«Ни́ва» (рос. Нива) — популярний російський щотижневий журнал середини XIX — початку XX століття з додатками.
1-ша сторінка № 17 за 1891 | ||||
Країна видання | Російська імперія | |||
---|---|---|---|---|
Місце публікації | Санкт-Петербург[1] | |||
Тематика | літературний журнал для сімейного читання | |||
Періодичність виходу | щотижневик | |||
Мова | російська | |||
Адреса редакції | Санкт-Петербург | |||
Головний редактор | І. М. Железнов | |||
Редактор | d, d, d, d і d | |||
Видавець | Товариство А. Ф. Маркс | |||
Засновник | Іван Ситін | |||
Засновано | 18 (30) грудня 1869 | |||
Дата закриття | вересень 1918 | |||
Обсяг | 240 000 | |||
Комплектація | щомісячні літературні додатки, премії |
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (серпень 2019) |
Видавався 48 років, з кінця 1869 року по вересень 1918 року у видавництві А. Ф. Маркса в Петербурзі.
Він представлений, як журнал для сімейного читання і був орієнтований на широке коло читачів. У виданні публікувалися літературні твори, історичні, науково-популярні та різні ювілейні нариси, репродукції і гравюри картин сучасних художників. Матеріали політичного і суспільного змісту давалися в «добромисному» дусі та супроводжувалися численними ілюстраціями — до початку XX століття зазвичай гравюрами, потім фотографічними оглядами.
Сторінки видань «Ниви», включаючи журнал і додатки, мали наскрізну нумерацію для подальшого брошурування річних комплектів, обкладинки до яких розсилалися редакцією. Таким чином, журнал номер один мав сторінку 1, а журнал номер 51 або 52 (останній в році) — сторінку 1200.
Безплатні програми
Починаючи з 1891 року, як безплатний додаток до журналу видавалися зібрання творів відомих російських і іноземних авторів (зазвичай класиків, 12 книг літературних додатків в рік в хорошому оформленні), а також 12 книг «Збірника Ниви» в рік, олеографії, модні викрійки (журнал-додаток «Паризькі моди», 12 номерів на рік), календарі і художні альбоми. Завдяки високому рівню друкованих творів і низькою ціною передплати (станом на 1903 рік, один номер — 25 копійок без доставлення, 30 — з доставкою), журнал здобув популярність і мав найвищий тираж серед всіх журналів Росії.
Річна підписка в 1900-х роках на журнал, з усіма додатками, коштувала неправдоподібно дешево для друкованих видань: у Санкт-Петербурзі — 5,50 на рік, в Москві — 6,25, в Одесі — 6,50, по Росії 7 рублів і за кордон — .
Успіх у читачів
З перших років свого існування «Нива» була найпоширенішим ілюстрованим виданням. Вже в 1870 році тираж «Ниви» становив 9 тис. примірників, що у два рази більше, ніж тираж будь-якого популярного «товстого» щомісячника з солідним досвідом видання, чи то «Вітчизняні записки», «Російський вісник» або «Вісник Європи». Але це — видання свідомо дорогі. У «Ниви» інший читач, і вона випереджає за кількістю передплатників навіть щоденну пресу. Так в 1875 році розпродано 18 тисяч примірників, в 1877 році — 30 тисяч, а в 1894 році тираж досягав вже 170 тисяч примірників — в цей рік безкоштовним додатком до «Ниви» йшло зібрання творів Достоєвського.
Рік | Тираж |
---|---|
1870 | 9 тис. |
1875 | 18 тис. |
1877 | 30 тис. |
1878 | 43 тис. |
1882 | 70 тис. |
1884 | 90 тис. |
1886 | 102 тис. |
1891 | 115 тис. |
1893 | 120 тис. |
1894 | 170 тис. |
1895 | більше 200 тис. |
Для Росії, де аж до кінця XIX століття 1 тисяча передплатників — звичайна справа, це був нечуваний успіх. Апофеоз «Ниви» — публікація роману Льва Толстого «Воскресіння». Для видавця неважливо, що підґрунтя публікації Львом Толстим, який до цього відмовляв майже всім журналам у праві друкувати свої твори, в комерційній зацікавленості Толстого: дохід від видання призначався для передачі канадським духоборам. У цьому (1895) році тираж журналу перевалив за 200 000 прим. Дивно, що численні ілюстровані журнали, які намагалися повторити комерційний успіх «Ниви», не витримували конкуренції. Така доля «Світової ілюстрації», «Огонька», «Живописного огляду», , , , «Всесвітньої панорами» і т. д.
