race, Ethnicity, and Identity on the Internet. New York: Routledge. 35 стор. ISBN .
- Schneider, Edgar (2003). Living the Good Life With Autism. London: Jessica Kingsley Publishers. 44 стор. ISBN .
- Turkle, Sherry (1997). Life on the Screen: Identity in the Age of the Internet. New York: . 352 стор. ISBN .
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V interneti nihto ne znaye sho ti sobaka angl On the Internet nobody knows you re a dog prikazka ta internet mem pro anonimnist v Interneti sho vinikla yak pidpis do karikaturi namalovanoyi en ta opublikovanoyi v Nyu Jorkeri 5 lipnya 1993 roku Malyunok zobrazhaye dvoh sobak odna sidit za komp yuterom i vimovlyaye cyu samu frazu a druga sidit poruch i uvazhno yiyi sluhaye U anglijskij movi pidpis do karikaturi stav stalim virazom ta prikazkoyu Stanom na 2013 roku Stajner zarobiv vid 200 do 250 tis dolariv na perevidanni karikaturi i na toj chas vona stala najbilsh tirazhovanoyu karikaturoyu z Nyu Jorkera Malyunok Pitera Stajnera opublikovanij v Nyu JorkeriIstoriya en karikaturist i dopisuvach zhurnalu Nyu Jorker z 1979 roku rozpoviv sho hocha u 1993 roci u nogo buv onlajn akaunt vin ne vidchuvav todi osoblivogo interesu do internetu Vin namalyuvav karikaturu lishe v stili pridumaj pidpis v yaku yak vin prigaduye ne vkladav zhodnogo glibokogo sensu bachachi sho vona spochatku privernula malo uvagi Malyunok buv opublikovanij u vipusku zhurnalu Nyu Jorker vid 5 lipnya 1993 roku na 61 storinci Piznishe avtor kazav sho koli jogo karikatura zazhila vlasnim zhittyam vin vidchuv sebe tak nibi stvoriv smajlik i ne mozhe zbagnuti sho vona nastilki shiroko vidoma i vpiznavana 6 zhovtnya 2023 roku originalna robota bula prodana na aukcioni ilyustrativnogo mistectva en za 175 tis dolariv KontekstKolis eksklyuzivna sfera diyalnosti uryadovih inzheneriv ta naukovciv Internet na toj chas stav predmetom obgovorennya v takih zhurnalah shirokogo profilyu yak Nyu Jorker Zasnovnik kompaniyi en i rannij internet aktivist en u statti v zhurnali Tajm u 1993 roci zaznachav sho spravzhnoyu oznakoyu togo sho interes gromadskosti dosyag kritichnoyi masi stala karikatura nadrukovana vlitku cogo roku v zhurnali Nyu Jorker de buli zobrazheni dva pidkovani v komp yuternih tehnologiyah sobaki Za slovami en todishnogo redaktora karikatur u Nyu Jorkeri karikatura rezonuvala z nashoyu nastorozhenistyu shodo legkogo fasadu yakij mozhe pobuduvati bud hto z elementarnimi znannyami HTML PidtekstKarikatura simvolizuye zvilnennya vid uperedzhen shodo inshih pid chas koristuvannya internetom Sociolog en poyasnyuye Vi mozhete buti tim kim hochete buti Vi mozhete povnistyu pereviznachiti sebe yaksho zahochete Vam ne potribno tak silno turbuvatisya pro te v yaki ramki vas stavlyat inshi lyudi Voni ne divlyatsya na vashe tilo i ne roblyat pripushen Voni ne chuyut tvogo akcentu i ne roblyat pripushen Voni bachat lishe vashi slova Karikatura peredaye rozuminnya privatnosti v Interneti sho peredbachaye mozhlivist nadsilati ta otrimuvati povidomlennya stvoryuvati ta pidtrimuvati vebsajt za maskoyu anonimnosti Lourens Lessig pripuskaye sho nihto ne znaye tomu sho internet protokoli ne vimagayut vid koristuvacha pidtverdzhuvati svoyu osobu Hocha lokalna tochka dostupu napriklad v universiteti mozhe vimagati pidtverdzhennya osobi vona zberigaye taku informaciyu privatno ne poshiryuyuchi yiyi nazovni U doslidzhenni Morahana Martina ta Shumahera 2000 prisvyachenomu kompulsivnomu abo problemnomu vikoristannyu Internetu obgovoryuyetsya ce yavishe i vislovlyuyetsya pripushennya sho zdatnist predstavlyati sebe za maskoyu komp yuternogo ekrana mozhe buti chastinoyu primusu do vihodu v merezhu Cyu frazu mozhna sprijmati yak taku sho oznachaye sho kiberprostir bude vizvolnim oskilki stat rasa vik zovnishnist chi navit sobacha prinalezhnist potencijno vidsutni abo zh sfabrikovani chi perebilsheni z bezkontrolnoyu tvorchoyu licenziyeyu dlya bezlichi cilej yak zakonnih tak i nezakonnih i ce rozuminnya peregukuyetsya iz zayavami zroblenimi u 1996 roci en klyuchovoyu figuroyu v istoriyi Usenet Cya fraza takozh vkazuye na legkist komp yuternogo krosdresingu predstavlennya sebe yak osobi inshoyi stati viku rasi socialnogo kulturnogo chi ekonomichnogo