Нововоли нськ місто у Володимирському районі Волинської області Розташоване за 18 км від залізничної станції Іваничі на

Нововоли́нськ — місто у Володимирському районі Волинської області. Розташоване за 18 км від залізничної станції Іваничі на лінії Червоноград — Володимир. До облцентру можна дістатися автошляхом Н22, який згодом переходить в Р15. Станом на 2021 рік — найбільше місто району за населенням. Центр Нововолинської міської громади.

Нововолинськ


Герб Нововолинська	Прапор Нововолинська

Центральний майдан Нововолинська. У центрі — пам'ятник Тарасові Шевченку

Основні дані

Нововолинська міська громада

Засноване

1951

Статус міста

від 1957 року

Населення

▼ 49 772 (01.01.2022)

- повне

▼ 49 772 (01.01.2022)

56902

20 км²

2520 осіб/км²

45400-45489

+380-3344

50°43′37″ пн. ш. 24°09′54″ сх. д. / 50.72694° пн. ш. 24.16500° сх. д.Координати: 50°43′37″ пн. ш. 24°09′54″ сх. д. / 50.72694° пн. ш. 24.16500° сх. д.

Висота над рівнем моря

225 м

Водойма

р. Студянка, Шахтарське озеро

Назва мешканців

нововолинча́нин, нововолинча́нка, нововолинча́ни

День міста

остання субота серпня

Відстань

Найближча залізнична станція

Іваничі

До станції

15 км

До обл./респ. центру

- фізична

81 км

- автошляхами

97,4 км

До Києва

- фізична

451 км

- залізницею

532 км

- автошляхами

515 км

Міська влада

Адреса

45400, Волинська область, м. Нововолинськ, пр-т Дружби, 27

Вебсторінка

Нововолинська міська рада

Нововолинськ у Вікісховищі

Мапа
Нововолинськ
Нововолинськ

Видобуток вугілля. Заводи: залізобетонних виробів, з ремонту гірничого обладнання, цегельний; деревообробний комбінат. Статус міста з 1957 року. Населення — 52 188 мешканців (2018) — 93,8 % українці, населення громади 58 809 мешканців.

Географія

Нововолинськ розташований на південному заході Волинської області, яка розташована на північному заході України. Площа міста становить близько 17 км². Воно розташоване на відстані близько 15 км від кордону з Польщею і приблизно за 92 км від кордону з Білоруссю.

Місто Нововолинськ має досить вигідне розташування. До національної автомагістралі Н22 Устилуг-Луцьк-Рівне всього 18 км, а до міжнародної автомагістралі E373 (збігається із М07) Варшава-Люблін-Ковель-Сарни-Коростень-Київ — 76 км.


Грубешів ~ 50 км Люблін ~ 160 км Варшава ~ 325 км	Берестя ~ 195 км Устилуг ~ 30 км Любомль ~ 70 км	Любешів ~ 170 км Володимир ~ 18 км Ковель ~ 76 км
Замостя ~ 100 км Краків ~ 410 км Прага ~ 890 км	Роза вітрів	Луцьк ~ 90 км Київ ~ 490 км Рівне ~ 170 км
Ужгород ~ 345 км Ряшів ~ 235 км Будапешт ~ 660 км	Львів ~ 110 км Червоноград ~ 43 км Івано-Франківськ ~ 220 км	Кишинів ~ 705 км Тернопіль ~ 225 км Хмельницький ~ 350 км

Історія

Місто виникло на землях сіл Дорогиничі, Низкиничі, Будятичі, Русовичі та Бискупичі Малі (Перетоки до 1570 року, тепер вул. Панасівська) Володимирського району. Перша згадка про ці села, зокрема про Низкиничі, належить до першої половини XV століття: Литовський князь Свидригайло подарував їх своєму маршалкові О. Киселю.

У 1570 —1583 рр. Низкиничі, де налічувалося 8 димів, були власністю О. Киселя. У 1570 році згадується про село Будятичі, яке мало 4 дими і належало аж чотирьом поміщикам, і село Русовичі — власність володимирського єпископа. В 1583 році згадується село Дорогиничі, яким володів поміщик А. Романоький. У Низкиничах Киселі побудували дерев'яний замок, сліди якого збереглися й досі. В першій половині XVII століття на старому замковищі Адам Кисіль спорудив цегляну церкву і дерев'яний монастир.

По вул. Панасівській є церква XVIII ст. перевезена з с. Крилова (Польща) в 1911—1912 роках.