Своєрідний рекорд дореволюційній Росії здобула «Нива» в 1904 році: в останній рік життя свого засновника А. Ф. Маркса вона набрала 275 тисяч передплатників — цей показник був дивним для тієї напівграмотної країни, якою була Росія на початку XX століття. Абсолютний рекорд популярності так і не вдалося перевершити жодному виданню в колишній Росії: найвищий тираж журналу «Gartenlaube» в 400 000 прим. припав на 1875 рік; в 1904 році за кількістю передплатників «Нива» поступалася тільки «Illustrated London News» (кол. «Penny Magazine»). До цього такий успіх знали лише поодинокі ілюстровані журнали Англії, Німеччини, Франції та США.
Роки революції внесли корективи в читацькі уподобання, але «Нива» як і раніше залишалася у своєму сегменті найпопулярнішою «ілюстрацією» аж до свого закриття новою владою у вересні 1918 року.
Автори
У журналі друкувалися такі автори як: О. К. Толстой, Ф. І. Тютчев, П. А. Вяземський, Д. В. Григорович, , , Л. Н. Толстой, М. С. Лєсков, Г. П. Данилевский, А. А. Фет, А. М. Майков, А. П. Чехов, Яків Полонський, Володимир Соловйов, К. М. Станюкович, Д. Н. Мамін-Сибіряк, Мірра Лохвицька, О. О. Блок, С. О. Єсенін, Л. М. Андреєв, Максим Горький, Корній Чуковський, Анна Ахматова, Іван Бунін, Олександр Купрін, Осип Мандельштам, Петро Боборикін, Валерій Брюсов, Дмитро Мережковський, Георгій Іванов, Сергій Городецький, , Костянтин Бальмонт, , Михайло Кузмін, , Микола Клюєв, , Федір Сологуб, Теффі, Олександр Грін, Борис Савінков (В. Ропшин), Микола Гумільов, Ілля Еренбург, С. М. Сергєєв-Ценський, Олексій Ремізов, О. С. Серафимович, Микола Реріх, І. Ю. Рєпін, Ігор Грабар, А. Ф. Коні, .
Але переліченими авторами коло письменників «Ниви» не вичерпується. Основними авторами журналу були все ж письменники, які не мали гучних імен, але були дуже популярні в специфічному колі читачів «Ниви»: Вас. Немирович-Данченко, В. Г. Авсєєнко, , , П. П. Гнєдич, , , В. В. Крестовський, , , , І. М. Потапенко, Є. Є. Ясинський, , , .
Редакторами «Ниви» были , , , , , , .
Художники журналу
Серед художників журналу найбільшу популярність мали , , , І. С. Їжакевич, , , М. С. Самокиш, І. М. Павлов, І. Е. Грабар, Л. О. Пастернак та ін.
Журнал «Нива» і російське просвітництво
Журнал «Нива» був улюбленим дітищем А. Ф. Маркса, який очолював своє видавництво аж до своєї смерті в 1904 році. Всього за 48 років існування журналу було видано 2500 номерів і понад 50 мільйонів екземплярів безкоштовних додатків. Багато в чому завдяки «Ниві» твори багатьох сучасних авторів дісталися до найвіддаленіших областей Росії. «Нива» — один з найбільш поширених журналів дореволюційної епохи, по ньому можна скласти доволі чітку картину її побуту, звичаїв і традицій. Слід зазначити, що сучасники досить неоднозначно оцінювали журнал. Так поет Інокентій Анненський в листі до Н. П. Бегичевої скаржився на банальність романсів, "схожих один на одного, як красуні з «Ниви»".
Після смерті А. Ф. Маркса, «Нива» не залишилася незмінною. На довгі роки редактором її стає письменник-балетоман, близький до кола С. П. Дягілєва Валеріан Якович Івченко, літературний псевдонім «В. Я. Свєтлов». Можливо, завдяки йому на сторінках журналу так чи інакше представлені всі великі літературні сили «срібного віку». Журнал регулярно знайомить читача з останніми художніми виставками. Навіть традиційне для «Ниви» шаховий огляд веде в ці роки така значна фігура «срібного віку», як Є. О. Зноско-Боровський, поціновувачем якого був В. В. Набоков. Таким чином, журнал зазнає утисків зі сторони літературної «аристократії» в 70-80 роки XIX століття за свою обивательську, буржуазну аудиторію (наприклад, М. Є. Салтикова-Щедріна і колом «Вітчизняних записок», стає досить «елітним» виданням і безумовно виділяється з безлічі масових невибагливих тонких журналів, розрахованих на «строкатого» читача, того читача, який міг читати його і в бібліотеці, і в вагоні потяга.
У середині 1960-х рр. була спроба відновити випуск журналу з такою ж назвою і концепцією, але проіснував він недовго.
Примітки
- Наркевич А. Ю. Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 5.
Література
- Нива // Русская периодическая печать (1702—1894): Справочник. — М. : , 1959. — С. 530—531. (рос.)
- «Нива» (журнал) // Краткая литературная энциклопедия / Гл. ред. А. А. Сурков. — Т. 5. — С. 254—255. (рос.)
Посилання
- Zerrspiegel / Зеркала [ 25 березня 2019 у Wayback Machine.] — архів, що містить багато статей та ілюстрацій з «Ниви» на теми;
- Архів номерів журналу «Нива» с 1870 по 1918 год [ 15 листопада 2017 у Wayback Machine.] на сайті «Руніверс»;
- Жабрева Анна Ернестовна, Історія російського костюма з древніх часів до конця XVIII століття на сторінках журналу «Нива» [ 26 вересня 2010 у Wayback Machine.] на сайті «Руніверс»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ni va ros Niva populyarnij rosijskij shotizhnevij zhurnal seredini XIX pochatku XX stolittya z dodatkami Niva ros Niva 1 sha storinka 17 za 1891Krayina vidannya Rosijska imperiyaMisce publikaciyi Sankt Peterburg 1 Tematika literaturnij zhurnal dlya simejnogo chitannyaPeriodichnist vihodu shotizhnevikMova rosijskaAdresa redakciyi Sankt PeterburgGolovnij redaktor I M ZheleznovRedaktor d d d d i dVidavec Tovaristvo A F MarksZasnovnik Ivan SitinZasnovano 18 30 grudnya 1869Data zakrittya veresen 1918Obsyag 240 000Komplektaciya shomisyachni literaturni dodatki premiyi Obkladinka nomeru 1914 r na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Obkladinka za 1904 rik U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Niva Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami serpen 2019 Vidavavsya 48 rokiv z kincya 1869 roku po veresen 1918 roku u vidavnictvi A F Marksa v Peterburzi Vin predstavlenij yak zhurnal dlya simejnogo chitannya i buv oriyentovanij na shiroke kolo chitachiv U vidanni publikuvalisya literaturni tvori istorichni naukovo populyarni ta rizni yuvilejni narisi reprodukciyi i gravyuri kartin suchasnih hudozhnikiv Materiali politichnogo i suspilnogo zmistu davalisya v dobromisnomu dusi ta suprovodzhuvalisya chislennimi ilyustraciyami do pochatku XX stolittya zazvichaj gravyurami potim fotografichnimi oglyadami Storinki vidan Nivi vklyuchayuchi zhurnal i dodatki mali naskriznu numeraciyu dlya podalshogo broshuruvannya richnih komplektiv obkladinki do yakih rozsilalisya redakciyeyu Takim chinom zhurnal nomer odin mav storinku 1 a zhurnal nomer 51 abo 52 ostannij v roci storinku 1200 Bezplatni programiPochinayuchi z 1891 roku yak bezplatnij dodatok do zhurnalu vidavalisya zibrannya tvoriv vidomih rosijskih i inozemnih avtoriv zazvichaj klasikiv 12 knig literaturnih dodatkiv v rik v horoshomu oformlenni a takozh 12 knig Zbirnika Nivi v rik oleografiyi modni vikrijki zhurnal dodatok Parizki modi 12 nomeriv na rik kalendari i hudozhni albomi Zavdyaki visokomu rivnyu drukovanih tvoriv i nizkoyu cinoyu peredplati stanom na 1903 rik odin nomer 25 kopijok bez dostavlennya 30 z dostavkoyu zhurnal zdobuv populyarnist i mav najvishij tirazh sered vsih zhurnaliv Rosiyi Richna pidpiska v 1900 h rokah na zhurnal z usima dodatkami koshtuvala nepravdopodibno deshevo dlya drukovanih vidan u Sankt Peterburzi 5 