klasu U shozhomu sensi svoboda yakoyu koristuyetsya sobaka ce svoboda prohoditi yak chastina privilejovanoyi grupi tobto lyudskih koristuvachiv komp yuteriv z dostupom do Internetu U populyarnij kulturiFotografiya VPS SShA 2014 roku na yakij zobrazheno sobaku za komp yuterom Karikatura nadihnula na napisannya p yesi Nihto ne znaye sho ya sobaka Alana Devida Perkinsa P yesa rozpovidaye pro shistoh lyudej yaki ne mozhut efektivno spilkuvatisya z lyudmi v realnomu zhitti ale znahodyat u sobi muzhnist anonimno spilkuvatisya v Interneti Na chest cogo multfilmu buv nazvanij internet paket Apple en Kniga Autentifikaciya Vid paroliv do vidkritih klyuchiv Richarda E Smita mistit na obkladinci karikaturu Shtajnera a na zvoroti obkladinki vidtvoreno sobaku z risunka Na karikaturi Kaamrana Hafiza opublikovanij v Nyu Jorkeri 23 lyutogo 2015 roku zobrazhena shozha para sobak yaki sposterigayut za svoyim gospodarem sho sidit za komp yuterom i odna z nih zapituye inshu Pam yatayesh koli v Interneti nihto ne znav hto ti takij Cya fraza stala chasto vikoristovuvanim refrenom u diskusiyah pro Internet i takim chinom peretvorilasya na internet mem PrimitkiFleishman Glenn 14 grudnya 2000 web archive org The New York Times Arhiv originalu za 29 grudnya 2017 Procitovano 18 zhovtnya 2023 Aikat Debashis Deb 1993 University of North Carolina at Chapel Hill Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2005 EURSOC Arhiv originalu za 26 sichnya 2009 Fleishman Glenn 17 zhovtnya 2013 Everybody Knows You re a Dog Boing Boing amer Procitovano 18 zhovtnya 2023 Fleishman Glenn 29 zhovtnya 1998 The New York Times Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2008 web archive org 12 bereznya 2014 Arhiv originalu za 12 bereznya 2014 Procitovano 18 zhovtnya 2023 Peter Steiner American b 1940 On The Internet Nobody Knows You re A Dog Heritage Auctions Elmer DeWitt Philip Jackson David S amp King Wendy 5 lyutogo 2009 web archive org Time Arhiv originalu za 2009 02 5 Procitovano 18 zhovtnya 2023 Cavna Michael 30 chervnya 2023 NOBODY KNOWS YOU RE A DOG As iconic Internet cartoon turns 20 creator Peter Steiner knows the joke rings as relevant as ever Washington Post amer Procitovano 18 zhovtnya 2023 Hanna B Nooy Juliana De 2009 Learning Language and Culture Via Public Internet Discussion Forums ISBN 9780230235823 Lessig Lawrence 2006 Code version 2 0 vid 2 ed New York NY Basic Books ISBN 978 0 465 03914 2 Taylor Maxwell Quayle Ethel 2004 Child pornography an internet crime vid Repr Hove Brunner Routledge ISBN 978 1 58391 244 7 Jordan Tim 2001 Cyberpower the culture and politics of cyberspace and the Internet vid Reprinted London Routledge ISBN 978 0 415 17078 9 Trend David 2001 Reading digital culture Keyworks in cultural studies Malden Mass Blackwell ISBN 978 0 631 22301 6 Singel Ryan 2007 09 6 Fraudster Who Impersonated a Lawyer to Steal Domain Names Pleads Guilty to Wire Fraud Wired Ticktin Neil lyutij 1996 Save Cyberdog preserve mactech com Procitovano 18 zhovtnya 2023 Smith Richard E 2002 Authentication from passwords to public keys vid 1 printing Boston Mass Addison Wesley ISBN 978 0 201 61599 9 Vidani Peter 23 lyutogo 2015 The New Yorker A cartoon by Kaamran Hafeez from this week s Tumblr Procitovano 18 zhovtnya 2023 Friedman Lester D 2004 Cultural sutures medicine and media Durham N C London Duke university press ISBN 978 0 8223 3294 7 Castro Leon Enrique Harmon Robert 2016 Cloud as a Service Understanding the Service Innovation Ecosystem ISBN 9781484201039 LiteraturaJones Christopher R 2004 Nobody knows you re a dog U Land Ray Bayne Sian red Education in Cyberspace New York Routledge 105 stor ISBN 0 415 32882 9 Nielsen Jakob 1995 Multimedia and Hypertext The Internet and Beyond San Diego AP Professional 172 stor ISBN 978 0 12 518408 3 Nakamura Lisa 2002 Cybertypes Race Ethnicity and Identity on the Internet New York Routledge 35 stor ISBN 0 415 93837 6 Schneider Edgar 2003 Living the Good Life With Autism London Jessica Kingsley Publishers 44 stor ISBN 1 84310 712 0 Turkle Sherry 1997 Life on the Screen Identity in the Age of the Internet New York Simon amp Schuster 352 stor ISBN 0 68483 348 4 Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi