Кіберпростір

Кіберпро́стір (англ. Cyberspace) — інтерактивне інформаційне середовище, яке функціонує за допомогою комп'ютерних систем.

Законодавство України визначає: «Кіберпростір — середовище (віртуальний простір), яке надає можливості для здійснення комунікацій та/або реалізації суспільних відносин, утворене в результаті функціонування сумісних (з'єднаних) комунікаційних систем та забезпечення електронних комунікацій з використанням мережі Інтернет та/або інших глобальних мереж передачі даних».

Етимологія

Термін кіберпростір є сполученням двох слів «кібер» та «простір». Слово «кібер» походить від грецького κυβερ та означає «над». Згідно з одним з визначень, наданому у великому тлумачному словникові сучасної української мови, під простором розуміють вільний великий обшир; просторінь; територію. Таким чином, буквально кіберпростір — це якась надтериторія. Проте, більш логічно розглядати кіберпростір як скорочення словосполучення «кібернетичний простір», тобто простір, який створений, працює на основі принципів, методів кібернетики.

Історія

Вперше термін «кіберпростір» було введено у вжиток письменником Вільямом Гібсоном у 1982 р. в новелі «Пекучий Хром» («Burning Chrome»). У 1984 році це поняття було більш детально розкрито у творі «Нейромант» (англ. «Neuromancer»). На думку Гібсона, кіберпростір (cyberspace) — це злагоджена галюцинація, яку щодня зазнають мільярди звичайних операторів у всьому світі. Це логічне представлення відомостей, збережених в пам'яті та на магнітних носіях комп'ютерів всього розумного людства. Потоки даних, що протікають у просторі розуму; скупчення та сузір'я інформації.

У липні 1990 р. Джон Перрі Барлоу разом з Мітчеллом Капором опублікував маніфест «Перетинаючи електронні кордони» (Across the Electronic Frontier), у якому розвинули сутність терміну «кіберпростір», підкресливши його інтерактивну складову.

В іноземних та міжнародних документах поняття «кіберпростір» почало зустрічатися з кінця XX ст. В цьому контексті можна згадати визначення кіберпростору, надане Верховним судом США, — унікальний носій, відомий його користувачам як кіберпростір, що не знаходиться на певній території, але доступний кожному в будь-якій точці світу через Інтернет.

У рекомендації «Про розвиток та використання багатомовності та загальному доступі до кіберпростору», прийнятій на 32-й сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО у 2003 р., кіберпростір визначається як віртуальний світ цифрової та електронної комунікації, пов'язаної з глобальною інформаційною інфраструктурою.

У 2013 році групою експертів НАТО було запропоновано визначення кіберпростору як середовища, яке сформовано з фізичних та нефізичних елементів, та характеризується використанням комп'ютерів та електромагнітного спектра для зберігання, зміни та обміну даними з використанням комп'ютерних мереж.

Ознаки та види

Кіберпростір характеризується трьома основними ознаками:

• це інформаційний простір;
• він є комунікативним середовищем;
• утворюється за допомогою технічних (комп'ютерних) систем.

Кіберпростір можна розглядати як 1) локальне середовище, у випадку функціонування засобу комп'ютерної техніки, який не під'єднано до мережі, та як розосереджене середовище, яке виникає в разі підключення засобу комп'ютерної техніки до 2) локальної або 3) глобальної мережі передачі даних (Інтернет).

Див. також

• Кібербезпека
• Кіберсоціалізація

Примітки

1. . Архів оригіналу за 13 листопада 2017. Процитовано 13 листопада 2017.
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005.
3. Gibson W. Neuromancer / W. Gibson. — London: HarperCollins, 1994
4. . Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 16 березня 2017.
5. Reno v. ACLU / 117 S.Ct. 2329, 2334–35 (1997)
6. . Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 16 березня 2017.
7. . Архів оригіналу за 17 березня 2017. Процитовано 16 березня 2017.
8. Манжай О. В. Використання кіберпростору в оперативно-розшуковій діяльності / О. В. Манжай // Право і безпека, 2009. — № 4 (31).

Література

• Кіберпростір як новий вимір геополітичного суперництва: моногр. / Д. В. Дубов. — К. : НІСД, 2014. — 328 с. — .
• Кравцова М. О. Запобігання кіберзлочинності в Україні: монографія / М. О. Кравцова, О. М. Литвинов / [За загальною редакцією д-ра юрид. наук, проф. О. М. Литвинова]. — Харків: Панов, 2016. — .
• Манжай О. В. Використання кіберпростору в оперативно-розшуковій діяльності / О. В. Манжай // Право і безпека, 2009. — № 4 (31).

Посилання

• Кіберпростір // Термінологічний словник з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та корупції / А. Г. Чубенко, М. В. Лошицький, Д. М. Павлов, С. С. Бичкова, О. С. Юнін. — Київ : Ваіте, 2018. — С. 332. — .
• The Cyber Space and Information, Communication and Technology: A Tool for Westernization or Orientalism or Both. Ahmad Rizal Mohd Yusof and others [ 10 липня 2019 у Wayback Machine.], 2011
• Research & developments virtual toys & tools applications in & cyberspace scenery^{[недоступне посилання з липня 2019]}