Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лоуренс Лессіґ англ Lawrence Lessig 3 червня 1961 професор права в Стенфордському університеті США Насамперед відомий у

Лоуренс Лессіг

Лоуренс Лессіг

Лоуренс Лессіґ (англ. Lawrence Lessig; 3 червня 1961) — професор права в Стенфордському університеті (США). Насамперед відомий у зв'язку з його боротьбою за зміну законодавства в області авторського права, особливо в застосуванні до Інтернету. Лессіг — засновник Creative Commons та ідеологічний натхненник руху за вільну інформацію, його книга є важливим джерелом ідеології даного руху.

Лоуренс Лессіґ
Lawrence Lessig
image
ПрізвиськоLarry Lessig
Народився3 червня 1961(1961-06-03)[1] (63 роки)
Рапід-Сіті, Південна Дакота,США
Громадянствоimage США
ДіяльністьЗасновник Creative Commons
Засновник [en]
Засновник [en]
професор права в Стенфордському університеті
Галузьправо
Alma materПенсильванський університет
Кембриджський університет
Єльська школа права
Знання мованглійська[2]
ЗакладГарвардський університет, Чиказький університет і Стенфордський університет
ЧленствоАмериканська академія мистецтв і наук
ПартіяДемократична партія США
У шлюбі зBettina Neuefeind
Нагороди
IMDbID 2163781
Сайтlessig.org

Біографія

Народився в Рапід-Сіті (Південна Дакота), виріс у Вільямспорт (Пенсільванія). Ступінь бакалавра в галузі економіки та управління отримав у Пенсільванському університеті, ступінь магістра філософії в Кембриджському університеті (Триніті коледж) в Англії, і доктора права на юридичному факультеті Єльського університету в 1989 році. Закінчивши юридичний факультет, він працював рік клерком у судді Річарда Познера ( в Чикаго, штат Іллінойс), і ще один рік у члена Верховного суду США Антоніна Скаліа.

Лессіг почав свою академічну кар'єру на юридичному факультеті в університеті Чикаго, де він був професором з 1991 по 1997 рік. З 1997 по 2000 рік він викладав на юридичному факультеті Гарвардського університету. Згодом Лессіг перейшов у Школу права Стенфордського університету, де заснував Центр школи Інтернету і суспільства.

image
Лоуренс Лессіг

Політичні погляди

У молодості Лессіг дотримувався консервативних поглядів. Він був активістом молодіжного крила Республіканської партії США і навіть збирався робити в цій партії подальшу політичну кар'єру. Однак його погляди радикально змінилися після навчання в Кембриджському університеті (Велика Британія). Зараз його політичні погляди найближче до лібералізму. Під час навчання в Кембриджі Лессіг відвідав країни тодішнього соціалістичного табору, відтоді він зберіг сильний інтерес до політики і до законів країн Східної Європи.

Громадська діяльність

Лессіг відомий у зв'язку з його активною позицією по відношенню до інтелектуальної власності. Він був затятим противником продовження терміну охорони авторського права в США. Він також є прихильником вільного програмного забезпечення і розвитку пірінгових технологій . У 2002 Фонд вільного програмного забезпечення вручив йому премію за просування вільного ПЗ, а 28 березня 2004 він увійшов до ради директорів даного фонду. У 2006 році Лессіг був обраний до Американської академії наук і мистецтв. Є прихильником мережевого нейтралітету. Лессіг — засновник і активний пропагандист Creative Commons — системи альтернативних по відношенню до нинішнього копірайту ліцензій.

Creative Commons

Докладніше: Creative Commons

Creative Commons — некомерційна організація, яка створила безкоштовні для використання типові договори — вільні і невільні публічні ліцензії, за допомогою яких автори і правовласники можуть висловити свою волю і поширювати свої твори більш широко і вільно, а споживачі контенту легально і більше просто користуватися цими творами. Організація Creative Commons була заснована в США в 2001 році Лоуренсом Лессігом, Хелом Абельсона і Еріком Елдредом за підтримки Центру суспільного надбання.

«Вільна культура»

Книга Лоренса Лессіга — світовий бестселер, переведений багатьма мовами. За своїм впливом ця книга порівнянна з роботами Е. Тоффлера, проте відображає абсолютно нову епоху в короткій історії інформаційного століття. Автор, показує, як сучасний наступ контент- і медіакорпорацій руйнує основи технологічного прогресу, прав особи і громадянських цінностей. Лоренс Лессіг пропонує дієву альтернативу нинішній системі авторських прав, яка дозволяє зберігати і розвивати загальне культурне надбання в умовах наступу диктатури «інтелектуальної власності».

Цитати

На наших очах зазнає поразки те, що будувалося дві тисячі років, — відкрите суспільство, і торжествує закрите, руйнуються інтелектуальні спільноти, причому ворог взяв на озброєння риторику нашого минулого — риторику свободи

— з передмови до рос. перекладу «Вільної культури»

Примітки

  1. Babelio — 2007.
    d:Track:Q2877812
  2. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  3. Тім О'Рейлі і Річард Коман Код + закон: інтерв'ю з Лоуренсом Лессігом [ 12 червня 2014 у Wayback Machine.]
  4. Первісна декларація Лессіга про інтелектуальні громади.англ. оригінал [ 7 вересня 2012 у Wayback Machine.]

Бібліографія

  • / Пер. О. Данилова під ред. В. Ільїна. — М.: Прагматика культури, 2007. .