Ще у 1912 році геолог висловив думку про наявність запасів кам'яного вугілля на землях західної України в районі Волинсько-Подільської височини. І лише у 1938 році Сілезьким промисловим концерном «Вспульнота інтересув Гурничо—гутничих» був відкритий у Львові буровий відділ геологічного управління під керівництвом Я. Самсоновича.

Панорама одного з районів міста, 2020 р.

У 1940 році, вже в УРСР, був організований трест «Львіввуглерозвідка». Наприкінці 1948 року уже «Волиньвуглерозвідка» продовжила пошукові роботи. У липні 1950 року на околиці села Дорогиничі було закладено першу шахту потужністю 1000 тонн вугілля на добу, а вже 23 червня 1954 року перші тонни видали на-гора гірники шахти № 1.

У 1953 році було запроєктоване селище Жовтневе, що увійшло до складу міста. Його побудовано на території шахти № 6, яка здана в експлуатацію в грудні 1956 року, та шахти № 7, зданої в листопаді 1957 року.

Указом Президії Верховної Ради України від 10 квітня 1951 року селище шахтарів отримало назву Нововолинськ та було підпорядковано Іваничівському району. Утворилась Нововолинська селищна рада. Першим головою виконкому був обраний Г. О. Соколов. У квітні 1957 року робітниче селище стало містом районного підпорядкування. 25 вересня 1958 року його віднесено до міст обласного підпорядкування.

Перший уродженець міста Нововолинська — Садовський Анатолій Архипович (народився 25 травня 1951 року). Як і батько, він став шахтарем.

Підприємства

Докладніше: Львівсько-Волинський вугільний басейн

На даний час з 11 шахт працюють шахти № 9 та Бужанська. В стані будівництва шахта № 10 (єдина в Україні, яка будується вже протягом близько 30 років).

ТОВ «Механічно-ливарний завод» виготовляє литво, деталі та модельне оснащення, а також запчастини для кар'єрної, кранової та сільськогосподарської техніки.

ТОВ «Завод Промлит» — спеціалізується на виготовленні дрібносерійних і середньосерійних партій відливок з сірих, низьколегованих та високолегованих чавунів. Продукція виготовляється для машинобудівних, металургійних, добувних, транспортних та переробних підприємств. Виробнича потужність — 3000 тонн відливок на рік.

Пам'ятки історії та мистецтва

На утриманні Виконкому Нововолинської м/р.

№ п/п	Охоронний номер	Місцезнаходження пам'ятника, адреса	Найменування пам'ятника	Датування	Автор	Дата спорудження
1.	621	бульвар Шевченка	Пам'ятник на честь радянських прикордонників	1941	Якунін І. В., Каневський М. І.	1982
2.		майдан Незалежності	Пам'ятник Т. Г. Шевченку		Посікіра М., Аремчук Л.	1995
3.		вул. Святого Володимира	Пам'ятник ліквідаторам аварії на ЧАЕС
4.		вул. Винниченка	Борцям за волю України

Освіта

Коледжі та ліцеї

Нововолинський центр професійно-технічної освіти — (НЦПТО) (с. Будятичі; вул. Франка, 14)
Нововолинський електро-механічний коледж — (НЕМК) (Шахтарська вул., 16)
Нововолинський ліцей-інтернат Волинської обласної ради — (вул. Пирогова, 1)

Школи Нововолинська

Нововолинський ліцей № 1 (просп. Перемоги, 6)
Нововолинський ліцей № 2 (вул. Маяковського, 5)
Нововолинський ліцей № 3 (вул. Грушевського, 19)
Нововолинський ліцей № 4 (бульвар Шевченка, 12)
Нововолинський ліцей № 5 (15-й мкр., 35)
Нововолинський ліцей № 6 (6-й мкр., 1)
Нововолинський ліцей № 7 (вул. Кауркова, 43)
загальноосвітня школа № 8 (Благодатне, вул. Лесі Українки, 2)
спеціальна загальноосвітня школа № 9 (вул. Нововолинська, 17)
Нововолинський ліцей №8 (вул. Кауркова, 4А)

Населення

Населення — 52 188 мешканців (2018). Населення — громади 58 809 мешканців.

Національний склад

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:

Національність	Відсоток
українці	93,75 %
росіяни	4,99 %
інші/не вказали	1,26 %

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	94,50 %
російська	5,09 %
інші/не вказали	0,41 %

Культура

Музичний гурт «Цвях», учасник музичного фестивалю «Червона рута-2017» у Маріуполі. Хор Нововолинської ДМШ «Діти-Світла», переможці всеукраїнського конкурсу «Калинове Гроно» у Болгарії за зайняте 1-ше місце і отриманя «Гран-Прі».

