Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дороті Паркер (англ. Dorothy Parker, уроджена Ротшильд; 22 серпня 1893, Лонг-Бранч, Нью-Джерсі — 7 червня 1967, Нью-Йорк) — американська письменниця, сценаристка, критик, сатирик і феміністська поетеса.
| Дороті Паркер | ||||
|---|---|---|---|---|
| Dorothy Parker | ||||
 Дороті Паркер | ||||
| Ім'я при народженні | англ. Dorothy Rothschild | |||
| Народилася | 22 серпня 1893 d, Лонг-Бранч, Монмаут, Нью-Джерсі, США[1] | |||
| Померла | 7 липня 1967 (73 роки) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[2] ·гострий інфаркт міокарда | |||
| Поховання | Вудлон[3] | |||
| Громадянство |  США | |||
| Діяльність | Письменниця, Сценарист, Літературний критик | |||
| Сфера роботи | поезія | |||
| Alma mater | d | |||
| Заклад | Vogue, Vanity Fair, Лайф і Нью-Йоркер | |||
| Мова творів | англійська | |||
| Жанр | поезія і сатира | |||
| Членство | Американська академія мистецтв та літератури і d | |||
| Батько | d | |||
| У шлюбі з | d | |||
| Нагороди | d (1929) | |||
| Сайт: dorothyparker.com | ||||
| | ||||
 Дороті Паркер у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Життєпис
Зі свого конфліктного та нещасного дитинства Паркер й винесла підґрунтя своїх літературних творів, що публікувалися в таких журналах, як The New Yorker. Більше за все авторка відома своєю дотепністю, мудрістю, гострим словом й оком у висвітленні міських забобонів 20-го сторіччя. Член-засновниця [en].
Її літературна кар'єра розпочалась у 1918 році, коли Паркер почала писати театральну критику для Vanity Fair, замінюючи П. Ґ. Вудхауза, який пішов у відпустку. Наступні 15 років виявились найбільшим періодом продуктивності й успіху Паркер. Тільки у 1920-ті вона опублікувала близько 300 віршів і вільних віршів у Vanity Fair, Vogue, «The Conning Tower» та The New Yorker, а також у Life, [en] і The New Republic. Першу збірку поезій «Достатньо мотузки» Паркер опублікувала в 1926-му. Були розпродані 47 000 примірників видання, яке отримало вражаючу критику. Паркер розлучилася зі своїм чоловіком у 1928-му. В неї було багато романів та закохань, зокрема в драматурга Чарльза Макартура та видавця [en]. Її стосунки з Макартуром призвели до вагітності. Як стверджується, Паркер сказала: «як це на мене схоже, вкласти всі яйця в одного сволота». Вона зробила аборт і впала в депресію, яка завершилася її першою спробою самогубства. Під кінець цього періоду Паркер почала ставати більш політично обізнаною й активною. Те, що стане завзяттям до активізму на все життя, розпочалось в 1927-му, коли вона занепокоїлась засудженими до страти Сакко та Ванцетті. Паркер поїхала до Бостона, опротестувати розгляд справи. Її та її колегу з Круглого Столу [en] заарештували, а Паркер, врешті решт, визнали винною за звинуваченням у «бродязстві та волокитстві», зі сплатою 5 доларів. Після розпаду кола [en] Паркер вирушила до Голлівуду писати сценарії. У 1932 році Паркер познайомилась з [en], актором, який прагнув стати сценаристом. Через два роки в Ратоні, Нью-Мексико, вони одружилися. Змішане батьківство Кемпбела було зворотним для Паркер: він мав німецько-єврейську матір і батька шотландця. Вона дізналась про його бісексуальність і пізніше на публіці проголошувала, що він «чудернацький, що той козлик». Пара переїхала до Голлівуду і підписала десятитижневі контракти з Paramount Pictures, при цьому Кемпбелл (що також мав був діяти) заробляв 250 доларів на тиждень, а Паркер 1000. Зрештою, вони заробляли 2000 доларів, а в деяких випадках і більше 5000 доларів на тиждень як фрілансери для різних студій. Вона та Кемпбелл працювали разом над понад 15 фільмами. Тамтешні успіхи авторки, включаючи дві номінації на премію Оскар, були спинені через її участь у лівій політиці, що призвело до потрапляння в чорний список Голлівуду.
Нарікаючи власним талантам, сама вона засуджувала свою репутацію «дотепниці». Та, тим не менш, і її літературний спадок, і репутація гострої дотепності, її пережили.
Резюме
Бритви болючі;
А річки вогки;
Кваси пекучі;
Від ліків корчі;
Зброя неправна;
Петлі розв'язуються;
Газ смердить нестерпно;
То жива й опиняєшься.
Паркер померла 7 червня 1967 року від серцевого нападу у віці 73 років. Вона заповіла свій маєток Мартіну Лютеру Кінгу. Після смерті самого Кінга його родина передала маєток Національній Асоціації Сприяння Розвитку Кольорових Людей. Виконавиця духівниці [en] гірко, але безуспішно оскаржувала цю передачу. Прах письменниці залишався ніде незапитаним, крім скарбниці її адвоката [en] протягом приблизно 17 років.