Посилання

  • Офіційний сайт [ 14 серпня 2015 у Wayback Machine.]
  • Лекция основателя Creative Commons Лоуренса Лессига об авторском праве [ 18 листопада 2010 у Wayback Machine.](рос.)
  • Яндекс. Прес-портрети: Лессіг Лоуренс[недоступне посилання з червня 2019]
  • Уривки з «Вільної культури» — , , , , ,
  • Свободная культура или костер тщеславия? Лоренс Лессиг как зеркало американского либерализма II [ 8 листопада 2013 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lourens Lessig angl Lawrence Lessig 3 chervnya 1961 profesor prava v Stenfordskomu universiteti SShA Nasampered vidomij u zv yazku z jogo borotboyu za zminu zakonodavstva v oblasti avtorskogo prava osoblivo v zastosuvanni do Internetu Lessig zasnovnik Creative Commons ta ideologichnij nathnennik ruhu za vilnu informaciyu jogo kniga ye vazhlivim dzherelom ideologiyi danogo ruhu Lourens LessigLawrence LessigPrizviskoLarry LessigNarodivsya3 chervnya 1961 1961 06 03 1 63 roki Rapid Siti Pivdenna Dakota SShAGromadyanstvo SShADiyalnistZasnovnik Creative Commons Zasnovnik en Zasnovnik en profesor prava v Stenfordskomu universitetiGaluzpravoAlma materPensilvanskij universitet Kembridzhskij universitet Yelska shkola pravaZnannya movanglijska 2 ZakladGarvardskij universitet Chikazkij universitet i Stenfordskij universitetChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i naukPartiyaDemokratichna partiya SShAU shlyubi zBettina NeuefeindNagorodid 2014 Free Software Award 8 lyutogo 2003 d 2007 d 2002 d 31 travnya 2013 IMDbID 2163781Sajtlessig org Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Rapid Siti Pivdenna Dakota viris u Vilyamsport Pensilvaniya Stupin bakalavra v galuzi ekonomiki ta upravlinnya otrimav u Pensilvanskomu universiteti stupin magistra filosofiyi v Kembridzhskomu universiteti Triniti koledzh v Angliyi i doktora prava na yuridichnomu fakulteti Yelskogo universitetu v 1989 roci Zakinchivshi yuridichnij fakultet vin pracyuvav rik klerkom u suddi Richarda Poznera v Chikago shtat Illinojs i she odin rik u chlena Verhovnogo sudu SShA Antonina Skalia Lessig pochav svoyu akademichnu kar yeru na yuridichnomu fakulteti v universiteti Chikago de vin buv profesorom z 1991 po 1997 rik Z 1997 po 2000 rik vin vikladav na yuridichnomu fakulteti Garvardskogo universitetu Zgodom Lessig perejshov u Shkolu prava Stenfordskogo universitetu de zasnuvav Centr shkoli Internetu i suspilstva Lourens LessigPolitichni poglyadiU molodosti Lessig dotrimuvavsya konservativnih poglyadiv Vin buv aktivistom molodizhnogo krila Respublikanskoyi partiyi SShA i navit zbiravsya robiti v cij partiyi podalshu politichnu kar yeru Odnak jogo poglyadi radikalno zminilisya pislya navchannya v Kembridzhskomu universiteti Velika Britaniya Zaraz jogo politichni poglyadi najblizhche do liberalizmu Pid chas navchannya v Kembridzhi Lessig vidvidav krayini todishnogo socialistichnogo taboru vidtodi vin zberig silnij interes do politiki i do zakoniv krayin Shidnoyi Yevropi Gromadska diyalnistLessig vidomij u zv yazku z jogo aktivnoyu poziciyeyu po vidnoshennyu do intelektualnoyi vlasnosti Vin buv zatyatim protivnikom prodovzhennya terminu ohoroni avtorskogo prava v SShA Vin takozh ye prihilnikom vilnogo programnogo zabezpechennya i rozvitku piringovih tehnologij U 2002 Fond vilnogo programnogo zabezpechennya vruchiv jomu premiyu za prosuvannya vilnogo PZ a 28 bereznya 2004 vin uvijshov do radi direktoriv danogo fondu U 2006 roci Lessig buv obranij do Amerikanskoyi akademiyi nauk i mistectv Ye prihilnikom merezhevogo nejtralitetu Lessig zasnovnik i aktivnij propagandist Creative Commons sistemi alternativnih po vidnoshennyu do ninishnogo kopirajtu licenzij Creative CommonsDokladnishe Creative Commons Creative Commons nekomercijna organizaciya yaka stvorila bezkoshtovni dlya vikoristannya tipovi dogovori vilni i nevilni publichni licenziyi za dopomogoyu yakih avtori i pravovlasniki mozhut visloviti svoyu volyu i poshiryuvati svoyi tvori bilsh shiroko i vilno a spozhivachi kontentu legalno i bilshe prosto koristuvatisya cimi tvorami Organizaciya Creative Commons bula zasnovana v SShA v 2001 roci Lourensom Lessigom Helom Abelsona i Erikom Eldredom za pidtrimki Centru suspilnogo nadbannya Vilna kultura Kniga Lorensa Lessiga svitovij bestseler perevedenij bagatma movami Za svoyim vplivom cya kniga porivnyanna z robotami E Tofflera prote vidobrazhaye absolyutno novu epohu v korotkij istoriyi informacijnogo stolittya Avtor pokazuye yak suchasnij nastup kontent i mediakorporacij rujnuye osnovi tehnologichnogo progresu prav osobi i gromadyanskih cinnostej Lorens Lessig proponuye diyevu alternativu ninishnij sistemi avtorskih prav yaka dozvolyaye zberigati i rozvivati zagalne kulturne nadbannya v umovah nastupu diktaturi intelektualnoyi vlasnosti CitatiNa nashih ochah zaznaye porazki te sho buduvalosya dvi tisyachi rokiv vidkrite suspilstvo i torzhestvuye zakrite rujnuyutsya intelektualni spilnoti prichomu vorog vzyav na ozbroyennya ritoriku nashogo minulogo ritoriku svobodi z peredmovi do ros perekladu Vilnoyi kulturi PrimitkiBabelio 2007 d Track Q2877812 CONOR Sl d Track Q16744133 Tim O Rejli i Richard Koman Kod zakon interv yu z Lourensom Lessigom 12 chervnya 2014 u Wayback Machine Pervisna deklaraciya Lessiga pro intelektualni gromadi angl original 7 veresnya 2012 u Wayback Machine Bibliografiya Per O Danilova pid red V Ilyina M Pragmatika kulturi 2007 ISBN 5 98392 009 X PosilannyaOficijnij sajt 14 serpnya 2015 u Wayback Machine Lekciya osnovatelya Creative Commons Lourensa Lessiga ob avtorskom prave 18 listopada 2010 u Wayback Machine ros Yandeks Pres portreti Lessig Lourens nedostupne posilannya z chervnya 2019 Urivki z Vilnoyi kulturi Svobodnaya kultura ili koster tsheslaviya Lorens Lessig kak zerkalo amerikanskogo liberalizma II 8 listopada 2013 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