Релігія

Докладніше:

Адвентисти сьомого дня
УПЦ (МП)
- Церква Кирила і Мефодія
- Церква
- Хрестовоздвизенська церква
- Успенська церква
- Свято-Духівський собор
Православна церква України
- Свято-Михайлівський храм
- Свято-Покровська церква
- Свято-Вознесенська церква
УГКЦ
- Церква Петра і Павла
Римо-католицька церква в Україні
Баптисти
Євангелісти
Свідки Єгови

22 грудня 2018 року громада УПЦ МП церкви Симеона Стовпника (с. Панасівка) без настоятеля перейшла до ПЦУ.

Медичні заклади

Нововолинська центральна міська лікарня (проспект Перемоги, 7)
Нововолинська стоматологічна поліклініка (мкр. Шахтарський, 40)
Санітарно-епідеміологічна станція (вул. Гагаріна, 10)
Пологовий будинок (проспект Перемоги, 15
Приватна клініка Бодро [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.]

Поділ міста

Шахтарський мікрорайон
15-й мікрорайон
5-й мікрорайон
6-й мікрорайон

Транспорт міста

У Нововолинську діє лише система (міських та приміських):

Маршрутне таксі № 2 (6-й мкр. — Шахтарський мкр.)
Маршрутне таксі № 4, 4А (Нововолинськ — р. Західний Буг)
Маршрутне таксі № 6 (6-й мкр. — р-н шахти № 3)
Маршрутне таксі № 546 (5-й мкр. — Гряди)
Маршрутне таксі № 8 (6-й мкр. — Шахта№ 1)
Маршрутне таксі № 9 (Нововолинськ — с. Млинище)
Маршрутне таксі № 109 (Гряди — Шахта Бужанська)
Маршрутне таксі № 14 (6-й мкр. — Шахта № 9)
Маршрутне таксі № 2/6 (6-й мкр. — р-н шахти № 3, Шахтарський мкр.)
Маршрутне таксі № 240 (Нововолинськ— Кречів)
Маршрутне таксі № 267 (Нововолинськ–Іваничі)
Маршрутне таксі № 271 (Нововолинськ–Заставне)
Маршрутне таксі 284 (Нововолинськ–Благодатне)
Маршрутне таксі № 165(568)(Нововолинськ– Поромів)
Маршрутне таксі № 603 (Нововолинськ — с. Млинище)

Спеціальні маршрутні автобуси:

№ 105 (Нововолинськ — шахта Бужанська)

Інше:

Нововолинське державне підприємство (ДП) Волиньвантажтранс — залізничні вантажоперевезення (Нововолинськ — смт. Іваничі)
Аеродром Заболотці — аеродром сільгоспавіації з асфальтним покриттям? наразі не використовується за прямим призначенням довжиною 400 м за 13 кілометрів від Нововолинська

Відомі люди

Докладніше:

Сергій Байдовський — активіст Євромайдану. Убитий снайпером 20 лютого 2014 на вулиці Інститутській у Києві. За суспільним визнанням є в числі «Небесної сотні».
Ніна Березюк-Волошина — зв'язкова Ніла Хасевича, багатолітній в'язень радянських таборів, дружина Генерального Секретаря Внутрішніх Справ УГВР — Ростислава Березюка-Волошина, українського військовика,
Роман Бірюков (1991—2014) — український військовик, солдат 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Загинув у бою під Іловайськом;
Віталій Волочай — кіберспортивний та спортивний коментатор;
Іван Ганя (1965—2014) — український військовик, молодший сержант МВС України, загинув у бою під Іловайськом;
Гащин Володимир Володимирович — колишній український футболіст, півзахисник;
Владислава Глєба — акторка театру та кіно.
— український кінознавчиня;
Олександр Каліщук — український поет, композитор, диригент. Заслужений працівник культури України, почесний громадянин міста Нововолинська;
Василь Касьян (1985—2015) — український військовик, учасник російсько-української війни, доброволець;
Олександр Калитюк — білоруський громадський діяч;
Богдан Корнелюк (1994—2017) — український військовик, старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Загинув у ніч на 12 січня 2017 року від кульового поранення під час обстрілу поблизу КПВВ «Станиця Луганська»;
Юлія Луцик — українська ко-пілотка ралі;
Петро Мороз (1985—2016) — український військовик, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни;
Вадим Панас — український футболіст;
Нелі Пасічник — український режисер, сценарист;
Сергій Політило — український футболіст, півзахисник ФК «Дніпро» Дніпропетровськ, який виступає на правах оренди за ФК «Волинь» (Луцьк);
Павло Попов (1991—2014) — український військовик, солдат 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський). Загинув у бою під Волновахою;
Володимир Пушкарук (1972—2014) — український військовик, учасник війни на сході України, старшина резерву, батальйон «Донбас», загинув під Іловайськом. Лицар Ордена «За мужність» III ступеня, Почесний громадянин Нововолинська;
Олег Пушкарук (1969—2018) — український військовик, учасник війни на сході України, головний сержант 9-ї роти 3-ї батальйонно-тактичної групи 14-ї окремої механізовананої бригади Збройних сил України. Лицар Ордена «За мужність» III ступеня, Почесний громадянин Нововолинська;
Дмитро Семченко — український футболіст;
(1992—2016) — український військовик, молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни;
Юзеф Третяк — польський літературознавець та історик;
— PhD з порівняльного літературознавства (Університету Урбана-Шампейн США). Викладає американську літературу в Національному університеті «Києво-Могилянська Академія», працює у програмі «DOBRE»;
Артем Федецький — футболіст збірної України з футболу та правий захисник ФК «Дніпро»;
Чабан Тарас Олександрович (1984-2022) — український військовик, учасник російсько-української війни. Загинув 26 вересня 2022 року під час бою у населеному пункті Гряниківка Дворічанської селищної громади Куп'янського району Харківської області.