50 na rik v Moskvi 6 25 v Odesi 6 50 po Rosiyi 7 rubliv i za kordon Uspih u chitachivReklama zhurnalu 1894 rik Z pershih rokiv svogo isnuvannya Niva bula najposhirenishim ilyustrovanim vidannyam Vzhe v 1870 roci tirazh Nivi stanoviv 9 tis primirnikiv sho u dva razi bilshe nizh tirazh bud yakogo populyarnogo tovstogo shomisyachnika z solidnim dosvidom vidannya chi to Vitchiznyani zapiski Rosijskij visnik abo Visnik Yevropi Ale ce vidannya svidomo dorogi U Nivi inshij chitach i vona viperedzhaye za kilkistyu peredplatnikiv navit shodennu presu Tak v 1875 roci rozprodano 18 tisyach primirnikiv v 1877 roci 30 tisyach a v 1894 roci tirazh dosyagav vzhe 170 tisyach primirnikiv v cej rik bezkoshtovnim dodatkom do Nivi jshlo zibrannya tvoriv Dostoyevskogo Rik Tirazh 1870 9 tis 1875 18 tis 1877 30 tis 1878 43 tis 1882 70 tis 1884 90 tis 1886 102 tis 1891 115 tis 1893 120 tis 1894 170 tis 1895 bilshe 200 tis Dlya Rosiyi de azh do kincya XIX stolittya 1 tisyacha peredplatnikiv zvichajna sprava ce buv nechuvanij uspih Apofeoz Nivi publikaciya romanu Lva Tolstogo Voskresinnya Dlya vidavcya nevazhlivo sho pidgruntya publikaciyi Lvom Tolstim yakij do cogo vidmovlyav majzhe vsim zhurnalam u pravi drukuvati svoyi tvori v komercijnij zacikavlenosti Tolstogo dohid vid vidannya priznachavsya dlya peredachi kanadskim duhoboram U comu 1895 roci tirazh zhurnalu perevaliv za 200 000 prim Divno sho chislenni ilyustrovani zhurnali yaki namagalisya povtoriti komercijnij uspih Nivi ne vitrimuvali konkurenciyi Taka dolya Svitovoyi ilyustraciyi Ogonka Zhivopisnogo oglyadu Vsesvitnoyi panorami i t d Svoyeridnij rekord dorevolyucijnij Rosiyi zdobula Niva v 1904 roci v ostannij rik zhittya svogo zasnovnika A F Marksa vona nabrala 275 tisyach peredplatnikiv cej pokaznik buv divnim dlya tiyeyi napivgramotnoyi krayini yakoyu bula Rosiya na pochatku XX stolittya Absolyutnij rekord populyarnosti tak i ne vdalosya perevershiti zhodnomu vidannyu v kolishnij Rosiyi najvishij tirazh zhurnalu Gartenlaube v 400 000 prim pripav na 1875 rik v 1904 roci za kilkistyu peredplatnikiv Niva postupalasya tilki Illustrated London News kol Penny Magazine Do cogo takij uspih znali lishe poodinoki ilyustrovani zhurnali Angliyi Nimechchini Franciyi ta SShA Roki revolyuciyi vnesli korektivi v chitacki upodobannya ale Niva yak i ranishe zalishalasya u svoyemu segmenti najpopulyarnishoyu ilyustraciyeyu azh do svogo zakrittya novoyu vladoyu u veresni 1918 roku AvtoriU zhurnali drukuvalisya taki avtori yak O K Tolstoj F I Tyutchev P A Vyazemskij D V Grigorovich L N Tolstoj M S Lyeskov G P Danilevskij A A Fet A M Majkov A P Chehov Yakiv Polonskij Volodimir Solovjov K M Stanyukovich D N Mamin Sibiryak Mirra Lohvicka O O Blok S O Yesenin L M Andreyev Maksim Gorkij Kornij Chukovskij Anna Ahmatova Ivan Bunin Oleksandr Kuprin Osip Mandelshtam Petro Boborikin Valerij Bryusov Dmitro Merezhkovskij Georgij Ivanov Sergij Gorodeckij Kostyantin Balmont Mihajlo Kuzmin Mikola Klyuyev Fedir Sologub Teffi Oleksandr Grin Boris Savinkov V Ropshin Mikola Gumilov Illya Erenburg S M Sergyeyev Censkij Oleksij Remizov O S Serafimovich Mikola Rerih I Yu Ryepin Igor Grabar A F Koni Ale perelichenimi avtorami kolo pismennikiv Nivi ne vicherpuyetsya Osnovnimi avtorami zhurnalu buli