У 1988 році НАСРКЛ запросили останки Паркер і створили меморіальний сад по-за штаб-квартирою в Балтиморі. На табличці написано: «Тут лежить попіл гумористки, письменниці, критикині Дороті Паркер (1893—1967). Захисниці людських і громадських прав. Для своєї епітафії вона схвалила: „Вибачте мій пил“. Цей меморіальний сад присвячений її благородному духу, що шанував єдність людства й зв'язки вічної дружби між чорним та єврейським народами. Присвячено Національною Асоціацією Сприяння Розвитку Кольорових Людей. 28 жовтня 1988 року».
Збірки оповідань
1930: Laments for the Living (13 коротких оповідань)
1933: After Such Pleasures (11 коротких оповідань)
1939: Here Lies: The Collected Stories of Dorothy Parker (перевидання з попередніх збірок і 3 нові оповідання)
1942: Collected Stories
1944: The Portable Dorothy Parker (перевидання з попередніх збірок і 5 нових оповідань й поезія з 3 поетичних збірок)
Поетичні збірки
1926: Enough Rope
1928: Sunset Gun
1931: Death and Taxes
1936: Collected Poems: Not So Deep as a Well
1944: Collected Poetry
1996: The Lost Poems of Dorothy Parker
П'єси
1929: ''Close Harmony''
1953: ''Ladies of the Corridor''
Сценарії
1949:
1942: Диверсант
1937: Зірка народилася
1936:
1938:
1938:
1941:
1947:
Примітки
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Дороті Паркер |
- https://www.britannica.com/biography/Dorothy-Parker
- Паркер Дороти // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Find a Grave — 1996.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Meade, Marion, 1934- (1989). Dorothy Parker : what fresh hell is this?. New York: Penguin Books. ISBN . OCLC 18351200.
- Дороті Паркер. hvrenja.ninja. Процитовано 1 грудня 2019.
- Hitchens, Christopher. ((2001 printing)). Unacknowledged legislation : writers in the public sphere. London: Verso. ISBN . OCLC 45714737.
- Poets, Academy of American. . poets.org. Архів оригіналу за 31 березня 2020. Процитовано 1 грудня 2019.
В іншому мовному розділі є повніша стаття Dorothy Parker(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з англійської.
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Doroti Parker angl Dorothy Parker urodzhena Rotshild 22 serpnya 1893 Long Branch Nyu Dzhersi 7 chervnya 1967 Nyu Jork amerikanska pismennicya scenaristka kritik satirik i feministska poetesa Doroti ParkerDorothy ParkerDoroti ParkerIm ya pri narodzhenniangl Dorothy RothschildNarodilasya22 serpnya 1893 1893 08 22 d Long Branch Monmaut Nyu Dzhersi SShA 1 Pomerla7 lipnya 1967 1967 07 07 73 roki Nyu Jork Nyu Jork SShA 2 gostrij infarkt miokardaPohovannyaVudlon 3 Gromadyanstvo SShADiyalnistPismennicya Scenarist Literaturnij kritikSfera robotipoeziyaAlma materdZakladVogue Vanity Fair Lajf i Nyu JorkerMova tvorivanglijskaZhanrpoeziya i satiraChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv ta literaturi i dBatkodU shlyubi zdNagorodid 1929 Sajt dorothyparker com Doroti Parker u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Parker ZhittyepisZi svogo konfliktnogo ta neshasnogo ditinstva Parker j vinesla pidgruntya svoyih literaturnih tvoriv sho publikuvalisya v takih zhurnalah yak The New Yorker Bilshe za vse avtorka vidoma svoyeyu dotepnistyu mudristyu gostrim slovom j okom u visvitlenni miskih zaboboniv 20 go storichchya Chlen zasnovnicya en Yiyi literaturna kar yera rozpochalas u 1918 roci koli Parker pochala pisati teatralnu kritiku dlya Vanity Fair zaminyuyuchi P G Vudhauza yakij pishov u vidpustku Nastupni 15 rokiv viyavilis najbilshim periodom produktivnosti j uspihu Parker Tilki u 1920 ti vona opublikuvala blizko 300 virshiv i vilnih virshiv u Vanity Fair Vogue The Conning Tower ta The New Yorker a takozh u Life en i The New Republic Pershu zbirku poezij Dostatno motuzki Parker opublikuvala v 1926 mu Buli rozprodani 47 000 primirnikiv vidannya yake otrimalo vrazhayuchu kritiku Parker rozluchilasya zi svoyim cholovikom u 1928 mu V neyi bulo bagato romaniv ta zakohan zokrema v dramaturga Charlza Makartura ta vidavcya en Yiyi stosunki z Makarturom prizveli do vagitnosti Yak stverdzhuyetsya Parker skazala yak ce na mene shozhe vklasti vsi yajcya v odnogo svolota Vona zrobila abort i vpala