Примітки

Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
Цинкаловський, Олександер (1984). Стара Волинь і Волинське Полісся (Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року) (Українською) . Вінніпег Канада: Накладом Товариства "Волинь". с. 108, том 1.
Кравчук П. А. Рекорди Волині 1993. – Любешів, 1994. – 64 с. /4., с. 8
Кравчук П. А. Книга рекордів Волині. — Луцьк : Волинська обласна друкарня ; Любешів : Ерудит, 2005. — 304 с. — .
http://nmlz.com.ua/uk [ 13 травня 2021 у Wayback Machine.]
https://promlit.com.ua/ua [ 13 січня 2019 у Wayback Machine.]
. dnznovcpto.co.ua (нім.). Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
. Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2013.
. Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2013.
. Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2013.
. Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2013.
. Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2013.
. Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2013.
. Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 13 лютого 2014.
. Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2013.
. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 13 лютого 2014.
Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
Рідна мова населення міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 24 березня 2019.
Аеродром сільськогосподарської авіації. Литовезька громада
. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.

Література

Радчук М. М., Карпенко О. Ю., Клімаш І. С. Нововоли́нськ // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Волинська область / І. С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.558-572
Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нововолинськ

Нововолинські оголошення [ 10 травня 2018 у Wayback Machine.]
Нововолинський Інформаційний Портал [ 29 квітня 2011 у Wayback Machine.]
Нововолинська міська рада [ 3 листопада 2005 у Wayback Machine.]
Головне управління статистики в Волинській області [ 1 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
Нововолинськ — місто обласного підпорядкування // Історія міст і сіл Української РСР

[ukr-ukrstat-2022-1] Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)

[2] Цинкаловський, Олександер (1984). Стара Волинь і Волинське Полісся (Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року) (Українською) . Вінніпег Канада: Накладом Товариства "Волинь". с. 108, том 1.

[3] Кравчук П. А. Рекорди Волині 1993. – Любешів, 1994. – 64 с. /4., с. 8

[4] Кравчук П. А. Книга рекордів Волині. — Луцьк : Волинська обласна друкарня ; Любешів : Ерудит, 2005. — 304 с. — .

[5] ttp://nmlz.com.ua/uk [ 13 травня 2021 у Wayback Machine.]

[6] ttps://promlit.com.ua/ua [ 13 січня 2019 у Wayback Machine.]

[7] . dnznovcpto.co.ua (нім.). Архів оригіналу за 30 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.

[8] . Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2013.

[9] . Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2013.

[10] . Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2013.

[11] . Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2013.

[12] . Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2013.

[13] . Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2013.

[14] . Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 13 лютого 2014.

[15] . Архів оригіналу за 1 листопада 2013. Процитовано 30 жовтня 2013.

[16] . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 13 лютого 2014.

[ukr-ethnic-cities-17] Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua

[ukr-languages-cities-18] Рідна мова населення міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua

[ukr-socialdata-mova-2001-19] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[20] . Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 24 березня 2019.

[21] Аеродром сільськогосподарської авіації. Литовезька громада

[22] . Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.