vse zh pismenniki yaki ne mali guchnih imen ale buli duzhe populyarni v specifichnomu koli chitachiv Nivi Vas Nemirovich Danchenko V G Avsyeyenko P P Gnyedich V V Krestovskij I M Potapenko Ye Ye Yasinskij Redaktorami Nivi byli Hudozhniki zhurnaluSered hudozhnikiv zhurnalu najbilshu populyarnist mali I S Yizhakevich M S Samokish I M Pavlov I E Grabar L O Pasternak ta in Zhurnal Niva i rosijske prosvitnictvoObkladinka 1 tomi lit dodatkiv 1914 rik a Zobrazhena drukarska divchina v kokoshniku Alonka i yiyi brat Ivanushka v biblioteci v otochenni polic z knigami i tvoriv mistectva Zhurnal Niva buv ulyublenim ditishem A F Marksa yakij ocholyuvav svoye vidavnictvo azh do svoyeyi smerti v 1904 roci Vsogo za 48 rokiv isnuvannya zhurnalu bulo vidano 2500 nomeriv i ponad 50 miljoniv ekzemplyariv bezkoshtovnih dodatkiv Bagato v chomu zavdyaki Nivi tvori bagatoh suchasnih avtoriv distalisya do najviddalenishih oblastej Rosiyi Niva odin z najbilsh poshirenih zhurnaliv dorevolyucijnoyi epohi po nomu mozhna sklasti dovoli chitku kartinu yiyi pobutu zvichayiv i tradicij Slid zaznachiti sho suchasniki dosit neodnoznachno ocinyuvali zhurnal Tak poet Inokentij Annenskij v listi do N P Begichevoyi skarzhivsya na banalnist romansiv shozhih odin na odnogo yak krasuni z Nivi Pislya smerti A F Marksa Niva ne zalishilasya nezminnoyu Na dovgi roki redaktorom yiyi staye pismennik baletoman blizkij do kola S P Dyagilyeva Valerian Yakovich Ivchenko literaturnij psevdonim V Ya Svyetlov Mozhlivo zavdyaki jomu na storinkah zhurnalu tak chi inakshe predstavleni vsi veliki literaturni sili sribnogo viku Zhurnal regulyarno znajomit chitacha z ostannimi hudozhnimi vistavkami Navit tradicijne dlya Nivi shahovij oglyad vede v ci roki taka znachna figura sribnogo viku yak Ye O Znosko Borovskij pocinovuvachem yakogo buv V V Nabokov Takim chinom zhurnal zaznaye utiskiv zi storoni literaturnoyi aristokratiyi v 70 80 roki XIX stolittya za svoyu obivatelsku burzhuaznu auditoriyu napriklad M Ye Saltikova Shedrina i kolom Vitchiznyanih zapisok staye dosit elitnim vidannyam i bezumovno vidilyayetsya z bezlichi masovih nevibaglivih tonkih zhurnaliv rozrahovanih na strokatogo chitacha togo chitacha yakij mig chitati jogo i v biblioteci i v vagoni potyaga Obkladinka zibrannya tvoriv v 16 tomah A Chehov a 1903 Toma visilalisya peredplatnikam v m yakih obkladinkah a pislya vihodu mozhna bulo zamoviti u vidavnictvi okremo paliturki U seredini 1960 h rr bula sproba vidnoviti vipusk zhurnalu z takoyu zh nazvoyu i koncepciyeyu ale proisnuvav vin nedovgo PrimitkiNarkevich A Yu Kratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1962 T 5 d Track Q649d Track Q4239850d Track Q4313179LiteraturaNiva Russkaya periodicheskaya pechat 1702 1894 Spravochnik M 1959 S 530 531 ros Niva zhurnal Kratkaya literaturnaya enciklopediya Gl red A A Surkov T 5 S 254 255 ros PosilannyaZerrspiegel Zerkala 25 bereznya 2019 u Wayback Machine arhiv sho mistit bagato statej ta ilyustracij z Nivi na temi Arhiv nomeriv zhurnalu Niva s 1870 po 1918 god 15 listopada 2017 u Wayback Machine na sajti Runivers Zhabreva Anna Ernestovna Istoriya rosijskogo kostyuma z drevnih chasiv do koncya XVIII stolittya na storinkah zhurnalu Niva 26 veresnya 2010 u Wayback Machine na sajti Runivers