v depresiyu yaka zavershilasya yiyi pershoyu sproboyu samogubstva Pid kinec cogo periodu Parker pochala stavati bilsh politichno obiznanoyu j aktivnoyu Te sho stane zavzyattyam do aktivizmu na vse zhittya rozpochalos v 1927 mu koli vona zanepokoyilas zasudzhenimi do strati Sakko ta Vancetti Parker poyihala do Bostona oprotestuvati rozglyad spravi Yiyi ta yiyi kolegu z Kruglogo Stolu en zaareshtuvali a Parker vreshti resht viznali vinnoyu za zvinuvachennyam u brodyazstvi ta volokitstvi zi splatoyu 5 dolariv Pislya rozpadu kola en Parker virushila do Gollivudu pisati scenariyi U 1932 roci Parker poznajomilas z en aktorom yakij pragnuv stati scenaristom Cherez dva roki v Ratoni Nyu Meksiko voni odruzhilisya Zmishane batkivstvo Kempbela bulo zvorotnim dlya Parker vin mav nimecko yevrejsku matir i batka shotlandcya Vona diznalas pro jogo biseksualnist i piznishe na publici progoloshuvala sho vin chudernackij sho toj kozlik Para pereyihala do Gollivudu i pidpisala desyatitizhnevi kontrakti z Paramount Pictures pri comu Kempbell sho takozh mav buv diyati zaroblyav 250 dolariv na tizhden a Parker 1000 Zreshtoyu voni zaroblyali 2000 dolariv a v deyakih vipadkah i bilshe 5000 dolariv na tizhden yak frilanseri dlya riznih studij Vona ta Kempbell pracyuvali razom nad ponad 15 filmami Tamteshni uspihi avtorki vklyuchayuchi dvi nominaciyi na premiyu Oskar buli spineni cherez yiyi uchast u livij politici sho prizvelo do potraplyannya v chornij spisok Gollivudu Narikayuchi vlasnim talantam sama vona zasudzhuvala svoyu reputaciyu dotepnici Ta tim ne mensh i yiyi literaturnij spadok i reputaciya gostroyi dotepnosti yiyi perezhili Rezyume Britvi bolyuchi A richki vogki Kvasi pekuchi Vid likiv korchi Zbroya nepravna Petli rozv yazuyutsya Gaz smerdit nesterpno To zhiva j opinyayeshsya Parker pomerla 7 chervnya 1967 roku vid sercevogo napadu u vici 73 rokiv Vona zapovila svij mayetok Martinu Lyuteru Kingu Pislya smerti samogo Kinga jogo rodina peredala mayetok Nacionalnij Asociaciyi Spriyannya Rozvitku Kolorovih Lyudej Vikonavicya duhivnici en girko ale bezuspishno oskarzhuvala cyu peredachu Prah pismennici zalishavsya nide nezapitanim krim skarbnici yiyi advokata en protyagom priblizno 17 rokiv U 1988 roci NASRKL zaprosili ostanki Parker i stvorili memorialnij sad po za shtab kvartiroyu v Baltimori Na tablichci napisano Tut lezhit popil gumoristki pismennici kritikini Doroti Parker 1893 1967 Zahisnici lyudskih i gromadskih prav Dlya svoyeyi epitafiyi vona shvalila Vibachte mij pil Cej memorialnij sad prisvyachenij yiyi blagorodnomu duhu sho shanuvav yednist lyudstva j zv yazki vichnoyi druzhbi mizh chornim ta yevrejskim narodami Prisvyacheno Nacionalnoyu Asociaciyeyu Spriyannya Rozvitku Kolorovih Lyudej 28 zhovtnya 1988 roku Zbirki opovidan1930 Laments for the Living 13 korotkih opovidan 1933 After Such Pleasures 11 korotkih opovidan 1939 Here Lies The Collected Stories of Dorothy Parker perevidannya z poperednih zbirok i 3 novi opovidannya 1942 Collected Stories 1944 The Portable Dorothy Parker perevidannya z poperednih zbirok i 5 novih opovidan j poeziya z 3 poetichnih zbirok Poetichni zbirki1926 Enough Rope 1928 Sunset Gun 1931 Death and Taxes 1936 Collected Poems Not So Deep as a Well 1944 Collected Poetry 1996 The Lost Poems of Dorothy ParkerP yesi1929 Close Harmony 1953 Ladies of the Corridor Scenariyi1949 1942 Diversant 1937 Zirka narodilasya 1936 1938 1938 1941 1947 PrimitkiVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Doroti Parker https www britannica com biography Dorothy Parker Parker Doroti Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Meade Marion 1934 1989 Dorothy Parker what fresh hell is this New York Penguin Books ISBN 0 14 011616 8 OCLC 18351200 Doroti Parker hvrenja ninja Procitovano 1 grudnya 2019 Hitchens Christopher 2001 printing Unacknowledged legislation writers in the public sphere London Verso ISBN 1 85984 786 2 OCLC 45714737 Poets Academy of American poets org Arhiv originalu za 31 bereznya 2020 Procitovano 1 grudnya 2019 V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Dorothy Parker angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad