Каліщук Олександр Пилипович

Олександр Пилипович Каліщу́к (народився 9 грудня 1931 в селі Перевали, нині Турійського району, Волинської області) — український композитор, диригент, поет- пісняр, збирач фольклору, диригент, громадський діяч, член Спілки політв'язнів і репресованих України, член Національної ліги композиторів України. Заслужений працівник культури України, почесний громадянин міста Нововолинська, почесний громадянин Волині.

Олександр Пилипович Каліщук
Народився	9 грудня 1931(1931-12-09) (92 роки) Перевали, Турійський район, Волинська область,  Україна
Громадянство	Україна
Національність	українець
Місце проживання	Нововолинськ
Діяльність	композитор
Відомий завдяки	поет, композитор, диригент
Alma mater	Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Нагороди	Ювілейна медаль «20 років незалежності України» Заслужений працівник культури України
Іди вперед, не оглядайся. Сумнівайся і виправляйся. Помиляйся, але кайся. Удосконалюйся, навчайся. І не спіши, і не гайся. З минулим попрощайся. Любити людей старайся. Від зла завжди відвертайся. Добру лише і Богу поклоняйся. Звання, нагороди Заслужений працівник культури України (1992). Почесний громадянин міста Нововолинська (1999). Член Національної ліги композиторів України. Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2009). Відзнака Президента України — ювілейна медаль «20 років незалежності України» (2011). Орден апостола Іоанна Богослова І ступеня Української Православної Церкви (2015). Почесна грамота Верховної Ради України (2017). Почесний громадянин Волині (2021). Альбоми 2015. України бачу світлий день 2016. Життя прекрасне Бібліографія Твори О. Каліщука Каліщук О. П. «Дзвенять церковні дзвони». Духовні піснеспіви. – Володимир-Волинський, Видання Володимир-Волинської єпархії, 2000. – Наклад 1000. – Без ISBN. Каліщук О. П. Подарунок душі. Духовні піснеспіви. Книга 2. – Володимир-Волинський, Видання Володимир-Волинської єпархії, 2001. – Наклад не зазначено. – Без ISBN. Каліщук О. Вишийте, мамо, долю мені. Пісні Олександра Каліщука на вірші Петра Гоця. – Львів : НВФ «Українські технології», 2005. – 30 с. – Наклад не зазначено. – . На райдужний спомин. Пісні Олександра Каліщука на вірші Віктора Савчука. – Нововолинськ : «Мінотавр», 2006. – 28 с. – Наклад 100. – ISBN не зазначено. Каліщук О. П. Не вмре наша пісня. Нововолинськ: вид-во "Мінотавр", 2008. - 232 с. – . «Родився, щоб для України жити» - пісні Олександра Каліщука на слова Ананія Рябченюка. Упорядник Марія Рябченюк. – Нововолинськ : видавництво «Мінотавр», 2010. – 40 с. – . – Наклад 300. Каліщук О. П. Безцінний скарб. – Луцьк : ПрАТ «Волинська обласна друкарня», 2011. – 312 с. – . – Наклад 1000. Гиць Я. Г., Каліщук О. П. Пісенна пектораль Прибужжя. Пісні Олександра Каліщука на слова Ярослава Гиця – нотне видання. – Нововолинськ : видавнича група «Формат», 2011. – 20 с.: іл. – 500 екз. – . Про О. Каліщука Присяжний П. Життя як свята молитва. Газ. "Народна Рада", 7 грудня 1991 р., с. 1, 2. Михалевич Г. Пісня розправила крила. Газ. "Робітничий голос" (Нововолинськ), 13 грудня 1991 р., с. 2. Філатенко А. Пісні Олександра Каліщука. Газ. «Радянська Волинь», 19 грудня 1991 р., с. 7. Лісова А. Тисяча пісень Олександра Каліщука // Волинь. 2001, 24 квітня. Бурим Тамара. «Життя моє – пісня». Газ. «Наше місто», 6 грудня 2001 р., с. 7. Лагановський Л. Українські пісні звучать у Сиктивкарі // Уряд. кур'єр. 2001, 15 грудня. Бурим Т. Автору пісні «Волиняночка» заборонили 10 років писати // Вісник 2002, 23 травня. с. 8. Ковалюк Галина. Не вгамований Каліщук. Газ. «Наше місто», 7 грудня 2006 р., с. 7. Гуменюк Надія. Про волинські ієрогліфи і таємницю фарфорової скарбнички. Газ. «Віче», 20 грудня 2006 р., с. 2. Ворчинюк Фросина. Митцями народжуються, але бути ними вчаться. Газ. ?, 13-19 березня 2008 р., с. 5. Кліндухов Є. П. Олександр Каліщук – український патріот і волинський соловейко. – Нововолинськ, 2008. 38 стор. Дослідження. Олександр Пилипович Каліщук: «Родився, щоб для України жити». Газ. «Вісті Волині», 21 жовтня 2010 р., с. 4. Корнелюк М. Його пісні знає Україна. //"Наше місто", 8 грудня 2011 р., с.2. Лісова А. Пісня. народжена в Гулазі.// "Волинь-нова", 10 грудня 2011 р., с.9. Корнилюк М. Пройшов сталінські табори і подарував світу пісню «Волиняночка» // Волинь-нова. 2016, 10 грудня. Лісова Алла. Пройшов сталінські табори і подарував нам "Волиняночку", яку вважають народною. Газ. "Цікава газета на вихідні", 16 лютого 2018 р., с. 1, 6. Савчук Валентина. «У будь-якій ситуації я залишався людиною, поклявшись в юності любити Україну, не схибив ні на йоту…». Газ. «Наше місто», 7 лютого 2019 р., с. 12. Петрощук В. Крізь буревії і десятиліття. // "Наше місто", 20 серпня 2020 р., с.5. Петрощук В. Якою б доля не була - життя прекрасне.// "Наше місто", 9 вересня 2021 р., с.3. Зіновій Ярмолюк. "Відомі люди Турійщини". Примітки . Енциклопедія сучасної України (українська) . 25.01.2022. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022. Енциклопедія сучасної України (українська) . Т. 12. Київ. 2012. с. 63—64. ISBN . Указ Президента України від 1 грудня 2011 року № 1093/2011 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «20 років незалежності України»» . volynrada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021. Джерела Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К.: Фенікс, 2012. – Т. 12 : Кал – Киї. – С. 63-64. – .